Міністр зовнішньої торгівлі та розвитку Фінляндії Вілле Тавіо оголосив про 20 млн євро на підтримку освітньої реформи в Україні, а також 500 тисяч євро на реформи шкільного харчування.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на МЗС Фінляндії.
Як зазначається, про це Тавіо заявив на Європейському регіональному форумі шкільного харчування у Києві.
МЗС країни проінформувало, що у 2025–2028 роках Фінляндія підтримає освітній сектор України на 20 млн євро.
Зазначається, що двосторонній проєкт буде зосереджений на впровадженні реформи загальної середньої освіти. Його підготовлено у співпраці з Міністерством освіти і науки України, Міністерством освіти і культури Фінляндії та Національним агентством з освіти Фінляндії.
Реформа передбачатиме також розвиток системи соціального захисту учнів та реагування на потреби учнів у психосоціальній підтримці, спричинені війною.
Також під час події Фінляндія оголосила про підтримку в Україні програми шкільного харчування Всесвітньої продовольчої програми на 500 тисяч євро у 2024 році.
Кабінет міністрів ухвалив постанову щодо щомісячних доплат працівникам закладів загальної середньої освіти державної і комунальної форми власності. Зараз зарплата у сфері освіти найнижча в Україні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на постанову від 8 листопада 2024 р. № 1286.
Згідно з постановою, доплата „за особливі умови роботи” становитиме:
з 1 січня 2025 року 1300 гривень;
з 1 вересня 2025 року та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, – 2600 гривень.
„Розмір доплати педагогічному працівнику визначається пропорційно до обсягу навчального навантаження та/або обсягу педагогічної роботи, що виконується педагогічним працівником”, – йдеться в повідомленні.
Крім того, Кабінет знову зупинив постанову про підвищення зарплат освітян.
Цього разу дія постанови Кабінету міністрів України від 10 липня 2019 року № 822 зупинена з 1 січня 2025 року та до кінця календарного року, наступного за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан.
Ухвалена у 2019 році постанова передбачала щорічне підвищення зарплат освітян в залежності від прожиткового мінімуму. Коефіцієнт для визначення зарплат повинен був зростати щороку та становити 4,84 на 1 січня 2025 року для всіх учителів (17 424 гривень). Водночас уряд послідовно зупиняв її дію на наступний рік.
За даними Держстату, Середня зарплата штатних працівників в Україні зросла у першому півріччі 2024 року на 22,2% до 19 927 гривень.
У Кабінеті Міністрів повідомляють, що заробітні плати освітян наступного року зростуть на 21%, а середньомісячна розрахункова зарплата вчителя вищої категорії збільшиться до 17,4 тисяч.
Про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду, коментуючи передбачені соціальні видатки державного бюджету в 2024 році.
За його словами, наступного року на освіту буде виділено 179 млрд грн, що на 15% більше ніж в 2023 році.
«Закладаємо в бюджеті зростання зарплат учителів. Загалом виплати освітянам наступного року зростуть на 21%. Середньомісячна розрахункова заробітна плата вчителя вищої категорії збільшується з 14,4 тис. грн до 17,4 тис. грн», – сказав Шмигаль.
Також будуть продовжені інші освітні програми. Зокрема, на облаштування укриттів витратять 2,5 млрд, на реформу НУШ – 1,5 млрд, модернізацію шкільних їдалень – 1,5 млрд, на нові шкільні автобуси – 1 млрд грн.
Окрім того, передбачено збільшення фінансування науки на 15%. Основний акцент буде зроблено на дослідження, що пов’язані з розвитком оборонно-промислового комплексу.
1,5 млрд грн буде виділено для облаштування понад 300 укриттів та безпечних умов у закладах загальної середньої освіти.
У Державному бюджеті на 2023 рік закладено 156 млрд грн на фінансування освіти, у тому числі 1,5 млрд грн на облаштування укриттів у навчальних закладах.
Як повідомила прес-служба Міністерства фінансів, 87,5 млрд грн буде спрямовано на виплату заробітної плати вчителям; 4,6 млрд грн – на виплату академічних стипендій студентам, аспірантам і докторантам для близько 150 тис.осіб; 52,1 млрд грн – на підготовку кадрів закладами професійної передвищої освіти та вищої освіти.
Також 1,5 млрд грн передбачено для облаштування понад 300 укриттів і безпечних умов у закладах загальної середньої освіти; 1 млрд грн – на придбання понад 300 шкільних автобусів; 0,8 млрд грн – на видання і придбання понад 5,7 млн підручників і посібників; 0,3 млрд грн – проведення додаткових психолого-педагогічних та корекційно-розвиваючих занять для близько 45 тис. осіб з особливими освітніми потребами.
„Цього року ми зосередилися на безпеці учнів, студентів, вчителів, викладачів. Тому в держбюджеті вперше передбачені кошти для забезпечення надійних і належно обладнаних укриттів. Адже в усіх закладах має бути створене безпечне середовище”, – зазначив заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.
Держбюджет під час війни:
3 листопада 2022 року Верховна Рада ухвалила Державний бюджет України на 2023 рік. Дефіцит держбюджету в наступному році складе більше 20% ВВП, покривати його планують за рахунок допомоги партнерів. Прогноз інфляції становить 28%. Бюджет-2023 планується з урахуванням 1,3 трлн грн доходів, витрати складуть 2,6 трлн грн. Зростання ВВП передбачається на рівні 3,2%.
Фінансування загального фонду держбюджету у 2023 році планується за рахунок державних запозичень у сумі 1 516 873,9 млн грн, у тому числі зовнішніх – 1 426 149 млн грн, внутрішніх – 90 724,9 млн грн.
Обсяг платежів з погашення державного боргу на 2023 рік прогнозується в сумі 414 994,5 млн грн, у тому числі погашення державного зовнішнього боргу – 98 948,2 млн грн, державного внутрішнього боргу – 316 046,3 млн грн.
Обсяг платежів з обслуговування державного боргу на 2023 рік прогнозується в обсязі 326 283,5 млн грн, у тому числі державного внутрішнього боргу – 263 905,5 млн грн, державного зовнішнього боргу – 62 378 млн грн.
Міністерство освіти і науки цього року планує створити єдину систему професійних коледжів, а також модернізувати їх. Річний бюджет для цього збільшено в понад 5 разів, зазначила у своєму інтерв’ю профільний міністр Ганна Новосад виданню «Новоє время».
За словами очільниці МОН, у 2020 році в бюджеті передбачено 259 мільйонів гривень на реформу професійної освіти. «Дві речі, які ми хочемо зробити у 2020 році. Ми хочемо зробити єдину систему професійних коледжів, яка буде зрозумілою і вступникам, учням, які в них навчаються, і роботодавцям. І друге – ми як уряд будемо інвестувати системно в модернізацію цих професійних коледжів» – пояснила Ганна Новосад.
За словами міністерки, нормативна база для передачі грошей в регіони майже завершена. Проте уряд всіляко заохочує училища та коледжі залучати гроші від третіх сторін.
«Хочемо рухатися спільно з областями і роботодавцями у модернізації тих закладів, які потрібні на ринку… Однією з умов, які ми ставимо областям для отримання цих грошей, це залучення коштів від третіх сторін» – розповіла міністерка освіти.
За словами очільниці відомства, у 2019 році на модернізацію училищ було виділено лише 50 мільйонів гривень.
Крім цього, у поточному році понад 740 закладів профосвіти, що сьогодні працюють в Україні, пройдуть аудит. Його основна мета – отримати дані для побудови оптимальної карти закладів профосвіти, визначити кращих, де можуть бути сконцентровані ресурси держави і учні.
Про це ще у грудні заявляв заступник Міністра освіти і науки Петро Коржевський.
Передбачається, що аудит складатиметься з двох частин – анкетування закладів та регіональних обговорень.
МОН мало розробити спеціальну анкету, яка має бути розіслана закладам професійної освіти, а також узгоджує зі стейкхолдерами, як саме має проходити аудит.
«Необхідність аудиту в тому, щоб мати об’єктивний зріз серед працюючих закладів. Поставивши усіх в однакові умови оцінки, ми зможемо виявити найбільш спроможних та ефективних. Далі, проаналізувавши результати, ми надамо рекомендації місцевим управлінцям щодо організації роботи мережі. Як результат, конкурентні заклади зможуть отримувати більше ресурсів для розвитку і підготовки учнів», – зазначив із цього приводу заступник міністра МОН Петро Коржевський.
Він також повідомив, що у проєкті анкети напрацьовано технічний блок запитань: загальна інформація про заклад, стан приміщень, наявне обладнання, кількість учнів та педагогів, працевлаштування випускників, зокрема, за фахом. Далі туди увійдуть ще кілька блоків, які характеризуватимуть співпрацю із бізнесом, участь у міжнародних та всеукраїнських проєктах, фінансові надходження та видатки.
