Франція передасть Україні винищувачі Rafale у 2028–2029 роках, а також ліцензії на виробництво французьких ракет.
Франція передасть Україні винищувачі Rafale та дозволить виробляти сучасні ракети й авіабомби. Перші літаки мають з’явитися в українському небі вжеу 2028-2029 роках. Про це заявив президент Франції Емманюель Макрон після засідання Коаліції охочих у Парижі в понеділок, 13 липня.
Ці рішення стали продовженням домовленостей, яких сторони досягли 17 листопада 2025 року.
“Ці наміри, які ми підписали 17 листопада минулого року, ми змогли конкретизувати першими партіями щодо ППО і також щодо модернізації і придбання Україною штурмової авіації Rafale. Перші літаки вже мають літати в українському небі в 2028-2029 роках”, – заявив Макрон.
Пакет також передбачає постачання додаткових радарів і ракет, а також передачу ліцензій на виробництво сучасного озброєння.
“Додаткові радари, додаткові ракети і ще ми також додали ліцензування – це щодо Aster-30, щодо SCALP, щодо бомб AASM. Це все посилить спроможності України, посилить позицію України на фронті”, – наголосив президент Франції.
Норвезький уряд оголосив про виділення 3 млрд крон (268 млн євро) на зміцнення протиповітряної оборони України, зокрема в рамках програми PURL із закупівлі американського озброєння.
Про це повідомили в уряді країни.
Кошти підуть на закупівлю ракет протиповітряної оборони для систем Patriot. Норвегія спільно з Данією, Німеччиною та Канадою замовлятиме нові ракети безпосередньо з заводу у США в рамках програми PURL.
В уряді уточнили, що оскільки терміни поставки деяких із цих ракет є тривалими, Норвегія планує придбати їх у країн, які вже мають в наявності ці засоби, для якнайшвидшого постачання Україні.
“Боротьба України за свою оборону – це наша боротьба за свою оборону. Україна щодня протистоїть російським атакам. Росія продовжує завдавати ударів по людях, українських містах та об’єктах енергопостачання. Україні вдається збивати більшість дронів і крилатих ракет, але їй потрібна потужніша оборона проти балістичних ракет”, – заявив прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре.
Норвегія також виділяє кошти, щоб мати змогу долучитися до ініціативи України зі спільної з європейцями розробки антибалістичних систем.
Німеччина тисне на США, щоб ті дозволили виробляти більше американської зброї на німецькій території, прагнучи заповнити прогалини у військовій потужності Європи та водночас надати Дональду Трампу привід і надалі підтримувати інтерес до оборони континенту.
Про це видання Financial Times дізналось від джерел.
За словами осіб, обізнаних із ситуацією, німецькі посадовці просять своїх американських колег укласти угоду про спільне виробництво ще до саміту НАТО, який відбудеться наступного тижня в Анкарі.
Ця ініціатива є частиною ширших зусиль європейських держав, спрямованих на використання своїх оборонно-промислових потужностей для стабілізації своїх напружених відносин із Вашингтоном.
За словами одного із джерел, переговори щодо “концепцій спільного виробництва”, що об’єднують німецьку та американську промисловість, вже тривають.
Інше джерело зазначило, що обговорення охоплюють “усе”, що допоможе обом країнам посилити свої оборонні можливості, включаючи спільне виробництво ракет великої дальності Tomahawk та найсучасніших перехоплювачів до систем ППО Patriot, відомих як PAC-3
Третє джерело повідомило, що реакція США – як з боку уряду, так і промисловості – на ці пропозиції виявилася більш позитивною, ніж очікувалося.
Німецькі посадовці наголошують, що виробництво критично важливого американського озброєння в найбільшій економіці ЄС допоможе Вашингтону вирішити проблеми з виробничими потужностями, що поглибилися внаслідок війни в Ірані.
Це також допоможе таким країнам, як Німеччина, швидше отримувати озброєння в умовах гонитви за переозброєнням у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Однак будь-яке рішення про виробництво секретних американських технологій за межами США вимагатиме згоди Вашингтона.
Міністерство оборони Німеччини повідомило, що між американськими та німецькими оборонними компаніями вже існує “інтенсивна та добре налагоджена” співпраця, наводячи як приклад виробництво компанією Rheinmetall фюзеляжів для винищувачів F-35 та новий завод MBDA-Raytheon з виробництва ракет PAC-2 і GEM-T системи Patriot.
У міністерстві зазначили, що Німеччина продовжуватиме шукати шляхи розширення виробничих потужностей та прискорення поставок “терміново необхідних систем озброєння” для Бундесверу та інших європейських держав.
За словами одного з обізнаних із джерел, уряд Німеччини підтримує контакти з німецьким підрозділом європейського виробника ракет MBDA щодо співпраці з компанією Raytheon, яка виробляє ракети Tomahawk, з метою створення наземної версії крилатої ракети. Ці дві компанії вже давно співпрацюють, але прямих переговорів щодо ракет Tomahawk ще не проводили, зазначило джерело.
[type] => post [excerpt] => Німеччина тисне на США, щоб ті дозволили виробляти більше американської зброї на німецькій території, прагнучи заповнити прогалини у військовій потужності Європи та водночас надати Дональду Трампу привід і надалі підтримувати інтерес до оборони ко... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1782916860 [modified] => 1782916166 ) [title] => FT: Німеччина хоче домовитись про виробництво американських ракет на своїй території [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=72291&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 72379 [uk] => 72291 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 11078 [image] => Array ( [id] => 11078 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/raketa-mti.jpg [original_lng] => 96112 [original_w] => 700 [original_h] => 466 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/raketa-mti-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/raketa-mti-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/raketa-mti.jpg [width] => 700 [height] => 466 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/raketa-mti.jpg [width] => 700 [height] => 466 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/raketa-mti.jpg [width] => 700 [height] => 466 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/raketa-mti.jpg [width] => 700 [height] => 466 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/raketa-mti.jpg [width] => 700 [height] => 466 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1782906321:2 [_thumbnail_id] => 11078 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 500 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 978845315002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 18034 [1] => 63 [2] => 254090 ) [tags_name] => Array ( [0] => виробництво [1] => Німеччина [2] => ракети ) ) [3] => Array ( [id] => 72023 [content] =>
Берлін розглядає закупівлю українських та ізраїльських далекобійних ракет. Українські розробки можуть стати частиною масштабної програми переозброєння Німеччини.
За даними видання, йдеться про прискорене посилення німецького потенціалу глибоких ударів на тлі змін у безпековій політиці та обмеженого доступу до частини американських систем озброєнь.
Із внутрішніх документів оборонного відомства випливає, що Берлін паралельно формує довгострокову стратегію розвитку ракетних можливостей – від тимчасових рішень до власних європейських розробок у наступні десятиліття.
Німеччина опрацьовує чотириетапний план створення систем далекобійного ураження. У короткостроковій перспективі розглядається закупівля доступніших крилатих ракет уже до 2027 року, а також придбання американських комплексів у наступні роки.
Довгострокова частина плану передбачає спільні розробки з європейськими партнерами, зокрема Великою Британією, для створення нових високоточних і навіть гіперзвукових систем.
Окремим фактором стала невизначеність із постачанням американських ракетних систем. Це підштовхнуло Берлін до диверсифікації постачальників і зменшення залежності від США.
У межах пошуку альтернатив німецьке Міноборони звернуло увагу на ізраїльсько-американські стартапи та українські оборонні компанії.
Серед потенційних постачальників згадується фірма Covenant, яка тестує ракетну систему Anthem та має інвесторів із провідних венчурних фондів.
Водночас Україна вперше розглядається як постачальник рішень для великого європейського оборонного контракту. Серед згаданих розробок – реактивний безпілотник «Барс» та крилата ракета FP-5 Flamingo компанії Fire Point.
За даними документів, FP-5 Flamingo має дальність до 3000 км і значну бойову потужність.
Також повідомляється про інтерес німецької Diehl Defence до можливого спільного виробництва українських систем.
Цю інформацію фактично підтвердив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який подякував президенту США “за велику готовність до співпраці”.
США та європейські країни-члени G7 вироблятимуть ракети далекого радіуса дії та системи ППО “за ліцензією” в Україні. Про це повідомило видання Le Parisien з посиланням на дипломатичне джерело в середу, 17 червня.
“Ми вироблятимемо за ліцензією не лише системи протиповітряної оборони , а й засоби глибокого удару, маючи на увазі ракети великої дальності, заявило джерело в кулуарах саміту G7, який цього року відбувається у Франції”, – йдеться у повідомленні.
Напередодні у спільній заяві глав держав та урядів країн-членів G7 домовилися “збільшити постачання додаткових засобів, систем та перехоплювачів протиповітряної оборони, а також засобів далекого радіусу дії “. Вони також заявили про свою “готовність надати Україні ліцензії, що дозволять їй збільшити військове виробництво”.
Як пише Le Parisien, американські компанії зможуть видавати ліцензії європейським виробникам для цієї мети. Цю інформацію фактично підтвердив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Він заявив, що дуже “вдячний президенту Трампу за цю велику готовність до співпраці”.
“Ми всі зараз виробляємо занадто мало (ракет – ред.), і це можна компенсувати, видаючи ліцензії компаніям, які мають ці виробничі потужності, включаючи європейські та українські компанії”, – сказав він.
Високі темпи виробництва балістики в Росії створюють постійну небезпеку для українських міст, заявив президент.
Росія має спроможності виробляти щомісяця близько 120 балістичних ракет. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час звернення учасників засідання Ради Україна – НАТО в Києві в середу, 3 червня.
“Росія має спроможність виробляти близько 120 балістичних ракет щомісяця. І це лише балістичні ракети. Росія також виробляє інші типи ракет. Це означає, що кожного місяця вони можуть здійснювати кілька масштабних масованих атак на додачу до постійного ракетного терору, який вони вже здійснюють”, – сказав глава держави.
За словами Зеленського, очевидно, що це найбільша загроза, з якою Україна зараз стикається.
Президент також акцентував, що 2 червня лише внаслідок однієї масованої атаки Росія вбила 23 людини в Україні.
“Росіяни застосували велику кількість дронів – понад 650 протягом ночі й ще близько 100 протягом дня. Але найнебезпечнішою загрозою, звичайно, є ракети”, – зазначив глава держави.
Заступник міністра оборони України Мстислав Банік під час виступу на Весняній сесії Парламентської асамблеї НАТО заявив про значний потенціал української оборонної промисловості та закликав партнерів посилити фінансування і підтримку ключових військових програм.
idén.
Про це йдеться в публікації Міністерства оборони України.
Українська оборонна промисловість здатна в перспективі виробляти до 20 мільйонів безпілотників щорічно, а також випускати тисячі ракет різного призначення – як для глибоких ударів, так і для систем протиповітряної оборони.
Заклик до партнерів НАТО
Заступник міністра оборони України Мстислав Банік під час онлайн-виступу на Весняній сесії Парламентської асамблеї НАТО, що цьогоріч відбувалася в Литві та зібрала майже 250 парламентаріїв із країн Альянсу та держав-партнерів.
Він наголосив на необхідності посилення міжнародної підтримки та інвестицій в українське оборонне виробництво, а також закликав союзників вийти на рівень допомоги в розмірі 60 млрд доларів у поточному році.
Пріоритетні напрямки підтримки
За словами представника Міноборони, Україні необхідні оперативні рішення, які дадуть змогу посилити обороноздатність уже найближчим часом. Серед ключових напрямів:
системи протиповітряної оборони та ракети для Patriot;
артилерійські боєприпаси калібру 155 мм;
фінансування поставок через механізм PURL;
прямі інвестиції у виробництво українських дронів і ракет.
Банік підкреслив, що за наявності стабільного фінансування українські підприємства здатні швидко масштабувати виробництво і забезпечити фронт необхідним озброєнням уже протягом року.
Технологічний досвід війни
Україна, за словами заступника міністра, вже змінила характер сучасної війни, зробивши її більш технологічною та економічно ефективною.
Зокрема, застосування ударних дронів середньої дальності дає змогу завдавати тисячі ударів щомісяця та порушувати логістику противника в глибині його території.
Також він наголосив на розвитку FPV-дронів і цифрових рішень, які забезпечують розвідку, аналіз даних і оперативне ухвалення рішень у реальному часі.
Партнерство з НАТО
Окремо Банік наголосив, що Україна готова ділитися із союзниками бойовим досвідом, технологіями і даними, отриманими під час війни.
За його словами, це дасть змогу зміцнити обороноздатність країн НАТО і розвивати спільні технологічні рішення.
Він зазначив, що Україна розглядає співпрацю з Альянсом як довгострокову і взаємовигідну, засновану на обміні досвідом та інтеграції оборонних можливостей.
Україна стане майданчиком для випробувань та виробництва нової далекобійної ракети RUTA Block 3. Її льотні тести заплановані вже на 2027 рік.
Як повідомляє РБК-Україна, про це оголосила компанія Destinus спільно з партнером Rheinmetall.
RUTA Block 3 – нова крилата ракета з дальністю дії до 2000 км. Вона будується на основі вже наявної архітектури сімейства RUTA, яке пройшло шлях від бойового застосування до серійного виробництва.
Льотні випробування заплановані на 2027 рік.
Виробництво розподілене між кількома країнами:
Нідерланди – головний інженерний і виробничий центр, де вже налагоджено серійний випуск сімейства RUTA.
Україна – участь у розробці, оперативні випробування Block 3 та виготовлення ключових компонентів.
Німеччина – спільне підприємство Rheinmetall Destinus Strike Systems забезпечить серійне виробництво, сертифікацію та фінальну інтеграцію для Бундесверу й інших замовників.
На майданчику Rheinmetall в Унтерлюссі планують розпочати виробництво Block 1 і Block 2 у 2026-2027 роках, а Block 3 – після завершення льотних випробувань і сертифікації.
RUTA Block 1 серійно виробляється в Нідерландах.
RUTA Block 2 розроблена за підтримки української платформи Brave1 і наразі проходить льотні випробування в Україні. Масштабування її виробництва заплановане на 2026 рік.
Ракету оснастять турбореактивним двигуном нового покоління – збільшеним Destinus T220, який зараз на стадії проєктування. Бойова частина важитиме 250 кг.
Система матиме автономну навігацію для роботи там, де GPS-сигнал заглушений, а також термінальне наведення на ціль.
“Програма покликана перевести європейські далекобійні ударні спроможності від обмежених запасів до стабільного промислового виробництва”, – зазначили в компанії.
Усі роботи з розробки, виробництва та експорту здійснюватимуться відповідно до чинного національного та європейського законодавства, правил експортного контролю та за наявності необхідних державних дозволів.
У блоках керування знайдено компоненти цивільного призначення від провідних брендів. Ці чипи Пхеньян закуповує, вочевидь, в обхід санкцій.
Військові інженери та науковці Міністерства оборони України провели лабораторні дослідження уламків північнокорейських балістичних ракет KN-23 та KN-24, які Росія неодноразово використовувала під час масованих обстрілів українських міст. У нихвиявлено компоненти цивільного призначення від провідних брендів. Про це повідомляє Міноборони.
“Аналіз уламків ракети, що впала у Харкові 2 січня 2024 року, підтвердив параметри, які збігаються з кресленнями з південнокорейських наукових видань. Північнокорейські ракети мають унікальну геометрію. Діаметр KN-23 становить 110 см у задній частині із звуженням до 90 см попереду. Показник у 110 см не зустрічається у жодної іншої країни світу, крім КНДР. Діаметр KN-24 становить близько 100 см, він ще зустрічається у світі”, – йдеться у повідомленні.
Експерти також порівняли уламки з фотографіями з ракетних заводів та виявили сім ключових подібностей: від кількості отворів під болтові кріплення сопла до наявності специфічних ніш під приймачі супутникової навігації.
Було встановлено, що KN-23 vs KN-24 не є прямими копіями радянсько/російських зразків і не виготовлені “за ліцензією” балістичної ракети Іскандер 9М723, але є ознаки, що Північна Корея доопрацювала певний первісний варіант розробок балістичної ракети Іскандер.
Зазначається, що ракети з КНДР використовують менш енергетичне паливо. Північнокорейські двигуни більші та довші за російські аналоги (приблизно в 1,5 раза), щоб забезпечити аналогічну дальність. Водночас під час виробництва використовуються застарілі методи: а якість пайки – приблизно 50-річної давнини.
“У блоках керування знайдено компоненти цивільного призначення від провідних брендів. Ці чипи Пхеньян закуповує, вочевидь, в обхід санкцій”, –заявили в міністерстві.
Для забезпечення термостійкості ракети під час руху в атмосфері, поряд із застосування теплозахисного покриття на головній частині встановлено обтікач із графітових матеріалів. В Міноборони зазначили, що це відносно дешеве рішення застосоване північнокорейськими конструкторами скоріше виходячи з відсутності доступу до більш сучасних теплозахисних матеріалів.
“Усі профільні дослідження, які виконують військові інженери і науковці Міноборони, є складовою частиною судової експертизи, яка здійснюється відповідними органами. Ці дослідження лягають у доказову базу розслідування злочинів війни та впливають на формування санкційної політики”, – заначили в Міноборони.
Белград мав “невелику знижку” порівняно з ціною, яку Пакистан заплатив за ракети того ж типу, похвалився сербський президент.
Сербія недавно придбала китайські балістичні ракети класу повітря-земля CM-400AKG, ставши першим оператором цього комплексу в Європі, визнав президент країни Александар Вучич в прямому ефірі сербського телебачення RTS.
“У нас є значна кількість таких ракет, і буде ще більше”, – сказав Вучич.
Знімки китайських ракет, закріплених літаком сербських ВПС, з’явилися в інтернеті кілька днів тому.
Однак Сербія при цьому є партнером НАТО і країною-кандидатом на вступ до Євросоюзу, нагадує інформаційне агентство Reuters.
За його словами, придбані ракети (точна кількість невідома – ред.) можуть вражати цілі на відстані до 400 кілометрів і вже встановлені на винищувачах МіГ-29 російського виробництва, які тепер перебувають на озброєнні ВПС Сербії.
За даними вебпорталу Tango Six, їхня вага становить майже тонну, а швидкість може досягати 5 Мах.
Сербія мала “невелику знижку” порівняно з ціною, яку Пакистан заплатив за ракети того ж типу для використання у конфлікті з Індією минулого року, сказав Вучич, не уточнивши ціну.
Президент Сербії намагався виправдати багатомільярдне нарощування оборонних витрат до 2035 року тим, що він назвав загрозою від нещодавно створеного “військового союзу” між Хорватією, Албанією та Косово.
“Ми не можемо атакувати країни НАТО і не хочемо цього робити. Але я щиро вважаю, що вони просто чекають на зручний момент, коли у світі запанує хаос” – переконаний Вучич.
Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович недавно запевнив, що військове співробітництво його країни з Албанією та Косово не спрямоване проти Сербії, додав Вучич.
