Для України на тлі паливної кризи у зв’язку із ситуацією навколо Ормузької протоки головною проблемою може стати нестача дизеля.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський.
Без палива не залишимося
За словами Зеленського, Україна вже домовилася з країнами Близького Сходу, щоб отримати обсяги палива на рік. Це необхідно на випадок, якщо скрізь почнеться дефіцит.
При цьому він запевнив, що ціна на паливо для України „буде нормальною”. Найголовнішими факторами, які впливають на ціни на паливо, є перемир’я на Близькому Сході та відкрита Ормузька протока.
„Ми без палива точно не залишимося, ми не залишимося без дизеля, і це найголовніше”, – сказав президент.
Головна проблема
Окремо голова держави звернув увагу, що Ормузьку протоку все ще не відкривають навіть після перемир’я між США та Іраном.
„Тому й домовляємося наперед із представниками Близького Сходу (про паливо – ред.), тому що в нас посівна, в нас ЗСУ, в нас люди, в нас багато питань із дизелем. Головна проблема – це дизель”, – зазначив Зеленський.
Він додав, що також є питання з цінами на паливо. Влада вже обговорювала такі проблеми з приватним сектором, з головними постачальниками на енергетичному ринку і з державними компаніями.
Продовольчі культури стають все більш уразливими до дефіциту енергоносіїв через війну на Близькому Сході. Фермери в Азії та Європі вже стикаються з нестачею дизельного палива, необхідного для роботи техніки, яка критично важлива для посіву, збирання врожаю та догляду за худобою.
Про це пише видання Bloomberg.
В Австралії виробники зерна готуються до посівної, але стикаються зі скороченням постачання палива. У Бангладеш фермери, які вирощують рис, не можуть забезпечити роботу іригаційних насосів, а рибалки на Філіппінах ризикують залишити човни на березі через нестачу палива. Це спричиняє зростання цін на продукти та підсилює глобальні побоювання щодо інфляції.
Фермер із Великої Британії Річард Хеді зазначив, що техніка працює постійно і споживає великі обсяги дизеля. „До середини весни у нас закінчиться все, що є, і доведеться платити за ринковою ціною – якщо взагалі зможемо це дістати”, – сказав він.
Через два тижні після початку американо-ізраїльської війни з Іраном потоки нафти, скрапленого газу та добрив були перекриті через атаки на енергетичну інфраструктуру та фактичне закриття Ормузької протоки. Це підвищило ціни на добрива та обмежило доступ до експортних ринків.
Сучасне сільське господарство сильно залежить від палива: без нього графіки посіву та збору врожаю можуть бути порушені. Якщо дизельного палива не вистачить, посіви можуть бути відкладені або скорочені, а зрілі культури – зіпсовані. Це також підвищує вартість транспортування та переробки продукції.
Аналітик Пол Джоулз зазначає, що дефіцит палива може стати серйозною довгостроковою проблемою для інфляції на ринку сировини, що врешті відобразиться на споживачах.
В Азійсько-Тихоокеанському регіоні ситуація особливо критична через залежність від товарів із Близького Сходу. Фермери в Європі та Австралії також обмежені дефіцитом палива: в Німеччині великим тракторам доводиться платити додатково близько 30 євро за 100 літрів дизеля, у Румунії ціна зросла на 25%.
Хеді підкреслює, що головна загроза – не високі ціни, а ризик нестачі палива. „Якщо не буде палива для забезпечення рослин поживними речовинами та захистом від хвороб, вони можуть загинути, і ми зазнаємо великих збитків”, – наголосив фермер.
Ситуація ставить світове сільське господарство перед серйозним випробуванням: від нестачі палива залежать посівні площі, врожаї та стабільність продовольчих ринків.
Уряд Данії звернувся до населення з проханням максимально скоротити споживання енергії та обмежити використання приватного транспорту через різке зростання цін на нафту.
Про це пише CNBC.
Міністр клімату, енергетики та комунальних послуг Ларс Аагард наголосив, що війна між США та Іраном змушує країну вже зараз використовувати власні стратегічні нафтові резерви. За його словами, відмова від некритичних поїздок допоможе не лише зберегти особисті кошти громадян, а й дозволить державі розтягнути запаси палива на довший період в умовах невизначеності.
Ситуація в Данії відображає загальноєвропейську тенденцію до економії ресурсів на тлі близькосхідного конфлікту. Аналогічні заклики до водіїв уникати несуттєвих подорожей уже звучать у Великій Британії та інших країнах ЄС. Поки рф розраховує на подальшу дестабілізацію світового енергоринку, європейські уряди впроваджують заходи для пом’якшення наслідків паливної кризи. Данська влада закликає мешканців переглянути свої побутові звички, аби мінімізувати вплив високих цін на енергоносії на національну економіку.
Світовий ринок нафти переживає історичне потрясіння через масштабну війну на Близькому Сході, що призвела до скорочення видобутку в регіоні на мільйони барелів та стрибка цін.
Пожежа на угорському нафтопереробному заводі компанії MOL, а також інциденти на НПЗ у Словаччині та Румунії на тлі обмежень на постачання палива в Україну з деяких країн призвели до дефіциту пального та припинення роботи низки українських АЗС.
Про це повідомив засновник групи компаній Prime, паливний експерт Дмитро Льоушкін.
Він зазначив, що паливної кризи в Україні наразі нема, але трейдери, з якими спілкувався експерт, вважають, що ймовірність її настання висока. Однак, це не буде повторенням ситуації 2022 року.
„Сьогодні маємо шторм на ринку. Ціни злетіли. Якщо на початку тижня вартість дизеля в Ізмаїлі була 44 гривні/літр, то сьогодні вже 46. Плюс 5% за три дні. І це без урахування (зростання цін на нафту, -УНІАН). Такими кроками ми дійдемо до гуртової ціни у 50 гривень за літр і будемо говорити про підвищення стели (цін на АЗС, – УНІАН), якщо раптом щось не розвернеться, якісь кораблі не прийдуть з паливом”, – зауважив експерт, додаючи, що вартість дизельного палива на АЗС, в разі зростання гуртової ціни дизельного пального, може зрости до 3 гривень/літр, в залежності від мережі.
Також, за його словами, зростатимуть ціни й на бензин.
При цьому він зауважує, що покупцям пропонують сплачувати за паливо, якого ще немає у гуртового продавця. Дмитро Льоушкін додає, що окремі заправки вже припиняють свою роботу. Експерт зазначає:
„Поговорив сьогодні з власником мережі „ОВІС” на Харківщині. Чотири заправки вже стоять без палива. Ситуація загрозлива”.
Він додав, що за 2-3 тижні, якщо нічого не робити, „АЗС почнуть зупинятися”.
Дмитро Льоушкін пояснив, що Україна імпортує паливо як з Угорщини, так і Словаччини, на території яких знаходяться постраждалі НПЗ, а також Румунії. Він додає, що ускладнюють ситуацію з постачанням палива на внутрішній ринок запровадженні Україною обмеження стосовно імпорту пального з Болгарії та Молдови. Також негативний вплив справили обмеження на постачання з порту Констанца, про які офіційно не оголошувалося, проте, за даними консалтингової компанії А-95, імпорт в Україну дизелю з Румунії різко впав на початку жовтня.
Дмитро Льоушкін додає, що ускладнює ситуацію і запровадження нових американських санкцій проти російських нафтових гігантів „Лукойл” та „Роснефть”, адже значна частина компаній намагається уникати співпраці з юридичними особами, які потрапили під американські санкції через ризик потрапити під вторинні санкції. При цьому, як відомо, український ринок і досі залежить від бензину та дизелю, який вироблений з російської нафти та постачається з інших країн.
„Я за те, щоб проти росії запровадити санкції, однак тепер немає палива”, – зауважив експерт, додавши, що слід було передбачити резерв палива на такий випадок.
До того ж, за словами Дмитра Льоушкіна, через бойові дії ускладнилася логістика палива. Експерт констатував:
„У нас можливість вирішити кризу, як це було у 2022 році, відсутня… Куди їхати. Болгарія під санкціями, Румунія під санкціями, Молдова під санкціями, Польщу з Литвою ми і так вибрали, як і Грецію. В Угорщині та Словаччині поки ніякого ресурсу не очікується… Не поїдеш же бензовозами до Туреччини. Знов-таки деякі виробництва там під санкціями”.
Все це призводить до дефіциту, який незабаром відчують українські водії.
„На ринку зараз відчувається реальний дефіцит. Оптовики та трейдери кажуть, що без кризи ми вже мабуть не пройдемо… Це не буде те, що було тоді (у 2022 році). Ресурс надходить, хтось якийсь корабель доправить з Ізраїлю, але на всіх не вистачає”, – підсумував фахівець, додавши, що від контрактування до постачання дизельного палива з США, в кращому разі мине два місяці.
У росії загострюється паливна криза: регіони один за одним запроваджують обмеження на продаж бензину, а влада змушена терміново закуповувати пальне у Білорусі.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки.
За даними концерну „Белнєфтєхім”, у другій половині серпня різко зріс інтерес до білоруських нафтопродуктів з боку компаній в рф. Білоруські нафтопереробні заводи оперативно нарощують поставки, намагаючись задовольнити попит з урахуванням економічної вигоди.
Тим часом у самій росії ситуація з пальним погіршується. Після окупованого Криму, Забайкалля та Примор’я дефіцит бензину дійшов і до Курильських островів (Сахалінська область). З 20 серпня там запроваджено обмеження на продаж палива – не більше 10 літрів на одну людину.
СЗР: „У пріоритетному порядку бензин отримуватимуть лише спецслужби, екстрені служби та підприємства, які забезпечують життєдіяльність району. Для населення ж обмеження стали черговим підтвердженням того, що паливна криза в росії набирає обертів”.
