Там розповіли, що рішення було ухвалене з урахуванням низки факторів:
ухвалення закону про збільшення суми штрафів до порушників платіжного законодавства;
створення меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг, до якого приєдналася абсолютна більшість банків;Play Video
покращення роботи систем моніторингу платіжних операцій відповідно до вимог та рекомендацій НБУ;
з боку правоохоронних органів ведеться активна робота з виявлення та припинення злочинних схем;
Національний банк напрацював концепцію реєстру осіб, які потребують посиленого контролю платіжних операцій.
«Минулого року ми фіксували аномальний сплеск обсягу переказів між рахунками фізосіб, який наразі знизився внаслідок введення регуляторних обмежень, комунікації НБУ, що звернула увагу ринку на проблему дропів, та впровадження Меморандуму. Короткострокова тенденція до стрімкого зростання кількості відкритих платіжних карток, яка фіксувалася у вересні-жовтні минулого року, також припинилася», – зазначено у заяві.
Найбільші банки України підписали меморандум «Про забезпечення прозорості функціонування ринку банківських платіжних послуг». Відповідно до угоди, мінімальний ліміт переказів встановлено на рівні 50 тис. гривень на місяць. Обмеження охоплюють усі перекази, включаючи ті, що здійснюються через IBAN.
Серед банків, які підписали документ – Ощадбанк, ОТП банк, Приватбанк, Правекс банк, ПУМБ, Райффайзен банк, Універсал банк та Таскомбанк. При цьому меморандум залишається відкритим для приєднання інших банків.
Запроваджено обмеження на вихідні перекази з картки на картку без документального підтвердження доходів:
Для клієнтів із «високим» рівнем ризику – до 50 тис. грн на місяць.
Для клієнтів із «середнім» і «низьким» рівнем ризику: з 1 лютого 2025 року – до 150 тис. грн на місяць, з 1 червня 2025 року – до 100 тис. грн на місяць.
Ліміти не поширюються на клієнтів із підтвердженими джерелами доходів (зокрема, зарплатних клієнтів) та волонтерів.
Також банки-учасники обмежуватимуть кількість рахунків у одній валюті до трьох для клієнтів без підтверджених доходів. Це не стосуватиметься депозитних і кредитних рахунків, а також рахунків, відкритих для державних програм, таких як «єВідновлення» чи «Національний кешбек».
Банки зобов’язуються дотримуватися прозорих правил перевірки клієнтів і проведення операцій для фізичних осіб та ФОП. Ризик-профіль клієнтів і запланований обіг коштів враховуватимуть під час обслуговування.
Для клієнтів із «високим» рівнем ризику банки застосовуватимуть посилені перевірки в кожному конкретному випадку. Клієнтам із «низьким» рівнем ризику буде надано можливість спрощеного обслуговування без підтвердження доходів, якщо обіг за рахунком не перевищуватиме:
З 1 січня 2025 року – до 150 тис. грн на місяць.
З 1 червня 2025 року – до 100 тис. грн на місяць.
Банки впроваджуватимуть ці заходи відповідно до своїх внутрішніх політик.
ФОП
Банки домовилися, що для новостворених ФОП (до шести місяців) із сумою річного доходу згідно з першою групою оподаткування (високий ризик) запроваджують поглиблене вивчення його бізнес-діяльності під час встановлення ділових відносин (суть, масштаб та вид діяльності клієнта, вид послуг/продуктів, за якими клієнт звертається до банку, обсяг фінансових операцій, які планує проводити клієнт у банку протягом місяця) та посилений моніторинг операцій по рахунку відповідно до суми середньомісячного доходу/місяць по першій групі оподаткування.
Для ФОП на загальній системі оподаткування або спрощеній системі другої та третьої групи відбуватиметься вивчення клієнта відповідно до власного ризикоорієнтованого підходу.
Національний банк України вже цього тижня планує ввести обмеження на кількість та сумму переказів з картки на картку (p2p-переказів).
Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю.
„Я думаю, що зараз ми фіналізуємо остаточне рішення, а наступний тиждень (з 12 по 18 серпня, – ред.) будемо розглядати його на правлінні”, – сказав він.
Як зазначив Пишний, після анонсу в травні обмежень „ми викликали просто шквал критики і нерозуміння у свій бік”.
За його словами, частину часу присвятили комунікації з волонтерським середовищем.
„Ми провели з волонтерами кілька зустрічей, зібрали зворотний зв’язок. Показали, як дизайн запланованого рішення дасть можливість банкам врахувати потреби волонтерів, та дали відповіді на запитання. Градус обговорення знизився. Це означає, що ми органічно підходимо до ухвалення того рішення, яке Національний банк комунікував”, – додав він.
Пишний повідомив, що для створення додаткових інструментів для більш ефективної боротьби зі схемами „дропів” потрібні також зміни до законодавства.
„Отже, нам потрібно йти у парламент. Там ми повинні бути готовими до відповідного рішення та дискусії. Те, що „дропи” є бідою для державного бюджету – це факт. Думаю, що це дуже матеріальні суми, які можна спрямувати до бюджету, якщо будемо наполегливими та успішними у цьому питанні”, – сказав Пишний.
Національний банк України, як і раніше, має намір запровадити ліміт на переказ коштів з картки на картку (P2P, person-to-person). Ухвалення рішення затримується через переговори з волонтерами.
Про це на засіданні парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики повідомив голова НБУ Андрій Пишний.
«Зараз у нас триває фаза обговорення цього питання з волонтерами. Ми хочемо, щоби політика, яку НБУ реалізовує в цьому непростому з точки зору суспільного сприйняття питанні, була максимально зрозумілою і сприймалась тими, хто сьогодні відчуває певну тривогу щодо цього рішення», – цитує Пишного РБК-Україна.
Наразі, за його словами, триває друга ітерація обговорення питання з волонтерами, але НБУ «твердо має намір» знайти вирішення проблеми.
Ліміти на вихідні P2P-перекази можуть скласти 100 тисяч гривень та 30 операцій на місяць для одного рахунку.
Національний банк України готує проект рішення щодо обмеження карткових переказів і запровадження граничних лімітів переказу грошей з картки на картку між фізичними особами. Про це повідомляє LIGA.net у четвер, 23 травня.
Вказано, що ліміти на вихідні P2P-перекази можуть скласти 100 тисяч гривень та 30 операцій на місяць для одного рахунку.
Обмеження буде базуватись на квітневому рішенні РНБО щодо протидії нелегальному гральному бізнесу. Його мають намір впровадити впродовж місяця.
„За нашими розрахунками, 95% клієнтів банків цих обмежень навіть не помітять. Натомість проводити тіньові платежі зловмисникам, які користуються картками фізосіб для, наприклад, несплати податків та злочинної діяльності, стане складніше і дорожче”, – заявив заступник голови НБУ Дмитро Олійник.
При цьому регулятор не планує обмежувати вхідні транзакції, аби не ускладнювати діяльність, наприклад, волонтерам. До того ж за наявності підстав та підтверджень ліміти, як виключення, можуть і збільшувати.
За даними Нацбанку, обсяги подібних тіньових переказів можуть становити мільярди гривень. Водночас використовуються картки фізосіб, які свідомо надають зловмисникам свої персональні дані для цього. Потім через картки пенсіонерів чи студентів з місячним доходом у кілька тисяч гривень можуть проводити нехарактерні платіжні операції на мільйони гривень за день.
З осені 2023 року НБУ фіксує аномальне зростання обсягів P2P-переказів по системі, а також зростання кількості карток, з яких здійснюються такі перекази, та середніх сум переказу в окремих банків-емітентів.
Зокрема, один із найбільших банків-емітентів передав інформацію в НБУ щодо виявлених дропів (людей, які за винагороду надають зловмисникам/шахраям доступ до своїх банківських реквізитів: до карток/рахунків, включно з пін-кодами й доступом до інтернет-банкінгу) – це понад 10 000 клієнтів лише за жовтень-грудень 2023 року.
Інший банк виявив понад 4000 скомпрометованих карток за цей самий період.
Так, за оцінками аналітиків CASE Україна, держава втрачає орієнтовно не менше 100 млрд грн на рік через схеми з ПДВ, контрафакт, сірий ринок підакцизних товарів, заробітні плати „у конвертах” тощо.
У перспективі після зміни законодавства можливе створення реєстрів карток, які використовували для таких карток з подібними операціями.
Також у рамках протидії тіньовим платежам регулятор планує ввести для фінкомпаній вимоги щодо наявності уставного капіталу, який буде прив’язаний до відсотків операцій від суми платежів.
Обсяг приватних переказів в Україну з-за кордону за 2023 рік склав 11,568 млрд доларів, що на 7,8% менше, ніж роком раніше (12,543 млн доларів).
Про це свідчать дані Національного банку України (НБУ).
За даними НБУ, у грудні перекази становили 1,040 млрд доларів, що на 6,1% менше, ніж у грудні 2022 року (1,107 млрд доларів).
НБУ враховував у своїх розрахунках як формальні, так і неформальні канали переказу грошей в Україну.
Перекази українців з-за кордону за останній рік скоротилися на 1 млрд доларів
Нагадаємо, на початку 2023 року НБУ прогнозував збільшення надходжень від трудових мігрантів в Україну.
„Ми вважаємо, що у 2023 році українці будуть активно працевлаштовуватися і матимуть змогу відправляти частину коштів в Україну. Враховуючи цей фактор, на 2023 рік закладаємо зростання переказів до 16 млрд доларів”, – сказав заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.
92 відсотки європейських банків користуються прогалинами в законодавстві та продовжують непрозоро стягувати комісію за конвертацію транскордонних переказів, заявила онлайн-система міжнародних грошових переказів Wise, підсумовуючи своє останнє дослідження.
Зазначається, що через неоднозначність збитки європейців становлять 12,5 мільярда євро за один рік. У компанії пояснили, що 20 відсотків банків не надають інформацію про обмінний курс, який використовується для транскордонних платежів, а 72 відсотки фінустанов таємно використовують власний, завищений обмінний курс, а не середньоринковий.
Згідно з дослідженням, 40 відсотків проаналізованих банків відображають лише суму переказу або попередньо визначену комісію. Лише філії ING і британський Starling Bank працюють повністю прозоро та публікують усі комісії.
У цій сфері є звичним явищем рекламувати низьку комісію або навіть безкоштовний переказ, а насправді приховується додаткова комісія за завищеною ставкою. Серед семи досліджених країн ця надбавка найнижча в Угорщині, в середньому 1,06 відсотка, а найвища в Естонії – 2,58 відсотка, додають аналітики.
Відповідно до нових правил, які набули чинності в ЄС у 2020 році, усі комісії за конвертацію мають бути чітко вказані перед конвертацією в іншу валюту.
Вартість транзакції зазвичай складається з двох компонентів: початкової комісії та комісії за конвертацію.
Компанія перевірила 25 банків у семи європейських країнах: Угорщині, Естонії, Великобританії, Іспанії, Литві, Бельгії та Німеччині; загалом банки обслуговують близько 80 відсотків населення на ринках.
Офіційними каналами спрямовано на 16,4% переказів менше, ніж у серпні рік тому, а потік через неформальні канали збільшився на 30,8%, порівняно із серпнем 2021 року.
Обсяг приватних грошових переказів у серпні збільшився на 2,5%, порівняно із серпнем минулого року та склав 1,2 млрд доларів. Про це повідомляють у Національному банку України.
За даними Нацбанку, заробітна плата, отримана українцями з-за кордону, скоротилася на 11,7%, інші приватні перекази, що надійшли через офіційні канали, зменшилися на 20,6%.
Загалом офіційними каналами спрямовано на 16,4% переказів менше, ніж у серпні рік тому, а потік через неформальні канали збільшився на 30,8%, порівняно із серпнем 2021 року.
За вісім місяців поточного року обсяги грошових переказів зменшилися на 4,2%, у тому числі чиста оплата праці – на 1.5%, приватні трансферти – на 9.8%.
Відповідні фінансові установи Європейського Союзу та України підписали угоду про спрощення послуг із переказу коштів, – повідомляє Європейська комісія.
Згідно з повідомленням, це було необхідним з огляду на те, що грошові перекази громадян України, які проживають в Європейському Союзі, є життєво важливими для забезпечення засобів до існування членів їхніх сімей та родичів, які залишаються на батьківщині.
У розпал гуманітарної кризи внаслідок війни в Україні, яка дедалі більш загострюється, скорочення витрат на перекази полегшить становище українців та членів їхніх сімей, а також сприятиме підтримці українського народу, йдеться в повідомленні.
У спільній заяві після зустрічі, організованої за сприяння Європейської комісії та Національного банку України, підписанти зобов’язалися, серед іншого, добровільно знизити всі комісії, пов’язані з переказами, зокрема комісію за переказ і курсову різницю.
Також пообіцяли підтримувати доступність послуг грошових переказів шляхом розвитку мережі цифрових сервісів.
Євросоюз закликає й інші фінансові установи, які надають послуги, пов’язані з грошовими переказами між ЄС та Україною, долучитися до ініціативи.
Ця ініціатива – чергова в ряді попередніх зусиль ЄС із підтримки українських біженців.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Обсяг приватних переказів в Україну з-за кордону за липень 2022 року склав 1,163 млрд доларів. Це на 1,2% менше, ніж роком раніше (1,177 млрд доларів).
Всього за даними НБУ за січень-липень 2022 року в Україну надійшло 7,606 млрд доларів, що на 5,7% менше, ніж роком раніше (8,069 млрд доларів).
Відзначити, трудові мігранти у 2021 році перевели в Україну рекордну суму 15,026 млрд доларів, що на 25,4% більше, ніж роком раніше (11,980 млрд доларів).
Національний банк України в липні погіршив прогноз обсягу приватних переказів в Україну в 2022 році з 16,2 млрд доларів до 12,6 млрд доларів. На 2023 рік прогноз знижено з 17,0 млрд доларів до 13,1 млрд доларів. У 2024 році очікується 13,6 млрд доларів.
[type] => post [excerpt] => Обсяг приватних переказів в Україну з-за кордону за липень 2022 року склав 1,163 млрд доларів. Це на 1,2% менше, ніж роком раніше (1,177 млрд доларів). [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1662039660 [modified] => 1662039116 ) [title] => В Україну поменшав обсяг переказів трудових мігрантів з-за кордону [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=28875&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 28875 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 28876 [image] => Array ( [id] => 28876 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/5280656a-79cf-4a18-b54f-3bea21048f3c-cx49-cy20-cw49-w1200-r1.jpg [original_lng] => 116139 [original_w] => 1200 [original_h] => 675 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/5280656a-79cf-4a18-b54f-3bea21048f3c-cx49-cy20-cw49-w1200-r1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/5280656a-79cf-4a18-b54f-3bea21048f3c-cx49-cy20-cw49-w1200-r1-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/5280656a-79cf-4a18-b54f-3bea21048f3c-cx49-cy20-cw49-w1200-r1-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/5280656a-79cf-4a18-b54f-3bea21048f3c-cx49-cy20-cw49-w1200-r1-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/5280656a-79cf-4a18-b54f-3bea21048f3c-cx49-cy20-cw49-w1200-r1.jpg [width] => 1200 [height] => 675 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/5280656a-79cf-4a18-b54f-3bea21048f3c-cx49-cy20-cw49-w1200-r1.jpg [width] => 1200 [height] => 675 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/5280656a-79cf-4a18-b54f-3bea21048f3c-cx49-cy20-cw49-w1200-r1.jpg [width] => 1200 [height] => 675 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1662028317:8 [_thumbnail_id] => 28876 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 1665 [translation_required_done] => 1 [_oembed_53db595482756a96150ae6e67f43b454] =>
Europe is at the side of the people trapped at the border with Belarus.
The @EU_Commission is mobilising €700,000 to deliver food, blankets, hygiene and first aid kits.
We are ready to do more. But the Belarusian regime must stop luring people and putting their lives at risk. https://t.co/IiEdmFgWsT
