На сьогодні в держбюджеті немає коштів на виконання статті закону „Про освіту” щодо оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді сказав міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
„Ми сьогодні, на жаль, в бюджеті не маємо коштів на виконання статті 61 закону „Про освіту”, достатніх коштів. Ми маємо встановлену додаткову надбавку за роботу в складних умовах, яка у цьому році складає 2 тис. грн і відповідно в бюджеті наступного року ці кошти також передбачені”, – сказав Лісовий.
Міністр зазначив, що МОН спільно з Мінфіном за дорученням Президента та Премʼєр-міністра, опрацьовує можливість суттєвішого підвищення зарплат для педпрацівників.
„Я думаю, що в проєкті бюджету буде конкретна цифра. Зараз ці переговори не завершені, все буде залежати значною мірою від потреб оборони”, – сказав Лісовий.
Укрзалізниця є монополістом, тому спілкування з нею „надзвичайно важке”, зазначив Олександр Водовіз.
Підвищення тарифів на перевезення, ініційоване Укрзалізницею, може призвести до зупинки ще одного гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) в Україні. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз, повідомила пресслужба компанії.
Він нагадав, що Метінвест – найбільша приватна компанія в Україні, а її основний контрагент – Укрзалізниця. Ця компанія є монополістом, тому спілкування з нею „надзвичайно важке”.
За словами Олександра Водовоза, „профільне міністерство, на жаль, не виступає арбітром між державним монополістом і бізнесом, фактично підтримуючи позицію Укрзалізниці”.
„Чому не можна підвищувати тарифи? Бо потрібно розуміти наслідки. Ви підвищуєте тарифи – це зупинка роботи ще одного ГЗК. Ви підвищили тариф – ми до одного зі світових ринків вже не можемо постачати через вартість логістики. Доведеться зменшувати виробництво. Все просто”, – сказав Водовіз.
Він зазначив, що в умовах війни для підприємств гірничо-металургійну промисловість (ГМК) мова йде вже не про розвиток, а про виживання, і тому державна політика має бути зваженою та стратегічною.
Україні знадобиться більше видатків на оборону. На відміну від минулого року податки підвищувати не планують.
Про це сказала голова Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа під час дискусії ЦЕС.
«Ми не плануємо підвищення податків. Однозначно», – сказала депутатка від «Слуги народу».
Підласа повідомила, що Верховна Рада вже ухвалила в першому читанні збільшення видатків на оборону на 412 млрд гривень. Додаткова потреба виникала через зменшення міжнародної допомоги та більшу інтенсивність бойових дій.
Голова Бюджетного комітету заявила, що у другому читанні зміни до бюджету будуть ухвалені 19-20 серпня.
Вона сумнівається, у 2025 році буде ще одне збільшення видатків на оборону, оскільки знайти кошти на це нереалістично.
У держбюджеті України на 2025 рік видатки на оборону закладено в сумі 2,223 трлн гривень. У першому кварталі витрати на обороноздатність і безпеку України зросли до 73,5% загального обсягу держбюджету.
В уряді раніше неодноразово повідомляли про плани збільшити воєнні видатки. Але міністр фінансів Сергій Марченко наголошував, що податки для громадян підвищувати не будуть. Минулого року збільшення видатків восени відбулось в тому числі за рахунок збільшення податків (зокрема, військового збору з 1,5% до 5%).
У проєкті Бюджетної декларації на 2026-2028 роки передбачено підвищення прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб (мінімальної пенсії за віком) з 2 361 грн до 2 564 грн.
Про це йдеться у постанові Кабінету Міністрів України №774 від 27 червня 2025 року, оприлюдненої на Урядовому порталі, передає Укрінформ.
Так, згідно з Бюджетною декларацією, прогнозні розміри прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, пропонується встановити на рівні: у 2026 році – 2 564 грн, у 2027 році – 2 715 грн, у 2028 році – 2 859 грн.
У 2025 році, відповідно до закону “Про Держбюджет на 2025 рік”, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (розмір мінімальної пенсії за віком), становить 2 361 грн.
Також у документі йдеться про намір забезпечити щорічне проведення індексації пенсій з 1 березня та вжити заходів для запровадження пенсійної реформи, зокрема, створення необхідних передумов для запровадження другого рівня пенсійної системи.
Крім того, уряд пропонує з 1 січня 2026 року збільшити розмір мінімальної заробітної плати з існуючих 8 000 грн до 8 688 грн. У 2027 році пропонується збільшити цей показник до 9 374 грн, у 2028 році – до 10 059 грн.
Як повідомлялося, середній розмір пенсії в Україні на 1 квітня 2025 року становив 6 341,11 грн, що на 552,06 грн, або на 9,5%, більше, ніж на 1 січня 2025 року.
Сумки Louis Vuitton подорожчали у США після підвищенних мит, введених адміністрацією президента Дональда Трампа. Експерти кажуть про незначне середнє підвищення цін у спробі пом’якшити удар для кінцевого споживача.
Про це повідомляє WWD.
Аналітики ринку предметів розкошу Bernstein і Barclays з посиланням на офіційний сайт виробника повідомили, що французький бренд розкоші підняв ціни приблизно на 4%.
Це підвищення ціни, ймовірно, стало відповіддю на нещодавнє введення 10-відсоткового мита на імпорт, введеного США. Підвищення ціни коливалося від 7% для деяких сумок, таких як NeoNoe, до 1% для таких продуктів, як Twist або Keepall
— зазначила аналітик Barclays Керол Маджо.
Вона сказала, що її команда також виявила стрибки цін на 3% в Японії та 2% у Франції.
Лука Солка, аналітик Bernstein, зазначив, що ціни на сумочки CarryAll, Biker, All In і Graceful залишилися без змін. Він припустив, що ці продукти можуть вироблятися в США, де Vuitton управляє трьома заводами з виробництва шкіряних виробів у Техасі та Каліфорнії.
На його думку, зростання середньої ціни Vuitton на 3,6% „здається більш ніж достатнім, щоб покрити навіть найгірший сценарій 20-відсоткових тарифів на експорт ЄС до США”.
Крім того, враховуючи, що мита також застосовуються до „промислової першої вартості”, Бернстайн очікує, що „підвищення цін на предмети розкоші буде нижчим за виставлені 10% загалом для галузі, та увійде у межі 5-7-відсоткової інфляції порівняльних цін, яка спостерігалася в галузі за останні 50 років”.
Українська влада в листі про наміри до керівництва МВФ заявила про намір змінити пенсійну систему. Єдиним механізмом підвищення пенсій буде їхня індексація.
Про це повідомляється у Меморандумі з МВФ.
Згідно з документом, у найближчій перспективі уряд України вживе заходів щодо обмеження розміру додаткових виплат певним категоріям пенсіонерів понад накопичувальну частину їхніх пенсій.
“Ми також запропонуємо єдиний підхід до щорічного підвищення всіх пенсій, що призначаються в пенсійній системі, виключно через механізм індексації”, – ідеться в Меморандумі.
Також в уряді заявили про плани змінити пенсійне законодавство в частині різних галузевих актів, що регулюють пенсійні права, і вжити всіх необхідних кроків щодо видатків на виплати за судовими рішеннями та пенсіями, перерахованими за судовими рішеннями.
Протягом 2024 року вартість м’ясної продукції в Україні доволі сильно зросла.
Про це повідомила науковиця “Інституту аграрної економіки” Наталія Копитець у коментарі 24 Каналу.
За її словами, упродовж року – станом на 19 грудня 2024 року порівняно з відповідним періодом 2023 року – у продуктових супермаркетах найбільше зросли роздрібні ціни на яловичину ребра – до 168,95 гривні за кілограм (+7,6 %) та гуляш, який подорожчав до 301,32 гривні за кілограм (+19,2 %).
Про це повідомила науковиця “Інституту аграрної економіки” Наталія Копитець у коментарі 24 Каналу.
За її словами, упродовж року – станом на 19 грудня 2024 року порівняно з відповідним періодом 2023 року – у продуктових супермаркетах найбільше зросли роздрібні ціни на яловичину ребра – до 168,95 гривні за кілограм (+7,6 %) та гуляш, який подорожчав до 301,32 гривні за кілограм (+19,2 %).
Крім того, за прогнозними оцінками, у січні 2025 року роздрібні ціни на основні види м’яса – яловичина, свинина та м’ясо птиці – залишаться на рівні грудня 2024 року з незначним коливанням за регіонами.
Президент Володимир Зеленський підписав зміни до Податкового кодексу щодо підвищення акцизів на паливо. Перше підвищення відбудеться вже з 1 вересня 2024 року.
Про це йдеться у проекті №11256-2 на сайті парламенту.
Як виростуть акцизи
З 1 вересня ставки акцизу на бензин зростуть із 213,5 євро до 242,6 євро. Ставки на дизельне паливо зростуть із 139,5 євро до 177,6 євро. Ставки на автогаз збільшаться із 52 до 148 євро.
Законом встановлено графік щорічного збільшення акцизів (протягом чотирьох років).
У результаті з 1 січня 2028 року на основні види палива встановлять такі ставки акцизного податку: на бензини 359 євро за 1000 літрів, на газойлі (дизельне паливо) – 330 євро за 1000 літрів, на скраплений газ – 250 євро за 1000 літрів.
Зростання цін на пальне
За розрахунками авторів проекту, ухвалення закону призведе до подорожчання бензину на АЗС на 1,50 гривень за літр, дизеля на 1,95 гривень, автогазу на 5,8 гривень за літр.
Натомість директор консалтингової компанії „А-95” Сергій Куюн вважає, що вартість бензину та дизельного палива в Україні після підвищення акцизів з 1 вересня суттєво не зміниться. За його словами, останнім часом закупівельні ціни у світі впали, що створює можливості компенсувати в ціні підвищення податку.
Рішення щодо підвищення податків мають бути лише справедливими й такими, які допомагають українському бізнесу.
Про це заявив у зверненні президент України Володимир Зеленський.
„Сьогодні тут, у Кропивницькому, а також учора в Дніпрі я говорив із підприємцями. Дуже важливо зберігати працюючі бізнеси, зберігати робочі місця в Україні”, – сказав Зеленський.
Глава держави висловив вдячність за підтримку й релокованих бізнесів.
„Коли підприємства працюють, громадам легше, і соціальні питання розв’язуються швидше. І про це мають пам’ятати й в уряді, коли виходять із пропозиціями щодо податків. Рішення потрібні тільки такі, які допомагають і які реально справедливі”, – наголосив президент.
Кабінет міністрів у Бюджетній декларації на 2025-2027 роки пропонує відмовитися від підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, від яких залежать розміри соціальних виплат.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на члена фінансового комітету Верхової Ради Ярослава Железняка в Telegram.
Згідно з оприлюдненим документом, „у 2025-2027 роках розмір мінімальної заробітної плати становитиме 8000 гривень, що забезпечить досягнутий рівень гарантії з урахуванням значного підвищення у 2024 році”.
Оплата праці працівників бюджетної сфери здійснюватиметься на основі посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, що залишається на рівні грудня 2024 року.
Як зазначається в декларації, базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров’я та освіти.
Прогнозні розміри прожиткового мінімуму та рівня забезпечення прожиткового мінімуму на 2025-2027 роки планується на рівні 2024 року.
У 2025-2027 роках прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становитиме:
