Вони перевозять скраплений природний газ і сиру нафту. Проте біля морського проходу все ще стоять сотні суден.
У понеділок два танкери, що перевозили скраплений природний газ (СПГ), вийшли з Ормузької протоки; судна прямували до Пакистану та Китаю відповідно, а в суботу протоку перетнув танкер з іракською нафтою, який простояв у морському проході майже три місяці.
28 лютого Ізраїль і США завдали удару по Ірану, у відповідь на що Тегеран закрив Ормузьку протоку, яка вважається ключовим місцем у світовій торгівлі газом і нафтою. Судна, що пройшли за останні три дні, належать до тих небагатьох танкерів, які скористалися маршрутом, яким курсують іранські судна. Минулого тижня цим самим маршрутом вирушили до Китаю та Південної Кореї три судна, що перевозили загалом 6 мільйонів барелів сирої нафти.
Reuters нагадує: танкер для перевезення СПГ під назвою Fuwairit, що ходить під прапором Багамських островів, завантажили близько 28 березня в катарському порту Рас-Лаффан. Судно пройшло протоку в понеділок і, як очікується, розвантажить свій вантаж у вівторок у Пакистані. За даними інформаційного агентства, іншим судном є Al Rayyan, що належить QatarEnergy: воно також перевозить СПГ і, як і Fuwairit, було завантажене в Катарі, а його GPS у понеділок вже передавав сигнал за межами протоки, і, як очікується, 27 червня його розвантажать у Китаї.
До початку іранської війни через протоку щодня проходило в середньому 125–140 суден, однак через блокаду зараз у регіоні застрягло кілька сотень суден із близько 20 тисячами моряків на борту.
Президент США Дональд Трамп і його міністр закордонних справ Марко Рубіо протягом останніх двох днів неодноразово заявляли, що ірансько-американські мирні переговори просуваються добре, але про остаточну угоду поки що не йшлося. Через блокаду Ормузької протоки за останні майже три місяці ціни на нафту злетіли, а, на думку експертів, навіть після зняття блокади знадобиться кілька місяців, щоб ринок повернувся до стану, що існував до війни.
Якщо блокування судноплавства через Ормузьку протоку затягнеться ще на 1-3 місяці, Європа може зіткнутися з критичним дефіцитом газу.
Про це заявили аналітики норвезької енергетичної компанії Equinor, пише Reuters.
За даними Gas Infrastructure Europe, європейські газосховища зараз заповнені трохи більше ніж на 35%. Це суттєво менше за сезонну норму, яка зазвичай становить близько 50%. Водночас країни ЄС зобов’язані за літо накопичити достатньо палива, щоб вийти на цільовий показник у 90% до початку зими.
Старша віцепрезидентка Equinor з торгівлі газом та електроенергією Хелле Остергор Крістіансен зазначила, що навіть якби війна припинилася завтра і рух протокою швидко відновився, Європа змогла б вийти лише на «прийнятний, але напружений» рівень запасів у 75%. Проте, за її словами, триваліша блокада призведе до катастрофічних наслідків.
Пірати з Сомалі захоплюють іноземні судна, які намагаються обійти Ормузьку протоку іншими шляхами. Протягом останніх тижнів вони викрали щонайменше два нафтові танкери.
Про це повідомляє CNN.
Після блокади Ормузької протоки перевізникам доводиться змінювати маршрути своїх суден. Це, як передає медіа, суттєво збільшує час транспортування сировини, а також загрожує їхній безпеці.
Як передає Служба морської торгівлі Великої Британії (UKMTO), наразі пірати, які мешкають на узбережжі Сомалі, утримують щонайменше три судна — з них два нафтові танкери. Повідомляється, що ці судна були захоплені у період з 21 квітня по 2 травня.
У службі кажуть, що «рівень загрози піратства залишається серйозним». Військово-морські сили Європейського Союзу закликали транзитні судна «зберігати підвищену пильність» та повідомляти про підозрілу активність патрульним.
За словами професора Абердінського університету в Шотландії Ману Лекунзе, війна в Ірані створила небезпечні умови для іноземних суден, що підживлює відродження піратства. Він стверджує, що військово-морські флоти, які раніше стежили за діями піратів в океані, тепер виконують супровід вантажних суден через Ормузьку протоку.
«Війна в Ірані змусила деякі держави, які були зосереджені на патрулюванні західної частини Індійського океану, надати пріоритет відкриттю Ормузької протоки», — сказав професор.
Водночас у ЄС стверджують, що війна на Близькому Сході не порушила їхні зусилля щодо боротьби з піратством. За словами військових, вони стежать за безпекою в океані, як і раніше, «враховуючи операційні потреби».
Десятки мільйонів людей у світі можуть опинитися під загрозою голоду, якщо постачання добрив через Ормузьку протоку найближчим часом не буде відновлено.
Про це заявив виконавчий директор Управління ООН з обслуговування проєктів (UNOPS) Жорже Морейра да Сілва, який очолює спеціальну робочу групу для запобігання гуманітарній кризі, передає France24.
За його словами, міжнародна спільнота має лише кілька тижнів, аби не допустити катастрофічного розвитку подій.
«У нас є кілька тижнів, щоб запобігти тому, що, ймовірно, стане масштабною гуманітарною кризою. Ми можемо стати свідками ситуації, яка штовхне ще 45 мільйонів людей до голоду та виснаження», – заявив він.
Як відомо, Ормузька протока є одним із ключових морських маршрутів світової торгівлі. Окрім нафти та газу, через неї транспортують значні обсяги добрив і компонентів для їх виробництва, зокрема аміак, карбамід і сірку. Після загострення конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном рух суден у регіоні суттєво ускладнився.
В ООН наголошують, що найбільше наслідки можуть відчути країни Африки та Азії, де посівні кампанії залежать від своєчасного постачання добрив. Частина держав має завершити посівний сезон уже найближчими тижнями, тому затримка поставок може безпосередньо вплинути на майбутні врожаї та доступність продовольства.
Морейра да Сілва повідомив, що у березні генеральний секретар ООН створив спеціальну робочу групу, яка має організувати механізм безпечного проходження суден із добривами через Ормузьку протоку. За його словами, він уже провів переговори з представниками понад 100 країн, намагаючись заручитися підтримкою ініціативи.
Втім, ключові сторони конфлікту та великі виробники добрив у регіоні поки що не дали повної підтримки цьому механізму. Йдеться, зокрема, про США, Іран та країни Перської затоки.
В ООН також застерігають, що хоча світові ціни на продовольство ще не продемонстрували різкого стрибка, вартість добрив уже суттєво зросла. Експерти побоюються, що це призведе до скорочення використання добрив фермерами, падіння продуктивності сільського господарства та нового витка глобальної продовольчої інфляції.
За оцінками ООН, для уникнення найгіршого сценарію достатньо забезпечити прохід у середньому п’яти суден із добривами та сировиною на добу через Ормузьку протоку.
«Проблема полягає лише в політичній волі. Ми не можемо відкладати те, що можливо і терміново необхідно зробити – забезпечити проходження добрив через протоку та мінімізувати ризик масової продовольчої небезпеки у світі», – наголосив Морейра да Сілва.
Катар вперше від початку війни з Іраном здійснив прохід танкера зі скрапленим природним газом через Ормузьку протоку. Це може вказувати на поступове відновлення енергетичних постачань із регіону.
За даними систем моніторингу судноплавства, танкер зі скрапленим природним газом Al Kharaitiyat, який на початку місяця завантажили на експортному терміналі Рас-Лаффан у Катарі, вже пройшов Ормузьку протоку та наразі перебуває в акваторії Оманської затоки.
Наступним пунктом призначення судна зазначено Пакистан.
Як повідомляє Bloomberg, танкер, ймовірно, рухався північним шляхом уздовж узбережжя Ірану – маршрутом, який був попередньо погоджений із Тегераном.
Згідно з даними бази Equasis, судно Al Kharaitiyat належить катарській компанії Nakilat. Водночас у Nakilat та QatarEnergy поки не надали коментарів щодо рейсу.
Від початку конфлікту Ормузька протока фактично була заблокована, що суттєво вплинуло на глобальні поставки скрапленого природного газу. Це спричинило різке зростання цін на СПГ та дефіцит палива в низці країн Азії.
Попри успішне проходження Al Kharaitiyat, у виданні зазначають, що це не свідчить про повне відновлення довоєнних обсягів експорту. До ескалації через Перську затоку що доби проходили близько трьох СПГ-танкерів.
Раніше Катар уже кілька разів намагався вивести СПГ через Ормузьку протоку, однак судна були змушені повертатися. За даними Bloomberg, від початку війни наприкінці лютого жодного вантажу СПГ із Перської затоки Катару вивезти не вдавалося.
За даними агентства, британський есмінець типу 45 HMS Dragon може увійти до складу місії із супроводу комерційних суден в Ормузькій протоці.
У Міноборони Британії заявили, що попереднє розміщення корабля є частиною підготовки до можливої міжнародної операції під спільним керівництвом Великої Британії та Франції.
Місія має забезпечити безпеку судноплавства після встановлення стабільного режиму припинення вогню або укладення мирної угоди.
Повідомляється, що HMS Dragon нещодавно завершив випробування систем озброєння біля Криту та раніше був направлений для допомоги в обороні Кіпру.
За інформацією Bloomberg, у плануванні місії беруть участь понад 40 країн. Очікується, що деякі держави можуть долучитися до розмінування, патрулювання та супроводу суден.
Танкер, завантажений російською сирою нафтою, пришвартувався до пірсу на заході Японії. Це перший імпорт російської нафти до Японії з моменту блокування Ормузької протоки.
Компанія Taiyo Oil придбала сиру нафту на запит Міністерства торгівлі Японії. Там пояснили, що Японія має обмежені ресурси й значною мірою залежить від імпорту сирої нафти з Близького Сходу, тож на тлі блокади активізує зусилля щодо диверсифікації поставок.
Нафта, мовляв, надходила з проєкту розробки «Сахалін-2» на Далекосхідному регіоні росії, який не підпадає під дію західних санкцій проти росії через вторгнення в Україну.
Сиру нафту перероблятимуть на бензин та інші нафтопродукти на заводі Taiyo Oil у місті Імабарі, префектура Ехіме.
Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі заявляла, що глобальний дефіцит нафти має «величезний вплив» на Азійсько-Тихоокеанський регіон. Приблизно п’ята частина світового експорту нафти проходить через Ормузьку протоку, яка залишається заблокованою на тлі війни на Близькому Сході.
Попри перемир’я, між США та Іраном триває протистояння щодо Ормузької протоки, через яку в мирний час проходить п’ята частина світової торгівлі нафтою та газом.
Іран запропонував припинити блокаду Ормузької протоки, якщо США скасують блокаду Ісламської Республіки. У пропозиції Тегерана йдеться також про відкладення переговорів щодо його ядерної програми, стверджують двоє регіональних чиновників.
Пропозиція з’явилася в понеділок, коли міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі відвідав росію. Це сталося після того, як у Пакистані було скасовано заплановані на вихідні переговори між США та Іраном щодо можливого перемир’я. Москва є одним із найважливіших союзників Тегерана.
Президент США Дональд Трамп запропонував, щоб переговори відбулися по телефону.
За повідомленнями ЗМІ, уряд Сполучених Штатів, судячи з усього, навряд чи прийме пропозицію, надіслану Пакистаном до Вашингтона, адже вона залишає невирішеними ті спірні питання, через які 28 лютого США та Ізраїль завдали удару по Тегерану і вбили його найвищих керівників.
«Ми не можемо дозволити їм уникнути відповідальності, – заявив у понеділок міністр закордонних справ США Марко Рубіо й додав: – Ми маємо забезпечити, щоб угода, яка буде укладена, остаточно унеможливила їхній стрімкий рух до ядерної зброї».
Американська блокада, яка почалася в середині квітня, призвела до подвійної блокади, метою якої, за словами Трампа, є перешкоджання Тегерану продавати нафту, тим самим позбавивши його життєво важливих доходів, а також потенційно створивши ситуацію, через яку Ірану доведеться зупинити видобуток, адже йому ніде зберігати нафту.
Блокада вплинула й на самого Трампа, оскільки напередодні ключових проміжних виборів значно зросли ціни на нафту та бензин.
У понеділок спотова ціна на нафту Brent, міжнародний еталонний курс, закрилася на рівні понад 108 доларів за барель, що приблизно на 50% вище, ніж на початку війни.
Європейські лідери висловлюють розчарування
У понеділок кілька країн знову закликали відкрити цей надзвичайно важливий водний шлях.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш у Раді Безпеки говорив про постійне зростання негативного впливу цієї ситуації на цивільне населення. «Це призводить до порожніх паливних баків, порожніх полиць і порожніх тарілок», – зазначив він.
По всій Європі провідні політики також висловили своє розчарування.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розкритикував Вашингтон за те, що той вступив у війну без стратегії. «З такими конфліктами завжди та сама проблема: річ не лише в тому, щоб вступити в нього, треба ще й вийти», – наголосив він.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро розкритикував усі сторони, але підкреслив, що криза почалася лише після того, як США та Ізраїль без чітких цілей, «нехтуючи міжнародним правом», напали на Іран.
Барро засудив Тегеран за закриття морських шляхів. «Морські протоки – це артерії світу. Вони не належать нікому», – сказав він.
Найбідніші країни та держави з ринком, що розвивається, найбільше потерпають від конфлікту на Близькому Сході. Бойові дії в районі Ормузької протоки та довгострокові наслідки кризи утримуватимуть світові ціни на нафту та газ на високому рівні. Про це попередила директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва після спільної зустрічі зі Світовим банком у Вашингтоні.
За даними МВФ, навіть негайне припинення кризи не нівелює її тривалих наслідків. Найбідніші країни Африки вже потребують додаткових позик, а багато з них уже є учасниками міжнародних програм допомоги. Державам із низьким та середнім рівнем доходу, які імпортують енергоносії, доведеться самотужки долати подорожчання палива, продуктів харчування та добрив.
Останніми днями у відносинах між США та Іраном намітився прогрес: сторони домовилися про відновлення судноплавства в Ормузькій протоці. Однак у суботу в регіоні знову спалахнули бойові дії, тож ситуація залишається напруженою. Світові ринки позитивно відреагували на спроби зближення сторін, що вже призвело до певного зниження цін на нафту, але цей ефект є нестійким.
Міністр фінансів Польщі Анджей Доманський після міжнародної зустрічі зазначив, що криза матиме обмежений вплив на світову економіку лише за умови її швидкого завершення, повідомляє Financial Times. Водночас МВФ у своєму глобальному огляді вже знизив прогноз зростання для ринків, що розвиваються, на 0,3 відсоткового пункту. При цьому прогнози для розвинених економік залишилися майже незмінними.
Крісталіна Георгієва також додала, що навантаження на економіки розподілене нерівномірно. Наприклад, очікування щодо економічного зростання Великої Британії значно погіршилися.
Натомість представники США налаштовані оптимістичніше. Вони вважають, що світова економіка стала значно стійкішою до стрибків цін на нафту завдяки підвищенню енергоефективності.
Проте світові лідери одностайні в одному: ситуація на ринку залишається вкрай крихкою, а поточна енергетична криза лише поглибила прірву між багатими та бідними країнами.
