Понад 10 тисяч працівників Air Canada, які не змогли досягти угоди про заробітну плату до кінцевого терміну, призначеного на п’ятницю, у суботу оголосили страйк.
Air Canada заявила про скасування всіх рейсів. Станом на ранок суботи у зв’язку зі страйком найбільша авіакомпанія Канади скасувала понад 620 рейсів, через що мандрівники з усього світу наразі не можуть скористатися послугами авіаперевезення.
На сьогодні бортпровідникам платять за час, проведений у повітрі, але їхня профспілка прагне домогтися компенсації також за час, проведений на землі між рейсами, та за допомогу пасажирам при здійсненні посадки.
У суботу бортпровідники організували протести у великих канадських аеропортах.
Air Canada та її бюджетна дочірня компанія Air Canada Rouge перевозять у середньому 130 тисяч пасажирів на день. Air Canada виконує найбільшу кількість рейсів до Сполучених Штатів серед усіх іноземних авіакомпаній.
Припинення фінансування USAID вплинуло на сфери, які забезпечують стабільність і розвиток України в умовах війни. Відбудова шкіл, лікарень, енергетичної інфраструктури, підтримка малого та середнього бізнесу, медіа, ветеранських ініціатив — усе це тепер під загрозою.
Серед найчутливіших напрямків, які постраждали, експерти називають відбудову шкіл і дитячих садків, оскільки багато навчальних закладів у прифронтових регіонах ще не відновлено. Також обмежене фінансування енергетичної інфраструктури, яка потерпає від атак. Значно скорочена допомога лікарням, особливо в регіонах, де тривають бойові дії.
Закриття ветеранських ініціатив та незалежних медіа
Одним із найбільших ударів стало призупинення програми «Врожай», яка допомагала українським аграріям отримувати безоплатне насіння для відновлення виробництва. Втрата цього фінансування означає зменшення врожаїв, скорочення робочих місць у сільському господарстві та, як наслідок, зростання цін на продовольство.
Втрата американських коштів вплинула на громадські організації, що підтримують ветеранів, та незалежні медіа. Veteran Hub змушений закрити Лінію підтримки ветеранів та хаб у Вінниці. Співзасновниця організації Івона Костина зазначила, що організація раніше не проводила публічного фандрейзингу, проте зараз змушена звертатися за допомогою. «Ми свідомо не будували публічний фандрейзинг, бо вважали, що приватні донати мають іти війську. Але зараз змушені відкрито просити про допомогу», — повідомила співзасновниця організації Івона Костина. Про це пише Детектор Медіа.
Крім того, припинення фінансування USAID зачепило незалежні медіа. Низка журналістських проєктів, що працювали на розслідування корупції та боротьбу з дезінформацією, залишилися без підтримки. Деякі редакції вже заявили про скорочення штату або припинення випуску матеріалів.
Державні програми не постраждають
Українські організації та уряд шукають нові можливості для залучення фінансування, включаючи європейські гранти, залучення пожертв від громадян і бізнесу та розгляд можливості тимчасової компенсації найбільш критичних втрат. Очікується, що після завершення аудиту фінансування може бути частково відновлено.
Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович під час пресконференції 27 січня заявила, що тимчасова зупинка фінансування USAID поки не вплинула на державні програми. Вона зазначила, що Україна має домовленості з європейськими партнерами, зокрема Великою Британією та Світовим банком, які продовжують надавати підтримку. Також вона уточнила, що фінансування USAID більше стосується громадського сектору, а не великих бюджетних проєктів. Наразі триває уточнення щодо підрядників, яким припинене фінансування.
Громадський сектор може не впоратися
Експертка Уляна Мовчан заявила, що уряд може впоратися з тривалим замороженням фінансування, але некомерційний сектор — ні. Однак експерти попереджають, що якщо фінансування не відновиться найближчим часом, це матиме критичні наслідки для громадського сектору, передає Суспільне новини. Якщо фінансування не відновиться, багато організацій змушені будуть припинити свою діяльність.
Меншою мірою постраждають організації, що мають альтернативні джерела фінансування, такі як грантові програми ЄС та інших міжнародних партнерів, благодійні внески громадян і бізнесу, а також доходи від реклами. Організації, що майже повністю залежали від коштів USAID, можуть зупинити роботу в найближчі місяці.
Російський «Газпром» заявив, що з 1 січня 2025 року припиняє поставки газу до молдовського Придністров’я у зв’язку з «невиконанням платіжних зобов’язань». Компанія поінформувала, що 28 грудня направила повідомлення Moldovagaz про намір припинити поставки газу.
Також в російській компаній звинуватили Moldovagaz у «регулярному невиконанні своїх платіжних зобов’язань за чинним контрактом, що є істотним порушенням його умов».
У пресрелізі йдеться, що 1 січня 2025 року о 08:00 за московським часом «Газпром» «обмежить» постачання газу в Молдову до 0 м3 на добу.
«Обмеження діятиме доти, доки «Газпром» не повідомить Moldovagaz про інше. «Газпром» залишає за собою всі свої права, включно з правом на одностороннє розірвання контракту і правом вимагати від Moldovagaz відшкодування всіх збитків і сплати штрафів за невиконання та/або неналежне виконання Moldovagaz своїх зобов’язань за контрактом», – ідеться у пресрелізі.
Своєю чергою тимчасовий виконувач обов’язків голови Moldovagaz Вадим Чебан повідомив, що компанія «взяла до відома» рішення «Газпрому», інформує NewsMaker.
Він нагадав, що з грудня 2022 року весь газ, який постачали з росії, передавали в придністровський регіон.
«Водночас природний газ для споживачів правого берега Дністра купували на регіональних і європейських ринках. Слід підкреслити, що Moldovagaz законтрактував необхідні обсяги газу, які повністю забезпечать усе споживання Правобережжя до кінця березня 2025 року», – уточнив Чебан.
Молдова отримує газ із росії за контрактом, який діє до кінця жовтня 2026 року. З осені 2022 року «Газпром» обмежив постачання газу до 5,7 млн кубометрів на добу, що значно менше, ніж споживання Молдови в зимовий період.
У підсумку з кінця 2022 року весь російський газ відправляють у Придністров’я, де його використовують для генерації електроенергії на Молдовській ГРЕС, а решту – для побутових потреб.
Російський „Газпром” у суботу зупинив експорт газу до Фінляндії.
Про це повідомив фінський оператор газової системи, пише „Європейська правда” з посиланням на агентство Reuters.
„Імпорт газу через пункт входу Іматра припинено”, – йдеться в повідомленні Gasgrid Finland. Іматра є точкою входу російського газу до Фінляндії.
Фінський державний оптовий постачальник газу Gasum у п’ятницю заявив, що „Газпром” попередив про зупинку постачання у ніч на суботу.
Gasum також підтвердив у суботу, що поставки припинилися.
Фінляндія погодила оренду плавучого СПГ-терміналу, щоб зменшити залежність від газу з РФ
„Постачання природного газу до Фінляндії за контрактом на поставку Gasum припинено”, – йдеться в повідомленні.
Віднині протягом майбутнього літнього сезону Gasum постачатиме своїм клієнтам природний газ з інших джерел по трубопроводу Balticconnector. BalticСonnector з’єднує Фінляндію з газовою мережею сусідньої Естонії.
Більшість газу, що використовується у Фінляндії, надходить із Росії, але на газ припадає лише близько 5% її річного споживання енергії.
„Газпром експорт” раніше зажадав, щоб європейські країни платили за постачання російського газу в рублях через санкції, введені у зв’язку з вторгненням РФ в Україну, але Фінляндія відмовилась це робити.
Більшість європейських контрактів на постачання укладено в євро або доларах, і Росія вже відключила газ Болгарії та Польщі минулого місяця після того, як вони відмовилися дотримуватися нових умов оплати.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Офіційна процедура перед введенням в експлуатацію газопроводу «Північний потік 2» у Німеччині була тимчасово призупинена у вівторок.
За даними Bundesnetzagentur – компанії, яка експлуатує німецьку ділянку нової частини газопроводу «Північний потік» (що постачає російський природний газ через Балтійське море в обхід України та Польщі), – він зможе отримати сертифікат на початок транспортування, лише якщо відповідатиме німецьким вимогам.
Тому швейцарська компанія Nord Stream 2 AG, яка управляє інвестиціями, вирішила створити німецьку дочірню компанію. Вона стане власником і оператором німецької ділянки газопроводу. Таким чином, нова дочірня компанія повинна буде відповідати вимогам Закону про енергетику для незалежних системних операторів, наголоcив орган влади, посилаючись на пункти законодавства, згідно з якими експлуатація трубопроводу та продаж транспортованого в ньому газу мають бути розділені.
У повідомленні також зазначається, що процес сертифікації до створення нової компанії призупинять. Пізніше справу вирішать на основі нових документів, поданих дочірньою компанією як новим заявником, протягом чотирьох місяців, що залишилися, згідно із законом.
Рішення німецької влада ввійде до проєкту, який надішлють до Європейської комісії. Вона діятиме як орган Співтовариства з питань конкуренції відповідно до правил внутрішнього ринку ЄС.
За інформацією німецької бізнес-газети Handelsblatt, призупинення може продовжити процес видачі сертифіката оператора на кілька місяців, який має завершитися не пізніше 10 січня. Однак основний інвестор – російський «Газпром», який володіє Nord Stream 2 AG, – може почати постачання природного газу до закінчення розгляду, хоча це загрожує штрафом за порушення правил.
Процедура сертифікації Bundesnetzagentur відповідає положенням газової директиви Європейського Союзу. Це стосується трубопроводів, які надходять до Співтовариства з так званих третіх країн за межами ЄС і були побудовані після 2019 року. Положення не тільки передбачає розділення операцій трубопроводу та продаж природного газу, але й доступ до трубопроводу сторонніх третіх сторін незалежно від інвестицій. Однак вимоги до сертифікації поширюються лише на ділянку трубопроводу, що знаходиться в німецьких територіальних водах.
Згідно з аналізом Handelsblatt, «Газпром» здатний виконати всі вимоги німецької влади на основі інтерпретації вимог ЄС, хоча це потребуватиме часу та грошей. Інше питання полягає в тому, чи буде цим задоволений Брюссель, який ставиться до «Північного потоку 2» набагато критичніше, ніж німецька влада. Очевидно, чітке вирішення ситуації здатний забезпечити лише Європейський Суд, ухваливши рішення, на яке можуть знадобитися роки, пояснює німецьке видання.
Як зазначають автори статті, розділення не обов’язково означає, що «Газпрому» доведеться продати трубопровід, згідно з інтерпретацією німецької влади. Може бути достатньо реорганізації всередині групи компаній. Доступ третіх сторін можна надати через так звані віртуальні канали. Це означає, що частина газу буде передана від російської до європейської компанії в певному місці трубопроводу й таким чином вимога доступу буде виконана.
Окрім того, наголошується, що за процедурою Bundesnetzagentur уважно стежить не лише Єврокомісія, але й Вашингтон, який також різко критикує інвестиції.
Виконавчий федеральний уряд Німеччини не відмовляється від інвестицій. Про це свідчить заява прессекретаря міністерства економіки у вівторок. За словами очільника відомства Петера Альтмаєра, він вважає рішення влади правильним і гадає, що питання законодавства про відкриті товариства мають бути узгоджені якомога швидше. Однак цей випадок не впливає на оцінку міністерства про те, що видача сертифіката, тобто введення в експлуатацію газопроводу, не поставить під загрозу безпеку постачання газу до Німеччини та ЄС.
Крім Єврокомісії та США, Польща й Україна також не хочуть введення в експлуатацію нового газопроводу. Зокрема вони побоюються, що таким чином Москва отримає занадто великий вплив у Німеччині.
Маючи потужність газопроводу в 55 мільярдів кубометрів на рік, таку ж, як існуючий «Північний потік 1», Росія в принципі могла б виключити Україну як транзитну країну й перекинути 80% своїх поставок газу до Європи за єдиним маршрутом, завойовуючи при цьому домінуюче становище на ринку Німеччини із 40% до понад 60%.
