Погодження нової програми Міжнародного валютного фонду для України може бути фіналізовано у січні 2026 року.
Як повідомляє РБК-Україна, про це розповів міністр фінансів Сергій Марченко під час спілкування з журналістами.
За його словами, перенос строків з грудня можливий з причин, які не пов’язані з Україною, а радше викликані внутрішніми операційними процесами Фонду.
“Місія МВФ буде (в Україні – ред.) в листопаді. Оптимальний варіант для України – погодження програми в грудні”, – сказав він.
Марченко зазначив, що ухвалення нової програми з МВФ не пов’язане безпосередньо з наданням ЄС “репараційного кредиту”. Водночас формування програми передбачає узгодження параметрів фінансування держбюджету з інших джерел, частиною яких є і “репараційний кредит” від ЄС.
Україна потребує близько 60 млрд доларів зовнішнього фінансування на 2026-2027 роки. Частину фінансування планують отримати через „репараційний кредит” за рахунок активів Росії.
Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Мінфіну.
Марченко сказав про це під час засідання Круглого столу міністрів на підтримку України, яке відбулося 15 жовтня у Вашингтоні.
Захід організували спільно уряд України, Світовий банк і МВФ. У ньому взяли участь президент Світового банку Аджай Банга, директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва та представники країн-партнерів.Play Video
За даними пресслужби, міжнародні партнери відзначили стабільність фінансової системи України та успіхи у фіскальних реформах. Водночас вони погодилися, що країна все ще потребує значної підтримки для покриття бюджетного дефіциту.
Марченко подякував партнерам за допомогу, яка з лютого 2022 року перевищила 152 млрд доларів. Лише у 2025 році Україна вже отримала понад 36,9 млрд доларів міжнародної підтримки.
Міністр наголосив, що через війну тиск на державні фінанси зберігається. Щоб збалансувати бюджет 2026 року, Україна розраховує на нові програми співпраці з МВФ і запуск механізму використання заморожених російських активів.
„Україна продовжує виконувати всі свої зобов’язання, зберігаючи макрофінансову стабільність навіть під час війни. Але наші потреби залишаються значними. Для фінансової стійкості в 2026–2027 роках потрібно залучити додаткові ресурси, зокрема через використання російських активів”, – сказав Марченко.
Мінфін вже працює з країнами-партнерами над запуском механізму „Репараційний кредит”. Він передбачає використання заморожених російських активів для залучення коштів на пріоритетні потреби України. За словами Марченка, важливо досягти політичної угоди щодо цього механізму якнайшвидше.
Також Україна спільно з МВФ готує нову програму співпраці, яка має враховувати середньострокові потреби економіки. Програма включатиме підтримку бюджетних видатків, стабілізацію боргу та заходи для зміцнення фінансової системи.
Міністерство фінансів України готує комплексний проєкт змін до закону про держбюджет, який передбачає збільшення видатків на оборону.
Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко, повідомляє РБК-Україна з посиланням його виступ в парламенті, якій транслює нардеп Олексій Гончаренко у Youtube.
„Ми не зволікаємо, ми готові. Я сподіваюсь, що депутатський корпус буде готовий проголосувати за наші пропозиції”, – сказав він.
Марченко висловив сподівання, „що на наступну сесію ці зміни можна буде поставити на голосування”.
Як зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, додаткові потреби виникають у наших військових, у наших виробників через ситуацію з допомогою та ситуацією фронті.
„Ми дійсно зараз з Міністерством фінансів, Міністерством оборони обрахунку потреби в додаткових коштах на другу половину цього року у зв’язку з подіями з точки зору постачання зброї і амуніції від партнерів і зв’язку з ситуацією на полі бою”, – сказав він.
У 2024 році Україна отримала 41,7 млрд доларів міжнародної допомоги. Це приблизно стільки ж, як і минулого року.
Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на телемарафон.
„У цьому році ми вже залучили 41,7 млрд доларів як допомогу від партнерів”, – сказав він.
За його словами, це дало змогу повністю профінансувати пенсії, заробітні плати в освіті та в охороні здоров’я. „Уся система гуманітарно-соціального напрямку профінансована”, – додав міністр.
Марченко заявив, що міжнародна допомога залишається важливим інструментом для підтримки макрофінансової стабільності в Україні в умовах повномасштабної війни та дозволяє державі виконувати соціальні зобов’язання перед громадянами.
Україна разом з МВФ оцінює додаткову фінансову потребу на 2025 рік з боку партнерів у розмірі 12-15 млрд доларів через те, що війна буде продовжена і наступного року.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
Він нагадав, що при підготовці діючої програми з МВФ один з ключових параметрів визначав, що активна фаза війни діятиме до середини 24-го року, але цей прогноз не реалізувався.
„Зараз ми постійно проговорюємо з нашими партнерами, що нам потрібно додаткове фінансове запевнення, тому що війна буде продовжена у 2025 році і нам потрібно мати буфер”, – сказав міністр, оцінивши додаткові потреби на 2025 рік у 12-15 млрд доларів.
За словами Марченка, ці оцінки повністю відповідають дискусіям Мінфіну з МВФ. „Вони також потенційно бачать це саме як додаткову потребу від того, що зараз у нас передбачено в програмі”, – сказав міністр.
Разом з тим, на думку співрозмовника, Україна, підвищуючи податки, теж має дати сигнал партнерам і закрити роти критикам, які говорять, що внесок самої України є недостатнім.
„Ми показуємо, що готові до найбільш непростих рішень, що ми свій внесок також робимо. Ми виходимо до партнерів і говоримо: ось є дефіцит у 500 млрд гривень і ось є рішення як його перекрити. Але ми також чекаємо, що на 2025 рік ви нам дасте достатні фінансові запевнення, щоб ми могли профінансувати бюджет”, – пояснив Марченко.
Зараз, за його словами, відповідно до програми МВФ, запевнень наших партнерів недостатньо, щоб уряд міг подати в Раду збалансований бюджет на наступний рік.
Для уряду залишається актуальним забезпечення сектору безпеки та оборони.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
„Чесно скажу – ситуація критична. Для нас залишається актуальним забезпечення сектору безпеки і оборони. Способи ми запропонували, можна дискутувати. Але ми би хотіли, щоб ця дискусія була дуже короткою і ефективною – домовилися про перегляд та імплементували. Часу для затягування дискусії у нас немає”, – пояснив очільник Мінфіну.
Також Марченко розповів, чому уряд не вийшов раніше зі своїми пропозиціями.
„30 червня відбувалось засідання виконавчої ради МВФ. Якби уряд оприлюднив податкові ініціативи до засідання виконавчої ради фонду, то засідання б по Україні не було. І Україна не отримала б черговий транш кредиту в сумі 2,2 млрд доларів. Це не є секретом. Кроки уряду абсолютно прагматичні.
Можливо, в 2023 році згадані податкові ініціативи були би більш доречними, ніж посеред 2024-го. Але ми реагували на ситуацію, яка складалась. І у нас не було інших варіантів”, – додав міністр.
У державному бюджеті України утворився розрив на суму 5 млрд доларів, необхідних на закупівлю зброї через те, що останні півроку допомога Заходу була мінімальною.
Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його інтерв’ю „Громадському радіо„.
Як зазначив Марченко, це питання „напевно найбільш актуальне зараз”.
За його словами, після того, як розблокували пакет американської допомоги, в теорії покриті видатки соціально-гуманітарного напрямку.
„Але практично у нас є велика фіскальна проблема, або, скажімо так, не вирішене питання щодо видатків військового характеру, так званих мілітарних видатків”, – сказав він.
Марченко повідомив, що за останні півроку Україна мінімально отримувала допомоги від партнерів у військовій частині, що спричинило додаткове навантаження на бюджет в частині додаткових видатків військового характеру. Зараз це перекривається, переміщуються видатки кінця року на необхідну закупівлю зброї, замовлення снарядів і інші речі, які зараз необхідні.
„На даний момент, я думаю, що можна говорити про цифру близько 5 млрд доларів. Я оперую такою цифрою в доларах, тому що мені простіше пояснювати цей геп для наших партнерів. Це формований геп на даний момент, і ми думаємо яким чином його будемо перекривати вже найближчим часом”, – сказав він.
За його словами, питання досить актуальне, оскільки є певні зобов’язання перед нашими партнерами, є програма Міжнародного валютного фонду. „Але ці видатки передбачають інший набір дій інструментів, ніж наприклад пошук коштів партнерів. Тобто ці видатки ми маємо перекривати самостійно, і вони досить великі. Тобто питання залишається, але є у нас план”, – сказав він.
Міністр нагадав, що в найближчі тижні буде місія МВФ. „Нам потрібно успішно пройти четвертий перегляд програми. Ми зробили всі кроки для того, щоб він був успішним. А далі будемо спілкувати з нашими партнерами шукати способи і рішення”, – додав Марченко.
Все менше країн Заходу хочуть продовжувати фінансувати потреби бюджету України. Але Київ має багато аргументів, щоб вимагати підтримку.
Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко під час телемарафону.
„Охочих виділяти кошти все менше і менше. Але це не означає, що коштів не буде. І це не означає, що ми припинили працювати”, – сказав він.
За його словами, у цьому році Україна гарантовано отримає близько 42 млрд доларів для фінансування зовнішніх потреб дефіциту бюджету. Він висловив сподівання, що українська влада зможе зробити, щоб це було гарантовано і в наступному 2024 році.
„Це не просто, це складно. З кожним місяцем багато питань щодо того наскільки платники податків тих країн готові нас фінансувати”, – розповів міністр фінансів.
Аргументи міністра
Він зазначив, що це діалог, та дискусія. „Ми показуємо переваги, ми показуємо що буде, якщо вони не будуть давати нам кошти. Ми показуємо наслідки й ту шалену роботу, які роблять наші ЗСУ, стримуючи одну з найбільших армій світу. І це також є аргументом”, – додав він.
Марченко сказав, що Україна „фактично є форпостом всього цивілізованого демократичного світу, який бореться за цінності, за незалежність”.
„І я вважаю, що в нас є досить аргументів і підстав не просто просити підтримку, а вимагати підтримку. І ми готові робити всі необхідні реформи й заходи для того, щоб ця підтримка надходила вчасно і у повному обсязі”, – сказав голова Мінфіну.
Видатки сектору безпеки та оборони у 2024 році будуть не нижчими, ніж у поточному, але питання фінансування бюджету на наступний рік ще не закрите.
Про це сказав міністр фінансів Сергій Марченко в ефірі телемарафону.
«Ситуація з фінансуванням бюджету на наступний рік зараз є невизначеною, ніхто нікому ще нічого не гарантував», – зазначив Марченко, додавши, що подібна ситуація була й минулого року.
Міністр наголосив, що видатки сектору безпеки й оборони цього року становлять 1,6 трлн грн і будуть профінансовані в повному обсязі.
«Це більше, ніж податки, які ми збираємо, і тому ми постійно в досить складному становищі, шукаємо додаткові джерела, щоб профінансувати ці додаткові видатки», – сказав він.
Марченко зазначив, що війна переходить у стадію «війни на виживання: виживе той, хто витримає цей марафон».
«Можемо дозволити бюджет сектору безпеки та оборони такий, який є, утримуємо цей сектор дуже великими зусиллями», – заявив міністр фінансів.
Зовнішнього фінансування для покриття дефіциту державного бюджету України буде достатньо до кінця 2023 року. Це передбачено програмою МВФ та рішеннями країн-партнерів.
Про йдеться у заяві міністра фінансів України Сергія Марченка агентству „Інтерфакс-Україна”.
„До кінця 2023 року я не бачу проблем з фінансуванням бюджету”, – сказав він.
За його словами, умовою започаткування програми МВФ було надання нашими партнерами, у тому числі країнами G7, гарантій фінансування.
„Вони гарантують, що зможуть профінансувати дефіцит, який не перекривається за рахунок внутрішніх джерел та за рахунок кредитів МВФ. Це ключова умова програми взагалі. До того часу, поки не було забезпечено фінансування бюджетного розриву 2023 року, були складні перемовини. Включилась Канада, додатково виділила кошти Японія, і це дозволило відкрити програму”, – повідомив міністр.
Водночас Марченко зазначив, що розуміє потенційні ризики, в тому числі політичні, в різних країнах. „І вже зараз доносимо меседж, що нам важливо мати впевненість у майбутньому. Ми комунікували цей месседж і для Казначейства США, і європейським колегам”, – додав він.
