Німеччина хоче, щоб 6,6 млрд євро з Фонду миру Євросоюзу (EPF), розблоковані Угорщиною, були повністю передані Україні. Польща хоче повного повернення близько 450 млн євро за передану Україні зброю. Про це заявив заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик в ефірі RMF FM.
Глава дипломатичного відомства ЄС Кая Каллас запропонувала розподілити 6,6 млрд євро, передбачивши часткове пропорційне відшкодування (10%), підтримку навчальної місії для українських військових та спільні закупівлі зброї для України, Польща відхиляє цей план.
“Ці гроші – це наші гроші. На практиці менше цих грошей означає менше грошей на армію”, – заявив Томчик.
Польща звинувачує Брюссель у тому, що той “намагається змінювати правила посеред гри”.
У свою чергу Німеччина, яка в процентному відношенні вносить найбільший внесок до EPF, вважає, що розблоковані кошти слід передати Україні, а не повертати до національних бюджетів.
Заступник міністра оборони ФРН Себастіан Гартманн закликав партнерів, щоб усі невикористані на початковому етапі виплати з фонду були спрямовані на підтримку України, оскільки EPF був створений як механізм солідарності.
“Країни, які першими надавали зброю, наприклад Польща чи Словаччина, і чиї пожертви вже були враховані та призначені до виплати, не хочуть погоджуватися на зменшення розміру виплат, чого ж вимагають країни, які почали надавати допомогу пізніше, як-от Німеччина”, – повідомляє мовник з посиланнями на польські дипломатичні джерела.
Подібну до Німеччини позицію займають скандинавські країни. Також Франція ближча до позиції Каллас, ніж Польща, оскільки обсяг французької допомоги в рамках цього фонду був невеликим, тобто очікуване повернення також не буде надто значним.
Однак Франція не погодилася з первинною ідеєю глави дипломатії, щоб країни ЄС купували зброю для України в рамках механізму PURL у США. Польщу, натомість, підтримує Словаччина, яка першою заявила, що вимагатиме повного відшкодування за передану Україні зброю. Це питання тепер обговорюватиметься на технічному рівні, а потім має потрапити на розгляд послів.
[type] => post [excerpt] => Німеччина хоче, щоб 6,6 млрд євро з Фонду миру Євросоюзу (EPF), розблоковані Угорщиною, були повністю передані Україні. Польща хоче повного повернення близько 450 млн євро за передану Україні зброю. Про це заявив заступник міністра оборони Польщі ... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1781195520 [modified] => 1781185957 ) [title] => Польща хоче повернення близько €450 млн за зброю, передану Україні [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=71796&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 71815 [uk] => 71796 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 71797 [image] => Array ( [id] => 71797 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-117.png [original_lng] => 139457 [original_w] => 610 [original_h] => 385 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-117-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-117-300x189.png [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-117.png [width] => 610 [height] => 385 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-117.png [width] => 610 [height] => 385 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-117.png [width] => 610 [height] => 385 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-117.png [width] => 610 [height] => 385 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/image-117.png [width] => 610 [height] => 385 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1781175158:8 [_thumbnail_id] => 71797 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 484 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 980399278001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 209 [1] => 1844 [2] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => допомога [1] => Польща [2] => Україна ) ) [1] => Array ( [id] => 71462 [content] =>
Варшава отримала перший транш у розмірі 6,6 мільярда євро, що становить близько 15% від загального обсягу коштів.
Польща стала першою країною Євросоюзу, що одержала фінансування в межах програми Security Action For Europe (SAFE). Про це повідомляє Euractiv.
Варшава отримала перший транш у розмірі 6,6 мільярда євро, що становить близько 15% від загального обсягу коштів, виділених країні за програмою.
Загалом Польща має одержати 43,7 мільярда євро, що є найбільшою національною квотою серед усіх учасників SAFE.
Торік доступ до кредитної програми обсягом 150 мільярдів євро запросили 19 держав ЄС. Після Польщі найбільші пакети фінансування отримали Румунія, Угорщина, Франція та Італія.
Після схвалення національного плану SAFE Польща активно нарощує оборонні закупівлі.
Останніми місяцями Варшава підписала низку контрактів із польськими виробниками на постачання військових вантажівок, паливозаправників та баражуючих боєприпасів.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що країна продовжує швидко укладати нові угоди.
“До суботи буде підписано 40 контрактів на суму 100 мільярдів злотих (23,6 мільярда євро). Ми захищаємося, а не просто говоримо”, – сказав посадовець.
У Балтійському морі розпочали встановлювати монопалі для турбін одного з найбільших енергетичних проєктів у Польщі – морського вітропарку Baltica 2, що у перспективі забезпечить електроенергією до 2,5 мільйона домогосподарств.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє RMF 24.
Проєкт, що реалізується компаніями PGE та Orsted, має ключове значення для енергетичної безпеки країни та трансформації польського енергетичного балансу.
У понеділок у Гданську представники PGE та Orsted оголосили про початок встановлення монопаль під турбіни Baltica 2. У Балтійському морі, приблизно за 40 кілометрів від узбережжя, буде зведено загалом 111 фундаментів – 107 під вітрогенератори та чотири під морські електростанції.
Міністерка клімату та навколишнього середовища Пауліна Хенніг-Клоска підкреслила, що розвиток морської вітроенергетики є фундаментом нового польського енергетичного міксу та гарантією енергетичної безпеки та суверенітету.
У наступні місяці на Балтійському морі з’являться інші елементи інфраструктури – експортні кабелі, морські електростанції та самі вітрогенератори.
Згідно з графіком, усі роботи мають завершитися у четвертому кварталі 2026 року.
Після завершення будівництва Baltica 2 стане одним із стовпів польської енергетичної системи. Парк потужністю 1,5 ГВт зможе забезпечити електроенергією близько 2,5 мільйона домогосподарств.
Перша енергія надійде до національної мережі у першій половині 2027 року, а повне комерційне введення в експлуатацію заплановано на кінець того ж року.
Польська приватна оборонна компанія WB Electronics планує до 2030 року збільшити товарообмін з Україною до 500 мільйонів євро.
Про це повідомив голова правління компанії Пьотр Войцєховський, передає «Укрінформ».
Наразі обсяг спільної торгівлі вже перевищує 300 мільйонів євро. Польський виробник співпрацює з українськими партнерами з 2014 року, а у 2019 році відкрив дочірнє підприємство WB Ukraine, де працюють 200 фахівців.
Компанія реалізує спільні проєкти з київським підприємством «Радіонікс», що спеціалізується на радіолокаційних системах, та харківським заводом FED, який виготовляє агрегати для авіаційної та бронетехніки. WB Electronics постачає комплектуючі для виробництва в Україну, а також закуповує українські технології та продукти, що доповнюють польські розробки.
WB Electronics є одним із лідерів польського ОПК з річним оборотом до 800 мільйонів євро. Підприємство виробляє системи управління вогнем, засоби зв’язку, протитанкові ракети та різні типи БпЛА.
Польща оштрафувала місцеву компанію на 20 млн злотих ($5,5 млн), оскільки та порушила санкції ЄС, продаючи розкішні автомобілі до росії.
Про це повідомили в уряді Польщі.
Компанія, якою керують громадяни Білорусі на південному сході Польщі, у 2022–2023 роках закуповувала автомобілі преміумкласу в Західній Європі, а потім експортувала їх до росії через Польщу, Литву та Білорусь.
Всього було виявлено 100 автомобілів таких виробників, як BMW, Audi, Mercedes, Lamborghini, Porsche та Bentley, на суму понад 49 млн злотих, які були частиною незаконної торгівлі. Податкова служба KAS назвала її одним із “найбільших випадків такого роду” у Польщі.
“Зібрані докази вказують на те, що керівництво компанії діяло свідомо та навмисно брало участь в обході санкцій”, – йдеться у повідомленні.
Варшава вже кілька місяців переслідує компанії, які порушують санкції ЄС проти росії, оскільки різні галузі промисловості повідомляли владі про недобросовісну конкуренцію через ухилення від санкцій, зокрема щодо продажу добрив, деревини, предметів розкоші та тракторів.
Заборона на продаж до росії предметів розкоші вартістю понад 300 євро та автомобілів вартістю понад 50 тисяч євро була частиною санкцій, які блок ввів проти росії після її повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
Чеському оператору RegioJet загрожує штраф у Польщі за скасовані рейси, які не виключили з графіку – водночас там наполягають, що вони не порушили права пасажирів.
Про це повідомляє IDNES.
Причиною для суперечки стала ситуація у грудні 2025 року, коли RegioJet не виконав 23 рейси на маршрутах у Польщі, які були у графіку і на них продавалися квитки. Зокрема, так сталося з рейсами між Варшавою і Краковом, Варшавою і Гдинею, Варшавою і Познанню.
Деякі поскаржились Управлінню польської залізниці (UTK) щодо проблем з відшкодуванням за вже куплені квитки і проблеми у комунікації з техпідтримкою.
В UTK повідомили чеському перевізнику, що організаційні проблеми, якими пояснили ситуацію, не є достатнім виправданням за невиконання зобов’язань перед пасажирами.
У RegioJet не погоджуються, що порушили права пасажирів. “Усіх пасажирів вчасно поінформували про скасування рейсів, вартість квитків компенсували у повному обсязі, також було надано бонус у розмірі 100 злотих як вибачення”,– заявив речник компанії.
Рішення UTK про встановлене порушення прав пасажирів ще не є фінальним і може бути оскаржене. У подальшому UTK може за окремою процедурою накласти на компанію штраф обсягом до 2% від доходу у попередній рік за порушення колективних інтересів пасажирів.
Загалом у системі соціального страхування Польщі (ZUS) застраховано 854,2 тисячі українських громадян.
Станом на липень 2025 року українці становили 5% усіх застрахованих у польському Закладі соціального страхування (ZUS), працюючи переважно у галузі послуг, освіти та на простих роботах. У 2015 році показник становив лише 0,5%. Про це повідомив Польський економічний інститут, інформує Судово-юридична газета у понеділок, 6 квітня.
Нині у Польщі легально перебувають 1,51 млн мігрантів з України. З них 964,4 тисячі мають статус тимчасового захисту, 482,6 тисячі – дозвіл на тимчасове проживання, ще 57,7 тисячі – дозвіл на постійне проживання.
Тоді як у польських дитячих садках і школах навчається 295,5 тисячі українських дітей, у вищих навчальних закладах – 47,5 тисячі студентів з України.
Серед дорослих мігрантів 39% зайняті на простих роботах або роботах, що потребують середньої кваліфікації. Ще 30% – молоді жінки, які прибули протягом минулих чотирьох років і працюють переважно у галузі послуг та освіти.
Не працюють 16% дорослих українців – безробітні та економічно неактивні, переважно жінки, які перебувають у країні менше ніж чотири роки. Ще 15% мігрантів – це молодь, котра проживає у Польщі понад чотири роки та працює на різних посадах.
Загалом у системі соціального страхування Польщі (ZUS) застраховано 854,2 тисячі українських громадян.
Українці становлять 5% ринку праці Польщі. Станом на липень 2025 року саме така частка працюючих українців серед усіх застрахованих у польському Закладі соціального страхування (ZUS). Для порівняння, у 2015 році цей показник становив лише 0,5%. Про це повідомив Польський економічний інститут.
Загалом у Польщі нині легально перебувають 1,51 млн мігрантів з України, свідчать дані Польського економічного інституту (PIE). З них 964,4 тисячі мають статус тимчасового захисту, 482,6 тисячі — дозвіл на тимчасове проживання, ще 57,7 тисячі — дозвіл на постійне проживання.
Водночас у польських дитячих садках і школах навчається 295,5 тисячі українських дітей, а у вищих навчальних закладах — 47,5 тисячі студентів з України.
Серед дорослих мігрантів 39% зайняті на простих роботах або роботах, що потребують середньої кваліфікації. Це переважно чоловіки, які перебувають у Польщі менше ніж чотири роки. Ще 30% — це молоді жінки, які прибули протягом останніх чотирьох років і працюють переважно у сфері послуг та освіти.
Не працюють 16% дорослих українців — це безробітні та економічно неактивні, переважно жінки, які також перебувають у країні менше ніж чотири роки. Ще 15% мігрантів — це молодь, яка проживає у Польщі понад чотири роки та працює на різних посадах.
Загалом у системі соціального страхування Польщі (ZUS) застраховано 854,2 тисячі українських громадян.
За оцінками PIE, притік українських мігрантів щороку забезпечував зростання польського ВВП на 0,5–2,4% завдяки збільшенню пропозиції робочої сили та підтримці споживчого попиту. Польська економіка адаптувалася до міграції, що проявилося у зростанні спеціалізації та підвищенні продуктивності підприємств і працівників.
[type] => post [excerpt] => Українці становлять 5% ринку праці Польщі. Станом на липень 2025 року саме така частка працюючих українців серед усіх застрахованих у польському Закладі соціального страхування (ZUS). Для порівняння, у 2015 році цей показник становив лише 0,5%. Пр... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1775466000 [modified] => 1775426295 ) [title] => Кожен двадцятий працівник у Польщі — українець [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=69861&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 69861 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 69862 [image] => Array ( [id] => 69862 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/1af3d0d9d40af00b72059aea9f8ae780819530ce.jpg [original_lng] => 38997 [original_w] => 650 [original_h] => 420 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/1af3d0d9d40af00b72059aea9f8ae780819530ce-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/1af3d0d9d40af00b72059aea9f8ae780819530ce-300x194.jpg [width] => 300 [height] => 194 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/1af3d0d9d40af00b72059aea9f8ae780819530ce.jpg [width] => 650 [height] => 420 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/1af3d0d9d40af00b72059aea9f8ae780819530ce.jpg [width] => 650 [height] => 420 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/1af3d0d9d40af00b72059aea9f8ae780819530ce.jpg [width] => 650 [height] => 420 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/1af3d0d9d40af00b72059aea9f8ae780819530ce.jpg [width] => 650 [height] => 420 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/1af3d0d9d40af00b72059aea9f8ae780819530ce.jpg [width] => 650 [height] => 420 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1775416229:2 [_thumbnail_id] => 69862 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 432 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 810363861002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 1844 [1] => 143021 [2] => 6131 ) [tags_name] => Array ( [0] => Польща [1] => ринок праці [2] => українці ) ) [8] => Array ( [id] => 69069 [content] =>
Причиною цього блокування стали “помилки в маркуванні”, заявила польська інспекція IJHARS.
Головна інспекція товарної якості сільськогосподарської та харчової продукції Польщі (IJHARS) заборонила ввезення на польський ринок трьох партій української продукції загальною масою майже 60 тонн. Причиною стали помилки в маркуванні. Про це польське відомство поінформувало в соцмережі X.
Заборони впроваджені через “численні порушення в маркуванні товарів, що унеможливлювало їх ідентифікацію та перевірку якості”, заявили в інспекції.
Інспекція в Жешуві (українська історична назва – Ряшів) заблокувала партію пекінської капусти масою 18,56 тонни. В Катовіце – дві партії свіжих курячих яєць загальною вагою 35,7 тонни (604,8 тис. шт.), де помилки стосувалися методу утримання птиці. Інспекція в Кракові заборонила ввезення майже 5 тонн фруктової начинки через відсутність повної інформації про склад інгредієнтів.
Рішення про заборону було прийнято в межах програми Безпечний кордон (Bezpieczna Granica).
За підсумками 2025 року інспекція IJHARS значно посилила нагляд за імпортом, перевіривши загалом 81095 партій агропродукції з третіх країн (проти 78193 у 2024 році).
Україна посіла перше місце за кількістю офіційних заборон на введення товарів в обіг (21 партія). Проте масштаб порушень суттєво зменшився порівняно з 2024 роком, коли було заблоковано 198 партій українського походження.
Проекти будуть визначатися у співпраці між урядами України, Польщі та BGK, пояснили в українському уряді.
Верховна Рада офіційно дозволила діяльність в Україні державного банку Польщі – Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK). Про це повідомляється на Урядовому порталі.
“Ратифікація угоди створить правові підстави для діяльності BGK та дозволить банку надавати уряду України, державним і приватним установам фінансову та технічну допомогу у впровадженні інвестиційних проектів, зокрема Ukraine Facility”, – розповів заступник міністра економіки України Єгор Перелигін.
За його словами, така допомога надаватиметься у формі грантів, позик чи інших фінансових інструментів.
Проекти будуть визначатися у співпраці між урядами України, Польщі та BGK.
Документ дозволить BGK мати статус, подібний до того, яким користуються інституції та банки розвитку, що працюють в Україні.
BGK тепер зможе:
створювати представництва в Україні;
наймати персонал з українським, польським чи іншим громадянством;
проводити переговори, укладати контракти, надавати й отримувати гарантії, здійснювати будь-яку іншу діяльність.
