Норвегія передбачила 16 мільйонів євро у межах програми Nansen для фінансування інфраструктурних та енергоефективних проєктів у кількох регіонах України, передає «Європейська правда».
Кошти будуть спрямовані на реконструкцію із застосуванням сучасних “зелених” технологій та модернізацію систем водовідведення.
Частину допомоги уже використали но на технічну підтримку для створення тимчасового житла для переселенців та розробку проєктів навчальних закладів із майже нульовим енергоспоживанням.
«Підтримка Норвегією відбудови через таких партнерів, як NEFCO, спрямована на те, щоб допомогти Україні захистити своїх людей, забезпечити важливі послуги критичної інфраструктури та підтримати країну, щоб вона стала більш енергетично стійкою та незалежною”, – заявив міністр міжнародного розвитку Норвегії Осмунд Аукруст.
Перші проєкти, що фінансуватимуться за рахунок цієї допомоги, передбачають реконструкцію дитячих садків, ліцею та закладів охорони здоров’я у містах Козятин, Красилів та Овруч. Очікується, що це дозволить скоротити теплоспоживання на 52–70%, а споживання електроенергії – на 45–60%.
Зокрема, в Овручі (Житомирщина) запланований капітальний ремонт ліцею №3 та двох корпусів міської лікарні, пошкоджених під час війни. У Козятині (Вінниччина) проведуть модернізацію дитсадків №1 та №4, а у Красилові (Хмельницька область) – реконструкцію державного центру первинної медико-санітарної допомоги.
NEFCO – міжнародна фінансова організація, заснована п’ятьма скандинавськими країнами, яка працює в Україні понад 20 років. Вона відіграє ключову роль у відбудові критичної інфраструктури та забезпеченні житлових потреб переселенців. У межах Програми зеленого відновлення України NEFCO залучив понад 330 мільйонів євро від ЄС, Данії, Фінляндії, Норвегії та Швеції.
Найпопулярнішими виявилися електромобілі від компаній Tesla, Volkswagen і Toyota.
У 2024 році в Норвегії 88,9% нових зареєстрованих легкових автомобілів були повністю електричні. Це стало новим світовим рекордом. Крім того, цей показник перевищив минулорічний, який сягав 82,4% (2022-й – 79,3%), повідомила інформаційна рада автомобільного транспорту Норвегії (OFV).
Найпопулярнішими в скандинавській країні виявилися електромобілі від компаній Tesla, Volkswagen і Toyota.
Норвегія, яка видобуває нафту, прагне, щоб із 2025 року всі нові зареєстровані автомобілі були електричні або водневі й мали нульовий рівень викидів. Держава підтримує реалізацію цієї мети за допомогою значних податкових пільг, що робить електромобілі конкурентоспроможними порівняно з транспортними засобами, які працюють на викопному паливі.
Підтримка України – один з пріоритетів Норвегії, запевнив, представник Генерального штабу Збройних сил Королівства Норвегія полковник Кйель Хауан.
Перший заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк провів переговори з делегацією Королівства Норвегія, обговоривши ситуацію на фронті, потреби української ППО та перспективи співпраці у виробництві озброєння. Норвезька сторона запевнила у подальшій підтримці. Про це інформує пресслужба Міноборони у четвер, 5 грудня.
Гаврилюк назвав критичні потреби Сил оборони України. Він також поінформував про нарощення підтримки російської федерації з боку КНДР. Мова не лише про нові постачання боєприпасів та ракет. А й про зростання кількості північнокорейських військових поблизу кордонів України.
„Ворог постійно змінює тактику терору України. Попереду – складний зимовий період, який агресор використовуватиме для того, аби занурити нашу країну у темряву та холод. Маємо швидко посилити спроможності нашої ППО та поповнити запас ракет до наявних систем. Прагнення кремля до ескалації має отримати консолідовану відповідь наших партнерів”, – наголосив генерал-лейтенант.
Представник Генерального штабу Збройних сил Королівства Норвегія полковник Кйель Хауан зауважив, що підтримка України – один з пріоритетів Норвегії.
Учасники делегації Норвегії запевнили про подальшу активну допомогу у рамках Коаліцій спроможностей. Сторони узгодили кроки щодо активізації співпраці у виробництві окремих зразків озброєння.
Перший заступник міністра оборони України також акцентував увагу на необхідності спрямувати зусилля на вирішенні завдання з оснащення бронетанковою технікою підрозділів, які наразі формуються.
Норвезька Equinor перезапускає нафтове родовище Йохан Свердруп у Північному морі після того, як воно було призупинене після збою на підстанції. Ця подія відбилась на світовому ринку і призвела до зростання світових цін на нафту.
Воно вважається найбільшим у Європі. Його зупинка через поломку на береговій перетворювальній станції залишила промисел без енергопостачання.
Видобуток на родовищі Йохан Свердруп відновлюється майже за добу після зупинки. 19 листопада її вивели на дві третини потужності, повідомили в Equinor.
За словами представника компанії, ремонтні роботи на перетворювальній станції, через яку видобувні платформи залишилися 17 листопада без енергопостачання, продовжуються, і Equinor працює над відновленням роботи на повну потужність.
Вимкнення електроенергії пов’язують із перегрівом на перетворювальній станції. Він вилився у зростання світових цін на нафту – майже на $2 за барель, до $73.
Йохан Свердруп вважається найбільшим родовищем нафти у Європі. Видобуток на ньому становить за повної потужності 755 тис. барелів на добу – близько 0,7% світової. В Equinor пояснювали, що інцидент на станції не був навмисним.
Норвегія інвестує 967 млн крон у чотири проєкти для збільшення виробництва оборонного обладнання. Кошти спрямують на виробництво ракетних двигунів, компонентів вибухівки та підтримку інновацій для українських потреб.
Норвегія виділяє 967 млн крон (близько 89,9 мільйона доларів – ред.) на чотири нові проєкти, які спрямовані на збільшення потужностей, зокрема з виробництва ракетних двигунів та компонентів для створення вибухівки. Про це заявили в Міноборони Норвегії.
Очільник норвезького міністерства оборони Бйорн Арильд Грамм наголосив, що наразі існує критична потреба в оборонному обладнанні як в Україні і і союзників, так і на національному рівні.
Дорожня карта – це комплексний план, який допоможе збільшити виробничі потужності оборонної промисловості Норвегії. Цим ми беремо на себе відповідальність за допомогу в задоволенні українських, національних і союзницьких потреб
– заявив він.
За його словами, у Норвегії та Європі виробничі потужності в оборонній промисловості були скорочені після кількох десятиліть миру та зниження попиту, а вторгнення росії в Україну вимагає змінити цю тенденцію.
Міністр підкреслив, що Україна залежить від доступу до ППО, ракет, артилерійських снарядів та інших засобів, щоб продовжувати свою оборону.
Грамм заявив, що країна збільшить підтримку інновацій для норвезьких оборонних компаній, що розробляють обладнання для України. У Міноборони зазначили, що кошти будуть спрямовані на:
малі та середні норвезькі компанії, які можуть подати заявку на фінансування для промислового виробництва технологій, які можуть бути корисні для українських Сил оборони;
нову лінію з виробництва ракетних двигунів на заводі Nammo в Раугфоссе;
нарощування норвезького виробництва гексаміну, важливого компонента для створення сучасних вибухових речовин; техніко-економічне обґрунтування нового заводу з виробництва вибухових речовин.
Компанія Nammo уклала угоду про ліцензійне виробництво 155-мм снарядів в Україні. Норвегія надасть фінансування для передачі технологій та досвіду українському партнеру в рамках програми Nansen.
Завдяки підтримці партнерів Україна зможе виробляти норвезькі артилерійські снаряди, розроблені компанією Nammo. Про це пише уряд Норвегії.
Зазначається, що компанія Nammo уклала угоду, яка сприяє налагодженню ліцензійного виробництва 155-мм артилерійських снарядів в Україні українською оборонною компанією. Боєприпаси будуть використовуватися українськими військами.
Наразі Норвегія робить свій внесок, надаючи боєприпаси зі своїх запасів і безпосередньо з промисловості. Тепер Nammo хоче поділитися своїми кресленнями з Україною. Це означає, що українські війська зможуть швидше отримувати боєприпаси”
– говорить міністр оборони Норвегії Бйорн Арілд Грам.
Уряд підтримує цю співпрацю і вирішив виділити кошти, щоб дозволити Nammo передати технології та досвід українському партнеру. Цей захід фінансується в рамках програми Nansen.
Україна має велику потребу в артилерійських боєприпасах, щоб протистояти російській агресії. Уряд Норвегії здійснив низку кроків для збільшення виробництва артилерійських боєприпасів у Норвегії. Водночас ми визнаємо важливість зміцнення спроможності українців виробляти сучасні артилерійські боєприпаси в Україні”
„Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури та Міністерство транспорту Норвегії погодили можливість продовження виконання двосторонніх та транзитних перевезень між країнами без дозволів до 30 вересня 2024 року”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що у серпні 2024 року відбудеться засідання профільної комісії, за результатами якого очікується подальше продовження „транспортного безвізу” з Норвегією.
Лібералізація вантажних перевезень можлива для транспортних засобів стандарту екологічності Євро-5 та вище. Під час виконання перевезень на борту вантажівки водії повинні мати сертифікат, що підтверджує екологічний клас транспортного засобу.
Наразі перевізникам доступний „транспортний безвіз” із 37 державами, включно із країнами Євросоюзу.
За останній рік, окрім Норвегії, Україні вдалось домовитись про лібералізацію вантажних перевезень ще з Північною Македонією, Туреччиною, Молдовою, Грузією та Чорногорією.
Документ про зберігання 30 тис тонн зерна підписали міністр сільського господарства і продовольства Гейр Поллестад і чотири приватні компанії.
Зазначається, що пшениця, що належатиме норвезькому уряду, буде зберігатися компаніями у сховищах по всій країні.
У заяві міністерства сільського господарства і продовольства йдеться, що „створення резервного запасу продовольчого зерна означає бути готовим до немислимого”.
Норвегія у найближчі роки підпише нові контракти на створення запасів з метою нарощування резерву до 2029 року. Країна прагне до кінця десятиліття мати близько 82 500 тонн зерна, що дозволить населенню три місяці протриматися у випадку кризи.
Як відомо, станом на перший квартал цього року в Норвегії проживало 5,6 мільйона жителів.
На світовому ринку рідкісних металів наразі домінує Китай, але ситуація, здається, змінюється.
Гірничодобувна компанія Rare Earths Norway стверджує, що знайшла найбільше в Європі родовище рідкісних металів, яке може стати вододілом для Норвегії та регіону, інформує CNBC.
З переходом на чисту енергію попит на рідкісні метали найближчими роками, як очікується, зросте. Але наразі світ в їх постачанні майже стовідсотково залежить від Китаю. Принаймні частковому забезпеченню може посприяти нещодавнє виявлення Rare Earths Norway 8,8 мільйона тонн оксидів рідкісних металів у південно-східному регіоні Норвегії. Перспективи економічного видобутку хороші.
Поклади містять зокрема 1,5 мільйона тонн металів, пов’язаних із магнітами, які використовують для виготовлення електромобілів і вітрових турбін. CNBC зазначає, що поклади більші за виявлені минулоріч в сусідній Швеції, адже йдеться про значно більші родовища.
Альф Рейстад, генеральний директор Rare Earths Norway, повідомив, що це віха для компанії, адже наразі в Європі не ведеться видобуток рідкісних елементів. Водночас Європейський Союз поставив собі за мету до 2030 року видобувати щонайменше 10 відсотків матеріалів для власних потреб на своїй території.
Компанія Torghatten Nord обрала норвезьку верф Myklebust Shipyard для будівництва двох водневих поромів, які перевозитимуть до 120 автомобілів та 599 пасажирів на найдовшому поромному маршруті Норвегії між Буде та Лофотенами (1,7 км).
Про це повідомили на сайті суднобудівельного підприємства.
На сайті компанії зазначають, пороми стануть найбільшими у світі пасажирськими суднами з нульовими викидами. Судна матимуть мультигібридну силову установку з воднево-електричним основним режимом і дизель-електричним як вторинним.
Для компанії Myklebust контракт на будівництво поромів довжиною 117 метрів означає збільшення персоналу та забезпечення верфі замовленнями у осяжному майбутньому. Пороми будуть доставлені з Myklebust Verft протягом 2026 року. Постачальниками дизайну, технологій, обладнання та водню в проекті є Норвегія, також проект тісно співпрацює з Норвезьким морським директоратом і компанією Lloyd’s Register для розробки процедур і стандартів безпеки. Адже загалом кожне судно матиме 6400 кВт паливних елементів із відповідними допоміжними системами.
