Саміт, який відбудеться з 15 по 17 червня на березі Женевського озера у французькому місті Ев’ян-ле-Бен, збере лідерів провідних економік світу, зокрема президента США Дональда Трампа, а також інші делегації високого рівня. Представники швейцарської армії заявили, що масштаб події та її близькість до швейцарського кордону вимагають тісної координації між цивільними та військовими органами влади.
“Близькість до кордону становить серйозний виклик для органів безпеки в кантонах Во, Женева та Вале. Як наслідок, Федеральна рада та парламент ухвалили рішення про додаткове залучення армії для забезпечення безпеки”, – заявили військові.
Військовим буде доручено охорону критичної інфраструктури, зокрема Женевського аеропорту, посилення прикордонного нагляду та моніторинг ключових транспортних маршрутів і Женевського озера.
Військово-повітряні сили Швейцарії також посилять патрулювання повітряного простору, ввівши обмеження на польоти з 10 по 19 червня, а також забезпечать системи протидії дронам та захист від ядерних, біологічних і хімічних загроз.
Через загострення військового конфлікту на Близькому Сході та пошук вигідніших податкових умов заможні іноземці почали залишати Дубай.
Як повідомляє видання Financial Times, новим фаворитом для релокації капіталів та родин став швейцарський кантон Цуг, який пропонує стабільність та лояльне законодавство.
Основними ініціаторами переїзду виступають не лише приватні особи, а й великі сімейні офіси, а також міжнародні компанії, що спеціалізуються на фінансових операціях та торгівлі сировиною.
Цуг, де проживає всього 135 тисяч осіб, перетворюється на ключовий хаб для тих, хто прагне убезпечити власні активи від регіональної нестабільності.
Популярність цього регіону зумовлена однією з найнижчих податкових ставок у Швейцарії, що робить його привабливим для міжнародного бізнесу.
Окрім фінансових преференцій, кантон відомий як потужний світовий кластер блокчейн-технологій, що створює додаткові можливості для розвитку високотехнологічних проектів.
Фінансовий директор кантону Цуг Хайнц Тэннлер офіційно підтвердив стрімке збільшення кількості запитів на отримання дозволів на проживання та реєстрацію бізнесу.
За його словами, представники Перської затоки дедалі частіше розглядають Швейцарію як постійну базу для своєї діяльності в умовах глобальних викликів.
Право на використання банкнот і монет буде закріплено в конституції Швейцарії після того, як в неділю на референдуму виборці підтримали захист використання готівки.
Про це йдеться у публікації Politico.
Попередні офіційні оцінки показали, що 69% виборців підтримали правову зміну, яку уряд запропонував як відповідь на подібну ініціативу групи під назвою “Швейцарський рух за свободу”.
“Швейцарський рух за свободу” ініціював національний референдум після того, як його ініціатива щодо захисту готівки зібрала понад 100 тисяч підписів.
У підсумку ця ініціатива отримала лише 46% голосів, після того, як уряд заявив, що деякі запропоновані групою зміни заходять надто далеко.
Результати голосування означають, що Швейцарія приєднається до таких країн, як Угорщина, Словаччина та Словенія, які вже закріпили право на використання готівки у своїх конституціях.
Австрійські політики також обговорюють, чи варто наслідувати цей приклад, оскільки платіжні звички людей стають дедалі більш цифровими – особливо після пандемії.
Ця тенденція підживила конспірологічні теорії про те, що уряди нібито прагнуть контролювати населення, повністю відмовившись від готівки.
У Швейцарії за останнє десятиліття спостерігається зниження частки готівкових платежів. У 2017 році понад сім із десяти оплат на касі здійснювалися готівкою. У 2024 році готівка використовувалася лише у 30% розрахунків у магазинах, згідно з даними Швейцарського національного банку.
Швейцарія виплатить одноразову компенсацію в розмірі 50 тисяч швейцарських франків (56 тисяч доларів США) тяжко постраждалим, які вижили, та сім’ям загиблих у результаті пожежі в барі на гірськолижному курорті Кран-Монтана.
Про це йдеться у заяві Федеральної ради Швейцарії, повідомляє “Європейська правда”.
Так званий “внесок солідарності” спрямований на надання швидкої фінансової допомоги жертвам і є жестом співчуття, зазначили в швейцарському уряді.
Щоб забезпечити потерпілим необхідну підтримку якомога швидше, новий федеральний закон буде обговорений парламентом під час весняної сесії і прийнятий в терміновому порядку.
Крім того, уряд має намір скликати круглий стіл для надання підтримки потерпілим у розробці позасудових угод.
Нагадаємо, у новорічну ніч у барі Le Constellation на швейцарському курорті Кран-Монтана сталася пожежа, внаслідок неї загинули 40 людей і 116 постраждали – переважно молодь.
Швейцарський уряд схвалив пакет енергетичної допомоги Україні на суму 32 млн франків (35 млн євро), який містить генератори та електромодулі.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомив уряд Швейцарії.
Згідно з повідомленням, Федеральна рада Швейцарії на запит уряду України передасть 80 генераторів різної потужності та 18 електромодулів, що працюють на природному газі.
Пакет також передбачає додаткове обладнання та витрати на транспортування матеріалів. Електромодулі будуть підключені до підприємств централізованого теплопостачання у чотирьох великих містах, які особливо постраждали від енергетичної кризи.
Частина генераторів від швейцарських компаній передана Міністерству розвитку громад та територій України, яке використовуватиме їх за необхідності. Інші генератори та мобільні обігрівачі будуть надані Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).
Перша партія енергетичної допомоги знаходиться в стадії підготовки й має бути поставлена якомога швидше, йдеться у повідомленні.
Близько десяти років тому уряд Венесуели здійснив таємну операцію з перевезення 127 тонн золота з державних резервів до Швейцарії. Метою цієї масштабної акції було переплавлення дорогоцінного металу та його продаж за тверду валюту для стабілізації фінансової ситуації в країні.
За даними швейцарської митниці, золото частинами надходило до альпійської країни протягом п’яти років. Загальна вартість металу оцінювалася майже в 4,7 мільярда швейцарських франків, що приблизно відповідає 5,05 мільярда євро. Швейцарський суспільний мовник SRF назвав ці дії уряду Ніколаса Мадуро «актом відчаю». У той час Венесуела швидко наближалася до дефолту: доходи від нафти – основного джерела надходження доларів у країну – обвалилися, а зовнішні борги стрімко зростали.
Згідно з даними, з якими ознайомилося інформагентство Reuters, у 2013–2016 роках, одразу після того, як Мадуро вступив на посаду, південноамериканська держава експортувала загалом 113 тонн дорогоцінного металу.
Золото надійшло з резервів центрального банку Венесуели й було відправлене за кордон, щоб стабілізувати економіку шляхом його продажу.
Швейцарія стала логічним вибором, адже ця країна є одним із глобальних центрів торгівлі золотом і домом для провідних афінажних заводів, більшість з яких знаходиться в кантоні Тічино. Венесуела мала не просто продати золото, а спершу переплавити його. Швейцарські підприємства переплавляли венесуельські злитки у злитки стандарту Good Delivery – міжнародний сертифікат високої якості металу. Таке глибоко очищене золото легше реалізувати на світових ринках.
Після переплавки частину золота, імовірно, відправили до Великої Британії – ще одного ключового хаба торгівлі металами, а значну частину продали Туреччині.
Митна статистика також свідчить, що у 2017–2025 роках експорт венесуельського золота до Швейцарії припинився. Це збігається з періодом, коли Європейський Союз запровадив санкції проти кількох венесуельських лідерів, які Швейцарія прийняла на початку 2018 року. Однак санкції не включали загальну швейцарську заборону на імпорт золота з Венесуели.
Продаж золота був здійснений центральним банком Венесуели для збільшення надходжень від твердої валюти під час дії санкцій, запроваджених Сполученими Штатами. За словами аналітикині StoneX Рони О’Коннелл, у 2012–2016 роках спостерігався значний обсяг «примусового продажу», частина якого, імовірно, залишилася у фінансовому секторі Швейцарії або ж була переведена до Азії та інших ринків у вигляді менших золотих злитків.
За словами О’Коннелл, процес різко сповільнився після 2017 року, оскільки в центральному банку Венесуели просто закінчилося золото, придатне для продажу.
Тим часом Швейцарія цього тижня наказала заморозити швейцарські активи Мадуро та 36 його ймовірних соратників, але не надала подробиць про вартість чи походження цих активів. Невідомо також, чи пов’язані вони із золотими резервами, які раніше були відправлені до Швейцарії.
Це рішення діятиме максимум чотири роки до подальшого повідомлення, хоча швейцарська влада не розкрила точну вартість згаданих активів.
Згідно з аргументами уряду Швейцарії, такий захід може відкрити шлях для майбутнього керівництва Венесуели до подання клопотання для повернення незаконно набутих активів.
Згадане рішення не впливає на членів чинного уряду Венесуели.
Мадуро був захоплений владою США й перевезений до Нью-Йорка. Наразі він перебуває під судом за звинуваченням у тероризмі, пов’язаному з наркотиками.
Швейцарія закликала до зниження напруженості та поваги до міжнародного права.
Швейцарський уряд заморозив усі активи на території країни, які належать лідеру Венесуели Ніколасу Мадуро та пов’язаних з ним осіб.
Про це йдеться у відповідній заяві на сайті Федеральної ради Швейцарії.
Як зазначається, відповідне рішення було ухвалене урядом Швейцарії у понеділок, 5 січня, і не стосується членів чинного уряду Венесуели.
«5 січня 2026 року Федеральна рада вирішила негайно заморозити будь-які активи Ніколаса Мадуро та інших пов’язаних з ним осіб у Швейцарії. Роблячи це, Федеральна рада прагне запобігти відтоку активів. Заморожування активів не впливає на членів чинного уряду Венесуели», – йдеться в повідомленні.
У швейцарському уряді наголосили, що якщо у майбутньому суди встановлять незаконне походження цих коштів, то Швейцарія докладе зусиль, щоб вони були перераховані на користь народу Венесуели.
«Заморожування активів доповнює санкції проти Венесуели, які діють з 2018 року відповідно до Закону про ембарго», – заявили в уряді.
Федеральна рада країни хоче гарантувати, що будь-які незаконно набуті активи не можуть бути виведені зі Швейцарії в поточній ситуації. Зазначається, що ситуація після американської військової операції є нестабільною, і «в найближчі дні та тижні можливі кілька сценаріїв».
У заяві зазначили, що причини арешт Мадуро американськими військами не відіграють вирішальної ролі в заморожуванні активів, так само як і питання, чи «відбулося падіння з влади законно чи з порушенням міжнародного права».
Заморожування активів набирає чинності 5 січня і залишатиметься чинним протягом чотирьох років до подальшого повідомлення.
Швейцарія близька до укладання угоди про встановлення 15-відсоткового тарифу на свій експорт до США – у понад два рази нижче, ніж нині.
Як пише “Європейська правда”, про це дізналось агентство Bloomberg від проінформованих джерел.
За інформацією Bloomberg, угода щодо тарифів між США та Швейцарією може бути укладена “протягом найближчих двох тижнів”. Джерела агентства водночас додали, що переговори все ще можуть зірватися.
На початку серпня президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження 39-відсоткового тарифу на швейцарський імпорт – суттєво вище, ніж, приміром, для Європейського Союзу.
Це оголошення застало Швейцарію зненацька: країна вважала, що їй вдалось домовитись про вигідніші умови торгівлі зі Штатами.
Федеральний адміністративний суд Швейцарії не прийняв до розгляду апеляцію російсько-українського олігарха Дмитрія Калантирського, який вимагав розморозити його активи.
Про це повідомляє SRF.
Калантирського звинувачують у допомозі другу Путіна Аркадію Ротенбергу в переміщенні коштів в обхід західних санкцій.
Швейцарський банк, у якому зберігаються активи олігарха, повідомив про підозрілі транзакції Державному секретаріату з економічних питань Швейцарії (SECO) у жовтні 2022 року, після чого вони були заблоковані.
У численних листах до SECO Калантирський вимагав відновити доступ до своїх коштів і коштів своєї компанії, стверджуючи, що через це йому довелось змінити свій спосіб життя.
Але його позов до Федерального адміністративного суду був залишений без розгляду, свідчить опубліковане у вівторок рішення.
Дмитрій Калантирський перебуває у ЄС з 2014 року після того, як проти його бізнес-партнера Аркадія Ротенберга запровадили західні санкції. У Чехії його у 2023-му притягнули до відповідальності за порушення санкцій.
Президент України відзначив миротворчі зусилля Швейцарії та її послідовну підтримку українців.
Швейцарія ухвалила рішення виділити 5 млрд франків (майже 6,2 млрд доларів) на відбудову України. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський після зустрічі з головою Національної Ради Швейцарії Маєю Рінікер.
“Обговорили міжнародну ситуацію, роботу з партнерами, швейцарську підтримку й допомогу. Дякую за рішення виділити 5 млрд франків на відбудову нашої країни. Маємо багато перспективних проєктів у гуманітарній сфері, які за допомогою цих коштів можемо спільно реалізувати”, – наголосив він.
Під час розмови йшлося про викрадених Росією дітей в Україні. При цьому він висловив надію, що Швейцарія приєднається до роботи з партнерами задля повернення всіх дітей в Україну.
Президент України відзначив миротворчі зусилля Швейцарії та її підтримку українців.
Зеленський подякував Рінікер за те, що цей візит був не лишень до Києва, але й в інші регіони нашої країни.
