США стягуватимуть 20% від вартості вантажів, які проходитимуть через Ормузьку протоку, та відновлюють блокаду іранських суден та їхніх клієнтів.
Як передає Укрінформ, про це заявив президент Дональд Трамп, повідомила Euronews.
За словами Трампа, США стягуватимуть 20% вартості з усіх вантажів, що проходитимуть через Ормузьку протоку як «вартові протоки», присвоївши ідею Ірану щодо стягнення мит із суден, які йдуть через протоку.
Трамп оголосив про повернення морської блокади іранських портів, заявивши, що Вашингтон запровадить значні збори для суден, що проходять Ормузькою протокою, оскільки бої знову спалахнули за життєво важливий водний шлях.
Ці заяви пролунали на тлі обміну атаками масштабу, небаченого із часів квітневого припинення вогню. Трамп заявив, що переговори з Іраном, спрямовані на пошук постійного врегулювання, триватимуть.
Водночас речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї заявив раніше у понеділок, що червнева рамкова угода, яка лягла в основу переговорів та зняла блокаду США, перебуває «у кризі».
Попередня блокада протоки, що діяла із квітня по червень, призвела до припинення експорту іранської нафти та загрозам закриття маршруту.
У четвер, 9 липня, судноплавство через Ормузьку протоку зупинилося після того, як США другий день поспіль завдали удару по Ірану.
Про це повідомляє Bloomberg.
За даними систем відстеження суден, помітні рухи в найважливішому енергетичному коридорі світу здебільшого відбувалися вздовж схваленого Іраном маршруту, ближчого до північної частини протоки.
Серед великих суден у протоці було помічено лише один супертанкер, що підпадає під санкції США і виходив із Перської затоки, а також контейнеровоз під іранським прапором. Однак не виключено, що деякі судна можуть перетинати протоку з вимкненими транспондерами, йдеться в публікації.
Зменшення інтенсивності руху відбулося після низки іранських атак на судна, які спровокували удари США, а президент Дональд Трамп також заявив, що перемир’я з Іраном закінчилося. Так, у середу протоку в обох напрямках перетнули близько 14 суден, що перевозять сировинні товари.
Це найменша кількість з часу укладення тимчасової мирної угоди в середині червня. Поки рух танкерів зі зрідженим природним газом через протоку залишався зупиненим, два порожні судна нещодавно увійшли в Оманську затоку і прямують до східного входу в Ормузську протоку, йдеться в повідомленні.
Міністерство фінансів США скасувало дозвіл на продаж іранської нафти у відповідь на напади на танкери в Ормузькій протоці, що поставило під загрозу тимчасову мирну угоду між Вашингтоном і Тегераном.
Понад 400 великих суден застрягли біля східного входу до Ормузької протоки на тлі переговорів між США та Іраном щодо відновлення повноцінного судноплавства в регіоні.
Про це повідомляє Financial Times із посиланням на аналіз супутникових даних Європейського космічного агентства.
За даними видання, супутник Sentinel-1 зафіксував 441 велике судно поблизу портів Сохар та Фуджейра на східному боці протоки. Судновласники та оператори концентрують флот поблизу Перської затоки в очікуванні повного відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.
Попри те, що кількість суден залишається надзвичайно високою за історичними мірками, вона зменшилася на 42 одиниці порівняно з попереднім спостереженням п’ять днів тому.
Частина операторів вже скористалася покращенням безпекової ситуації після оголошення попередніх домовленостей між Вашингтоном і Тегераном.
Водночас ситуація залишається нестабільною. Після заяв про розмінування та відкриття основних судноплавних маршрутів Іран знову оголосив про закриття протоки після ізраїльських ударів по об’єктах у Лівані. За даними супутникового моніторингу, у неділю значного руху суден через головний канал протоки не спостерігалося.
У неділю та в ніч на понеділок представники США та Ірану проводили інтенсивні переговори у Швейцарії щодо остаточних умов майбутньої угоди. За словами американських посадовців, сторони обговорювали механізми запобігання інцидентам та гарантії збереження вільного судноплавства через Ормузьку протоку.
Раніше Іран заявляв, що після завершення 60-денного перехідного періоду може запровадити плату за прохід суден через протоку, зокрема у формі обов’язкового придбання іранського страхування.
Попри невизначеність, останні дні свідчать про зростання довіри судноплавних компаній до безпекової ситуації. Так, у понеділок через протоку проходили чотири катарські танкери зі скрапленим природним газом – це найбільший показник з моменту початку конфлікту.
Крім того, контейнеровоз MSC Qingdao залишив Перську затоку через Ормузьку протоку з увімкненим транспондером, відкрито передаючи своє місцеперебування. Аналітики вважають це ознакою зниження побоювань щодо можливих атак на цивільне судноплавство після досягнення попередніх домовленостей між США та Іраном.
Газовоз зі скрапленим природним газом і танкер для перевезення нафтопродуктів вже проходять через Ормузьку протоку. Такі дані наводить Bloomberg.
Судно Mraikh із партією скрапленого природного газу та порожній танкер Ye Chi увійшли до Ормузької протоки у четвер вранці. Вони рухались маршрутом, який був погоджений Тегераном для безпечного проходу.
Останнє судно вказало китайську приналежність – це практика, яка стала доволі поширеною, оскільки судна дедалі частіше підкреслюють свої зв’язки з країнами, що підтримують дружні відносини з Іраном.
Зафрахтоване компанію QatarEnergy судно Mraikh, як наступний пункт призначення вказує пакистанський порт Касім. Ye Chi, яким керує дочірня компанія китайської державної Cosco Shipping, не зазначило пункту призначення. Наразі не відомо, чи стало проходження цих суден результатом домовленостей, досягнутих із Тегераном.
На думку фахівців, відвантаження судна Mraikh полегшить ситуацію для Пакистану, який стикається з дефіцитом газу після того, як постачання з Катару було припинено. Південноазійська країна шукає партію СПГ через тендер і може скасувати його, якщо танкер прибуде.
Варто сказати, що рух через Ормузьку протоку залишається незначним – у четвер вранці через неї проходили переважно невеликі вантажні судна.
Це сталося через кілька годин після того, як президент США Дональд Трамп заявив, що підписав угоду з Іраном, яка передбачає швидке відновлення роботи цього критично важливого морського шляху.
Попри те, що останніми днями очікування підписання угоди посилювалися, повідомлень про підтверджені угоди щодо завантаження вантажів у регіоні не надходило. Судновласники очікують більшої визначеності щодо механізму відновлення судноплавства, перш ніж ухвалювати рішення про проходження своїх суден через протоку.
Нагадаємо, закриття Ормузької протоки майже на чотири місяці обмежило доступ до поставок газу та нафти з Перської затоки: лише незначна частина вантажів проходила через неї на суднах. Деякі йшли “втемну” – тобто вимикали транспондери, щоб приховати своє місцеперебування, а інші – проходили за погодженням із Тегераном.
За даними Bloomberg, Катар прагне відновити більшу частину своїх експортних потужностей протягом двох місяців після відкриття Ормузької протоки. Для цього знадобиться забезпечити прохід великої кількості вантажних суден.
Вони перевозять скраплений природний газ і сиру нафту. Проте біля морського проходу все ще стоять сотні суден.
У понеділок два танкери, що перевозили скраплений природний газ (СПГ), вийшли з Ормузької протоки; судна прямували до Пакистану та Китаю відповідно, а в суботу протоку перетнув танкер з іракською нафтою, який простояв у морському проході майже три місяці.
28 лютого Ізраїль і США завдали удару по Ірану, у відповідь на що Тегеран закрив Ормузьку протоку, яка вважається ключовим місцем у світовій торгівлі газом і нафтою. Судна, що пройшли за останні три дні, належать до тих небагатьох танкерів, які скористалися маршрутом, яким курсують іранські судна. Минулого тижня цим самим маршрутом вирушили до Китаю та Південної Кореї три судна, що перевозили загалом 6 мільйонів барелів сирої нафти.
Reuters нагадує: танкер для перевезення СПГ під назвою Fuwairit, що ходить під прапором Багамських островів, завантажили близько 28 березня в катарському порту Рас-Лаффан. Судно пройшло протоку в понеділок і, як очікується, розвантажить свій вантаж у вівторок у Пакистані. За даними інформаційного агентства, іншим судном є Al Rayyan, що належить QatarEnergy: воно також перевозить СПГ і, як і Fuwairit, було завантажене в Катарі, а його GPS у понеділок вже передавав сигнал за межами протоки, і, як очікується, 27 червня його розвантажать у Китаї.
До початку іранської війни через протоку щодня проходило в середньому 125–140 суден, однак через блокаду зараз у регіоні застрягло кілька сотень суден із близько 20 тисячами моряків на борту.
Президент США Дональд Трамп і його міністр закордонних справ Марко Рубіо протягом останніх двох днів неодноразово заявляли, що ірансько-американські мирні переговори просуваються добре, але про остаточну угоду поки що не йшлося. Через блокаду Ормузької протоки за останні майже три місяці ціни на нафту злетіли, а, на думку експертів, навіть після зняття блокади знадобиться кілька місяців, щоб ринок повернувся до стану, що існував до війни.
Якщо блокування судноплавства через Ормузьку протоку затягнеться ще на 1-3 місяці, Європа може зіткнутися з критичним дефіцитом газу.
Про це заявили аналітики норвезької енергетичної компанії Equinor, пише Reuters.
За даними Gas Infrastructure Europe, європейські газосховища зараз заповнені трохи більше ніж на 35%. Це суттєво менше за сезонну норму, яка зазвичай становить близько 50%. Водночас країни ЄС зобов’язані за літо накопичити достатньо палива, щоб вийти на цільовий показник у 90% до початку зими.
Старша віцепрезидентка Equinor з торгівлі газом та електроенергією Хелле Остергор Крістіансен зазначила, що навіть якби війна припинилася завтра і рух протокою швидко відновився, Європа змогла б вийти лише на «прийнятний, але напружений» рівень запасів у 75%. Проте, за її словами, триваліша блокада призведе до катастрофічних наслідків.
Пірати з Сомалі захоплюють іноземні судна, які намагаються обійти Ормузьку протоку іншими шляхами. Протягом останніх тижнів вони викрали щонайменше два нафтові танкери.
Про це повідомляє CNN.
Після блокади Ормузької протоки перевізникам доводиться змінювати маршрути своїх суден. Це, як передає медіа, суттєво збільшує час транспортування сировини, а також загрожує їхній безпеці.
Як передає Служба морської торгівлі Великої Британії (UKMTO), наразі пірати, які мешкають на узбережжі Сомалі, утримують щонайменше три судна — з них два нафтові танкери. Повідомляється, що ці судна були захоплені у період з 21 квітня по 2 травня.
У службі кажуть, що «рівень загрози піратства залишається серйозним». Військово-морські сили Європейського Союзу закликали транзитні судна «зберігати підвищену пильність» та повідомляти про підозрілу активність патрульним.
За словами професора Абердінського університету в Шотландії Ману Лекунзе, війна в Ірані створила небезпечні умови для іноземних суден, що підживлює відродження піратства. Він стверджує, що військово-морські флоти, які раніше стежили за діями піратів в океані, тепер виконують супровід вантажних суден через Ормузьку протоку.
«Війна в Ірані змусила деякі держави, які були зосереджені на патрулюванні західної частини Індійського океану, надати пріоритет відкриттю Ормузької протоки», — сказав професор.
Водночас у ЄС стверджують, що війна на Близькому Сході не порушила їхні зусилля щодо боротьби з піратством. За словами військових, вони стежать за безпекою в океані, як і раніше, «враховуючи операційні потреби».
Десятки мільйонів людей у світі можуть опинитися під загрозою голоду, якщо постачання добрив через Ормузьку протоку найближчим часом не буде відновлено.
Про це заявив виконавчий директор Управління ООН з обслуговування проєктів (UNOPS) Жорже Морейра да Сілва, який очолює спеціальну робочу групу для запобігання гуманітарній кризі, передає France24.
За його словами, міжнародна спільнота має лише кілька тижнів, аби не допустити катастрофічного розвитку подій.
«У нас є кілька тижнів, щоб запобігти тому, що, ймовірно, стане масштабною гуманітарною кризою. Ми можемо стати свідками ситуації, яка штовхне ще 45 мільйонів людей до голоду та виснаження», – заявив він.
Як відомо, Ормузька протока є одним із ключових морських маршрутів світової торгівлі. Окрім нафти та газу, через неї транспортують значні обсяги добрив і компонентів для їх виробництва, зокрема аміак, карбамід і сірку. Після загострення конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном рух суден у регіоні суттєво ускладнився.
В ООН наголошують, що найбільше наслідки можуть відчути країни Африки та Азії, де посівні кампанії залежать від своєчасного постачання добрив. Частина держав має завершити посівний сезон уже найближчими тижнями, тому затримка поставок може безпосередньо вплинути на майбутні врожаї та доступність продовольства.
Морейра да Сілва повідомив, що у березні генеральний секретар ООН створив спеціальну робочу групу, яка має організувати механізм безпечного проходження суден із добривами через Ормузьку протоку. За його словами, він уже провів переговори з представниками понад 100 країн, намагаючись заручитися підтримкою ініціативи.
Втім, ключові сторони конфлікту та великі виробники добрив у регіоні поки що не дали повної підтримки цьому механізму. Йдеться, зокрема, про США, Іран та країни Перської затоки.
В ООН також застерігають, що хоча світові ціни на продовольство ще не продемонстрували різкого стрибка, вартість добрив уже суттєво зросла. Експерти побоюються, що це призведе до скорочення використання добрив фермерами, падіння продуктивності сільського господарства та нового витка глобальної продовольчої інфляції.
За оцінками ООН, для уникнення найгіршого сценарію достатньо забезпечити прохід у середньому п’яти суден із добривами та сировиною на добу через Ормузьку протоку.
«Проблема полягає лише в політичній волі. Ми не можемо відкладати те, що можливо і терміново необхідно зробити – забезпечити проходження добрив через протоку та мінімізувати ризик масової продовольчої небезпеки у світі», – наголосив Морейра да Сілва.
Катар вперше від початку війни з Іраном здійснив прохід танкера зі скрапленим природним газом через Ормузьку протоку. Це може вказувати на поступове відновлення енергетичних постачань із регіону.
За даними систем моніторингу судноплавства, танкер зі скрапленим природним газом Al Kharaitiyat, який на початку місяця завантажили на експортному терміналі Рас-Лаффан у Катарі, вже пройшов Ормузьку протоку та наразі перебуває в акваторії Оманської затоки.
Наступним пунктом призначення судна зазначено Пакистан.
Як повідомляє Bloomberg, танкер, ймовірно, рухався північним шляхом уздовж узбережжя Ірану – маршрутом, який був попередньо погоджений із Тегераном.
Згідно з даними бази Equasis, судно Al Kharaitiyat належить катарській компанії Nakilat. Водночас у Nakilat та QatarEnergy поки не надали коментарів щодо рейсу.
Від початку конфлікту Ормузька протока фактично була заблокована, що суттєво вплинуло на глобальні поставки скрапленого природного газу. Це спричинило різке зростання цін на СПГ та дефіцит палива в низці країн Азії.
Попри успішне проходження Al Kharaitiyat, у виданні зазначають, що це не свідчить про повне відновлення довоєнних обсягів експорту. До ескалації через Перську затоку що доби проходили близько трьох СПГ-танкерів.
Раніше Катар уже кілька разів намагався вивести СПГ через Ормузьку протоку, однак судна були змушені повертатися. За даними Bloomberg, від початку війни наприкінці лютого жодного вантажу СПГ із Перської затоки Катару вивезти не вдавалося.
За даними агентства, британський есмінець типу 45 HMS Dragon може увійти до складу місії із супроводу комерційних суден в Ормузькій протоці.
У Міноборони Британії заявили, що попереднє розміщення корабля є частиною підготовки до можливої міжнародної операції під спільним керівництвом Великої Британії та Франції.
Місія має забезпечити безпеку судноплавства після встановлення стабільного режиму припинення вогню або укладення мирної угоди.
Повідомляється, що HMS Dragon нещодавно завершив випробування систем озброєння біля Криту та раніше був направлений для допомоги в обороні Кіпру.
За інформацією Bloomberg, у плануванні місії беруть участь понад 40 країн. Очікується, що деякі держави можуть долучитися до розмінування, патрулювання та супроводу суден.
