Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про зміни до державного бюджету, який передбачає збільшення видатків на 1,56 трильйона гривень.
Про це стало відомо із трансляції засідання парламенту: за законопроєкт №15224 проголосували 240 народних депутатів, повідомляє Цензор.НЕТ.
Документ передбачає суттєве збільшення фінансування сектору національної безпеки й оборони.
Кошти надходитимуть у межах зовнішньої фінансової допомоги від Європейського Союзу.
Також законопроєкт визначає цільове спрямування військового збору та вивізного мита на товари військового призначення. Їх планують спрямувати на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ, закупівлю озброєння та оновлення військової техніки.
Окремо, документ передбачає збільшення резервного фонду державного бюджету на 40 мільярдів гривень.
Ще 40 мільярдів планують виділити на реалізацію комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст.
Після голосування Верховна Рада доручила бюджетному комітету доопрацювати законопроєкт до другого читання за скороченою процедурою.
Польська приватна оборонна компанія WB Electronics планує до 2030 року збільшити товарообмін з Україною до 500 мільйонів євро.
Про це повідомив голова правління компанії Пьотр Войцєховський, передає «Укрінформ».
Наразі обсяг спільної торгівлі вже перевищує 300 мільйонів євро. Польський виробник співпрацює з українськими партнерами з 2014 року, а у 2019 році відкрив дочірнє підприємство WB Ukraine, де працюють 200 фахівців.
Компанія реалізує спільні проєкти з київським підприємством «Радіонікс», що спеціалізується на радіолокаційних системах, та харківським заводом FED, який виготовляє агрегати для авіаційної та бронетехніки. WB Electronics постачає комплектуючі для виробництва в Україну, а також закуповує українські технології та продукти, що доповнюють польські розробки.
WB Electronics є одним із лідерів польського ОПК з річним оборотом до 800 мільйонів євро. Підприємство виробляє системи управління вогнем, засоби зв’язку, протитанкові ракети та різні типи БпЛА.
У Франції представили оновлений проєкт закону про військове програмування, який передбачає додаткове фінансування оборони у розмірі 36 млрд євро до 2030 року.
Про це міністр Збройних сил Франції Катрін Вотрен повідомила на брифінгу після засідання Ради міністрів у середу.
«Перегляд закону мав відбутися у 2027 році, але ми вже розпочали цю роботу, щоб рухатися швидше. Наші збройні сили мають бути готові до участі у великомасштабному конфлікті в часовому горизонті, який ніхто з нас не може передбачити», – наголосила Вотрен.
За її словами, йдеться не про зміну стратегії, а про її посилення, зокрема у сфері військових спроможностей.
Згідно з документом, Франція планує збільшити фінансування оборонного сектору на 36 млрд євро, що дозволить довести оборонний бюджет до 57,1 млрд євро у 2026 році та до 76,3 млрд євро у 2030 році, тобто до 2,5 відсотків ВВП.
Серед ключових напрямків, які назвала Вотрен, – збільшення запасів боєприпасів, на що передбачено додатково 8,5 мільярда євро, розвиток дронів і засобів протидії їм, посилення протиповітряної оборони, а також інвестиції у космічні та розвідувальні спроможності.
«Щодо військових замовлень – у 2024 році ми мали їх на 14 млрд, у 2025 році – на 20 млрд, надалі – 26 млрд євро. Усе це замовлення для французької оборонної промисловості, що є ключем до суверенітету. Франція є другим у світі експортером озброєнь», – нагадала міністр.
Додаткові 3,9 млрд євро планують виділити на розвиток комунікацій, спостереження і контролю в космосі, 1,6 млрд додатково мають намір спрямувати на дрони та антидронові системи – від глушників до лазерів.
Міністр у цьому зв’язку згадала досвід війни в Україні, зазначивши, що «80 відсотків уражень здійснюються дронами», і це вимагає прискорення розвитку відповідних технологій.
«Сьогодні поле бою простягається від морського дна до космосу, і ми повинні бути спроможні діяти на всіх цих рівнях», – заявила вона.
При цьому, згідно з документом, додаткова закупівля винищувачів Rafale і фрегатів не планується, їх кількість залишиться незмінною – 225 літаків та 15 кораблів першого рангу.
Чисельність оперативного резерву, як передбачається, має зрости до 50 тисяч осіб до 2030 року, а загальна чисельність збройних сил Франції сягнути 330 тисяч.
Очікується, що оновлений закон про військове програмування буде ухвалений парламентом до 14 липня.
Україна ризикує опинитися у критичній фінансовій ситуації та залишитися без коштів на оборону вже до червня 2026 року. Головною причиною є затримки та блокування допомоги від ключових західних партнерів.
Про це повідомляє Bloomberg.
Грошей вистачить до червня
За оцінками українських і зарубіжних чиновників, які говорили анонімно, Київ наразі може покривати витрати лише до червня.
США практично зупинили пряму допомогу Україні після повернення Трампа до влади у січні минулого року. Тому саме Європа взяла на себе основний тягар – і зброю, і фінансову підтримку.
Що загрожує фінансуванню
Кілька факторів одночасно підривають надходження коштів:
Угорщина заблокувала позику ЄС на 90 мільярдів євро
Під загрозою черговий транш МВФ через незатверджені податкові зміни у парламенті
Союзники по НАТО не поспішають фінансувати програму закупівлі американської зброї PURL
“Якщо не надійде міжнародне фінансування, установі, можливо, доведеться відновити пряме кредитування Міністерства фінансів для виплати зарплат військовослужбовцям і працівникам”, – заявив голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю Bloomberg.
Це означало б, що Нацбанк просто друкував би гроші – що б прискорило інфляцію.
Скільки грошей потрібно
52 мільярди доларів – загальна потреба в іноземній допомозі на 2026 рік
15 мільярдів доларів – лише на закупівлю американської зброї
8,1 мільярда доларів – чинна програма МВФ, перший транш якої склав 1,5 мільярда
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запевнила, що ЄС виконає зобов’язання щодо кредиту “так чи інакше”.
Міністр фінансів України Сергій Марченко написав у Facebook, що очікує коштів від ЄС “найближчим часом”. Втім, конкретних рішень поки немає.
Кабінет міністрів ухвалив зміни до порядку здійснення оборонних закупівель. Також уряд виділив додаткові 3,1 млрд гривень на фінансування оборонних потреб.
Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко у Telegram.
„Спрямовуємо 3,1 млрд грн Міністерству оборони України на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки”, – повідомила прем’єр.
За її словами, їх вдалось зекономити за січень-грудень цього року за рахунок скорочення видатків.
Крім того, уряд запроваджує довгострокові контракти для оборонних закупівель. Відтепер державні замовники можуть укладати контракти на весь виробничий цикл – від розробки й виробництва до ремонту та відновлення. Потреби формуватимуться не лише на поточний рік, а й на два наступні бюджетні періоди, що забезпечує прогнозованість для війська та стабільність для виробників.
Окремо уряд оновив механізм передоплати – її обсяг і строки прив’язані до етапів виконання робіт.
„Це дозволяє фінансувати виробництво ритмічно, без зупинок і касових розривів, а також запускати нові виробничі потужності”, – пояснила Свириденко.
Питання довгострокових контрактів для оборонної промисловості тривалий час залишалося одним із ключових для українських виробників. Короткострокові замовлення ускладнювали інвестиції, локалізацію та масштабування виробництва.
Верховна Рада в черговий раз збільшила видатки на оборону на 2025 рік. Видатки зростуть на 325 млрд гривень.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію засідання Ради на Youtube.
Проєкт №14103, яким вносяться зміни до бюджету, підтримали 293 депутати.
Що передбачає закон
Як повідомила голова Бюджетного комітету, будуть збільшені видатки:
210,9 млрд гривень – ЗСУ,
99,1 млрд гривень – виробництво і закупівля зброї і боєприпасів для ЗСУ,
8,1 млрд гривень – Національній гвардії,
4,3 млрд гривень – для закупівлі дронів, яку здійснює Держспецзв’язку,
1,3 млрд гривень – для СБУ,
918 млн гривень – Державній спеціальній службі транспорту,
83 млн гривень – Державній прикордонній службі,
28,8 млн гривень – для ГУР МО,
8 млн гривень – для СЗР.
Ресурсом для збільшення оборонних видатків вперше стануть кошти міжнародних партнерів. Планується виділення 295 млрд гривень, які надійдуть від Європейського Союзу у межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA).
Мінфін знову не став уточнювати конкретні дані про виплати зарплат військовим і закупівлі продукції оборонного призначення.
Касові видатки загального фонду державного бюджету України за січень-вересень поточного року склали 2,82 трлн грн, що на 473,5 млрд грн, або на 20,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Більша частина грошей пішла на оборону, повідомив напередодні Мінфін.
„Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону за січень-вересень 2025 року становили 1,78 трлн грн, або 63,3% від усіх видатків загального фонду. У тому числі у вересні було витрачено 210,8 млрд грн”, – зазначило відомство.
Як уточнює Інтерфакс-Україна, Мінфін вже вп’яте прибрав зі зведення більш конкретні дані про виплати зарплат військовим, закупівлю військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, а також ряд інших даних, наприклад, перерахування Національній службі здоров’я України (НСЗУ), Пенсійному фонду та Фонду розвитку підприємництва.
У структурі видатків за економічною класифікацією найбільше за дев’ять місяців спрямовано на оплату праці з нарахуваннями – 1130 млрд грн, у тому числі у вересні – 135,2 млрд грн, або 40,1% від загального обсягу видатків, витрачених за дев’ять місяців 2025 року. Проти аналогічного періоду минулого року ці витрати зросли на 200,8 млрд грн, або на 21,6%, у тому числі у вересні – на 24 млрд грн, або на 21,6%.
Витрати на оплату використання товарів і послуг склали за січень-вересень цього року 397,3 млрд грн, у тому числі у вересні – 53,6 млрд грн, або 17,1% від загального обсягу видатків, тоді як за дев’ять місяців минулого року вони дорівнювали 363,9 млрд грн, у тому числі у вересні – 32,5 млрд грн.
Окірм того, 474,9 млрд грн, або 17,6% від загального обсягу видатків, було спрямовано у січні-вересні цього року на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій), що на 63,1 млрд грн або на 15,3% більше проти аналогічного періоду минулого року, у тому числі у вересні – 55,1 млрд грн проти 35,1 млрд грн у вересні минулого року.
Видатки на субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) склали за дев’ять місяців цього року 347,1 млрд грн, або 12,3% від загального обсягу видатків, у тому числі у вересні – 33,6 млрд грн. Проти січня-вересня-2024 ці видатки зросли на 121,3 млрд грн, або 54,5%.
Обслуговування держборгу за дев’ять місяців цього року обійшлося загальному фонду держбюджету у 246,3 млрд грн, або 8,7% від загального обсягу, в тому числі у вересні – 13 млрд грн. Це на 28,8 млрд грн більше, аніж за дев’ять місяців минулого року.
Нарешті 139,3 млрд грн, або 4,9% від загального обсягу у січні-вересні цього року було використано на трансферти місцевим бюджетам, у тому числі у вересні – 16 млрд грн. Проти січня-вересня минулого року ці витрати зросли на 8,5 млрд грн, або на 6,5%.
Понад третина виділених коштів, а саме 400 млн крон, будуть спрямовані на навчальне та тренувальне обладнання.
Данія виділить Україні 1,1 млрд крон (171 млн доларів) на підсилення обороноздатності, зокрема на морське обладнання, обслуговування танків та навчання українських військових. Про це повідомляє прессдужба Міноборони країни.
За словами міністра оборони Троельса Лунда Поульсена, пакет включає фінансування ініціатив на всіх рівнях оборони, від морського забезпечення до освітніх і тренувальних заходів для армійців.
“Ініціативи допоможуть зміцнити бойовий потенціал України”, – зазначив він.
Частину коштів, близько 400 млн крон, передбачено на забезпечення навчального та тренувального обладнання для українських сил. Додатково фінансуються заходи в морській сфері та обслуговування танків, а також підтримка у сфері реабілітації та постачання пального в межах програм НАТО.
Загалом 27-й пакет допомоги Данії містить пожертви на майже 2,7 млрд крон у 2025-2028 роках. Ще 1,6 млрд крон, серед іншого, підуть на безпілотники, боєприпаси та ракети, закуплені через українську оборонну промисловість – пакет було презентовано 26 вересня 2025 року.
З 2022 року Данія ухвалила рішення про військову підтримку України на приблизно 70,3 млрд крон через Фонд допомоги Україні.
Кабінет міністрів ухвалив зміни до держбюджету на 2025 рік, за яким до кінця року на оборону спрямує додаткові 324,7 млрд грн.
Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Свириденко уточнила, що з 324,7 млрд грн понад 310 млрд грн отримає загальний фонд, з них понад 301 млрд грн — Міністерство оборони.
Зокрема 202 млрд грн — на грошове забезпечення військовослужбовців, 100 млрд грн — на закупівлю озброєння, передусім БПЛА усіх типів — зокрема FPV на оптоволокні, дронів-перехоплювачів, діпстрайк-дронів, а 8 млрд грн — на інші військові видатки (військові перевезення, пальне, експлуатаційні витрати).
За словами Прем’єр-міністра, рішення продиктоване динамікою фронту і постійно змінними умовами бойових дій.
„Росія не збирається зупинятися, змінює тактику на фронті й лише посилює атаки на нашу енергетичну інфраструктуру в тилу. Ми маємо бути гнучкими та швидко адаптувати наші витрати, щоб дати Війську всі необхідні засоби й ресурси протидії ворогу”, — зауважила вона.
Глава уряду уточнила, що основне джерело фінансування збільшених видатків — це 6 млрд євро (294,3 млрд грн) від Європейського Союзу у межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). Також уряд має майже 30 млрд грн додаткових доходів бюджету, економії на боргових виплатах і скорочення непріоритетних видатків.
„Отже, закупівлю дронів допоможуть профінансувати заморожені російські активи. За це ми вдячні нашим партнерам з ЄС та країнам G7. Тепер наступний крок — за народними депутатами. Сподіваємося на оперативне ухвалення змін до бюджету у Верховній Раді, щоб забезпечити підтримку Сил оборони України”, — зазначила Свириденко.
У 2026 році Україна потребуватиме щонайменше 120 млрд доларів на оборону. Половину цієї суми країна намагатиметься залучити за підтримки союзників.
Як повідомляє РБК-Україна, про це міністр оборони України Денис Шмигаль заявив під час наради керівників закордонних дипломатичних установ України.
Шмигаль окреслив стратегічні цілі та пріоритети оборони України, визначені президентом Володимиром Зеленським:
Більше української зброї – 50% має закуповуватися в Україні.
Більше іноземних підприємств, які готові співпрацювати з Україною і працювати в Україні.
Більше поставок зброї та нелетальної допомоги, яку можуть надавати й нейтральні країни. Особливий фокус – на нових поставках найефективніших засобів захисту нашого неба, зокрема тих, що здатні збивати балістичні цілі.
Потрібне додаткове фінансування для розвитку української промисловості – зокрема виробництва FPV-дронів, далекобійних дронів і перехоплювачів.
„Зі свого боку ми готові ділитися з партнерами унікальним бойовим досвідом, технологіями та інноваціями. Пропонуємо союзникам створювати спільні підприємства, передавати ліцензії й відкривати виробництва у країнах-партнерах”, – зазначив міністр.
За його словами, під час війни така продукція буде спрямована на потреби Сил оборони України, а в перспективі – посилить й партнерів
„Наступного року потребуватимемо щонайменше 120 млрд доларів на оборону. Працюємо з іншими країнами, щоб залучити половину цієї суми за підтримки союзників. Уже ведемо предметні перемовини з членами ЄС та НАТО”, – додав Шмигаль.
