Україна готується до впровадження нових вимог щодо використання біоетанолу в бензинах. Йдеться про оновлення екологічних стандартів якості пального, технічні регламенти з вимогами ЄС та модернізацію системи контролю.
Згідно зі словами заступника міністра Тараса Висоцького, наразі йдеться не лише про обов’язкову частку біопалива у бензинах, а й про створення ефективної системи контролю якості такого пального.
«Потрібно оновити стандарти, методи випробувань і підходи до перевірки. Це також важливий крок для виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань, зокрема директив RED-II та RED-III», – зазначив представник відомства.
Як зазначається, у міністерстві вже обговорили оновлення технічних регламентів для бензинів і дизельного палива, імплементацію європейських стандартів EN 228 та EN 590, а також поступову відмову від застарілих екологічних класів Євро-3 та Євро-4.
Також йдеться про практичне впровадження Технічного регламенту щодо вимог до палив моторних альтернативних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №1482, що регулює використання палива із високим вмістом спирту – від 10% до 50%.
В Україні за вихідні на АЗС змінилися ціни на пальне в бік збільшення. Подорожчав одразу бензин та дизель.
Скільки коштує літр бензину, дизеля та автогазу в понеділок, 4 травня – у матеріалі РБК-Україна нижче.
Головне
Бензин: А-95 подорожчав на 1,00 грн/л у більшості мереж, а преміальний на „Укрнафті” підскочив одразу на 4,00 грн/л.
Дизель: Стандартне та преміальне ДП синхронно зросло в ціні на 1,00 грн/л у всіх операторів.
Автогаз: Ціни на заправках за вихідні не змінилися.
Де дешевше: Найнижчі ціни тримає „Укрнафта” – А-95 по 70,90 грн/л, дизель по 87,90 грн/л та газ по 47,90 грн/л.
Головні зміни на АЗС за вихідні
Мережі OKKO та WOG синхронно підняли ціни на 1 грн на стандартний бензин А-95 (до 76,90 грн/л), преміальний 95-й (до 79,90 грн/л) та обидва види дизельного пального (до 90,90 грн/л за євродизель та 93,90 грн/л за преміум лінійку).
Мережа SOCAR також підвищила вартість пального на 1 грн за літр на бензини А-95, А-95 NANO та дизель.
Найбільше зростання зафіксовано в мережі „Укрнафта” на бензин А-95 (Energy): за вихідні він подорожчав одразу на 4 грн за літр. Звичайний 95-й бензин на заправках компанії піднявся в ціні на 1 грн, а дизельне пальне – на 1 грн на звичайний та на 1 грн на преміальний ДП (Energy).
Водночас державна мережа продовжує зберігати найнижчі ціни на пальне серед названих вище АЗС.
Уряд Швеції виступив з попередженням про можливий дефіцит авіаційного пального, спричинений війною на Близькому Сході.
Про це заявила міністр енергетики та підприємництва Швеції Ебба Буш на спільній пресконференції з прем’єр-міністром Ульфом Крістерссоном та гендиректором Шведського енергетичного агентства Кароліною Ассеруп, повідомляє Sweden Herald.
Попередження базується на оцінці експертів Шведського енергетичного агентства. Такі повідомлення виходять, коли є „конкретна та достовірна інформація про те, що подія, ймовірно, призведе до значного погіршення ситуації з постачанням”.
Причиною ситуації є конфлікт на Близькому Сході та блокада Ормузької протоки.
На відновлення постачання нафти та газу навіть після перемир’я може піти кілька місяців, — додала Буш.
Постачання авіаційного палива сьогодні вважається стабільним, але Швеція та Європа можуть постраждати, якщо конфлікт з Іраном продовжиться або загостриться. Вона навела приклад Італії, де дефіцит авіаційного палива вже мав певні наслідки.
Ризику дефіциту бензину та дизельного пального у країні не передбачається, раннє попередження стосується лиш авіапального.
Авіакомпанії в Азії змушені щодня скасовувати десятки рейсів, оскільки тривала блокада Ормузької протоки призвела до значного подорожчання пального,повідомляєIndex.
Через понад півтора місяця від початку блокади Ормузької протоки країни Азії та Тихоокеанського регіону стали першими, хто вже сотнями скасовує авіарейси у зв’язку з дефіцитом авіаційного пального та зростанням цін. Згідно з галузевими стандартами, вартість пального зазвичай становить третину всіх витрат авіакомпаній. Проте екстремальне подорожчання керосину на сьогодні зробило їхню діяльність практично нерентабельною.
AirAsia, одна з найбільших авіакомпаній, офіційно оголосила, що до кінця жовтня скасувала рейси за маршрутом Бангкок – Шанхай та за низкою інших напрямків.
Хоча авіакомпанії швидко підвищили паливний збір, цього все одно недостатньо для покриття зростання витрат. З квітня південнокорейський паливний збір зріс більш ніж на 210%, а китайський – у деяких випадках навіть на понад 500%.
Європа теж не уникне проблем
Швидше за все, найближчим часом Європа також опиниться в подібній ситуації. Днями Європейська рада аеропортів (ACI Europe) надіслала до ЄС листа з попередженням, що вже за три тижні може виникнути дефіцит пального, якщо Ормузька протока залишиться закритою.
У той час як китайські авіакомпанії скасовують маршрути в Південно-Східній Азії, вони використовують доступ до російського повітряного простору, щоб запланувати понад 2000 додаткових рейсів до Західної Європи на початку туристичного сезону, повідомляє Nikkei Asia. Через санкції європейські авіакомпанії не мають доступу до російського повітряного простору і змушені літати довгими обхідними маршрутами, що в нинішній ситуації є для них особливо невигідним.
Голова Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Бірол попередив, що через конфлікт навколо Ірану та блокування руху в Ормузькій протоці запаси авіаційного пального в Європі можуть вичерпатися протягом шести тижнів. Це призведе до масового скасування авіарейсів у найближчому майбутньому.
Співголова Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Ларс Клінгбайль у суботньому інтерв’ю підтримав занепокоєння Біроля, назвавши побоювання щодо дефіциту обґрунтованими. Він підкреслив, що за нинішніх умов перехід на відновлювані джерела енергії має стати пріоритетним завданням.
«Ми мусимо вкрай серйозно поставитися до застережень щодо нестачі пального», – заявив Клінгбайль німецькому виданню Der Spiegel. Політик наголосив, що критичну проблему становить не лише стрімке зростання цін на нафту, а й фізичний брак поставок. Він закликав уряд Німеччини негайно вжити заходів для подолання кризи та прискорити відмову від викопного палива на тлі загострення ситуації на Близькому Сході.
Клінгбайль також попередив про довгострокові ризики: затяжний конфлікт може спричинити енергетичну кризу, подібну до тієї, що виникла на початку повномасштабної війни в Україні.
За прогнозами Німецької асоціації авіакомпаній (BDL), навіть за умови швидкого врегулювання конфлікту енергетичний ринок відновлюватиметься повільно. З кінця лютого вартість авіаційного пального зросла більш ніж удвічі, оскільки основні обсяги імпорту надходять з Близького Сходу, де внаслідок бойових дій суттєво пошкоджено нафтову інфраструктуру.
На європейському ринку залишилося авіапалива лише на шість тижнів, а війна в Ірані загрожує Європі серйозною кризою авіасполучення – про це попередило Міжнародне енергетичне агентство (МЕА), повідомляє видання Berliner Zeitung. За словами очільника агентства, через це незабаром у Європі можуть розпочатися скасування рейсів.
Портал також зазначає, що через поглиблення енергетичної кризи ЄС намагається стабілізувати дедалі більш дефіцитне постачання авіагасу за допомогою надзвичайного плану, щоб максимально використати потужності нафтопереробних заводів і забезпечити постачання палива.
Щодо вичерпання запасів авіагасу та скасування рейсів висловився директор МЕА Фатіх Біроль. На його думку, це може статися, якщо через війну в Ірані триватиме блокада Ормузької протоки.
«Чим довше триватиме блокада, тим гіршими будуть наслідки для зростання світової економіки та інфляції», – попередив Фатіх Біроль.
«Незабаром ми почуємо, що рейси з міста А до міста Б скасовують через брак авіаційного палива», – заявив Фатіх Біроль агентству AP, назвавши нинішню ситуацію найбільшою енергетичною кризою в історії. Через це, за його прогнозом, слід очікувати зростання цін на бензин, газ і електроенергію в усьому світі. Найважче це спочатку вдарить по бідніших країнах Азії, Африки та Латинської Америки, тобто по тих державах, «чий голос чути найменше», зазначив Біроль. Після цього енергетична криза дійде до Європи та Американського континенту. За його словами, особливо вразливими є країни Азії, зокрема Японія, Південна Корея, Індія, Китай, Пакистан і Бангладеш.
Німецька авіакомпанія Lufthansa вже вжила заходів через енергетичну кризу: у четвер компанія оголосила, що негайно припиняє роботу своєї регіональної дочірньої структури Cityline, а з суботи виводить з експлуатації 27 старих літаків.
Фінансовий директор Тілль Штрайхерт заявив, що нинішня криза змушує компанію прискорити впровадження заходів, які й так планувалися. Серед причин Lufthansa, окрім страйків, називає насамперед значне зростання цін на авіапаливо, пише Berliner Zeitung.
Ціни на пальне в Україні стабілізуються лише після стабілізації ситуації на Близькому Сході, оскільки вони є „віддзеркаленням ситуації” в регіоні.
Як повідомляє РБК-Україна, про це на годині запитань до уряду заявила прем’єр Юлія Свириденко.
Глава уряду наголосила, що узгоджених дій, які призводять до підвищення цін, там немає.
„Це висококонкурентний ринок, і ціна на стелі на АЗС – це відображення, віддзеркалення ситуації війни в Ірані. Після стабілізації на Близькому Сході, ми тільки після цього можемо очікувати цінову стабілізацію у нас в Україні”, – пояснила Свириденко.
Глава уряду наголосила, що важливо не допустити дефіциту палива для забезпечення ЗСУ, населення та проведення посівної.
„Якщо брати міжнародний пласт, якщо порахувати по формулі ціну на АЗС, то станом на сьогодні вона могла б вже перетнути позначку в 100. Цього не відбулось”, – зауважила вона.
За словами прем’єра, уникнення дефіциту пального – це основна задача, яка була сформульована всім операторам АЗС, які працюють на ринку.
„”Укрнафта”, яка на сьогоднішній день є державним оператором, працює за дорученням уряду з мінімальною рентабельністю. І таким чином є певним регулятором і орієнтиром для інших операторів на ринку”, – розповіла вона.
Свириденко також розповіла, що обмеження продажу дизельного пального в країні не запроваджували, оскільки це зазвичай призводить до панічних настроїв на ринку і стимулює ще більше споживання.
Глава Кабміну Юлія Свириденко провела зустріч з головою правління НАК «Нафтогаз України» щодо поточної ситуації на світових ринках нафти та нафтопродуктів.
“Фіксуємо зниження котирувань на основних біржах, що має безпосередньо впливати на ціни на пальне в Україні”, – написала Свириденко.
Вона зазначила, що державна мережа АЗК «Укрнафта» вже відреагувала та розпочала зниження цін. При збереженні поточної світової динаміки очікується більш суттєве зниження.
“Очікуємо аналогічної реакції від інших учасників ринку. Ринок має справедливо реагувати на зміну цінової кон’юнктури. Ситуація з наявністю палива — стабільна. У березні забезпечено рекордні за останні 5 років обсяги постачання. Аналогічна динаміка буде збережена і у квітні”, – заявила Свириденко.
Станом на 5 квітня з початку програми «Кешбек на пальне» вже 1,3 млн українців отримали грошову компенсацію.
Про це прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила у Telegram.
Згідно з її словами, в межах цієї програми українці отримують компенсацію: 15% на дизель, 10% на бензин, а також 5% на автогаз.
«За поточними цінами, це дає змогу заощадити від 2 на літрі автогазу та від 11 грн на дизелі. Загалом – до 1000 грн кешбеку на місяць», – заявила Свириденко.
Прем’єрка зауважила, що отриману компенсацію можна витратити на комунальні послуги, ліки, продукти українського виробництва, книги або задонатити на підтримку Сил оборони України.
Свириденко наголошує, що програмою «Національний кешбек» активно користуються 4,4 млн українців, а з моменту запуску «Кешбека на пальне» вже відкрито понад 200 тисяч нових рахунків Нацкешбеку.
Вона нагадала, що програма діятиме до 1 травня 2026 року.
У відповідь на нещодавнє зростання цін на пальне уряд Литви спільно з компанією пасажирських перевезень LTG Link, оголосив про рішення знизити ціни на квитки на всі залізничні перевезення в Литві.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє портал Delfi.
З квітня до початку літа пасажири зможуть придбати квитки на місцеві залізничні маршрути на 50 відсотків дешевше.
„Сьогодні важлива новина. Ми всі, ймовірно, відчули зростання цін на пальне, тому реакція уряду має бути швидкою і відчутною. (…) У відповідь на це ми вирішили знизити ціни на квитки на місцеві залізничні перевезення на два місяці”, – заявила прем’єр-міністерка Інга Ругінене у вівторок.
„У міру загострення нафтової кризи ми приймаємо реальні рішення. В умовах рекордно високих цін на пальне ми надаємо жителям можливість подорожувати на поїздах удвічі дешевше. Від дешевших поїздок виграють усі – від сімей і пенсіонерів до студентів. Люди не повинні ставати заручниками зростаючих цін”, – заявив міністр Юрас Тамінскас.
Міністерство транспорту і зв’язку, а також його дочірні та акціонерні компанії наразі оцінюють потенційний вплив на галузь у разі значного підвищення цін на енергоносії через геополітичну ситуацію.
Можливі заходи і готовність компаній до різних сценаріїв обговорювалися минулого тижня на нараді, ініційованій міністром Тамінскасом.
Очікується, що нові поїзди, які поповнять парк LTG Link цієї осені, допоможуть знизити потребу у викопному паливі в довгостроковій перспективі. Загалом у парк LTG Link буде додано 15 нових поїздів – 9 електропоїздів і 6 поїздів на акумуляторних батареях. Наразі 6 нових поїздів уже прибули в Литву і проходять випробування.
