Україна – одна з найбагатших країн світу за сировинними ресурсами. Усі вони мають стратегічне значення для сучасної промисловості, виробництва акумуляторів та оборонних технологій. Перші мільйони доларів вже надійшли до України в рамках угоди між США та Україною про рідіксноземельні мінерали.
Україна є однією з найбагатших країн світу за сировинними ресурсами. Усі вони мають стратегічне значення для сучасної промисловості, виробництва акумуляторів та оборонних технологій. Однак, протягом останніх трьох десятиліть країна практично не змогла використати ці можливості. Причина: бюрократія, правова невизначеність та нескінченні судові процеси, які неодноразово гальмували амбітні плани. У цьому контексті угода про рідіксноземельні мінерали, підписана у травні 2025 року, яка створює спільний інвестиційний фонд для розвитку стратегічних корисних копалин, енергетики та інфраструктури вважається проривом.
Договір реалізується на паритетних засадах: Сполучені Штати та Україна внесуть до фонду по 75 мільйонів доларів як початковий внесок. Американська корпорація фінансування розвитку (DFC) вже перерахувала перші 75 мільйонів доларів. Уряд назвав цей проєкт тріумфом.
У вересні американські делегації відвідали кілька родовищ у Кіровоградській та Житомирській областях, зокрема родовище літію. Повідомляється, що в проекті бере участь компанія під назвою TechMet, серед акціонерів якої уряд США та мільярдер Рональд Лаудер. Ксенія Оринчак, директор Національної асоціації добувної промисловості України, назвала перерахунок коштів поворотним моментом:
«Перший платіж у розмірі 75 мільйонів доларів від американської сторони свідчить про те, що співпраця перейшла з рівня декларацій на рівень фактичного впровадження. Сіл відзначити, що це не фінансування конкретного гірничодобувного проекту, а капітальний фонд, з якого згодом можуть отримати гроші кілька стратегічних секторів».
Таким чином, фонд – радше фінансова структура, ніж конкретна інвестиція. Питання в тому, чи можна подолати структурні перешкоди, які досі перешкоджали сталій появі іноземного капіталу.
Перешкоди на шляху до виконання угоди про корисні копалини
Михайло Жернов, незалежний директор Critical Metals – української дочірньої компанії European Lithium Ukraine, яка безпосередньо працює на ринку літію, – також привітав угоду:
«Це партнерство може перезапустити гірничодобувний сектор України. Але державі ще належить багато зробити: узгодження правового регулювання, вирішення спорів щодо ліцензування та зміцнення довіри інвесторів є надзвичайно важливими, зазначив керівник американо-австралійської компанії.
Найкращий приклад цього – родовище літію „Добра”, розташоване в Кіровоградській області (поблизу Добровеличківки). Судовий процес між державою та компаніями, які володіють ліцензією на видобуток корисних копалин тут, триває з 2018 року. Через суперечливі судові рішення, постійну зміну власників та зміни в урядових правилах, фактичного видобутку досі не було.
Хоча тендер на експлуатацію родовища вже заново оголошено, попередні власники, зокрема Critical Metals, заявили, що готуються захищати свої інтереси правовими засобами. «Якщо тендер переоголошувати кожні два роки, поки право власності оскаржується, це відлякає інвесторів. Міжнародні компанії очікують чітких, прозорих рамок, а не нескінченних юридичних суперечок», – зазначив український галузевий експерт на правах анонімності.
Від сировини до геополітичного інструменту
Не випадково Вашингтон надає стратегічного значення українським мінеральним ресурсам. Літій, титан та рідкісноземельні мінерали – важлива сировина для переходу на зелену енергетику та військової промисловості. Для Сполучених Штатів доступ до них може зменшити залежність від Китаю.
Участь TechMet також вписується в цю картину: прямий власник компанії – DFC, тому кожна інвестиція — це геополітичне послання.
Не випадково Андрій Єрмак, голова Офісу президента України, відкрито похвалив Рональда Лаудера та назвав проєкт «дуже важливим». Однак це створює враження, що тендер може бути навіть «індивідуалізованим», як це часто траплялося в минулому економічній політиці України.
Оринчак, з іншого боку, наголошує: «Паритетне управління спільним фондом – троє українських та троє американських представників – гарантує рівні умови. Критерії фінансування чіткі: стратегічна важливість, прозора структура власності, створення робочих місць та можливості співфінансування. Немає жодного пункту, який би виключав вітчизняні компанії з самого початку».
Багатий на папері, бідний насправді
Україа у вересні зробила ще один помітний крок: опублікувала звіт про перевірку критично важливих сировинних матеріалів, оновивши дані радянських часів до міжнародних стандартів. Олег Гоцинець, голова Державної геологічної служби, заявив, що це «підвищить прозорість та довіру інвесторів».
Не варто недооцінювати радянську геологічну спадщину, але самої її недостатньо, зазначила Ксенія Оринчак.
Михайло Жернов дотримується схожої думки. За його словами, «інформаційна відкритість корисна, але передбачуване правове середовище та стабільні контракти забезпечують реальну безпеку для інвесторів».
Майбутнє невизначене
Спільний фонд та перший американський платіж безсумнівно можна вважати віхою, оскільки це перший випадок, коли інституціоналізований американський публічний капітал увійшов в український мінерально-сировинний сектор.
Однак це ще не означає, що розпочався фактичний видобуток. Правові суперечки навколо родовища «Добра» також демонструють, наскільки крихким є цей процес: суперечливі судові рішення, нечіткі ліцензійні права та підозри в політичному впливі – все це пригнічує інвестиційний ентузіазм.
Таким чином, перспективи суперечливі. Технологічний та фінансовий потенціал величезний, геополітичний інтерес відчутний, але внутрішні правові та інституційні перешкоди продовжують затьмарювати майбутнє.
[type] => post [excerpt] => Україна – одна з найбагатших країн світу за сировинними ресурсами. Усі вони мають стратегічне значення для сучасної промисловості, виробництва акумуляторів та оборонних технологій. Перші мільйони доларів вже надійшли до України в рамках угоди між ... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1760699400 [modified] => 1760698240 ) [title] => В Україну надійшли гроші США в рамках угоди про рідкісноземельні копалини [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=64564&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 64498 [uk] => 64564 ) [trid] => din4423 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 64499 [image] => Array ( [id] => 64499 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/asvanykincs-banyaszat.jpg [original_lng] => 209654 [original_w] => 1347 [original_h] => 758 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/asvanykincs-banyaszat-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/asvanykincs-banyaszat-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/asvanykincs-banyaszat-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/asvanykincs-banyaszat-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/asvanykincs-banyaszat.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/asvanykincs-banyaszat.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/asvanykincs-banyaszat.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [translation_required] => 1 [views_count] => 816 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 64499 [_edit_lock] => 1760687779:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 458354982002 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 9 [2] => 43 [3] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Спецтема [2] => Статті [3] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 561535 [1] => 248 ) [tags_name] => Array ( [0] => рідкоземельні метали [1] => США ) ) [1] => Array ( [id] => 59021 [content] =>
Китай оголосив про посилення експортного контролю на сім видів рідкісноземельних елементів у відповідь на нові тарифи США.
Про це пише Bloomberg із посиланням на заяву китайської влади.
До переліку обмежених мінералів увійшли самарій, гадоліній, тербій, диспрозій, лютецій, скандій і ітрій. Хоча двох найпоширеніших — неодиму та празеодиму — список не зачепив. Їх використовують у виробництві потужних магнітів.
За даними Геологічної служби США, Китай забезпечує майже 70% світового виробництва рідкісноземельних металів. Bloomberg пише, що Китай уже проваджував подібні заходи щодо галію, германію, графіту та сурми. Відтепер будь-яке постачання обмежених металів за кордон вимагатиме ретельної перевірки — хто купує і з якою метою.
Аналітики Citic Securities Ltd заявили, що «нові засоби контролю можуть ще більше посилити глобальну пропозицію». На їхню думку, така політика Китаю спрямована на захист національних інтересів і посилення стратегічного значення рідкісноземельної галузі.
Професор Університету штату Айдахо в Бойсе зазначив для Bloomberg, що, на відміну від семи вибраних рідкісноземельних елементів, вони легше доступні за межами Китаю, а це «може зробити будь-який контроль менш впливовим».
У Міністерстві торгівлі Китаю наголосили, що контроль експортних постачань «подвійного призначення» — важлива частина національної безпеки, регіональної стабільності та глобального миру.
Водночас в Асоціації промисловості кольорових металів Китаю заявили, що компанії, які не загрожують безпеці Китаю, зможуть вести зовнішню торгівлю без перешкод.
За словами Кріштофа Югаса, експерта компанії Conclude Investment Ltd., немає впевненості, що українські запаси рідкоземельних металів взагалі можуть виявитися економічно вигідними, адже, наскільки йому відомо, жодних точних планів ніколи не було розроблено. Він додав, що США мають значну залежність від імпорту відповідних мінералів.
«За деякими підрахунками, в Україні мільйони тонн запасів рідкоземельних металів, але немає впевненості, що економічно доцільно видобувати ці метали», – розповів Інфорадіо Крістоф Югаш, генеральний директор компанії Conclude Investment Ltd, в інтерв’ю.
Президент України Володимир Зеленський написав президенту США Дональду Трампу, в якому висловив готовність до спільної роботи для досягнення тривалого миру після безрезультатної зустрічі у Вашингтоні. Президент України наголосив на своїй вдячності за допомогу США та запевнив Трампа у досягненні домовленостей щодо рідкоземельних елементів.
Сполучені Штати дуже залежать від імпорту українських корисних копалин. Згідно з дослідженням Американської геологічної служби, попит на лантаноїди становить 80%, а попит на скандій та ітрій – 100%, згідно зі звітом Conclude Investment Ltd.
За словами Крістофа Юхаша, цікавою особливістю ринку рідкоземельних елементів є те, що північноамериканські шахти видобувають оксид рідкоземельних елементів, відправляють його до Китаю, де вони мають досвід його переробки, а потім реімпортують до Сполучених Штатів.
Югаш також зазначив, що за радянської влади востаннє проводили розвідку родовища на поверхні, було виявлено потенційні запаси на 26 мільйонів тонн. Точних бізнес-планів не було складено, тому неможливо довести, чи існують ці мінеральні ресурси насправді.
Експерт додав, що єдиний діючий рідкоземельний побічний рудник знаходиться в Мелітополі, який наразі перебуває під російською окупацією.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна вважає, що його країна має запропонувати президенту США Дональду Трампу інвестувати в розвідування рідкісноземельних металів.
Про це естонський міністр сказав в інтерв’ю ERR, повідомляє „Європейська правда”.
За його словами, американці зацікавлені в захисті своїх інвестицій, тож наразі Естонії слід подумати про те, як залучити такі інвестиції в рідкісноземельні метали, які є у регіоні Вірумаа.
„США дуже зацікавлені і вже кілька років виявляють дуже великий інтерес до рідкісноземельних металів в Естонії. Усі знають, що в Іда-Вірумаа є фосфорити і супутні їм рідкісноземельні метали, які є величезним скарбом для естонського народу”, – зазначив Тсахкна.
Він додав, що необхідно „провести тверезу дискусію” про те, як використовувати ці корисні копалини без шкоди для довкілля.
„Як ми можемо залучити сюди, наприклад, дуже великі інвестиції зі США, щоб ми могли виробляти тут високотехнологічну продукцію, яка замінить залежність від Китаю як для США, так і для Європи”, – зауважив очільник МЗС Естонії.
Він переконаний, що це „сміливе геополітичне рішення”, яке „поставить нас у дуже сильну позицію у відносинах з адміністрацією Трампа”.
„Це поставить нас як дуже чітку і дуже сильну точку на карті. Це означає, зокрема, що США дуже зацікавлені в захисті своїх великих інвестицій і виробничих потужностей. Це конкретний приклад, коли ми говоримо про реальну політику”, – резюмував Тсахкна.
Україна „по суті погодилася” надати США рідкоземельні метали на суму 500 млрд доларів як оплату за військову допомогу, яку Вашингтон надав Києву.
Про це заявив президент США Дональд Трамп, повідомляє New York Post.
„У них надзвичайно цінна земля з точки зору рідкоземельних [металів], з точки зору нафти і газу, з точки зору інших речей. Я хочу, щоб наші гроші були в безпеці, тому що ми витрачаємо сотні мільярдів доларів [в Україні]”, – сказав Трамп Fox News.
Під час інтерв’ю Трамп наполягав на тому, що США повинні мати доступ до природних ресурсів України незалежно від того, чи вдасться успішно укласти мирну угоду між росією та Україною, стверджуючи, що „понад 300 мільярдів доларів”, які США надали Україні, затьмарюють внесок інших країн у військові дії.
„Вони можуть укласти угоду. Вони можуть не укласти угоду. Вони можуть стати росіянами коли-небудь, або вони можуть не стати росіянами коли-небудь. Але у нас будуть усі ці гроші в [Україні], і я кажу, я хочу їх повернути”, – сказав президент США.
Трамп заявив, що продовжувати надавати допомогу охопленій війною Україні просто так було б „нерозумно”. „Я сказав їм: „Ми повинні… Ми повинні щось отримати. Ми не можемо продовжувати платити ці гроші””, – заявив він.
„Я сказав їм, що мені потрібно рідкоземельних [металів] на суму, еквівалентну приблизно 500 млрд доларів, і вони, по суті, погодилися це зробити”, – розповів Трамп.
Президент України Володимир Зеленський висловив підтримку взаємній ресурсній угоді зі США в обмін на гарантії безпеки в рамках потенційного мирного врегулювання.
„Якщо ми говоримо про угоду, то давайте укладати угоду, ми тільки за неї”, – сказав Зеленський агентству Reuters. „Нам потрібно зупинити Путіна і захистити те, що у нас є – дуже багатий Дніпровський регіон у центральній Україні”.
На території України зосереджено близько 5% світових світових мінеральних ресурсів, є багаті родовища титану, урану, заліза, марганцю і літію, а також рідкісноземельних металів, які вважаються життєво важливими для національної безпеки США.
