Державні органи Чехії розслідують справи десятків компаній за підозрою в обході антиросійських санкцій через такі країни, як Туреччина і Казахстан.
Про це повідомляє Radio Prague International. Згідно з аналізом Національного банку Чехії, який було проведено у червні цього року, стратегічно важлива у військовому та економічному відношенні продукція, як і раніше, постачається до рф із Чехії. При цьому санкції насамперед покликані ускладнити нарощування виробництва озброєнь, звертають увагу чеські тележурналісти.
Санкції обмежують зовнішню торгівлю, від якої рф може отримати гроші саме на озброєння та передові технології. Проте компанії обходять обмеження, торгуючи через треті країни.
Подібним чином діє компанія Ferrit, яка постачає своє гірничодобувне обладнання в росію через Туреччину і Казахстан. Таким чином, чеські компанії поповнюють російський військовий бюджет.
Найбільший в росії виробник скрапленого природного газу „Новатек” на тлі санкцій заморозив плани щодо двох масштабних проєктів – будівництва Мурманського СПГ та Обського ЗПГ.
Про це повідомляє The Moscow Times із посиланням на Комерсант.
Зазначається, що роботи над Обським газохімічним комплексом (ГХК) продовжується, але з можливістю перепрофілювання проєкту під виробництво аміаку та карбаміду.
Водночас подальше опрацювання великотоннажних проєктів Мурманський СПГ та Обський СПГ, які перебувають під санкціями США, поки що припинено, активних робіт по жодному з них не ведеться, кажуть співрозмовники „Комерсанту”.
Мурманський СПГ, що складається з трьох ліній по 6,8 млн тонн, і Обський СПГ на 6 млн тонн мали стати наступними після Арктик СПГ-2 проєктами „Новатека”. Обський СПГ мав реалізовуватись у Сабетті у парі з Обським ГХК.
За даними видання, лінія Арктик СПГ-2 побудована, але експорт з нього утруднений через проблеми з танкерами та ризики вторинних санкцій.
Білорусь може постачати до деяких країн товари, обладнання чи технології – в обмін на санкційні товари.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на звіт американського Інституту вивчення війни (ISW).
Мова йде про Нікарагуа, Венесуелу та Кубу. Аналітики дійшли висновку, що білоруська держава може продавати їм товари в обмін на ті, які Білорусь чи Росія не можуть придбати самостійно через західні санкції.
Експерти зробили висновок виходячи з дій прем’єр-міністра Білорусі Романа Головченка, який днями під час візиту до вищезгаданих країн підписав кілька двосторонніх економічних та торговельних угод.
Так, Головченко з 14 по 16 липня відвідав Венесуелу та зустрівся з венесуельськими офіційними особами, включаючи президента країни Ніколаса Мадуро. Білоруський прем’єр заявив, що його візит спрямований на обговорення торгівлі та економічної сфери.
Далі з 16 до 17 липня Головченко відвідав Кубу. У ході візиту він підписав контракти на „мільйони доларів” на постачання Кубі невказаних білоруських товарів в обмін на кубинський експорт до Білорусі.
І на завершення прем’єр Білорусі відвідав 18-19 липня Нікарагуа та підписав контракти на суму 85 млн доларів. Як повідомляється, вони спрямовані на двосторонню економічну співпрацю, включаючи угоду Білоруського банку розвитку про фінансування постачання Нікарагуа понад 700 одиниць невказаного обладнання.
Аналітики додали, що можливо білоруський прем’єр підписав ці угоди в рамках російських схем, які використовують Білорусь, щоб допомогти РФ обійти західні санкції.
Об’єднані в корпорацію „Укрвинпром” вітчизняні винороби вже рік добиваються запровадження Україною санкцій проти низки виробників вина і бренді з Грузії та Вірменії, продукція яких нібито досі продається в Російській Федерації.
Учасники ринку закликають підійти до питання запровадження санкцій максимально зважено, адже категорія має чимало поціновувачів в Україні. Попереджають: якщо буде запроваджена масштабна заборона, замість знятої продукції на полицях магазинів можуть з’явитися підробки.
Уже рік як „Укрвинпром” добивається від Ради національної безпеки і оборони (РНБО) запровадження санкцій щодо окремих виробників вина і бренді з Грузії та Вірменії. За даними об’єднання, низка компаній з цих країн постачає продукцію на ринок Росії і торгує на тимчасово окупованих територіях.
У травні „Укрвинпром” відправив до СБУ перелік виробників, яким пропонується на десять років заборонити торговельні операції, виведення капіталу за межі України, використання прав на торгові знаки, доменні імена, анулювання ліцензій та блокуваня активів. Перелік містить 17 підприємств, серед яких – виробники відомих марок бренді ARARAT та Sarajishvili і грузинських вин „Брати Асканелі”.
„Передбачених заходів буде достатньо, аби українські торговельні мережі не змогли завозити продукцію підприємств із санкційного списку та продавати її в Україні. Якщо рішення затвердить міжвідомча робоча група з питань реалізації державної санкційної політики, митниця не буде пропускати продукцію в країну”, – пояснив ЕП генеральний директор „Укрвинпрому” Володимир Кучеренко.
Майже половину запропонованого санкційного списку становлять виробники бренді, потужності яких розташовані у Вірменії. Проте цей перелік неповний, його можна розширити, вважають в „Укрвинпромі”.
„Ми склали попередній список, ґрунтуючись на інформації, що продукція цих виробників продається в магазинах країни-агресора, в окупованому Криму, у квазі-республіках на сході України. Люди надсилали фотографії етикеток продукції, що стоїть у магазинах на тих територіях, як докази. Усі, з ким спілкувалися з цього питання в центральних органах виконавчої влади, не заперечують – це достатня підстава для запровадження санкцій. Ці виробники платять податки в РФ”, – розповів ЕП Кучеренко.
Ідеться не про заборону всього грузинського вина та вірменського бренді. „Ми закликаємо заборонити доступ продукції лише частини виробників, які намагаються „всидіти на двох стільцях”, продаючи продукцію на ринку РФ та на окупованих територіях і при цьому залишаючись на ринку України. Це стосується в першу чергу тих, хто має російських власників”, – додав генеральний директор „Укрвинпрому”.
У листі об’єднання до СБУ (копія є в розпорядженні ЕП), ідеться, що акціонери кількох грузинських виноробних заводів – члени дружньої до Кремля політичної партії „Грузинська мрія”.
„Публічними донорами дружньої Кремлю „Грузинської мрії” є Зураб Чхаїдзе (ТОВ „Традиційна виноробня „Кахрі”), Вахтанг Карічашвілі (ТОВ „Болеро енд компані”, ТОВ „ГВМТ груп”), Заал Дугладзе, Заза Кікабідзе (Georgian Wine Ltd), Нана Менабдішвілі (ТОВ „Цинандалі старий виноробний завод”). Усі ці компанії майже одночасно отримали гігантські замовлення від найбільших російських торгових мереж”, – сказано в листі.
У ньому ж зазначається, що „майже всі” бренди згаданих компаній представлені і в українських торгових мережах. Мова йде про вина та бренді під торговими марками „Піросмані” (ТОВ „Дім грузинського вина”), „Гурджі” (ТОВ „Гурджі”), Aregi (ТОВ „Астафян холдинг”), що реалізуються в АТБ, „Сільпо”, „Форі” та на маркетплейсі „Розетка”.
В „Укрвинпром” підрахували, що після запровадження санкцій на ринку готової винопродукції звільниться ніша розміром близько 15%. Цю прогалину могли б компенсувати українські виробники, які втратили через війну значні площі виноградників та виробничі потужності. Це ж стосується і виробників бренді.
Німецькі митні органи і прокуратура 6 червня провели дії проти ймовірного незаконного експорту елітних автомобілів до росії.
Митне слідче управління в західному місті Ессен і прокуратура в Бохумі підозрюють, що менеджери автосалону в Бохумі продали велику кількість розкішних автомобілів на суму понад п’ять мільйонів євро до росії, порушуючи експортне ембарго, повідомляє агентство dpa.
Слідчі підозрюють, що дилери робили вигляд, ніби автомобілі легально вивозять в інші країни, хоча насправді їх відправляли до росії. На двох об’єктах слідчі провели обшуки і вилучили речові докази.
Сполучені Штати розглядають можливість посилення вторинних санкцій для європейських банків, які продовжують вести бізнес у росії.
Про це заявила міністр фінансів США Джанет Єллен в інтерв’ю Reuters.
«Ми розглядаємо можливість посилення наших санкцій проти банків, які ведуть бізнес в Росії», – сказала Єллен, відмовившись надати конкретну інформацію щодо цієї заяви та не назвавши жодного банку, стосовно яких можуть бути спрямовані обмеження.
Виступаючи в кулуарах зустрічі фінансових лідерів G7 в Італії, Єллен заявила, що санкції, пов’язані з діяльністю банків у РФ, будуть запроваджені лише тоді, «коли для цього будуть підстави», зауваживши, що «робота в Росії створює дуже великий ризик».
Відповідаючи на запитання щодо можливого виходу з Росії австрійського Raiffeisen Bank International та італійського банку UniCredit, міністр висловила сподівання, що їхня поведінка буде «дуже обережною».
В американському Міністерстві фінансів також вважають, що російська економіка дедалі більше стає «економікою війни», що ускладнює диференціацію між цивільними та військовими операціями подвійного призначення.
Хоча вторинні санкції охолодили співпрацю європейських банків з Росією, Єллен висловила занепокоєння тим, що країні-агресору вдається знаходити шляхи для придбання товарів, необхідних для нарощування військового виробництва завдяки транзакціям через Китай, ОАЕ та Туреччину, йдеться у матеріалі.
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
Російські та китайські компанії (можливо, за підтримки влади) контрабандою переправили через кордон тисячі тонн міді під виглядом брухту, щоб уникнути високих податків і зборів, а також санкцій Заходу, повідомляє Reuters.
Трюк, який, імовірно, вперше застосували наприкінці минулого року, використовує відмінності між митними системами двох країн і дозволяє шахраям отримувати величезні прибутки з мінімальними витратами.
Наразі російське експортне мито на мідні злитки становить 7%, що нижче, ніж 10-відсоткове мито на мідний брухт, а імпорт чистого металу обкладається 4-відсотковим податком, тоді як імпорт брухту не вимагає додаткових витрат.
За офіційними російськими даними, до Китаю було відправлено тисячі тонн міді, тоді як тамтешні митні звіти показують стільки ж брухту.
Водночас експорт російського мідного брухту та імпорт чистого китайського металу були незначними.
Мідні дроти, імовірно, обробляються в провінції Сіньцзян, де вантажі залишаються непоміченими через слабкий прикордонний контроль. Після розрізання, яке проводиться тут, мідь уже неможливо відрізнити від металобрухту, і вона вноситься до митних реєстрів.
Однак ця «таємна» торгівля зросла до таких розмірів, що вже відображається в урядових даних. У 2021 та 2022 роках у Китай продавалося в середньому 95,3 і 125 тонн російського мідного брухту на місяць, але тільки в лютому цього року його обсяг підскочив до 11 тисяч тонн.
Крім фінансового стимулу уникнення податків, подрібнений метал важче відстежити. Це полегшує продаж китайським виробникам, які побоюються, що ці продукти в майбутньому постраждають від західних санкцій. Раніше ЄС і США вже накладали заборони на китайські компанії за підтримку російської військової машини.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Санкції продовжуватимуть підривати ключові ресурси для російської оборонної промисловості. Ізоляція росії обмежує кількість країн, з якими вона може безпосередньо торгувати, що збільшує час та вартість придбання товарів, які вона колись могла купувати вільно.
Про це повідомляється у черговому звіті Міністерства оборони Великої Британії у Twitter.
Як зазначається у зведенні, дослідження Інституту економік, що розвиваються, Банку Фінляндії показує, що треті країни стягують надбавку до ціни понад 60% за експорт деяких підсанкційних товарів на територію росії.
За даними британської розвідки, хоча росія збільшила виробництво ключових боєприпасів, які найчастіше використовуються в Україні, таких як артилерійські снаряди, санкції, швидше за все, вплинуть на більш досконалі та складні системи озброєнь росії. Ці системи у виробництві та розробці майже напевно все більше покладаються на іноземні компоненти та технології.
Крім того, санкції продовжать порушувати як попит, так і пропозицію російського експорту озброєнь, а також суттєво ускладнювати механізми платежів до росії. Це майже напевно сприяло значному скороченню російського експорту зброї і збільшенню затримок поставок, у тому числі деяким з найважливіших клієнтів зброї, що залишилися, зазначають у Міноборони Британії.
За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем світу, частка росії у світовій торгівлі зброєю впала до 11% у період з 2019 до 2023 року порівняно з 21% у період з 2014 по 2018 рік.
[type] => post [excerpt] => Санкції продовжуватимуть підривати ключові ресурси для російської оборонної промисловості. Ізоляція росії обмежує кількість країн, з якими вона може безпосередньо торгувати, що збільшує час та вартість придбання товарів, які вона колись могла купу... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1711980960 [modified] => 1711980820 ) [title] => Міноборони Великої Британії підрахувало, скільки рф коштували санкції [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=47396&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 47396 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 47397 [image] => Array ( [id] => 47397 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/westminster-palace.jpg [original_lng] => 188198 [original_w] => 1023 [original_h] => 632 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/westminster-palace-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/westminster-palace-300x185.jpg [width] => 300 [height] => 185 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/westminster-palace-768x474.jpg [width] => 768 [height] => 474 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/westminster-palace.jpg [width] => 1023 [height] => 632 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/westminster-palace.jpg [width] => 1023 [height] => 632 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/westminster-palace.jpg [width] => 1023 [height] => 632 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/04/westminster-palace.jpg [width] => 1023 [height] => 632 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1711970020:2 [_thumbnail_id] => 47397 [_edit_last] => 2 [views_count] => 1324 [translation_required] => 2 [translation_required_done] => 1 [_oembed_7694b071437015f339c441b47bd43948] =>
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Попри західні санкції, росія збільшила імпорт нітроцелюлози, ключового інгредієнта для виробництва пороху, на 70% у 2022 році від компаній зі США, Німеччини, Тайваню та інших країн.
Попри санкції Заходу, росія змогла наростити імпорт нітроцелюлози, яка використовується, зокрема, для виробництва пороху для артилерійських снарядів. Про це пише The Wall Street Journal.
У виданні зауважили, що серед виробників нітроцелюлози, що поставляється до росії в останні два роки, також є компанії зі США, Німеччини та Тайваню.
Торговельні дані на які посилається WSJ свідчать, що імпорт до росії нітроцелюлози зріс на 70% у 2022 році, в перший рік повномасштабного вторгнення в Україну. До середини 2023 року було імпортовано 3039 тонн – майже вдвічі більше, ніж у 2021 році.
Зазначається, що лише кілька країн світу виробляють нітроцелюлозу, оскільки її основне застосування – це виробництво боєприпасів і на неї поширюються обмеження у сфері міжнародної торгівлі.
Нітроцелюлоза також використовується в цивільних цілях, проте аналітики вважають, що імпорт, що росте, призначений для озброєнь, враховуючи, що російська економіка переорієнтована на виробництво воєнного часу.
Журналісти пояснили, що сама росія виготовляє мало нітроцелюлози. Після того, як Євросоюз та США запровадили санкції проти Москви, Китай збільшив постачання цієї речовини до росії.
Однак прессекретар посольства Китаю у Вашингтоні Лю Пенгю заявив, що Пекін „не продає зброю сторонам, залученим в українську кризу, і розсудливо ставиться до експорту товарів подвійного призначення”.
Проте є й інші постачальники. Зокрема, згідно з торговельними даними, за майже половину імпорту нітроцелюлози в рф з початку війни відповідає одна невелика компанія в Туреччині – Noy. Через неї москва закуповує нітроцелюлозу, вироблену у США, Німеччині та Тайвані.
Так, німецькі філії нью-йоркської компанії International Flavors & Fragrances продали щонайменше 80 тонн нітроцелюлози компанії Noy, яка потім відправила цю продукцію до росії.
Натомість Тайванська компанія TNC Industrial виробила понад 500 тонн нітроцелюлози, яку Noy відправив до рф минулого року.
За останні два роки аналогічний обсяг продукції компанія закупила у німецького виробника Hagedorn-NC та відправила до росії.
Окрім того, російський імпортер Analytical Marketing Chemical Group за останні два роки отримав із Тайваню нітроцелюлозу на суму майже 700 тисяч доларів.
На сайті організації йдеться, що компанія є постійним партнером Казанського державного казенного порохового заводу. В організації заявили журналістам, що компанія імпортує нітроцелюлозу для цивільних цілей.
Як зазначають журналісти, представники International Flavors & Fragrances „здивувалися”, коли дізналися, що їхній продукт постачають третій країні. Там запевнили, що переглянуть умови цього продажу і подальші відносили з турецькою компанією Noy.
Також у WSJ підкреслюють, що експорт західних компаній цієї речовини до росії уповільнює виробництво країнами НАТО артилерійського озброєння для України.
Водночас американські аналітики кажуть, що для більшої ефективності санкції мають накласти на компанії-постачальників цієї речовини.
Тим часом Міністерство торгівлі США додало нітроцелюлозу до свого списку високопріоритетних контрольованих товарів, що обмежує їх експорт.
Своєю чергою в американському Мінфіні попередили, що накладуть санкції на банки та інші установи, яких викриють у фінансуванні такої торгівлі.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Чехія запропонує наступного тижня на засіданні Європейської Ради заборонити імпорт російського та білоруського зерна до Європейського Союзу.
Про це заявив міністр сільського господарства Чехії Марек Виборний в ефірі Чеського телебачення, передає Novinky.
„Ми будемо наполягати на тому, щоб зернові та олійні культури були у списку санкцій і не потрапляли до Європи”, – зазначив Виборний.
Прем’єр-міністр Петр Фіала представить позицію Чеської Республіки на засіданні Європейської Ради наступного тижня.
За даними Євростату, минулого року з росії до ЄС було імпортовано 1,5 мільйона тонн зерна, що більше, ніж до війни в Україні. Наприклад, Іспанія, де був неврожай, імпортувала в рази більше.
„Немає жодної причини, чому ми повинні підтримувати агресора, купуючи російське зерно в Європі”, – наголосив Виборний.
За словами міністра, немає ніякої небезпеки, що ціни на харчові продукти фундаментально зростуть після можливої заборони на імпорт російського зерна.
„Чехія має надлишки для експорту, надлишки були в усьому світі”, – додав міністр.
Член парламентського комітету з питань сільського господарства від опозиційного руху ANO Маргіта Балаштикова підтримала б заборону, але, за її словами, її буде важко забезпечити.
„Потрібно буде проводити митні перевірки, вагони повинні бути опечатані, інакше трейдери зможуть це обійти”, – зауважила вона.
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
