У четвер, 18 грудня, федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) оголосило про виділення 70 мільйонів євро незапланованого фінансування для підтримки децентралізованого енерго- та теплопостачання в Україні.
Зазначається, відповідне фінансування дозволить забезпечити тепло-, водо- та електропостачанням приблизно 2,6 мільйона українців у короткостроковій перспективі.
„Для більшості з нас тут, у Німеччині, немислимо, щоб у Німеччині не було ні світла, ні електрики та опалення в мороз. Для народу України це гірка реальність. Це четверта зима війни в Україні. Це найважча зима з початку війни. Тому ми надаємо конкретну зимову допомогу та підтверджуємо нашу відданість: Німеччина твердо стоїть на боці України”, — сказала міністерка економічного співробітництва та розвитку ФРН Рім Алабалі-Радован.
За її словами, український енергетичний сектор, який залишається стратегічною ціллю для атак РФ, має вирішальне значення для того, щоб „люди могли залишатися на батьківщині”.
У відомстві уточнили, що 50 мільйонів євро будуть використані Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) для закупівлі „терміново необхідних” товарів для децентралізованого електро- та теплопостачання в громадах. Зокрема, мова йде про гібридні генератори, модульні котельні, контейнерні системи опалення на пелетах, комбіновані теплоелектростанції тощо.
Ще 20 мільйонів євро надасть ЮНІСЕФ через німецький державний банк KfW. Це дозволить забезпечити теплом та електроенергією майже 1,3 тисячі шкіл, дитячих садків і десять лікарень, а близько 400 тисяч українських дітей зможуть продовжувати навчання взимку.
Крім того, частина коштів піде на закупівлю акумуляторних систем живлення для насосних станцій, які відповідають за водопостачання та водовідведення. За підрахунками відомства, це дозволить близько 100 тисячам українців мати доступ до води навіть під час тривалих відключень світла.
Крім того, у BMZ наголосили, що продовжуватимуть підтримку України, зокрема шляхом стабілізації електромереж разом із державним оператором Укренерго, який отримує запасні частини та реконструює захисні конструкції навколо підстанцій для їхнього захисту від атак.
„Впроваджуються децентралізовані енергетичні рішення, такі як встановлення сонячних батарей у лікарнях, щоб вони могли працювати навіть у разі відключення живлення. GIZ від імені постачальника державних послуг BMZ консультує комунальні служби щодо енергоефективності, що дозволяє взимку економніше використовувати тепло та електроенергію”, — додали у відомстві.
Нові правила передбачають суворіші санкції для працездатних безробітних за невиконання умов отримання допомоги, зберігаючи розмір виплат на рівні нинішніх сум.
Уряд Німеччини схвалив реформу системи соціальної допомоги, за якою замість виплат Bürgergeld діятиме нова система Grundsicherung (базова підтримка). Про це повідомляє Bild.
Так, нова система діятиме з 1 липня 2026 року. Уряд уже заявляє, що вона буде значно суворішою за Bürgergeld.
Мовиться приблизно про 3,87 млн осіб – саме стільки отримувачів нинішньої допомоги вважаються працездатними і автоматично перейдуть на нову модель.
Водночас розмір виплат не змінюється: 563 євро на місяць для однієї особи, 506 євро для партнера та від 357 до 471 євро для дітей. Держава, як і раніше, повністю оплачуватиме оренду житла та опалення, пояснює Федеральне міністерство праці.
Головна відмінність – санкції. Тепер уже за перше порушення обов’язків допомогу можуть скоротити на 30%. Після трьох пропущених візитів до центру зайнятості виплати припиняються повністю. Якщо особа понад чотири тижні не виходить на зв’язок, держава перестає платити також за житло. Для порівняння, при Bürgergeld штрафи починалися з символічних 10%.
Тоді як українські переселенці, котрі приїхали після квітня 2025 року, отримуватимуть уже не Grundsicherung, а нижчі виплати для шукачів притулку. Громадяни України, які прибули до Німеччини раніше і подали на біженство, залишаться у новій системі.
Німецький канцлер Фрідріх Мерц має намір виконати вимоги Бельгії та надати активи центрального банку рф, що зберігаються в Німеччині, для підтримки України.
Про це повідомляє агентство DPA з посиланням на дипломатичні джерела.
Єврокомісія запропонувала надати Україні до €210 млрд заморожених у Європейському Союзі російських активів у вигляді репараційного кредиту. €90 млрд з них призначені для покриття фінансових та військових потреб у 2026−2027 роках.
Як йдеться в публікації, Німеччина вже давно стверджувала, що спочатку слід використати €185 млрд коштів російського центрального банку, якими управляє бельгійський депозитарій Euroclear. DPA пише, що у самій Німеччині зберігається значно менша сума. Однак точний обсяг уряд зберігає в таємниці.
Своєю чергою бельгійський уряд вимагає, щоб усі країни ЄС, які зберігають заморожені росактиви, брали участь у схемі фінансування, аби зменшити ризик того, що Брюссель стане єдиною мішенню потенційних заходів у відповідь.
Зокрема, Бельгія побоюється, що Москва може вжити заходів помсти проти приватних європейських осіб та компаній, наприклад, шляхом експропріації активів в Росії, і тому закликає до вжиття запобіжних заходів.
Як повідомляє DPA, Фрідріх Мерц на саміті в Брюсселі пообіцяв надати доступ до російських активів у Німеччині.
Уряд Німеччини ухвалив рішення змінити порядок виплати соціальної допомоги Bürgergeld, передбачивши жорсткіші вимоги для отримувачів та посилення контролю за їхньою взаємодією з центрами зайнятості.
Про це повідомляє видання Deutsche Welle.
Законопроєкт, підготовлений міністеркою праці Бербель Бас, передбачає суттєве посилення дисциплінарних норм і зміну критеріїв оцінки майнового стану для майже 5,5 млн осіб, які нині отримують державну допомогу. Однією з найбільш резонансних новацій стане запровадження суворої системи санкцій за ігнорування обов’язкових візитів до центрів зайнятості Jobcenter.
Згідно з новими правилами, якщо отримувач Bürgergeld тричі поспіль не з’явиться на призначені зустрічі без поважної причини, виплати можуть бути припинені повністю. Уже два пропущені візити призведуть до негайного скорочення фінансової підтримки на 30%.
Під загрозою скасування може опинитися навіть компенсація оренди житла. Водночас для осіб із психічними розладами передбачені спеціальні запобіжники, які мають не допустити повної втрати засобів до існування. Окрім контролю за відвідуванням Jobcenter, реформа скасовує так званий пільговий період, упродовж якого власні заощадження заявників не враховувалися під час призначення допомоги.
Відтепер громадяни з істотними накопиченнями на банківських рахунках будуть зобов’язані спочатку використати власні фінансові ресурси. Лише після цього вони зможуть претендувати на державну підтримку, розмір якої залежатиме від віку та реальних витрат на житло.
Попри жорсткіші умови, базовий розмір виплат Bürgergeld залишиться без змін. Самотні отримувачі, як і раніше, отримуватимуть 563 євро на місяць, а партнери у спільних домогосподарствах — по 506 євро. Держава також і надалі покриватиме витрати на оренду житла та опалення в межах установлених нормативів.
Ключовим пріоритетом оновлених центрів зайнятості стане якнайшвидше працевлаштування безробітних. Водночас програми перекваліфікації та професійного навчання залишаться доступними в межах індивідуальних планів співпраці. Запропонована урядом Фрідріха Мерца реформа має набути чинності з 1 липня 2026 року, однак для цього законопроєкт ще повинен отримати підтримку Бундестагу.
Німецький суд заборонив митниці конфісковувати танкер Eventin, який ЄС вважає частиною російського «тіньового флоту». Суд визнав, що судно зайшло в німецькі води вимушено через аварію, і немає доказів, що воно прямувало до Євросоюзу з порушенням санкцій. Танкер із майже 100 тисячами тонн нафти і далі стоїть біля острова Рюген.
У Німеччині розгорівся резонанс навколо танкера Eventin, який Євросоюз кілька місяців тому включив до списку «тіньового флоту» — суден, що возять російські енергоносії в обхід санкцій. Але тепер ситуація різко змінилася: суд ФРН постановив, що митниця не має права конфісковувати це судно.
Танкер стоїть біля Рюгена ще з січня. Тоді на борту відмовили всі системи, і майже 100-тисячотонне судно з нафтою почало дрейфувати Балтійським морем. Німецькі рятувальники буксирували його на стоянку, де воно й залишилося. Згодом митниця вирішила затримати його як порушника санкцій, але власники подали скаргу — і перемогли.
Компанія Laliya Shipping Corp. з Маршаллових островів наполягала, що корабель не збирався заходити в європейські порти і просто прямував із Усть-Луги до Порт-Саїда під панамським прапором. А потрапив до територіальних вод Німеччини вимушено через технічний збій. Суд погодився з цією версією, заявивши, що є «обґрунтовані сумніви» у законності дій митниці.
У матеріалах справи також зазначено, що за інформацією німецьких рятувальників і Центрального командування з надзвичайних ситуацій, маршрут Eventin справді лежав у напрямку Єгипту, а не до ЄС. Митниця ж вважала, що судно зрештою могло прямувати до Індії. У підсумку ФРН не стала конфісковувати 40 млн євро вартості нафти.
Федеральне міністерство економіки та енергетики Німеччини (BMWE) через банк розвитку KfW виділяє додаткові 100 мільйонів євро на відновлення енергетичної інфраструктури України.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на німецьке Мінекономіки.
Ці кошти є доповненням до 60 млн євро, про які вже було оголошено цього року. Вони будуть спрямовані до Фонду енергетичної підтримки України (UESF) Енергетичного співтовариства, який з 2022 року також отримує внески від численних інших міжнародних донорів.
“Росія систематично і цілеспрямовано атакує енергетичну інфраструктуру України, перетворюючи зиму на ще одну зброю. Енергопостачання в Україні вже давно стало фронтом. Воно визначатиме, наскільки важкою буде ця зима для людей. Наші додаткові 100 млн євро для Фонду енергетичної підтримки України є чіткою відповіддю: ми не покинемо український народ. Захист енергопостачання означає захист людей – ось у чому суть”, – заявила глава відомства Катеріна Райхе.
Україна фінансує запасні частини та обладнання для пошкодженої енергетичної інфраструктури через Фонд енергетичної підтримки.
Енергетична спільнота за допомогою зовнішньої закупівельної агенції проводить прозорі та конкурентні тендери на товари, що закуповуються, та контролює використання коштів. Таким чином, українські енергетичні компанії отримують швидку допомогу для ремонту пошкодженої енергетичної інфраструктури.
“З огляду на нещодавні розслідування українських антикорупційних органів, банк розвитку KfW продовжуватиме суворо дотримуватися своїх правил щодо дотримання вимог. Це включає вимогу, щоб належне корпоративне управління українськими енергетичними компаніями було умовою участі BMWE в UESF, а також постійний моніторинг дотримання цієї вимоги”, – зазначили у міністерстві.
“Дотримання встановлених стандартів корпоративного управління, особливо для державних підприємств, є основою для подальшої надійної співпраці з нашими українськими партнерами”, – додали там.
Дані про інфляцію в найбільших економіках єврозони, зокрема у Франції, Іспанії та Італії, не вказують на безпосередню загрозу зростання цін. Однак цього не можна сказати про Німеччину.
Дані про інфляцію в основних економіках єврозони малюють неоднозначну картину щодо цінових перспектив блоку. У Німеччині, найбільшій економіці регіону, інфляція несподівано досягла найвищого рівня за 9 місяців.
В основному через помірне зниження цін на продукти харчування та енергоносії, інфляція в Німеччині в листопаді була на 2,6% вищою, ніж минулого року, а в жовтні 2025 року сягнула 2,3%. Про це свідчать попередні результати Федерального статистичного управління (Destatis).
Гармонізований рівень інфляції показав, що німецькі ціни в листопаді знизилися на 0,5% після зростання на 0,3% у жовтні.
Ціни у Франції повільно ростуть
В інших країнах, здається, європейський ціновий тиск послаблюється після кризи, яка виникла в регіоні після пандемії. Попередні дані, опубліковані в п’ятницю, вказують на те, що інфляція у Франції залишається стриманою. За попередніми оцінками INSEE, індекс цін, гармонізований з ЄС, у листопаді мав зрости на 0,8% у річному вимірі, що не змінилося порівняно з попереднім місяцем і означає зниження порівняно з 1,7% роком раніше.
Економісти очікували зростання на рівні 1%.
Стабільне значення відображає протилежні тенденції в різних категоріях витрат: уповільнення зростання цін на послуги, обумовлене комунікаційними послугами, і більш значне зниження цін на промислові товари, компенсоване меншим зниженням цін на енергоносії та незначним прискоренням зростання цін на продукти харчування.
У листопаді ціни у Франції впали на 0,2% порівняно з попереднім місяцем після зростання на 0,1% у жовтні. Консенсусний прогноз передбачав, що вони залишаться незмінними.
Спад був спричинений зниженням цін на послуги, особливо в галузі транспорту та комунікацій і меншою мірою також здешевленням промислових товарів. Очікується, що ціни на тютюнові вироби та енергоносії зростуть, насамперед на бензин. Ціни на продукти харчування, швидше за все, залишаться в цілому стабільними.
Інфляція в Італії
Третя за величиною економіка ЄС продемонструвала подібну динаміку. Згідно з попередніми даними Національного статистичного управління ISTAT, гармонізований індекс споживчих цін в Італії в листопаді знизився на 0,2%, що відповідає жовтневому зниженню.
Річна інфляція знизилася з 1,3% попереднього місяця до 1,1%, що є найнижчим рівнем з жовтня 2024 року.
Інфляція в Італії залишалася низькою, оскільки зниження цін на енергоносії та слабша інфляція у сфері послуг компенсували помірне зростання в інших секторах. Найбільший тиск на зниження цін спричинили різке падіння цін на регульовані енергетичні й комунікаційні послуги, а також уповільнення зростання цін на транспортні та розважальні послуги.
Лише кілька категорій, головним чином перероблені харчові продукти та деякі нерегульовані енергетичні товари, продемонстрували незначне зростання цін.
Ціни в Іспанії зростають
Іспанія, четверта за величиною економіка єврозони, продемонструвала дещо сильніший тиск на ціни. Згідно з попередніми даними Національного інституту статистики, індекс споживчих цін, гармонізований на рівні ЄС, у листопаді залишився на рівні жовтня після зростання на 0,5% у жовтні, що суперечить очікуванням щодо місячного зниження на 0,2%.
Однак річна інфляція виявилася вищою, ніж передбачалося. Гармонізований показник знизився з 3,2% у жовтні до 3,1% проти прогнозу 2,9%. Зростання цін на продукти харчування, транспорт та інші неенергетичні товари продовжувало стимулювати інфляцію.
Дані про основні економіки єврозони, опубліковані в п’ятницю, будуть представлені Європейському центральному банку перед його грудневим засіданням. Очікується, що ЄЦБ не знизить базову процентну ставку з поточних 2%, оскільки політичні діячі вважають, що середньострокові цілі інфляції в цілому досягаються.
Інфляція в єврозоні в жовтні становила 2,1%, що трохи перевищує ціль ЄЦБ у 2%, підтверджуючи думку банку, що ціновий тиск в основному під контролем після того, як шок пропозиції після пандемії та енергетична криза, спричинена вторгненням росії в Україну, досягли двозначних пікових значень.
Тим часом інфляційні очікування дещо зросли. Згідно з новим опитуванням ЄЦБ, опублікованим у п’ятницю, медіана споживчих інфляційних очікувань на наступний рік у жовтні зросла до 2,8% з 2,7% у вересні. Очікування на три роки залишилися незмінними на рівні 2,5%, а очікування на п’ять років – стабільними на рівні 2,2%.
