Європейська комісія запропонувала два рішення для фінансування України протягом 2026-2027 років. Йдеться про запозичення Євросоюзу та „репараційний кредит”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт Єврокомісії.
Для зміцнення фінансової стійкості України в умовах повномасштабної війни Єврокомісія пропонує два рішення щодо покриття фінансових потреб Києва на 2026-2027 роки.
Йдеться про запозичення ЄС, які спиратимуться на європейський бюджет, а також „репараційний кредит”, який дозволить ЄК позичати залишки коштів у фінансових установ, що зберігають заморожені активи РФ.
„Завдяки сьогоднішнім пропозиціям ми забезпечимо Україні засоби для самозахисту та продовження мирних переговорів з позиції сили”, – прокоментувала пропозиції президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Вона наголосила, що запропоновані рішення допоможуть покрити фінансові потреби України на наступні два роки. Вони покликані зміцнити її оборонну промисловість, підтримати держбюджет та інтеграцію в європейську оборонно-промислову базу.
„Ми збільшуємо вартість агресивної війни Росії. І це має стати додатковим стимулом для Росії сісти за стіл переговорів”, – підкреслила президент ЄК.
Фон дер Ляєн заявила, що витрати на війну проти РФ мають бути збільшені, і пропозиції ЄК дають можливість це зробити.
„Сьогодні ми пропонуємо покрити дві третини фінансових потреб України на наступні два роки. Це 90 мільярдів євро. Решту покриють міжнародні партнери„, – повідомила вона.
Зазначається, що на наступному засіданні Ради ЄС, яке відбудеться 18-19 грудня в Брюсселі, будуть вирішуватись чіткі зобов’язання щодо подальших дій.
Президент Франції Еммануель Макрон відреагував на публікації ЗМІ про можливе використання заморожених російських активів для надання кредиту Україні на суму €140 млрд.
За словами Макрона, він поділяє позицію прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера, який критично ставиться до такого плану.
«Коли активи заморожені, необхідно дотримуватись міжнародного права. Про це також нагадав прем’єр-міністр Бельгії», – заявив французький президент.
Нагадаємо, наприкінці вересня ЗМІ повідомили, що Європейська комісія запропонувала використати заморожені російські активи для фінансування нового кредиту Україні обсягом €140 млрд. Згідно з планом, Україна почне виплачувати кредит лише після того, як закінчиться війна та росія виплатить повоєнні репарації.
Також повідомлялося, що Єврокомісія готує механізм, який спростить передачу майже 200 млрд євро заморожених російських активів на фінансування відновлення України після закінчення війни.
Україна може отримати фінансування на 300 млрд доларів без прямої конфіскації російських коштів. Гроші підуть на оборону і покриття дефіциту бюджету.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Як зазначається в публікації оглядача Reuters Г’юго Діксона, з моменту вторгнення Росії в Україну 2022 року західні політики сперечаються, як використовувати заморожені активи РФ. Єврокомісія підтримала концепцію репараційної позики, запропонованої міжнародними експертами.
Механізм ґрунтується на принципі, що країна-агресор має платити за збитки. Україна поверне позику тільки в разі, якщо Москва виплатить репарації. Якщо Росія відмовиться, кредит буде списано.
Після початку війни країни G7 заморозили близько 300 млрд доларів активів російського Центробанку. Більша їх частина зберігається в Бельгії.
Ідея повної конфіскації активів зустріла опір Німеччини, Франції та Бельгії. Тому репараційна позика розглядається як більш легальна альтернатива.
Один із варіантів передбачає переведення російських активів у спеціальну структуру SPV. Вона зможе видавати позику Україні з умовою, що повернення відбудеться тільки при виплаті Москвою репарацій.
При цьому юридичне право власності на активи залишиться у Росії. Такий підхід не вважається конфіскацією, а лише зміною зберігача.
Інший механізм передбачає купівлю на російські активи довгострокових облігацій ЄС з нульовою ставкою. Потім Євросоюз зможе надати позику Україні.
Однак такий варіант складніший і може лягти тягарем на членів ЄС, якщо Москва не виплатить компенсації. Тому варіант із SPV виглядає простішим і безпечнішим.
Україна може зіткнутися з дефіцитом фінансування вже на початку наступного року. США майже повністю припинили допомогу, і Київ потребує швидких рішень.
Експерти підкреслюють, що що швидше буде створено механізм репараційної позики, то сильнішими будуть позиції України в переговорах із Росією.
У ЄС заморожено близько 210 млрд євро активів Росії. Ще 75 млрд перебувають за межами блоку. До ініціативи можуть приєднатися Велика Британія, Канада та Японія.
Канада, як голова G7, готова висунути ідею на обговорення з партнерами. США мають у своєму розпорядженні лише 5 млрд доларів російських активів, але їхня підтримка додасть політичної ваги.
Як зазначається в публікації, ЄС хоче зміцнити свої позиції в переговорах про завершення війни. Репараційна позика може стати інструментом для цього і забезпечити Києву фінансову стабільність.
Якщо рішення вдасться реалізувати найближчим часом, Євросоюз отримає ключову роль у врегулюванні конфлікту.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що наша країна запропонувала запровадити мито на імпорт товарів з рф. Кошти з цього будуть йти на відновлення держави.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на офіційний Telegram-канал посадовця.
Шмигаль розповів, що Україна від заморожених активів рф вже має підтверджені 50 млрд доларів доходів. Ці гроші використовуються для бюджетних потреб, фіксування військових видатків та швидкого відновлення. Однак ціль України – їх повна компенсація. Крім того, є ще один механізм репарацій проти рф.
„Окрім їхньої конфіскації, запропонували запровадження спеціального мита на імпорт російських товарів, надходження від якого будуть спрямовуватись у фонд відновлення України. Це економічний механізм репарацій, що дозволяє діяти без очікування політичних змін у росії”, – йдеться у повідомленні.
Очільник уряду наголосив, що санкції против рф залишаються важливим інструментом тиску, оскільки Москва постійно намагається їх послабити.
Україна може заробити до 300 мільярдів доларів, продаючи облігації, які будуть забезпечені майбутніми позовами до Росії на відшкодування шкоди, заподіяної під час військових дій.
„Цю суму Київ зможе отримати, якщо покупцями цінних паперів стануть уряди західних країн. Цей механізм пропонується як альтернатива передачі заморожених російських активів Україні”, – йдеться в матеріалі.
На думку видання, це добрий запасний план для України. Цей механізм дозволить оминути проблеми через можливу передачу країні російських активів, які заблоковані за кордоном. Цінні папери окупляться лише в тому випадку, якщо Росія все ж таки погодиться на відшкодування збитків. Однак за словами автора статті, Москва добровільно не піде на такі умови. Тому російські активи, заморожені за кордоном, є найімовірнішим джерелом доходу для Києва.
Головний глобальний економіст PGIM Fixed Income Дейліп Сінгх зазначив, що Україна може поділити облігації на кілька траншів. Наприклад, за його словами, західні уряди придбають найбільш ризиковані цінні папери, а облігації з меншими ризиками куплять звичайні інвестори.
