Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомило, що відібрало на повну перевірку декларацію «при звільненні» (охоплює період декларування за січень 2025 року-19 листопада 2025 року) колишнього міністра юстиції і енергетики Германа Галущенка.
Про це йдеться в офіційній заяві антикорупційного агентства.
Процес повної перевірки декларації Галущенка за неповний 2025 рік триватиме 120-180 днів. Однак наразі повна перевірка ще не стартувала.
Уже впродовж першого місяця 2026 року працівники Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області перевірили закупівлі, загальна вартість яких – майже 80 мільйонів гривень. Сума виявлених порушень сягнула 61,2 мільйона гривень.
Фахівці Управління зробили 18 моніторингів процедур закупівель. У 9 випадках замовники не дотрималися законодавства при розгляді тендерних пропозицій, ще 5 випадків стосувалися інших процедурних порушень.
Водночас частину ризиків вдалося усунути ще до настання фінансових наслідків. Завдяки роботі аудиторів попереджено неправомірні витрати на понад 19 мільйонів гривень. Зокрема, замовники скасували 3 тендери загальною вартістю майже 19 мільйонів гривень і розірвали один договір на 440 тисяч гривень.
Про це інформує Управління Держаудитслужби Закарпаття.
Порушення на понад 1,5 мільярда гривень виявили працівники Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, проаналізувавши впродовж 11 місяців цього року тендери загальною вартістю 2,2 мільярда гривень.
Зробили 264 моніторинги закупівель та 16 перевірок. Найчастіше аудитори фіксували такі порушення:
– 66 випадків недотримання замовниками законодавства при розгляді тендерних пропозицій, а також при їх відхиленні чи невідхиленні та/або у разі невідміни торгів/спрощеної закупівлі;
– 37 випадків порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлю;
– 12 випадків недотримання визначених процедур та/або щодо правомірності обрання та застосування процедури закупівлі;
– 12 випадків недотримання замовником законодавства під час укладання договору про закупівлю та внесення до нього змін.
– 92 випадки – інших порушень у сфері публічних закупівель.
Робота закарпатських аудиторів дала змогу запобігти неефективному використанню бюджетних коштів. Зокрема, попереджено укладання договорів або витрачання коштів за процедурами, проведеними з порушеннями, на загалом майже на 585 мільйонів гривень.
Зокрема:
– скасовано 22 тендери загальною вартістю майже півмільярда гривень;
– розірвано 32 договори на 84,6 млн грн;
– зменшено ціни договорів про закупівлю без зміни кількості та якості товару на майже 0,94 млн грн;
Також відшкодували на понад 3,35 млн грн незаконних витрат та втрат.
Правові наслідки контрольних заходів включають:
– матеріали 14 перевірок та висновки 3 моніторингів закупівель передано правоохоронним органам;
– розпочато 2 досудові розслідування та до 5 досудових розслідувань долучено матеріали контрольних заходів закарпатських аудиторів;
– притягнуто до адміністративної відповідальності 11 посадових осіб.
Про це повідомляє Управління Держаудитслужба Закарпаття.
Упродовж 10 місяців цього року, січня-жовтня, працівники Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області охопили контролем 12,8 мільярдів гривень.
. За результатами заходів фінансового контролю виявили втрати на 73,2 мільйони гривень та неефективні управлінські рішення на 171 мільйон.
Загалом за 10 місяців закарпатські аудитори зробили:
15 ревізій;
2 державні аудити виконання місцевих бюджетів;
246 моніторингів закупівель;
16 перевірок процедур закупівель.
Перевірками та моніторингами закупівель зафіксували порушення на 845,5 млн грн.
Наслідки за результатами контролю:
– на 39,2 млн грн відшкодовано фінансових порушень, що призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів;
– на 73,1 млн грн скасовано 17 тендерів;
– на 43,5 млн грн розірвано 28 договорів;
– на 50,3 млн грн. упереджено ризикових втрат і непродуктивних витрат.
Правові кроки:
– матеріали 32 контрольних заходів передано правоохоронцям, за ними вже відкрито 6 кримінальних проваджень, ще 21 справу, які розслідували правоохоронці, доповнено матеріалами закарпатських аудиторів;
– 110 посадових осіб притягнули до адміністративної відповідальності;
– ухвалено 19 управлінських рішень щодо посилення фінансової дисципліни та запобігання порушенням у майбутньому.
Про це інформує Управління Держаудитслужба Закарпаття.
В Україні набуває чинності рішення Ради національної безпеки і оборони щодо обмеження державного контролю за діяльністю бізнесу. 24 липня Кабінет міністрів затвердив план реалізації цього рішення, який передбачає річний мораторій на безпідставні перевірки підприємств правоохоронними, податковими, митними та іншими контролюючими органами. Про це повідомила перша віцепрем’єрка — міністерка економіки Юлія Свириденко, передає Економічна правда.
Мораторій не поширюватиметься на всі категорії бізнесу. Перевірки залишаться у сферах, що вважаються високоризиковими — зокрема, в обігу підакцизних товарів. Для компаній із низьким ризиком перевірки будуть суттєво обмежені.
Що передбачає нова політика
План уряду включає не лише обмеження перевірок, але й законодавчі зміни. Зокрема, пропонується внести поправки до Кримінального процесуального кодексу України, які змусять правоохоронців отримувати дозвіл на відкриття проваджень проти бізнесу виключно від генерального прокурора або обласного керівництва прокуратури.
Уряд також доручив Державній регуляторній службі й міністерствам протягом місяця надати пропозиції щодо дерегуляції та скорочення кількості дозволів і ліцензій. Крім того, до 21 жовтня силові органи мають узгодити свої дії щодо виявлення активів під санкціями та забезпечити їх повернення до держбюджету — для фінансування оборони та відновлення.
Ще один напрямок реформи — запуск цифрової системи контролю. Така система має виключити ручне втручання чиновників у процеси нагляду та дозволити автоматизований контроль, що базується на ризик-орієнтованому підході. Передбачено також щоквартальний перегляд ефективності впроваджених рішень.
Чи це вже працює?
За словами президента громадської організації „Асоціація приватних роботодавців” Олександра Чумака, реальний ефект мораторію стане помітним лише після впровадження всіх рішень виконавчої та законодавчої гілок влади. Зокрема, Верховна Рада має ухвалити щонайменше сім законопроєктів, поданих урядом. До цього моменту мораторій юридично існує, але фактично його реалізація ще триває. Про це пише Суспільне.
Свириденко зазначила, що частина вже відкритих проваджень проти підприємців, які не мали належного обґрунтування, була закрита — за результатами проведеного аудиту. Йдеться приблизно про третину таких справ. Водночас вона визнала: там, де ризики справді високі, перевірки триватимуть, однак у рамках нової цифрової системи.
Як реагує бізнес
Українські підприємці неоднозначно сприймають ініціативу. Зокрема, директор компанії „Пожмашина” Олег Авер’янов, чия компанія спеціалізується на виробництві пожежної техніки та співпрацює з ДСНС, вважає, що мораторій необхідний, оскільки нині діяльність навіть прозорих підприємств часто супроводжується кримінальними справами з боку правоохоронців. Він наводить приклади ситуацій, коли постачання техніки для державних структур автоматично призводить до відкриття проваджень.
Водночас Чумак скептично оцінює вплив мораторію, оскільки вважає його „напівкроком” — без чіткого плану впровадження. Він наголошує, що успіх ініціативи залежить від дотримання плану всіма гілками влади та координації між ними.
Позиція експертів
Експерти, опитані „Суспільним”, також не мають єдиної думки. Виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко згадує, що подібні мораторії вже застосовувалися в періоди кризи — під час пандемії COVID-19 та на початку повномасштабного вторгнення. За її словами, тоді зменшення податкових надходжень не спостерігалося, отже, чесний бізнес продовжує сплачувати податки незалежно від тиску.
Однак вона підкреслює, що ключове питання — не кількість перевірок, а боротьба з тіньовою економікою. Саме там, за її словами, зосереджені основні втрати бюджету.
Бізнес-омбудсмен Роман Ващук вважає, що мораторій — це тимчасовий „перепочинок” для бізнесу, але він не може бути заміною системної реформи. Він наголошує, що важливо використати цей рік для трансформації роботи державних органів — аби в майбутньому не виникала потреба в нових мораторіях. Ващук також звертає увагу на ризик того, що чиновники можуть знайти інші, обхідні методи впливу на підприємців, якщо не буде чітко визначено, кого саме стосується заборона перевірок.
Мораторій як турнікет
Народна депутатка Юлія Сірко порівнює мораторій із турнікетом: захід тимчасовий і необхідний, коли система „кровоточить”. Але головне, за її словами — не затягнути цю „перев’язку”, а швидко перейти до реформ: навчити працівників контролюючих органів дотримуватись законів і припинити практику відкриття справ без достатніх підстав.
На її думку, найбільше від свавільних перевірок страждає малий бізнес, який не має юридичних ресурсів для самозахисту. Саме тому будь-які ініціативи держави мають бути спрямовані не лише на зменшення тиску, а й на створення умов для чесної конкуренції.
Рада національної безпеки та оборони України у понеділок, 21 липня, запровадила мораторій на перевірки бізнесу державними органами.
Про це повідомив президент Володимир Зеленський у Telegram.
«Рішенням РНБО запроваджено реальний мораторій на перевірки бізнесу державними органами й загалом на будь-яке втручання державних структур у підприємницьку діяльність. Мораторій дає необхідну основу для повного впровадження необхідних рішень заради економічної безпеки та аналізу відповідної практики», – написав він.
Зеленський зазначив, що перше засідання оновленої РНБО загалом було присвячене питанням внутрішньої безпеки, зокрема економічної.
«Абсолютно конкретне завдання: направити більше внутрішніх сил в Україні на розвиток, на зростання економіки, а отже, зростання виробництва, зростання робочих місць, які можуть підтримувати нашу оборону та стійкість України», – резюмував глава держави.
Уряд готує річний мораторій на перевірки бізнесу – відповідне рішення розробляється разом із силовими структурами та під координацією РНБО.
Про це повідомила віце-прем’єр та міністерка економіки Юлія Свириденко.
За її словами, ініціативу підтримав президент Володимир Зеленський. Він виступив за продовження детінізації економіки та забезпечення рівних умов, вигідних білому бізнесу.
«Також ми розпочали аудит кримінальних справ проти бізнесу. Пріоритет – закрити безпідставні провадження, що блокують підприємницьку діяльність. Нові справи санкціонуватимуть лише Генпрокурор або керівники обласного та районного рівня», – зазначила прем’єрка.
Крім того, Кабмін обмежить перевірки з боку податкової та митниці. Перевірки стосуватимуться лише секторів із підвищеними ризиками, а добросовісний бізнес отримає додаткові гарантії захисту, пообіцяла Свириденко.
Упродовж 2022-2024 років США надали Україні понад $30 мільярдів прямої бюджетної підтримки, ці кошти були використані, відповідно до укладених угод.
Про це повідомила пресслужба Рахункової палати України за результатами аудиту.
Отримані кошти було реалізовано через кілька основних угод:
Проєкт „Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні”(PEACE in Ukraine) – 27,05 млрд доларів США, з них для ПФУ – 12,7 млрд доларів США.
Додаткова угода № 8 до Угоди про виконання завдання у сфері розвитку (09.07.2022 № TF0B9122) – 1,7 млрд доларів США.
Грант Цільового фонду багатостороннього донорського співробітництва (21.04.2022 № TF0B8350) – 1,1 млрд доларів США.
Зазначається, що всього було здійснено чотири аудити: Фінансовий аудит гранту Цільового фонду багатостороннього донорського співробітництва; аудит ефективності „Пряма бюджетна підтримка Уряду США та інших донорів для забезпечення життєво важливих потреб населення України в умовах війни”; Аудит ефективності „Пряма бюджетна підтримка США на початку військового вторгнення Росії в Україну: Запобігання колапсу та збереження стресостійкості української системи медичних послуг”, а також аудит ефективності „Стійкість Пенсійного фонду України в умовах воєнного стану”.
„Результати підтвердили, що фінансова підтримка, надана Україні США, використовувалася ефективно та відповідно до визначених цілей. Вона була вирішальним фактором стійкості країни, особливо на початку широкомасштабного вторгнення. Партнерські кошти дали змогу уникнути кризи у сфері соціальних виплат, своєчасно виплачувати пенсії та заробітні плати, підтримати систему охорони здоров’я та забезпечити базові гуманітарні потреби населення”, – йдеться в повідомленні.
Також ці аудити виявили низку чинників, усунення яких сприятиме у майбутньому більшій ефективності використання коштів міжнародної підтримки. Йдеться про необхідність вдосконалення внутрішнього контролю відповідальних органів, потребу підвищення прозорості фінансових процесів, налагодження сучасних механізмів верифікації соціальних виплат, покращення обліку отримувачів допомоги тощо.
Велика Британія у вівторок розпочала фізичні перевірки свіжих продуктів харчування, імпортованих з Євросоюзу, через майже три роки після виходу з єдиного ринку ЄС та через вісім років після голосування за вихід з Євросоюзу.
Про це повідомляє Reuters.
Перша фаза так званої нової операційної моделі на кордоні Великої Британії, що вимагає додаткової сертифікації, набула чинності 31 січня.
У вівторок розпочався другий етап, який передбачає фізичні перевірки в портах продуктів тваринного походження «середнього ризику», рослин і продуктів рослинного походження, таких як м’ясо, риба, сир, яйця, молочні продукти та певні види зрізаних квітів. Також було запроваджено нові збори.
Уряд заявляє, що нові перевірки, які включають візуальний огляд та вимірювання температури товарів, є важливими для запобігання потраплянню хвороб і шкідників на територію країни, а також вирівняють умови для британських експортерів.
«Ми не можемо продовжувати застосовувати тимчасові заходи, які залишають Велику Британію відкритою для загроз від хвороб і можуть завдати значної шкоди нашим засобам до існування, нашій економіці та сільському господарству», – заявила міністерка Кабінету міністрів Люсі Невілл-Ролф.
Уряд стверджує, що застосовуватиме «прагматичний підхід» до перевірок, надаючи пріоритет товарам, що становлять найбільший ризик для біобезпеки, та підтримуючи безперебійний потік імпортних товарів.
У той час як найбільші британські супермаркети та великі компанії-експортери з ЄС мають ресурси, щоб впоратися з паперовою тяганиною та новими вимогами, менші роздрібні торговці та оптовики попередили про затримки та перебої, заявивши, що споживачам слід очікувати на скорочення асортименту якісних товарів, зменшення кількості свіжої продукції та підвищення цін.
Минулого тижня британські законодавці закликали уряд внести ясність щодо частоти перевірок, зауваживши, що бізнес залишається в невіданні.
За оцінками уряду, його прикордонні правила збільшать витрати імпортерів на 330 млн фунтів (413 млн доларів) на рік, а продовольча інфляція зросте лише на 0,2% за три роки.
ЄС посилить контроль за експортом українського зерна, щоб заспокоїти побоювання фермерів.
Європейський Союз на тлі протестів фермерів посилить перевірки дотримання домовленостей під час імпорту зерна з України. Про це заявила єврокомісарка з транспорту Адіна Валеан, повідомляє Reuters.
„Закриття кордонів ніколи не є гарною ідеєю, тим більше кордонів із сусідом, який так потребує сполучення. Поки угоди виконуються правильно, проблем бути не повинно, і ми працюємо над посиленням реалізації”, – зазначила вона.
Валеан наголосила, ЄС має переконатися в тому, що перевізники не порушують угод та в їхньому праві на транзит.
Єврокомісарка наголосила, що країни Євросоюзу також виграють від торгівлі з Україною. Експорт автомобільними дорогами з Польщі, Румунії та Словаччини збільшився на двозначні показники, що перевищило зростання товарів, які надходять до цих країн.
Вона додала, що це „свідчить про те, що прикордонні країни також мають вигідний обмін”.
Валеан зазначила, що у січні поточного року транзитом пройшли 3 млн тонн українського зерна, 2,04 млн з яких – через Румунію.
Від моменту створення коридорів солідарності у травні 2022 року, Україна через них експортувала загалом 64 млн тонн зерна, олійних культур та супутніх товарів.
