Шрі-Ланка переводить працівників державних установ на чотириденний робочий тиждень. Вони матимуть ще один вихідний день по середах.
Таким чином острівна країна вимушена реагувати на війну на Близькому Сході, щоб уникнути колапсу економіки та запобігти нестачі палива, пише BBC.
«Ми повинні готуватися до найгіршого, але сподіватися на краще», – заявив президент Анура Кумара Діссанаяке на екстреній зустрічі з високопосадовцями на початку тижня.
Представники влади обрали вихідним середу замість пʼятниці, щоб державні установи не були зачинені три дні поспіль. Це рішення не стосується шкіл та університетів, а також держустанов, які надають основні послуги, як-от органи охорони здоров’я та у сфері імміграції.
Водії ж тепер зобовʼязані зареєструватися для отримання Національного паливного пропуску, який обмежує кількість пального, що люди можуть придбати.
Азія встановлює такі жорсткі обмеження через війну США з Іраном, яка фактично зупинила судноплавство в Ормузькій протоці. Адже майже 90% усієї нафти та газу, які перевозили через протоку минулого року, прямували до Азії.
Зокрема, у Таїланді уряд закликає людей замінити костюми на футболки з короткими рукавами, щоб зменшити залежність від кондиціонерів. А у Мʼянмі приватним транспортним засобам дозволено їздити лише через день, залежно від номерного знака.
На Філіппінах деякі урядові установи зобовʼязали своїх співробітників працювати з дому принаймні один день на тиждень. А Вʼєтнам закликає громадян пересісти на велосипеди та більше часу проводити вдома, щоб заощаджувати паливо.
Під час війни в Україні ринок праці зазнав суттєвих змін, зокрема через посилені правила мобілізації, що спричинило дефіцит спеціалістів у різних секторах, від будівельних до транспортних. У зв’язку з цим, низка вакансій, які традиційно вважали „чоловічими”, тепер заповнюють жінки. Важливість навичок стає вирішальною, незалежно від статі працівника, особливо в умовах, коли багато кваліфікованих кадрів виїхали за кордон.
Дефіцит кадрів у ритейлі
Значний дефіцит кадрів в Україні, зокрема в ритейлі, зумовлений масовою міграцією та мобілізацією. Особливо гостро стоїть питання недостатності продавців-консультантів, касирів, охоронців, керівників магазинів, вантажників, водіїв. Наприклад, коефіцієнт RR-індекс для продавців-консультантів становить 1,6, а для касирів — 3,4, що вказує на великий дефіцит кандидатів на ці посади.
Компанії на ринку ритейл реагують на це підвищенням заробітної плати від 5% до 20%, а у деяких професіях навіть до 30%. Прогнозується, що у 2024 році зростання фонду заробітної плати продовжиться на рівні 5-20%.
Жінки займають “чоловічі” вакансії
Зі збільшенням ролі жінок у „чоловічих” професіях, таких як будівельники, водії, електрогазозварники, жінок стає більше у сферах, де вони традиційно були менш представлені. Зокрема, у 2023 році у будівництві працювало 1,2 тисячі жінок, що становить 38% працівників галузі, у порівнянні з 20% до війни.
У ритейлі жінок частіше призначають на посади, які традиційно вважалися чоловічими. Зокрема на посади охоронців, водіїв, вантажників, саме через відсутність чоловіків-кандидатів. Наприклад, в мережі АТБ жінки займають посади охоронців та вантажників, а в національній мережі АЗК UPG — посади водіїв, заправників, вантажників та охоронців.
Проте в деяких сферах, наприклад у сільському господарстві, переважає кількість чоловіків, через високу фізичну напругу та ризики для здоров’я, характерні для таких професій. У цих секторах зміна гендерного складу працівників відбувається повільніше, попри зростання кількості жінок у деяких випадках, як от оператори дронів.
Як зросла зарплата в Україні
У IV кварталі 2023 року середня зарплата в Україні зросла до 19 231 гривень, що на 16,7% більше порівняно з тим же періодом минулого року, за даними Державної служби статистики. Найбільше зарплати зросли у сфері „Інформація та телекомунікації” – на 23,3%, до 41 326 гривень на місяць. За нею йде сектор „Фінансова та страхова діяльність” з середньомісячною зарплатою 37 477 гривень (+24,0%). У галузі „Державне управління та оборона” зафіксоване зростання на 12,2%, до 28 516 гривень. Сектор „Професійна, наукова та технічна діяльність” показав зростання на 13,8%, де середня зарплата склала 25 860 гривень. Найнижчі показники у сфері освіти, де середня зарплата становить 13 500 гривень, зростання склало лише 0,5%.
Реальну зарплату у 2022-му “зʼїла” інфляція.
У 2022 році середня зарплата становила 14 847 гривень, але, враховуючи інфляцію, вона фактично знизилася на 11,9%. Втім, уряд прогнозував зростання номінальних зарплат до 18 527 гривень у 2023 році, а з урахуванням інфляції – на 10,1%. Очікується, що у 2024 році цей показник сягне 21 809 гривень, а з урахуванням інфляції зросте на 8,5%. Далі, згідно з прогнозами, зарплата досягне 25 732 гривень у 2025 році та 30 260 гривень у 2026 році. Згідно з прогнозом МВФ, у 2024 році середня зарплата в доларах становитиме 527 доларів, перевищуючи показник довоєнного 2021 року. У 2025 та 2026 роках вона очікується на рівні 559 та 619 доларів відповідно.
Кожен четвертий українець знаходиться за межею бідності. Про це заявила омбудсмен Людмила Денісова в Facebook після соціального форуму Ради ООН з прав людини.
„Результати здійснюваного мною моніторингу свідчать: більше чверті усього населення України перебуває за межею бідності. Прожитковий мінімум в Україні становить близько $ 75 на одну людину в місяць. Мінімальна заробітна плата українців – $ 176”, – написала Денісова.
Хоча рівень оплати праці і збільшився, в Україні спостерігається таке явище, як бідність працюючих. Наприклад, кожному третьому що працює не вистачає зарплати на необхідні життєві потреби, а кожен другий працездатний працює на умовах вторинної зайнятості.
„Крім того, в Україні на 24% зросла заборгованість з виплати заробітної плати і становить $ 200 млн. Незмінно високим залишається рівень бідності серед осіб пенсійного віку. Пенсію в розмірі нижче або на рівні межі монетарної бідності отримують близько 80% наших пенсіонерів”, – додала Денісова.
За її словами, через війну на Донбасі більше 1,5 млн українських громадян були змушені покинути свої будинки.
Крім того, бідність поглибилася в умовах пандемії COVID-19, яка спровокувала зростання безробіття. Також відсутнє належне соцзабезпечення людей з інвалідністю і малозабезпечених громадян, обмежений доступ до дистанційного онлайн-навчання більшості дітей з малозабезпечених сімей.
