Цієї зими українцям знову доведеться рахувати не лише кіловати, а й складометри. Опалювальний сезон обіцяє бути одним із найскладніших, і на фоні атак на газову інфраструктуру дедалі більше людей дивляться в бік твердого біопалива. Як змінилися ціни на дрова, що відбувається з пелетами й брикетами та яке паливо підходить для різних систем опалення?
За оцінкою Біоенергетичної асоціації України, на яку посилається видання, напередодні опалювального сезону 2025 року дрова подорожчали приблизно на 20%. Експерт Асоціації Євген Олійник радить не відкладати купівлю до останнього моменту, а запасатися паливом одразу після завершення сезону, коли ціна нижча і є час висушити деревину.
Які бувають дрова і чому важлива вологість
Євген Олійник у коментарі РБК-Україна нагадує: дрова відрізняються не лише породою, а й теплотою згоряння. За твердістю деревину ділять на твердолистяні та м’яколистяні породи. До твердих, які дають більше енергії під час спалювання, він відносить дуб, бук, граб, ясен, клен, акацію та інші подібні породи. М’яколистяні – це сосна, осика, тополя, липа, верба, вільха, береза. Вони швидше згорають і виділяють менше тепла.
Окремий акцент експерт робить на вологості. Свіжозрубана деревина може мати до половини вологи у своїй масі, через що погано горить, димить та значну частину енергії витрачає на випаровування води. Для побутового використання, за його словами, вологість не повинна перевищувати приблизно 35%.
Щоб дрова горіли ефективно, їх потрібно підсушити. У природних умовах це займає від пів року до року, тоді вологість знижується до рівня близько 20–30 відсотків. Олійник зазначає, що найбільше тепла дають спеціально висушені дрова, які проходять термічну обробку в сушильних камерах. Він радить купувати дрова завчасно, зберігати їх під накриттям, колоти великі поліна для швидшого висихання та не тримати деревину в сирих приміщеннях.
Скільки сьогодні коштують дрова
Офіційно дрова можна придбати через державний онлайн-магазин «ДроваЄ» або безпосередньо у філіях державного підприємства «Ліси України». За даними, на які посилається РБК-Україна, ціна кубометра деревини, що реалізується лісгоспами, коливається приблизно від 700 гривень до понад 3 тисяч гривень, залежно від породи та регіону. Найчастіше мова йде про діапазон від однієї до двох тисяч гривень за кубометр.
Ці суми стосуються неколотих дров і не включають вартість доставки. Євген Олійник звертає увагу, що ціна, вказана на сайті, не враховує ні транспортування, ні колку, ні пакування, і іноді витрати на доставку можуть зрівнятися з вартістю самого палива.
Лісгоспи переважно продають свіжозрублену деревину. Приватні компанії, за словами експерта, зазвичай закуповують її навесні, сушать, колють, пакують у мішки або на піддони, і вже такий підготовлений продукт продають кінцевому споживачу. Це забезпечує вищу якість, але й ціна відповідно зростає — інколи удвічі порівняно з базовою вартістю деревини від лісгоспу.
В інтернет-магазинах, на які посилається РБК-Україна, дрова пропонують у середньому від 1800 до 2300 гривень за кубометр, на інших торговельних платформах – у межах приблизно 2500–3100 гривень. Окремою позицією йдуть колоті дрова в ящиках, де ціна за 2,1 складометра (а це близько 0,7 кубометра колотих дров) коливається орієнтовно від 5400 до 6900 гривень.
Пелети: більше енергії та автоматизація
Альтернативою дровам, про яку детально розповідається в матеріалі, є пелети – дрібні гранули, що виготовляються з відходів деревини або аграрного виробництва. Менеджер компанії Heathub, що спеціалізується на продажу опалювальних систем, пояснює, що для їх виробництва використовують тирсу, лушпиння соняшника, солому та інші рослинні залишки.
За його словами, пелети мають значно більшу теплотворність: у порівнянні зі звичайною деревиною вони дають приблизно у два з половиною рази більше енергії. Крім того, пелетні котли можна автоматизувати. Представник Heathub розповідає, що відповідні котли обладнуються пальниками, здатними працювати автономно до тижня без додаткового втручання: пелети завантажуються в бункер, котел підтримує потрібну температуру, а власнику залишається лише періодично очищувати камеру згоряння від попелу.
Щодо вартості, на ринку спостерігається широкий розбіг цін. Середня ціна, яку наводить менеджер, знаходиться в діапазоні від приблизно 6 до 10 тисяч гривень за тонну. На окремих сайтах, за даними РБК-Україна, вартість може сягати 14–15 тисяч гривень. Деревні пелети зазвичай дорожчі, оскільки мають вищий коефіцієнт корисної дії. Пелети з лушпиння соняшника дешевші, але менш енергоефективні.
Паливні брикети: «покращені дрова» з різною формою
Ще один вид твердого біопалива, — паливні брикети. Представник компанії Heathub пояснює, що це спресовані відходи деревообробки – насамперед тирса, яка під великим тиском перетворюється на щільні блоки. Вони мають більшу щільність, горять довше, але котел на брикетах не може працювати так само автоматично, як у випадку з пелетами.
Перевагою брикетів фахівець називає тривалість горіння. Якщо дрова, за його словами, згорають у середньому за чотири години, то брикети здатні підтримувати тепло до восьми годин, хоча й з дещо нижчою температурою. Такий тип палива зручний для невеликих котлів або камінів, де важливо, щоб жар тримався довше. Їх середня ціна, за даними онлайн-майданчиків, — близько 12 500 гривень за тонну.
Що обрати для різних котлів і будинків
Дрова залишаються базовим варіантом для класичних печей і простих твердопаливних котлів. Євген Олійник називає їх традиційним паливом для печей, грубок і звичайних котлів, підкреслюючи їхню доступність і відносно низьку ціну. Недолік очевидний – таким системам потрібна постійна увага: коли дрова згоряють, їх треба підкладати вручну.
Пелети експерт радить розглядати насамперед тим, хто має сучасні котли з автоматичною подачею. У такому разі котел сам подає гранули, підтримує необхідну температуру протягом доби й потребує мінімального обслуговування. Якщо ж пелети спробувати використовувати у старому звичайному котлі, вони, за словами фахівця, перетворюються на дороге і незручне паливо, яке доведеться підкидати як вугілля. Брикети він називає «покращеними дровами»: вони довше горять і дають вищу температуру, але й коштують дорожче.
Окремо варто зауважити щодо залежності сучасних пелетних котлів від електропостачання. Автоматична система подачі не працює без живлення, тож у нинішніх умовах перебої електроенергії можуть просто зупинити роботу такого котла. Для сільської місцевості та приватних будинків Євген Олійник радить орієнтуватися на класичні твердопаливні котли або грубки, які не потребують електрики. Саме їх він називає найбільш надійним варіантом для умов, у яких зараз живуть українські домогосподарства.
«Станом на ранок до централізованого теплопостачання підключено 68 357 будинків, що становить 96% житлового фонду країни. Працюють 17 163 котельні – це майже 98% від тих, що були підготовлені до початку сезону», – йдеться в повідомленні.
Також опалюються 24 149 об’єктів соціальної сфери, або понад 98% загальної кількості. Серед них – 11 257 закладів освіти, 8 972 дошкільних заклади, 3 920 закладів охорони здоров’я.
Підключили тепло і в громадах прифронтових областей – зокрема на Донеччині, Сумщині, Чернігівщині, Запоріжжі, Харківщині.
За словами віцепрем’єр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби, завдяки підготовці, проведеній упродовж літа й осені, системи опалення працюють у всіх регіонах. Нижчий відсоток підключення у південних областях, де дозволяють погодні умови.
Додатково до експлуатації готові понад 190 когенераційних установок і понад 140 блочно-модульних котелень. Також тривають роботи з підключення іншого обладнання.
Як повідомлялося, Херсон готовий на 100% до опалювального сезону, у селах деокупованої частини області уже 23,3 тис. сімей отримали паливо чи кошти на його закупівлю.
Рішення про початок та закінчення опалювального періоду ухвалюють органи місцевого самоврядування самостійно, зазначили в Міненерго.
У поточному році опалювальний сезон в Україні почнеться плановано. Уряд ухвалив усі відповідні постанови, щоб забезпечити умови для цього, повідомило Міненерго в понеділок, 13 жовтня.
„У мережі активно поширюються хибні дані про дату початку опалювального сезону. Постанова уряду про покладення спеціальних обов’язків (ПСО) на ринку газу, де вказана дата 1 листопада 2025 року, не має жодного стосунку до фактичного запуску опалення в будинках”, – йдеться у повідомленні.
У відомстві зазначили, що умови ПСО передбачають продовження фіксації цін на природний газ для населення після 31 жовтня 2025 року до 31 березня 2026 року (вони умовно названі „опалювальний період”).
„Це суто технічна термінологія для вірного визначення умов в період постачання природного газу”, – пояснили в Міненерго.
Для забезпечення стабільності та захисту споживачів, Кабмін ухвалив важливе рішення – продовжив дію механізму ПСО до 31 березня 2026 року.
„Це означає, що фіксовані ціни на газ для підтримки населення та виробників електричної енергії зберігатимуться”, – підкреслили у Міненерго.
„Рішення про початок та закінчення опалювального періоду ухвалюють органи місцевого самоврядування самостійно. Тепло дають з урахуванням середньодобової температури регіону, якщо вона тримається нижче +8 С градусів понад 3 доби”, – резюмували у відомстві.
В Україні продовжить діяти частковий мораторій на підвищення комунальних тарифів. Крім того, до кінця року не чіпатимуть тарифів на електроенергію для населення.
Про це свідчать дані „Інфляційного звіту” Національного банку України (липень 2025 року).
„НБУ припускає, що до кінця 2025 року чинні тарифи на електроенергію, газ, опалення та постачання гарячої води не переглядатимуться”, – йдеться в документі.
Проте з огляду на складну ситуацію в енергетиці припускається, що у 2026 році розпочнеться поступове приведення цих тарифів до їх економічно обґрунтованих рівнів.
НБУ наголошує на невизначеності із термінами та величиною коригування енергетичних тарифів. Зокрема значне підвищення вартості енергоносіїв для швидкого усунення дисбалансів в енергетичному секторі стане джерелом додаткового інфляційного тиску та зумовить потребу в значному збільшенні субсидій для населення.
Натомість триваліше відтермінування рішень щодо приведення тарифів на послуги ЖКГ у відповідність до економічно обґрунтованих рівнів призведе до нижчого рівня інфляції, але накопичуватиме квазіфіскальні дисбаланси та погіршуватиме фінансовий стан державних енергокомпаній.
„Це посилюватиме ризики нестабільності на енергоринку, погіршуватиме інвестиційний потенціал галузі, а ціновий тиск лише відкладатиметься на майбутнє”, – йдеться в огляді.
У НБУ очікують, що до кінця поточного року адміністративна інфляція знижуватиметься завдяки збереженню мораторію на підвищення тарифів для населення на окремі послуги ЖКГ.
„Однак в умовах подальшої нормалізації функціонування економіки та з огляду на складний стан енергосистеми очікується поступове приведення окремих тарифів на послуги ЖКГ до ринково обґрунтованих рівнів”, – йдеться у звіті.
В Україні сформовано достатні запаси паливно-мастильних матеріалів для проходження осінньо-зимового періоду. Зокрема запаси
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заступника голови Міністерства енергетики Миколу Колісника в ефірі телемарафону.
„На сьогодні запаси сформовано на належному рівні. Вони допомагають балансувати (енергосистему – ред.), виходячи з різних ресурсів для генерації”, – заявив він.
Колісник додав, що в Україну в якості резервних джерел живлення також було ввезено необхідну кількість генераторів, які працюють на дизельному пальному, бензині або газі.
„Для всіх цих груп споживачів на сьогодні сформовано достатній рівень запасів для того, щоб протягом зими і ціни не коливались, і ми бачили чітку впевненість у можливості проходження стабільного опалювального сезону”, – відзначив посадовець.
Пройти наступний опалювальний опалення можна без масштабних відключень електроенергії. Міненерго вже розробило чіткий план.
Про це розповів заступник міністра енергетики України Микола Колесник у ефірі телемарафону 20 травня.
Він нагадав, що минулого року за рахунок отримання потрібного фінансування Україна наростила до 3 ГВт потужності, що дозволило пройти опалювальний сезон надійно та безпечно, без відключень.
За його словами, в Україні вже є чіткі плани на відновлення та заміну старих генеруючих потужностей новими, заснованими на принципах децентралізації. Це передбачає створення середніх та малих генераційних об’єктів у різних регіонах країни, що дозволить раціонально розподілити генерацію та збільшити загальну доступну потужність.
«Власне, ми маємо чіткі терміни до періоду максимального споживання, пікового споживання до опалювального сезону. Сподіваємось, що отримаємо все необхідне, щоб виконати ремонтні програми, ремонтну кампанію вчасно. Чіткі плани є», – наголосив Колесник.
Наразі ПСГ Європи заповнені на 99,61%. Це майже на 10% більше, ніж у середньому на цю дату за останні п’ять років.
У країнах Європи розпочався опалювальний сезон. Відбір газу із підземних сховищ газу (ПСГ) вперше перевищив закачування поточної осені. Про це свідчать дані асоціації Gas Infrastructure Europe (GIE) у четвер, 9 листопада.
Наразі ПСГ Європи заповнені на 99,61% (на 9,84% більше, ніж у середньому на цю дату за останні п’ять років), у них перебуває 109,82 млрд куб. м газу, що є історичним максимумом запасів газу до ЄС. Відбір газу 7 листопада склав 44 млн куб. м. У той же час закачування склало лише 27 млн куб. м. Запаси зменшились на символічні 0,02%.
На поточному тижні в Центральній та Західній Європі зафіксовно похолодання. При цьому частка вітрогенерації у виробленні електроенергії ЄС у листопаді підскочила до 29%.
Надходження СПГ із терміналів до газотранспортної системи Європи у листопаді зросли. Наразі потужності регазифікації зрідженого газу та подальшого його закачування до трубопроводів Європи завантажено на 64% від максимуму. Середня ціна закупівлі газу у листопаді в Європі складає $515.
„Енергетики у розпал літа продовжують підготовку до зими. Ми не збираємось применшувати загрози, ризики та виклики опалювального сезону. Але громадяни мають знати про реальний стан справ.
– За даними Міненерго, відремонтовано п’ять атомних блоків. У ремонті ще чотири блоки. – ТЕС. Відремонтовано та перебувають у ремонті 24 енергоблоки. Це 62% від загальної кількості. – ТЕЦ. Відремонтовано 70%, ще 30% зараз у ремонті. – Гідроелектростанції. Відремонтовано та в ремонті 32 гідроагрегати, або 68% від потужності”, – йдеться в повідомленні.
Також, додав Шмигаль, з боку „Укренерго” вже майже 80% виконання робіт з ремонту магістральних мереж.
„Високовольтні підстанції вже відновлені до рівня довоєнного стану. Формуємо багаторівневий захист для енергетичних об’єктів. Зима буде складною, але ми маємо вистояти. Готуємо для цього все необхідне”, – додав глава уряду.
Україна посилить фізичний захист генерації та енергетичної інфраструктури. Це планується робити протягом поточного року у рамках підготовки до наступного опалювального сезону. Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на прес-конференції у Києві у п’ятницю, 3 березня.
„Протягом весни-літа минулого року ми вже розробили відповідні проекти захисту енергооб’єктів: від бетонних накриттів до підземних заглиблень на рівень, достатній, щоб ні дрони, ні ракети не могли пошкодити розподільчу мережу. Ми цю роботу будемо проводити протягом року, готуючись до наступного опалювального сезону. Крім цього, ми будемо вживати технологічних заходів для захисту наших генерувальних установок. Деякі з них уже впроваджено”, – пояснив глава уряду.
За його словами, на багатьох електро- і теплогенерувальних станціях встановлено системи протиповітряної та протиракетної оборони. Він вважає, що це „також дало змогу захищати їх протягом опалювального сезону і пройти його”.
Він також додав, що на наступний опалювальний сезон рівень фізичного захисту енергооб’єктів буде іншим, ніж був на жовтень 2022 року.
Прем’єр-міністр додав, що уряд активно працює з Міжнародним кримінальним судом щодо покарання Росії за злочини проти цивільного населення та інфраструктури.
Він підтвердив, що до цього процесу також буде залучений Іран, на який Україна подасть скаргу до зазначеного суду.
„Іран сьогодні є співучасником цих злочинів через те, що надає свою зброю, засоби знищення цивільної інфраструктури і цивільних людей, і ми переконані, що Іран буде нести солідарну відповідальність із РФ за ці злочини”, – додав глава українського уряду.
