Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт 12295-д, що передбачає повну компенсацію вартості обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ОСЦПВ) для ветеранів війни. Документ підтримали 285 народних депутатів.
Як пояснили у Мінветеранів, згідно з нововведеннями, з 1 січня 2025 року учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни, які особисто керують власними транспортними засобами, матимуть право на оформлення автоцивілки абсолютно безкоштовно. Половину вартості полісу покриватиме страхова компанія, а іншу половину — держава з бюджету.
Що це означає:
За страховий поліс ветерани війни сплачуватимуть фактично 0 грн. Половину вартості, як і зараз, покриватиме страхова компанія, а іншу половину – держава з бюджету;
Договір страхування буде обов’язковим, але зі 100% компенсацією витрат;
Учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни, які з 1 січня 2025 року вже придбали автоцивілку, отримають компенсацію 50% вартості полісу;
У разі порушення умов (неособисте керування авто, неправдиві дані) право на компенсацію буде втрачено.
Компенсація – лише за одне авто.
Умови програми:
Авто має бути у власності та під особистим керуванням ветерана війни
Об’єм двигуна — до 2500 см куб. або потужність електродвигуна — до 100 кВт
Транспорт не використовується для комерційних перевезень
Закон набуде чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Після цього Кабінет Міністрів України протягом трьох місяців має затвердити Порядок і умови компенсації, забезпечити цифрову інтеграцію між державними реєстрами та привести відповідні акти у відповідність із Законом.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) спільно з міжнародним брокером Aon запускають Гарантійний механізм відновлення та реконструкції України (URGF) на суму 110 мільйонів євро для страхування воєнних ризиків.
„ЄБРР та Aon впроваджують спеціалізовану програму для розширення ринку страхування воєнних ризиків в Україні. У її межах банк забезпечуватиме підтримку міжнародним перестраховикам через гарантію, яка покриває втрати за конкретними ризиками, пов’язаними із війною”, – ідеться у повідомленні.
Зазначається, що програма спочатку працюватиме для страхування вантажів, авто- та залізничного транспорту, але згодом може поширитися й на інші види активів. Очікується, що щорічний обсяг застрахованих товарів та транспортних засобів перевищить 1 млрд євро.
До програми вже долучилися перші партнери – міжнародна страхова компанія MS Amlin та українські страховики INGO, Colonnade та UNIQA.
Механізм реалізується за підтримки Франції, Великої Британії, Норвегії та Фонду технічної співпраці ЄБРР TaiwanBusiness. Додаткову гарантійну підтримку планують надати Європейський Союз і Швейцарія.
„Я впевнена, що цей механізм надасть вкрай необхідну підтримку малим і середнім підприємствам, які зазнали значних втрат через війну. Він сприятиме залученню інвестицій в українську економіку та стане сигналом для інших гравців ринку, що нові страхові механізми можуть і повинні впроваджуватися, адже приватний сектор чітко демонструє попит на них», — зазначила перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки України Юлія Свириденко.
У Німеччині після повеней на півдні поновилися дебати щодо необхідності обов’язкового страхування будинків від стихійних лих, проте у керівній коаліції згоди з цього приводу немає.
Про це повідомляє Spiegel.
У четвер СДПН і „Зелені” висловилися у Бундестазі за запровадження обов’язкового страхування від стихійних лих за „французькою” моделлю. Проте „Вільні демократи” відкидають ідею, наполягаючи, що це стане не завжди посильним фінансовим тягарем для власників будівель.
Від прихильників страхування лунають аргументи, що допомога постраждалим з держбюджету також створює проблеми і потрібен механізм, який буде ризик-орієнтованим і не надто обтяжливим.
У ХДС-ХСС запропонували модель, за якою страхування від стихійних лих буде за замовчуванням включене у страхування житла, і клієнт може за бажання відмовитись від цієї опції – але тоді не може розраховувати на державну допомогу, якщо з житлом щось станеться. Ця ідея не знайшла підтримки більшості.
Міністр юстиції Марко Бушманн від „Вільних демократів” пропонує, щоби страхові компанії були зобов’язані пропонувати страхування житла від стихійних лих та інформувати про цю опцію, але при цьому власники нерухомості не мали зобов’язання оформлювати страховку.
Нагадаємо, минулого тижня від повеней постраждали низка районів на півдні Німеччини, зокрема у Баварії. Внаслідок стихійного лиха загинули шестеро людей, постраждали тисячі домогосподарств.
Експортно-кредитне агентство пропонуватиме два страхових продукти – страхування прямих інвестицій для інвесторів та страхування інвестиційних кредитів для банків.
Експортно-кредитне агентство України (ЕКА) починає приймати заявки на страхування інвестицій від воєнних та політичних ризиків.Про це повідомила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко у колонці для Forbes 29 травня.
Зазначається, що експортно-кредитне агентство пропонуватиме два страхових продукти – страхування прямих інвестицій для інвесторів та страхування інвестиційних кредитів для банків.
За словами Свириденко, розвинена інфраструктура страхування від воєнних ризиків може бути додатковим стимулом для інвесторів виходити на український ринок.
Раніше страхування від воєнних ризиків було доступне лише від міжнародних організацій – MIGA страхувало іноземні компанії, які готові інвестувати в Україну, американська DFC та польська агенція KUKE надавали гарантії іноземним та українським компаніям. І тепер ЕКА приєднується до організацій, готових страхувати інвестиції в Україну і в Україні. Завдяки цьому українські компанії отримують додаткові гарантії фінансової безпеки, а економіка – посилення ділової активності, – пояснила віцепрем’єр.
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності” щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків”.
„Державне Експортно-кредитне агентство (ЕКА) отримало право страхувати інвестиції від воєнних ризиків. Раніше таку послугу в Україні могли отримати іноземні компанії через міжнародні фінансові організації MIGA і DFC. Українські компанії такої можливості не мали”, – повідомив нардеп Дмитро Кисилевський, який є головним автором документу.
Суть закону полягає у наданні права ЕКА страхувати інвестиції від воєнних ризиків. Це дозволить українським інвесторам та промисловцям розраховувати на компенсацію втрат у випадку пошкодження майна компаній через російську агресію.
Закон набуває чинності з 1 січня 2024 року. Проте зазначається, що повноцінно механізм страхування воєнних ризиків через ЕКА запрацює лише після затвердження Урядом підзаконних нормативних актів і докапіталізації ЕКА.
Впровадження страхування інвестицій від воєнних ризиків є частиною Плану відновлення переробної промисловості, кажуть творці документа.
Фінансовий комітет Ради схвалив законопроєкт про страхування інвестицій від воєнних ризиків навесні.
Верховна Рада схвалила закон ще 22 листопада.
Також повідомлялося, що Україна і Багатостороннє агентство гарантій інвестицій (MIGA) домовилися створити робочу групу щодо залучення додаткового фінансування для страхування військових ризиків інвесторів.
Французька державна страхова компанія Bpifrance Assurance Export страхуватиме французькі компанії, які готові брати активну участь у реконструкції України та робити інвестиції в умовах війни.
Як повідомляє пресслужба Міністерства економіки України на таке інвестиційне страхування матиме право будь-яка компанія, яка працює за французьким законодавством і здійснює довгострокові інвестиції за кордоном в нову або існуючу компанію. Також на це можуть розраховувати будь-які кредитні установи, які надають кредити іноземному підрозділу.
„Воно (страхування) захищає інвесторів або кредитні установи, які виділяють інвестиційні позики, від ризиків пошкодження майна або невиплат, не передачі, експропріації чи політичного насильства. Страхування покриває до 95% втрат активів інвестора або дебіторської заборгованості”, – зазначили в міністерстві.
Також Франція продовжує перемовини з партнерами щодо підтримки української економіки та мобілізації інноваційних фінансових інструментів для відновлення нашої держави.
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко зазначила, що українська влада мала велику кількість дискусій і перемовин щодо страхування Францією своїх компаній від воєнних ризиків і ось, нарешті, є результат цієї роботи.
„Французьке експортно-кредитне агентство почало надавати гарантії для компаній, які зацікавлені у відбудові України. Ми бачимо пожвавлення зацікавленості з боку французького комерційного сектору у роботі в Україні, тому це рішення – сигнал для французьких компаній про те, що можуть активніше виходити на український ринок”, – цитує Свириденко її пресслужба.
Страхувальники суден заявили, що скасовують покриття ризиків війни в росії*, Україні та білорусі після виходу перестраховиків з регіону через великі збитки, повідомляє Reuters.
Як передає «РБК-Україна», перестраховики, які страхують страховиків, зазвичай поновлюють свої річні контракти зі страховими клієнтами 1 січня. Проте цього не відбудеться через вихід перестраховиків з регіону. Вони вийшли через великі збитки від війни, яку розпочала Росія проти України.
Американські, британські та інші клуби які відповідали за захист і відшкодування завили, що з 1 січня 2023 року більше не можуть пропонувати покриття військових ризиків для України, Росії та Білорусі. Ці компанії є одними з найбільших страхових компаній P&I, які покривають близько 90% світових океанських суден.
З 1 січня три японські страхові компанії припинять страхування судів від військових ушкоджень у всіх російських водах. Можлива небезпека поширилася межі Чорного і Азовського морів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Guardian.
Tokio Marine & Nichido Fire Insurance, Sompo Japan Insurance та Mitsui Sumitomo Insurance почали інформувати судновласників про своє рішення у п’ятницю.
Цей крок, зроблений приблизно через 10 місяців після початку російського вторгнення в Україну, був викликаний відмовою закордонних перестрахувальних компаній брати на себе ризики, пов’язані з Росією.
Рішення японських страховиків означає, що покриття військової шкоди не надаватиметься ніде в російських водах – навіть на Далекому Сході, далеко від війни в Україні. Відсутність додаткового покриття для російських вод зробило б там плавання надто ризикованим для більшості операторів.
Через неможливість забезпечити страхове покриття може постраждати японський імпорт зрідженого газу з російського проекту „Сахалін-2” та інших країн.
Судновласники мають передплатити додаткову страховку від військової шкоди перед плаванням через українські та російські води. Страховики повинні бути повідомлені заздалегідь, щоб стежити за умовами виплат та премій. З наступного року судновласники більше не матиме такої можливості від трьох японських страховиків.
Рішення страховиків відображає уявлення галузі про ризики, пов’язані з війною. Передбачувана небезпека поширилася за межі Чорного та Азовського морів, що знаходяться неподалік місця бойових дій.
Право українських біженців у Чехії на сплачену державою медичну страховку закінчилось у понеділок, 25 липня, повідомляє Radio Prague International.
Біженці, віком від 18 до 65 років, тепер зобов’язані повідомити відповідні органи, хто сплатить медичне страхування.
Вони мають передати інформацію до страхової компанії, в якій були зареєстровані, на спеціальному веб-сайті протягом восьми днів після закінчення строку попередньої оплати поліса.
Ці зміни стосуватимуться практично 215 тисяч українських біженців, застрахованих у найбільшій компанії країни – Спільній медичній страховій компанії (VZP).
Спочатку планувалося, що держава автоматично оплачуватиме медстрахування за біженців протягом одного року, але парламент скоротив цей термін до 150 днів.
Великобританія та Євросоюз домовилися про заборону страхування суден із російською нафтою. Як повідомила газета The Financial Times, таким чином перевізники російської нафти втратять доступ на британський ринок страхування Lloyd’s of London, що є найбільшим для морських перевезень.
Повідомляється, що це обмежить можливості Росії з експорту нафти-сирцю морем та змусить шукати інших страховиків.
За даними джерел The Financial Times, представники британського ринку страхових послуг виступали проти ембарго. Вони вказували, зокрема, що складно точно встановити походження нафти, яку перевозять судна, що виходять із російських портів. Там, наприклад, може бути нафта з Казахстану.
Заборона страхування морських перевезень російської нафти, як зазначає видання, може призвести до ще більшого зростання цін, які вже досягли максимуму за два місяці, перевищивши позначку 123 долари за барель марки Brent.
31 травня Євросоюз погодив шостий пакет санкцій щодо Росії, до нього входить зокрема часткова заборона на експорт російської нафти. Він не стосується нафти, що поставляється трубопроводами. Проте імпорт російської нафти до Євросоюзу до кінця року може скоротитися на 90%.
2 травня Україна оголосила про тимчасове закриття чотирьох основних морських портів після втрати контролю над ними через наступ російських військ.
Напередодні стало відомо, що деякі країни-члени ОПЕК розглядають можливість припинення участі Росії в угоді з видобутку нафти. В ОПЕК обговорення пояснили тим, що європейські санкції та ембарго «починають підривати здатність Москви видобувати більше нафти». За даними видання, видобуток нафти в Росії цього року скоротиться приблизно на 8%.
EU is stepping up its financial support to Ukraine: ?? ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
