В Україні офіційно розпочався опалювальний сезон – у 13 регіонах почали подавати тепло в житлові будинки.
Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм у вівторок, 28 жовтня.
„Уже понад 55% об’єктів соціальної сфери – дитячі садки, лікарні, школи – підключені до тепла. У 13 регіонах тепло частково подається і в житлові будинки. Решта областей – поступово продовжать підключення з урахуванням погодних умов. Рішення про старт ухвалюють органи місцевого самоврядування з урахуванням температурного режиму”, – написала вона.
За даними Свириденко, більше 17,5 тисяч котелень та 17 тисяч кілометрів тепломереж готові до роботи. Замінено понад 340 км теплових мереж, проведено ремонтні роботи, сформовано запаси вугілля, палет, рідкого палива та дров.
Вона зазначила, що попри те, що росіяни системно та послідовно атакують енергетичну та теплову інфраструктуру України, технічна готовність комунальних підприємств і злагоджена робота всіх профільних відомств дозволяє розпочати опалювальний сезон.
Кабінет Міністрів України у четвер, 23 жовтня, виділив кошти для „Нафтогазу” для проходження опалювального сезону. Йдеться про суму у розмірі 8,4 мільярда гривень.
Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко у Telegram.
Гончаренко зазначив, що Кабмін ухвалив постанову, яка передбачає фінансування закупівлі імпортного природного газу. Він необхідний для проходження опалювального сезону.
Прораховуються всі можливі сценарії, щоб максимально підготувати енергосистему до наступної зими.
В Україні до опалювального сезону підготують 17,6 ГВт потужності. Про це повідомила міністр енергетики Світлана Гринчук під час засідання Антикризового енергетичного штабу, передає пресслужба відомства в п’ятницю, 12 вересня.
„Тривають ремонтні та відновлювальні роботи на енергооб’єктах, до навантаження в опалювальний сезон буде підготовлено 17,6 ГВт потужності. Накопичуються запаси ресурсів, формуються резерви обладнання, проводяться протиаварійні навчання”, – зазначила вона.
Міністр також наголосила, що посилюється захист критичної інфраструктури, розвивається розподілена генерація: цього року вже введено 194 МВт, а до кінця року планується ще понад 380 МВт. Прораховуються всі можливі сценарії, щоб максимально підготувати енергосистему до наступної зими.
Гринчук підкреслила, що енергетичні компанії посилюють захист критичної інфраструктури, а військові – оборону в небі. Україна також залучає міжнародну підтримку, зокрема від Фонду підтримки енергетики, ПРООН, ЄБРР, JICA та Світового банку.
Наразі в Україні стан готовності нашї інфраструктури до опалювального сезону по основних секторах становить понад 80%.
Про це повідомила глава уряду Юлія Свириденко після засідання антикризового енергетичного штабу щодо підготовки до опалювального сезону 2025/26.
«Підготували 115 тис. будинків і майже 22 тис. об’єктів соцсфери. Доручила колегам завершити всі підготовчі заходи до початку опального сезону. Основні задачі — безпека енергообʼєктів, швидке відновлення потужностей, як планове, так і після обстрілів, підготовка запасів пального, ремонт газотранспортної системи, вирішення питання боргів за енергоресурси, посилення самодостатності наших громад», – заявила Свириденко.
Прем’єр-міністерка нагадала, що відповідно до рішення уряду 10 вересня дозволили спрямовувати додаткову дотацію місцевим бюджетам не лише на облаштування укриттів, відновлення пошкоджених об’єктів на деокупованих і постраждалих територіях, а й на захист об’єктів критичної інфраструктури.
«Закликаю користуватися цим ресурсом. Окремо пропрацьовуємо захист енергообʼєктів системами ППО та РЕБ спільно з Генштабом», – сказала Свириденко.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив що уряд 30 травня створив штаб з підготовки до опалювального сезону, аби гарантувати людям світло й тепло наступної зими.
Серед завдань штабу з підготовки до опалювального сезону Шмигаль назвав:
штаб координуватиме дії центральних та місцевих органів виконавчої влад;
сприятиме створенню обласних та міських штабів;
буде оперативно розв’язувати проблемні питання;
здійснюватиме моніторинг підготовки об’єктів ЖКГ до зими.
Штаб очолить віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
„Водночас вже зараз ведемо активну роботу з підготовки до опалювального сезону. Обсяги газу, закачаного в травні до газосховищ, на 40% перевищили обсяги за аналогічний період минулого року”, – додав прем’єр.
За його словами, введено в експлуатацію 130 МВт потужності когенераційних установок та 250 МВт теплової потужності блочно-модульних котелень. Загалом у 2025 році планується підключити понад 900 МВт таких потужностей.
Шмигаль зауважив, що є понад 1,1 млрд євро внесків у Фонді підтримки енергетики України. Це ресурс для закупівель енергетичного обладнання на відновлення та модернізацію енергетичної інфраструктури.
Опалювальний сезон у Європі розпочався 29 жовтня 2024 року, на десять днів раніше, ніж у попередньому сезоні. За цей період країни ЄС відібрали з сховищ понад 67 млрд куб. м газу.
Станом на 1 березня 2025 року, запаси газу в підземних сховищах Європи досягли 38,23%, що є найнижчим рівнем за минулі три роки. Про це повідомляє Reuters у понеділок, 3 березня.
Це на 11,46 процентних пункти нижче середнього показника за останні п’ять років. За даними Gas Infrastructure Europe (GIE), відбір газу з підземних сховищ ЄС 1 березня склав 388 млн куб. м, а закачування знизилося до 23 млн куб. м.
Це відбувається на тлі високих темпів споживання газу у нинішньому опалювальному сезоні.
Проти попердніх років, нинішній обсяг запасів є лише сьомим максимальним для початку березня.
Нагадуємо, опалювальний сезон у Європі розпочався 29 жовтня 2024 року, на десять днів раніше, ніж у попередньому сезоні. За цей період країни ЄС відібрали з сховищ понад 67 млрд куб. м газу.
У відповідь на ситуацію, Європейська комісія планує пом’якшити проміжні цілі з закачування газу для держав-членів. Це рішення спрямоване на зменшення ринкових диспропорцій та надання гнучкості у поповненні запасів. Зокрема, розглядається можливість зниження національних цілей із закачування газу з 90% до 80% до 1 листопада 2025 року.
[type] => post
[excerpt] => Опалювальний сезон у Європі розпочався 29 жовтня 2024 року, на десять днів раніше, ніж у попередньому сезоні. За цей період країни ЄС відібрали з сховищ понад 67 млрд куб. м газу.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1741030740
[modified] => 1741018806
)
[title] => Запаси газу в Європі досягли найнижчого рівня за три роки
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=57824&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 57833
[uk] => 57824
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 57825
[image] => Array
(
[id] => 57825
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4299624.jpg
[original_lng] => 78798
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4299624-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4299624-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4299624.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4299624.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4299624.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4299624.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4299624.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1741011639:3
[_thumbnail_id] => 57825
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 1
[views_count] => 1640
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 508095442000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 84406
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 158
[1] => 159
[2] => 69041
)
[tags_name] => Array
(
[0] => газ
[1] => Європа
[2] => опалювальний сезон
)
)
[6] => Array
(
[id] => 54048
[content] =>
Цей опалювальний сезон є найбільш складним для України з початку війни. Основна загроза стосується великих міст, які залежать від теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей, оскільки Росія завдала значних руйнувань або пошкодила майже 90% теплової генерації країни, зазначає прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Завдяки безпрецедентній підтримці союзників та професійній роботі енергетиків, є надія на подолання викликів, хоча ситуація залишається вкрай складною.
Як пише VOA, західні аналітики радять звернути увагу на розвиток невеликої генерації, що працює на газі. Для стабільності системи варто переходити від залежності від донорської допомоги до інвестування в енергетику. Щоб залучити приватних інвесторів, уряд повинен усвідомити, що корпоративне управління є не розкішшю, а необхідністю, наголошують експерти.
Цьогоріч Україна вступає в опалювальний сезон з кращим рівнем захисту, ніж торік, проте ризики залишаються значними, зазначає Аура Сабадус, експертка з Британської Незалежної служби дослідження ринків сировини (ICIS).
Протиповітряна оборона краща, але ризики високі
„Ми спостерігаємо надходження більшої кількості протиповітряної оборони, наприклад, Румунія вже надала систему Patriot, а також надійшли винищувачі F-16. У цьому плані ситуація дещо краща, ніж минулого року. Однак загальний стан справ залишається дуже напруженим”, — сказала Сабадус в інтерв’ю для „Голосу Америки”.
Після липневого саміту НАТО союзники активізували постачання Україні систем ППО, включаючи додаткове обладнання для п’яти нових систем. США також змінили пріоритет у своїх експортних поставках, щоб надати Україні протиповітряні системи в першу чергу.
Союзники запевняють, що допомога буде продовжуватися. Під час свого візиту до Берліна минулого тижня президент США Джо Байден заявив, що „Україна має пройти важку зиму” та закликав союзників „зберегти нашу рішучість, наші зусилля і підтримку”. Він також запропонував використати заморожені російські активи на Заході для зміцнення оборони та енергетичної інфраструктури України.
Через зруйновану енергосистему зима буде важкою
Відставний генерал Австралії та військовий аналітик Мік Раян зазначає, що хоча енергетична інфраструктура України стала більш захищеною, значна частина шкоди вже завдана. Він підкреслює, що це частина російської стратегії економічного терору.
„Російські атаки на енергомережу є формою економічного терору, і, на жаль, цього року вони досягли певних успіхів. Виробництво електроенергії в Україні значно скоротилося в порівнянні з двома попередніми роками. Україна активно працює над подоланням цих наслідків, але, на жаль, українці очікують важку і похмуру зиму”, – сказав Раян у коментарі для „Голосу Америки”.
Відновлення енергосистеми та імпорт електрики за потреби
ЄС та США посилили свою допомогу у відновленні енергосистеми, модернізації та децентралізації енергогенерації. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що союзники накопичили 700 млн євро у Фонді підтримки енергетики України, яким керує Єврокомісія, для ремонту та оновлення енергетичного сектору.
Вашингтонський аналітичний центр „Атлантична рада” також відзначив зусилля з підтримки. Експертка центру Ольга Хакова заявила під час виступу в Гельсінській комісії США, що запаси матеріалів для ремонту енергосистем наразі втричі перевищують поточні потреби. Вона також додала, що планується збільшення імпорту електроенергії з ЄС з 1,7 до 2,2 млн гігаватів.
„Ситуація не є безнадійною. Завдяки оперативній і щедрій підтримці союзників України та хоробрості українських енергетиків, країна поступово отримує тимчасове полегшення від відключень електроенергії”, – підсумувала Хакова.
Попри всі зусилля для відновлення української енергосистеми, ситуація залишається вкрай нестабільною. Найбільшою загрозою цієї зими є не лише можливі нові російські атаки на енергетичну інфраструктуру, але й ризики надзвичайного похолодання, відкладених ремонтів та кібернападів, які, за словами Ольги Хакової, зросли втричі з початку повномасштабного вторгнення.
Хакова застерігає, що Росія готується до нових масованих атак з метою занурити Україну в темряву взимку, що несе загрозу не лише гуманітарної катастрофи для країни, але й ставить під ризик енергетичну безпеку Європи. За її оцінками, російські сили, ймовірно, намагатимуться атакувати три атомні електростанції, що залишаються під контролем України, і посилити тиск на теплові системи.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль підтвердив, що всі дев’ять енергоблоків АЕС в Україні працюють, і саме вони забезпечують основний обсяг електроенергії в опалювальний сезон. Проте, хоча атомна енергетика є відносно стабільною, на думку експертів, розбудова нових ядерних об’єктів вимагає часу та значних фінансових вкладень, що наразі є малоймовірним.
Проблема у корпоративному управлінні
Аура Сабадус, експертка з енергетики, вважає, що Україні необхідно збільшувати внутрішню генерацію, зокрема через газову та відновлювану енергетику. Вона підкреслює, що допомога міжнародних донорів є тимчасовим рішенням, і для довгострокової стабільності необхідно залучати приватні інвестиції. Сабадус також звертає увагу на важливість високих стандартів корпоративного управління, що є ключовим фактором для побудови стабільності та залучення інвесторів до української енергетичної сфери.
Натомість, поточні проблеми з корпоративним управлінням в Україні, зокрема у „Укренерго”, можуть підірвати довіру інвесторів. Відставка керівника компанії Володимира Кудрицького та відхід двох членів правління створили додаткову невизначеність у часи, коли стабільність енергосистеми є критично важливою.
Західні експерти наголошують, що високі стандарти управління є необхідними для створення стійкої енергетичної системи, яка може забезпечити довготривале функціонування енергетичного сектору та підтримку економіки України.
Україна майже завершила підготовку до опалювального сезону. Заготовлених на складах газу та вугілля повинно вистачити на зиму.
Про це повідомляє прем’єр-міністра України Денис Шмигаль на засіданні уряду.
Він зазначив, що Україна стоїть на порозі опалювального сезону. Перший напрямкам підготовки – це інфраструктура.
„Готовність житлових будинків на сьогодні понад 99%. Кількість шкіл, садочків та лікарень, готових до проходження зими, теж наближається до 100%. Понад 18 тисяч котелень та 4,8 тисячі центральних теплових пунктів перебувають на стадії готовності до подачі тепла”, – повідомив прем’єр.
Як заявив Шмигаль, другий напрям – це накопичення ресурсів. За його словами, в газосховищах України наразі 12,2 млрд куб. м блакитного палива, а також 3,1 млн тонн вугілля на складах.
„Цього достатньо для проходження зими. Усі 9 енергоблоків АЕС, що підконтрольні Україні, наразі працюють”, – додав глава уряду.
Ще одним важливим напрямком є створення децентралізованої генерації. Працюють програми енергетичної стійкості з видачі пільгових кредитів. Загалом банки вже видали різним категоріям позичальників кредитів на 2 млрд гривень у рамках програм.
З настанням холодів надзвичайно важливо забезпечити опалення у домівках закарпатців, а також у різних установах. Особлива увага у цьому питанні надається соціальним бюджетним установам: лікарням, садочкам, школам, сільським радам тощо.
Для того, щоб, до прикладу, школи та садочки могли вчасно розпочати опалювальний сезон, існує порядок. Відповідальний за котельні й забезпечення тепла у таких закладах повинен виконати ряд вимог. Необхідно це, в першу чергу, щоб забезпечити не тільки тепло й затишок для дітей та працівників, а й безпеку.
Серед дій, які має виконати відповідальний працівник, є й повірка лічильника газу. Проводиться вона один раз на два роки. Сьогодні на Закарпатті 190 бюджетних установ не подали заявки на проведення обов’язкової періодичної повірки вузла обліку газу. Як наслідок, вони не мають права використовувати газ для опалення.
За словами головного метролога Закарпатської філії ТОВ «Газмережі» Андрія Лесишина, процес повірки лічильників газу для комерційних (непобутових) споживачів суттєво відрізняється від повірки лічильників у населення. Якщо до побутових споживачів у потрібний час прийде представник газового господарства, то комерційний споживач повинен контролювати ці питання сам. А бюджетні установи належать саме до непобутових (комерційних) споживачів.
«Звертаємося до всіх не зволікати із вирішенням цього питання, адже будь-яка дія потребує час та залучення працівників. Це означає, що повірку всіх закладів умовно в один день здійснити просто нереально. А це напряму впливає на старт опалювального сезону в конкретному закладі», — пояснив в.о.директора Закарпатської філії ТОВ «Газмережі» Андрій Мицик.
Довідково:
Відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», саме власник або суб’єкт господарювання (наприклад, орендар) повинен завчасно (до дати протермінування періодичної повірки) направити Оператору ГРМ письмове повідомлення про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником Оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше 10 робочих днів до запланованої дати.
Власник (або його представник) має забезпечити на дату демонтажу приладу на повірку (або його повірку на місці встановлення) доступ представникам Оператора ГРМ до розпломбування лічильника та складання відповідного акту розпломбування.
У разі, якщо повірка непобутового лічильника буде здійснюватися не на місці його встановлення, забезпечити за власний рахунок демонтаж/монтаж ЗВТ, його транспортування та державну повірку. Про дату і час встановлення повіреного лічильника споживач завчасно має письмово повідомити Оператора ГРМ та забезпечити присутність представника Оператора ГРМ під час монтажу повіреного ЗВТ.
У разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, для нього буде застосована зміна режиму нарахувань за період протермінування аж до моменту встановлення уже повіреного приладу чи його складових.
Про це інформує пресцентр Закарпатської філії ТОВ «Газмережі України».
Глава Нафтогазу Олексій Чернишов заявив, що держкомпанія накопичує блакитне паливо згідно урядового плану. Водночас російська зброя не може критично пошкодити сховища через заглибленість таких об’єктів на 3 км під землю.
Про це він заявив під час дискусії Діалоги з NV. Майбутнє української енергетики.
«Внутрішній видобуток природного газу продовжує зростати. Він кожного року в нас збільшується. Сьогодні нам вдалося вже фактично накопичити понад 10 мільярдів кубометрів природного газу в газосховищах», — розповів Чернишов. І додав, що вважає таку кількість дуже великою.
На думку Чернишова, Нафтогаз здатний досягти встановлених урядом цифр — мати у сховищах 13,2 млрд газу на початок опалювального сезону.
«Все йде за планом, не варто у цьому сенсі панікувати, — запевнив Чернишов.
Крім того глава Нафтогазу відзначив, що об’єкти підприємства продовжують ставати цілями для комбінованих та комплексних ворожих обстрілів. Тому держкомпанія посилює захист власної інфраструктури.
Чернишов переконаний, що газу має вистачити навіть з розрахунку на використання цього виду палива для когенераційного обладнання.
За словами топ-чиновника, Україна має найбільші підземні газові сховища в Європі, розраховані на понад 30 млрд кубометрів природного газі.
«Що стосується фізики процесу. Самі сховища знаходяться глибоко під землю — до 3 кілометрів. Ми ризикуємо втратити певну частину наземної інфраструктури. Вони вже призвели до певних втрат. Але Укртрансгаз активно розвиває об’єкти захисних споруд», — пояснив він.
