В Україні починає відчуватись дефіцит робочої сили. Триваюча мобілізація, яка необхідна для протистояння з російським агресором, водночас підриває продуктивність підприємств у тилу.
Дефіцит робочої сили став однією з головних проблем компаній, які намагаються найняти працівників.
Закон про мобілізацію, який набув чинності минулого місяця, спрямований на поповнення українських військових лав сотнями тисяч військових. Але нестача працездатних чоловіків і жінок стає тягарем для великих і малих підприємств, які складають основу економіки воєнного часу.
Це головоломка для президента Володимира Зеленського, який відчайдушно прагне поповнити українську армію, одночасно гарантуючи, що дефіцит не завдасть шкоди економіці, яка потрібна державі, щоб триматися на плаву.
“Зараз ми перебуваємо у війні на виснаження”, — сказав заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю у Києві.
Проблема лише посилюватиметься, оскільки російське повномасштабне вторгнення триває вже третій рік і український уряд буде змушений заповнити прогалину, залишену мільйонами осіб, які або втекли з країни, або приєдналися до армії, або полягли в боях.
Поки українська армія намагається утримати лінію проти нового російського наступу, її економіка, яка втратила чверть виробництва з початку вторгнення, ризикує бути ще більше послабленою через скорочення робочої сили.
Ніколайчук сказав, що падіння економічного виробництва порівняно з 2021 роком було пов’язане зі скороченням наявної робочої сили приблизно на 27% порівняно з довоєнним рівнем. На додаток до приблизно 6 мільйонів осіб, які втекли від війни, вакуум посилюється тіньовою економікою незареєстрованих працівників, які ухиляються від призову.
Це політичний виклик, який не можна розв’язати за допомогою союзників, які відправляють боєприпаси та засоби протиповітряної оборони. Людська сила — це обмежена проблема, яка дає росії та її величезним ресурсам перевагу.
Український підрозділ металургійного і гірничодобувного конгломерату Metinvest BV, в якому працює майже 60 000 осіб і який прагне заповнити 4 000 вакансій, відчуває труднощі з пошуком працівників для роботи з мартенівською сталеливарною піччю на заводі у Запоріжжі.
Тетяна Петрук, керівниця відділу сталого розвитку Метінвесту, сказала, що для того, аби знайти 89 працівників, їм знадобилось три місяці інтенсивних пошуків, тоді як у мирний час їх можна було б знайти за місць.
Перш ніж почати відновлювати потужності, які постраждали під час війни, компанія повинна спочатку знайти персонал.
“Не сировинні ресурси, не обладнання, не техніка — першочергове питання, хто буде працювати і чи зможемо ми поставити”, — сказала Петрук.
Процес найму стає нелегким, оскільки співробітники чоловічої статі неохоче приєднуються до великих компаній, на які націлені військові рекрутери. Колись правоохоронці “роздавали повістки на вході навіть нашим кандидатам на роботу”, розповіла Петрук. За її словами, близько 15% працівників Метінвесту мобілізовані.
Згідно з опитуванням, проведеним Київським Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій на початку цього року, це питання посідає друге місце після зростання витрат серед українських компаній. Близько половини заявили, що борються з нестачею робочої сили.
У Міністерстві економіки, фінансів і оборони України від коментарів з цього приводу відмовилися.
Через нестачу працівників чимало компаній підвищують зарплати, аби хоч якось утримати тих робітників, як залишились.
Володимир Ланда, старший економіст київського Центру економічних стратегій, сказав, що уряд має стежити за вимогами бізнесу, навіть посилюючи армію.
“Причина проста: Україні не вистачає коштів, щоб істотно збільшити свої війська”, — сказав Ланда.
Законодавство про мобілізацію дає підприємствам, які вважаються ключовими для економіки, можливість бронювати персонал, дозволяючи компаніям зарезервувати до 50% своїх працівників чоловічої статі, які є військовозобов’язаними.
Дефіцит робочої сили відчувають і звичайні українці. Київський метрополітен попередив, що незабаром курсуватиме менше потягів, оскільки міграція та призов спричинили “значний дефіцит” працівників, який, як очікується, погіршиться, оскільки більше працівників приєднаються до армії.
Прифронтове південне місто Миколаїв скоротило автобусне сполучення через мобілізацію водіїв, повідомив Суспільному міський голова Олександр Сєнкевич.
Для Іларіона Саука, співвласника кількох ресторанів у Києві, кадрове питання перемістилося на перше місце в списку проблем. Найперше, це нестача персоналу для таких робіт, як приготування їжі та прибирання, багато з яких виконували жінки, які виїхали з країни.
Інший – призов на військову службу, який скоротив чисельність приблизно на десяту частину. За його словами, багато чоловіків не хочуть працювати далеко від дому, оскільки остерігаються ТЦК.
Юлія Кузенкова, керівниця проєктів київського кадрового агентства Resorcer, каже, що фірми все частіше наймають чоловіків як підрядників або продавців, оскільки багато хто не бажає виконувати вимоги щодо оновлення персональних даних, які можуть використовуватися кадровими бюро.
За її словами, багато хто також наймає жінок на посади, яку раніше займали переважно чоловіки. До прикладу, для роботи на шахтах залучають студентів чи іноземців, зокрема мігрантів з Туреччини.
“Компанії зосереджуються або на навчанні та розвитку вже наявного персоналу, або на найнятті студентів. Вони формують свій кадровий резерв”, — сказала Кузенкова в інтерв’ю.
Петрук з Метінвесту сказала, що дефіцит може мати ефект доміно, з розмиванням податкової бази, що зрештою зашкодить військовим цілям. Підприємства можуть бути змушені скоротити виробництво.
“Якщо призов продовжуватиметься такими темпами, ми будемо змушені зупинити деякі процеси чи виробництва, оскільки фізично не вистачатиме працівників”, — сказала вона.
Дефіцит робочої сили в росії – найбільший за останні двадцять п’ять років. За даними центрального банку, кількість наявної робочої сили не була такою низькою з 1998 року. Те, що в країні немає кому працювати, стає дедалі більш гострою проблемою для бізнесу.
Через пандемію коронавірусу та війну в Україні населення росії за останні три роки скоротилося більш ніж на два мільйони, ще 1,3 мільйона покинули країну через війну чи втекли від мобілізації.
Згідно з даними британської розвідки, більшість тих, хто виїхав з рф минулого року, були молодими, кваліфікованими росіянами з дипломами, яких бракуватиме російській економіці.
Навіть російський уряд визнав, що країну покинуло близько 10 відсотків людей, які працюють в IT-секторі, близько 100 тисяч людей, які навряд чи повернуться. Еміграція, старіння та скорочення населення серйозно впливають на ринок праці. За очікуваннями експертів, незабаром це позначиться на ВВП російської федерації, що істотно негативно впливає і на інфляцію.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Заробітчани зі Східної Європи не повернулися після Brexit, тому в країні немає кому збирати салат.
Сотні гектарів тут засіяні салатом. Але цілі поля з вирощеним у Кенті цьогорічним урожаєм змарновано. Через те, що другий рік поспіль збирати його було просто нікому.
Працівники зі Східної Європи, які збирали цей салат-латук ще до настання „брекситу”, сюди не повернулися. Натомість фермерам довелося шукати сезонну робочу силу набагато далі — в Узбекистані, Казахстані та Таджикистані. То чому б не найняти британців? Напевно, ми втратили близько 15-20% цьогорічного врожаю — близько 150 тонн, – каже Ніколас Оттлі директор із сільського господарства Laurence J Betts Ltd.
Ми намагалися залучити британців, дуже старалися, але нічого не вийшло – поля порожні. Ми співпрацюємо з центром зайнятості Мейдстоуна вже чотири роки, і за цей час жодна людина не відгукнулася. Отже, будь ласка, припиніть цю риторику, бо це абсолютна нісенітниця.
За 150 км звідси – у Західному Сассексі один із найбільших у країні виробників овочів Barfoots of Botley якраз зіштовхнувся із цією проблемою. Знайти робочу силу цього року було дуже складно, затримувався приїзд людей за програмою сезонних працівників.
Ця програма пропонує короткострокові візи для сільськогосподарських робітників.
Завдяки їй цього року британським виробникам удалося запросити на роботу 30 000 мігрантів із можливістю, за необхідності, найняти ще десять тисяч людей. Уряд ще не погодився допустити додаткових робітників — фермери кажуть, що це потрібно зробити якнайшвидше, поки не стало надто пізно.
Люк Ханрахан, кореспондент Euronews, розповів: минулого року на цій фермі пропало 600 тонн урожаю. Битва за пошук робітників цього року була майже такою ж складною. І фермери кажуть: якщо більшій кількості сезонних мігрантів не буде дозволено збирати брокколі, поля, подібні до цього, перестануть існувати у Великій Британії.
Уряд Великобританії заявив, що визнає проблему з трудовими ресурсами у сільському господарстві та продовжив термін дії віз для сезонних робітників до кінця 2024 року.
Влада також стверджує, що працює над залученням британських працівників. Головна проблема – умови праці, на які зразу погоджувалися приїжджі працівники, але підданих королеви вони не влаштовують, – передає Euronews.
Yesterday the UK guaranteed $450m of a $1.5bn to Ukraine through a @worldbank loan, to support vital public services. The British Ambassador to Ukraine @MelSimmonsFCDO signed the guarantee from Kyiv ????
Великобританія пропонує 6-місячну екстрену візу 8 сотням іноземних м’ясників, щоб уникнути масового забою свиней, повідомляє Reuters. За словами фермерів, після виїзду з країни працівників забійних пунктів та м’ясопереробних підприємств свинарський сектор бореться за виживання.
Унаслідок брексіту й епідемії коронавірусу працівники зі Східної Європи покинули Великобританію. У зв’язку з цим близько 120 тисяч голів свиней залишаються в сараях та на вигонах, бо їх немає кому різати. За словами міністра охорони навколишнього середовища Джорджа Юстіса, тимчасові візи можуть вирішити цю проблему.
«Ми надаємо можливість різникам та працівникам м’ясопереробних підприємств отримати роботу на термін до шести місяців», – повідомив посадовець журналістам.
За його словами, для виправлення ситуації знадобиться близько 800 м’ясників. Юстіс також оголосив про надання підтримки підприємцям, щоб допомогти бійням зберігати м’ясо.
Водночас заклик фермерів пом’якшити вимоги щодо знання англійської мови для отримання віз кваліфікованими робітниками уряд і надалі залишає без відповіді.
М’ясопереробна промисловість – лише одна зі сфер британської економіки, у якій виник гострий дефіцит робочої сили. Минулого місяця уряд оголосив про видачу тимчасових віз 5 тисячам іноземних водіїв вантажівок та 5,5 тисячі працівників галузі птахівництва. Водночас керівництво країни хоче, щоб підприємства інвестували в британську робочу силу, а не покладалися на дешеву іноземну.
Міністри Великої Британії продовжують працювати над тим, щоб зменшити проблеми, які виникли на ринку праці через брексіт.
