Кабінет Міністрів ухвалив законопроєкт № 11416, який пропонує зміни в оподаткуванні поштових відправлень.
Згідно з проєктом, скасовується можливість безмитного ввезення товарів в міжнародних експрес-відправленнях вартістю до 150 євро. Натомість планується запровадження ПДВ на всі посилки, за винятком тих, що надсилаються фізичними особами та мають вартість до 45 євро.
Чинне законодавство дозволяє фізичним особам отримувати міжнародні експрес-відправлення без сплати податків, якщо їх митна вартість не перевищує 150 євро, без уточнення щодо відправника. Якщо законопроєкт буде прийнятий, то безмитний поріг знизиться до 45 євро, і відправником зможе бути лише фізична особа. Це означає, що всі посилки від юридичних осіб, таких як іноземні інтернет-магазини, будуть обкладатися податками незалежно від вартості товарів.
Такі товари повинні надсилатися безкоштовно, призначатися для особистого чи сімейного використання одержувачем, і не можуть вказувати на комерційну мету ввезення.
Таке оподаткування може зменшити надходження до бюджету
Запровадження так званого “податку на посилки” може серйозно вдарити по окремих галузях української економіки та зменшити їхні надходження до бюджету. Крім того, це рішення обмежить можливості українців купувати дешевші товари за кордоном.
Про це заявив співзасновник та CEO Meest International Василь Журавель, повідомляє РБК-Україна з посиланням на “Економічну правду”.
Журавель висловив стурбованість щодо формату та механізму запровадження цих норм, зазначивши, що законопроєкт у нинішньому вигляді може мати негативні наслідки. Серед таких наслідків — збільшення “сірих” схем, зниження податкових надходжень та навіть потенційне ослаблення обороноздатності країни.
Він також підкреслив, що зростання сегменту електронної комерції сприяє наповненню бюджету, оскільки цей сектор є великим платником податків. Журавель навів приклад, що минулого року компанія “Росан”, яка належить до групи Meest, сплатила до бюджету 219 млн грн податків, а цього року, за прогнозами, ця сума зросте до понад 275 млн грн. На його думку, для наповнення бюджету електронну комерцію слід підтримувати, а не створювати перешкоди для її розвитку.
Він також застеріг, що введення “податку на посилки” може знову загнати міжнародну торгівлю та значну частину легального імпорту в тінь, що сприятиме зростанню контрабанди. На його думку, такий податок не лише не допоможе наповнювати бюджет, а й стане додатковим фінансовим тягарем для бізнесу та громадян України.
Держава має всі необхідні інструменти для виведення з тіні та запровадження контролю над великими імпортними потоками на митниці, проте уряд вирішив спрямувати зусилля на контроль над 51,5 млн легальних посилок українців.
Таку думку висловив ексвіцепрем’єр-міністр України Павло Розенко, про що повідомляє РБК-Україна з посиланням на його виступ.
Розенко говорив про законопроєкт, який Кабінет Міністрів підтримав 18 липня 2024 року. Якщо парламент схвалить цей документ, то закордонні посилки від фізичних осіб до фізичних осіб, вартість яких перевищує 45 євро, будуть обкладатися податком (нині діє ліміт у 150 євро). Крім того, на посилки, що надходять українцям з інтернет-магазинів за кордоном, пропонується встановити поріг у 0 євро.
Розенко зазначив, що відсутність логічних обґрунтувань для таких цифр викликає занепокоєння. Він навів приклад США, де неоподаткований ліміт на посилки становить 800 доларів, хоча рівень життя там значно вищий. Це відбувається на тлі нещодавніх заяв Спецпредставника США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер, яка закликала українську владу не підвищувати податки та збори, а навести порядок на митниці, у податковій службі та звернути увагу на тіньову економіку.
На думку Розенка, гіпотетичні податкові надходження не покриють додаткові витрати на адміністрування імпортного ПДВ з такої великої кількості посилок. При цьому, в уряді та на митниці немає чіткого розуміння, як можна ефективно контролювати понад 50 млн посилок щороку.
Розенко висловив побоювання, що через фізичну неможливість проконтролювати таку кількість посилок, митниця може підійти до питання “творчо”, вибірково оглядаючи відправлення, а на “потрібні” партії товару продовжуватиме закривати очі, що може відбуватися не безкорисливо.
Оподаткування криптовалюти та інших віртуальних активів в Україні розглядають на післявоєнний період.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram.
«Оподаткування крипти та інших віртуальних активів розглядають на післявоєнний період. Драфт закону про легалізацію крипти НКЦПФР та НБУ мають намір розробити за допомогою МВФ та представити вже до кінця грудня», – написав він.
Железняк додав, що на післявоєнний період планується ще реформа оподаткування промислових викидів та перегляд оподаткування видобувних галузей.
У наших сусідів із початку року чайові можуть становити максимум 15 відсотків, а в чеку закладів має бути вказано, чи давав гість чайові і якщо так, то скільки.
У Румунії набув чинності закон про чайові – так його називають місцеві.
Суть нових правил полягає в тому, що чайові, залишені відвідувачами закладів, повинні бути вказані в чеку, повідомляє turizmus.com.
За даними туристичного видання, відтепер чайові підлягають оподаткуванню і їхня сума не може перевищувати 15 відсотків вартості замовлення.
Чайові, відповідно до побажання гостя, можуть бути відображені в чеках двома способами: у фіксованій сумі або у відсотках від суми замовлення.
Дохід працівника від чайових вважається додатковим доходом, не пов’язаним із заробітною платою, і тому підлягатиме оподаткуванню податком на прибуток за 10-відсотковою ставкою.
Видання також зазначає, що половина відвідувачів у Румунії розраховуються в закладах карткою, і досі вони не мали можливості додавати суму чайових, але тепер ця перешкода усунена, відтак працівники отримуватимуть надбавку до зарплати.
Профспілки вважають, що закон про чайові ще потребує доопрацювання, тож вони починають подальші професійні консультації з урядом.
Дефіцит коштів у казні зараз вимірюється мільярдами доларів на місяць. Більшу частину цієї діри допомагають закривати міжнародні партнери.
Податкові доходи держави в цій ситуації не менш значущі: коштами, які країна може зібрати до бюджету самостійно, фінансуються оборона та безпека. Міжнародна допомога на відповідні цілі не йде.
Однак держава все одно знайшла можливість стоврити для платників податків суттєві послаблення. У перші тижні війни влада скасувала ПДВ та мита на весь імпорт, а також дозволила навіть найбільшим компаніям перейти на спрощену систему оподаткування. Вони стали платити єдиний податок за зниженою ставкою – 2%.
За час війни економіка зуміла перейти на військові рейки та пристосуватися до нових умов, тож деякі податкові пільги влада вирішила скасувати. Проте не всі.
Спрощена система оподаткування досі доступна для великого бізнесу. Зокрема, на неї перейшли й організатори азартних ігор, що дозволяє їм попри війну щомісяця економити сотні мільйонів гривень на податках.
Проте невдовзі податок 2% може стати історією. У парламенті обговорюють скасування цієї пільги для бізнесу та ФОПів.
Які пільги запровадила держава
На початку великої війни влада погодилася піти на небачені для мирного часу податкові поступки. Усе для того, аби критично важливий бізнес продовжував працювати і не виник дефіцит найнеобхідніших товарів.
У перші тижні війни Верховна Рада скасувала мита і ПДВ на імпорт, запровадила мораторій на проведення податкових перевірок, скасувала акцизи та знизила ПДВ для пального, дозволила ФОПам першої та другої груп не сплачувати єдиний податок, а всім ФОПам – не платити ЄСВ.
Крім того, бізнес з річним оборотом до 10 млрд грн перейшов на спрощену систему оподаткування і платить 2% з доходу на місяць (згодом ліміт щодо обороту прибрали). Однак не всі пільги позитивно вплинули на економіку.
Так, скасування податків з імпорту, які до війни були найбільш вагомим джерелом доходів бюджету, надало закордонним товарам конкурентні переваги та призвело до скорочення валютних резервів. Аби їх зберегти, Нацбанку довелося в липні підвищити офіційний курс долара до 36,56 грн.
З 1 липня пільги на імпорт скасували, повернувши ПДВ і мита. Однак у владі, зокрема в НБУ, хотіли не просто повернути скасовані податки на імпорт, а й запровадити податок у розмірі 10%. Зрештою, від цієї ідеї відмовилися.
Повний мораторій на податкові перевірки теж довго не протримався. Уже на початку травня Верховна Рада повернула деякі види перевірок, зокрема ті, які здійснюються за зверненням самих платників податків.
Частково скасували й податкові пільги для пального: акцизи повернули (хоча їх розмір зменшили), але знижену ставку ПДВ вирішили не чіпати. Як не дивно, це майже не вплинуло на ціни: АЗС просто зменшили свою торговельну націнку.
Найбільш живучою виявилася пільга, яка дозволяє навіть великим компаніям переходити на спрощену систему оподаткування і сплачувати лише 2% від доходу. Однак у парламенті вже заговорили про те, аби скасувати і її.
Вигідно далеко не всім
Спрощена система оподаткування зі сплатою 2% від доходу заміняє бізнесу класичний податок на прибуток (18%) та податок на додану вартість (20%).
Вона в прямому сенсі спростила життя бізнесу: тепер йому потрібно лише раз на місяць подавати декларацію про дохід і платити єдиний податок.
Спрощена система виглядає привабливою, але вона вигідна не всім. База, з якої сплачується єдиний податок, – це весь дохід. Вона набагато більша, ніж на загальній системі, коли податок сплачується лише з прибутку. Таким чином, перехід на спрощену систему не вигідний для низькорентабельного бізнесу.
Якщо на загальній системі оподаткування компанія має рентабельність 10%, тобто доходи перевищують витрати на 10%, то сума податку на прибуток, яку вона сплатить до бюджету за ставкою 18%, становитиме 1,8% від її доходів.
Якщо ж рентабельність бізнесу вища, наприклад, 20%, то й співвідношення податку на прибуток до отриманих доходів буде вищим – 3,6%, пояснюють у Центрі аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute.
Отже, чим більш прибуткова компанія, тим вигідніше їй переходити на спрощену систему оподаткування, аби платити лише 2% від доходу.
Серед найбільших вигодонабувачів цієї пільги – гральний бізнес, якому дозволили перейти на спрощену систему оподаткування у квітні. Як кажуть співрозмовники ЕП в податковому комітеті парламенту, відповідну правку погодив бюджетний комітет, а профільний комітет її начебто не помітив.
Депутати намагаються скасувати можливість грального бізнесу перебувати на спрощеній системі і вже ухвалили відповідний законопроєкт у першому читанні.
Ще одна особливість двовідсоткового податку в тому, що сплачувати його потрібно навіть тоді, коли компанія працює в збиток.
Тобто для бізнесу, який став збитковим через втрату ринків збуту чи подорожчання логістики, перехід на спрощену систему невигідний. Такі компанії залишилися на загальній системі зі сплатою ПДВ і податку на прибуток.
Натомість пільга працює на компанії, які отримують високі прибутки. Іншими словами, держава, недоотримуючи мільйони гривень податкових платежів, ніяк не допомагає бізнесу, який найбільше постраждав внаслідок війни.
Не дивно, що цією пільгою скористалося небагато компаній. За даними Державної податкової служби, до листопада на пільговий режим перейшли 50,8 тис компаній – лише 3,6% від загальної кількості юридичних осіб в Україні. За квітень-жовтень ці компанії сплатили до бюджету понад 4,6 млрд грн податку.
Натомість переважна більшість тих, хто скористався пільговою системою, – це ФОП, а не юридичні особи, для яких ця пільга передбачалася в першу чергу.
За даними ДПС, правом зменшити єдиний податок з 5% до 2% скористалися 252 тис ФОПів – у пʼять разів більше, ніж компаній. Сума пільгового податку, який вони переказали до місцевих бюджетів, становила майже 3,9 млрд грн.
“14,8% фізосіб-підприємців пішли шляхом зниження податкового навантаження. Застосовують ставку 2% й високомаржинальні бізнеси – ті, що займаються букмекерською діяльністю та азартними іграми. Це призвело до зменшення надходжень і від податку на прибуток підприємств, і від ПДВ”, – кажуть у KSE.
Скільки коштували пільги для бюджету
Ідучи на поступки бізнесу, держава суттєво зменшила надходження до бюджету тоді, коли вони найбільш необхідні. Кожна гривня, яку Україні вдається зібрати без допомоги західних партнерів, іде на фінансування оборони. Направляти на військові цілі гранти чи пільгові кредити міжнародні донори забороняють.
Підрахувати, скільки бюджет недоотримав через запровадження пільг після 24 лютого, складно. З одного боку, пільги зменшують розмір надходжень через зниження ставок податків чи їх тимчасове скасування. З іншого боку, запровадження деяких пільг збільшило обсяги економічних операцій.
Наприклад, якби в Україні не скасували податки на імпорт, то українці не завозили б з-за кордону так багато товарів, зокрема автомобілів, розмитнення яких кілька місяців було майже безкоштовним.
За квітень-червень 2022 року в Україну ввезли 236,8 тис автомобілів, загальна вартість яких оцінюється 1,12 млрд дол. Зрозуміло, що якби пільги на розмитнення не було, то кількість ввезених автівок була б суттєво меншою.
За розрахунками голови податкового комітету парламенту Данила Гетманцева, обсяг наданої пільги зі скасування зборів з імпорту становив 42,6 млрд грн, з яких 26,1 млрд грн – податки, які українці не сплатили за ввезення авто.
Деякі пільги мали зворотний ефект. Наприклад, хоча ФОПи першої групи могли не платити єдиний податок, у січні-жовтні вони переказали на 35% або на 88,5 млн грн більше, ніж за аналогічні місяці 2021 року. За десять місяців ФОПи першої та другої груп переказали до місцевих бюджетів 4,8 млрд грн. Зросли надходження і від єдиного соцвнеску, хоча від нього звільнили всіх ФОПів.
Як вплинула пільга зі сплатою 2% від доходу на економіку і доходи держави, невідомо. За розрахунками заступника голови податкового комітету парламенту Ярослава Железняка, через запровадження цієї норми щомісяця держава недоотримує 500-700 млн грн. При цьому близько 200 млн грн з цієї суми – втрати бюджету, пов’язані з використанням пільги гральним бізнесом.
Коли та чому скасують пільгу
Якщо відштовхуватися від розрахунків депутатів, то за квітень-листопад пільгова спрощена система коштувала бюджету 2,5-3,5 млрд грн. Порівняно з дефіцитом кошторису, близько 5 млрд дол на місяць, ця сума може здатися незначною. Попри це депутати обговорюють скасування пільги.
“Очікуємо позицію уряду, але багато що говорить про те, що пільга буде скасована із середини 2023 року”, – повідомив Гетманцев.
У першу чергу пільгу скасують для грального бізнесу. Ухвалення відповідного законопроєкту в другому читанні підтримав профільний комітет парламенту. Закон набуде чинності одразу після підписання, тож цілком імовірно, що гральний бізнес повернеться на загальну систему вже до кінця 2022 року.
Довоєнні податки та мита повертаються. Які пільги хоче порізати уряд і чому?
Для решти компаній та ФОПів пільги скасовуватимуть поступово. Депутати хочуть розробити тривалий перехідний період, щоб бізнес встиг підготуватися.
Необхідність скасування пільги зумовлена ще й тим, що з часом вона почала приносити більше шкоди, ніж користі. Як і у випадку зі скасуванням податків з імпорту, пільгова спрощена система деформувала конкурентне середовище та надала переваги тим бізнесам, які цього потребували чи не найменше.
“Податки з обороту, якщо вони використовуються не лише мікробізнесом, як це було в останні 20 років, а й середнім та великим, викривляють конкуренцію та сприяють виникненню вертикально інтегрованих монополій”, – вважає координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.
Ще одна причина, чому влада хоче скасувати пільги, – вимога міжнародних партнерів, зокрема МВФ. Крім того, у межах співпраці з фондом Україна взяла на себе зобов’язання не лише повернути довоєнне оподаткування, а й не створювати нових пільг чи винятків, які б зменшували податкову базу.
Зрештою, якщо не скасувати пільги, то міжнародним партнерам буде складно пояснити, чому Україна, потребуючи мільярди доларів для фінансування своїх видатків, не збирає хоча б частини необхідної суми самостійно.
Єврокомісія прийняла рішення щодо продовження ще на один рік правил прийому та захисту українських біженців. Директива діятиме до березня 2024 р.
Наразі в країнах ЄС під тимчасовим захистом перебувають близько 4,2 мільйони українців. Про це розповіла Ілва Йоганссон, єврокомісар із внутрішніх справ, передає «Економічнаа правда».
Після початку російського вторгнення в Україну, країни Європейського союзу почали приймати біженців, які потребують захисту в ЄС. При цьому, українські громадяни отримують права на соціальні виплати, медицину, освіту, житло, дозвіл на роботу та їм не потрібно проходити тривалу процедуру надання притулку.
А що з оподаткуванням?
У серпні спливло півроку з моменту, коли перші біженці виїхали з України. Якщо людина проживає в країні ЄС більше ніж півроку або 183 дні, то для неї настає статус податкового резидента. Для кожної країни умови отримання статусу податкового резидента відрізняються, але крім тривалого перебування, умовою також є наявність власного або орендованого житла, тісні сімейні та економічні зв’язки, та якщо людина має у країні центр діяльності, життєвих чи економічних інтересів. Це пояснює Ольга Черевко, керівна партнерка юридичної компанії GLS.
Після настання податкового резиденства, українцям, які продовжують працювати на вітчизняні компанії, доведеться платити податки в бюджети обох країн.
На іноземців, які проживають і працевлаштовані в Україні, таке правило також поширюється. Відтак, для українців виникає обов’язок платити податки державі постійного проживання, навіть без зміни громадянства чи отримання якогось іншого статусу.
Податкова резиденство та громадянство — два незалежні поняття. Людина, яка приміром виїхала до Німеччини, може стати податковим резидентом цієї країни без отримання там громадянства. Тому у неї виникає обов’язок сплачувати податки на всі доходи, які людина отримує з інших країн, навіть з України. Про це розповідає Віталій Смердов, директор Палати податкових консультантів у коментарі Економічна правда.
Скільки доведеться заплатити переселенцям?
Після набуття статусу податкового резиденства, переселенець повинен заплатити податкові ставки, які визначені у його країні перебування. Зазвичай, у країнах ЄС ставки оподаткування для фізосіб набагато вищі, часто перевищують половину доходу. При цьому, чим більше людина заробляє, тим більший процент потрібно сплатити.
Якщо українець проігнорує вимоги податкової щодо необхідності сплати податків, то такій особі в ЄС загрожує кримінальна відповідальність та штрафи.
Як дізнатися, що я податковий резидент?
Українець, який перебуває за кордоном понад півроку, може навіть не здогадуватися про те, що податкова країни перебування визначила його своїм податковим президентом. Адже, податковий період, за який потрібно сплатити податки, триває рік. Це означає, що претензію про необхідність сплачувати податки податковий орган надасть людині вже у наступному, 2023 році.
Звідки в ЄС знають про українські доходи?
Наразі, іноземні податківці мають доступ до інформації, яка стосується продажу українцями свого майна закордону. Наприклад, продаж автомобіля.
Щодо заробітної плати, яку українські біженці отримують на рахунки українських банків, то ця інформація наразі для іноземних податкових органів недоступна.
Українська податкова обмінюватимуться інформацією з європейськими
Однак, з 19 серпня Україна приєдналася до CRS – багатосторонньої угоди щодо автоматичного обміну податковою інформацією.
Після імплементації на рівні уряду та Верховної ради, CRS запрацює та призведе до того, що українська податкова обмінюватимуться в автоматичному режимі інформацією про тих українців, які стали резидентами інших країн. Наразі такий обмін відбувається на основі багатосторонніх та двосторонні договорів між країнами, а надання інформації — тільки за запитами.
Як пояснює Черевко, Україна вважає податковими резидентами всіх українців, навіть тих, які перебувають за кордоном, якщо вони не пройшли процедуру виходу з податкового резиденства України. Тому, навіть коли CRS запрацює, Україна не буде видавати інформацію про таких осіб, а тому українцям імовірно вдасться уникнути подвійного оподаткування.
Що робити, щоб не платити податки двічі?
Якщо українець має намір бути виключно податковим резидентом України, то, щоб не потрапити під податковий контроль іншої країни, потрібно кожні півроку змінювати країну тимчасового перебування. Відтак, податкові органи не зможуть претендувати на стягнення податків у ЄС.
Якщо такий варіант не підходить, то потрібно збирати документи, які підтвердять наявність центру економічних інтересів в Україні. До таких документів належать: довідки про сплату податків в Україні, сертифікат податкового резидента України, прописка в Україні, підтвердження наявності ФОП, рахунків в українських банках, довідки про відвідування дитиною освітніх закладів в Україні та квитанції про сплату комуналки.
Цього пакету документів має вистачити, щоб принаймні не платити подвійні податки за 2022р. Наступного року, як пояснює Володимир Місечко, керівний партнер адвокатського об’єднання „Місечко та партнери”, українські біженці будуть змушені сплачувати податки в країні свого постійного проживання.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Коронавірус підняв на поверхню такі соціальні проблеми, що навіть найбільш щедрі пожертви недостатні для їх подолання. Єдиним рішенням може бути оподаткування багатих.
83 зі списку найбагатших людей світу у відкритому листі просять підвищити для них податкове навантаження, пише Guardian. Мільярдери пішли на цей крок з огляду на кризу, спричинену пандемією коронавірусу. У відкритому листі, котрий отримала і редакція видання, зазначається:
«Сьогодні ми, нижчепідписані мільйонери, просимо наші уряди збільшити податки таких людей, як ми. Відразу. Значно. Назавжди».
Економічні наслідки коронавірусу можуть тривати десятиліттями, а криза може підштовхнути до бідності півмільярда людей. Більше того, нинішня ситуація вказала на соціальні проблеми, які не можна вирішити навіть найбільшими пожертвами. Тому відповідальність урядів полягає в тому, щоб забезпечити гідне фінансування системи охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення, йдеться у листі. «А гроші на це можуть забеспечити найбагатші люди планети, наголошують підписанти. – Оподатковуйте нас. Саме це є правильним рішенням. Це – єдине рішення проблеми».
Серед підписантів, зокрема, спадкоємиця Діснея Ебігейл Дісней та Джеррі Грінфілд, засновник компанії з виробництва морозива «Ben and Jerry’s», популярної в США. З ініціативою під назвою «Мільйонери заради людства» (Millionaires For Humanity) виступили організації Oxfam, Римський Клуб та Південнокорейський Human Act.
Міжнародна організація праці ООН заявила в липні, що до цього часу внаслідок пандемії у світі втрачено 400 мільйонів робочих місць із повним робочим днем. Коронавірус може підштовхнути понад півмільярда людей до бідності лише в Африці, заявило міжнародне об’єднання Оксфам у квітні. У січні цього року Оксфам також опублікувало звіт про те, що дві тисячі найбагатших людей світу мають більше грошей, ніж 60 відсотків людства разом, а це 4,6 мільярда людей.
