Війна з Іраном коштувала Міністерству оборони США близько 40 мільярдів доларів.
Таку попередню оцінку містить дослідження Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), передає CNN.
За словами старшого радника CSIS Марка Канчіана, сума включає витрати на боєприпаси, втрату та пошкодження військової техніки, а також збитки військовим базам. Водночас до розрахунків не увійшли оперативні витрати, які вже були закладені до оборонного бюджету США на 2026 фінансовий рік, що перевищує 1 трильйон доларів.
Окрім Пентагону, додаткові витрати понесли й інші американські відомства. Зокрема, Міністерство внутрішньої безпеки та Міністерство у справах ветеранів разом витратили близько 1 мільярда доларів.
Війна також позначилася на американських споживачах. Середня ціна бензину в країні зросла з менш ніж 3 доларів за галон до понад 4 доларів протягом більшої частини конфлікту. Згідно з даними трекера енергетичних витрат Університету Брауна, кожне американське домогосподарство витратило в середньому на 253 долари більше, ніж за відсутності війни.
Через бойові дії постачання нафти з Близького Сходу було фактично зупинене майже на чотири місяці. За оцінкою аналітичної компанії Kpler, за цей час світовий ринок недоотримав близько 1,15 мільярда барелів нафти.
Наслідком подорожчання енергоносіїв стало й прискорення інфляції у США. За даними Бюро статистики праці, річний рівень інфляції перевищив 4% вперше за останні три роки. Темпи зростання цін випередили збільшення середніх зарплат американців, через що у квітні та травні реальні доходи населення фактично скоротилися вперше з 2023 року.
Угода передбачає управління ліцензіями програмного забезпечення Microsoft як для секретних, так і для несекретних систем.
Американська компанія Dell Technologies отримала п’ятирічний контракт Пентагону на $9,96 млрд. Про це повідомила пресслужба Міноборони США.
Компанія допоможе Збройним силам США в управлінні ліцензіями на програмне забезпечення Microsoft Corp., як для секретних, так і для несекретних систем
За словами представниці Пентагону Кірстен Девіс, підрозділ Dell переміг кількох конкурентів у тендері. Очікується, що контракт дозволить відомству щороку економити близько $422 млн.
“Контракт дасть змогу спростити і консолідувати постачання критично важливого програмного забезпечення і сервісів Microsoft для Міністерства оборони, розвідувального співтовариства та Берегової охорони США”- зазначила вона.
У межах угоди Пентагон планує створити єдину платформу для закупівлі та управління ліцензіями, що має зменшити дублювання витрат і підвищити ефективність закупівель.
Dell вже багато років є одним із ключових партнерів Microsoft.
Компанія SpaceX суттєво підвищила вартість доступу до супутникового інтернету Starlink для Пентагону – в деяких випадках майже в п’ять разів.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела та документи оборонного відомства США.
За даними журналістів, представники SpaceX на переговорах із військовими заявили, що американська армія фактично використовувала більш високий тарифний рівень зв’язку, ніж оплачувала. Йшлося про різницю між приблизно 5 тисячами доларів за термінал і тарифом близько 25 тисяч доларів на місяць.
У підсумку американське оборонне відомство погодилося на підвищення вартості, що майже подвоїло витрати на використання системи у відповідних операціях.
Паралельно тривають інші суперечки між сторонами щодо вартості окремих супутникових рішень, зокрема, сервісів прямого зв’язку для цивільного населення в умовах конфліктів. У Пентагоні також визнали, що наразі фактично немає повноцінної альтернативи Starlink.
З початку блокади 13 квітня американські військові не пропустили понад 40 суден, які намагалися пройти через неї.
Іран недоотримав майже 5 млрд доларів доходів від нафти через американську блокаду в Ормузькій затоці. Про це напередодні повідомило видання Axios з посиланням на Пентагон.
Вказано, що морська блокада розглядається як найважливіший важіль президента США Дональда Трампа на переговорах щодо завершення війни з Іраном.
За словами представників оборонного відомства, з початку блокади 13 квітня американські військові не пропустили понад 40 суден, які намагалися пройти через неї.
Загалом 31 танкер із 53 млн барелів іранської нафти “застрягли в затоці”. Їхня вартість сягає щонайменше 4,8 млрд доларів. Два судна були захоплені США.
Наразі деякі танкери обирають “дорожчий і довший маршрут для доставки нафти до Китаю, аби уникнути перехоплення США”, зазначили посадовці.
У зв’язку з тим, що наземні сховища вже не можуть приймати нафту, Іран почав використовувати старі танкери як плавучі сховища.
Міноборони США у партнерстві з Lockheed Martin сьогодні оголосив про підписання історичної рамкової угоди, яка встановлює нову трансформаційну модель закупівель для розширення виробництва та закупівлі боєприпасів.
Про це йдеться у повідомленні відомства, передає “Європейська правда”.
Нова модель забезпечує довгострокову впевненість у попиті, стимулює промислові інвестиції для збільшення виробництва, скорочує терміни виконання замовлень, підвищує ефективність управління ланцюгами поставок, одночасно зменшуючи початкові інвестиції уряду в інфраструктуру та потужності.
Ця семирічна рамкова угода з Lockheed Martin є прямим результатом нової стратегії трансформації закупівель міністерства, оприлюдненої міністром Пітом Гегсетом у його промові “Арсенал свободи” у Форті Макнейр у листопаді. Як заявив міністр, “ми стабілізуємо сигнали попиту. Ми будемо укладати з компаніями більші та триваліші контракти на перевірені системи, щоб ці компанії були впевнені в необхідності більших інвестицій для розширення промислової бази, яка постачає наші системи озброєння в більших обсягах і швидше”.
Згідно з рамковою угодою, Lockheed Martin збільшить щорічне виробництво перехоплювачів до систем Patriot PAC-3 Missile Segment Enhancement (MSE) з приблизно 600 до 2000, привівши промислові потужності у відповідність до довгострокового попиту з боку збройних сил США, союзників та країн-партнерів.
Угода також узгоджує інтереси Lockheed Martin, уряду та платників податків, при цьому Lockheed Martin підтримує інвестиції для збільшення необхідного обсягу виробництва, одночасно отримуючи вигоду від впевненості в довгостроковому зростанні попиту на PAC-3 MSE.
Рамкова угода створює основу для переговорів щодо семирічного контракту на поставку, який підлягає затвердженню Конгресом і виділенню коштів, що дозволить збільшити виробництво PAC-3 MSE до приблизно 2000 ракет на рік, порівняно з приблизно 600 на сьогодні.
Міністерство оборони визнає, що для підтримки збільшення виробничих потужностей також необхідна оптимізація ланцюга поставок. В рамках рамкової угоди Міністерство оборони буде співпрацювати з ключовими постачальниками PAC-3 MSE для укладення семирічних субпідрядних угод, щоб забезпечити інвестиції в оптимізацію та розширення виробничих потужностей з виробництва компонентів для задоволення зростаючого попиту на боєприпаси.
Уряд США трансформує Міноборони Штатів “від бюрократичного процесу до бойової сили”, заявив Піт Геґсет.
Міністр оборони США Піт Геґсет підписав документи для зміни оборонних закупівель, оскільки, на його думку, їм заважає бюрократія, а система має орієнтуватися на ведення бойових дій. Голова Пентагона про це заявив під час виступу у Військово-морському коледжі Вашингтона у Форт-Макнейрі.
За його словами, уряд трансформує Міноборони Штатів “від бюрократичного процесу до бойової сили”. Бюрократію він назвав супротивником, який становить загрозу для Сполучених Штатів.
“Сьогодні ми проводимо трансформацію вимог, закупівель та продажів іноземним військовим у всьому департаменті. Ми займаємося основною функцією військового департаменту. Визначаємо, що потрібно нашим військовим, як ми купуємо ці можливості та як ми ділимося ними з нашими союзниками та партнерами”, – заявив він.
Геґсет підписав три документи. Перший указ перетворює системи оборонних закупівель США на систему закупівель для ведення бойових дій, аби прискорити надання американським військовим “терміново необхідних можливостей”.
Другий меморандум реформує узгодження вимог для прискорення впровадження бойових можливостей.
Третій документ об’єднує підрозділи Департаменту з питань передачі зброї та безпеки для підвищення ефективності та розподілу навантаження.
За словами Геґсета, багато змін, які вирішили впровадити в Міноборони США, — це результат співпраці з Конгресом. Члени Комітету з питань збройних сил Палати представників і Сенату на двопартійній основі висунули пропозиції про реформування системи закупівель Пентагону.
Системи складається з чотирьох шарів: космічного зондування та цілевказівки для відстеження ракет, “протиракетної оборони” та трьох наземних шарів з перехоплювачами, радіолокаційними установками та потенційно лазерами.
Система протиракетної оборони адміністрації Трампа Золотий купол матиме чотири рівні – один космічний та три наземні з 11 батареями малої дальності по всій території США, включно з Аляскою та Гаваями, свідчать слайди проєкту, які вперше оприлюднило видання Reuters.
Слайди з тегом “Робіть швидко, думайте масштабно!” представили 3 тисячам підрядникам оборонної галузі в Гантсвіллі, штат Алабама, та розкривають безпрецедентну складність системи, яка стикається з амбітним терміном виконання до 2028 року.
Система оцінюється у $175 млрд, проте слайди показують, що основна архітектура проєкту ще не визначена, оскільки невідомо, скільки пускових установок, перехоплювачів, наземних станцій та ракетних майданчиків знадобиться.
Конгрес вже виділив $25 млрд для Золотого куполу у законопроєкті Трампа у липні. Ще $45,3 млрд передбачено у його президентському бюджеті на 2026 рік.
Золотий купол задуманий як багатошаровий щит протиракетної оборони США і черпає натхнення з ізраїльської Iron Dome, втім, значно більший через територію, яку потрібно захистити, і складність загроз.
Слайди показують чотири інтегровані шари системи: космічний для виявлення та наведення, а також три наземні шари з перехоплювачами, радарними системами та потенційними лазерами.
Особливою новинкою став великий ракетний полігон, ймовірно у Середньому Заході США, для Next Generation Interceptors (NGI), вироблених Lockheed Martin, який увійде до “верхнього шару” разом із системами THAAD та Aegis.
NGI – модернізована ракета для мережі Ground-Based Midcourse Defense (GMD), що включає радари, перехоплювачі та інше обладнання для захисту США від міжконтинентальних балістичних ракет. Наразі США експлуатують пускові майданчики GMD у Південній Каліфорнії та Алясці. План додає третій майданчик у Середньому Заході для протидії додатковим загрозам.
Пентагон заявив, що збирає інформацію “від промисловості, академічних кіл, національних лабораторій та інших урядових установ для підтримки “Золотого куполу”. Одна з ключових цілей нової системи ПРО – збивати цілі під час їх “фази розгону”, повільного та передбачуваного підйому ракети крізь земну атмосферу.
Ключова мета системи – збивати цілі на фазі “поштовху”, тобто під час повільного підйому ракети через атмосферу, застосовуючи космічні перехоплювачі для швидшого реагування.
Останні шари оборони включатимуть нові радари, системи Patriot та новий “універсальний” пусковий комплекс для всіх типів перехоплювачів.
Генерал Космічних сил Майкл Гетлайн, підтвердивши минулого місяця керівництво проєктом, має 30 днів на формування команди, ще 60 днів – на попередній дизайн системи та 120 днів – на повний план впровадження, включно з деталями по супутниках та наземних станціях, повідомили джерела Reuters.
На 2026 фінансовий рік, який розпочнеться в жовтні,Пентагон планує збільшити оборонний бюджет США до рекордного рівня – майже на восьму частину. У середу міністр оборони Піт Геґсет ознайомивчленів комітетів сенату з деталями відповідної ініціативи.
Пентагон просить Конгрес затвердити видатки на оборону США в розмірі понад 961 млрд доларів, що на 113 млрд перевищує бюджет на 2025-й.
За словами міністра Піта Геґсета, це збільшення дозволить покласти край «хронічному недофінансуванню», яке спостерігалося протягом останніх чотирьох років.
Міністр зазначив, що прямий оборонний бюджет, доповнений додатковими витратами на національну безпеку, загалом перевищить 1000 мільярдів доларів, повідомляє MTI.
Геґсет пообіцяв посилення армії США за рахунок збільшення бюджету, а також відновлення американської військової сили, яка 25 років тому була беззаперечною. Він додав, що частина відновлення армії полягає у відродженні оборонної промисловості, реформі процесу закупівель міністерства оборони, посиленому впровадженні нових технологій та забезпеченні бойових сил новою зброєю.
У проєкті передбачено 62 мільярди доларів на модернізацію та утримання ядерної військової сили США, що, за словами Піта Геґсета, виправдано зростанням «ядерної загрози».
Під час слухань кілька сенаторів-демократів запитали міністра про мобілізацію армії та Національної гвардії в Лос-Анджелесі й поставили під сумнів необхідність виведення військ на внутрішню територію США для боротьби із заворушеннями.
У своїй відповіді міністр, зокрема, висловив гордість з приводу того, що підрозділи Нацгвардії та морської піхоти перебувають на вулицях Лос-Анджелеса, щоб захищати співробітників імміграційної служби.
На слуханнях також було порушено питання військового захисту Європи, у зв’язку з чим Геґсет заявив, що з огляду на структуру бюджету їй слід набагато серйозніше підходити до «захисту власного континенту».
Очільник Пентагону Ллойд Остін заявив, що Росія з початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році витратила $200 млрд.
Про це він сказав на Національному безпековому форумі Рональда Рейгана в Каліфорнії, передає “Європейська правда”.
Коментуючи допомогу для України у війні з Росією, Остін зауважив, яку ціну заплатила РФ за “безглуздість” очільника Кремля Владіміра Путіна.
За його словами, з лютого 2022 року Росія зазнала щонайменше 700 тисяч жертв та втратила понад $200 мрд.
“А тим часом Росія заплатила приголомшливу ціну за безглуздість Путіна. З лютого 2022 року Росія зазнала щонайменше 700 000 жертв. Вона втратила понад $200 млрд”, – зазначив він.
Очільник Пентагону акцентував – впродовж останніх місяців Росія зазнавала близько 1000 жертв на день.
“А російські втрати лише за перший рік обраної Путіним війни, схоже, більші, ніж втрати Москви в усіх її конфліктах, починаючи з Другої світової війни, разом узятих”, – наголосив він.
Остін відзначив досягнення НАТО впродовж цього періоду та акцентував, що Північноатлантичний альянс продовжує “чітко усвідомлювати, що війна Путіна була не результатом розширення НАТО, а причиною розширення НАТО”.
Затримки з фінансуванням змусили США почати обмежувати потік військової допомоги Україні, оскільки у Пентагону залишився лише 1 мільярд доларів на поповнення запасів озброєнь, які були відправлені в країну.
Про це, як пише “Європейська правда”, на брифінгу заявила заступниця речника Пентагону Сабріна Сінгх.
“Ми були змушені дозувати нашу підтримку України”, – заявила Сінгх.
“Союзники і партнери продовжують підтримувати Україну, ми продовжуємо підтримувати Україну в тому, що їм потрібно в їхній боротьбі. Ви бачили пакет допомоги, який ми представили минулого тижня. Ми продовжуватимемо надавати пакети, просто вони стануть меншими”, – пояснила вона.
Сінгх закликала Конгрес вийти з глухого кута і схвалити запит адміністрації Байдена на виділення 61,4 мільярда доларів на надзвичайну допомогу Україні в боротьбі з Росією, що є частиною пакета на 106 мільярдів доларів, який включатиме допомогу Ізраїлю та врегулювання ситуації на американо-мексиканському кордоні.
Республіканці в Палаті представників намагаються розділити допомогу Україні та Ізраїлю, проти чого виступає Білий дім.
За словами Сінгх, адміністрація Байдена також має можливість направити в Україну зброю на суму до 4,9 млрд доларів, надану в рамках інших повноважень Конгресу.
Сінгх також повідомила, що США витратили близько 95% попереднього фінансування для України, яке, за її словами, становило понад 60 мільярдів доларів. За її словами, решта (1 мільярд доларів) є частиною програми, яка дозволяє президенту Джо Байдену відправити наявну американську військову техніку в Україну і замінити її новими замовленнями.
