Shenzhen Longsys Electronics, материнська компанія бренду чипів Lexar, повідомила що очікує чистий прибуток у розмірі від $1,36 до $1,62 мільярда за перше півріччя 2026 року. Це відповідає 9,2–11 мільярдам юанів і демонструє безпрецедентне зростання у порівнянні з минулорічним результатом усього $2,2 мільйона. Таким чином, компанія фіксує стрибок прибутку на рівні від 61 818% до 73 636%.
Про це пише Tom’s Hardware з посиланням на SCMP.
За прогнозами, загальна виручка Longsys складе від $3,24 до $3,68 мільярда (22–25 мільярдів юанів), що більш ніж удвічі перевищує показник минулого року у $1,5 мільярда. Основним чинником такого зростання став глобальний попит на пам’ять і накопичувачі, спричинений масштабним розгортанням інфраструктури штучного інтелекту, яка конкурує за обмежені потужності з виробництва пластин пам’яті. Для забезпечення стабільності постачань Longsys підписала довгострокові угоди та меморандуми про взаєморозуміння зі світовими постачальниками напівпровідникових пластин.
Хоча Longsys не уточнила, з ким саме укладено контракти, відомо, що китайські компанії дедалі частіше відмовляються від співпраці з трьома основними постачальниками — Micron, Samsung та SK hynix — на користь CXMT та YMTC. Американські компанії, серед яких Corsair, Dell та HP, також почали розглядати можливість використання китайських чипів, попри те, що Пентагон відносить їх до категорії “китайських військових компаній”. Навіть Apple звернулася до уряду США з проханням надати доступ до продукції CXMT, оскільки Samsung та SK hynix прогнозують дефіцит пам’яті щонайменше до 2027 року.
На тлі цих новин акції Longsys на Шеньчженьській фондовій біржі за вихідні зросли на 12,5%, а їхня вартість більш ніж удвічі перевищила мінімальний рівень тримісячної давності. Крім того, компанія отримала дозвіл від китайських регуляторів на залучення до $544 мільйонів (3,7 мільярда юанів) шляхом приватного розміщення акцій. Ці кошти планується спрямувати на дослідження та розробку високотехнологічних продуктів, зокрема рішень для зберігання даних, контролерів пам’яті та спеціалізованих систем для ШІ.
Дефіцит чипів негативно впливає на виробників ПК та споживачів: ринок персональних комп’ютерів цього року може скоротитися на 14%. У таких умовах китайські компанії CXMT, YMTC, Longsys та Biwin отримують шанс зміцнити свої позиції та скласти конкуренцію західним брендам, які стикаються з браком ресурсів.
Компанія Ford ухвалила рішення повернути на виробничі потужності понад 300 фахівців, яких раніше було звільнено в межах стратегії впровадження систем штучного інтелекту.
Як повідомляє BBC, повна автоматизація процесів не виправдала покладених на неї очікувань, а практичний досвід інженерів виявився незамінним для підтримання стандартів якості.
Згідно з інформацією Bloomberg, більшість фахівців, яких запросили назад, — це досвідчені інспектори з контролю якості.
Спочатку керівництво компанії планувало повністю делегувати їхні функції алгоритмам, проте реальні результати роботи ШІ виявилися значно нижчими за прогнозовані показники.
Віцепрезидент Ford із розробки автомобільного обладнання Чарльз Пун відверто визнав, що компанія суттєво переоцінила можливості новітніх технологій на даному етапі.
«Штучний інтелект — це фантастичний інструмент, але він настільки хороший, наскільки хороша інформація, яка використовується для його навчання», — зазначив він.
Топменеджер підкреслив, що компанія помилково розраховувала на те, що технічні специфікації та алгоритми самостійно забезпечать високу якість продукції.
Попри встановлення близько 900 інтелектуальних камер для автоматичного виявлення дефектів, система не змогла досягти рівня ефективності професійних фахівців.
Тепер у компанії дійшли висновку, що автоматизовані системи потребують тривалого навчання на основі практичного досвіду людей, які роками працювали над створенням автомобілів.
«Ми усвідомили, що для покращення наших інструментів автоматизації, машинного навчання та штучного інтелекту нам потрібно забезпечити їх навчання найдосвідченішими спеціалістами», — пояснив Чарльз Пун.
Повернуті на робочі місця працівники не лише відновлять безпосередній контроль якості, а й допомагатимуть удосконалювати алгоритми.
Вони активно передаватимуть свої знання молодшим колегам, що сприятиме гармонійному поєднанню людського досвіду та технологічних рішень.
У 2025 році глобальний капітал, який належить заможним особам, зріс до рекордних 98,3 трильйона доларів.
Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на доповідь французької ІТ- та консалтингової компанії Capgemini, передає Укрінформ.
За даними Світового банку, цю цифру можна порівняти з левовою часткою світового ВВП, який у 2024 році досяг 111 трлн дол.
«Сто трильйонів доларів активів у світі — це просто величезна і приголомшлива сума грошей, і, чесно кажучи, величезна можливість», — сказав керівник відділу стратегічних клієнтів у підрозділі з управління активами BlackRock Inc. Джаред Мерфі, який брав участь у підготовці звіту.
Згідно зі звітом, зростання фондового ринку, спричинене оптимізмом щодо штучного інтелекту, було основним двигуном генерування багатства, що допомогло збільшити кількість мільйонерів у світі майже на 2 мільйони до рекордних 25,3 мільйона.
Активи, як і раніше, були в основному зосереджені в руках надзвичайно багатих людей. У осіб з надзвичайно високим рівнем чистого капіталу, тобто тих, чий статок становить 30 мільйонів доларів або більше, обсяг активів зріс найшвидше серед усіх сегментів багатства, а їхня кількість досягла рекордних 250 000 осіб.
2026 рік має всі шанси стати поштовхом для стрімкого зростання глобального багатства. Майбутнє первинне розміщення акцій SpaceX має призвести до появи нових мільйонерів та мільярдерів і майже гарантовано зробить Ілона Маска першим трильйонером у світі.
Згідно з доповіддю Capgemini, у 2025 році США створили найбільшу кількість мільйонерів порівняно з іншими країнами: їхня кількість зросла на 736 000 і становила загалом 8,7 мільйона. Статки осіб із високим рівнем доходу зросли на 10% порівняно з попереднім роком.
Однак саме Азіатсько-Тихоокеанський регіон зробив найбільший стрибок у створенні багатства на регіональному рівні. Багатство в цьому регіоні зросло на 10,5%, що перевищує темпи зростання в Північній Америці, оскільки стрімке зростання попиту на напівпровідники стимулювало азіатські ринки. Японія та Китай очолили зростання, створивши відповідно 436 000 та 154 000 мільйонерів.
Це контрастує з Близьким Сходом, де кількість заможних осіб скоротилася на 1,4%, частково через зниження цін на нафту та регіональні конфлікти. Дані опитування були зібрані до початку війни США та Ізраїлю з Іраном, яка спричинила зростання цін на нафту та завдала шкоди регіону.
Щодо Європи, то у 2025 році кількість заможних людей у цьому регіоні зросла на 6,5%, що переламало попередню тенденцію до спаду. Це зростання пов’язують зі зниженням інфляції та стабілізацією фондових ринків. Особливо високі темпи зростання продемонстрував ринок Люксембургу, де кількість заможних людей збільшилася на 13,5%.
Зі зростанням багатства зростала й нерівність доходів, що поглиблювало так звану K-подібну економіку. За даними Федеральної резервної системи США, у четвертому кварталі 2025 року 1% найбагатших домогосподарств США володіли майже 32% всього багатства країни. Це найвища частка з моменту початку збору даних ФРС у 1989 році.
Уряд Японії вирішив виділити майже 1 трильйон єн (приблизно 6,34 мільярда доларів) за п’ять років для підтримки нової компанії, яка займається розробкою власного штучного інтелекту.
Про це повідомляє Kyodo News із посиланням на проінформованого співрозмовника.
Створення підприємства планується спільно із 10 компаніями, серед яких SoftBank Group Corp.
Програма підтримки стартує в 2026 році з метою створення найбільшої в країні базової моделі ШІ.
Ця ініціатива відповідає прагненню Японії конкурувати з провідними світовими гравцями, такими як США та Китай.
Для реалізації проекту, близько 100 інженерів із SoftBank та стартапу Preferred Networks Inc. приєднаються до нової компанії, сподіваючись поліпшити позиції країни у глобальній боротьбі за напівпровідники та технології штучного інтелекту.
Генеральний директор SoftBank Масайосі Сон також анонсував угоду з OpenAI про створення спільного підприємства в сфері штучного інтелекту, що додає нові можливості для Японії в цій конкурентній галузі.
Alphabet цього року реінвестує майже чверть своїх доходів у розвиток додатків штучного інтелекту та інфраструктуру для їхнього обслуговування. Показники квартального звіту, які перевершили всі попередні очікування, підтверджують, що кожен вкладений долар приносить щедрий прибуток.
Материнська компанія Google – Alphabet – вкладає шалені суми в розвиток додатків штучного інтелекту. У середу вона збільшила бюджет на дослідження, розробку та інвестиції на поточний фінансовий рік до 91–93 мільярдів доларів. Раніше цього року компанія вже двічі збільшувала цю суму: спочатку в лютому до 75 мільярдів, а потім у липні до 85 мільярдів доларів.
Минулого року на штучний інтелект було витрачено «лише» 52,5 мільярда. Тоді заперечення акціонерів відкинули тому, що нова технологія вимагає підвищення конкурентоспроможності, а для цього потрібні значні ресурси. Наразі інвестори не ставлять під сумнів необхідність виділення додаткових коштів, задовольняючись тим, що повідомляє керівництво компанії.
Квартальний дохід Alphabet уперше перевищив 100 мільярдів доларів
Це виходить у Alphabet дуже добре. Прибутки також підтверджують розумність інвестицій у штучний інтелект. Материнська компанія Google продемонструвала чудові результати у своєму звіті за третій квартал, а цифри, опубліковані після закриття Нью-Йоркської фондової біржі в середу, глибоко закарбувалися в пам’яті акціонерів та аналітиків.
Настільки, що в електронній торгівлі після закриття біржі курс акцій пошукового гіганта зріс на 6%. Обидва центри прибутку Alphabet – реклама та послуги хмарних технологій – показали результати, які перевищили очікування ринку. Загальний квартальний дохід Alphabet зріс на 16% порівняно з попереднім роком і становить 102,35 мільярда доларів, тоді як консенсус-прогноз аналітиків лондонської біржової групи LSEG зупинився на позначці 99,89 мільярда. Оподатковуваний прибуток зріс із 26,30 мільярда доларів роком раніше до 34,98 мільярда.
Цього разу Alphabet отримала від рекламних послуг Google на 12,6% більше – 74,18 мільярда доларів, що значно перевищило ринкові очікування в 71,79 мільярда й заспокоїло тих, хто побоювався скорочення ринку цифрової реклами та погіршення позицій Google через невизначеність у світовій економіці і просування конкурентів. Цього не сталося.
З’явився новий, ще небезпечніший суперник
Правда, компанія не може спочивати на лаврах, адже минулого тижня на ринок пошукових систем прийшов надзвичайно сильний конкурент – компанія OpenAI, яку підтримують Microsoft і SoftBank. Вона оголосила про створення пошукової системи та браузера Atlas на базі штучного інтелекту й намагається подолати гегемонію Google на традиційних ринках.
Однак, безсумнівно, рекламодавці стали обережнішими в деяких секторах, де через митну війну, розпочату Дональдом Трампом, та мінливе глобальне торговельне середовище різко зросли витрати. «Побічним ефектом» цієї ситуації є консолідація рекламного ринку і відхід з нього менших гравців, наприклад, Snapchat та інших.
Хмарний сервіс Alphabet – Google Cloud – також показав хороші результати: 34-відсоткове зростання доходів і 15,16 мільярда доларів обороту теж перевищили прогнози аналітиків, які оцінювали цей показник у 14,72 мільярда й підтвердили, що розвиток інфраструктури штучного інтелекту виправдовує вкладення коштів.
Google Cloud зміг скоротити відставання від таких лідерів ринку, як Microsoft Azure та Amazon Web Services (AWS).
Для цього також була потрібна нова, свіжа робоча сила, тож за рік чисельність персоналу Alphabet зросла на 8 тисяч і на кінець вересня сягнула 190 тисяч. На відміну від цього, конкурент Amazon уже віддає перевагу скороченням, і з упровадженням MI-додатків 14 тисяч робочих місць у компанії Джеффа Безоса стануть зайвими.
Вже до кінця 2025 року штучний інтелект може обігнати майнінг криптовалют за обсягами споживаної електроенергії. Про це йдеться у новому дослідженні, опублікованому в журналі Joule. Автор аналізу — Алекс де Вріс-Ґао з Інституту екологічних досліджень Амстердамського вільного університету, відомий попередніми роботами про вплив криптовалют на енергетику, пише The Verge.
За його оцінками, вже зараз приблизно 20% споживання електроенергії дата-центрами у світі припадає на ШІ-системи. Якщо нинішні темпи збережуться, то до 2025 року на побудовані для ШІ дата-центри припадатиме майже половина глобального енергоспоживання в цій сфері. Очікуваний рівень навантаження може сягнути 23 ГВт — що відповідає всьому енергоспоживанню дата-центрів у Великій Британії.
Для порівняння: мережа для майнінгу Bitcoin наразі витрачає приблизно 10 ГВт. Зростання попиту вже впливає на енергетичний сектор США: енергокомпанії готуються до запуску нових газових електростанцій та повернення до проєктів у сфері ядерної енергетики.
Консалтингова компанія ICF також прогнозує, що до 2030 року споживання електроенергії дата-центрами у США зросте на 25%, причому основну частку забезпечать саме ШІ-рішення та хмарні сервіси.
Разом із цим дослідники звертають увагу на брак прозорості: великі технологічні компанії рідко деталізують, скільки саме енергії чи викидів припадає на ШІ. «Отримати навіть приблизні цифри — неприпустимо складно», — зазначає де Вріс-Ґао. Він закликає компанії до публічного розкриття даних, аби держави могли ефективно регулювати енергетичні наслідки нових технологій.
Окремі розробники, наприклад китайський стартап DeepSeek, запевняють, що їхні моделі в рази енергоефективніші, ніж аналогічні системи від великих компаній. Втім, навіть така оптимізація не виключає ризику так званого парадокса Джефсона — коли підвищення ефективності призводить до ще активнішого використання технологій і, зрештою, до зростання загального споживання.
В Естонії штучний інтелект прийматиме початкове рішення у спорах щодо сплати аліментів, яке згодом буде затверджене суддею.
Міністерка юстиції та цифровізації Естонії Лійса Пакоста повідомила, що таке положення міститься в коаліційній угоді між Партією реформ та Eesti 200, пише Err.ee.
«Наша мета — захистити дитину та краще забезпечити дотримання її інтересів. Наразі ми спостерігаємо надмірну кількість судових спорів щодо суми аліментів. Умовно кажучи, витрачаються тисячі євро на суперечки через різницю в 40 євро на місяць.
Наша пропозиція — активніше використовувати штучний інтелект для розрахунку суми виплат. Ідея полягає в тому, щоб запропонувати батькам рішення, засноване на даних і справедливе», — сказала вона.
Посадовиця наголосила, що звернення до суду часто призводить до того, що батьки починають звинувачувати одне одного. Судові протоколи виявляються переповненими звинуваченнями в тому, який один або інший з батьків начебто поганий.
«Але дитина врешті прочитає ці документи, коли виросте — і це не сприяє досягненню справжньої мети. Обидва батьки повинні співпрацювати та робити все можливе для добробуту дитини.
У цьому випадку ми можемо використовувати штучний інтелект в інтересах дитини, дозволяючи приймати розумніші, засновані на даних рішення, що підтримують її фізичне та психічне здоров’я. Зрештою, це також може зекономити час і гроші обом батькам, які перебувають у конфлікті», — додала вона.
Найбільший банк Сингапуру DBS скоротить 4 тис. працівників протягом наступних трьох років, оскільки штучний інтелект буде справлятися набагато краще та швидше за усіх них. Про це повідомляє BBC.
Як зазначає видання, представник банку заявив: «Зменшення робочої сили відбуватиметься через природне відсіювання, оскільки тимчасові та контрактні посади скорочуватимуться протягом наступних кількох років».
Очікується, що скорочення не вплинуть на постійний персонал. Виконавчий директор банку DBS Піюш Гупта запевнив, що планується створити близько тисячі нових робочих місць, які будуть пов’язані зі штучним інтелектом. Сам Гупта йде зі своєї посади вже у березні. Поки його замінить не ШІ, а заступник гендиректора.
Такі сміливі технологічні кроки зробили банк Сингапура одним із першим серед тих, хто прокоментував вплив штучного інтелекту на їхню діяльність і фінансові операції.
Наразі у DBS працює від 8 до 9 тис. тимчасових і контрактних працівників. Загалом штат налічує близько 41 тис. осіб. Поки невідомо, кого з працівників найбільше зачепить ШІ. Торік виконавчий директор банку повідомляв, що в DBS працювали над цими технологіями понад 10 років.
Відомо, що минулого року у Міжнародному валютному фонді попереджали про ризики та можливості штучного інтелекту. Та наголошували, що це вплине на 40% людських робочих місць по всьому світу.
Також у BBC пишуть, що минулоріч глава Банку Англії Ендрю Бейлі запевняв, що ШІ має великий потенціал і «не стане масовим руйнівником робочих місць» Натомість, люди пристосуються до роботи з новими технологіями.
Google повідомила про наміри провести скорочення в своїх підрозділах людських ресурсів та хмарних технологій, що стане частиною внутрішньої реорганізації для зменшення витрат. Про це інформує CNBC.
Згідно з листом, надісланим головою HR Фіоною Чикконі, компанія запропонувала співробітникам відділу людських ресурсів добровільне звільнення. Програма стартує в березні 2025 року. Співробітники середнього та старшого рівня можуть отримати вихідну допомогу, що складе 14 тижнів зарплати плюс додатковий тиждень за кожен повний рік роботи.
Ці зміни стали частиною стратегії, оголошеної фінансовою директоркою Анат Ашкеназі, яка заявила, що у 2025 році компанія зосередиться на скороченні витрат та збільшенні інвестицій у штучний інтелект. За словами Ашкеназі, попит на ШІ-продукти значно перевищує пропозицію, попри менший, ніж очікувалося, прибуток компанії.
Одночасно Google скоротила штат в хмарному відділі, в основному серед персоналу, який забезпечує підтримку операцій. Звільнені співробітники працювали в підрозділах продажів, користувацького досвіду та інших. Частину ролей перенесуть до Мексики та Індії, але більшість працівників залишаться в США.
Хоча точна кількість скорочених працівників не розголошується, компанія заявляє, що ці зміни торкнуться лише маленького відсотка співробітників, і що Google продовжить наймати нових працівників на критичні позиції в продажах та розробці. Речник компанії повідомив, що ці кроки допоможуть забезпечити довгостроковий успіх та ефективність компанії в майбутньому.
Макрон анонсував масштабні приватні інвестиції у сектор ШІ від Brookfield та ОАЕ. Президент продемонстрував можливості технології, опублікувавши дипфейки за своєю участю в соцмережах.
Під час Паризького саміту з штучного інтелекту, що відкривається в понеділок, Франція оголосить про приватні інвестиції в свій сектор штучного інтелекту обсягом 109 мільярдів євро, оголосив президент Франції Еммануель Макрон, пише BBC.
Ця сума включає 20 млрд євро, які канадська інвестиційна компанія Brookfield збирається вкласти у французькі проекти штучного інтелекту, а також фінансові вкладення Об’єднаних Арабських Еміратів, які, як очікується, найближчими роками становитимуть до 50 млрд євро, про що Макрон розповів у неділю інтерв’ю мовній компанії TF1.
Єлисейський палац повідомив, що інвестиції ОАЕ включатимуть фінансування центру обробки даних. За даними газети La Tribune de Dimanche, більшість інвестицій Brookfield теж піде на будівництво центру обробки даних.
На думку аналітиків, Європа поки що відстає в гонці “штучних мізків” не тільки від США, а й від Китаю, який нещодавно здивував світ і вразив фондові ринки підозріло дешевим, якщо вірити китайським цифрам, чат-ботом DeepSeek, що за багатьма параметрами не поступається, а подекуди й перевершує західні.
Наприкінці січня президент США Дональд Трамп оголосив, що компанії OpenAI, SoftBank Group та Oracle інвестують 500 млрд доларів у проект Stargate – інфраструктуру штучного інтелекту – протягом наступних чотирьох років, щоб допомогти Сполученим Штатам випередити Китай та інших суперників.
За словами Макрона, 109 млрд євро для Європи – сума, що цілком можна порівняти з напівтрильйонними інвестиціями в Stargate, тим більше, що на першому етапі в американський проект буде вкладено лише 100 млрд доларів.
Напередодні саміту Макрон як реклама опублікував у соцмережах дипфейки із собою у головній ролі, згенеровані штучним інтелектом. В одному він танцює під хіт 1980-х років “Voyage Voyage” французької співачки Desireless, в іншому знімається в шпигунській комедії з Жаном Дюжарденом, у третьому – читає реп і танцює в стилі французького виконавця Nekfeu.
У якийсь момент у кадрі з’являється справжній Макрон у костюмі та краватці та каже: “Відмінно зроблено”. “Якщо говорити серйозніше, то за допомогою штучного інтелекту ми можемо зробити кілька дуже важливих речей: змінити охорону здоров’я, енергетику, життя нашого суспільства, – продовжив він. – Франція та Європа мають бути у центрі цієї революції, щоб використати всі можливості, а також просувати наші принципи”.
Наприкінці кліпу штучний Макрон з’являється у вигляді американського телевізійного героя бойовиків Макгайвера, відомого своєю зовнішністю та винахідливістю. “Ну точно це я”, – коментує справжній Макрон.
Пост Макрона в інстаграмі набрав понад 73 тисячі лайків, деякі користувачі висловили захоплення “крутою” і невимушеною манерою поведінки президента.
