Українська економіка входить у п’ятий рік повномасштабної війни в умовах глибокої енергетичної кризи та скорочення виробництва. Водночас збереження промислового потенціалу є критично важливим не лише для наповнення бюджету під час війни, а й для повернення біженців та працевлаштування військових після її завершення.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на публікацію Reuters.
За даними агенції, масовані удари по енергетичній інфраструктурі змусили підприємства скорочувати обсяги виробництва та працювати в умовах аварійних відключень електроенергії.
Керівники компаній різних галузей, від металургії до виробників будматеріалів і харчової продукції, повідомляють про зростання витрат і збої в роботі.
Так, гендиректор групи „Ковальська” Сергій Пилипенко заявив, що відсутність стабільного енергопостачання іноді скорочує обсяги виробництва до 50%. За оцінками економістів, у січні-лютому дефіцит електроенергії перевищував 30% потреби, що безпосередньо впливає на ділову активність.
Схожа ситуація в металургії: Олександр Мироненко, операційний директор „Метінвесту” – гірничо-металургійної групи з річним оборотом близько 7 млрд доларів, – підкреслив, що тривалі знеструмлення унеможливлюють перезапуск виробництва після кожного нового удару.
Попри плани щодо зростання у поточному році, компанія не змогла досягти цих показників уже в перші два місяці, адже удари зачіпають не лише генеруючі потужності, а й транспортну інфраструктуру, що відображається на всіх виробниках в Україні.
„Економіка України скоротилася майже на третину в перший рік війни і досі залишається значно меншою, ніж до вторгнення. Близько 6 млн українців виїхали за кордон, ще понад 3 млн стали внутрішньо переміщеними особами”, – вказує Reuters.
Експерти наголошують: промисловість є основою не лише для фінансування оборонних витрат і виробництва озброєння, а й для створення робочих місць у мирний період.
Саме економічні можливості стануть визначальним фактором для повернення громадян з-за кордону та інтеграції військових після демобілізації.
Через енергетичну кризу Нацбанк уже знизив прогноз економічного зростання на цей рік до 1,8%, а незалежні аналітики оцінюють його ще стриманіше – на рівні 0,8-1% . За оцінками уряду, лише у січні бюджет недоотримав близько 12 млрд грн через проблеми з енергопостачанням.
На цьому тлі питання підтримки промисловості та відновлення енергетичної інфраструктури стає стратегічним.
Збереження виробничого потенціалу розглядається як передумова для прискореного економічного відновлення після завершення бойових дій та стабілізації соціально-економічної ситуації в країні, резюмує агенція
Як відомо, ЄС оголосив про перезапуск промисловості: Європейська комісія у лютому має представити Закон про промисловий бум – Industrial Accelerator Act.
Це потрібно, щоб зміцнити виробничу базу ЄС, адже основною проблемою для європейської промисловості залишається посилення глобальної конкуренції, зокрема з боку Китаю та США, а також втрата частини виробництв і тиск на стратегічні сектори.
[type] => post [excerpt] => Українська економіка входить у п’ятий рік повномасштабної війни в умовах глибокої енергетичної кризи та скорочення виробництва. Водночас збереження промислового потенціалу є критично важливим не лише для наповнення бюджету під час війни, а й для п... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1772133000 [modified] => 1772130618 ) [title] => Доля 6 млн біженців залежить від відновлення української промисловості [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=68643&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 68633 [uk] => 68643 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 67888 [image] => Array ( [id] => 67888 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ipar.jpg [original_lng] => 51626 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ipar-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ipar-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ipar.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ipar.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ipar.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ipar.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ipar.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 437 [_thumbnail_id] => 67888 [_edit_lock] => 1772123419:3 [_edit_last] => 3 [_algolia_sync] => 768975938000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 11439 [1] => 3729 ) [tags_name] => Array ( [0] => біженці [1] => промисловість ) ) [1] => Array ( [id] => 68164 [content] =>
Найбільші компанії американської оборонної промисловості завершили 2025 рік із безпрецедентними прибутками та обсягом замовлень, тоді як глобальне озброєння набуло нового імпульсу. Війни в Україні та на Близькому Сході, збільшення витрат НАТО та експортно-орієнтована політика Дональда Трампа разом створили ринкове середовище, в якому американські виробники зброї досягли історичного успіху в бізнесі.
2025 рік завершився для провідних компаній американської оборонної промисловості з безпрецедентними доходами та обсягом замовлень. Згідно з нещодавно опублікованими фінансовими звітами, найбільші гравці досягли двозначного зростання виручки, а вартість невиконаних замовлень досягла, а в деяких випадках навіть перевищила 200–300 мільярдів доларів, йдеться в аналізі Фонду економічних досліджень Oeconomus. Вони підкреслили, що за президентства Дональда Трампа оборонна промисловість країни досягла свого піку.
Судячи з цифр, зростання сектора є не тимчасовим підйомом, а результатом стійкої тенденції: геополітична напруженість, глобальне зростання витрат на оборону та реформа американської експортної політики разом сприяли розвитку бізнесу.
Попит стимулюють війни та озброєння
Розширенню оборонної промисловості сприяли кілька взаємодоповнюючих факторів. Тривалі війни в Україні та Газі створили постійну потребу в поповненні запасів, тоді як країни-члени НАТО все більш рішуче зобов’язуються збільшувати військові бюджети. Паралельно в Європі прискорилося озброєння, що частково було обумовлено вичерпанням запасів, а частково — переоцінкою ризиків у сфері безпеки.
У цих умовах американські компанії вже у 2025 році змогли укласти значні нові контракти, тоді як їхні європейські конкуренти в багатьох випадках стикалися з проблемою нестачі потужностей і запасів.
Реформа Трампа прискорила продажі
Попит також підтримали сильні імпульси з політичного боку. На міжнародних переговорах Дональда Трампа регулярно ставилося питання про можливості експорту американських озброєнь, а в квітні 2025 року президент оголосив про реформу американської системи продажу зброї за кордон (Foreign Military Sales, FMS).
Метою було пришвидшення та підвищення прозорості процесу продажу для союзників США. Вплив цих змін незабаром проявився в даних про замовлення, особливо в Європі та на Близькому Сході.
Чому американські компанії зараз непереможні?
Ринкова перевага американських оборонних компаній випливає з двох основних факторів. По-перше, вони мають значно більші виробничі потужності та запаси, ніж їхні європейські конкуренти, тому можуть негайно задовольнити раптовий стрибок попиту. По-друге, у багатьох ключових категоріях, таких як системи протиповітряної оборони, високоточна зброя, або інтегрованих бойових рішень, мають технологічну перевагу, у багатьох випадках без реальної європейської альтернативи.
Ця комбінація призвела до того, що значна частина зростаючих витрат на оборону як і раніше припадає на американських виробників, тоді як європейська промисловість може реагувати на зміни у сфері скоріше в середньо- та довгостроковій перспективі.
На думку аналітиків, рекордний 2025 рік не є одноразовим піком, а може бути частиною більш тривалого циклу зростання. З огляду на збереження геополітичної нестабільності, виконання зобов’язань НАТО та активну підтримку американської експортної політики, оборонна промисловість може залишатися одним із найшвидше зростаючих сегментів світової економіки.
Питання вже не в тому, чи буде новий рекордний рік, а в тому, як довго можна підтримувати такий темп і коли європейські виробники зможуть істотно наздогнати американську домінацію.
Нові імпортні мита США дестабілізують світову торгівлю, змушуючи клієнтів відкладати замовлення і знижуючи попит у секторі хімічної промисловості, який намагається оговтатися після енергетичної кризи 2022 року.
Як зазначається, хімічна галузь є четвертою за обсягом експорту в ЄС після машинобудування, автомобілебудування та фармацевтики. Саме це промисловість вже кілька років потерпає від високих витрат на виробництво через різке зростання цін на газ та електроенергію після російського вторгнення в Україну.
Слабкий попит у ключових індустріях змусив частину компаній закривати підприємства. Сектор стикається зі скороченням замовлень і падінням прибутків. За даними LSEG, очікується, що прибутки європейських хімічних компаній у третьому кварталі будуть на 5% нижчими після 22%-го падіння у другому кварталі.
«Після енергетичної кризи ми сподівалися на стабільне відновлення обсягів і маржі в хімічному секторі Європи. Але тарифи, тиск на ціни та жорстка конкуренція з Азії створюють токсичну суміш», – зазначив аналітик Metzler Research Томас Шульте-Форвік.
Повідомляється, що крупні компанії, як BASF, Brenntag і Lanxess, частково захищені завдяки присутності у США, проте навіть вони змушені скорочувати прогнози та відкладати закупівлі через обачну поведінку клієнтів.
Водночас, Євросоюз планує пришвидшити ухвалення законодавства про скасування мит на промислові товари США, що має полегшити умови для експорту та стабілізувати сектор.
У липні виробничий сектор росії показав найгірші результати за понад два роки.
Про це пише Reuters.
Індекс ділової активності (PMI) знизився до 47,0 пункту, порівняно з 47,5 у червні. Це вже друге суттєве падіння поспіль і сигналізує про спад у секторі: показник нижчий за 50 означає зниження активності.
Компанії повідомляють про значне погіршення ситуації — попит падає, клієнти стикаються з фінансовими труднощами, зростає затримка платежів. Через це зменшуються як обсяги виробництва, так і кількість нових замовлень.
Попри мілітаризацію економіки та масові державні замовлення після початку війни проти України, зростання промислового виробництва в рф почало сповільнюватися. Центральний банк намагається стимулювати економіку, знизивши ключову ставку до 18%, але кредити залишаються рекордно дорогими.
Особливо різко зменшилась кількість нових замовлень — це найглибше падіння з березня 2022 року. Хоча експортні замовлення дещо зросли, загальний рівень ділової довіри серед компаній упав до мінімуму за майже три роки.
Підприємці зберігають обережний оптимізм, сподіваючись на нові інвестиції та модернізацію, однак загальний настрій послаблює економічна нестабільність і зниження купівельної спроможності населення.
Комплекс оборонного виробництва в Україні розширився за останні роки приблизно в шість разів, що стало можливим, головним чином, завдяки інвестиціям ззовні.
Про це держсекретар США Ентоні Блінкен заявив у середу під час пресконференції в Києві, передає Укрінформ.
„Оборонно-промислова база України зросла вшестеро за останні пару років. Це результат колосальних інвестицій, які були зроблені багатьма із нас”,- підкреслив Блінкен.
Він зазначив, що це працює на довгострокові інтереси України, що є дуже важливим, оскільки „одним із показників успіху України є здатність міцно стояти на власних ногах, у військовому, а також економічному, демократичному та військовому плані”.
Блінкен підкреслив, що інвестиції в оборонно-промислову базу „є найкращим способом гарантувати, що агресія РФ не повториться, і що Україна матиме можливості стримувати агресію, а в разі потреби, й захистися від неї”.
У цьому зв’язку він висловив переконання, що компанії в усьому світі бачать Україну як „дуже привабливе місце для інвестицій, навіть попри продовження агресії”.
Згідно з заявою голови Федерації роботодавців України Дмитра Олійника, закон „Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення” №11355, прийнятий Верховною Радою, може значно послабити українську промисловість протягом наступних 10 років, якщо не будуть внесені зміни. Як повідомляє РБК-Україна, Олійник підкреслив, що закон зобов’язує підприємства або модернізувати свої промислові установки до європейських стандартів за 10 років, або припинити їх діяльність.
Це викликає стурбованість, оскільки невідомо, скільки триватиме війна та коли з’являться інвестиції для модернізації. Олійник зазначив, що закон передбачає менш сприятливий період для екологічної модернізації, ніж у ЄС. За його словами, цілі галузі економіки, які не зможуть за 10 років створити нове виробництво відповідно до норм ЄС, будуть змушені закритися.
Перебудувати з нуля або закритися
У сучасних умовах війни, невизначеності та браку фінансування, бізнес змушений брати на себе обов’язок повністю перебудувати агрегати або закрити їх. Законопроєкт містить лише загальні положення без конкретних вказівок щодо того, як українські підприємства можуть отримати фінансування чи вести будівельні роботи в умовах воєнних дій і відключень електроенергії.
Також Олійник зазначив, що директива ЄС діє більше 14 років, і досі є установки, які працюють за застарілими нормативами викидів, отримуючи підтримку від держави та пільгове фінансування для модернізації.
Окрім того, Олійник підкреслив, що такі галузі промисловості, як коксо-хімічні заводи, машинобудування, енергетика, цементна та хімічна промисловість знаходяться під загрозою закриття. Великі бізнес-асоціації неодноразово зверталися до екологічного комітету з проханням продовжити термін дії спеціальних дозволів принаймні до 15 років, але безуспішно.
Олійник вважає, що замість підтримки української промисловості та збереження робочих місць, екологічний комітет фактично створив ситуацію невизначеності для багатьох місцевих громад, де велика промисловість є основним містоутворюючим фактором.
Нереальні строки й дозволи
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на „ЕкоПолітику”, закон про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення, прийнятий Верховною Радою у середині липня, викликав хвилю критики серед експертів та активістів. Основні застереження стосуються нереалістичних термінів модернізації промисловості, економічного тиску на підприємства, та ігнорування реалій воєнного часу в Україні.
Закон передбачає 7 років для впровадження найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ) на існуючих підприємствах і 10 років для виведення застарілих установок з експлуатації. Європейська Бізнес Асоціація звернулася до влади з проханням скасувати часові обмеження для впровадження НДТМ і збільшити термін для виведення установок до 15 років.
Генеральний директор „Центру Екології та Розвитку Нових технологій” Владислав Антипов зазначив, що навіть у стабільній Європі перехід на НДТМ здійснювався понад 20 років. Тому строк у 7 років для України виглядає нереалістичним.
Зазначається, що вітчизняні підприємства будуть зобов’язані провести значну кількість підготовчих дій та інвестицій для отримання інтегрованого дозволу до жовтня 2028 року. Це може стати серйозним тягарем для бізнесу, особливо в умовах війни, коли фінансові ресурси обмежені, а економічна стабільність перебуває під загрозою.
В „ЕкоПолітиці” зазначають, що багато українських галузей працюють на межі рентабельності або „в мінус”. Підприємства не мають власних коштів для масштабних інвестицій, а залучити іноземне фінансування для заводів у зоні воєнних дій практично неможливо.
Експерти також підкреслюють, що закон не враховує реалії воєнного стану. Вони пропонують відтермінувати набрання чинності закону до завершення воєнного стану. Президентка Асоціації професіоналів довкілля Людмила Циганок висловила занепокоєння через чіткі дедлайни, включені в законопроєкт №11355, без урахування можливого завершення війни.
Таким чином, експерти наполягають на необхідності внесення змін до закону, щоб уникнути значних економічних проблем для української промисловості у непростих умовах, що склалися.
Україні за останній місяць вдалося подвоїти виробничі потужності оборонно-промислового комплексу.
Про це повідомив міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін в інтерв’ю PAP.
Глава Мінстратегпрому не став називати конкретних цифр щодо військового виробництва, проте зазначив, що Україна працює над розширенням промислових комплексів озброєння.
Водночас Камишін зазначив, що на даний момент упор робиться на виробництво ракет.
«Передусім ми будуємо міць України як виробника зброї. Ми вже маємо перші успіхи, я не можу більше розкривати, але найбільший акцент робиться на виробництві ракет», – сказав Камишін.
Україна працює над розбудовою потужного оборонно-промислового комплексу, щоб виробляти зброю західних зразків на своїй території.
Про це сказав президент Володимир Зеленський це під час виступу у Верховній раді з нагоди Дня Конституції України.
Він заявив, що Україна, попри повномасштабне вторгнення рф, відновила виробництво гармат і снарядів, а також впровадила натовські стандарти в озброєнні.
«Зараз, у час такої війни, ми створили фактично з нуля виробництво снарядів для артилерії, власні гармати. Ми відновили виробництво 122-го та 125-го калібру, інших калібрів. Ми починаємо заміну виробництва 152-го калібру на 155-ий калібр західного стандарту», – розповів глава держави.
Проте власного виробництва гармат і снарядів поки що недостатньо, тому Україна потребує підтримки партнерів.
Також президент додав, що Україна працює над розбудовою потужного оборонно-промислового комплексу, який забезпечить потреби армії та флоту, а також створить повітряний щит та безпеку у кіберпросторі.
«На дні Чорного моря вже є дуже вагомий доказ спроможності України як держави, яка виробляє ракети. «Нептуни», які поставлені на озброєння ще в 2020 році, чітко б’ють по цілях», – наголосив український лідер.
У п’ятницю, 21 квітня, уряд ФРН та Організація Об’єднаних Націй із промислового розвитку (ЮНІДО) підписали у Відні угоду щодо фінансування Німеччиною на суму 3 мільйони проєкту „Розбудова промислового потенціалу, політика та діагностика для зеленого відновлення України”.
Про це повідомив постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк, пише Укрінформ.
„Україна вдячна Німеччині за внесок у сумі €3 мільйони для фінансування проєкту ЮНІДО. Маємо розпочати відбудову України вже зараз, не чекаючи на завершення агресивної війни росії проти нашої держави”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що участь у церемонії взяли заступник Генерального директора ЮНІДО Фату Хайдара, постійні представники України та Німеччини, а також співробітники секретаріату Організації.
За словами Цимбалюка, багато держав вже на нинішньому етапі заявили про готовність надати фінансову підтримку на відбудову та відновлення об’єктів енергетичної, транспортної інфраструктури, промисловості, пошкоджених чи взагалі зруйнованих у результаті російських атак.
Проєкт ЮНІДО передбачає проведення досліджень і діагностик у промисловості, підготовку рекомендацій щодо можливого вдосконалення та планування, зокрема у сферах енергоефективності, циркулярної економіки, „зеленої” енергетики, покращення стандартів якості тощо.
Крім того, проєкт дозволить визначити необхідні технології, які будуть застосовані під час відбудови, та стане базою для майбутньої глобальної Програми ЮНІДО із зеленого відновлення та післявоєнного будівництва для інклюзивного та сталого промислового розвитку в Україні.
Кількість нових легкових автомобілів, виготовлених у Чехії в першому кварталі 2023-го, порівняно з аналогічним періодом минулого року зросла на 18,9% – до 56 341 одиниць. Про це повідомляє Асоціація автомобільної промисловості країни.
Продаж автомобілів протягом перших трьох місяців року також зріс – на 74,6%.
Найбільш популярною серед покупців маркою стала Skoda. Її продаж збільшився на 19,7% – до 19 929 одиниць.
На другому місці – південнокорейський Hyundai з ростом на 12%, що означає 4957 проданих автомобілів.
Третє місце посіла японська Toyota з 15-відсотковим зростанням продажу, тобто 4965 автомобілів.
На четвертому місці опинився Volkswagen, на п’ятому – південнокорейська Kia.
Найбільш популярною моделлю є Skoda Octavia, таких машин продали 4965, за нею йде Skoda Fabia – 3271 авто, на третьому місці Skoda Scala – 2545 одиниць.
67% проданих автомобілів мають бензинові двигуни, 25% – дизельні. Частка електромобілів становить 2,3%.
За оцінками експертів, після зниження через епідемію коронавірусу продажі цього року продовжать зростати з торішніх 192 тисяч до очікуваних 220–230 тисяч.
