Ужгород за останні роки перетворився з тихого прикордонного міста на один із центрів внутрішньої міграції та інвестицій. Сюди активно переїжджають українці разом із бізнесами, що стимулює розвиток ринку нерухомості.
Як зазначає РБК-Україна, місто демонструє стабільне зростання попиту на житло. За даними Державної служби статистики України, у 2025 році Ужгород увійшов до шістки лідерів серед міст України за обсягами введеного в експлуатацію житла.
На цьому тлі девелопери активно розширюють свою присутність. Зокрема, компанія SENSAR Development реалізує в місті одразу три проєкти — два житлові комплекси та один інвесторський.
За словами засновника компанії Марка Марченка, основний попит формують місцеві мешканці — від 60% до 75% покупців залежно від об’єкта. Водночас від чверті до 40% угод припадає на інвесторів з інших регіонів.
Найактивніше представлені покупці з Києва та області, а також з Львова, Харкова, Запоріжжя та Дніпра. Географія інвесторів охоплює майже всі регіони країни — від півдня до сходу.
Фахівці відзначають, що така динаміка свідчить про формування сталого платоспроможного попиту та закріплення Ужгорода як перспективного ринку нерухомості.
Поки країна воює, частина українських топчиновників інвестує в квадратні метри за кордоном. Хто купував нерухомість в останні чотири роки і скільки таких випадків виявив аналіз декларацій?
На початку квітня 2025 року „Українська правда” знайшла іспанську квартиру дружини народного депутата Юрія Корявченкова – „Юзіка” з „Кварталу 95”. Площа – 91 кв. м, ціна – понад 6,5 млн грн, дата придбання – 10 січня 2025 року.
За три роки великої війни сім’я депутата від „Слуги народу” встигла обзавестися нерухомістю в Іспанії. Корявченков задекларував квартиру лише після того, як журналісти про це написали, і це був лише початок.
ЕП вирішила з’ясувати, чи одинокий депутат у своєму виборі. Редакція проаналізувала понад 51 тис. декларацій за 2025 рік, поданих суддями, прокурорами, поліцейськими, народними депутатами, митниками, держслужбовцями категорій А та Б. Мета – знайти всіх, хто сам або через членів родини придбав нерухомість за кордоном з лютого 2022 року. Орендарів і тих, хто лише користується житлом без права власності, до вибірки не включали. Лише реальних власників.
Результат: 83 чиновники задекларували 108 об’єктів закордонної нерухомості, придбаних після лютого 2022 року. Квартири, будинки, земельні ділянки у 20 країнах. Більшість оформили майно на дружину, чоловіка або дітей і відзвітували перед Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). Деякі задекларували майно лише після того, як журналісти написали про знахідку, як у випадку з Корявченковим.
25 із 108 об’єктів придбані у 2025 році.
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області (межує з РФ та регулярно перебуває під атаками) Олександра Пруднікова також задекларувала нерухомість в Іспанії. У вересні 2025-го її дочка придбала квартиру площею 104 кв. м. Оціночну вартість у декларації не вказали.
Суддя Дніпровського районного суду з донецькою реєстрацією Ольга Луньова задекларувала дві квартири: у Туреччині та у Франції. Остання коштувала понад 10 млн грн.
Прокурори не відстають. Перший заступник керівника Харківської обласної прокуратури Іван Тарасов задекларував квартиру в Австрії площею 67 кв. м, яку дружина придбала в березні 2025 року. Оціночна вартість – майже 12 млн грн або понад 280 тис. дол.
Для порівняння: середня офіційна зарплата прокурора в Україні – близько 65 тис. грн на місяць. Щоб накопичити на цю квартиру, відкладаючи всю зарплату до копійки, знадобилося б понад п’ятнадцять років.
Ще одна прокурорка – Тетяна Трачук з Вінниці – у лютому 2025-го купила квартиру в Польщі площею 27 кв. м за власні кошти.
Показові приклади легко знайти серед тих, хто за посадою стоїть на охороні кордону. Заступник начальника відділу Львівської митниці Петро Паробок у перші місяці великої війни придбав об’єкт нерухомості в Іспанії площею 123 кв. м. Оціночна вартість у декларації не вказана.
Його колега Олег Мельник, заступник директора департаменту Державної митної служби, у 2023 році купив квартиру в Болгарії площею 63 кв. м майже за 1,8 млн грн. Митники, чия робота – контролювати, що перетинає кордон, самі активно рухають гроші за його межі.
Якщо розкласти знахідки за посадами, то абсолютним лідером є судді: 41 із 108 об’єктів належить служителям Феміди або членам їхніх сімей. Це майже кожен другий об’єкт у вибірці. Найяскравіші приклади – суддя Зіневич (27 млн грн) та суддя Дупляк (13 млн грн). Обидві – з Господарського суду міста Києва, а їх будинки розташовані в США.
Серед країн першою є Болгарія (28 об’єктів), другою – Іспанія (16), третьою – Польща (14). Болгарія популярна через відносно низькі ціни на нерухомість і близькість до українського кордону. Іспанія – традиційний вибір для тих, хто думає про місце для постійного проживання. Також у списку Туреччина (11), США (7) та Румунія (8).
108 об’єктів – це лише те, що чиновники задекларували. Скільки закордонної нерухомості залишилося поза реєстрами НАЗК – невідомо.
Декларації вимагають чесності, але НАЗК їх не перевіряє. Дані про власників у реєстрах інших країн Україна не отримує автоматично. Реальний масштаб став би відомий лише тоді, коли слідчі зіставили б українські декларації з іноземними реєстрами нерухомості, але після корупційних скандалів у самому НАЗК надії на такий прорив мало.
Інше питання – валютний контроль. Після запровадження воєнного стану у 2022 році в Україні діє базове правило: транскордонні перекази валюти з країни для фізосіб суттєво обмежені постановою НБУ. Банки не можуть здійснювати такі платежі, крім деяких винятків. Утім, вони не поодинокі і ними користуються декларанти.
По-перше, за кордоном дозволені розрахунки платіжними картками (часто з лімітами або через валютні рахунки), що дає змогу оплачувати нерухомість частинами.
По-друге, діє режим вивезення готівки (до 10 тис. євро без декларування або більше – з підтвердженням походження).
По-третє, використовуються юридично допустимі винятки та послаблення (навчання, лікування, утримання сім’ї, окремі інвестиційні чи боргові операції), які з 2023 року частково розширювалися. Урешті, придбання нерухомості може фінансуватися коштами, які перебували за кордоном до 2022 року.
Таким чином, хоча масового вільного виведення капіталу немає, але існує комбінація легальних каналів і регуляторних винятків. У сукупності вони дозволяють декларантам здійснювати великі витрати за кордоном, зокрема купувати нерухомість.
Міністерство внутрішніх справ Естонії пропонує заборонити купівлю нерухомості громадянам Російської Федерації та Білорусі без довгострокового дозволу на проживання.
З відповідною ініціативою в четвер, 29 січня, виступив міністр внутрішніх справ Ігор Таро, повідомляє „Європейська правда” з посиланням на ERR.
Цей крок може торкнутися близько 10 000 іноземців.
За словами Таро, відомство в терміновому порядку почне підготовку відповідних законодавчих поправок. Зміни передбачають заборону на купівлю нерухомості в Естонії для громадян Росії та Білорусі, які не мають довгострокового дозволу на проживання, а також для підприємств, фактичними бенефіціарами яких вони є.
Міністр зазначив, що придбання нерухомості особами з неясним минулим, які перебувають в Естонії тимчасово або прибули нещодавно, становить загрозу національній безпеці на тлі триваючої агресії проти України з боку Кремля і його союзників.
„Ми значною мірою обмежили в’їзд і перебування в Естонії таких громадян, і логічно, що у них не повинно бути і права на купівлю нерухомості, оскільки вона може використовуватися для розвідувальної та диверсійної діяльності, в тому числі для підготовки позицій, які можуть бути задіяні в кризових ситуаціях”, – заявив Таро.
Міністр підкреслив, що діючі обмеження на придбання нерухомості іноземцями в прикордонних районах і на малих островах недостатньо ефективні. За його словами, Естонія повинна перейти від обмежень до прямих заборон, як це вже зробили ряд сусідніх країн ЄС і НАТО, включаючи Фінляндію, Норвегію, Швецію, Литву і Латвію.
При цьому громадяни Росії та Білорусі, які мають в Естонії довгостроковий дозвіл на проживання, збережуть право купувати, продавати, успадковувати та дарувати нерухомість.
„Ми знаємо, хто ці люди, оскільки їх біографія була ретельно перевірена при видачі довгострокового дозволу на проживання”, – зазначив Таро.
За даними МВС, станом на 9 січня в Естонії проживали 1 190 громадян Білорусі та 70 237 громадян Росії з довгостроковим посвідкою на проживання, а також 1 476 громадян Білорусі та 7 797 громадян Росії з тимчасовим посвідкою на проживання.
Обласний центр виявився поза конкуренцією у списку міст, де на винайм квартири чи будинку йде найбільша частка щомісячного доходу.
Більшість українців витрачають на оренду житла щонайменше третину зарплати. У половині обласних центрів за винайм 1-кімнатної квартири доведеться віддати половину доходу чи більше, повідомляє «OLX Нерухомість».
Ужгород очолив рейтинг міст України, де оренда житла віднімає найбільше зарплати. Середня вартість оренди в обласному центрі Закарпаття — 19 674 грн. Щоб заплатити таку ціну доведеться віддати 83% зарплати.
Позаду Ужгорода залишилися Львів (72%), Київ (68%), Івано-Франківськ (64%) та Вінниця (60%). Понад половину доходу за оренду 1-кімнатної квартири також доведеться віддати в Луцьку, Рівному, Полтаві та Чернівцях.
Натомість найменший відсоток зарплати на винайм житла йде в прифронтових обласних центрах. Зокрема, в Херсоні за оренду доведеться віддати 15% середньої зарплати. У трійці найдешевших також Харків (25%) і Запоріжжя (29%).
Попри те, що найдорожче житло в Україні наразі продається у Львові, саме Ужгород очолив рейтинг міст із найвищою вартістю оренди квартир.
Про це повідомила керівниця відділу зв’язків із забудовниками компанії ЛУН Олена Унаньян під час брифінгу, передає УНН.
З її слів, за останній рік ціни на житло виросли у західних регіонах держави, при цьому Львів навіть обігнав Київ.
„Топ-5 міст за ростом цін за метр квадратний на первинному ринку за останній рік – це, на пʼятому місці Луцьк, де ціна виросла на 8% за метр квадратний. На четвертому – Івано-Франківськ, це ціна піднялась на 9%. Третє місце Одеса – приріст ціни становив 13%, Хмельницький – 13% та Тернопіль – 15%”,- сказала Унаньян.
У той же час, з моменту повномасштабного вторгнення найбільше виросли ціни у Хмельницькому – на 38%, Чернігові – 40%, у Львові – 41%, безумовний лідер Івано-Франківськ, де ціна виросла на 75%.
Найдорожче житло наразі у Львові, на другому місці за вартістю квадратних метрів Київ. До того ж, за останній рік вартість на житло в Києві не змінилася. Львів також має найдорожче житло на вторинному ринку. Вартість однокімнатної квартири стартує від 67 тисяч доларів. В той же час у Києві ціна на однокімнатну на рівні 65 тисяч доларів. В Ужгороді таку квартиру можна придбати за 63.
Ціни на оренду житла у Києві та Львові за останній рік виросли на 3%, зазначила Унаньян.
„На першому місці по вартості оренди житла – Ужгород. Там, за однокімнатну квартиру доведеться заплатити близько 20 тисяч гривень на місяць. В той же час, у Львові та Києві ця вартість буде на рівні 17 тисяч”, – розповіла вона.
Попит на оренду житла в Україні залишається стійким і підживлює ціни навіть у період невизначеності. Як повідомляє РБК-Україна, після літньо-осіннього піку ринок не демонструє очікуваного «просідання»: квартири з базовими зручностями та прийнятною логістикою зникають зі стрічок за лічені дні, а домовласники рідко йдуть на суттєві знижки. Видання звертає увагу, що орендарі з досвідом блекаутів частіше шукають житло з генераторами, акумуляторними станціями або хоча б автономним опаленням — такі об’єкти формують окрему нішу з відчутною націнкою.
Де найдорожче і чому
За спостереженнями ринку, які наводить РБК-Україна, стабільно найвищі ставки тримають Київ і Львів, а також західні обласні центри з великим припливом переселенців та студентів. У столиці дорожчають передусім дво- і трикімнатні квартири біля метро та з ремонтом «під ключ»: попит іде від родин, що повертаються у великі міста, і від компаній, які відновлюють офісну присутність. Львів і далі тримає «запас міцності» через поєднання університетського, ІТ- та релокаційного попиту; у сезоні заселення студентів конкуренція за «адекватні» однокімнатні лише посилюється.
Ужгород: малий ринок — високі ставки
Окремо виділяється Ужгород. За даними ЛУН, які цитує РБК-Україна, місто входить у трійку найдорожчих орендних локацій країни, і саме тут однокімнатні квартири коштують дорожче, ніж у Києві. РБК-Україна наводить оцінку: 1-кімнатні в Ужгороді перевищують 18,5 тис. грн на місяць, тоді як у Львові орієнтир близько 17 тис., а в Києві — близько 16,5 тис. грн. Джерела пояснюють це поєднанням кількох чинників: стійкого попиту з боку переселенців, обмеженої пропозиції у місті та невеликого первинного ринку. Дефіцит якісних пропозицій тримає ставки високо, а на «пакет» безпеки (укриття, автономія, підземні паркінги, які часто розглядають як додаткові укриття) формується окрема премія.
Регіони з помірною ціною
У містах центральної частини країни та на сході, де безпекові ризики вищі або економічна активність нижча, ціни на оренду виглядають стриманіше. Разом із тим, як наголошує РБК-Україна, навіть там «дешева» оренда здебільшого стосується невеликих квартир без ремонту чи сучасної техніки, а якісні варіанти тримаються ближче до середніх по країні. Розрив між «економ» і «комфорт» сегментами зростає: підвищений попит на базову безпеку (укриття, автономія, стабільний зв’язок) дорожчий у впровадженні, і це закладається у ставку.
Окремий випадок: Одеса повертається повільно
Після активної фази обстрілів морської інфраструктури Одеса втратила частину довоєнного попиту. За оцінкою, яку публікує РБК-Україна, ринок поступово стабілізується, але ще не вийшов на колишні обсяги орендних угод: однокімнатні здаються довше, ніж у Києві чи Львові, а власники погоджуються на гнучкіші умови заселення. При цьому об’єкти з автономним живленням і новим фондом з підземними паркінгами (що правлять за укриття) дорожчають швидше середнього.
Що саме тисне на ставку
По-перше, безпековий: попит концентрується в районах, де легший доступ до укриттів і лікарень, є альтернативні джерела енергії й мобільного зв’язку. По-друге, демографічний: у великих агломераціях повертаються працівники офісів, триває внутрішня міграція фахівців сервісної сфери, а студентська хвиля щороку створює сезонний дефіцит «однушок». По-третє, фактор витрат власників: подорожчання ремонту, техніки та комунальних платежів (з урахуванням підвищеної «енергетичної» комплектації квартир) робить зниження ставки економічно невигідним.
Як змінюються вподобання орендарів
Після торішніх відключень електроенергії орендарі, за даними РБК-Україна, частіше звертають увагу на наявність зарядних станцій, інверторів, балконних «сонячних» рішень і якісний інтернет. Зростає запит на індивідуальне опалення та теплі підлоги — «зимова» комплектація дозволяє гнучкіше керувати рахунками. Будинки з підземними паркінгами розглядаються не лише з позиції авто, а й як додаткові укриття — це теж відбивається у вартості.
Сезонність і швидкість угод
Студентський вересень і перший робочий квартал традиційно найгарячіші: як уточнює РБК-Україна, у цей період типова «однушку» у великих містах забирають за кілька днів, інколи — у день виходу оголошення. Восени-взимку «довша» експозиція властива нішевим об’єктам — великим і дорогим квартирам у нових комплексах, де орендарі довше погоджують бюджети. Проте і тут з’являються корпоративні запити — компанії централізовано винаймають житло для релокованих співробітників.
Оренда проти купівлі
За спостереженнями, які цитує РБК-Україна, частина сімей, що донедавна планували купівлю, тимчасово залишаються в оренді через невизначеність із іпотекою або доходами. У результаті «довгі» договори на 12 місяців стають нормою, а власники готові робити косметичні інвестиції (генератори, роутери на безперебійному живленні), якщо це гарантує стабільність заселення.
Що далі до кінця сезону
РБК-Україна відзначає: різкого зниження ставок не очікується. Якщо енергосистема проходитиме зиму без масових відключень, ринок може вийти у бічний діапазон — із локальними корекціями в окремих кварталах і сегментах. Якщо ж повторяться тривалі блекаути, «автономні» квартири знову підуть у премію, збільшуючи розрив у межах навіть одного будинку. У будь-якому разі ключову роль гратиме якість об’єкта та локація: саме за ці дві змінні, як наголошує РБК-Україна, сьогодні йде найбільш запекла боротьба орендарів.
Згідно з постановою фінського уряду 15 липня 2025 рокунабула чинності заборона на угоди з нерухомістю для громадян Росії та Білорусі. Надалі дозвіл на придбання нерухомості не видаватиметься особам, чия країна порушує територіальну цілісність іншої держави та становить загрозу національній безпеці Фінляндії.
Міністр оборони країни Антті Хяккянен написав у соцмережі X, що цей закон спрямований на зміцнення безпеки Фінляндії та підготовку до будь-яких спроб впливу.
«На мою думку, потреба у цій реформі існувала вже давно, ще до нападу Росії на Україну. Я дуже задоволений, що цей закон нарешті прийнятий і набуває чинності сьогодні», – написав міністр оборони.
У першому кварталі 2025 року вартість житла в Україні зросла на 11,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас загальний рівень інфляції в березні досяг 14,3%.
Про це повідомляє Державна служба статистики.
Найбільше подорожчання зафіксовано на первинному ринку — на 14,8%. На вторинному ринку житло зросло в ціні на 9,3%. Зростання цін на первинному ринку, за оцінками експертів, більше відображає цінові очікування забудовників, ніж реальну платоспроможність покупців.
За типами квартир ситуація виглядає так:
Однокімнатні квартири подорожчали на 14,4% на первинному ринку і на 9,0% — на вторинному;
Двокімнатні — відповідно на 15,1% і 9,7%;
Трикімнатні — на 14,4% і 9,4%.
Таким чином, житлова нерухомість продовжує зростати в ціні, але не такими темпами, як загальний рівень споживчих цін.
У 2025 році головними факторами при виборі житла для українців залишаються фінансові можливості та рівень потенційних ризиків.
Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на статистику OLX Нерухомість, яка базується на квітневому опитуванні 9560 користувачів платформи.
Хто купує житло
Найактивнішими серед потенційних покупців виявилися українці віком від 31 до 41 року — 30% респондентів. За ними йдуть вікові групи 42–52 роки (26%) та 18–30 років (25%).
Більшість опитаних мають щомісячний дохід до 30 тисяч гривень. Щодо житлових умов, 37% вже мають власну нерухомість, ще 32% наразі орендують житло.
Плани на купівлю
Близько 62% опитаних планують придбати житло впродовж наступних п’яти років. Найбільш затребуваний варіант — квартира (62%), але значна частина респондентів (48%) також розглядає можливість купівлі приватного будинку.
Переваги та недоліки новобудов і „вторинки” у 2025 році
Серед основних переваг новобудов покупці найчастіше називають автономне опалення та незалежне енергозабезпечення, що для більш ніж половини респондентів є вирішальним фактором. Також приваблюють сучасні планування, новітні технології будівництва, розвинена інфраструктура житлових комплексів і можливість придбати квартиру через державну іпотечну програму «єОселя».
Втім, купівля житла на первинному ринку не позбавлена ризиків. Найбільші побоювання пов’язані з можливістю замороження будівництва або значними затримками у здачі об’єкта. Додатково стримують потенційних покупців висока вартість квартир, необхідність вкладень у ремонт, тривале очікування завершення будівництва і те, що багато новобудов розташовані далеко від центральних районів.
Чим приваблює „вторинка”
Вторинне житло, навпаки, приваблює тим, що його можна заселити відразу після купівлі. Важливою перевагою є також наявність сформованої інфраструктури та реальний стан квартири, який можна оцінити під час огляду. Крім того, на вторинному ринку частіше можливо домовитися про зниження ціни. Серед основних недоліків — зношеність інженерних мереж, морально застаріле планування та потреба в оновленні ремонту.
Попри загальну економічну нестабільність, попит на житло в Україні залишається високим. Понад 60% потенційних покупців мають намір придбати квартиру протягом найближчих п’яти років. Водночас більшість з них вагається між купівлею на первинному або вторинному ринку. Майже чверть опитаних надає перевагу виключно вторинному житлу, тоді як лише 14% чітко орієнтовані на новобудови.
Фахівці рекомендують забудовникам посилити комунікацію щодо гарантій добудови об’єктів, а майбутнім власникам — ретельно перевіряти правову чистоту об’єктів незалежно від того, купують вони квартиру в новобудові чи на вторинному ринку.
Що з комерційною нерухомістю?
У березні 2025 року український ринок торговельної нерухомості продемонстрував нетипову динаміку — ціни зросли, хоча попит впав, а кількість об’єктів у продажу скоротилась.
Як свідчать дані OLX Нерухомість, на які посилається РБК-Україна, загальна активність на ринку зменшується через невизначеність економічної ситуації та високі ризики. Підвищення вартості об’єктів у поєднанні з меншим числом пропозицій та зниженням кількості відгуків сигналізує про обережність з боку і власників, і потенційних орендарів або покупців.
Водночас, серед усіх великих міст лише у Києві зафіксовано зростання інтересу до придбання чи оренди комерційної нерухомості. У решті регіонів спостерігається спад активності — ринок фактично «звужується», і нові угоди укладаються повільніше.
Придбати торгову площу в Україні у 2025 році стало значно дорожче. Найвищі ціни традиційно зберігаються в Києві — медіанна вартість комерційної нерухомості досягла 8,3 мільйона гривень, що на 14% перевищує торішній показник. У Дніпрі вартість зросла на 29% і тепер становить приблизно 4,1 мільйона гривень. У Львові фіксується зростання на 12% — до 3,1 мільйона, в Одесі — на 9%, до 3,5 мільйона. Харків виявився винятком серед великих міст: тут ціни знизились на 4%, до 2 мільйонів гривень.
Пропозицій на ринку продажу поменшало в усіх основних містах країни. Найбільш відчутне скорочення зафіксовано у Львові та Дніпрі, де кількість оголошень впала відповідно на 37% і 33%. Що ж до попиту, то його спад відзначають у більшості регіонів, окрім Києва. У столиці інтерес до покупки торгових площ навпаки зріс — на 31% у порівнянні з березнем минулого року.
Оренда також подорожчала. Найбільше зростання спостерігається у Дніпрі — медіанна ставка оренди тут піднялася на 52% і досягла 17 тисяч гривень на місяць. Водночас Київ зберігає лідерство за абсолютним рівнем цін: оренда комерційної площі тут у середньому коштує 38 тисяч гривень, що на 15% більше, ніж рік тому. В Одесі оренда подорожчала на 25% — до 19 тисяч гривень, у Львові — на 9%, до 18 тисяч. Харків залишається на стабільному рівні — 12 тисяч гривень, без змін у порівнянні з попереднім роком.
Зростання цін супроводжується зменшенням кількості доступних варіантів. У Києві обсяг пропозицій на ринку оренди скоротився на 22%. Разом з цим знижується і попит. У Харкові на 30%, у Львові та Одесі — по 24%, у Києві — на 22%, у Дніпрі — на 19%. Загальна тенденція свідчить про охолодження ринку торговельної нерухомості. Експерти пояснюють це економічною нестабільністю, триваючими бойовими діями та адаптацією бізнесу до нових реалій, зокрема переходом частини підприємств на онлайн-модель.
Європейський Союз вимагає від України скасування чинного Житлового кодексу та впровадження нової житлової політики, спрямованої на ефективне вирішення проблеми забезпечення житлом громадян, які потребують покращення житлових умов.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільницю партії „Слуга Народу” Олену Шуляк.
Скасування Житлового кодексу та облік нерухомості
Ключовою законодавчою передумовою реформи є ухвалення законопроєкту №12377, який парламент має розглянути та схвалити до кінця 2025 року. Водночас, як зазначила Шуляк, реформування вже розпочалося. Зокрема, наприкінці 2024 року було прийнято закон 4080-IX, що передбачає загальнонаціональну інвентаризацію нерухомості. Її мета – визначити об’єкти, які потенційно можуть бути використані для надання житла громадянам, які цього потребують.
За словами Шуляк, керівники громад вже почали реалізовувати цей процес на практиці. Виявлене житло може бути передане внутрішньо переміщеним особам у пільгову оренду. На основі отриманих даних буде створено інтерактивну карту, що міститиме інформацію про доступні об’єкти нерухомості, які можна використовувати як соціальне або муніципальне житло.
Наступним кроком стане скасування чинного Житлового кодексу, що діє ще з радянських часів та не відповідає сучасним реаліям. Відповідний рамковий законопроєкт №12377 „Про основні засади житлової політики” вже підготовлено та зареєстровано у Верховній Раді.
„Ми прагнемо створити ефективні механізми, які громадяни зможуть використовувати для вирішення житлових питань. Наприклад, буде сформовано фонд соціального житла, доступного для оренди на пільгових умовах, а також розроблено фінансово-кредитні програми для купівлі власного чи службового житла”, – зазначила Шуляк.
Вона підкреслила, що ухвалення законопроєкту №12377 є обов’язковим, оскільки воно входить до переліку реформ, які Україна має виконати в межах програми The Ukraine Facility. Від її реалізації залежить отримання країною 50 млрд євро фінансової допомоги від ЄС. Для цього Україна має виконати понад 150 індикаторів, один із яких – реформування житлової сфери.
Шуляк також наголосила, що європейські партнери вже долучаються до житлових проєктів в Україні. Наприклад, Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) виділив 400 млн євро у вигляді грантів та кредитів для будівництва понад 6 тисяч квартир соціального житла. Передбачено, що ці квартири надаватимуться українцям із зарплатою не нижчою за середню, а місцева влада зможе передавати 20-30% житла в оренду спеціалістам, які необхідні регіону.
Ще одним елементом реформи є програма”єВідновлення”, яка вже функціонує. Вона передбачає пріоритетне право внутрішньо переміщених осіб на отримання компенсації за зруйноване житло та фінансування для придбання нового. Найближчим часом понад 60 родин укладуть угоди на купівлю житла в межах цієї програми. На її реалізацію вже спрямовано 100 млн гривень.
„Фактично, ми одночасно запускаємо кілька процесів – інвентаризацію нерухомості, розробку нового житлового законодавства, програму „єВідновлення” та будівництво соціального житла за підтримки міжнародних партнерів. Це означає, що Україна налаштована серйозно вирішити питання, яке десятиліттями залишалося без належної уваги. Тому я сподіваюся, що цей процес зрушить з місця”, – підсумувала Шуляк.
Вона також наголосила на необхідності зобов’язати органи місцевої влади розпочати інвентаризацію всіх довгобудів для ефективного використання наявних ресурсів
