Нафта продовжує зростати після взаємних атак США та Ірану. Подальше загострення може підняти WTI до $85-87 за барель.
Ціни на нафту в четвер знизилися через фіксацію прибутку, але залишилися близькими до місячних максимумів, оскільки нові удари США по Ірану підвищили ризик перебоїв в Ормузькій протоці. Про це в четвер, 16 липня, повідомляє Reuters.
Ціна ф’ючерсів на Brent знизилася на 24 центи, або 0,28%, до $84,95 за барель. Американська WTI зменшилася на 15 центів, або 0,19%, до $79,45 за барель. Раніше під час торгів Brent подорожчала майже на $1.
Зауважимо, що в середу США нанесли удари по іранських об’єктах берегової оборони та ракетних установках після того, як Іран відновив морську блокаду портів. У відповідь Тегеран пригрозив заблокувати більшу частину регіональних маршрутів експорту енергоресурсів.
Через поновлену блокаду рух кораблів через Ормузьку протоку уповільнився: у середу крізь протоку пройшло сім суден у порівнянні з тринадцятьма попереднього дня. До початку конфлікту через цю протоку проходила приблизно п’ята частина світової торгівлі нафтою та скрапленим природним газом.
Аналітики зазначають, що після стрімкого зростання трейдери оцінюють, чи викличе нова ескалація реальне зниження поставок. Подальше загострення може підняти ціну на WTI до $85-87 за барель.
Як зауважує агентство, Додатковий ризик для ринку представляє можливе втручання підтримуваних Іраном хуситів у Ємені, які можуть спробувати заблокувати Баб-ель-Мандебську протоку, через яку судна проходять до Червоного моря.
У четвер, 9 липня, судноплавство через Ормузьку протоку зупинилося після того, як США другий день поспіль завдали удару по Ірану.
Про це повідомляє Bloomberg.
За даними систем відстеження суден, помітні рухи в найважливішому енергетичному коридорі світу здебільшого відбувалися вздовж схваленого Іраном маршруту, ближчого до північної частини протоки.
Серед великих суден у протоці було помічено лише один супертанкер, що підпадає під санкції США і виходив із Перської затоки, а також контейнеровоз під іранським прапором. Однак не виключено, що деякі судна можуть перетинати протоку з вимкненими транспондерами, йдеться в публікації.
Зменшення інтенсивності руху відбулося після низки іранських атак на судна, які спровокували удари США, а президент Дональд Трамп також заявив, що перемир’я з Іраном закінчилося. Так, у середу протоку в обох напрямках перетнули близько 14 суден, що перевозять сировинні товари.
Це найменша кількість з часу укладення тимчасової мирної угоди в середині червня. Поки рух танкерів зі зрідженим природним газом через протоку залишався зупиненим, два порожні судна нещодавно увійшли в Оманську затоку і прямують до східного входу в Ормузську протоку, йдеться в повідомленні.
Міністерство фінансів США скасувало дозвіл на продаж іранської нафти у відповідь на напади на танкери в Ормузькій протоці, що поставило під загрозу тимчасову мирну угоду між Вашингтоном і Тегераном.
Міністерство фінансів США відкликало генеральну ліцензію, яка дозволяла окремі операції з іранською нафтою. Таке рішення у Вашингтоні ухвалили після нових атак Ірану на комерційні танкери в Ормузькій протоці.
Йдеться про ліцензію, яку США видали 22 червня на 60 днів — до 21 серпня. Вона дозволяла виробництво, доставку, продаж та імпорт іранської сирої нафти, нафтопродуктів і нафтохімічної продукції. Дозвіл також поширювався на пов’язані банківські, страхові й транспортні послуги.
Дозвіл на експорт іранської нафти був одним із пунктів меморандуму США та Ірану про врегулювання конфлікту, підписаного у червні.
Управління контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) опублікувало нову ліцензію, яка передбачає, що раніше укладені угоди мають бути завершені до 17 липня. Укладання нових контрактів заборонено з 7 липня.
Рішення ухвалили після атак на три танкери в районі Ормузької протоки. Серед пошкоджених суден — катарський газовоз Al Rekayyat та саудівський нафтовий танкер. США звинуватили Іран в ударах, однак Тегеран причетності не визнавав.
Після оголошення про відкликання ліцензії світові ціни на нафту зросли більш ніж на 5%,
Ормузька протока — один із найважливіших маршрутів світової торгівлі енергоресурсами: через нього щодня проходить близько п’ятої частини світового обсягу нафти, що споживається, а також значні обсяги поставок зрідженого природного газу. Незважаючи на ескалацію, американський чиновник повідомив Reuters, що переговорники продовжують сумлінно працювати над угодою з Іраном, яка передбачає обмеження його ядерної програми та часткове зняття санкцій.
Компанія Ford ухвалила рішення повернути на виробничі потужності понад 300 фахівців, яких раніше було звільнено в межах стратегії впровадження систем штучного інтелекту.
Як повідомляє BBC, повна автоматизація процесів не виправдала покладених на неї очікувань, а практичний досвід інженерів виявився незамінним для підтримання стандартів якості.
Згідно з інформацією Bloomberg, більшість фахівців, яких запросили назад, — це досвідчені інспектори з контролю якості.
Спочатку керівництво компанії планувало повністю делегувати їхні функції алгоритмам, проте реальні результати роботи ШІ виявилися значно нижчими за прогнозовані показники.
Віцепрезидент Ford із розробки автомобільного обладнання Чарльз Пун відверто визнав, що компанія суттєво переоцінила можливості новітніх технологій на даному етапі.
«Штучний інтелект — це фантастичний інструмент, але він настільки хороший, наскільки хороша інформація, яка використовується для його навчання», — зазначив він.
Топменеджер підкреслив, що компанія помилково розраховувала на те, що технічні специфікації та алгоритми самостійно забезпечать високу якість продукції.
Попри встановлення близько 900 інтелектуальних камер для автоматичного виявлення дефектів, система не змогла досягти рівня ефективності професійних фахівців.
Тепер у компанії дійшли висновку, що автоматизовані системи потребують тривалого навчання на основі практичного досвіду людей, які роками працювали над створенням автомобілів.
«Ми усвідомили, що для покращення наших інструментів автоматизації, машинного навчання та штучного інтелекту нам потрібно забезпечити їх навчання найдосвідченішими спеціалістами», — пояснив Чарльз Пун.
Повернуті на робочі місця працівники не лише відновлять безпосередній контроль якості, а й допомагатимуть удосконалювати алгоритми.
Вони активно передаватимуть свої знання молодшим колегам, що сприятиме гармонійному поєднанню людського досвіду та технологічних рішень.
Війна з Іраном коштувала Міністерству оборони США близько 40 мільярдів доларів.
Таку попередню оцінку містить дослідження Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), передає CNN.
За словами старшого радника CSIS Марка Канчіана, сума включає витрати на боєприпаси, втрату та пошкодження військової техніки, а також збитки військовим базам. Водночас до розрахунків не увійшли оперативні витрати, які вже були закладені до оборонного бюджету США на 2026 фінансовий рік, що перевищує 1 трильйон доларів.
Окрім Пентагону, додаткові витрати понесли й інші американські відомства. Зокрема, Міністерство внутрішньої безпеки та Міністерство у справах ветеранів разом витратили близько 1 мільярда доларів.
Війна також позначилася на американських споживачах. Середня ціна бензину в країні зросла з менш ніж 3 доларів за галон до понад 4 доларів протягом більшої частини конфлікту. Згідно з даними трекера енергетичних витрат Університету Брауна, кожне американське домогосподарство витратило в середньому на 253 долари більше, ніж за відсутності війни.
Через бойові дії постачання нафти з Близького Сходу було фактично зупинене майже на чотири місяці. За оцінкою аналітичної компанії Kpler, за цей час світовий ринок недоотримав близько 1,15 мільярда барелів нафти.
Наслідком подорожчання енергоносіїв стало й прискорення інфляції у США. За даними Бюро статистики праці, річний рівень інфляції перевищив 4% вперше за останні три роки. Темпи зростання цін випередили збільшення середніх зарплат американців, через що у квітні та травні реальні доходи населення фактично скоротилися вперше з 2023 року.
ЮНІСЕФ і ВПП спрямують гроші на продовольство та харчування; охорону здоров’я; захист дітей; логістику; водопостачання та санітарію.
США спрямують понад 1 мільярд доларів на гуманітарну допомогу мільйонам людей у світі, зокрема – і українцям. Про це йдеться в офіційній заяві Державного департаменту США.
Кошти отримають дві організації ООН – Дитячий фонд ЮНІСЕФ та Світова продовольча програма (ВПП).
ЮНІСЕФ отримає понад 218 мільйонів доларів, а ВПП – понад 800 мільйонів доларів.Ці гранти стали другим і третім за рахунком глобальним траншем, який Державний департамент США виділив перевіреним організаціям-виконавцям.
Кошти підуть на підтримку гуманітарних операцій у понад 40 країнах світу. Значний рівень гуманітарних потреб у заяві зафіксували в Ефіопії, М’янмі та Україні.
ЮНІСЕФ і ВПП спрямують гроші на продовольство та харчування; охорону здоров’я; захист дітей; логістику; водопостачання та санітарію.
Як відомо, нову модель гуманітарної допомоги Сполучені Штати запровадили у грудні 2025 року. Тоді адміністрація президента США Дональда Трампа підписала меморандум про взаєморозуміння Гуманітарний перезапуск з Управлінням ООН з координації гуманітарних питань.Документ дозволив об’єднати гуманітарну діяльність під керівництвом єдиного місцевого координатора та скоротити бюрократію.
Американський експорт нафти сягнув 10,5 млн барелів на добу, тоді як поставки з Росії та Саудівської Аравії суттєво скоротилися.
Сполучені Штати стали найбільшим експортером нафти у світі, випередивши Саудівську Аравію та Росію. Про це повідомляє Reuters із посиланням на дані аналітичних компаній, що відстежують морські перевезення.
За даними Vortexa, у травні експорт американської нафти та нафтопродуктів сягнув 10,5 млн барелів на добу. Це дозволило США третій місяць поспіль утримувати перше місце у світі.
Для порівняння, експорт Росії у травні становив близько 7 млн барелів на добу, тоді як Саудівської Аравії – 5,9 млн барелів.
Аналітики пов’язують зміну лідера зі зростанням видобутку у США, скороченням російського експорту через санкції та українські удари по інфраструктурі, а також перебоями з постачанням з Близького Сходу на тлі війни в Ірані.
Ще у 2025 році Саудівська Аравія залишалася найбільшим експортером нафти із показником 8,1 млн барелів на добу, тоді як США експортували 6,6 млн барелів.
Експерти вважають, що посилення ролі США може змінити баланс сил на світовому енергетичному ринку та послабити вплив країн ОПЕК на формування цін на нафту.
Статус найбільшого експортера нафти надасть Вашингтону новий потужний важіль впливу у переговорах із союзниками та конкурентами на додаток до його глобального військового панування та домінування на фінансових ринках завдяки ролі долара як світової резервної валюти.
Нині майже половина американського нафтового експорту спрямовується до Європи, котра після початку повномасштабної війни РФ проти України значно скоротила залежність від російських енергоносіїв.
Окрім того, азійські країни, котрі раніше купували більшу частину нафти на Близькому Сході, тепер також переважно покладаються на постачання зі США. Зокрема у травні на Азію припадало близько 46% експорту нафти зі США.
Тим часом, видобуток нафти в Росії скорочується вже шостий місяць поспіль. Однією з причин стали регулярні удари українських дронів по нафтовій інфраструктурі, повідомляє Bloomberg із посиланням на дані ОПЕК та галузевих аналітиків.
Так, після пікового показника в листопаді 2025 року на рівні 9,38 млн барелів на добу видобуток у РФ знизився до 9,009 млн барелів. Відтак, за пів року Росія втратила близько 370 тисяч барелів щоденного видобутку.
Bloomberg зазначає, що нинішній рівень виробництва на 690 тисяч барелів нижчий за квоту, відведену Росії в межах угоди ОПЕК+.
У травні Україна суттєво посилила атаки на російську нафтову інфраструктуру. За підрахунками агентства, було зафіксовано щонайменше 31 удар по нафтопереробних заводах, експортних терміналах і трубопроводах – це рекордний місячний показник від початку повномасштабної війни.
Через пошкодження об’єктів паливної галузі обсяги нафтопереробки в Росії впали до найнижчого рівня з 2009 року. За даними компанії Energy Aspects, у червні переробка скоротилася ще більше і досягла мінімуму за минулі два десятиліття.
Експерти також вказують на нестачу інвестицій і проблеми з потужностями для зберігання та транспортування нафти, що додатково посилює тиск на одну з ключових галузей російської економіки.
Мохсен Резаї, військовий радник Верховного лідера аятоли Моджтаби Хаменеї, зауважив, що у переговорному процесі м’яч наразі на боці Трампа.
Укладення можливого мирного договору між США та Іраном залежить від готовності Білого дому розморозити іранські активи на суму $24 млрд. Про це в інтерв’ю CNN заявив Мохсен Резаї, військовий радник Верховного лідера аятоли Моджтаби Хаменеї, передає «Главком».
Резаї зазначив, що переговорний процес наразі заблокований, і крок назустріч має зробити саме американський президент Дональд Трамп, інакше на сторони чекає повернення до збройного протистояння.
Згідно з планом Тегерана, половину суми ($12 млрд) країна має отримати одразу після підписання попередніх домовленостей, а решту коштів – згодом. Водночас у Вашингтоні побоюються, що такий крок позбавить США головного інструменту тиску на іранську владу. Трамп наполягає на укладенні значно суворішої угоди, ніж документ 2015 року, і прагне уникнути критики за фінансові поступки Тегерану.
Резаї, який має значний вплив в оборонних колах Ірану, озвучив ключові позиції країни щодо низки стратегічних питань:
повернення $24 млрд іранська сторона вважає тестом для Трампа на надійність, який покаже перспективу подальших відносин;
у разі відновлення конфлікту з боку США Іран погрожує вийти за межі Перської затоки та атакувати американські об’єкти в акваторіях від Червоного до Середземного морів, хоча оцінює ймовірність нової війни як низьку;
попри заяви Трампа про готовність зустрітися з Хаменеї, іранська сторона повністю відкидає таку можливість на поточному етапі переговорів;
Іран спільно з Оманом заявляє про суверенітет над цим стратегічним морським шляхом і планує запровадити збори з іноземних суден за його обслуговування.
Під час нещодавнього 40-денного військового зіткнення з Ізраїлем та США Іран продемонстрував свої бойові можливості, атакувавши цілі у 12 країнах регіону та випустивши ракети у бік віддаленої американської бази Дієго-Гарсія. Резаї назвав цей конфлікт першою перемогою в історії Ісламської Республіки та попередив, що в разі сухопутного вторгнення США на іранську територію країна задіє свій головний потенціал – наземні війська.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що майбутні винятки, які дозволять країнам купувати нафту в Росії, можуть надаватися індивідуально для кожної країни, а не в загальному порядку.
Про це він сказав у четвер, 4 червня, під час виступу перед Комітетом з питань фінансів Палати представників, цитує Bloomberg, пише “Європейська правда”.
Бессент заявив, що Росія “отримала дуже незначний приріст доходів завдяки цим виняткам”.
“Я схиляюся до думки, що якщо й будуть надані подальші винятки, то вони стосуватимуться конкретних країн, а не матимуть загального характеру. Їхня нафта завжди йшла до Китаю, а тепер вона може йти до наших союзників”, – сказав міністр фінансів США.
Коментарі Бессента пролунали під час обміну думками з республіканцем Браяном Фіцпатріком, який попросив главу Мінфіну пояснити логіку, з якою його відомство видає послідовні винятки, щоб звільнити російську нафту, що транспортується морем, від санкцій США на тлі війни в Україні.
Фіцпатрік зазначив, що багато хто на Капітолійському пагорбі працює над тим, щоб “чітко дати зрозуміти, що незаконна агресія Росії не буде нормалізована і не отримає винагороди”.
Світові ціни на нафту продемонстрували зростання після того, як Іран заявив про удар по американській авіабазі у відповідь на нові атаки США.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє агенція Reuters.
“Ціни на нафту підскочили на понад 3% у четвер після того, як Корпус вартових ісламської революції заявив про атаку на авіабазу США у відповідь на удари військ США поблизу аеропорту Бандар-Аббас”, – йдеться у повідомленні.
Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 3,51 долара, або 3,72%, до 97,8 долара за барель, тоді як активніший серпневий контракт зріс на 3,63% – до 95,6 долара за барель. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) також додала 3,73%, піднявшись до 91,99 долара за барель.
Обидва еталонні сорти напередодні втратили понад 5%, досягши найнижчого рівня за місяць на попередній сесії через можливість угоди між США та Іраном про припинення війни та відновлення руху Ормузькою протокою.
Однак Корпус вартових ісламської революції Ірану заявив у четвер, що атакував авіабазу США після того, що вони назвали ранковою атакою США поблизу аеропорту Бандар-Аббас.
Представники КВІРу попередили, що будь-яке повторення “агресії” призведе до “ще рішучіших” дій.
Американські військові завдали нових ударів по цілях в Ірані, що, на думку офіційних осіб, становили загрозу для американських військ та комерційного морського сполучення в протоці, повідомив Reuters американський чиновник.
“Постачання нафти залишається обмеженим, і ключові суперечливі пункти ще не вирішені”, – заявив стратег компанії ANZ із сировинних товарів Деніел Гайнс.
Додатковим чинником зростання ціни стало скорочення запасів нафти у США.
Згідно з даними Американського інституту нафти (API), впродовж минулого тижня вони зменшилися на 2,8 млн барелів. Це стало шостим поспіль тижнем зниження запасів. Офіційні дані Управління енергетичної інформації США (EIA) очікуються пізніше сьогодні.
