Упродовж 2022-2024 років США надали Україні понад $30 мільярдів прямої бюджетної підтримки, ці кошти були використані, відповідно до укладених угод.
Про це повідомила пресслужба Рахункової палати України за результатами аудиту.
Отримані кошти було реалізовано через кілька основних угод:
Проєкт “Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні”(PEACE in Ukraine) – 27,05 млрд доларів США, з них для ПФУ – 12,7 млрд доларів США.
Додаткова угода № 8 до Угоди про виконання завдання у сфері розвитку (09.07.2022 № TF0B9122) – 1,7 млрд доларів США.
Грант Цільового фонду багатостороннього донорського співробітництва (21.04.2022 № TF0B8350) – 1,1 млрд доларів США.
Зазначається, що всього було здійснено чотири аудити: Фінансовий аудит гранту Цільового фонду багатостороннього донорського співробітництва; аудит ефективності “Пряма бюджетна підтримка Уряду США та інших донорів для забезпечення життєво важливих потреб населення України в умовах війни”; Аудит ефективності “Пряма бюджетна підтримка США на початку військового вторгнення Росії в Україну: Запобігання колапсу та збереження стресостійкості української системи медичних послуг”, а також аудит ефективності “Стійкість Пенсійного фонду України в умовах воєнного стану”.
“Результати підтвердили, що фінансова підтримка, надана Україні США, використовувалася ефективно та відповідно до визначених цілей. Вона була вирішальним фактором стійкості країни, особливо на початку широкомасштабного вторгнення. Партнерські кошти дали змогу уникнути кризи у сфері соціальних виплат, своєчасно виплачувати пенсії та заробітні плати, підтримати систему охорони здоров’я та забезпечити базові гуманітарні потреби населення”, – йдеться в повідомленні.
Також ці аудити виявили низку чинників, усунення яких сприятиме у майбутньому більшій ефективності використання коштів міжнародної підтримки. Йдеться про необхідність вдосконалення внутрішнього контролю відповідальних органів, потребу підвищення прозорості фінансових процесів, налагодження сучасних механізмів верифікації соціальних виплат, покращення обліку отримувачів допомоги тощо.
Велика Британія у вівторок розпочала фізичні перевірки свіжих продуктів харчування, імпортованих з Євросоюзу, через майже три роки після виходу з єдиного ринку ЄС та через вісім років після голосування за вихід з Євросоюзу.
Про це повідомляє Reuters.
Перша фаза так званої нової операційної моделі на кордоні Великої Британії, що вимагає додаткової сертифікації, набула чинності 31 січня.
У вівторок розпочався другий етап, який передбачає фізичні перевірки в портах продуктів тваринного походження «середнього ризику», рослин і продуктів рослинного походження, таких як м’ясо, риба, сир, яйця, молочні продукти та певні види зрізаних квітів. Також було запроваджено нові збори.
Уряд заявляє, що нові перевірки, які включають візуальний огляд та вимірювання температури товарів, є важливими для запобігання потраплянню хвороб і шкідників на територію країни, а також вирівняють умови для британських експортерів.
«Ми не можемо продовжувати застосовувати тимчасові заходи, які залишають Велику Британію відкритою для загроз від хвороб і можуть завдати значної шкоди нашим засобам до існування, нашій економіці та сільському господарству», – заявила міністерка Кабінету міністрів Люсі Невілл-Ролф.
Уряд стверджує, що застосовуватиме «прагматичний підхід» до перевірок, надаючи пріоритет товарам, що становлять найбільший ризик для біобезпеки, та підтримуючи безперебійний потік імпортних товарів.
У той час як найбільші британські супермаркети та великі компанії-експортери з ЄС мають ресурси, щоб впоратися з паперовою тяганиною та новими вимогами, менші роздрібні торговці та оптовики попередили про затримки та перебої, заявивши, що споживачам слід очікувати на скорочення асортименту якісних товарів, зменшення кількості свіжої продукції та підвищення цін.
Минулого тижня британські законодавці закликали уряд внести ясність щодо частоти перевірок, зауваживши, що бізнес залишається в невіданні.
За оцінками уряду, його прикордонні правила збільшать витрати імпортерів на 330 млн фунтів (413 млн доларів) на рік, а продовольча інфляція зросте лише на 0,2% за три роки.
ЄС посилить контроль за експортом українського зерна, щоб заспокоїти побоювання фермерів.
Європейський Союз на тлі протестів фермерів посилить перевірки дотримання домовленостей під час імпорту зерна з України. Про це заявила єврокомісарка з транспорту Адіна Валеан, повідомляє Reuters.
„Закриття кордонів ніколи не є гарною ідеєю, тим більше кордонів із сусідом, який так потребує сполучення. Поки угоди виконуються правильно, проблем бути не повинно, і ми працюємо над посиленням реалізації”, – зазначила вона.
Валеан наголосила, ЄС має переконатися в тому, що перевізники не порушують угод та в їхньому праві на транзит.
Єврокомісарка наголосила, що країни Євросоюзу також виграють від торгівлі з Україною. Експорт автомобільними дорогами з Польщі, Румунії та Словаччини збільшився на двозначні показники, що перевищило зростання товарів, які надходять до цих країн.
Вона додала, що це „свідчить про те, що прикордонні країни також мають вигідний обмін”.
Валеан зазначила, що у січні поточного року транзитом пройшли 3 млн тонн українського зерна, 2,04 млн з яких – через Румунію.
Від моменту створення коридорів солідарності у травні 2022 року, Україна через них експортувала загалом 64 млн тонн зерна, олійних культур та супутніх товарів.
Протягом наступних двох днів ветеринарний, санітарний та фітосанітарний контроль з українсько-польського кордону буде перенесено в порт Клайпеди у Литві для всіх аграрних вантажів, які прямують в цей порт.
Про домовленість повідомили Міністерство аграрної політики та продовольства України і міністр з питань сільського господарства Польщі Роберт Телус, пише „Європейська правда”.
Домовленість дозволить пришвидшити транзит територією Польщі.
„Ми домовилися про важливе питання. З середи перевірки українського зерна, яке йде транзитом через Литву, переносяться з українсько-польського кордону на литовську територію, в литовський порт”, – сказав польський міністр, якого цитує RMF 24.
Він зазначив, що „це хороша річ у побудові цього транзиту, у побудові цього коридору солідарності, який ми, як Польща, побудували в Європі”.
В українському міністерстві зазначили, що Україна запропонувала перенести ветеринарний, санітарний та фітосанітарний контроль з українсько-польського кордону до литовського порту, а уряди Польщі та Литви підтримали такий механізм контролю і вважають це конструктивним кроком.
Національний банк України 29 липня поновив планові виїзні перевірки банків і небанківських установ у сфері фінансового моніторингу, санкційного законодавства та валютного нагляду.
Про це повідомляє пресслужба НБУ.
Ці перевірки зупинили 15 червня 2022 року. Пресслужба зазначила, що на період дії воєнного стану їх поновлюють у дистанційному форматі — без безпосереднього перебування працівників НБУ в банках чи небанківських установах, за можливості надання цими установами віддаленого доступу.
Таке рішення ухвалили, щоб мінімізувати можливі ризики для життя та здоров’я працівників об’єктів нагляду та НБУ.
Окрім того, Нацбанк збільшив строк для ознайомлення з довідкою про перевірку та надання пояснень і заперечень до неї з 5 до 10 робочих днів.
Секретаріат Енергетичного співтовариства (Energy Community Secretariat) вирішив перевірити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (НКРЕКП) щодо незалежності як регулятора через скасування рішень про підвищення тарифів на воду.
Про це йдеться в листі від ECS на адресу голови НКРЕКП Костянтина Ущаповського, з яким ознайомилось РБК-Україна.
„Секретаріатом розпочато ретельний аналіз незалежності НКРЕКП. Найближчими днями ми надішлемо Вам проект звіту, підготовленого Секретаріатом”, – йдеться в документі.
Виходячи з листа, перевірка викликана останніми заявами голови регулятора та представників уряду України. „Секретаріат пильно спостерігає за нещодавніми подіями і Вашими публічними заявами, а також за заявами високопосадовців уряду”, – йдеться в документі.
В ECS нагадують, що незалежність національних регуляторів у сфері енергетики є однією з ключових цінностей європейської моделі енергетики, яка застосовується до України через її членство у Енергетичному Співтоваристві. „Нещодавнє розширення повноважень НКРЕКП через транспозицію регламенту REMIT в Україні ще більше сфокусувало увагу на незалежності НКРЕКП, яку уряд, а також члени та працівники НКРЕКП мають оберігати від будь-якого неналежного зовнішнього впливу”, – йдеться у листі.
З 1 липня в Україні скасовують 2% податок, які сплачували ФОП на спрощеній системі оподаткування. Відповідний законопроект підтримали нардепи у першому читанні.
Coin stacker, businessman with stacked money in the office doing accountancy, budgeting and tax calculations
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну було введено низку пільг для підтримки українського бізнесу. Ставка оподаткування була знижена з 5 до 2% для платників єдиного податку третьої групи. Ба більше, було дозволено сплачувати цей податок всім підприємствам із доходом до 10 млрд грн. Тоді законотворці обґрунтовували таке зниження необхідністю вивести економіку з шокового стану та підтримати бізнес.
Однак зменшення податків негативно позначилися на бюджетних надходженнях. За словами Ярослава Железняка, заступника голови податкового комітету Верховної ради, щомісяця держбюджет недоотримує 500-700 млн грн від такого послаблення.
В Україні на 2% ставку оподаткування перейшло близько 313 тисяч підприємців, включаючи 40 тисяч юридичних осіб, пише Мінфін.
Штрафи і перевірки повертаються
Крім цього, законопроектом №8401 передбачено скасування мораторію на перевірки ДПС та на фінштрафи на порушення норм податкового кодексу України, включаючи спецгрупи єдиного податку і можливість не сплачувати єдиний соціальний внесок та єдиний податок підприємцями, тощо.
Це означає зелене світло для податкових органів на проведення документальних перевірок підприємств та повернення штрафів за порушення використання РРО.
Податки потрібно підвищувати
Законопроект є результатом умов співпраці України з МВФ та є одним із 19 структурних маяків 4-річної програми фінансування EEF для України. Розмір розширеного фінансування сягає $15,6 млрд та був ухвалений радою директорів МВФ 31 березня.
Після першого траншу Україні, згідно з плановим графіком програми, виділять ще три транші обсягом $893 млн. Вони надійдуть Україні у середині червня, жовтня та в кінці лютого наступного року. Після кожного траншу будуть оцінювати результати виконання зобов’язань України, передає Інтерфакс-Україна.
Від того, чи виконає українська влада вимоги МВФ, залежить отримання наступних траншів від МВФ.
Законопроект не передбачає запровадження нових чи підвищення існуючих податок податків,. Його норми спрямовані виключно на повернення українського податкового законодавства до довоєнного стану. В уряді очікують, що до кінця року бюджет отримає додаткові 8 млрд грн завдяки цим змінам.
Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснить перевірки НЕК «Укренерго» щодо припинення експорту електроенергії до Словаччини.
Про це йдеться на сайті НКРЕКП.
За словами голови Нацкомісії Костянтина Ущаповського, 21 квітня «Укренерго» зупинила експорт до Словаччини в односторонньому порядку, не погодивши це з органами державної влади.
Він підкреслив, що регулятор направив запит до компанії з вимогою пояснити свої дії, однак НЕК не надала потрібну інформацію вчасно.
«Це дуже важливе питання, адже кошти від експорту є одним з джерел для ремонтної кампанії. За нашими розрахунками, без експорту Україна втрачає близько 20 млн грн на добу у вигляді недоотриманих доходів», – пояснив Ущаповський.
Податкову систему України з 1 липня повернуть до того стану, як вона функціонувала до початку війни. Повернуться податкові перевірки та штрафи.
Про це заявив голова фінансового комітету Верховної ради Данило Гетманцев під час телемарафону.
Як зазначив депутат від „Слуги народу”, „в середньому на місяць збираємо податків 80 млрд гривень, а на війну ми витрачали 130 млрд гривень”.
„Тобто решту ми збираємо за рахунок запозичень, облігацій. Наші партнери не дають грошей на безпеку та оборону, це ті гроші, які ми повинні збирати всередині країни”, – сказав він.
Гетманцев повідомив, що конкретно пропонується скасування 2% податку з обороту, який ввели навесні минулого року та який є альтернативою загальній системі оподаткування.
„Ми вважаємо, що він відіграв свою роль і погоджуємося з МВФ, що його наразі треба відміняти з 1 липня”, – сказав депутат з президентської фракції.
За його словами, крім цього, це відновлення документальних перевірок на тих територіях, де не йдуть бойові дії та відновлення покарань за невиконання податкових обов’язків на тих територіях, де не йдуть військові дії.
„Власне цим і приводиться система податкова до того стану, тих правил, які існували в мирний час до початку активної фази війни”, – сказав Гетманцев.
