Завершився дводенний саміт глав держав і урядів Європейського Союзу, на якому в центрі уваги були енергетичні питання. Лідери ЄС оголосили про кілька нових заходів для подолання енергетичної кризи на континенті.
Європейська Рада заявляє, що Росія несе відповідальність за поточну енергетичну та газову кризу. У підсумковій заяві Рада заявила, що у зв’язку з нинішньою кризою найважливішими є зусилля зі скорочення попиту, гарантування безпеки постачання, зниження цін на енергоносії та збереження цілісності енергопостачання. Рада пропонує Єврокомісії розробити нові рішення, в рамках яких будуть вжиті заходи, які не впливають на довгострокові газові контракти.
У сфері енергетики документ перераховує кілька важливих елементів:
добровільна спільна закупівля газу, за винятком обов’язкового об’єднання потреби в певному обсязі, що еквівалентно 15% від потреби заповнення сховищ. Крім того, необхідно прискорити переговори з надійними партнерами,
Встановлення до початка 2023 року нового додаткового контрольного значення, яке точніше відображає кон’юнктуру газового ринку,
запровадження тимчасового динамічного цінового коридору для транзакцій з природним газом для негайного обмеження розвитку надмірних цін на газ,
● тимчасові рамки ЄС для визначення верхньої межі ціни на газ, який використовується у виробництві електроенергії, підготовка аналізу витрат і вигод,
● покращення функціонування енергетичних ринків з метою підвищення прозорості ринку, пом’якшення стресу ліквідності та усунення факторів, що збільшують волатильність цін на газ, на додаток до збереження фінансової стабільності,
прискорення спрощення процедур ліцензування, будівництва відновлюваних джерел енергії та мереж,
заходи енергетичної солідарності на національному, регіональному чи ЄС рівні постачання газу, за відсутності двосторонніх угод,
збільшення зусиль в ім’я енергозбереження,
захист домогосподарств і бізнесу, особливо найбільш вразливих, є пріоритетом.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Міністри енергетики ЄС спробують схвалити нові заходи щодо зниження зростаючих цін на газ і електроенергію на екстреному саміті 30 Вересня.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у своєму виступі в середу представить пакет заходів, спрямованих на те, щоб захистити окремих осіб і підприємства від зростання цін на енергію, які викликають рекордно високу інфляцію.
Екстрений саміт дасть країнам можливість підписати пропозиції ЄС і подолати розбіжності щодо найкращого способу подолання кризи.
Проект пропозицій Єврокомісії передбачає введення податку на непередбачений прибуток нафтових, газових, вугільних і нафтопереробних компаній, отриманий від різкого зростання цін на енергоносії в 2022 фінансовому році. Збір складе 33% від надлишкового прибутку компаній.
Країни також повинні будуть скоротити споживання електроенергії на 5% в години, коли ціни на електроенергію досягають піку.
На саміті в Брюсселі глави країн Європейського союзу не змогли узгодити довгостроковий бюджет на 2021−2027 роки через те, що Велика Британія покинула об’єднання.
„На жаль, нам не вдалося досягти угоди. Ми дуже багато працювали, але нам потрібно більше часу”, – заявив глава Європейської ради Шарль Мішель, передає НВ із посиланням на Reuters.
Через Brexit у бюджеті ЄС утворилася „діра” в розмірі 60-75 мільярдів євро.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель зазначила, що країни Євросоюзу далекі від згоди по бюджету. Вона повідомила, що для затвердження бюджету буде потрібно багато часу.
Водночас, канцлер Австрії Себастьян Курц вважає, що для згоди буде потрібно кілька зустрічей на вищому рівні.
Складнощі з досягненням домовленостей, зокрема, пов’язані з тим, що Велика Британія, яка займала друге місце після Німеччини за розмірами внесків до ЄС, вийшла з Євросоюзу, пише DW.
Через недоотримання 60-75 мільярдів євро одним із головних спірних моментів стали розміри відрахувань. Держави, які перераховують до бюджету ЄС більше, ніж отримують з нього у вигляді різних дотацій, висловлювалися проти нарощування внеску кожної країни понад 1% сумарного валового національного доходу (ВНД) за сім років. Йдеться, в першу чергу, про так звану „економну” четвірку чистих вкладників: Нідерланди, Австрію, Данію і Швецію.
У свою чергу низка менш заможних країн і представники Європарламенту наполягали на збільшенні бюджету до 1,3 відсотка ВНД. Бюджет ЄС формується на підставі семирічних рамкових бюджетних планів. Переговори про так званому „довгостроковому фінансовому плануванню” в Європейському Союзі практично завжди являє собою тривалу боротьбу між країнами-донорами та одержувачами бюджетних грошей.
The EU is securing more than €15 billion to help our partners worldwide to combat the #coronavirus. It is in our interest to ensure that the fight is successful worldwide.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX