Рішення щодо активів РФ зміцнить суверенітет, самостійність і єдність Європи як потужної геополітичної сили, вважє Андрій Сибіга.
Рішення щодо репараційного кредиту за рахунок активів Росії є терміновим і критично важливим для України. Його необідно ухвалити вже цього тижня. Про це повідомило МЗС з посиланням на заяву очільника відомства Андрія Сибігу у вівторок, 16 грудня.
За його словами, „настав час дозволити повне використання заморожених активів Росії для підтримки України”.
На думку Сибіги, є щонайменше п’ять причин, чому цей крок необхідно здійснити саме зараз.
Він нагадав, що глава Кремля Володимир Путін „вважає, що Європа роздроблена і слабка”.
„Він розраховує, що європейська підтримка України поступово ослабне. Навпаки, цей крок зірве його плани і змусить його перерахувати свої сили”, – написав міністр.
Сибіга вважає, що „це рішення зміцнить суверенітет, самостійність і єдність Європи як потужної геополітичної сили”.
„Воно продемонструє всім, що загроза довгостроковому миру і безпеці Європи шляхом нападу на суверенну європейську країну має свою ціну”, – зазначив глава МЗС.
Також Сибіга наголосив, що цей крок дозволить Європі забезпечити довгострокову підтримку України, підвищити самостійність нашої країни і підняти моральний дух українців в той момент, коли це найбільш необхідно.
„По-четверте, це питання справедливості: в першу чергу за завдані збитки повинен платити агресор, а не європейські платники податків. Немає нічого більш справедливого. Цей крок також послужить уроком для всіх потенційних агресорів у всьому світі: агресія не приносить винагороди, навпаки, ви заплатите за свої дії”, – заявив він.
Наостанок Сибіга підкреслив, що рішення про повне використання заморожених активів Росії не завадить мирному процесу, а, навпаки, зміцнить українську позицію за столом переговорів і стимулює мирний процес, посиливши тиск на Росію і змінивши розрахунки Москви.
Франція заявила, що не готова включати до планованого „репараційного кредиту” для України ті активи рф, які зберігаються у французьких приватних банках, а це близько 18 мільярдів євро.
Про це повідомляє Тhe Financial Times.
Франція аргументує своє рішення правовими обмеженнями щодо використання заморожених приватних активів.
Так, у Франції заморожені кошти Центрального банку рф утримують комерційні банки, зокрема великі установи. Тому на відміну від державних цінних паперів, які зберігаються у депозитарії Euroclear (Бельгія), ці приватні активи мають інші договори та юридичні зобов’язання.
Як сказано в публікації, Франція не заперечує надання допомоги Україні в цілому, але проти залучення в процес тих російських активів, що перебувають у приватних фінансових установах країни. Така позиція пояснюється юридичною невизначеністю та ризиками виплат колишньому власнику – рф.
Чому банки відмовилися
За даними FT, банки мають контрактні зобов’язання перед попереднім власником активів – рф, зокрема щодо виплати відсотків. Передача коштів може призвести до юридичних претензій з боку Кремля.
Використання приватних активів відрізняється від тих, що зберігаються у Euroclear — законодавча й правова база є менше прозорими, і це породжує питання про гарантії для вкладників та самих країн ЄС.
Існує також і політичний ризик, адже участь приватних фінансових установ може викликати критику з боку частини європейського бізнесу та інвесторів, які побоюються, що подібні дії створять прецедент втручання у приватну власність.
Що це означає для плану ЄС
Ця відмова – серйозний удар по плану Європейська комісія (ЄК) щодо надання так званого „репараційного кредиту” для України, забезпеченого замороженими російськими активами. Адже Франція утримує другий за розміром пул таких коштів у країнах ЄС.
Загальна ініціатива передбачала, зокрема, що активи, заморожені після повномасштабного вторгнення рф, можуть бути частково або повністю використані для фінансування потреб України у 2026-2027 роках.
Втім, якщо значна частина цих коштів, як-от французькі 18 млрд євро, залишаться поза схемою, то сума, доступна для кредиту, суттєво скоротиться. Це може знизити загальний обсяг підтримки України й ускладнити фінансове планування в Брюсселі.
Європейські країни розробляють „план Б” на випадок, якщо вони не зможуть домовитися про використання заморожених активів росії для надання репараційної позики Україні, щоб країна яка протистоїть російській агресії, не залишилась без фінансування на початку 2026 року.
Про це йдеться у публікації Politico.
На саміті місяць тому лідери ЄС сподівалися узгодити пропозицію про використання заморожених резервів Москви для надання Україні „репараційного кредиту” в розмірі 140 млрд євро, але ця ідея досі викликає застереження у Бельгії, на території якої зберігається більша частина росактивів.
Попри інтенсивні переговори між Бельгією та Комісією протягом останніх тижнів, бельгійський прем’єр Барт де Вевер все ще має побоювання щодо юридичної відповідальності.
Тому в Брюсселі зараз міркують про те, як допомогти Україні в разі, якщо пропозиція про репараційний кредит не буде готова вчасно, щоб лідери ЄС могли її схвалити на саміті 18 грудня.
За словами чотирьох джерел, одним із варіантів, який набирає підтримку, є „перехідний” кредит, що фінансується за рахунок запозичень ЄС, щоб підтримати Україну в перші місяці 2026 року.
Це дасть більше часу для організації повноцінного репараційного кредиту з використанням росактивів таким чином, який влаштує Бельгію, щоб забезпечити довгострокове рішення.
Двоє дипломатів заявили, що Україні можуть запропонувати погасити початковий перехідний кредит ЄС після отримання фінансування з довгострокового репараційного кредиту.
Посли країн ЄС обговорили можливі варіанти з Європейською комісією на зустрічі в Брюсселі у вівторок.
За словами одного з посадовців, обізнаного про хід обговорень, такі країни, як Франція, Німеччина, Нідерланди, Литва і Люксембург, закликали Комісію продовжити роботу над пропозиціями щодо фінансування України.
У довгостроковій перспективі репараційний кредит широко розглядається як єдиний варіант для України.
Країни-члени ЄС не бажають використовувати свої національні бюджети для надання Україні грошових грантів. Багато з них вже борються з бюджетним дефіцитом і високими витратами на запозичення. Тому ключовим моментом вважається переконати бельгійців приєднатися до цієї ініціативи.
„Ми сподіваємося, що зможемо розвіяти їхні сумніви. Ми дійсно не бачимо жодного іншого можливого варіанта, крім репараційного кредиту”, – сказало одне із джерел.
Однією з ідей може бути „об’єднання варіанта репараційного кредиту з одним з інших варіантів”, сказав дипломат.
Але це „не повинно зайняти занадто багато часу, тому що, звичайно, зараз є відчуття терміновості, і воно нагальне”, додав він.
Видання припускає, що найбільшою перешкодою буде те, що такий вид запозичень ЄС вимагатиме одностайної підтримки 27 країн-членів, а Угорщина вже давно виступає проти нових заходів, спрямованих на фінансування України.
Найближчим часом будуть представлені варіанти Репараційного кредиту для України. Крім того, європейські країни домовилися продовжити тиск на росію через санкції, написала голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на своїй сторінці в Х.
Європа розширює співпрацю в оборонно-промисловій сфері та просуває роботу над Репараційним кредитом, варіанти якого будуть представлені найближчим часом
– повідомила голова Єврокомісії.
Учасники Коаліції охочих обговорили термінову енергетичну підтримку з наближенням зими та необхідність посилення протиповітряної оборони України.
Ми провели цілеспрямовану та продуктивну зустріч Коаліції охочих. Тиск залишається єдиною мовою, яку розуміє росія, а узгоджені санкції з нашими союзниками та друзями є ключем до того, щоб привести путіна за стіл переговорів
