Найбільший український виробник сталі Метінвест Ріната Ахметова отримав дозвіл ЄС на купівлю трубного заводу ArcelorMittal у Румунії.
Про це повідомляється у журналі Європейської комісії, пише Liga.net
„Європейська комісія схвалила, відповідно до Регламенту ЄС про злиття, придбання компанією Metinvest B.V. (Нідерланди) повного контролю над румунською компанією ArcelorMittal Tubular Products Iasi S.A. (AMTP Iasi)”, – сказано в повідомленні.
Угода в основному стосується виробництва невеликих зварних труб із вуглецевої сталі.
Комісія дійшла висновку, що угода не викликає побоювань щодо конкуренції, „враховуючи обмежене сукупне становище компаній над ринком”.
Заявлену угоду було розглянуто в межах спрощеної процедури перевірки злиття.
Румунська податкова служба розпочала комплексну перевірку власників автомобілів класу люкс, щоб викрити ухилячів від сплати податків, які не можуть підтвердити свій розкішний спосіб життя задекларованими та оподаткованими доходами, повідомив Адріан Ніка, очільник податкової служби (ANAF).
ANAF визначає власників таких автомобілів у кожній області на основі місцевих податків, сплачених за дорогоцінні транспортні засоби, та перевіряє задекларовані платниками податків доходи та джерела статків. У разі підозри у податковому шахрайстві активи заморожуються, а також відкриваються кримінальні провадження.
Ще одна кампанія ANAF спрямована на власників залів для проведення заходів, адже часто виявляють значні розбіжності між заявленими доходами та фактичними показниками обороту. Докази весіль, хрестин та інших подій, не зазначених у податкових деклараціях, збираються за допомогою фотографій, опублікованих у соціальних мережах, та записів з камер спостереження, пояснив керівник податкової служби.
У Румунії сума ухилення від сплати податків оцінюється в 10 відсотків ВВП, а ефективність збору податків значно відстає від середнього показника по ЄС.
Нікушор Дан на своїй першій прес-конференції після обрання президентом назвав скорочення дефіциту бюджету, який перевищує 9 відсотків ВВП, найважливішим завданням державної влади та назвав податкове шахрайство загрозою національній безпеці.
Укрзалізниця з 10 жовтня запускає новий потяг, який з’єднає Україну та Румунію, він курсуватиме щодня за маршрутом Київ — Бухарест. Про це повідомило Міністерство розвитку громад і територій у суботу, 4 жовтня.
Зокрема, маршрут потяга пролягатиме через Вінницю, Жмеринку, Могилів-Подільський, Велчинець, Унгени, Ясси.
Відправлення з Києва відбувається о 06:30, прибуття на центральний вокзал Бухареста — Gara de Nord — заплановане на 06:47 наступного дня. Зворотний рейс вирушає з Бухареста о 19:10 та прибуває до Києва о 19:41 наступного дня.
З вокзалу у Бухаресті пасажири можуть дістатися аеропорту швидкісними електричками, що курсують регулярно.
Квитки у купейних вагонах коштують близько 3800 гривень. Придбати їх можна на офіційному сайті або у застосунку Укрзалізниці.
Румунія сподівається швидко налагодити на своїй території виробництво дронів спільно з Україною для внутрішнього використання, а також для країн-членів Європейського Союзу та НАТО.
Як пише “Європейська правда”, про це агентству Reuters сказала міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою.
За словами Цою, що переговори з Україною про спільне виробництво безпілотників розпочалися до низки порушень повітряного простору країн НАТО з боку Росії.
“Ми вважаємо, що для східного флангу стратегічно важливо мати кращий захист, особливо в галузі протиповітряної оборони. Тому ми працюємо в цьому напрямку, щоб створити необхідні партнерські відносини, наприклад, з Україною, для виробництва оборонних дронів у майбутньому”, – сказала вона.
Глава румунського МЗС додала, що в Бухаресті вірять “у нашу здатність швидко втілити це в життя”.
Міністерство енергетики Румунії оголосило надзвичайну ситуацію в системі постачання сирої нафти та дозволило вилучення десятків тисяч тонн нафти й дизельного пального з національних резервів у зв’язку із забрудненням сировини на турецькому нафтовому терміналі.
Причиною стало забруднення ємностей на турецькому нафтотерміналі Джейхан корозійною речовиною. Інцидент торкнувся і партії азербайджанської нафти, що призначалася для румунського нафтопереробного заводу Petrobrazi, який належить компанії OMV Petrom.
Очікуване судно з нафтою не прибуло до порту Констанца, що спричинило тимчасовий дефіцит сировини на заводі. В цих умовах найшвидшим вирішенням проблеми стало використання екстрених запасів, сформованих згідно з чинним законодавством.
Міністерство енергетики офіційно визнало наявність «локальної кризової ситуації, спричиненої значними перебоями у постачанні сирої нафти», йдеться у відповідному розпорядженні. Документ також дозволяє компанії OMV Petrom вивільнити з резервів 80 тисяч тонн сирої нафти і 30 тисяч тонн дизельного пального.
Міністерство оборони Румунії розпочало перемовини з Україною про спільне виробництво БпЛА, які можна було би також продавати в інші країни Європи.
Про це пише Digi24
Обговорення можливої угоди планується на зустрічі на рівні міністрів оборони.
Загальний задум полягає в тому, що Україна надасть технології, розроблені в реальних бойових умовах, а Румунія оплачуватиме виробництво компонентів. Де виготовлятимуть БпЛА, наразі невідомо, але попередньо йдеться про румунське місто Брашов.
Передбачається, що виготовлені дрони надійдуть на озброєння румунської армії, а частину з них будуть експортувати до зацікавлених європейських країн.
Водночас видання акцентує, що наразі в румунському бюджеті немає вільних коштів на швидкий запуск таких інвестицій, тому, найімовірніше, реалізація потенційної угоди розпочнеться у 2026 році, коли буде новий оборонний бюджет.
Наразі поступово відбувається те, що ще десять років тому було немислимим: державний борг Румунії наздоганяє борг Угорщини у відсотках від ВВП.
Румунський борг продовжує зростати. Зокрема в березні державний борг країни, виміряний у відсотках від ВВП, збільшився до 56,1%, про що в середу повідомило міністерство фінансів і написало видання Krónika Online. Державний борг Румунії зростає кожного кварталу.
За даними угорської газети з Трансильванії, 31 березня вартість боргу становила 998,62 млрд леїв, у першому кварталі вона зросла на 34,68 млрд леїв. Це пов’язано, зокрема, з тим, що минулого року уряд узяв кредит на суму 252 млрд леїв для фінансування бюджетного дефіциту та державного боргу.
Це означає, що державний борг Румунії ще ніколи не був таким високим. Воно й не дивно, оскільки в останні роки країна швидко занурювалася в борги через безвідповідальні рішення попередніх урядів.
Наприкінці 2019-го борг становив 372,9 млрд леїв, або 35% ВВП. Згідно зі середньостроковим бюджетом, який восени минулого року уряд представив Європейській комісії з метою забезпечення стійкості державних фінансів, на кінець 2025-го державний борг Румунії повинен становити 55,7%. Проте, на думку видання, з огляду на дані за перший квартал це точно буде не так.
За прогнозами румунського уряду, державний борг у відсотках від ВВП досягне піку у 2029 році на рівні 62,6%, а потім почне повільно знижуватися і на кінець 2031-го становитиме 61,4%. Однак прогноз міжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings є більш песимістичним: воно вважає, що до 2028 року державний борг сягне 70%.
Ніхто в ЄС не мав такого зростання боргу, як Румунія
У кількох статтях ми вже писали про те, що в Румунії протягом останнього десятиліття спостерігається вражаюче збільшення боргу, адже стрімко зростали не тільки економіка, але й кредитування.
За даними Євростату, в той час як в Угорщині номінальний державний борг із 2008 по 2022 рік зріс з 19 553 млрд форинтів до 48 834 млрд форинтів, тобто в два з половиною рази, у Румунії він збільшився в десять разів: із 66 млрд леїв до 665 млрд леїв. Такого зростання боргу не було в жодній країні ЄС.
Звичайно, більше про державний борг говорить показник у відсотках від ВВП, і тут також видно, що, незважаючи на потужне економічне зростання, борг, який у 2008 році становив 12,3% ВВП, на сьогодні сягнув 56,1%.
Майбутнє також не видається кращим. Новій урядовій коаліції треба буде якось скоротити торішній гігантський бюджетний дефіцит, що перевищив 9%, і навіть якщо це вдасться, для досягнення дефіциту на рівні 7–7,5% усе одно знадобиться значне залучення кредитів. А жорсткі заходи можуть вимагати подальших жертв у вигляді зростання, ускладнюючи процес скорочення боргу.
Будівництво мосту через річку Тиса та відкриття пунктів пропуску з Румунією стали одними з ключових питань двосторонньої зустрічі.
У Чернівцях відбулася двостороння зустріч щодо співпраці та розвитку прикордонної інфраструктури з Румунією за участі посадовців України та Румунії. Участь взяли також голови Чернівецької та Закарпатської ОДА, а також керівники Служб відновлення у Чернівецькій, Закарпатській та Одеській областях.
Закарпатська область наразі має два пункти пропуску з Румунією – «Солотвино» – «Сігету Мармацієй» та «Дякове» – «Халмеу». Тож на порядку денному було питання перспективи відкриття двох переходів «Яблунівка – Гута» та «Хижа – Тарна Маре» із облаштуванням тимчасовою інфраструктурою.
Серед основних тем, які піднімали з румунською стороною, було будівництво мосту через річку Тиса, що між населеними пунктами Біла Церква (Україна) та Сігету Мармацієй (Румунія), а також відкриття пункту пропуску у Білій Церкві.
Румунська сторона планує завершити будівництво мосту, пункту пропуску та прилеглої інфраструктури на своїй території вже до кінця поточного року. З українського боку ведеться робота по проектуванню та облаштуванню інфраструктури майбутнього пункту пропуску. Було домовлено про створення робочої групи по вирішенню технічних питань із залученням представників всіх відповідальних відомств.
Також йшлось про єдиний пункт пропуску для вантажного транспорту «Дякове» – «Халмеу», а саме про збільшення його пропускної спроможності, що є одним з пріоритетів для обох країн.
Нагадаємо, що відповідно до Стратегії розвитку та розбудови прикордонної інфраструктури з країнами Європейського Союзу та Республікою Молдова до 2030 року, у Закарпатській області передбачено побудова трьох нових пунктів пропуску та модернізація існуючих
Про це повідомляє Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області.
