Як інформує Василь Пинзеник, у обласному центрі Закарпаття буде проведено реконструкцію скверу міської лікарні за грантові кошти у розмірі близько 40 млн грн.
На це буде виділено близько 40 мільйонів гривень грантової допомоги
У рамках співпраці з громадою Білостоцького повіту в Польщі наш спільний проєкт було підтримано програмою фінансування Interreg NEXT Польща – Україна 2021-2027!
Впродовж наступних трьох років місто реалізовуватиме цей неймовірний інфраструктурний проєкт, який включатиме реконструкцію скверу, вертикальне озеленення та якісний благоустрій території!
Все це було б неможливим без команди наших крутих партнерів Jan Bolesław Perkowski та Paweł Lange-Kuczyński, люди, які закохані в свій регіон, але разом з цим вболівають і за розвиток своїх друзів-українців!
Переконаний, це точно не остання перемога Ужгорода на арені міжнародних донорів!
Ми обовʼязково працюватимемо й надалі як над інфраструктурою, так і над розвитком сучасної медицини в місті!
Щоб наші захисники, наші жінки та діти знали і відчували – про них піклуються.
І місто, і обласна адміністрація та керівник міської лікарні Олег Голуб мають в цьому неабиякий досвід та бажання.
Про це повідомляє заступник міського голови Ужгорода Василь Пинзеник.
Датське МЗС зазначає, що особлива увага приділяється портовому місту Миколаєву та Миколаївській області.
Данія оголосила, що направить 615 млн крон (90 млн доларів) на реконструкцію України. Ці фінанси підуть „на відновлення шкіл, лікарень та поліклінік, бомбосховищ, водо-, тепло- та енергопостачання, а також на підтримку населення” у порушених конфліктом районах. Про це йдеться в заяві МЗС королівства, опублікованому в понеділок, 3 липня.
Датське відомство зазначає, що особлива увага приділяється портовому місту Миколаєву та Миколаївській області.
„Мета пакету – задовольнити нагальні потреби українців, які залишилися в країні під час війни, і водночас створити можливість для багатьох переміщених осіб повернутися до своїх будинків”, – зазначає міністерство.
У пакет також включено „засоби для запуску української економіки” та для реконструкції сільського господарства, енергетики та інформаційних технологій.
Єврокомісар з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї у вівторок під час візиту до Сербії оголосив про виділення країні фінансування в розмірі 2,2 мільярда євро, яке буде спрямоване на модернізацію залізничних колій.
Про це повідомляє „Європейська правда”.
Найбільшу частину пакета становить кредит Європейського інвестиційного банку – 1,1 мільярда євро, ще 550 мільйонів євро кредитних коштів дасть Європейський банк реконструкції та розвитку, решта 600 мільйонів – грант ЄС.
З-поміж грантових коштів 265 мільйонів євро вже було затверджено на швидкісну залізницю Белград – Ніш, яка дозволить подорожувати між цими двома сербськими містами зі швидкістю до 200 км/год і приблизно за 100 хвилин.
Фінансовий пакет, який є найбільшим із будь-коли виділених Євросоюзом для Сербії, передбачає розбудову Пан’європейського коридору Х – транспортного маршруту, який з’єднає ЄС через Хорватію, Сербію, Північну Македонію і Грецію.
Чимало шляхів до ЄС йдуть саме через Сербію, а дана гілка залізниці вважається найважливішою у залізничній мережі країни та ключовим маршрутом для сполучення Західної Європи із Західними Балканами, Грецією і Туреччиною.
Як відомо, економічні інвестиції – одне з питань, які західні партнери застосовують у тиску на Сербію, щоб підштовхнути її до нормалізації відносин з Косовом.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
У Рахові реконструюють Музей екології гір – єдиний у країні природничий музей українських Карпат, створений на базі Карпатського біосферного заповідника. Про це повідомив перший заступник голови ОВА Мирослав Білецький.
«Тут, зокрема, замінюють покрівлю, вікна. Окрім того, оновлять фасад, проведуть ремонт всередині приміщень. Ще один важливий елемент – осучаснення експозиції закладу.
Усі роботи виконують відповідно до європейських стандартів, із застосуванням екологічних матеріалів та відповідно до вимог енергозбереження», – зазначив Мирослав Білецький.
За його словами, аби провести такі будівельні роботи, керівництву музею у співпраці з іноземним проєктом SNPA (Підтримка природно-заповідних територій в Україні) вдалося залучити грантові кошти Франкфуртського зоологічного товариства.
Варто зазначити, що музейна експозиція тут унікальна. Вона охоплює та демонструє історію Карпатських гір, їхню геологію, геоморфологію, основні типи ландшафтів, рослинний і тваринний світ, а також те, як людина використовувала дари природи на цих землях — від колонізації до наших днів, традиції і культуру місцевого населення.
Однак поки реконструкція триває, Музей закритий для відвідувачів.
За прогнозами НБУ, інфляція до кінця року сягне 30%, а падіння економіки – 40% в другому кварталі цього року. А українці зі свого боку стали песимістичнішими стосовно оцінки свого економічного стану та країни в цілому. До того ж, кожен третій українець втратив роботу. Серед них жінки, жителі сходу, найбідніше населення, переселенці та підприємці.
Коли почнуть відбудову?
В українському уряді активно працюють над варіантами відбудови України. На початку липня було презентовано у Швейцарії план відновлення України загальною вартістю 750 млрд дол.
Незалежно від того, коли завершиться війна, реалізовувати план почнуть в 2022р.
За планом, в Україні за 10 років побудують нові блоки АЕС, євроколію для залізниці, індустріальні кластери, виробництво вікон та скла, екодуки.
Весь план відновлення складається з 15 програм по різних напрямкам. Важливою складовою є програма щодо інтеграції українського законодавства до норм європейського права.
Найбільше фінансування отримають програми з логістики та сполучення, програма з підвищення енергоефективності житлових будинків та відновлення пошкоджених та зруйнованих.
Також гроші підуть на сектори з доданою вартістю, щоб відійти від сировинної моделі економіки. В фокусі уваги – сільське господарство, виробництва меблів, металургія та ІТ.
Програмами також передбачено відновлення обʼєктів спорту, культури, освіти та охорони здоровʼя, соціальної інфраструктури.
У план відновлення включили реформу пенсійної системи до другого рівня, а також програми доступу до житла.
Програмою довкіллі та сталого розвитку передбачено відновлення солеварних шахт на Закарпатті (Солотвино), будівництво комплексів з переробки відходів, скорочення зони відчуження, створення центрів реабілітації диких тварин, природних парків.
Акцент на зеленому відновленні
І відбудовуватимуть не просто заново, а у всіх запропонованих планах відудови йдеться саме про зелене відновлення.
Пропозиції з приводу реконструкції України висунули британський Центр дослідження економічної політики, український уряд, та Національна рада реформ.
Що потрібно для зеленого відновлення?
Якщо Україна продовжить використовувати старі технології, то існує ризик того, що ці вкладення будуть не ефективними. Адже ціни на викиди парникових газів або суворі екологічні правила ЄС можуть звести нанівець всі зусилля по відновленню.
На сьогоднішній день вже існує багато зелених технологій, які показали комерційну ефективність та широко застосовуються.
Координація зусиль
Однак, для впровадження сучасних технологій необхідне спільне рішення української влади та міжнародних партнерів, а також координація між різними галузями. На практиці це означатиме швидку електрифікацію економіки, та запровадження виробництва водню за рахунок відновлювальних джерел енергії.
Доступ до дешевого капіталу
ЄС запропонував надавати пільгові кредити або гранти завдяки міжнародній фінансовій допомозі. Таким чином, малі та середні підприємства отримають доступ до фінансування.
Як ми дізнаємось, що план спрацював?
Українці відчують на собі успіх плану відбудови через підвищення рівня життя та створення великої кількості робочих місць.
А вимірюватимуть успішність реалізації темпом росту економіки. Ціль – ріст ВВП на рівні 7% щороку. За Індексом людського капіталу та за Індексом економічної складності Україна має за мету посісти 25-те місце.
Оксана ЧОПАК
[type] => post [excerpt] => За прогнозами НБУ, інфляція до кінця року сягне 30%, а падіння економіки – 40% в другому кварталі цього року. А українці зі свого боку стали песимістичнішими стосовно оцінки свого економічного стану та країни в цілому. До того ж, кожен третій укра... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1659098160 [modified] => 1659088510 ) [title] => Куди котиться економіка України та який план її реконструкції? [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=27283&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 27283 ) [crid] => oxc2131 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 27284 [image] => Array ( [id] => 27284 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ilyustratyvne-foto-large-2-1.jpg [original_lng] => 116826 [original_w] => 1140 [original_h] => 760 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ilyustratyvne-foto-large-2-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ilyustratyvne-foto-large-2-1-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ilyustratyvne-foto-large-2-1-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ilyustratyvne-foto-large-2-1-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ilyustratyvne-foto-large-2-1.jpg [width] => 1140 [height] => 760 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ilyustratyvne-foto-large-2-1.jpg [width] => 1140 [height] => 760 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ilyustratyvne-foto-large-2-1.jpg [width] => 1140 [height] => 760 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1659079168:2 [_thumbnail_id] => 27284 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 1402 [translation_required_done] => 1 [_oembed_b9e3d0a7a71ab0db4eb51a549b26dcf5] => [_oembed_time_b9e3d0a7a71ab0db4eb51a549b26dcf5] => 1659087365 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 1087 [1] => 3943 ) [tags_name] => Array ( [0] => економіка [1] => реконструкція ) ) [5] => Array ( [id] => 25609 [content] =>
Україні може знадобитись до 1 трлн євро (1,1 трлн доларів) сторонньої допомоги, щоб відшкодувати збитки, завдані вторгненням Росії.
Про це заявив очільник Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) Вернер Хоєр, пише Bloomberg.
„Я назвав трильйон, тому що побачив у публічному просторі цифри, які я вважаю абсолютно нереальними, коли я дивлюся на рівень руйнування в Україні”, – сказав Хоєр.
На брифінгу у Франкфурті він заявив, що Європа „мусить зіграти найбільшу роль”.
Як пише Bloomberg, ця цифра з’являється, коли лідери ЄС зустрінуться 23-24 червня в Брюсселі, щоб обговорити план реконструкції України та її заявку на членство в блоці.
Очільник ЄІБ додав, що банк прагне перерозподілити зобовʼязання на суму від 1-1,5 млрд євро для відновлення України. За його словами, він може отримати дозвіл на це вже цього тижня.
Зазначимо, що за останніми обрахунками проєкту „Росія заплатить” загальна сума прямих збитків інфраструктури становить $103,9 млрд (станом на 8 червня).
Раніше повідомлялось, що Євросоюз планує найближчими днями погодити деталі фінансового пакету допомоги для України в 9 мільярдів євро.
Невицький замок таки відреконструюють. Тепер за нього взялося управління капітального будівництва Закарпатської облдержадміністрації.
Проект ремонту і відновлення розробили ще позаминулого року. Тоді ж взялися за облагородження навколишньої території. Це, так звана, м’яка частина проекту. Наразі ці об’єми робіт майже завершені.
