Федеральний уряд Німеччини має намір поглибити енергетичне партнерство з Алжиром та збільшити імпорт алжирського скрапленого природного газу (LNG) через низький рівень заповнення німецьких газосховищ.
Очікується, що відповідні декларації про наміри будуть підписані у четвер під час візиту президента Алжиру Абдельмаджида Теббуна до Берліна, де його прийнятимуть федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр та федеральний канцлер Фрідріх Мерц.
Окрім збільшення постачань палива, Німеччина планує допомогти Алжиру скоротити викиди метану впродовж усього ланцюга видобутку нафти й газу. Водночас це питання викликало суперечки всередині німецького уряду між міністром довкілля Карстеном Шнайдером та міністеркою економіки Катеріною Райхе щодо імплементації регламенту ЄС про метан, який має набути чинності з 1 січня 2027 року.
Замовлення на 50 тисяч ударних безпілотників для України фінансує Німеччина. Це одне з найбільших відомих закупівельних замовлень на дрони від західного уряду для Києва.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Йдеться про FPV-дрони Shrike з оглядом від першої особи, які виробляє великий український виробник SkyFall.
Безпілотники оснащені програмним забезпеченням американської оборонно-технологічної компанії Auterion – воно призначене для автономного відстеження та ураження рухомих цілей на завершальному етапі польоту.
За словами гендиректора Auterion Лоренца Майєра, вартість контракту становить близько 90 мільйонів євро (103 мільйони доларів), а фінансує його європейська країна. Частину дронів вже доставили уряду України, решту мають відправити цього року.
У SkyFall підтвердили участь Німеччини, однак відмовились коментувати деталі закупівлі. Міністерство оборони Німеччини від коментарів утрималось, посилаючись на оперативну безпеку. Українське Міноборони теж не коментувало угоду.
Німецькі компанії DEUTZ і ARX Robotics запускають серійне виробництво наземних безпілотників Gereon. Перші машини планують передати Україні вже наприкінці літа.
Німецькі компанії DEUTZ і ARX Robotics розпочинають серійне виробництво наземних безпілотних платформ Gereon на заводі в місті Ульм. Про це повідомили у DEUTZ.
Очікується, що перші виготовлені комплекси надійдуть до України вже наприкінці літа. Виробництво планують запустити протягом найближчих кількох тижнів. Генеральний директор оборонного підрозділу компанії Марко Герре зазначив, що збільшення випуску Gereon дозволить швидше забезпечити Україну необхідною технікою та водночас посилить європейську оборонну промисловість.
ARX Robotics спеціалізується на розробці програмно-керованих наземних безпілотників для військових завдань. Співпраця компанії з DEUTZ триває з жовтня 2025 року й охоплює не лише виробництво техніки, а й розвиток нових технологій.
У межах партнерства безпілотники Gereon оснащуватимуть силовими установками DEUTZ. Спочатку використовуватимуть електричні приводи на акумуляторах, а згодом планують перейти до компактних бензинових та гібридних двигунів.
Також компанії працюють над інтеграцією програмної платформи Mithra OS, яка використовує елементи штучного інтелекту, із силовими системами DEUTZ. Це має підвищити ефективність роботи наземних безпілотних комплексів.
Федеральна прокуратура Німеччини офіційно звинуватила українця Сергія Кузнєцова у причетності до підриву газопроводів “Північний потік-1/2”. За її даними, він був лідером групи військовослужбовців, яка за вказівкою українських державних органів здійснила диверсію. Адвокат Ілля Новіков, який входить до команди захисту, зауважив, що ця справа виходить за межі обвинувачення однієї людини та стосується інтересів усієї України.
Насамперед тому, що багато хто у Німеччині вважає, що Україна повинна сплатити кількамільйонні відшкодування за підрив “Потоків”, пояснив він у коментарі Liga.net.
“Якщо суд визнає, що це була законна воєнна ціль, Україні буде простіше відбити такі претензії”, — зазначив Новіков, пояснюючи, що обвинувачення ґрунтується не лише на Кримінальному кодексі ФРН, але й на Кодексі злочинів проти міжнародного права, який імплементує норми міжнародного гуманітарного права і дозволяє суду розглянути питання щодо законності такої цілі під час війни.
Він також звернув увагу на те, що з обвинуваченого акта Кузнєцова зникла стаття 88 КК Німеччини — “саботаж проти конституційного ладу”. На його думку, це не пом’якшення, а корекція юридичної позиції прокуратури, але навіть такий крок спрощує для України комунікацію у цій справі.
Щодо Кузнєцова, то він наразі перебуває у відділенні для підозрюваних у тероризмі СІЗО у Гамбургу. Умови там важкі через спеку, розповідає Новіков. Та учора йому вдалося зустрітися з дружиною.
“Сергію зараз важко, і він хотів би бачити більше підтримки від держави. Він не визнає себе винним і не дає показань, це його позиція”, — додав адвокат.
Німеччина тисне на США, щоб ті дозволили виробляти більше американської зброї на німецькій території, прагнучи заповнити прогалини у військовій потужності Європи та водночас надати Дональду Трампу привід і надалі підтримувати інтерес до оборони континенту.
Про це видання Financial Times дізналось від джерел.
За словами осіб, обізнаних із ситуацією, німецькі посадовці просять своїх американських колег укласти угоду про спільне виробництво ще до саміту НАТО, який відбудеться наступного тижня в Анкарі.
Ця ініціатива є частиною ширших зусиль європейських держав, спрямованих на використання своїх оборонно-промислових потужностей для стабілізації своїх напружених відносин із Вашингтоном.
За словами одного із джерел, переговори щодо “концепцій спільного виробництва”, що об’єднують німецьку та американську промисловість, вже тривають.
Інше джерело зазначило, що обговорення охоплюють “усе”, що допоможе обом країнам посилити свої оборонні можливості, включаючи спільне виробництво ракет великої дальності Tomahawk та найсучасніших перехоплювачів до систем ППО Patriot, відомих як PAC-3
Третє джерело повідомило, що реакція США – як з боку уряду, так і промисловості – на ці пропозиції виявилася більш позитивною, ніж очікувалося.
Німецькі посадовці наголошують, що виробництво критично важливого американського озброєння в найбільшій економіці ЄС допоможе Вашингтону вирішити проблеми з виробничими потужностями, що поглибилися внаслідок війни в Ірані.
Це також допоможе таким країнам, як Німеччина, швидше отримувати озброєння в умовах гонитви за переозброєнням у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Однак будь-яке рішення про виробництво секретних американських технологій за межами США вимагатиме згоди Вашингтона.
Міністерство оборони Німеччини повідомило, що між американськими та німецькими оборонними компаніями вже існує “інтенсивна та добре налагоджена” співпраця, наводячи як приклад виробництво компанією Rheinmetall фюзеляжів для винищувачів F-35 та новий завод MBDA-Raytheon з виробництва ракет PAC-2 і GEM-T системи Patriot.
У міністерстві зазначили, що Німеччина продовжуватиме шукати шляхи розширення виробничих потужностей та прискорення поставок “терміново необхідних систем озброєння” для Бундесверу та інших європейських держав.
За словами одного з обізнаних із джерел, уряд Німеччини підтримує контакти з німецьким підрозділом європейського виробника ракет MBDA щодо співпраці з компанією Raytheon, яка виробляє ракети Tomahawk, з метою створення наземної версії крилатої ракети. Ці дві компанії вже давно співпрацюють, але прямих переговорів щодо ракет Tomahawk ще не проводили, зазначило джерело.
[type] => post [excerpt] => Німеччина тисне на США, щоб ті дозволили виробляти більше американської зброї на німецькій території, прагнучи заповнити прогалини у військовій потужності Європи та водночас надати Дональду Трампу привід і надалі підтримувати інтерес до оборони ко... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1782916860 [modified] => 1782916166 ) [title] => FT: Німеччина хоче домовитись про виробництво американських ракет на своїй території [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=72291&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 72379 [uk] => 72291 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 11078 [image] => Array ( [id] => 11078 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/raketa-mti.jpg [original_lng] => 96112 [original_w] => 700 [original_h] => 466 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/raketa-mti-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/raketa-mti-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/raketa-mti.jpg [width] => 700 [height] => 466 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/raketa-mti.jpg [width] => 700 [height] => 466 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/raketa-mti.jpg [width] => 700 [height] => 466 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/raketa-mti.jpg [width] => 700 [height] => 466 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/raketa-mti.jpg [width] => 700 [height] => 466 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1782906321:2 [_thumbnail_id] => 11078 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 500 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 978845315002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 18034 [1] => 63 [2] => 254090 ) [tags_name] => Array ( [0] => виробництво [1] => Німеччина [2] => ракети ) ) [5] => Array ( [id] => 72122 [content] =>
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус припинив найбільший оборонний проєкт в історії військово-морських сил: будівництво фрегатів типу F126 не продовжуватиметься.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє ntv.
Німецький уряд зупиняє багатомільярдний оборонний проєкт щодо фрегатів типу F126 і натомість планує закупити вісім інших військових кораблів для протичовнової оборони.
Таке рішення є реакцією на значні затримки та загрозу зростання витрат у рамках проєкту. Замість шести фрегатів типу F126, як планувалося спочатку, тепер буде закуплено вісім фрегатів типу MEKO серії A-200, за умови схвалення Бюджетним комітетом Бундестагу. Їх будуватиме компанія Thyssenkrupp Marine Systems (TKMS).
Спочатку вартість шести фрегатів типу F126 оцінювалася приблизно в десять мільярдів євро. Після того як нідерландський генеральний підрядник Damen Schelde Naval Shipbuilding (DSNS) не дотримався термінів і бюджетних обмежень, міністерство розглядало можливість зміни підрядника. Однак це призвело б до збільшення загальної вартості до понад 18 мільярдів євро.
Крім того, за даними міністерства, федеральний уряд мав би відмовитися від будь-яких потенційних позовів про відшкодування збитків проти DSNS, що міністерство визнало безвідповідальним. Очікується, що закупівля восьми фрегатів типу MEKO, які зараз плануються, обійдеться загалом приблизно в 11,6 млрд євро.
За словами міністерства, уряд має намір за допомогою цієї переорієнтації якомога швидше реалізувати обіцяні НАТО можливості морської протичовнової оборони. Інспектор ВМС підтвердив, що фрегати типу MEKO A-200 здатні виконувати основне завдання.
Стандартизований тип корабля також надає значні переваги в експлуатації, технічному обслуговуванні та підготовці персоналу. Міністерство планує якнайшвидше подати до Бюджетного комітету підстави для прийняття рішення про закупівлю.
Берлін розглядає закупівлю українських та ізраїльських далекобійних ракет. Українські розробки можуть стати частиною масштабної програми переозброєння Німеччини.
За даними видання, йдеться про прискорене посилення німецького потенціалу глибоких ударів на тлі змін у безпековій політиці та обмеженого доступу до частини американських систем озброєнь.
Із внутрішніх документів оборонного відомства випливає, що Берлін паралельно формує довгострокову стратегію розвитку ракетних можливостей – від тимчасових рішень до власних європейських розробок у наступні десятиліття.
Німеччина опрацьовує чотириетапний план створення систем далекобійного ураження. У короткостроковій перспективі розглядається закупівля доступніших крилатих ракет уже до 2027 року, а також придбання американських комплексів у наступні роки.
Довгострокова частина плану передбачає спільні розробки з європейськими партнерами, зокрема Великою Британією, для створення нових високоточних і навіть гіперзвукових систем.
Окремим фактором стала невизначеність із постачанням американських ракетних систем. Це підштовхнуло Берлін до диверсифікації постачальників і зменшення залежності від США.
У межах пошуку альтернатив німецьке Міноборони звернуло увагу на ізраїльсько-американські стартапи та українські оборонні компанії.
Серед потенційних постачальників згадується фірма Covenant, яка тестує ракетну систему Anthem та має інвесторів із провідних венчурних фондів.
Водночас Україна вперше розглядається як постачальник рішень для великого європейського оборонного контракту. Серед згаданих розробок – реактивний безпілотник «Барс» та крилата ракета FP-5 Flamingo компанії Fire Point.
За даними документів, FP-5 Flamingo має дальність до 3000 км і значну бойову потужність.
Також повідомляється про інтерес німецької Diehl Defence до можливого спільного виробництва українських систем.
Франція та Німеччина вирішили згорнути спільний проєкт створення винищувача майбутнього Future Combat Air System. За даними посадовців у Берліні, Париж і Берлін дійшли висновку, що компанії, залучені до розробки, не зможуть домовитися про подальшу роботу.
Йдеться про програму FCAS, яку у 2017 році запустили Емманюель Макрон і тодішня канцлерка Німеччини Ангела Меркель. Проєкт мав стати одним із символів європейської оборонної співпраці та приблизно до 2040 року замінити французькі Rafale і Eurofighter, які використовують Німеччина та Іспанія.
Однак ініціатива вартістю близько 100 млрд євро роками була на паузі через суперечки між французькою Dassault Aviation та європейською авіакосмічною групою Airbus, яка представляє інтереси Німеччини й Іспанії. За словами одного з посадовців, Макрон і канцлер Фрідріх Мерц “дійшли спільної оцінки, що компанії не зможуть домовитися між собою”.
“Вони визнають цю реальність”, – додав співрозмовник AFP.
Головною проблемою стали розбіжності щодо контролю над розробкою майбутнього літака. Dassault, за даними ЗМІ, наполягала на ролі провідного партнера, пояснюючи це необхідністю захисту інтелектуальної власності. Airbus, навпаки, виступала за більш рівноправну модель участі та ширший обмін технологіями.
Окремі суперечки виникали і між Парижем та Берліном щодо самого типу винищувача. Франція прагнула єдиної європейської моделі, тоді як у Німеччині наголошували, що потреби країн різняться. Зокрема, французькі літаки мають бути здатними нести ядерну зброю та працювати з авіаносців.
Мерц раніше ставив під сумнів, чи потрібен Німеччині саме пілотований винищувач шостого покоління. Він також заявляв, що країни ЄС не мають однакових вимог до військової техніки.
Зазначимо, що згортання FCAS стало серйозним ударом для спроб Європи поглибити оборонну кооперацію. Це особливо чутливо на тлі багаторічного недофінансування оборони, загрози з боку росії та сумнівів у надійності США як безпекового партнера.
Втім, не всі частини програми можуть бути остаточно поховані. FCAS передбачала не лише створення винищувача, а й розробку дронів та високозахищеної бойової хмари даних. Європейські джерела Reuters припускають, що робота над цими напрямами може тривати.
Джерело в уряді Німеччини також заявило, що “справжнє ядро FCAS має продовжитися як європейська система”. За його словами, йдеться про “нервову систему, яка об’єднує літаки, дрони та інші компоненти в інтегроване ціле”.
Україна разом з кількома десятками країн розгортає виробництво дронів за кордоном. Серед партнерів – Норвегія, Нідерланди, Румунія, Німеччина та інші.
Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна “”Дрон-дипломатія”. Як Україна запускає експорт зброї через Drone Deals та що це дасть”
Схема співпраці з Європою чітко поділена: українська сторона приносить бойовий досвід, готовий продукт і швидке оновлення технологій. Європейський партнер – гроші, виробничі потужності, сертифікацію та доступ до власних ринків.
“Іде процес, можна сказати, об’єднання, де до України ставляться не як до ресурсної бази, а як до рівноцінного партнера, а подекуди навіть до партнера, у котрого є більше досвіду і можливостей”, – описує ситуацію експерт у сфері дронів і робототехніки Валерій Яковенко.
Паралельно у червні минулого року з’явилася ініціатива Build with Ukraine. Вона передбачає відкриття виробничих ліній на території союзників – там, де немає загрози обстрілів.
Виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко виділяє кілька ключових напрямів.
“Перший – Німеччина. Це один із найбільш практичних треків саме по спільному виробництву. Дуже активні і наші північні партнери: Данія, Фінляндія, Норвегія, частково Латвія. Також я б назвав Велику Британію. Там співпраця також вийшла на рівень виробничих потужностей і довгострокових програм”, – зазначає він.
Серед конкретних прикладів:
Culver Aerospace і Copenhagen Global A/S – виробнича кооперація в галузі безпілотників;
TENCORE і фінська INSTA – наземна роботизована платформа TerMIT;
Remtecnology і фінська New Paakkola – наземна роботизована платформа LEGIT.
Київ і Осло запускають перше спільне виробництво українських безпілотників на норвезькій території. Йдеться про кілька тисяч дронів для Сил оборони України.
З Нідерландами вже є домовленість про спільний випуск дронів, а також ширшу взаємодію – по ракетах, засобах радіоелектронної боротьби та інших оборонних технологіях.
Румунія підписала з Україною заяву про намір виробляти українські оборонні системи, зокрема дрони, на своїй території. Там планується розгорнути складання безпілотників від “Диких Шершнів” та ряду інших компаній.
“З Францією трек більше політико-промисловий: є рамка для розвитку спільного виробництва і глибшої оборонно-промислової співпраці”, – додає Федірко.
На рівні Євросоюзу діє програма SAFE – вона дає змогу залучати українські оборонні підприємства до ланцюгів постачання та спільних закупівель ЄС.
“Drone Deals, інші формати спільного виробництва, в тому числі в рамках програми SAFE і інших моделей, дозволяють будувати довгострокові стратегічні партнерства”, – каже віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.
Уряд Німеччини планує придбати 40% акцій оборонного концерну KNDS, який є виробником танків Leopard.
Про це повідомляє Handelsblatt.
За даними видання, відповідного рішення досягла коаліція ХДС/ХСС та СДПН після кількох тижнів переговорів.
Таким кроком Берлін прагне отримати такий самий політичний і операційний вплив на компанію, який уже має Франція.
Вартість угоди визначатиметься на основі оцінки акцій під час запланованого виходу KNDS на біржу цього року. Компанія, штаб-квартира якої розташована в Амстердамі, планує розмістити до 20% акцій на біржах у Франкфурті та Парижі. Ринкова оцінка концерну може становити від 18 до 20 млрд євро.
Наразі по 50% KNDS належать французькій державі та німецькій групі Wegmann, однак німецькі співвласники планують продати свою частку.
За інформацією ЗМІ, реалізувати угоду можуть через державний банк KfW, а управління пакетом акцій координуватимуть Міністерство економіки та Міністерство оборони Німеччини.
