Британія інвестує 25 мільйонів доларів, щоб розблокувати український експорт та імпорт, включно з життєво важливими поставками продовольства.
Про це повідомляє МЗС Британії.
Зазначається, що в рамках дводенної програми міністр закордонних справ зустрінеться з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, Біллом Гейтсом та іншими, щоб обговорити необхідність подальшої співпраці та свіжого мислення, зокрема для вирішення поточних конфліктів.
Також глава МЗС Британії підтвердить свою підтримку України в бесіді з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, яка зосередиться на необхідності єдності, щоб закласти підвалини довгострокового майбутнього України і виграти війну.
Норвегія оголосила про виділення 200 млн норвезьких крон (17 млн євро) Всесвітній продовольчій програмі, включно з гуманітарною продовольчою програмою „Зерно з України”.
Про це повідомляє пресслужба уряду Норвегії.
Ще 50 млн норвезьких крон (4,2 млн євро) буде передано до Фонду України Світового банку.
„Норвегія продовжуватиме підтримувати народ України. Водночас ми не випускаємо з уваги й інші кризи у світі. Програма Нансена – один із прикладів того, як нам вдається об’єднати ці зусилля”, – сказав міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.
При цьому наголошується, що ще 150 млн норвезьких крон (12,7 млн євро) буде виділено Всесвітній продовольчій програмі у відповідь на її заклик до надання надзвичайної допомоги Україні. Крім надання продовольчої допомоги поблизу лінії фронту, ці кошти будуть використані для розмінування сільськогосподарських земель, що дасть змогу фермерам якнайшвидше повернутися до виробництва продуктів харчування.
Фінляндія виділить 3 мільйони євро додаткової підтримки для покращення продовольчої безпеки в Україні. Зокрема кошти будуть спрямовані на підтримку експорту зерна і на допомогу в розмінуванні сіл.
Про це повідомляє МЗС Фінляндії, передає Укрінформ.
2 мільйони євро з наданого фінансування буде виділено як гуманітарну допомогу іншим країнам. За підтримки Фінляндії Всесвітня продовольча програма (ВВП) закуповує зерно в Україні і експортує його до африканських країн, які постраждали від продовольчої кризи. Раніше Фінляндія вже надала підтримку українському експорту зерна на суму 11,5 млн євро.
Фінляндія також підтримує розмінування в Україні, щоб допомогти фермерам відновити свої землі для обробітку.
Програму підготували у співпраці з українським урядом.
У фінському МЗС зазначають, що загальний внесок Фінляндії в гуманітарне розмінування в Україні з початку російської війни становить приблизно 8,25 млн євро.
Укотре вироблені в Україні продукти харчування викликають напругу на ринках Європейського Союзу. Але якщо в перші місяці російсько-української війни офіційні особи ЄС побоювалися глобального дефіциту продовольства, то тепер у деяких державах-членах викликає занепокоєння необмежений імпорт сільськогосподарської продукції, виробленої в охопленій воєнними діями країні.
Щоб уникнути українського продовольчого демпінгу, єврокомісар з питань сільського господарства та розвитку сільських територій Польщі Януш Войцеховський запропонує переглянути укладену з Києвом угоду про вільну торгівлю, пише Politico. Єврокомісар говорив у польському парламенті про необхідність введення обмежень на імпорт деяких продуктів харчування та сировини, вироблених в Україні, щоб захистити внутрішні ринки та фермерів ЄС.
Українські продукти: багато чи мало?
У червні Брюссель домовився з Києвом про те, що ЄС на рік призупинить імпортні мита на українські товари, а також сприятиме доставці сільськогосподарської продукції з охопленої війною країни шляхом створення так званих маршрутів солідарності.
Метою Єврокомісії було завдяки тимчасовому звільненню від мита й розвитку наземних транспортних шляхів надати Україна можливість експортувати якомога більше продовольства та сировини через блокування росією встановлених морських шляхів.
Пізніше за посередництва кількох країн та ООН Москва й Київ домовилися залишити відкритими найважливіші морські шляхи транспортування продовольства і сировини.
Однак ця угода досить крихка, оскільки росія готова в будь-який момент знову заблокувати прохід кораблів, які відправляються з українських портів. Таким чином, підвищення пропускної спроможності альтернативних маршрутів наземного транспорту залишалося пріоритетною метою розвитку, що також вплине на угорсько-українське автомобільне та залізничне сполучення.
Досі Київ отримував гроші на просування експорту
Пропозиція єврокомісара з питань сільського господарства Януша Войцеховського щодо обмеження імпорту викликає подив, оскільки різко суперечить словам Урсули фон дер Ляєн, президентки Європейської комісії, яка пообіцяла ще один мільярд євро підтримки для збільшення експорту українського зерна в листопаді.
Торговельні послаблення дали свій результат, і в серпні порівняно з цим місяцем минулого року кількість товарів, які надходять до ЄС, зросла в рази. Це, зокрема, найважливіші злаки, олія, тваринні жири, яйця, м’ясо птиці, цукор.
Крім польських фермерів, дедалі більша кількість українських товарів, які надходять у країни ЄС, підриває конкурентоспроможність румунських та болгарських виробників.
Побоювання фермерів ЄС можуть підтвердитися
Ще до війни деякі сільськогосподарські продукти надходили до ЄС у значних кількостях. Зокрема в минулому спричиняли потрясіння на ринках м’ясо птиці та яйця.
Конкурентоспроможність європейських виробників серйозно погіршує дешевий український товар. Це пов’язано з тим, що правила безпеки харчових продуктів і захисту тварин у ЄС є найсуворішими у світі. Відповідність нормам Євросоюзу тягне за собою значні додаткові витрати. Натомість українські виробники не підпадають під ці правила, і відповідність нормам ЄС не є умовою для імпорту.
Таким чином, українські фермери та агрокомпанії можуть виробляти більшу кількість продуктів харчування за значно нижчою ціною, ніж їхні конкуренти з ЄС. У зв’язку з цим продукти з України, які з’являються в комерційному обігу Євросоюзу, є набагато дешевшими, а їхня якість поступається продукції, виробленій у країнах-членах.
Угода про вільну торгівлю буде переглянута Єврокомісією через рік, але, виходячи із заяв, зроблених на сьогодні, можна очікувати, що українські продовольчі продукти й сільськогосподарська продукція зможуть ввозитися до Європейського Союзу без мита ще й у 2024-му.
[type] => post [excerpt] => Вартість продуктів харчування в Україні практично щотижня зростає, а ціни б'ють нові й нові рекорди мало не щодня. За даними Державної служби статистики, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, продукти подорожчали в середньому на 23,7%... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1669237680 [modified] => 1669227004 ) [title] => Останнє місце в рейтингу продовольчої безпеки. Чому ціни на продукти в Україні бʼють рекорди? [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=32087&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 32158 [uk] => 32087 ) [crid] => oxc2131 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 32088 [image] => Array ( [id] => 32088 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/01001r8s-823b-1280x720-1.jpeg [original_lng] => 74225 [original_w] => 1078 [original_h] => 720 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/01001r8s-823b-1280x720-1-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/01001r8s-823b-1280x720-1-300x200.jpeg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/01001r8s-823b-1280x720-1-768x513.jpeg [width] => 768 [height] => 513 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/01001r8s-823b-1280x720-1-1024x684.jpeg [width] => 1024 [height] => 684 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/01001r8s-823b-1280x720-1.jpeg [width] => 1078 [height] => 720 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/01001r8s-823b-1280x720-1.jpeg [width] => 1078 [height] => 720 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/01001r8s-823b-1280x720-1.jpeg [width] => 1078 [height] => 720 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1669219968:3 [_thumbnail_id] => 32088 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 2065 [translation_required_done] => 1 [_oembed_3c047a4070f2e79adf96dd8ae18dad66] =>
?: As long as Russia continues its war against Ukraine, NL will provide assistance to Ukraine. Military, humanitarian and diplomatic. We’re allocating €2.5 bn for this in 2023. Ukraine can rely on the Netherlands. We just confirmed this in our conversation with @ZelenskyyUa. pic.twitter.com/VdzMKCqkWR
У Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН ( FАО) заявили, що в жовтні світові ціни на продовольчі товари, окрім зернових культур, знизилися.
Про це йдеться у пресрелізі організації, передає Укрінформ.
“Порівняльний показник світових цін на продовольчі товари був загалом стабільним у жовтні, причому зростання цін на зернові було більш ніж компенсовано зниженням котирувань на інші основні продукти харчування”, – заявили в організації.
Зазначається, що Індекс продовольчих цін FАО, який відстежує щомісячні зміни міжнародних цін на продовольчий кошик, у жовтні становив у середньому 135,9 пункти, що незначно нижче рівня вересня (136).
Крім того, індекс знизився на 14,9% порівняно з його історичним максимумом, зафіксованим у березні 2022 року (159,7). Проте залишився на 2,0% вище рівня жовтня 2021 року.
Згідно з Індексом продовольчих цін FАО, світові ціни на продовольство падають уже сім місяців поспіль.
Повернення росії до виконання Чорноморської зернової ініціативи ООН є доброю новиною, але це не змінює той факт, що саме агресивна війна росії проти України спричинила глобальну продовольчу кризу.
Про це сьогодні у німецькому Мюнстері, де відбувається зустріч міністрів закордонних справ «Групи семи», заявив високий представник ЄС Жозеп Боррель, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Продовольство та добрива не підпадають під санкції Європейського Союзу. Не санкції спричинили нестачу продовольства у світі, вона стала наслідком блокування росією експорту зерна з України. Доброю новиною є, що росія вирішила повернутися до (зернової – ред.) угоди, що була укладена завдяки зусиллям ООН та Туреччини. Але тривалий час, протягом багатьох тижнів та місяців, українське зерно не могло бути експортованим. Ви не можете навіть порахувати кількість людей, які нині страждають від голоду», – наголосив високий представник ЄС.
«Нам потрібно взаємодіяти з міжнародним співтовариством. Ми маємо продовжувати імплементацію санкцій проти російської економіки. І ми будемо підтримувати Україну у військовому сенсі, що ми й робимо», – додав Боррель.
За даними представників ООН, в Україні досі залишаються мільйони тонн продовольства, яке чекає на відправлення, повідомляє Guardian.
Наразі в рамках «зернової угоди» за посередництва Туреччини та ООН з України експортовано понад 1 млн тонн зерна та інших продуктів харчування.
За словами координатора процесу Аміра Абдулли, завдяки угоді, досягнутій кілька тижнів тому, продовольча криза послабилася, але додав, що потрібно вивезти набагато більше зерна, щоб звільнити місце в сховищах для нового врожаю.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Внесок України у світовий прдовольчий ринок 2021 року еквівалентний харчуванню близько 400 млн людей, не рахуючи населення України. До 2030 року планують забезпечення продовольством 1 млрд населення світу.
Про це повідомив у Telegram міністр агрополітики Роман Лещенко.
“Ми дедалі впевненіше претендуємо на статус одного з найбільших гарантів світової продовольчої безпеки. 20 років тому Україна “годувала” лише 40 млн людей у світі. Сьогодні ж внесок України еквівалентний харчуванню близько 400 млн людей, не рахуючи наше населення.
Наша стратегія розвитку до 2030 року передбачає забезпечення продовольством 1 млрд населення світу”, – написав міністр.
Він додав, що сільське господарство показало найвищий приріст виробництва в 2021 році – 14,4 %.
“За підсумками року на сільгосппідприємствах виробництво збільшилося на 19,2 %. У результаті сільське господарство торік дало найвищий відсоток до ВВП серед усіх секторів економіки – понад 10 %. На агропродовольчу продукцію також припадає найбільший відсоток у загальному експорті України – близько 41 % за рік”, – додав Лещенко.
За його словами, 9 лютого уряд ухвалив рішенння про передачу всіх функцій, що стосуються продовольства, до Мінагрополітики – для “подальшого динамічного росту агросектора та задля виконання стратегічних цілей”.
Йдеться про формування державної політики у сферах:
безпечності та якості харчових продуктів;
карантину та захисту рослин;
ветеринарної медицини;
органічного виробництва;
обігу та маркування органічної продукції.
Міністр пояснив, що таке рішення передбачає передусім об’єднання та кооперацію усіх фахових спеціалістів у межах одного міністерства, обмін даними та їх координацію, пише Економічна правда.
[type] => post [excerpt] => Внесок України у світовий прдовольчий ринок 2021 року еквівалентний харчуванню близько 400 млн людей, не рахуючи населення України. До 2030 року планують забезпечення продовольством 1 млрд населення світу. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1644485040 [modified] => 1644444084 ) [title] => Україна забезпечує продовольством близько 400 млн людей у світі, - Мінагро [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=19550&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 19547 [uk] => 19550 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 19548 [image] => Array ( [id] => 19548 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/02/mezogazdasag-fold.jpg [original_lng] => 188859 [original_w] => 690 [original_h] => 459 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/02/mezogazdasag-fold-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/02/mezogazdasag-fold-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/02/mezogazdasag-fold.jpg [width] => 690 [height] => 459 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/02/mezogazdasag-fold.jpg [width] => 690 [height] => 459 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/02/mezogazdasag-fold.jpg [width] => 690 [height] => 459 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/02/mezogazdasag-fold.jpg [width] => 690 [height] => 459 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/02/mezogazdasag-fold.jpg [width] => 690 [height] => 459 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 2620 [_thumbnail_id] => 19548 [_edit_lock] => 1644436886:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_85c9cfa7709c88e27643ee0aca298db8] => [_oembed_time_85c9cfa7709c88e27643ee0aca298db8] => 1646750802 [_oembed_23979624df69bc2fc339b4ed5a49c4f7] =>
the European Parliament just green lighted 5 billion euro in macro-financial assistance to #Ukraine. 534 for, 30 against, 26 abstentions. #Russia
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
