Світовий банк оновив прогноз економічного розвитку України, знизивши очікування зростання ВВП у 2026 році до 1,2%.
Такий оновлений прогноз опублікував Світовий банк у Економічному огляді Європи та Центральної Азії (ЄЦА).
Для порівняння, торік економіка зросла на 1,8%. Водночас у 2027 році прогнозується відновлення динаміки – зростання може прискоритися до 4%.
У документі зазначається, що на економічні перспективи України продовжують суттєво впливати як внутрішні, так і зовнішні чинники:
“Очікується, що зростання в Україні цього року сповільниться до 1,2% через зростання цін на енергоносії, посилення воєнних дій, обмеження робочої сили та фіскальний тиск”.
Таким чином, нові оцінки свідчать про більш стримані перспективи економічного зростання у короткостроковій перспективі, попри очікуване поступове відновлення в наступні роки.
Українська економіка входить у 2026 рік без відчуття «чуда», але й без очікування обвалу. Журналіст Юрій Дощатов у матеріалі для РБК-Україна зібрав прогнози аналітичних центрів, інвестиційних компаній та окремих економістів, і майже жоден із них не бачить ні падіння ВВП, ні стрибків інфляції, ні різких валютних шоків – за умови, що війна триватиме у нинішній конфігурації.
Ключовим запобіжником від найгірших сценаріїв стали домовленості з Євросоюзом. У грудні в ЄС погодили кредит для України обсягом 90 млрд євро за рахунок спільних запозичень країн-членів. Ці гроші розподілені на два роки: по 45 млрд євро у 2026-му та 2027-му, з можливістю спрямовувати їх як на соціальні видатки, так і на фінансування армії. Це рішення, як нагадує РБК-Україна, стало передумовою запуску нової програми з МВФ обсягом 8,1 млрд доларів.
ВВП: між 1% і 5% з поправкою на війну
Центр економічної стратегії, який зібрав прогнози МВФ, Міністерства економіки, НБУ, KSE та Dragon Capital, показує широкий коридор очікувань: від 2,4% зростання ВВП у разі продовження активних бойових дій до 5% у сценарії миру. Мінекономіки закладає у свій прогноз 2,5% зростання, Світовий банк – до 2%.
В аналітичній групі ICU дивляться обережніше і говорять про приблизно 1,2% реального зростання ВВП у 2026 році. Там прямо пояснюють, що стримувальними факторами залишаються дефіцит електроенергії, пошкоджена транспортна інфраструктура, тимчасові простої великих виробництв та обережність бізнесу щодо інвестицій через високі безпекові ризики.
Головна економістка Dragon Capital Олена Білан додає ще один важливий штрих: на її думку, відсутність «енергетичного перемир’я» позбавляє економіку додаткового відсотка зростання. Вона прямо говорить, що саме стабільність в енергетиці могла б дати плюс до ВВП, однак, очікувати такого сценарію наразі немає.
Колишній радник президента Олег Устенко, якого також цитує видання, не бачить джерел швидкого відновлення в аграрному експорті чи металургії. Він нагадує, що посівні площі скоротилися, врожайність буде нижчою, а перспективи зростання в металургії обмежені. Натомість і Білан, і Устенко сходяться на думці, що головним драйвером зростання у 2026 році залишиться військово-промисловий комплекс і державні витрати, сфокусовані на обороні.
Ціни та інфляція: помірні коливання без «цінового шоку»
За оцінками Центру економічної стратегії, інфляція в Україні у 2026 році коливатиметься в діапазоні 6,6–9,2% і не перевищить очікуваний рівень за 2025 рік (9,2%).
В ICU орієнтуються на прогноз НБУ – близько 6,6% річної інфляції. Аналітики цієї групи очікують, що в першій половині року зростання цін буде доволі повільним, а з літа прискориться, однак загалом за підсумками року показник залишиться нижчим за 7%. Вони пояснюють це тим, що фундаментальний інфляційний тиск послаблюється: доходи населення зростають повільно, споживачі поводяться обережніше через невизначеність, а ключові продукти харчування на внутрішньому ринку не є дефіцитними.
Саме таке уповільнення інфляції, за оцінкою експертів, дає Нацбанку можливість знизити облікову ставку з нинішніх 15,5% до 13,5% протягом року.
Олег Устенко, натомість, оцінює коридор для інфляції ширше – у межах 10–15%. У коментарі для РБК-Україна він застерігає, що ризики залишаються, зокрема через можливі збої з надходженням міжнародної допомоги та потенційні коригування бюджету.
Курс гривні: що кажуть ICU, держбюджет і Устенко
Аналітики ICU вважають, що на тлі сповільнення інфляції й одночасного зростання зовнішніх дисбалансів, високого імпорту та попиту на валюту НБУ доведеться дещо послабити гривню. Їхній прогноз на кінець 2026 року – близько 44,3 гривні за долар США.
При цьому, як нагадує РБК-Україна, державний бюджет на 2026 рік розраховувався, виходячи з більш «песимістичного» курсу 45,7 гривні за долар. Традиційно Мінфін закладає у макропрогноз дещо завищене значення, щоб мати більший номінальний ресурс доходів.
Устенко в цьому питанні також налаштований доволі стримано. Він вважає реалістичним коридор 43–46 гривень за долар і 50–56 гривень за євро, підкреслюючи, що за наявного обсягу міжнародної допомоги і валютних резервів НБУ є всі можливості утримувати курс у цих межах.
Де ховаються головні ризики
Перший ризик, який може змінити прогнози – це традиційний для воєнного часу фактор інтенсивності бойових дій і масштаб пошкоджень інфраструктури, передусім енергетичної та транспортної. Саме вони, за оцінками ICU, здатні гальмувати роботу великих виробництв і обмежувати експорт.
Другий ризик пов’язаний із внутрішніми доходами бюджету. Устенко звертає увагу, що план збору податків і інших надходжень розрахований з огляду на зростання ВВП на 2,5%. Якщо ж «базовим» стане сценарій на рівні 1% зростання, держава може недоотримати щонайменше 3 млрд доларів доходів, що за поточним курсом означає понад 130–150 млрд гривень. Він прямо називає це серйозним ризиком, який може змусити уряд переглядати держбюджет.
Третій фактор – ритмічність міжнародної допомоги. Навіть за погоджених сум і затверджених програм з ЄС і МВФ, затримки з надходженням коштів можуть порушити фінансову стабільність і створити додатковий тиск на курс і ринок запозичень.
«Новий» рік без різких поворотів
Отож, за оцінками ЦЕС, ICU, Dragon Capital та окремих економістів, навряд чи 2026-й стане роком економічного прориву. Експерти прогнозують помірне зростання ВВП, контрольовану інфляція, поступове послаблення гривні та збереження таких ризиків як війна і графік зовнішнього фінансування.
Після оновлення історичного максимуму на початку тижня біткоїн за два дні зсунувся в діапазон 111–113 тис. доларів. Спуск запустили заяви про 100% мита США на імпорт з Китаю та взаємні обмеження — ризикова апетитність ринків різко впала, а «крипта» полетіла першою. Саме так описує послідовність подій РБК-Україна, фіксуючи: 13 жовтня курс піднімався майже до 116 тис., уже 14-го просів до ~111 тис. доларів. Падіння продовжилося на тлі нових китайських обмежень щодо американських компаній.
Геополітика + маржинальні ліквідації
Ключовий тригер — ескалація торгових заяв між США та Китаєм, яка вдарила по «ризикових» активах одночасно з низькою ліквідністю вихідних. Поки традиційні біржі були зачинені, криптоплатформи отримали хвилю примусових ліквідацій: за даними Reuters, лише за 24 години було «знесено» маржинальних позицій більш ніж на 19 млрд доларів — найбільше добове очищення за весь 2025 рік.
Наступні дні додали волатильності: на 14–15 жовтня агентство повідомляло про подальший тиск на біткоїн і ефіріум на тлі загострення американо-китайських кроків і додаткових розпродажів біржами невитриманих кредитних позицій.
Альткоїни обвалилися найбільше
За спостереженням РБК-Україна, основні втрати у відсотках припали не на біткоїн, а на альткоїни: вони мають меншу ліквідність і частіше торгуються з високим плечем, тому «доміно» ліквідацій вражає їх сильніше. Усередині доби окремі майданчики демонстрували десятки відсотків просідання в окремих токенах — наслідок автоматичного закриття угод під заставу, що знецінюється.
Що кажуть українські економісти
Економіст Олег Пендзин пояснює: хвиля втрат — прямий наслідок перекредитованості трейдерів; коли застава падає до порога, алгоритми біржі продають активи, множачи збитки. Голова Комітету економістів України Андрій Новак називає криптовалюти інструментом зі спекулятивною природою, не підкріпленим реальною економікою, тож у фазі стресу інвестори тікають у класичні активи.
Фондові потоки та ETF: інституційна «втому» видно
Паралельно ринок фіксує охолодження попиту на частину біржових фондів: за підрахунками профільних майданчиків, за останні дні з біткоїн-ETF вийшли сотні мільйонів доларів, що поглибило тиск на спот-ціну. Про чисті відпливи понад 700 млн доларів і відсутність помітних зустрічних інфлоу повідомляли фінансові видання з посиланням на статистику провайдерів. Цей чинник наклався на технічну картину: за оцінками ринкових оглядів, біткоїн опустився нижче зони підтримки 117–114 тис. доларів, де сформувалася висока «собівартість» останньої хвилі покупців; частина пропозиції перейшла в нереалізовані збитки, підсилюючи бажання фіксації.
Психологічні рівні та риторика експертів
Далі на горизонті — «кругла» позначка 100 тис. доларів. У добірці коментарів, на яку посилається РБК-Україна, співзасновниця Orbit Markets Керолайн Маурон відзначає важливість цього бар’єра як психологічної межі, пробій якої може означати завершення трирічного висхідного циклу. У тому ж матеріалі наголошується: крипторинок важко піддається класичному прогнозуванню, бо не має опори на макрофундамент, подібний до валют чи акцій.
Водночас частина аналітиків нагадує історичні шаблони: корекції у 20–30% під час «бичих» фаз для біткоїна — не аномалія, і сам факт глибокої просадки не гарантує затяжного «ведмежого» тренду. На таку статистику регулярно вказують криптоаналітики й дослідницькі компанії у своїх оглядах.
Що далі: сценарії ринку криптовалют
Ближній горизонт визначають такі змінні:
Геополітика. Будь-які кроки США/Китаю, що підсилюють торговельну напругу, продовжать «висушувати» ліквідність і збільшувати дисперсію рухів. На це вже прямо вказували інформагентства, описуючи останні провали ринку.
Плече й деривативи. Ринок частково «розвантажився», але обсяг відкритого інтересу і концентрація позицій на окремих біржах і далі роблять його вразливим до чергових лавин ліквідацій. Про масштаби очищення вказували агентські стрічки протягом усіх вихідних.
Потоки в спот-ETF. Якщо відпливи збережуться, короткострокової «подушки» від інституцій чекати складно; навпаки, в моменти просідань фонди можуть підсилювати тренд, конвертуючи заявки на викуп/погашення. Статистика останніх днів радше на боці «ведмедів».
Як окреслюють поле найближчих тижнів учасники ринку, біткоїн увійшов у фазу, де ціна керується не «історіями» про довгострокову дефіцитність, а короткими імпульсами — геополітичними заголовками, плечем на деривативах і потоками у фондах. Базова оптика наразі «обережно негативна»: під 114–117 тис. доларів продавець має перевагу, наступний значущий маркер — зона ~100 тис. доларів, на якій концентрується психологія ринку.
Споживчі настрої українців покращилися після кількох місяців падіння. Індекс перебуває на рівні 2023 року.
Про це свідчать дані щомісячного дослідження компанії Info Sapiens.
У серпні 2025 року Індекс споживчих настроїв українців зріс на 5,2 пункти та становить 81,7 п. Зросли усі складові індикатора.
Економічні настрої українців покращилися після кількох місяців падіння
Індекс поточного становища зріс і складає 64,5 п., що на 5,2 п. вище за рівень цього показника у липні. Індекс економічних очікувань у серпні зріс на 5,2 п. та складає 93,1 п.
У серпні показник індексу очікуваної динаміки безробіття зменшився на 6,3 п. та складає 119,5 п. Індекс інфляційних очікувань зріс на 1,2 п. та складає 184,9 п. Індекс девальваційних очікувань зріс на 5,4 п. та складає 154,6 п.
Економічні настрої українців покращилися після кількох місяців падіння
Як зазначають аналітики Info Sapiens, після кількох місяців незначного падіння, індекс споживчих настроїв показав зростання в серпні 2025 року. Аналогічна тенденція спостерігається щодо індексу поточного становища та економічних очікувань.
“Показники як споживчих настроїв, так і економічних очікувань наближені до значень, які ми спостерігали в аналогічний період 2023-го року, але поточне становище цього року оцінено дещо краще”, – йдеться в повідомленні.
Індекс споживчих настроїв
Індекс споживчих настроїв в Україні визначають на підставі вибіркового обстеження домашніх господарств країни. Під час дослідження опитують 1000 осіб віком від 16 років.
Значення індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Значення дорівнює 200 в тому разі, якщо всі громадяни позитивно оцінюють економічну ситуацію. Індекс дорівнює 100 тоді, коли частки позитивних і негативних оцінок однакові. Значення індексу менше 100 означає, що в суспільстві переважають негативні оцінки.
У серпні українці зекономили на овочах та фруктах, які суттєво подешевшали. Проте експерти попереджають: сезонне здешевлення добігає кінця.
Про це йдеться у коментарі Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.
Ціни на овочі та фрукти знизились
Споживчі ціни на овочі впали одразу на 12,7 %, а на фрукти – на 10,2 %. Крім того, на 1 % подешевшав цукор.
Водночас інші продукти харчування подорожчали: макарони – на 0,3 %, м’ясо та м’ясопродукти – на 2 %, яйця – на 2,3 %.
Як це відрізняється від минулого року
Минулоріч у серпні подешевшали лише фрукти (-7,4 %), тоді як падіння цін на овочі було зафіксовано в липні 2024 року (-19,6 %). У серпні ж 2024-го їх вартість зросла на 5,2 %.
Теперішня тенденція дозволяє українцям зекономити на базових продуктах, однак фахівці попереджають: ефект сезонного здешевлення невдовзі вичерпається.
Прогнози на вересень
Очікуваний урожай овочів перевищує минулорічний на 5,3 %. Тому у вересні суттєвих змін у цінах не прогнозують.
За даними Мінфіну, ціни на моркву, буряк і огірки майже не змінились, тоді як помідори, перець та цибуля демонструють невелике зростання. Капуста та картопля продовжують дешевшати.
Інфляційний ефект
Фахівці наголошують, що овочі й надалі стримуватимуть інфляцію, але їхній вплив поступово слабшає. Тим часом по інших групах товарів очікується наростання інфляційного тиску.
Це означає, що зростання цін на продукти харчування, за винятком сезонних овочів, у найближчі місяці може прискоритися.
Прогнози щодо інфляції
За даними Держстату, у травні 2025 року інфляція в Україні прискорилася 15,9%. Потім протягом трьох місяців зростання цін сповільнювалося до 13,2% у серпні. Два місяці поспіль – у липні та серпні – в Україні спостерігалася сезонна дефляція. Ціни знижувалися через здешевлення овочів і фруктів нового врожаю.
За словами глави НБУ Андрія Пишного, тенденція до уповільнення інфляції збережеться й надалі. На це впливатимуть нові врожаї та політика регулятора.
В Україні очікують швидке зростання заробітних плат. Згідно з урядовим прогнозом, до 2028 року середня зарплата збільшуватиметься приблизно на 5 тисяч гривень щорічно.
Як повідомляє РБК-Україна, про це йдеться в постанові Кабміну від 6 серпня 2025 року № 946, якою затверджено Прогноз економічного та соціального розвитку України на 2026–2028 роки. Документ передбачає два сценарії — оптимістичний (із покращенням безпекової ситуації з 2026 року) та песимістичний (із продовженням війни).
У 2025 році середня зарплата штатних працівників до вирахування податків очікується на рівні 24 389 грн.
Спрогнозувати, коли ситуація зі світлом в Україні налагодиться, поки неможливо. Відповідні органи повинні щодня звітувати щодо ситуації в енергетиці.
Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду.
„Стосовно того, коли ситуація стабілізується, то зробити точний прогноз наразі неможливо”, – заявив голова уряду.
Шмигаль наголосив, що міністр енергетики і голова „Укренерго” мають щодня звітувати перед громадськістю щодо ситуації зі світлом і надавати „повну картину”. Прем’єр додав, що відповідні органи повинні інформувати про те, яка робота здійснюється.
Українська гривня продовжує слабшати по відношенню до долара США. За даними Національного банку, офіційний курс долара на 16 вересня 2024 року встановлено на рівні 41,3591 гривні за 1 долар. Це вже шосте поспіль підвищення курсу.
Економісти висловлюють різні прогнози щодо подальшої динаміки курсу. Так, економіст Олег Пензин вважає, що наприкінці 2024 року курс долара досягне 42,5 гривні, а вже в грудні 2025 року може сягнути 48 гривень.
Міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings відзначає високий ступінь невизначеності щодо масштабів, результатів та наслідків російсько-української війни.
Про це йдеться у повідомленні агентства.
„Якщо економіка почне відновлюватися, то, враховуючи шкоду, завдану війною економіці України, ми не очікуємо, що реальний ВВП відновиться до довоєнного рівня в наш прогнозний період до 2027 року”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначає агентство, реструктуризація боргу України відбувається на тлі значного економічного, зовнішнього та фіскального тиску, спричиненого російською військовою агресією. Райони, окуповані російськими військами, становлять близько 15% території України та 8-9% її довоєнного ВВП. Майже третина населення України перемістилася, а близько 15% залишили країну і тепер є біженцями.
„Незалежно від тривалості воєнних дій, пов’язані з ними ризики, ймовірно, збережуться протягом деякого часу”, – додали аналітики агентства.
Міністерство аграрної політики України у зв’язку зі сприятливими погодними умовами поліпшило прогноз урожаю у 2023 році приблизно на 4%, повідомив міністр Микола Сольський в ефірі національного телемарафону.
“Ми скоригували прогноз нашого врожаю цього року порівняно з торішнім … на 10% вниз. Але погода дійсно цього року, станом на сьогодні, тьху-тьху-тьху-тьху, аби й далі так було, вона досить хороша, скажімо так, обережно. І ми вже скоригували в кращий бік цей прогноз: ми думаємо, що падіння буде на відсотків +/- 6 порівняно з минулим роком. Це попередньо, тому що попереду ще кілька місяців”, – сказав міністр.
Він уточнив, що початковий прогноз базувався на спричиненій логістичними проблемами зміні структури посівних площ на користь дорожчих культур, але з меншою врожайністю (наприклад, соя або соняшник замість кукурудзи), а також меншими вкладеннями в землю.
Сольський уточнив, що вже кілька тижнів триває збирання ріпаку, ячменю та пшениці.
“Ріпаку (буде) як минулого року, можливо, навіть трохи більше. Ячмінь – менше, оскільки менше посадили, відсотків на 15-20. І пшениці буде менше, оскільки менше посадили. Сподіваємося компенсувати яровими культурами восени, але не будемо загадувати”, – зазначив міністр.
Як повідомлялося, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький наприкінці червня спрогнозував урожай зернових цього року на рівні близько 46 млн тонн порівняно із 53,1 млн тонн у попередньому сезоні.
Водночас Укргідрометеоцентр на початку липня дав більш оптимістичну оцінку – близько 49,6 млн тонн.
