Україна разом з кількома десятками країн розгортає виробництво дронів за кордоном. Серед партнерів – Норвегія, Нідерланди, Румунія, Німеччина та інші.
Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна „”Дрон-дипломатія”. Як Україна запускає експорт зброї через Drone Deals та що це дасть”
Схема співпраці з Європою чітко поділена: українська сторона приносить бойовий досвід, готовий продукт і швидке оновлення технологій. Європейський партнер – гроші, виробничі потужності, сертифікацію та доступ до власних ринків.
„Іде процес, можна сказати, об’єднання, де до України ставляться не як до ресурсної бази, а як до рівноцінного партнера, а подекуди навіть до партнера, у котрого є більше досвіду і можливостей”, – описує ситуацію експерт у сфері дронів і робототехніки Валерій Яковенко.
Паралельно у червні минулого року з’явилася ініціатива Build with Ukraine. Вона передбачає відкриття виробничих ліній на території союзників – там, де немає загрози обстрілів.
Виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко виділяє кілька ключових напрямів.
„Перший – Німеччина. Це один із найбільш практичних треків саме по спільному виробництву. Дуже активні і наші північні партнери: Данія, Фінляндія, Норвегія, частково Латвія. Також я б назвав Велику Британію. Там співпраця також вийшла на рівень виробничих потужностей і довгострокових програм”, – зазначає він.
Серед конкретних прикладів:
Culver Aerospace і Copenhagen Global A/S – виробнича кооперація в галузі безпілотників;
TENCORE і фінська INSTA – наземна роботизована платформа TerMIT;
Remtecnology і фінська New Paakkola – наземна роботизована платформа LEGIT.
Київ і Осло запускають перше спільне виробництво українських безпілотників на норвезькій території. Йдеться про кілька тисяч дронів для Сил оборони України.
З Нідерландами вже є домовленість про спільний випуск дронів, а також ширшу взаємодію – по ракетах, засобах радіоелектронної боротьби та інших оборонних технологіях.
Румунія підписала з Україною заяву про намір виробляти українські оборонні системи, зокрема дрони, на своїй території. Там планується розгорнути складання безпілотників від „Диких Шершнів” та ряду інших компаній.
„З Францією трек більше політико-промисловий: є рамка для розвитку спільного виробництва і глибшої оборонно-промислової співпраці”, – додає Федірко.
На рівні Євросоюзу діє програма SAFE – вона дає змогу залучати українські оборонні підприємства до ланцюгів постачання та спільних закупівель ЄС.
„Drone Deals, інші формати спільного виробництва, в тому числі в рамках програми SAFE і інших моделей, дозволяють будувати довгострокові стратегічні партнерства”, – каже віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.
Уряд Німеччини планує придбати 40% акцій оборонного концерну KNDS, який є виробником танків Leopard.
Про це повідомляє Handelsblatt.
За даними видання, відповідного рішення досягла коаліція ХДС/ХСС та СДПН після кількох тижнів переговорів.
Таким кроком Берлін прагне отримати такий самий політичний і операційний вплив на компанію, який уже має Франція.
Вартість угоди визначатиметься на основі оцінки акцій під час запланованого виходу KNDS на біржу цього року. Компанія, штаб-квартира якої розташована в Амстердамі, планує розмістити до 20% акцій на біржах у Франкфурті та Парижі. Ринкова оцінка концерну може становити від 18 до 20 млрд євро.
Наразі по 50% KNDS належать французькій державі та німецькій групі Wegmann, однак німецькі співвласники планують продати свою частку.
За інформацією ЗМІ, реалізувати угоду можуть через державний банк KfW, а управління пакетом акцій координуватимуть Міністерство економіки та Міністерство оборони Німеччини.
Німеччина надала Україні понад 1,2 млрд євро екстреної допомоги в енергетичному секторі та є найбільшим двостороннім донором у цій галузі.
Про це заявив парламентський державний секретар федерального Міністерства економіки та енергетики ФРН Штефан Роуенгоф, передає Укрінформ.
„Німеччина підтримує Україну. Ми є найбільшим двостороннім донором в енергетичному секторі, надавши понад 1,2 млрд євро екстреної підтримки”, – зазначив Роуенгоф.
Росія здійснює масовані атаки ракетами та дронами, намагаючись зруйнувати українську енергосистему, тому, за його словами, підтримка має відповідати терміновості загроз.
Роуенгоф зауважив, що після візиту міністерки економіки та енергетики ФРН Катаріни Райх до Києва було створено міжвідомчу робочу групу, котра нині координує взаємодію з українськими та німецькими енергетичними компаніями.
Одним із ключових напрямів стало збільшення постачання запасних частин, обсяги яких зросли порівняно з минулим опалювальним сезоном.
Окремо посадовець повідомив, що Німеччина внесла 557 млн євро до Фонду енергетичної підтримки України – це близько третини всіх внесків до фонду.
Також Берлін підтримує створення в Україні стратегічних резервів енергетичного обладнання, що має підвищити стійкість системи перед новими атаками.
Голова Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Бірол попередив, що через конфлікт навколо Ірану та блокування руху в Ормузькій протоці запаси авіаційного пального в Європі можуть вичерпатися протягом шести тижнів. Це призведе до масового скасування авіарейсів у найближчому майбутньому.
Співголова Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Ларс Клінгбайль у суботньому інтерв’ю підтримав занепокоєння Біроля, назвавши побоювання щодо дефіциту обґрунтованими. Він підкреслив, що за нинішніх умов перехід на відновлювані джерела енергії має стати пріоритетним завданням.
«Ми мусимо вкрай серйозно поставитися до застережень щодо нестачі пального», – заявив Клінгбайль німецькому виданню Der Spiegel. Політик наголосив, що критичну проблему становить не лише стрімке зростання цін на нафту, а й фізичний брак поставок. Він закликав уряд Німеччини негайно вжити заходів для подолання кризи та прискорити відмову від викопного палива на тлі загострення ситуації на Близькому Сході.
Клінгбайль також попередив про довгострокові ризики: затяжний конфлікт може спричинити енергетичну кризу, подібну до тієї, що виникла на початку повномасштабної війни в Україні.
За прогнозами Німецької асоціації авіакомпаній (BDL), навіть за умови швидкого врегулювання конфлікту енергетичний ринок відновлюватиметься повільно. З кінця лютого вартість авіаційного пального зросла більш ніж удвічі, оскільки основні обсяги імпорту надходять з Близького Сходу, де внаслідок бойових дій суттєво пошкоджено нафтову інфраструктуру.
Уряд Сполучених Штатів схвалив потенційний продаж Німеччині систем бойового управління для надводних кораблів на суму до $11,9 мільярда.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Bloomberg із посиланням на заяву Державного департаменту США.
Німеччина має намір придбати обчислювальне обладнання інтегрованої бойової системи на базі системи протиракетної оборони AEGIS та відповідні радіолокаційні станції в об’ємі, що дорівнює восьми кораблям. Головними підрядниками виступають компанії Lockheed Martin Corp. та RTX Corp.
Держдепартамент офіційно повідомив Конгрес про запропонований продаж, зазначивши, що це сприяє досягненню цілей США шляхом зміцнення безпеки члена НАТО та підвищення сумісності його військово-морських сил з американськими збройними силами та ЗС інших союзників.
Умови продажу військової техніки за кордон, затверджені Держдепартаментом, визначають максимальні потенційні обсяги обладнання та загальну вартість можливої угоди.
Ця пропозиція підлягає розгляду у Конгресі та потребуватиме переговорів між покупцем і постачальниками, тоді як між затвердженням угоди та поставкою систем можуть пройти роки, йдеться у матеріалі.
Німецька компанія-виробник дронів Quantum Systems, яка вже має спільне підприємство з українськими партнерами, поглиблює свою промислову співпрацю з Україною шляхом створення двох нових СП.
Про це компанія повідомила в пресрелізі, який є в розпорядженні Укрінформу.
«Компанія оголосить про нові спільні підприємства з українськими виробниками під час політичної зустрічі високого рівня, яка відбудеться цього тижня в Берліні», – йдеться у повідомленні. Деталі не уточнюються.
Quantum Systems вже керує Quantum Frontline Industries (QFI), першим німецько-українським спільним підприємством в рамках ініціативи «Будуй з Україною». Спільне виробництво з Frontline Robotics наразі масштабує виробництво 10 тисяч багатоцільових квадрокоптерів-дронів у Німеччині для Збройних сил України та поставило свою першу партію наприкінці березня 2026 року.
Незабаром буде оголошено про два додаткові спільні підприємства Quantum Systems, деталі будуть опубліковані пізніше, зазначається у пресрелізі.
«Quantum Systems є провідною компанією в німецько-українській промисловій співпраці. Наше існуюче спільне підприємство QFI демонструє, що виробничі потужності в Німеччині можуть бути налагоджені протягом кількох тижнів, а операційні системи будуть доставлені в Україну. Ми переконані, що ця співпраця стане основою майбутнього оборонного потенціалу Європи», – сказав керуючий директор Quantum Frontline Industries Маттіас Лена.
Президент України Володимир Зеленський у середині лютого відвідав перше німецько-українське спільне підприємство, яке виробляє дрони для української армії і розташоване на півдні Німеччини, разом з міністром оборони ФРН Борисом Пісторіусом.
Урядова коаліція Німеччини оголосила про зниження цін пальне для споживачів та бізнесу після різкого зростання, спричиненого війною на Близькому Сході.
Про це оголосив канцлер Фрідріх Мерц під час пресконференції у Берліні, передає Die Welt.
Урядова коаліція Німеччини в понеділок повідомила про рішення знизити ціни на пальне на суму 1,6 мільярда євро шляхом зниження енергетичного податку на два місяці.
„Ми знизимо енергетичний податок на дизельне пальне та бензин приблизно на 17 центів за літр протягом двох місяців”, – йдеться у спільному документі коаліційних партій.
„Ми очікуємо, що нафтова промисловість передасть цю економію безпосередньо споживачам”, – заявив Мерц.
Протягом вихідних лідери трьох коаліційних партій – канцлер Фрідріх Мерц від Християнсько-демократичного союзу, лідери Соціал-демократичної партії Німеччини Ларс Клінгбайль та Бербель Бас, а також голова Християнсько-соціального союзу СС Маркус Зьодер – проводили переговори щодо заходів підтримки населення на тлі різкого зростання цін на пальне.
Сукупний державний бюджет Німеччини завершив 2025 рік із найбільшим дефіцитом з кризового 2022 року.
Як повідомляє DW, про це у вівторок заявило Федеральне статистичне відомство у Вісбадені, передає Укрінформ.
За даними відомства, дефіцит бюджету сягнув 127,3 мільярда євро, що на 22,9 млрд більше, ніж роком раніше. Сумарні доходи становили близько 2,081 трильйона євро, а витрати – близько 2,208 трильйона євро.
Головним чином зростання дефіциту відбулося через федеральний центр – його недостача збільшилась на 34,5 мільярда, досягнувши 85,4 мільярда євро. Причиною стала ставка на боргове фінансування – через спеціальні фонди для бундесверу, інфраструктури і захисту клімату, повністю сформовані за рахунок кредитів.
Муніципалітети зафіксували рекордний дефіцит у 31,9 млрд євро: витрати зросли на 5,6%, а прибутки – лише на 4,1%.
Водночас федеральним землям і системі соціального страхування вдалося скоротити дефіцит. Недостача земель знизилась на 9,5 мільярда і склала 8,7 мільярда євро, і три чверті від цієї суми припадає на міста-землі Берлін, Гамбург і Бремен, тоді як п’ять земель, зокрема Баварія і Гессен, отримали бюджети з профіцитом.
Дефіцит системи соціального страхування скоротився на 9,2 мільярда і становив 1,3 мільярда євро – за рахунок зростання страхових внесків на 9%, включаючи підвищення додаткових внесків у фонд медичного страхування.
Зазначається, що зростання витрат федерального центру було зумовлене підвищеними субсидіями і позиками на користь соціальних фондів. Федерація виділила компанії Deutsche Bahn 5,3 мільярда євро на збільшення власного капіталу та надала їй кредит на 3 мільярди євро. Ключовим фактором зростання витрат стали військові закупівлі, які зросли на 23,4%, до 39 мільярдів євро. Зміна практики обліку державних цінних паперів дозволила зменшити відсоткові витрати порівняно з 2024 роком.
Бундесвер отримає додаткові бойові безпілотники від німецького збройного концерну Rheinmetall на суму 2,4 млрд євро.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Handelsblatt.
Очікується, що бюджетний комітет Бундестагу наступного тижня схвалить рамкову угоду, яка спочатку включатиме замовлення на зброю на суму близько 298 мільйонів євро.
За словами джерел, безпілотники Rheinmetall спочатку не показали бажаних результатів під час випробувань, що призвело до відкладення замовлення німецьким урядом. Кількість замовлених для армії дронів поки не уточнюють.
Таким чином німецький уряд продовжує закупівлі дронів-камікадзе. Наприкінці лютого бюджетний комітет Бундестагу вже дав зелене світло на замовлення компаніям Helsing та Stark Defence, з натяками на те, що третє замовлення, ймовірно, здійснюватиметься у Rheinmetall.
Парламентарі обмежили рамкову угоду для Helsing та Stark, спочатку передбачену в бюджеті в 4,3 мільярда євро, сумою в 1 мільярд євро для кожного. Це обмеження застосовуватиметься також до контракту з компанією Rheinmetall.
Бундестаг Німеччини схвалив пакет заходів, щоб стримати здорожчання пального на тлі війни на Близькому Сході. Основна ідея — не дозволяти операторам АЗС піднімати ціну більше одного разу на день, щопівдня, а знижувати її можна без обмежень. Порушення цих правил загрожує штрафами до 100 тисяч євро.
Про це повідомляє Tagesschau.
Крім того, посилюється антимонопольний контроль. Тепер компанії повинні будуть доводити обґрунтованість підвищення ціни на вимогу регулятора, а вся система ціноутворення має стати прозорішою для споживачів.
За пакет заходів голосували керівні фракції ХДС-ХСС та СДПН, а також „Зелені”. „Ліві” пропонували альтернативу — виплату 150 євро кризової допомоги, а ультраправа „АдН” вважає заходи формальністю і неефективними. Наступним кроком пакет має схвалити Бундесрат, розгляд призначено на п’ятницю.
Очікується, що нові правила набудуть чинності на початку квітня і будуть переглянуті через рік, щоб оцінити ефективність.
