Частина фермерської громади збирається у четвер, 26 червня, у Вільнюсі, щоб висловити протест проти податкової реформи, яка остаточно узгоджується в Сеймі.
Про це написав литовський суспільний мовник LRT, передає „Європейська правда”.
У четвер, 26 червня, проходить другий попереджувальний пікет за останній тиждень, організований Литовською асоціацією зерноробів спільно з Радою сільського господарства та Спілкою фермерів. Перший протест відбувся 19 червня.
Голова Литовської асоціації зерноробів Аудріус Ванагас заявив, що другий протест не буде таким масовим, як минулого тижня, і що його організовують у четвер, оскільки саме цього дня Сейм планує ухвалити поправки до Закону про податок на доходи фізичних осіб (GPM).
За словами Ванагаса, у протесті планують взяти участь близько 200 осіб, з яких близько 100 спостерігатимуть за пленарним засіданням, а 32 старі трактори в’їдуть до центру столиці.
Представники фермерів пропонують збільшити податок на доходи для тих, хто заробляє в 60 разів більше середньої заробітної плати (СЗП), до 20%, а не до 32%, як пропонує уряд і як зараз розглядає парламент. Водночас для доходів до 60-кратного розміру СЗП пропонується ставка 15%.
Як нагадав мовник, частина податкової реформи вже була прийнята минулого тижня – парламент вирішив підвищити податок на доходи, ввести податки на договори страхування, що не стосуються життя, та солодкі напої, скасувати звільнення від податку на додану вартість (ПДВ) на опалення та підвищити знижену ставку ПДВ з 9% до 12%.
Кілька днів тому, 23 травня 2020 року, набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (№ 466-IX). Закон містить багато змін до податкового законодавства, частина з яких уже набула чинності, інша – почне діяти з 1 січня 2021 року.
Зокрема, законом визначено наявність вини суб’єкта як умову притягнення його до відповідальності, що є новелою для українського податкового законодавства. Проте не все так просто як видається на перший погляд. Саме контролюючий орган визначатиме, чи винними були дії або бездіяльність платника податків – чи діяв він добросовісно, розумно та з належною обачністю. Припускаємо, що відсутність вини у своїх діяннях платникам податків доведеться доводити в суді.
До того ж, не завжди
відсутність вини буде підставою для звільнення від фінансовою відповідальності.
В більшості випадків платник податків все ж заплатить штраф, але в меншому
розмірі.
Ще однією новелою є
запровадження у податковому законодавстві поняття «обставин, що пом’якшують
відповідальність». До таких обставин, зокрема, відносяться:
вчинення порушення під дією примусу,
погрози, матеріальної чи службової залежності;
вчинення діяння при збігу важких особистих
чи сімейних обставин;
особисте повідомлення платником податків
про вчинене правопорушення (крім правопорушень, передбачених ст.ст.123 та 125-1
ПКУ) ;
інші обставини, визнані такими
контролюючим органом.
У разі наявності хоча б однієї підстави для пом’якшення відповідальності, платник податку заплатить штраф у розмірі 50% від встановленого Податковим Кодексом.
Нові штрафи за порушення
податкового законодавства:
Неподання заяви про взяття на облік у
контролюючому органі: самозайнятою
особою – 340 грн.,
повторно протягом року – 680 грн; юридичною
особою – 1020 грн., повторно
протягом року – 2040 грн.
Ведення нерезидентом діяльності без взяття
на податковий облік – 100 тис.грн.
Неподання, подання з порушенням строків
звітності про суми доходів, нарахованих на користь фізичних осіб-платників
податків – 1020 грн.; повторно протягом року – 2040 грн.
Порушення порядку та строків подання
нотаріусом або ріелтером інформації про посвідчення договорів оренди
нерухомості – 680 грн. за кожне порушення; за порушення, вчинене повторно, – 1360
грн.
Неподання або несвоєчасне подання
податкової декларації – 340 грн.
Порушення
платником податку на додану вартість граничних строків реєстрації податкової
накладної – 2% обсягу постачання, але не більше 1020 грн., при реєстрації в
Єдиному реєстрі податкових накладних, що звільняються від оподаткування чи
оподатковуються за нульовою ставкою.
Незберігання первинних документів – 1020
грн., повторно протягом року – 2040 грн.
Визначення податкового зобов’язання
контролюючим органом – 10% визначеного податкового зобов’язання; таке діяння
вчинене умисно – 25% визначеного податкового зобов’язання; вчинене повторно
протягом 1095 днів– 50%.
Порушення сплати узгодженого грошового
зобов’язання:
при затримці 30 днів – 5% суми податкового
боргу;
при затримці більше 30 днів – 10% суми
податкового боргу;
таке діяння вчинене умисно -25% суми
податкового боргу;
вчинене повторно протягом 1095 днів – 50%
суми податкового боргу.
Ненарахування, неутримання, несплата
податку у джерела виплати:
10% суми податку, що підлягає
перерахуванню;
25%, якщо дії вчинені умисно;
50% за діяння вчинене повторно протягом
1095 днів;
75% за діяння вчинене втретє і більше
протягом 1095 днів.
Зростання більшості штрафів, а саме, передбачених ст. 116, 123, 124, 125-1, 126 ПКУ, відбудеться з 1 січня 2021 року.
Проте, вже з 23 травня 2020 року почали діяти штрафи за:
порушення порядку взяття на облік у контролюючих
органах;
порушення подання інформації про фізичних
осіб-платників податків;
неподання або несвоєчасне подання
податквої звітності;
порушення встановлених строків зберігання
документів.
