За їхніми словами, США практично не брали участь у роботі кількох робочих груп, створених союзниками для запобігання спробам обійти санкції, введені проти Кремля.
Одна з груп, у роботі якої Штати припинили участь, займається тим, щоб завадити росіянам отримувати деталі та обладнання, які використовуються для зброї. Друга група займається моніторингом та забезпеченням дотримання стелі цін на російську нафту.
За словами чиновників, неясно, чи прийняли США усвідомлене рішення скоротити свою участь, чи їм просто не вистачає ключових кадрів – деякі зустрічі відвідували молодші посадові особи з невеликими повноваженнями.
Росія використовує криптовалюту в торгівлі нафтою з Китаєм та Індією, щоб уникнути західних санкцій, повідомляє Index з посиланням на Reuters.
Хоча Росія публічно заохочує використання криптовалют і минулого літа прийняла закон, що дозволяє здійснювати платежі в цифровій валюті в сфері міжнародної торгівлі, раніше не повідомлялося про їх використання в торгівлі нафтою, яку веде країна.
Криптовалюти вже допомогли країнам, що потрапили під санкції США, таким як Іран і Венесуела, підтримувати свою економіку, уникаючи використання долара, який є основною валютою для операцій на світовому нафтовому ринку. Росія зробила цей крок після Венесуели, котра прискорила використання цифрової валюти для експорту сирої нафти та палива після того, як Вашингтон знову запровадив санкції.
За деякими даними, криптовалюта, ймовірно, продовжить використовуватися в російській торгівлі нафтою, навіть якщо санкції будуть зняті і оплата в доларах відновиться.
Морські постачання російської нафти в Китай у лютому скоротилися до 969 тис. барелів на добу – мінімального рівня з грудня 2022 року.
Державні нафтові компанії Китаю у березні зменшили імпорт російської нафти через нові санкції США. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю, 14 березня.
Найбільша з них – Sinopec – повністю припинила закупівлі, аналогічне рішення ухвалила Zhenhua Oil. Водночас PetroChina та CNOOC скоротили обсяги постачання, хоча й продовжили морські відвантаження.
За даними джерел у галузі, Sinopec наразі проводить додаткові перевірки на відповідність санкціям і очікує „чіткої картини” щодо можливого врегулювання війни РФ проти України. У компанії наголосили, що можуть відновити закупівлі, якщо США послаблять або скасують санкції.
Китайські компанії тимчасово утримуються від закупівель у постачальників, які потрапили під нові обмеження, розглядаючи можливі способи їхнього обходу.
За даними аналітиків Kpler, морські постачання російської нафти в Китай у лютому скоротилися до 969 тис. барелів на добу – мінімального рівня з грудня 2022 року.
За порушення обмежень щодо торгівлі з Росією Європейський Союз планує внести ще 25 китайських компаній до санкційного списку.
Як інформує Liga.net, про це повідомляє South China Morning Post.
За даними джерел, до списку потраплять компанії з материкового Китаю та Гонконгу. Якщо країни-члени ЄС погодять пакет санкцій, цим фірмам заборонять закуповувати товари з Євросоюзу. Компанії підозрюються в постачанні європейської продукції російським структурам, які вже перебувають під санкціями.
Також під санкції потрапить один китайський громадянин, якому заборонять в’їзд до ЄС, а його активи у 27 країнах блоку будуть заморожені.
Китайська влада раніше опинилася під тиском через нібито діяльність заводу з виробництва дронів у Сіньцзяні, який, за словами європейських чиновників, виготовляв безпілотники для російської армії. У листопаді 15 європейських країн, включаючи Велику Британію, направили Китаю офіційний запит щодо цієї справи. Пекін заявив, що „розв’язав проблему”, але водночас заперечив сам її факт.
„Китай ніколи не постачав летальну зброю жодній зі сторін конфлікту та суворо контролює експорт військових і подвійного призначення дронів”, – заявив речник МЗС КНР Лінь Цзянь.
За даними джерел, президент України Володимир Зеленський просив європейських лідерів, зокрема президента Європейської Ради Антоніу Кошту та голову дипломатії ЄС Каю Каллас, уникати надто жорсткої риторики щодо Китаю. В оточенні Зеленського вважають, що Пекін може відіграти роль у мирному процесі, а різка критика Китаю може ускладнити відносини України з країнами Глобального Півдня.
Попри попередні санкції, Китай залишається основним постачальником товарів подвійного призначення для Росії. За оцінками ЄС, 70% технологічної продукції, яка потрапляє до російського військово-промислового комплексу, надходить саме з Китаю.
„Китай залишається найбільшим порушником санкцій, а торгівля чутливими товарами триває на повній швидкості”, – зазначило високопоставлене джерело в європейських дипломатичних колах.
Тіньовий флот Росії, створений для того, щоб обійти обмеження на експорт нафти, наразі складається з 1 000 танкерів, більшість з яких експлуатується уже давно. У короткостроковій перспективі Москва стикається з 15% падінням експорту в результаті нових санкцій США, але для повної ліквідації тіньової торгівлі знадобляться подальші заходи.
Тіньовий флот Росії наразі складається з близько 1000 застарілих танкерів, які перевозять російську нафту без західного страхування в обхід цінової стелі, повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані української розвідки.
За даними української військової розвідки, Москва витратила понад 10 мільярдів доларів на ці судна, на які припадає 70% російського морського експорту нафти.
Розмір тіньового флоту значно зріс: у 2023 році було зареєстровано лише 600 таких суден.
Більшість танкерів ходить під прапорами Панами, Габону, Островів Кука, Ліберії та Маршаллових островів, а їхніми власниками є компанії з Китаю, Індії, Об’єднаних Арабських Еміратів, Греції та Сейшельських островів. Судна часто змінюють свою реєстрацію та назву, щоб їх було важче відстежити, передають нафту іншим суднам у відкритому морі та маніпулюють даними про власний маршрут, відключаючи автоматизовану ідентифікаційну систему (АІС). Щоб приховати російське походження, нафту в танках змішують з іншими видами.
Попит на російську нафту, особливо з боку Китаю, Індії та Туреччини, залишається високим, оскільки граничні ціни поширюються лише на сиру нафту, тоді як експорт перероблених нафтопродуктів не підлягає обмеженню.
У січні США проти частини тіньового флоту запровадили нові санкції, які торкнулися 183 танкерів і кількох страхових компаній.
Каральні заходи призвели до того, що Індія та Китай припинили купувати нафту в таких суден, побоюючись потрапити під вторинні санкції.
За даними ГУР МОУ, Росія може зіткнутися з 15% падінням експорту в короткостроковій перспективі в результаті цих заходів, а також із подальшими знижками для покупців. Однак нинішні санкції зачіпають лише частину тіньового флоту, тому для повного блокування торгівлі російською нафтою потрібні подальші дії.
За словами міністра закордонних справ Німеччини Аннелени Бербок, застарілий російський танкерний флот становить загрозу для безпеки ЄС, і повна заборона доступу із суден до європейських портів могла б стати ефективною.
Європейський Союз планує внести ігрові приставки PlayStation та Xbox до нового пакета санкцій проти росії, який готують до третьої річниці повномасштабного вторгнення.
Про це повідомляє Financial Times.
Висока представниця ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас пояснила, що збройні сили росії можуть використовувати ігрові консолі для керування дронами.
Три найбільші виробники ігрових приставок – американська компанія Microsoft та японські Nintendo й Sony – припинили продажі в росії ще на початку березня 2022 року. Заборона ЄС буде спрямована на торговців, які постачають техніку, зокрема вживану, до росії.
Тим часом головним постачальником консолей до рф залишається Китай, який у 2024 році продав туди приставок на понад $120 мільйонів. Як зауважує FT, ця цифра різко зросла в порівнянні з показником 2022 року, коли Китай постачив до росії консолей на $30 млн.
Також видання звертає увагу, що після того, як західні санкції обмежили росії прямий доступ до технологій, там стали шукати потрібні компоненти в побутовій техніці. Так, за даними західної та української розвідок, Москва використовувала основні напівпровідники з холодильників та іншої побутової техніки для своїх ракет і безпілотників.
Крім того, Каллас зазначила, що в новому санкційному списку будуть хімікати, необхідні для російської військової промисловості. Також плануються нові обмеження на імпорт скрапленого газу.
Китай та Індія зупинили купівлю російської нафти після останніх санкцій США, які призвели до зростання витрат на доставку.
За даними агентства, торгівля російською нафтою з завантаженням у березні в Азії зупинилась, оскільки у Китаї виникла велика різниця у цінах між покупцями та продавцями. Це трапилось після того, як витрати на фрахт танкерів (плата за перевезення вантажу або за надання судна в користування за договором) різко зросли.
10 січня США запровадили нові санкції, націлені на постачання російської нафти. Як результат – різко зросли ставки фрахту танкерів.
Зокрема пропозиції на російську нафту марки ESPO Blend у березні, яку експортують з тихоокеанського порту Козьміно, зросли до премій розміром 3-5 доларів за барель щодо ICE Brent на умовах поставки з судна (DES) у Китай після того, як ставки фрахту для танкера Aframax на цьому маршруті зросли на кілька мільйонів доларів, повідомили три трейдери.
До цих санкцій стійкий зимовий попит та зміцнення цін на конкуруючі сорти з Ірану призвели до того, що спотові премії на нафту марку ESPO Blend у Китаї зросли майже на два долари за барель, що є найвищим показником від початку повномасштабної війни в Україні, яка, своєю чергою, призвела майже 6-доларової знижки.
Фінансовий директор індійської компанії Bharat Petroleum Corp Ltd того тижня повідомив агентству, що вони не отримали ніяких нових пропозицій щодо березневих поставок, як це буває зазвичай. Відтак компанія очікує, що у березні кількість вантажів зменшиться порівняно з груднем та січнем. Зазвичай Індія отримує пропозиції на російську нафту у середині кожного місяця.
У 2024 році росія імпортувала 36% своєї сирої нафти Індії та майже 20% – Китаю.
Останні санкції США, націлені танкери, які перевозять близько 42% морського експорту нафти здебільшого до Китаю, хоча танкери, які потрапили під санкції, зараз поступово вивантажують нафту як в КНР, так і в Індії. Це триватиме протягом періоду звільнення від санкцій.
США повідомили Індії, що танкери з російською нафтою повинні розвантажитись до 27 лютого. Платежі за нафту на борту підсанкційних танкерів повинні бути проведені до 12 березня.
У Китаї танкери, які нещодавно опинились під санкціями, зіштовхнулись з затримками під час вивантаження нафти, попри виконання вимог періоду звільнення від санкцій. Зокрема три танкери вивантажили російську нафту ESPO та Sokol з 15 по 17 січня, а танкер Olia розвантажив нафту 26 січня, після майже тритижневого перевезення.
Танкер Huihai Pacific все ще очікує розвантаження у порту Тяньцзінь, після того, як був завантажений 5 січня. Ще один танкер, Viktor Titov, рухається до порту Циндао після завантаження російською нафтою 6 січня.
В Індії дев’ять танкерів, які потрапили під січневі санкції, вивантажили нафту після 10 січня.
Санкції США та заборона китайської компанії Shandong Port Group, призведуть до того, що нафтопереробні заводи у провінції Шаньдун втратять до мільйона барелів сирої нафти у день у найближчій перспективі.
Аналітик Сюй Муюй прогнозує, що імпорт сирої нафти з РФ до КНР найближчими тижнями залишатиметься на низькому рівні після шестимісячного падіння до мінімуму у 717 000 баррелів за день минулого тижня.
Щодо Індії, то вона вже зазнає перебоїв з постачанням російської сирої нафти обсягом 450 000 баррелів за добу. Індія у грудні та січні почала отримувати менше російської нафти, порівняно з періодом з червня по листопад.
Зараз Індія шукає альтернативних поставок на березень та квітень з Близького Сходу, Африки та США.
"We want to see OPEC cut the price of oil and that will automatically stop the tragedy that's taking place in Ukraine. It's a crazy war, and we want to stop it. One way to stop it quickly is for OPEC to stop making so much money and to drop the price… https://t.co/fKeZiJqOBfpic.twitter.com/7Y6zVUbtjr
Минулого року Сполучені Штати збільшили імпорт деталей для літаків з росії, але запровадили санкції проти компаній з інших країн за ведення бізнесу з Москвою. Нещодавно Вашингтон ввів штрафні заходи проти сербської державної нафтової компанії.
У листопаді Сполучені Штати збільшили імпорт авіазапчастин з росії до найвищого за три роки рівня: імпорт США становив 7,6 мільйона доларів, що є найвищим місячним значенням з лютого 2022 року. Порівняно з листопадом позаминулого року імпорт зріс у 1,6 разу, повідомляє видання Magyar Nemzet.
За перші 11 місяців 2024 року сума закупівлі запчастин сягнула 31,4 мільйона доларів США. Для порівняння: роком раніше – 30,6 мільйона доларів. У листопаді американців найбільше цікавили шасі для літаків і частини до них (було здійснено закупівлю на суму 6,97 мільйона доларів), а також частини до вертольотів та безпілотників (провели закупівлю на 586 тисяч доларів).
Слід зазначити, що основними постачальниками запчастин до США позаминулого місяця були Велика Британія (281 мільйона доларів), Франція (195 мільйонів) і Канада (146 мільйона доларів).
Видання повідомляє, що Вашингтон веде значний бізнес з Москвою, накладаючи санкції на інших. Нещодавно Сполучені Штати запровадили штрафні заходи проти Сербської національної нафтової компанії (NIS), 50% якої належить російській «Газпромнафті», 6,15% – «Газпрому», 29,87% – сербській державі, а решта – дрібним акціонерам.
Цей крок також негативно впливає на компанію Janaf, яка управляє хорватською ділянкою Адріатичного трубопроводу і є найбільшим партнером сербської державної нафтової компанії. Президент Сербії Александар Вучич заявив, що його країна готова викупити частку росіян, якщо до цього дійде.
Акції російських нафтових компаній падають на Московській біржі вже другий день поспіль на тлі різкого посилення санкцій США, під які потрапили „Газпром нефть”, „Сургутнефтегаз” і понад 180 танкерів російського тінявого флоту.
Про це повідомляє The Moscow Times у понеділок, 13 січня.
Так, акції „Газпром нефти” подешевшали на 2,5%, до 588 рублів за одиницю. За неповні два дні торгів капіталізація компанії скоротилася на 34 млрд рублів. „Сургутнефтегаз” за цей же період втратив 29 млрд рублів капіталізації, а його звичайні акції подешевшали на 3,4% і торгуються по 23,2 рубля.
Одночасно на 4,9% знизились акції Роснефти, у якої під санкції потрапила ключова „дочка” РН-Ванкор, оператор проекту „Восток Ойл”. Акції Роснефти торгуються по 544,8 рубля за одиницю, а капіталізація компанії скоротилася на 298 млрд рублів, згідно з біржовими даними.
Загалом три нафтові компанії, які забезпечують дві третини всієї нафтовидобутку в Росії, подешевшали на 361 млрд рублів, або $3,54 млрд за офіційним курсом Центробанку РФ. Крім того, на торгах у понеділок різко подешевшали акції Совкомфлота: вони втратили 4,5% і торгуються по 86,81 рубля. З моменту запровадження санкцій найбільша танкерна компанія Росії втратила 9 млрд рублів капіталізації.
„Прощальний” санкційний пакет адміністрації Байдена, що став одним з найбільших з початку повномасштабної війни, ставить під загрозу близько 15% російського нафтового експорту, або до 800 тисяч барелів на добу, оцінюють аналітики.
Згдно з даними Bloomberg, Індія та Китай – найбільші покупці російської нафти, на яких припадає понад 80% усього російського нафтового експорту, вже припинили приймати в своїх портах танкери, що потрапили під санкції. НПЗ обох країн шукають заміну російській нафті на Близькому Сході та Африці, повідомляють трейдери Reuters. Щоб продовжувати продавати нафту, російським компаніям, ймовірно, доведеться підвищити знижки: дисконт сорту Urals до Brent може зрости, а фрахт танкерів – подорожчати.
Попри це, санкції не зупиняють російсько-китайську торгівлю, вони все ж змушують компанії обирати складніші та дорожчі способи розрахунків.
Новий пакет санкцій США, запроваджений у листопаді, суттєво ускладнив російським компаніям можливість проводити прямі платежі до Китаю, змушуючи шукати альтернативні, а інколи й сумнівні шляхи для розрахунків. Про це повідомляє The Moscow Times.
Китай, що став головним постачальником товарів до Росії, тепер активно використовує послуги платіжних агентів. Ці агенти пропонують зручні схеми розрахунків через взаємозаліки з експортерами, які мають отримати оплату за товари з Росії. Водночас частина операцій відбувається за „сірими” схемами, що включають нелегальне ввезення товарів до Росії.
Рішення про санкції, які зачепили понад 50 російських банків, сприяло збільшенню попиту на такі послуги. Відповідно до заяв працівників зовнішньоторговельних компаній, комісія за послуги агентів становить 3%, а для товарів, що підпадають під санкції, може досягати 15%.
Водночас різке падіння курсу рубля створює додаткові перешкоди: деякі китайські постачальники припинили відвантаження товарів до Росії.
Попри це, санкції не зупиняють російсько-китайську торгівлю, вони все ж змушують компанії обирати складніші та дорожчі способи розрахунків.
