МВФ не вимагатиме запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців (ФОП) у 2027 році. Сторони домовилися зосередитися на альтернативних заходах для наповнення бюджету.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко.
Під час Весняних зборів у Вашингтоні українська урядова делегація провела численні консультації з МВФ та європейськими партнерами.
За словами Свириденко, представники Фонду з розумінням поставилися до позиції України щодо недоцільності оподаткування ПДВ для малого бізнесу.
„МВФ з розумінням поставився до чутливості питання запровадження оподаткування ПДВ для ФОПів – як для суспільства, так і для парламенту. Ми знайшли розуміння в партнерів у тому, що це справді сенситивна тема і не конструктивна ідея”, – наголосила очільниця уряду.
Замість податкових змін для ФОПів, Кабінет міністрів разом із міжнародними партнерами опрацьовуватиме інші варіанти забезпечення дохідної частини бюджету на 2027 рік.
Свириденко додала, що президент України Володимир Зеленський також неодноразово підкреслював представникам МВФ неконструктивність цієї ініціативи.
„Будемо й надалі працювати разом над необхідними рішеннями та опрацьовувати інші альтернативні заходи для забезпечення дохідної частини бюджету”, – зазначила прем’єрка.
Українська влада в листі про наміри до керівництва МВФ підтвердила плани врегулювати діяльність цифрових платформ. Законопроєкт уряду передбачає 5%-вий податок з продавців.
Як зазначається в документі, поправки до законодавства запроваджують вимоги до звітності для операторів цифрових платформ і міжнародний обмін даними відповідно до Директиви Ради ЄС DAC7 і модельних правил ОЕСР.
Ці зміни дозволять Державній податковій службі отримувати дані від цифрових платформ і міжнародних органів про доходи фізичних осіб, які отримують доходи без реєстрації ФОП або без використання спрощеної системи оподаткування.
За даними Мінфіну України, це стане ефективним інструментом для контролю своєчасності, точності та повноти декларацій таких доходів. Також це дасть змогу суттєво розширити податкову базу за рахунок включення фізичних осіб, чиї доходи наразі не оподатковуються.
Захід сприятиме мобілізації доходів і гармонізації українського податкового законодавства із законодавством ЄС і стандартами ОЕСР. Він також стане першим кроком до реформи спрощеної системи оподаткування через впровадження нових цифрових інструментів контролю з боку податкової служби.
Відповідні поправки до законодавства було подано до парламенту 30 квітня 2025 року. Це структурний маяк програми з МВФ і він був виконаний у строк.
„Ми розраховуємо на швидке ухвалення закону до кінця 2025 року. Для стимулювання дотримання правил у законопроєкті передбачено податок у розмірі 5% від обороту доходів, отриманих через цифрові платформи”, – йдеться в документі.
Оновлений Меморандум із МВФ підписали президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Андрій Пишний. Він містить добровільні зобов’язання влади країни зробити певні кроки.
Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування доходів, нарахованих російським військовополоненим. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук в Telegram.
Схвалено проект Закону „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відображення у податковому розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, нарахованих на винагороду за працю військовополонених
– йдеться в дописі.
Як зазначає Мельничук, військовополонених будуть визначити окремою категорією фізичних осіб — нерезидентів України військовополонених відповідно Женевської конвенції про поводження з військовополоненими (1949) та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій (1949) і Додаткового протоколу (1977).
Також пропонується передбачити, що податкові агенти (табори для тримання військовополонених, установи виконання покарань та слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби), які нараховують доходи у вигляді винагороди за працю військовополоненим, у податковому розрахунку, подання якого передбачено підпунктом „б” пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку
У мережі шириться інформація про нібито підвищення податків для фізичних осіб-підприємців (ФОП). Міністерство фінансів спростувало відповідні повідомлення.
„Анонімні Телеграм-канали поширили інформацію та клікбейтні заголовки, що Мінфін вже планує підвищення податків для ФОП. Така інформація не відповідає дійсності та має маніпулятивний характер”, – йдеться у дописі.
Зазначається, що законодавчі зміни щодо елементів спрощеної системи оподаткування почнуть опрацьовувати тільки після того, як буде виконано передумови для такої реформи.
У Міністерстві кажуть, що цей процес буде відбуватися публічно і потребуватиме обговорень з громадськістю, бізнесом і всіма гілками органів влади, а також із залученням міжнародних партнерів.
Тільки після публічних обговорень законодавчі зміни будуть розглядатись та ухвалюватись Верховною Радою України.
Що передувало
У звіті Мінфіну про стан виконання Національної стратегії доходів у 2024 році йдеться, що уряд планує суттєво змінити умови для ФОПів, які користуються спрощеною системою оподаткування, з підвищенням податкових ставок.
Зокрема, реформа передбачає підвищення податкових ставок – протягом трьох років ставки єдиного податку для юридичних осіб третьої групи поступово зростатимуть до рівня звичайної ставки податку на прибуток (18%).
Своєю чергою заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від партії „Голос” Ярослав Железняк повідомив, що рішення підняти податки є „несерйозним”. Він запевнив, що податковий комітет не підтримає ці зміни.
Місцеві бюджети недоотримали майже 325 мільйонів гривень податків. Йдеться про плату за землю, в тому числі оренду, податок на нерухоме майно, а також новий вид податку – мінімальне зобов’язання, платниками якого є власники сільськогосподарських угідь. Ці податки становлять десяту частину місцевих бюджетів, тож їх несплата – це недофінансування соціальної та медичної сфер, які напряму залежать від казначейських грошей.
