Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко оголосила про старт прийому заявок на виплату 6500 грн для українців, які найбільше постраждали від війни або перебувають у складних життєвих обставинах. Про це йдеться в її дописі в Telegram
Очільниця уряду нагадала, що ця програма діє в рамках Зимової підтримки.
Вона додала, що виплату зможуть одержати:
діти під опікою чи піклуванням;
діти з інвалідністю, а також діти-вихованці прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу (включно з дітьми з інвалідністю);
люди з інвалідністю I групи серед внутрішньо переміщених осіб;
діти з числа ВПО, які отримують виплату на проживання;
діти із малозабезпечених сімей віком до 18 років;
одинокі пенсіонери, які отримують надбавку на догляд.
Допомогу можна отримати двома способами: онлайн через застосунок Дія або офлайн у відділенні Пенсійного фонду України. Нарахування здійснює ПФУ.
„Кошти надійдуть на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання (якщо він відкритий у банку), або на Дія.Картку.
Кошти можна витрати протягом 180 днів з моменту зарахування на одяг і взуття, лікарські засоби та вітаміни”, – зазначила Свириденко.
У державному бюджеті України на 2026 рік не буде „дірки”, оскільки є консенсус у Європейському Союзі щодо фінансової підтримки нашої держави на наступні два роки.
Про це розповів віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка під час брифінгу 6 листопада.
„Я більш-менш впевнений, що дірки в бюджеті не буде. Є консенсус, що фінансова підтримка України на 2026-2027 роки буде. Оце та аксіоматична історія, яка чітко зафіксована. Дискусія між державами-членами ЄС відбувається з приводу того, яким чином це зробити”, – сказав він.
Качка додав, що обговорюються і можливі запасні варіанти, на випадок, якщо в грудні, на засіданні Європейської ради, все ж не буде ухвалено остаточне рішення про виділення Україні репараційного кредиту.
Але зараз усі ці варіанти поки знаходяться на ранніх стадіях обговорень. За словами віцепрем’єра, завжди на столі залишатиметься варіант виділення макрофінансової допомоги та інші інструменти допомоги Україні, які вже використовувалися раніше.
[type] => post [excerpt] => У державному бюджеті України на 2026 рік не буде "дірки", оскільки є консенсус у Європейському Союзі щодо фінансової підтримки нашої держави на наступні два роки. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1762506000 [modified] => 1762468077 ) [title] => «Дірки не буде»: в уряді зробили заяву про бюджет та фінансову підтримку ЄС [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=65240&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 65236 [uk] => 65240 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 37955 [image] => Array ( [id] => 37955 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/kacska.jpg [original_lng] => 28670 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/kacska-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/kacska-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/kacska.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/kacska.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/kacska.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/kacska.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/kacska.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 550 [_thumbnail_id] => 37955 [_edit_lock] => 1762460881:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 494696251001 [labels] => Array ( [0] => star_outline ) [categories] => Array ( [0] => 45 [1] => 51 [2] => 13 [3] => 37 [4] => 84406 [5] => 43 [6] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Думки [1] => Новини [2] => Новини дня [3] => Світ [4] => Світ [5] => Статті [6] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 10107 ) [tags_name] => Array ( [0] => підтримка ) ) [2] => Array ( [id] => 65041 [content] =>
Кабінет міністрів України визначив пріоритетні напрямки і компоненти пакету зимової підтримки для українців, який раніше анонсував президент Володимиром Зеленським.
Про це прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила у Telegram.
«Пакет включатиме як вже запущені програми, зокрема фіксовані ціни на енергоносії для населення, житлові субсидії, підтримку ОСББ для енергоефективності та допомогу на генератори, мораторій на відключення в прифронтових районах і виплати ВПО на дрова, так і нові заходи підтримки», – написала голова Кабміну.
Згідно зі словами Свириденко, наразі Кабмін працює над запуском програм, серед яких:
Можливість одноразової виплати для всіх громадян України на зиму – знайома українцям з минулої зими;
Нова грошова допомога для українців, які найбільше постраждали від війни або перебувають у складних життєвих обставинах, зокрема для ВПО, людей, які втратили роботу через війну, та малозабезпечених сімей;
Нова програма безкоштовних поїздок по Україні для всіх громадян від Укрзалізниці – 3000 кілометрів;
Комплексна перевірка здоровʼя для людей віком 40+ цієї зими.
«Детально про всі компоненти пакету зимової підтримки повідомлятимемо найближчим часом», – резюмувала вона.
Норвегія виділить Україні додаткові 1,5 мільярда норвезьких крон (приблизно 135 мільйонів доларів США) для забезпечення стабільного постачання електроенергії та тепла напередодні четвертої зими за час повномасштабної війни.
Прем’єр-міністр Йонас Гар Стере заявив, що підтримка надається у співпраці з Європейським Союзом і має допомогти українським домогосподарствам, підприємствам та установам пережити зиму.
«Україна стоїть перед ще однією важкою зимою, а доступ до електроенергії залишається нестабільним. Разом із ЄС ми посилюємо зусилля, щоб українці мали доступ до енергії. Це важливо для кожної людини і для функціонування всього суспільства», – зазначив Стере.
Кошти буде спрямовано через програму ЄС Ukraine Investment Framework, яка залучає державні та приватні інвестиції для відновлення України після руйнувань, спричинених російською агресією. Це перший випадок, коли Україна отримує допомогу від Норвегії безпосередньо через цей механізм.
Міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде підкреслив, що стабільне енергопостачання є критично важливим для функціонування країни під час війни.
«Україні потрібен стабільний і достатній доступ до енергії, щоб підтримувати роботу суспільства, поки триває боротьба. Співпрацюючи з ЄС, ми допомагаємо забезпечити енергетичні потреби України», – наголосив міністр.
Як зазначається, новий пакет допомоги є частиною Нансенівської програми для України та доповнює попередню підтримку закупівель газу. Загалом із 2022 року Норвегія надала Україні 6,1 мільярда норвезьких крон (понад 550 мільйонів доларів США) на імпорт газу.
Керівництво Європейського Союзу працює над виділенням Україні додаткових 100 млн євро на підготовку до зими.
Про це заявила глава європейської дипломатії Кая Каллас під час спільної пресконференції з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою у Києві.
«Європейський Союз вже мобілізував 800 мільйонів євро на підтримку України цієї зими. Ми працюємо над виділенням додаткових 100 мільйонів євро на генератори, укриття та спорядження для холодної погоди», – заявила вона.
Каллас додала, що оскільки росія відмовляється від мирних ініціатив, ЄС планує продовжити підтримку України в довгостроковій перспективі.
«Ми нарощуємо бойову міць України, виділивши 2 мільярди на безпілотники. Ми також розширимо мандат цивільної місії ЄС в Україні, щоб охопити кіберзахист та підтримку ветеранів», – сказала Каллас.
Туреччина з 23 серпня офіційно припинила дію депозитного інструменту, який був запроваджений в грудні 2021 року з метою підтримки ліри під час валютної кризи.
Про це пише Bloomberg.
У Туреччині з 23 серпня не відкриватимуть нові депозитні рахунки в лірах із захистом від валютних ризиків. Тим часом уже відкриті рахунки будуть діяти до терміну їх погашення, поновлюватися вони не будуть.
Програма, яку запровадили у 2021 році, була розроблена для стримування попиту на долар і стабілізації турецької валюти. Вона гарантувала, що уряд покриє збитки власників депозитів у лірах, якщо знецінення валюти перевищить банківські процентні ставки.
«Ми досягли ще однієї важливої мети нашої програми. Фінансова стабільність буде ще більше зміцнена завдяки припиненню дії програми, яка була важливим умовним зобов’язанням», – заявив міністр фінансів Мехмет Сімсек.
Кабінет Міністрів України схвалив проект закону, який має посилити соціальну підтримку сімей з дітьми та створити умови для поєднання батьківства з професійною діяльністю. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук, інформує «Судово-Юридична Газета».
Документ передбачає кілька нових видів допомоги, серед яких – щомісячна допологова виплата у розмірі 7 тисяч гривень для жінок, які не застраховані в системі загальнообов’язкового соціального страхування. Це суттєво більша сума порівняно з існуючими виплатами, які зараз не перевищують 1 тисячі гривень. Також планується збільшення одноразової допомоги при народженні дитини до 50 тисяч гривень.
Крім того, одному з батьків або іншому опікуну пропонують надавати щомісячну допомогу на догляд за дитиною до досягнення нею одного року, розмір якої наразі уряд планує встановити на рівні 7 тисяч гривень. Після року життя малюка батьки зможуть або повернутися до роботи з отриманням компенсації на оплату послуг догляду, або продовжити виховувати дитину до трьох років із збереженням сплати єдиного соціального внеску.
Місцеві ради будуть компенсовувати нестачу місць у дитсадках
Окрім підтримки сімей із маленькими дітьми, законопроєкт передбачає одноразову грошову допомогу для першокласників — так званий «Пакунок школяра» у розмірі 5 тисяч гривень для придбання всього необхідного до школи.
Важливою новацією є і зобов’язання місцевих органів влади компенсувати батькам витрати на навчання у приватних закладах або закуповувати освітні послуги, якщо в комунальних дитсадках не вистачає місць. Таким чином впроваджується принцип «гроші йдуть за дитиною».
Чи збільшиться народжуваність?
Розроблений Мінсоцполітики разом з Міністерствами охорони здоров’я, економіки та освіти, цей законопроєкт є частиною реалізації Стратегії демографічного розвитку до 2040 року і має поліпшити демографічну ситуацію в Україні, яка нині характеризується низькою народжуваністю. За офіційними даними, рівень народжуваності впав до 0,9 дитини на жінку, тоді як до 2022 року цей показник був 1,16.
Однак експерти вказують, що питання демографії складніше, ніж просто розмір виплат. Дар’я Касьянова, голова правління «Української мережі за права дитини», підкреслює, що наразі багато сімей живуть у бідності, і саме подолання дитячої бідності — ключове для поліпшення демографічної ситуації. Вона наголошує на необхідності комплексного підходу, який передбачає не лише збільшення соціальних виплат, але й впровадження системи раннього виявлення сімей у складних життєвих обставинах. Це дозволить надавати допомогу сім’ям, які її потребують, ще на ранніх стадіях проблем.
Кирило Невдоха, голова Національного офісу дітей і молоді «ДІЙМО» при Мінсоцполітики, застерігає, що значне збільшення виплат може спровокувати явище народження дітей «під виплату». Він звертає увагу, що в Україні щороку багато дітей втрачають батьківське піклування саме через складні життєві умови, і більші виплати не мають стати стимулом для безвідповідального батьківства. За його словами, необхідно створювати умови, в яких людям не страшно мати дітей — це житло, доступ до послуг, дитсадків, шкіл, безкоштовні гуртки та харчування.
Експерт також наголошує, що в багатьох громадах бракує соціальних працівників і сервісів для підтримки родин, тому навіть очевидні проблеми можуть залишатися непоміченими або реагування на них запізнюється. Він пропонує розглянути інструменти, які б частково направляли виплати на цільові потреби, такі як харчування чи медичні послуги, щоб підвищити адресність допомоги.
Ірина Тулякова, керівниця Координаційного центру з розвитку сімейного виховання, відзначає, що нинішній рівень бідності серед сімей із дітьми дуже високий, і виплати мають стати не стимулом народжуваності, а підтримкою родин. Вона підкреслює важливість адекватної фінансової допомоги, зокрема для дітей-сиріт і прийомних родин.
Маріанна Онуфрик, голова ГО «Соціальна Синергія», зазначає, що в багатьох країнах соціальні виплати на дітей диференціюють залежно від доходів сім’ї та регіону проживання. В Україні ж такої диференціації немає, і це може викликати відчуття несправедливості. Вона також нагадує, що раніше, в 2005 році, подібне різке підвищення допомоги призвело до короткочасного зростання народжуваності, яке не втрималося через відсутність достатньої кількості дошкільних і позашкільних закладів.
Заступниця міністра соціальної політики Дарина Марчак пояснює, що одноразова виплата за народження дитини має символічний характер і покликана показати державну турботу, а не стати стимулом до безвідповідального батьківства. Щомісячна допологова виплата призначена для того, щоб жінки не залишалися фінансово залежними від близьких після народження дитини.
Вона також розповіла, що в новому законопроєкті передбачено можливість для батьків обирати: залишатися вдома з дитиною або повертатися на роботу з одночасною компенсацією витрат на догляд за дитиною. Окремі соціальні програми, за її словами, передбачають фінансову підтримку сімей з дітьми з інвалідністю, які потребують більшого ресурсу.
На її думку, законодавчі зміни є логічним продовженням ухваленої в 2024 році Стратегії демографічного розвитку України до 2040 року. Вони набудуть чинності з початку наступного року, з урахуванням закладеного в бюджет фінансування.
Таким чином, новий законопроєкт має комплексно підтримати сім’ї з дітьми на різних етапах, проте ключовим залишається поєднання фінансової допомоги із розвитком системи соціальної підтримки і доступу до якісних послуг, щоб дійсно поліпшити демографічну ситуацію в Україні.
Уряд Люксембургу офіційно збільшив свій внесок до Фонду підтримки енергетики України до 12 млн євро.
Luxembourg flag against cloud sky in Luxembourg city, Luxembourg
Про це повідомляє пресслужба Міністерства енергетики.
Відомо, що додаткові 10 млн євро вже надійшли та повністю доступні на спеціальному рахунку Фонду.
«Ці кошти будуть спрямовані на нагальні аварійні ремонти нашої критичної інфраструктури, яка щодня зазнає пошкоджень унаслідок ударів росії», – сказав очільник відомства Герман Галущенко.
За даними Міненерго, від моменту запуску у квітні 2022 року Фонд підтримки енергетики мобілізував понад 1,16 млрд євро від більш ніж 33 донорів, що дозволило укласти зобов’язань на суму 669 млн євро та понад 790 контрактів на постачання.
У пресслужбі зазначили, що постачання здійснювалися понад 50 українським енергетичним компаніям у 21 регіон України.
Зараз розрив між наявними ресурсами фонду та пріоритетними потребами становить близько 617 млн євро.
Кабінет міністрів України та уряд Фінляндії підписали угоду про реалізацію програми «Навчаємося разом 2», спрямованої на підтримку «Профільної»: реформи старшої школи в Україні. Загальний обсяг фінансування з боку Фінляндії становить до 20 млн євро, передає Міносвіти.
Реформа старшої школи стартує у 2027 році та передбачає дві освітні траєкторії для учнів після 9 класу:
професійну – з можливістю вступу до професійних коледжів або закладів фахової передвищої освіти;
академічну – навчання в академічних ліцеях із подальшим вступом до університетів.
Підтримку уряду Фінляндії буде зосереджено на розвитку академічного спрямування старшої школи. Програма «Навчаємося разом 2» передбачає:
професійний розвиток вчителів і директорів закладів освіти – набуття знань та умінь, які забезпечують упровадження якісного компетентнісного навчання відповідно до принципів НУШ;
підтримку шкіл у розробленні освітніх програм за обраними профілями;
створення та впровадження соціальних програм для підтримки педагогічних працівників, адміністративного персоналу закладів освіти та учнів із застосуванням травма – інформованого підходу до організації та провадження освітнього процесу.
«Фінляндія – один із ключових партнерів України в упровадженні реформи НУШ. Перший проєкт “Навчаємось разом”, що стартував у 2018 році, допомагав становленню Нової української школи від самого початку реформи. Ми вдячні за запуск другої фази цієї важливої ініціативи та фінансову підтримку. Фінська експертиза в упровадженні освітніх реформ – вагомий внесок у трансформацію нашої системи. Дякуємо партнерам», – зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
Відомство очікує, що у середньостроковій перспективі реалізація Програми «Навчаємося разом 2» поліпшить якість академічної профільної середньої освіти, підвищить її доступність, сприятиме трансформації змісту освіти на основі компетентнісного підходу.
[type] => post [excerpt] => Кабінет міністрів України та уряд Фінляндії підписали угоду про реалізацію програми «Навчаємося разом 2», спрямованої на підтримку «Профільної»: реформи старшої школи в Україні. Загальний обсяг фінансування з боку Фінляндії становить до 20 млн євр... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1748632080 [modified] => 1748629417 ) [title] => Фінляндія інвестує 20 млн євро на підтримку реформи старшої школи в Україні [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=60691&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 60770 [uk] => 60691 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 60694 [image] => Array ( [id] => 60694 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-253.png [original_lng] => 490987 [original_w] => 1200 [original_h] => 630 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-253-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-253-300x158.png [width] => 300 [height] => 158 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-253-768x403.png [width] => 768 [height] => 403 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-253-1024x538.png [width] => 1024 [height] => 538 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-253.png [width] => 1200 [height] => 630 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-253.png [width] => 1200 [height] => 630 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-253.png [width] => 1200 [height] => 630 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1748618626:8 [_thumbnail_id] => 60694 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 1405 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 41739779002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 446216 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Освіта [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 834 [1] => 10107 [2] => 221 [3] => 12013 ) [tags_name] => Array ( [0] => освіта [1] => підтримка [2] => Україна [3] => Фінляндія ) ) [9] => Array ( [id] => 60577 [content] =>
Українські аграрії можуть знову розраховувати на фінансову підтримку від держави за утримання кіз та овець — прийом заявок стартує 23 травня 2025 року.
Про це інформує Міністерство аграрної політики та продовольства України, передає РБК-Україна.
У новому році програма підтримки тваринництва відновлюється, проте з деякими новими умовами та обмеженнями.
Хто може податися на допомогу
Отримати дотацію можуть як фізичні, так і юридичні особи, зареєстровані в Державному аграрному реєстрі (ДАР). Ще одна обов’язкова вимога — мати в господарстві від 5 до 500 кіз або овець.
Кожен фермер, що відповідає умовам, може претендувати на виплату 2 000 гривень за одну маточну козу або вівцю. Важливо, щоб тварини були зареєстровані та ідентифіковані згідно з чинними нормами на 1 січня 2025 року.
Ті, хто вже отримував дотації в рамках цієї програми у 2024 році, не можуть повторно податися в 2025-му. У їхньому профілі в ДАР відповідний напрям буде недоступним.
Чому держава запровадила цю програму?
Мета цієї ініціативи — підтримати та активізувати розвиток галузі козівництва й вівчарства в Україні. Як зазначають у Міністерстві аграрної політики, державна допомога дозволить фермерам частково покрити витрати на корм, ветеринарні послуги, утримання тварин та інші щоденні потреби господарств.
Водночас варто мати на увазі: бюджет програми обмежений. Виплати здійснюватимуться в порядку надходження заявок, тож не кожен охочий гарантовано отримає фінансову підтримку.
Детальна інформація доступна на сайті Державного аграрного реєстру.
Як подати заявку на дотацію
Заяву можна подати лише через онлайн-платформу ДАР — за спеціальним посиланням.
Кінцевий термін подання — 31 жовтня 2025 року. Звернення, подані після цієї дати, розглядатися не будуть.
Щоб податися на фінансову підтримку, потрібно:
– пройти реєстрацію або авторизуватися в системі ДАР;
– вибрати потрібну програму підтримки;
– додати документи, що підтверджують кількість тварин (від 5 до 500 голів).
Якщо документи неповні, заявку повернуть на доопрацювання протягом п’яти робочих днів.
Фінансова підтримка для фермерів: хто може отримати і скільки
Міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль наголосив на важливості нової програми підтримки фермерів:
«Це реальна допомога для тих, хто займається тваринництвом. Усі деталі – у постанові Кабміну №918. Не втрачайте шанс скористатися!»n — передає Укрінформ.
Відповідно до постанови, господарства, які утримують від 3 до 100 корів будь-якого продуктивного напряму, можуть розраховувати на державну дотацію у розмірі 7 000 гривень за кожну тварину. Для власників маточного поголів’я кіз або овець (від 5 до 500 голів) передбачено по 2 000 гривень за голову.
Партнерство з ФАО та оновлення ДАР
У рамках розвитку аграрної цифрової інфраструктури міністр Віталій Коваль підписав меморандум про співпрацю з Мохаммедом Азукою, який виконує обов’язки голови представництва ФАО в Україні. Документ передбачає вдосконалення роботи Державного аграрного реєстру (ДАР).
Основні зміни, що плануються:
– відокремлення Фермерського порталу від загальної системи адміністративних послуг;
– автоматичне відстеження площ посівів;
– створення спеціалізованих реєстрів експортерів, переробних підприємств і агрокомпаній;
– запуск систем збору та аналізу статистики щодо землекористування та врожайності.
Ці ініціативи мають на меті зробити підтримку аграріїв більш прозорою, адресною та ефективною.
