Київ став центром стратегічного діалогу між оборонними секторами України та Естонії.
Протягом двох днів представники урядів, збройних сил та провідних технологічних компаній обох країн працювали над зміцненням безпекового партнерства. Естонсько-український оборонний форум продемонстрував не лише солідарність Таллінна, а й готовність до глибокої інтеграції оборонних індустрій для протидії сучасним загрозам.
Подія зібрала урядовців, військових і представників оборонної індустрії обох країн у момент, коли швидкість впровадження технологій на полі бою стала критичною.
На тлі широкомасштабної війни Україна дедалі активніше перетворюється на майданчик для випробування та масштабування інновацій, а партнери — на співрозробників рішень, що мають безпосередній вплив на фронт.
Форум у столиці став не лише символом підтримки, а й практичним кроком до поглиблення кооперації: від обміну бойовим досвідом до запуску спільних виробництв і тестування нових зразків озброєння в реальних умовах. У центрі уваги — технології, які визначають сучасну війну вже сьогодні і формуватимуть її завтра.
Панельна дискусія на естонсько-українському оборонному форумі
Цей захід, що вже став традиційним і третій рік поспіль збирає провідних українських та естонських розробників озброєння, представників виробничих підприємств у галузі ОПК, урядовців і чиновників, а також кінцевих користувачів цих виробів — військовослужбовців Сил оборони України.
Обмін думками щодо новинок оборонної продукції, пришвидшення змін у впровадженні найновіших розробок та створення відповідних спільних підприємств як в Естонії, так і Україні стали темами як виступів чиновників, так і обміну думками під час дискусійних панелей, що пройшли в рамках форуму.
До нинішніх київських зустрічей профільних чиновників, зброярів та військових двох країн долучилися і їхні іноземні колеги з низки європейських держав. Усього у роботі заходу взяли участь більш як пів тисячі учасників.
На такому широкому представництві наголосив у своєму виступі міністр оборони Естонської Республіки пан Ханно Певкур, який підкреслив, що у порівнянні з попередньою аналогічною зустріччю кількість учасників нинішнього зібрання щонайменше вдвічі.
Естонський посадовець наголосив на міцних і усталених зв’язках двох наших країн та незмінному високому рівні підтримки офіційним Таллінном зусиль України у боротьбі з російською агресією.
«Естонія була першою країною, яка відправила Javelin Україні ще до початку широкомасштабного вторгнення рф. Ми були першими, хто відправив усі наші гаубиці до України, і ми були першими, хто голосно заявив, що для того, щоб допомогти Україні, нам, європейським країнам, потрібно серйозно збільшити оборонні інвестиції», — підкреслив пан Певкур.
Естонський міністр нагадав, що як оборонний промисловий сектор його країни, так і відповідна частина економіки України до початку російської агресії мали значні проблеми. Але нині безпекова ситуація у Європі змушує держави серйозно переглянути такі підходи до інвестицій у підприємства ОПК.
«Ми — невелика країна. Та тут є і свої переваги, які дають можливість більш швидко реагувати на політико-безпекові зміни та подолання бюрократичних завад при просуванні нових зразків озброєння. Ми вчимося у України, ваша держава вчиться у нас. Ця війна колись закінчиться, і на ринку озброєння будуть мати переваги саме ті компанії, які швидко прилаштовуються до змін. Тому наша співпраця зможе у подальшому створити гарні підстави для реалізації виробів нашого оборонного комплексу тим же країнам НАТО», — наголосив Ханно Певкур.
Своєю чергою заступник Міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк повністю поділяє погляди естонського міністра на перспективи розвитку оборонного сектору наших країн. Про це він зазначив у вітальному слові до учасників київського оборонного форуму.
«Оборонно-промисловий комплекс став драйвером забезпечення необхідного рівня спроможностей наших підрозділів військових частин на полі бою. Також він має стати в майбутньому драйвером розвитку нашої економіки. Разом із тим проблема полягає в тому, що у зв’язку зі швидкою динамікою змін потреб на полі бою, пошуку інноваційних і технологічних рішень нам необхідно швидко діяти щодо вирішення даних проблем. І не всі проблеми можуть вирішуватися тільки однією країною. Для цього нам дуже важливе співробітництво з нашими партнерами», — зазначив заступник Міністра оборони.
Пан Гаврилюк констатував, що завдяки ініціативам, які запроваджені урядом нашої країни, а це такі програми, як Build with Ukraine та Build In Ukraine, відкрилися нові можливі створення спільних підприємств, що забезпечить підвищення спроможностей українського оборонно-промислового комплексу.
«Це також дасть можливість враховувати відповідний досвід нашим партнерам, зокрема Естонії, щоб вони могли прогнозувати ті виклики й загрози, які можуть перед ними стояти і бути готовими до них», — підкреслив Іван Гаврилюк.
Представляючи свої бізнесові проєкти очільники підприємств ОПК підкреслювали важливість оперативної підтримки повно циклу: від створення задумів майбутнього озброєння, його прототипів, представлення конкретних зразків потенційним замовникам, проходження кодифікації аж до постійного супроводу виробів і їхнього доопрацювання у постійному зв’язку з кінцевими користувачами.
А саме такими є підрозділи Сил оборони, чиї представники долучилися до участі в форумі в рамках профільних панельних дискусій. Зокрема воїни бойових бригад та корпусів наголошували на необхідності скорочення так званого «плеча» взаємодії між виробничниками і воїнами на передовій. Адже сьогоднішня бойова ситуація є надзвичайно швидкоплинною щодо вимог до техніки та озброєння.
Як приклад, були наведені дослідження щодо змін у вимогах до тих же безпілотних літальних апаратів всіх типів, наземних роботизованих комплексів та засобів РЕБ/РЕР. За твердженням українських воїнів, що виступали на форумі сьогодення на передовій вимагає від виробників враховувати реалії війни. Адже практично щопівроку у вимогах як до цих напрямків ОВТ, так і до інших зразків, відбуваються знані зміни.
А провідними результатами нинішнього київського оборонного форуму мають стати нові контракти та створення спільних підприємств.
