Найбільший оборонний холдинг Польщі, Polska Grupa Zbrojeniowa SA, прагне збільшити продажі європейським союзникам і посилити співпрацю з такими гігантами, як Rheinmetall AG, Thales SA і BAE Systems Plc.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це в інтерв’ю Bloomberg заявив генеральний директор компанії Адам Лешкевич.
За його словами, компанія планує отримати більше іноземних контрактів на своє обладнання, включаючи переносні зенітно-ракетні комплекси та гаубиці, які пройшли бойові випробування в Україні.
Лешкевич також бачить можливості для компанії розширити клієнтську базу за межі польської армії, продаючи обладнання подвійного призначення приватному сектору.
Польські оборонні підрядники значною мірою відчували труднощі із задоволенням попиту з боку свого уряду, оскільки з 2022 року країна подвоїла свій оборонний бюджет до майже 5% від ВВП.
Європейська програма SAFE з озброєння на суму 150 млрд євро повинна змінити цю ситуацію, особливо з урахуванням того, що план „явно віддає перевагу” фінансуванню проєктів, заснованих на загальноєвропейській співпраці, сказав Лешкевич.
За його словами, така схема може допомогти PGZ придбати ноу-хау, беручи участь у нових транскордонних проєктах.
Співпраця між європейськими оборонними компаніями „відсутня протягом багатьох, багатьох років”, сказав Лешкевич.
„Сьогодні ми шукаємо партнерів, щоб чогось навчитися, або для закупівлі, або для спільного виробництва продукції на основі нових технологій”, – додав він.
PGZ прагне підвищити свій міжнародний авторитет у той час, коли Польща стане найбільшим бенефіціаром програми SAFE.
Компанія PGZ хоче збільшити свій бюджет на дослідження і розробки і прагне налагодити більше партнерських відносин з європейськими колегами, сказав Лешкевич.
США запропонували продати Польщі 250 вживаних бронетранспортерів Stryker зі складу підрозділів американської армії, які планується вивести з Європи, за символічний 1 долар.
Про це повідомило видання Breaking Defense.
Польща ще не дала відповіді, однак готується прийняти пропозицію, щойно буде узгоджено питання логістики та справності техніки, яка вже знаходиться у Європі.
Про те, що США запропонували Польщі купити 250 вживаних машин Stryker за один долар, і що Варшава готується прийняти цю угоду, щойно буде узгоджено логістику, заявив віце-прем’єр-міністр Польщі та міністр національної оборони Владислав Косиняк-Камиш.
За його словами, згідно з запропонованим планом, бронемашини Stryker, які зараз перебувають у Європі, будуть переведені до Польщі, а не відправлені назад до США після скорочення військової присутності США. Пропозицію вже схвалив Генеральний штаб Збройних сил Польщі: це необхідна умова для реалізації подібних домовленостей.
Однак, як зазначає видання, у цієї угоди є й очевидні виклики. По-перше, вживані бронетранспортери Stryker потребуватимуть ремонту та, можливо, модернізації. Окрім того, необхідно створення повної системи технічної підтримки й навчання, оскільки раніше ці машини не використовувалися в польській армії. Це може виявитися дорогим і тривалим процесом, а передання робіт іноземним компаніям ще більше збільшить витрати.
По-друге, угода може мати вплив на оборонну промисловість Польщі в той момент, коли уряд декларує пріоритет локального виробництва в оборонних контрактах.
Як підкреслює видання імовірно, Stryker частково закриють потреби сухопутних військ, які могли б бути реалізовані за рахунок БМП Rosomak, зменшуючи потребу в нових внутрішніх замовленнях. Наразі армія має понад 900 бойових машин піхоти Rosomak, які виробляються в Польщі в модернізованій версії з баштою ZSSW-30. Наприкінці листопада армія Польщі отримала нову партію цих бронемашин.
Втім, міністр заявив, що чим більше озброєння матимуть польські війська, тим краще, а ціна в цьому випадку більш ніж приваблива. Він також зазначив, що опанування різних типів техніки готує польських військових до взаємодії з союзниками, частина яких також використовує Stryker.
Начальник Генштабу Збройних сил Польщі генерал Вєслав Кукула також відкинув побоювання, що запровадження нового типу техніки завадить розвитку польської оборонної промисловості. За узгодженням зі США, наступним кроком буде безпосередній огляд технічного стану.
За словами генерала, якщо безпекова ситуація залишиться без змін, то фінальне рішення має бути ухвалене у другій половині 2026 року.
Польща у 2025 році досягла рекордного обсягу експорту картоплі, відправивши понад 107 тисяч тонн продукції на зовнішні ринки.
Про це повідомляє FreshPlaza.
Майже половину цієї виручки забезпечила Україна, яка стала головним покупцем.
У період із січня по серпень Польща експортувала 107,54 тис. тонн картоплі.
Найбільші покупці:
Україна – 57,11 тис. т;
Румунія – 11,9 тис. т;
Молдова – 9,92 тис. т;
Білорусь – 6,52 тис. т;
Німеччина – 5,63 тис. т;
Італія – 5,01 тис. т;
Словаччина – 2,78 тис. т;
Латвія – 2,4 тис. т;
Іспанія – 1,25 тис. т;
Велика Британія – 820 т.
Експортна виручка за цей період склала 151,99 млн злотих (30,4 млн євро), що значно перевищує минулорічні показники (110,04 млн злотих або 22,0 млн євро). Майже половину доходів забезпечив український ринок – 73,94 млн злотих (14,8 млн євро).
Водночас імпорт картоплі до Польщі перевищує експорт: за вісім місяців завезено 171,69 тис. тонн на суму близько 55,2 млн євро, основним постачальником була Німеччина.
Завдяки диверсифікації Україна може отримати 1 млрд кубометрів скрапленого газу США через польський маршрут. Й деться про постачання у 2026 році.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт „Нафтогазу”.
Повідомляється, що ще 7 листопада в Греції було підписано попередню заяву про наміри з польською енергокомпанією ORLEN. За угодою, тільки в I кварталі 2026 року Україна має отримати 300 млн кубометрів СПГ.
„Цього року в рамках наших домовленостей з ORLEN в Україну буде поставлено 600 млн кубометрів американського LNG. Загалом у 2026 році очікуємо імпорт американського LNG на рівні 1 млрд кубометрів. Дякую нашим польським партнерам за довіру”, – зазначив голова правління „Нафтогазу” Сергій Корецький.
Газ проходитиме регазифікацію на терміналі Свіноуйсьце в Польщі і далі надходитиме в Україну.
Польща збирається постачати до Словаччини американський газ, який має замінити енергоресурси Росії.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявили президенти Словаччини і Польщі Петер Пеллегріні та Кароль Навроцький, яких цитує Укрінформ.
Президент Словаччини наголосив, що його країна перебуває під тиском, щоби якомога швидше відмовитись від газопостачання з РФ.
Він додав, що обговорював це питання з лідерами Польщі і США. За його словами, з технічної точки зору Словаччина “перебуває у дуже складній ситуації”.
“Тому я дуже радий прийняти пропозицію президента Польщі та дії польського уряду, які дозволять забезпечити альтернативні постачання газу до Словаччини через інтерконектор наших систем”, – сказав Пеллегріні.
Навроцький повідомив, що Польща незабаром стане хабом постачання скрапленого газу зі Сполучених Штатів до країн регіону.
Він нагадав про LNG-термінал у Свіноуйсьце та висловив сподівання на скоріше завершення будівництва плавучого терміналу в Балтійському морі.
“Тому перед нами, країнами Центральної та Східної Європи, стоїть важливе завдання, в якому ми повинні бути єдиними: як сказав президент (Словаччини, – ред.) – повна незалежність від російського газу”, – підкреслив Навроцький.
З моменту початку повномасштабної війни в Україні зростає експорт військового спорядження з Польщі. Минулого року його було продано на рекордну суму – 3,2 млрд євро, пише польська економічна газета Dziennik Gazeta Prawna (DGP).
Повномасштабна війна в Україні, яка триває вже майже чотири роки, має значний вплив на польський експорт зброї, зазначає DGP. Прибутки від її продажу польськими компаніями у 2020 році не сягали навіть 400 млн євро, але після вторгнення росії в Україну у 2022-му ця сума зросла майже до 1,2 млрд євро.
Рекорд був установлений у 2024 році, коли вартість експорту зброї становила 3,2 млрд євро, пише DGP з посиланням на дані польського міністерства закордонних справ.
За інформацією видання, найбільшим імпортером польської зброї є Україна, яка минулого року придбала її майже на 2,5 млрд євро. Ця сума не включає військове спорядження, передане Києву безкоштовно в межах 46 пакетів допомоги.
Друге місце за обсягом експорту польської зброї минулого року посіли США зі 190 млн євро, третє і четверте місця – Філіппіни та Іспанія (185 млн і 33 млн євро відповідно).
Польські компанії продали Україні, зокрема, 78 мінометів M74, 18 самохідних гармат Krab і майже 300 різних типів броньованих бойових машин.
До США та Філіппін було поставлено 13 вертольотів Black Hawk з польського заводу американської компанії Lockheed Martin. Загалом 160 переносних зенітних ракетних комплексів Piorun продано до Естонії, Молдови, Норвегії та Латвії. «Експортний успіх» мали також розвідувальні дрони FlyEye та камікадзе-дрони Warmate, вироблені польською компанією WB Group, пише DGP.
У Польщі заявили, що не скасовуватимуть безстрокову заборону на імпорт з України пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшнику, борошна, макухи, висівок, яка діє з 2023 року, попри набуття чинності оновленої торговельної угоди між ЄС та Україною.
Про це йдеться в заяві польського Міністерства сільського господарства, пише „Європейська правда”.
У відомстві стверджують, що нова угода не враховує всі положення, запропоновані Польщею, „які мали мінімізувати потенційний негативний вплив імпорту українських товарів на польське сільське господарство”.
Як зазначили у польському міністерстві, нові квоти та обсяги, що випливають з торговельної угоди між ЄС та Україною, стосуються імпорту товарів до всього ЄС, а в Польщі, як і раніше, діє безстрокова заборона на імпорт з України: пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику, а також деяких продуктів їх переробки.
„У зв’язку з появою неправдивої інформації міністерство сільського господарства підтверджує: нова угода не впливає на зміну вищезазначених положень”, – йдеться у заяві.
У Польщі розпочалося будівництво заводу з виробництва снарядів калібру 155 мм.
Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони країни, передає „Європейська правда”.
Як зазначається, будівництво розпочалося в місті Красник за 100 км від кордону з Україною.
„Підприємством Mesko у Краснику закладено перший камінь у будівництво нового заводу з виробництва артилерійських боєприпасів калібру 155 мм”, – заявили у Міноборони Польщі.
Польська армія використовує 155-мм артилерійські боєприпаси для озброєння гармат-гаубиць Krab і корейської K9 Thunder.
50% поляків вважає, що допомога, яку Польща надає біженцям з України, є занадто великою. Майже така ж кількість виступає проти подальшого прийому українців.
Про це свідчить останнє опитування польського Центру дослідження громадської думки (CBOS), пише Polsat News.
Опитування показало, що за останні пів року ставлення поляків до прийому українських біженців знову дещо погіршилося. Ця тенденція спостерігається з невеликими перервами з середини 2023 року.
Прийом біженців: Частка голосів на підтримку прийому біженців з України є найнижчою (48%), а голосів проти – найвищою (45%) з 2014 року, коли CBOS почав ставити це питання.
Оцінка обсягу допомоги
У польському суспільстві зараз переважає думка, що обсяг допомоги є надмірним:
50% опитаних вважають, що допомога, яку Польща пропонує, є занадто великою.
46% вважають, що її масштаб є відповідним.
Умови для соціальних пільг
Опитування також виявило, що більшість поляків підтримують жорсткіші умови для доступу українців до соціальних пільг:
58% поляків вважають, що доступ до таких пільг і послуг, як виплата „800 плюс” або безкоштовна медична допомога, повинні мати тільки ті українці, які працюють і платять податки в Польщі.
25% опитаних вважають, що, крім роботи та сплати податків, українці, які отримують доступ до цих послуг, повинні також мати статус біженця.
8% респондентів вважають, що українці в Польщі взагалі не повинні користуватися такими пільгами.
У Польщі Сенат 17 вересня ухвалив новий закон про іноземців і допомогу громадянам України – документ підготували після вето президента Кароля Навроцького на іншу законодавчу ініціативу про статус українців у Польщі.
Зазначається, що сенат Польщі не вносив своїх правок до документа, ухваленого Сеймом минулого тижня, тому вважається остаточно ухваленим парламентом і очікуватиме підпису президента Кароля Навроцького.
Серед іншого, закон подовжує легальність перебування в Польщі громадян України, які втекли від війни, до 4 березня 2026 року.
Він посилює контроль над отриманням іноземцями соцдопомоги, зокрема програми 800+. Право на неї буде пов’язане з професійною активністю та навчанням дітей у польській школі. Винятком, наприклад, є батьки дітей з інвалідністю.
Також запроваджується обмеження щодо можливості користування медичними послугами дорослими громадянами України. Йдеться, зокрема, про медичні та лікарські програми, лікувальну реабілітацію та стоматологічне лікування.
