Кабінет Міністрів на основі аналітичних даних Світового банку та спільно з міжнародними партнерами працює над створенням стратегії „Економіка майбутнього”, яка передбачає підвищення середніх темпів зростання ВВП до 6% на рік.
Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Так, в основу цієї стратегії закладено правила ЄС – насамперед побудову конкурентної та інвестиційно привабливої економіки з сильними інституціями та динамічним розвитком приватного сектору.
„Йдеться про розвиток оборонних технологій, енергетики, аграрного сектору, транспорту, машинобудування, ІТ та критичних мінералів”, – повідомила прем’єр-міністерка.
Проєкт стратегії також передбачає підвищення продуктивності праці з нинішніх 1,3% до 5%, а частки інвестицій у ВВП – із довоєнних 16% до 24-30% щороку.
Уряд представив проєкт „Економіка майбутнього” та шлях її реалізації учасникам міжнародної консультативної бізнес-ради, засідання якої відбулося під головуванням Президента України Володимира Зеленського.
На URC2026 у Гданську партнерам будуть представлені флагманські інвестиційні проєкти, додала глава уряду.
Світовий банк розвитку може мобілізувати від 80 до 100 млрд доларів допомоги для країн Близького Сходу, які сильно постраждали від війни між США, Іраном та Ізраїлем. Зазначені кошти банк зможе підготувати та виділити протягом близько 15 місяців.
Про це заявив глава СБР Аджай Банга, повідомляє The Guardian.
За словами Банги, фінансування включатиме від 20 до 25 мільярдів доларів, які країни могли б отримати через вікно реагування на кризу – це 10% від зазначеної суми. Ще від 30 до 40 мільярдів доларів країнам могли б надійти за рахунок перепрофілювання існуючих програм.
Однак, якщо війна триватиме і після цього, СБР доведеться шукати додаткове фінансування задля досягнення позначки у 80-100 мільярдів доларів. Тоді Світовий банк буде змушений звернутися до свого балансу та резерву, сказав очільник СБ на заході, організованому Бреттон-Вудським комітетом.
The Guardian також зауважили, що Міжнародний валютний фонд заявив, що подальша ескалація війни в Ірані може спровокувати глобальну рецесію.
Як відомо, серед країн Близького Сходу, які виявились втягнутими у війну в Ірані – Кувейт, Бахрейн, ОАЕ, Саудівська Аравія, Йорданія.
Іран почав ззавдавати ударів по американським об’єктам в цих країнах, хоча насправді цим не обмежилось, та звинуватив близькосхідні країни у наданні США можливостей для атак Тегерану.
Слід зазначити, що війна США та Ізраїля з Іраном суттєво вплинула на вартість енергоносіїв та загрожують світовій економіці тривалою кризою.
Команда Міністерства фінансів на чолі з міністром Сергієм Марченком розпочинає робочий візит до Вашингтона для участі у Весняних зборах Міжнародного валютного фонду та Світового банку.
Як передає Укрінформ, про це пресслужба Мінфіну повідомила у Фейсбуці.
Зазначається, що Весняні збори МВФ та Світового банку триватимуть із 13 по 18 квітня.
Програмою передбачено виступ на засіданні фінансової групи G7, круглому столі Світового банку, присвяченому Україні, а також серію двосторонніх зустрічей з міністрами фінансів країн G7, ЄС, керівництвом МВФ, Світового банку, ЄІБ, ЄБРР та інших міжнародних фінансових організацій.
Серед основних тем обговорення:
забезпечення бюджетних потреб України на 2026 – 2027 роки;
Світовий банк оновив прогноз економічного розвитку України, знизивши очікування зростання ВВП у 2026 році до 1,2%.
Такий оновлений прогноз опублікував Світовий банк у Економічному огляді Європи та Центральної Азії (ЄЦА).
Для порівняння, торік економіка зросла на 1,8%. Водночас у 2027 році прогнозується відновлення динаміки – зростання може прискоритися до 4%.
У документі зазначається, що на економічні перспективи України продовжують суттєво впливати як внутрішні, так і зовнішні чинники:
„Очікується, що зростання в Україні цього року сповільниться до 1,2% через зростання цін на енергоносії, посилення воєнних дій, обмеження робочої сили та фіскальний тиск”.
Таким чином, нові оцінки свідчать про більш стримані перспективи економічного зростання у короткостроковій перспективі, попри очікуване поступове відновлення в наступні роки.
Норвегія виділить 200 млн доларів бюджетної підтримки для України, кошти спрямують через програму Світового банку.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
Свириденко оголосила, що Норвегія вирішила надати Україні 200 млн доларів бюджетної підтримки через програму Світового банку PEACE.
„Щиро вдячні за цей вчасний внесок, що відображає принципову лідерську роль Норвегії та непохитну підтримку України у цей час величезних викликів… Ця підтримка життєво важлива для підтримання макроекономічної стабільності України та забезпечення безперервного функціонування базових державних послуг”, – зазначила прем’єрка.
Вона нагадала, що програму Світового банку PEACE запустили у 2022 році після початку повномасштабної війни РФ проти України. Через неї відтоді партнери надали Україні 52 млрд доларів, з яких 13,4 млрд – на пенсійні виплати.
За чотири роки повномасштабного вторгнення Україна зазнала прямих збитків на 195 млрд дол. США. Загальна вартість відбудови та відновлення становить майже 588 млрд дол. США.
Такі дані Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5) оприлюднив Світовий банк, передає Укрінформ із посиланням на реліз, який є в розпорядженні редакції.
«Станом на 31 грудня 2025 року загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить майже 588 мільярдів доларів США (понад 500 мільярдів євро) впродовж наступного десятиліття. Це майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік», – йдеться в RDNA5, оприлюдненій сьогодні урядом України, Групою Світового банку, Європейською комісією та Організацією Об’єднаних Націй.
Згідно з RDNA5, пряма завдана шкода Україні у період із лютого 2022 року по грудень 2025 року сягнула понад 195 млрд дол. Порівняно з RDNA4, зробленою у лютому 2025 року, сума збитків зросла на 19 млрд дол. Найбільш постраждалими є житловий, транспортний та енергетичний сектори. Завдана шкода, збитки та потреби і надалі зосереджуються у прифронтових областях та мегаполісах.
В енергетичному секторі з моменту RDNA4 спостерігається зростання кількості пошкоджених або зруйнованих об’єктів на приблизно 21%, включно з об’єктами генерації, передачі та розподілу електроенергії, а також системами централізованого теплопостачання.
У транспортному секторі потреби зросли приблизно на 24%, що є результатом посилення атак на залізницю та порти протягом 2025 року.
Станом на 31 грудня 2025 року 14% житла було пошкоджено або зруйновано, що вплинуло на понад 3 млн домогосподарств.
Як наголосила керівний директор Світового банку з питань операційної діяльності Анна Б’єрде, Група Світового банку твердо налаштована підтримувати відновлення та реконструкцію України, а також допомагати народу України створювати робочі місця, можливості та надію для стійкої, сучасної та конкурентоспроможної економіки.
Водночас оцінка RDNA5 наголошує на тому, що розкриття повного потенціалу приватних інвестицій – як внутрішніх, так і міжнародних – залежатиме від сталих реформ, спрямованих на поліпшення бізнес-середовища, посилення конкуренції, розширення доступу до фінансування, усунення обмежень у сфері праці та приведення виробництва у відповідність з екологічними і цифровими стандартами ЄС.
Важливу роль також будуть відігравати сприяння сталому та інклюзивному розвитку і створення робочих місць, а також інтегровані підходи до стійкого відновлення на місцевому рівні, наприклад, через пілотну урядову програму комплексного відновлення.
Від загальної суми потреб у довгостроковій перспективі потреби на відбудову та відновлення є найвищими у транспортному секторі (понад 96 млрд дол.), в енергетиці (майже 91 млрд дол.), житловому сектору (майже 90 млрд дол.), торгівлі і промисловості (понад 63 млрд дол.) та сільському господарстві (понад 55 млрд дол.). Ще майже 28 млрд дол. потрібно на роботи з розмінування та розчищення залишків руйнувань.
Як зазначають в уряді, за підтримки партнерів реалізуються значні заходи з відновлення та відбудови на 2026 рік, такі як програми підтримки фінансування за зруйноване житло, розмінування та багатосекторальні програми економічної підтримки загальною вартістю понад 15 млрд дол.
Із лютого 2022 року вже було задоволено потреби на щонайменше 20 млрд дол. шляхом проведення невідкладних ремонтних робіт та заходів із раннього відновлення у житловому, енергетичному, освітньому, транспортному та інших критично важливих секторах.
Як повідомлялося, за минулою оцінкою RDNA4, пошкодженими або зруйнованими визнано більш як 236 тис. будинків, або 13% житлового фонду. Але відтоді ворог завдав нових ударів по житлових кварталах, енергетичних об’єктах, логістиці, соціальній інфраструктурі.
Під найінтенсивнішими ударами перебувають прифронтові регіони: на них припадають близько 82% усієї задокументованої шкоди. За 2025 рік кількість пошкоджених і знищених енергетичних об’єктів зросла приблизно на 70%.
Світовий банк виділить 40 мільйонів доларів США на відновлення енергетичної системи України, пошкодженої внаслідок регулярних російських атак.
Про це повідомив голова Міненерго Денис Шмигаль після розмови з керуючим директором Світового банку з операційної діяльності Ганною Б’єрде.
«Подякував Світовому банку за постійну підтримку України, зокрема нашій енергетичній системі. Домовилися про подальшу допомогу: Світовий банк планує спрямувати до USD 40 млн для Укренерго», – написав Шмигаль.
Він додав, що кошти будуть спрямовані, зокрема, на закупівлю обладнання.
Гроші підуть на реформування і підтримку сфери освіти та охорони здоров’я України в умовах війни.
До державного бюджету України надійшло понад 125 млн доларів фінансування від Світового банку. Про це напередодні повідомила пресслужба Мінфіну.
Так, у межах чергової допомоги 105,7 млн доларів були спрямовані на розвиток освітнього сектору за проєктом Learn. Залучення фінансування відбулося як результат реалізації реформи Нова українська школа та створенню безпечних умов для очного навчання.
Решта суми у розмірі 19,5 млн доларів надійшла на програму трансформації системи охорони здоров’я. Її мета – підвищення якості медичних послуг та посилення спроможності Національної служби здоров’я.
Реалізація обох проєктів базується на моделі Program-for-Results(PforR). Це формат співпраці, за якого Світовий банк виділяє кошти як компенсацію за вже досягнуті Україною цілі та успішно впроваджені реформи.
Україна отримала $177 млн від Світового банку в межах проєктів Surge та Thrive.
Про це повідомляє Міністерство фінансів.
Зазначається, що із загальної суми $147 млн надійшло за проєктом Surge «Підтримка відбудови шляхом розумного фіскального управління» та $30 млн – за проєктом Thrive «Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність». Обидва проєкти реалізуються за фінансовим інструментом Program-for-Results – програма кредитування з прив’язкою до результатів, що передбачає виділення коштів лише після досягнення визначених показників ефективності.
Так, для отримання чергового траншу за проєктом Surge Україна затвердила єдиний портфель публічних інвестиційних проєктів на 2026-2028 роки з урахуванням гендерних та кліматичних аспектів, ухвалила методичні рекомендації щодо оцінки впливу публічних інвестиційних проєктів на довкілля та підтвердила виконання Антикорупційної програми Державної податкової служби.
Кошти за проєктом Thrive у розмірі $30 млн отримано авансом для подальшої підтримки реформи Програми медичних гарантій. Їх буде спрямовано на посилення спроможності Національної служби здоров’я України моніторити діяльність медичних закладів і підвищувати якість надання медичних послуг.
На сьогодні Світовий банк за проєктом Surge уклав з Україною угоди на понад $1 млрд кредитних коштів, зокрема $10 млн грантових. А за проєктом THRIVE – на $449 млн кредитних коштів і $5 млн грантових. До кінця року Україна очікує отримати додатково $249 млн в межах проєкту Surge та $17,5 млн – в межах проєкту Thrive.
Світовий Банк очікує, що у 2026 році ВВП України зросте на 2%, а не на 5,2% як очікували раніше.
Темпи зростання переоцінили через триваючу російську агресію, низьку інвестиційну та ділову активність, руйнування інфраструктури, рекордно високий імпорт газу, а також зменшення обсягів агроекспорту внаслідок несприятливих погодних умов і відновлення торговельних обмежень з боку ЄС.
„Протягом першої половини 2025 року вартість експорту знизилася майже на 5 відсотків на тлі скорочення експорту до Європейського Союзу, куди направляється майже 60 відсотків українських поставок за кордон. „, – йдеться у повідомленні.
У квітні 2025 року Світовий банк погіршив свій прогноз зростання ВВП України з 7% до 5,2%.
Тоді фактори, які вплинули на погіршення прогнозу були майже ідентичними, але головною умовою більшого зростання зазначали припинення повномасштабного вторгнення РФ.
У прогнозі зазначають, що прогноз зростання ВВП на 2027 рік становить 5%.
