Цифрова екосистема „Обрій”, спростить доступ до допомоги для людей, що втратили роботу, а також сприятиме їхній перекваліфікації та працевлаштуванню.
Про це інформує прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
За її словами, через платформу у Дії можна буде „зареєструвати статус безробітного, оформити допомогу, офіційно звільнитися на тимчасово окупованих територіях та отримати грант до 15 тис. грн на перекваліфікацію”.
Система „автоматично визначатиме, хто втратив роботу, і підбиратиме вакансії за навичками, досвідом і локацією (AI-matching)”, — додала Свириденко. Аналітика в реальному часі допоможе державі та бізнесу „прогнозувати потреби у навичках на ринку праці”.
До „Обрію” підключаються всі ключові державні інституції, а адміністратором платформи стане Державна служба зайнятості.
„Це новий ефективний інструмент підтримки громадян та розвитку кадрового потенціалу України”, — підкреслила прем’єрка.
Грецький парламент готується ухвалити закон, який дозволить працювати до 13 годин на день у приватному секторі — це стане першим таким випадком у країнах ЄС, пише Politico.
Голосування за законопроєкт відбудеться 15 жовтня. Попри масові протести профспілок і опозиції, документ, як очікується, схвалить правляча партія «Нова демократія».
Закон є частиною реформи, спрямованої на перетворення ринку праці Греції на «один із найбільш гнучких у Європі». Починаючи з липня 2024 року, працівники промисловості, торгівлі, сільського господарства та окремих сфер послуг зможуть працювати шість днів на тиждень, отримуючи на 40% більше оплати за шостий день роботи.
Уряд пояснює, що зміни необхідні через старіння населення і дефіцит кваліфікованих кадрів. Проте профспілки вважають, що така «гнучкість» означає ліквідацію восьмигодинного робочого дня.
«“Гнучкий графік” на практиці означає знищення поняття сімейного та соціального життя і легалізацію надексплуатації», — заявила профспілка держслужбовців ADEDY.
Новий законопроєкт передбачає, що працівники можуть працювати до 13 годин на день, але не більш ніж 37,5 днів на рік, із загальним лімітом 48 годин на тиждень у середньому за чотири місяці. Робота понад норму має компенсуватися 40-відсотковою надбавкою.
Міністерство праці наголошує, що 13-годинний день буде добровільним, але профспілки застерігають, що у реальних умовах роботодавці мають перевагу, особливо в країні, де майже відсутній контроль за дотриманням трудового законодавства.
Серед інших змін — можливість дробити щорічну відпустку на кілька частин, запровадження гнучких графіків, дводенних контрактів і навіть швидкого найму через спеціальний застосунок.
Греція, яка зазнала глибокої фінансової кризи у 2009–2018 роках, нині демонструє економічне відновлення: рівень безробіття впав до 8,1%, порівняно з 28% під час кризи. Водночас зарплати залишаються одними з найнижчих у ЄС, і багато греків вимушені працювати на кількох роботах через високі ціни на житло і продукти.
За даними Eurostat, кожен п’ятий грек працює понад 45 годин на тиждень — це найвищий показник у Євросоюзі. А за підрахунками ОЕСР, у 2023 році Греція посіла п’яте місце у світі за кількістю відпрацьованих годин на рік, поступившись лише Колумбії, Мексиці, Коста-Риці й Чилі.
Близько 70% українських громадян, які отримали тимчасовий захист у Чехії, офіційно працюють і роблять вагомий внесок у чеську економіку. Про це повідомив Надзвичайний і Повноважний посол України в Чехії Василь Зварич в інтерв’ю.
На сьогодні, за його даними, у Чехії проживає майже 370 тисяч біженців з України, які отримали тимчасовий захист. 280 тисяч з них – особи працездатного віку – 70% працевлаштовані.
«Цей показник один із найвищих серед країн Європи, що прийняли українських біженців», – підкреслив Зварич. Він додав, що завдяки сплаті податків та соціальних внесків українці приносять суттєві надходження до бюджету Чеської Республіки.
За даними уряду Чехії, лише минулого року сума податкових надходжень від українських громадян перевищила витрати на соціальні виплати на понад 250 мільйонів доларів. У першому кварталі 2025 року цей позитивний баланс уже досяг 130 мільйонів доларів, і до кінця року очікується ще більший результат.
Зварич зазначив, що багато українців працюють у галузях із хронічним дефіцитом кадрів, зокрема в освітніх закладах, лікарнях, а також у сфері технологій. Посольство запустило ініціативу «Солідарні навзаєм», яка висвітлює історії українців, що зуміли адаптуватися, підтвердити свої дипломи та отримати престижну роботу, особливо в галузях охорони здоров’я, ІТ та освіти.
«Наші співгромадяни не приїхали сюди за допомогою. Вони активно працюють, підтримують чеське суспільство й демонструють високий рівень професіоналізму», – наголосив посол.
Коментуючи передвиборчі кампанії деяких чеських політичних сил, які використовують тему українських біженців, Зварич назвав це маніпуляціями та спробами грати на емоціях виборців.
[type] => post [excerpt] => Близько 70% українських громадян, які отримали тимчасовий захист у Чехії, офіційно працюють і роблять вагомий внесок у чеську економіку. Про це повідомив Надзвичайний і Повноважний посол України в Чехії Василь Зварич в інтерв’ю. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1753008480 [modified] => 1752958279 ) [title] => Сім з десяти українців в Чехії мають роботу – посол Зварич [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=62104&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 62083 [uk] => 62104 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 62084 [image] => Array ( [id] => 62084 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/630-360-1752747828-597.jpg [original_lng] => 102583 [original_w] => 630 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/630-360-1752747828-597-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/630-360-1752747828-597-300x171.jpg [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/630-360-1752747828-597.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/630-360-1752747828-597.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/630-360-1752747828-597.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/630-360-1752747828-597.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/630-360-1752747828-597.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [translation_required] => 1 [views_count] => 1000 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 62084 [_edit_lock] => 1752948220:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 320489680000 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 9 [4] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Спецтема [4] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 7006 [1] => 895544 [2] => 2439 ) [tags_name] => Array ( [0] => робота [1] => тимчасовий захист [2] => Чехія ) ) [3] => Array ( [id] => 61662 [content] =>
Українські біженці, які перебувають у Нідерландах і отримують дохід, з жовтня повинні будуть сплачувати більше коштів за користування державними притулками.
Про це у пʼятницю оголосила глава Міністерства у справах біженців та міграції Нідерландів Мона Кейзер, пише „Європейська правда” з покликанням на NOS.
Нині українець, які користуються тимчасовим захистом у Нідерландах і має роботу (таких 59%) або інший дохід, з липня 2024 року має сплачувати 105 євро на місяць на проживання в притулках.
З жовтня 2025 року ця сума зросте до 244,22 євро, оголосили в нідерландському уряді. Такий крок пояснили прагненням зменшити розбіжності між українськими біженцями та шукачами притулку з інших країн.
„Збільшення особистого внеску буде використано для покриття операційних витрат притулків, таких як газ, вода та електроенергія”, – пояснила Кейзер.
Крім того, дорослі українці в місцях тимчасового розміщення, де для них готують їжу, будуть також сплачувати внесок за харчування в розмірі 252,18 євро на місяць.
Таким чином, максимальний внесок для сім’ї з двома дорослими українцями становить 992,80 євро на місяць, підрахував NOS.
Водночас уряд Нідерландів передбачив, що місцева влада може застосовувати „індивідуальний підхід” до українського біженця.
Адміністрація президента США Дональда Трампа у вівторок почала звільнення 10 тис. співробітників в американських установах охорони здоров’я, що є частиною плану Трампа та Ілона Маска щодо скорочення федерального уряду.
Про це Reuters повідомили кілька джерел, передає Укрінформ.
Скорочення торкнулися агентств при Міністерстві охорони здоров’я і соціальних служб, включаючи Управління з продовольства і медикаментів (FDA), Центри з контролю та профілактики захворювань (CDC) і Національні інститути охорони здоров’я (NIH).
Міністр охорони здоров’я Роберт Ф. Кеннеді-молодший назвав ці скорочення, які разом з іншими нещодавніми звільненнями зменшать загальну чисельність персоналу з 82 тис. до 62 тис., необхідними для оптимізації роздутого бюрократичного апарату.
Однак, як зазначає видання, вони включають звільнення провідних науковців, які здійснюють нагляд за громадським здоров’ям, дослідженнями раку та затвердженням вакцин і ліків, що викликає занепокоєння щодо того, як США реагуватимуть на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров’я, такі як спалах кору та поширення пташиного грипу, що тривають нині.
Серед звільнених у FDA, яке вважається головним світовим регулятором у сфері лікарських засобів, – Пітер Штайн, директор управління нових лікарських засобів. Він подав у відставку у вівторок, коли йому пригрозили звільненням, повідомило джерело. Було також звільнено Брайана Кінга, керівника відділу центру тютюнових виробів FDA, та Пітера Маркса, високопосадовця FDA, який займався питаннями вакцин.
За даними джерел, охорона заборонила вхід деяким співробітникам в офісну будівлю всього через кілька годин після того, як вони отримали повідомлення про звільнення.
Звільнені співробітники отримали електронні листи, в яких повідомлялося, що їх відправляють в адміністративну відпустку. Одне з джерел повідомило, що відпустка обумовлена вимогою профспілки про повідомлення за 60 днів.
У Кишиневі на Ярмарку вакансій 7 листопада відбудеться презентація першої в Молдові онлайн-платформи для працевлаштування українських біженців – DILO.MD.
Про це повідомили у Національному конгресі українців Молдови (НКУМ), передає Укрінформ.
„Ця ініціатива спрямована на полегшення соціально-економічної інтеграції біженців та сприяння їхньому працевлаштуванню в молдовському суспільстві”, – зазначили в організації.
Ярмарка вакансій відбуватиметься у Головному корпусі Академії економічної освіти у Кишиневі – з 10:00 до 14:00.
DILO.MD – це платформа, що з’єднує роботодавців з кандидатами, спрощуючи та прискорюючи процес підбору персоналу для молдовських компаній та допомагаючи біженцям знайти роботу.
Платформа забезпечує широкий доступ до актуальних вакансій і професійних курсів, що робить її важливим інструментом для молодих спеціалістів та тих, хто ще не володіє румунською мовою, підтримуючи їхній кар’єрний розвиток та адаптацію на молдовському ринку праці.
На ярмарку вакансій будуть представлені молдовські компанії та організації, а також запланована участь міжнародних організацій, що надають підтримку українським біженцям.
Оскільки війна з росією скорочують робочу силу, підприємства намагаються покрити гостру нестачу кадрів. Вони наймають більше жінок на традиційно чоловічі посади та звертаючись до підлітків, студентів та працівників старшого віку.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Аналітики заявляють, що оскільки мільйони людей, переважно жінки та діти, втекли від війни за кордон, а десятки тисяч чоловіків були мобілізовані в армію, криза робочих місць може поставити під загрозу економічне зростання та повоєнне відновлення.
За даними Національного банку України, з моменту вторгнення росії у лютому 2022 року Україна втратила понад чверть своєї робочої сили, йдеться у публікації Reuters.
За даними опитування, проведеного Міністерством економіки серед понад 3000 компаній, майже 60% підприємств заявили, що їхньою головною проблемою є пошук кваліфікованих працівників.
„Ситуація справді критична”, – заявила Тетяна Петрук, директор зі сталого розвитку металургійної компанії „Метінвест”, одного з найбільших роботодавців України з чисельністю персоналу близько 45 000 осіб. На підприємстві відкрито близько 4000 вакансій.
Агентство Reuters поговорило з представниками дев’яти українських компаній, від великих промислових фірм до роздрібних груп та дрібних приватних підприємців. Всі вони заявили, що нестача персоналу та зростаюча невідповідність навичок є великими проблемами.
Компанії заявили, що вони змінюють методи підбору персоналу та ведення бізнесу, автоматизують роботу, проводять ротацію існуючого персоналу та розширюють посадові інструкції, наймають пенсіонерів та пропонують більше пільг, особливо молодим працівникам.
Їм також довелося підвищити заробітну платню. Середня місячна заробітна плата зараз становить близько 20 000 гривень порівняно із приблизно 14 500 гривень рік тому.
„Спостерігається помітний відхід від гендерних та вікових упереджень при відборі кандидатів, оскільки роботодавці коригують критерії для залучення необхідних співробітників, – заявили у Київській школі економіки. – Ця тенденція поширюється і на бізнес, де частка жінок-підприємців суттєво зростає”.
Більше жінок
Центральний банк заявив, що галузі, в яких переважають чоловіки, найбільше страждають від нестачі кадрів.
Будівельний сектор, транспорт, гірничодобувна промисловість та інші постраждали через військову мобілізацію віком від 25 до 60 років. Щоб економіка продовжувала працювати, уряд надає критично важливим компаніям повну чи часткову відстрочку.
У секторах енергетики та виробництва зброї 100% працівників мають право на відстрочку від призову. У деяких секторах компанії можуть бронювати 50% чоловіків. Але процес отримання відстрочки довгий та складний.
За словами представників деяких підприємств, цього року уряд посилив правила мобілізації, і кількість чоловіків, які надають перевагу неформальній зайнятості, яка дозволяє їм не реєструватися, зросла.
У сільськогосподарській південній Миколаївській області жінок готують до трактористів. Жінки також дедалі частіше працюють водіями трамваїв та вантажівок, шахтарями, охоронцями та складськими робітниками, кажуть компанії.
„Ми пропонуємо навчання та роботу жінкам з мінімальним досвідом роботи”, – каже Любов Українець, директор з персоналу компанії „Сільпо”, що входить до Fozzy Group.
У компанії працюють шість жінок-водіїв вантажівок, і компанія дедалі активніше набирає жінок на інші посади, де раніше переважали чоловіки, включаючи вантажників, обробників м’яса, пакувальників та охоронців.
Частка жінок-співробітників зростає у таких галузях, як виробництво сталі. Петрук сказав, що жінки-співробітники становлять близько 30-35% робочої сили Метінвесту, і тепер компанія наймає жінок на деякі підземні роботи.
Молоді люди
Компанії та економісти очікують, що проблеми на ринку праці збережуться. Роботодавці звертають увагу на молодь, пропонуючи навчання, досвід роботи та цільові пакети пільг.
„Сільпо” найактивніше наймає підлітків на початкові посади в супермаркетах та запустило спеціалізовану програму стажувань для студентів.
Оператор мобільного зв’язку Vodafone переробив свою молодіжну програму, надавши можливість приблизно 50 підліткам у 12 містах здобути свій перший досвід роботи.
„Ми хочемо запропонувати цій молодій аудиторії перший повноцінний досвід офіційної роботи. Ще одна мета – сформувати кадровий резерв”, – сказала Ілона Волошина з Vodafone Retail.
Уряд та закордонні партнери запустили кілька програм, які допомагають українцям перекваліфікуватися.
„Ми надаємо можливість кожній людині за рахунок держави здобути нову професію, затребувану на ринку праці, або підвищити свій професійний рівень”, – зазначила заступник міністра економіки Тетяна Бережна.
Розвиток технологій може призвести до того, що майже 40% робочих місць в усьому світі будуть заміщені штучним інтелектом.
Про це йдеться в аналізі Міжнародного валютного фонду.
Директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва зазначила, що політики мають звернути увагу на „тривожну тенденцію”, щоб „запобігти подальшому розпалюванню соціальної напруги за допомогою технології”.
Аналіз МВФ передбачає, що штучний інтелект, ймовірно, вплине приблизно на 60% робочих місць у розвинутих економіках і на 26% – у країнах з низьким рівнем доходу.
У половині випадків працівники можуть розраховувати на користь від інтеграції штучного інтелекту, тоді як в інших ситуаціях ШІ виконуватиме завдання замість людей, знизивши попит на робочу силу.
За словами Георгієвої, багато країн не мають інфраструктури або кваліфікованої робочої сили, щоб скористатися перевагами ШІ, тому ця технологія може погіршити нерівність між націями.
Георгієва також вказала на можливості для збільшення виробництва та доходів у всьому світі завдяки використанню ШІ.
В Україні протягом останнього року звільнили 25% опитаних айтівців, а 54% – шукали нову роботу протягом двох місяців і довше.
Про це йдеться в опитуванні DOU.
Зазначається, що ситуація з роботою в ІТ помітно ускладнилася в 2023 році. Однак більшість тих, хто шукає нову роботу зараз, її знаходять.
„За останні 12 місяців 25% айтівців звільнили чи не продовжили контракт (пів року тому таких було лише 16%). Ще 16% фахівців пішли з роботи чи проєкту за власною ініціативою, а 8% відправляли на бенч чи в неоплачувану відпустку. Загалом 47% айтівців пішли з роботи чи проєкту протягом останнього року”, – йдеться в повідомленні.
Крім того, досвід ІТ-фахівця не завжди гарантував імунітет від скорочення, оскільки втрачали роботу як досвідчені айтівці, так і ті, хто лише недавно почав працювати в індустрії. Найчастіше протягом останнього року звільняли розробників (26%), QA (30%) і дизайнерів (28%).
На бенч чи в неоплачувані відпустки частіше за інших теж відправляють технічних фахівців — DevOps / SRE (11% за останні 12 місяців побували на бенчі), QA і Data Scientist /Data Engineer (по 10%), розробників (9%).
У DOU додають, ситуація з роботою відбивається на настроях айтівців. 42% тих, хто зараз працює, бояться втратити роботу, а серед фахівців з досвідом менш як три роки, таких 49%.
Уряд Німеччини 18 жовтня запропонував кроки для прискорення інтеграції десятків тисяч українських біженців на своєму ринку праці, зважаючи на їх збільшення через міграцію з Польщі. Задля цього він закликав компанії послабити вимоги до знання німецької мови і запропонувати українцям додаткове навчання.
Німецький уряд сподівається заручитися підтримкою компаній, агентств з працевлаштування та асоціацій, які взяли на себе добровільні зобов’язання, і призначив для координації зусиль спеціального представника Федерального агентства з працевлаштування Даніеля Терценбаха, повідомляє Reuters. Агентство зазначає, що європейські країни не в повній мірі скористались можливістю заповнити дефіцит робочої сили українськими біженцями – незважаючи на те, що багато з них мають вищу освіту або вкрай необхідні навички.
Німецька економіка гостро потребує робочої сили та кваліфікованих працівників, заявив 19 жовтня міністр праці Губертус Гайль. Він зазначив, за даними Федерального агентства зайнятості, рівень зайнятості українців у Німеччині наразі становить 19% (станом на вересень у Німеччині налічувалося 205 970 безробітних українців).
Терценбах заявив, що хоче встановити, які муніципалітети мають найбільше дитячих садків, щоб цілеспрямовано залучати українських жінок до роботи.
Нові кроки уряду Німеччини спрямовані на надання допомоги з працевлаштуванням десяткам тисяч українських біженців, які закінчили або збираються закінчити інтеграційні курси, запропоновані німецьким урядом. Очікується, що після завершення таких курсів біженці будуть шукати роботу, інакше вони ризикують втратити державну допомогу, зазначає Reuters.
