Питання двосторонніх затримок платежів стояло на порядку денному ще під час візиту президента Володимира Путіна до Китаю в травні. Для розв’язання цієї проблеми було запропоновано низку рішень, повідомляє Reuters.
Ідеться, зокрема, про використання менших регіональних китайських банків, діяльність яких Вашингтону важко або навіть неможливо виявити.
Бартерна торгівля дозволить Москві та Пекіну обійти проблеми з оплатою, зменшити помітність двосторонніх транзакцій та обмежити валютний ризик.
Китай і росія продовжують розробляти правила для бартерної торгівлі, інформує Reuters, посилаючись на свої джерела.
Топ-менеджер одного з великих російських банків повідомив, що над програмою посилено працюють, але відмовився надати деталі. За словами джерела, наразі ведуться переговори про експорт продуктів харчування.
У міністерствах торгівлі промисловими товарами росії та Китаю на запитання Reuters про бартерну торгівлю не відповіли.
За даними джерел, прозорість більш традиційних торгових інструментів є стримувальним фактором для двосторонньої китайсько-російської торгівлі, особливо з огляду на те, що рф та КНР не мають механізму прямих платежів.
Так, угоду було підписано 3 лютого 2022 року, а президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган схвалив угоду та додатки до неї 1 серпня.
Обсяг двосторонньої торгівлі Туреччини та України у 2023 році становив 7,3 млрд доларів, повідомив 1 серпня міністр торгівлі Омер Болат після зустрічі з першим віце-прем’єр-міністром України Юлією Свириденко.
Він підкреслив, що очікується, що зона вільної торгівлі збільшить обсяги до 10 млрд доларів за короткий період. Болат зазначив, що Туреччина та Україна продовжуватимуть зміцнювати співпрацю та збільшувати взаємну торгівлю та інвестиції на основі спільних інтересів.
„Турецькі компанії братимуть активну участь у реалізації турецько-української робочої групи з відновлення України, яку ми спільно підписали в Стамбулі в січні цього року”, – додав він.
Як зазначила Свириденко, завершення ратифікації угоди про вільну торгівлю з Туреччиною об’єднає всі чорноморські країни, за винятком Росії, в єдиний економічний простір, взаємовигідний для всіх країн.
Туреччина, за її словами, фактично стала хабом для постачання українського зерна в інші країни.
„Ми відправили судна з зерном до країн Африки з Туреччини, включаючи 25 тисяч тонн до Нігерії та 15 тисяч тонн до Судану”, – зазначила міністр.
Серед інших ключових питань – регіональна торгівля, безпека судноплавства та розмінування акваторії Чорного моря. Основними сферами торгівлі між двома країнами є металургія, машинобудування, енергетика, автомобілебудування та зерно.
Genel Müdürümüz ve SAHA İstanbul Yönetim Kurulu Başkanı Sayın @Haluk Bayraktar’ın katılımıyla Ukrayna ile iş birliği imza töreni gerçekleştirdik. 🇺🇦🇹🇷
We held a signing ceremony for cooperation with Ukraine, attended by our General Manager Mr. @Haluk Bayraktar, who serves as… pic.twitter.com/LHib2AncYz
Анкара стала першим з головних комерційних партнерів Єрусалиму, що пішов на такий крок, зазначає Reuters.
Туреччина не відновлюватиме торгівлю з Ізраїлем, попри те, що та приносить 7 млрд доларів щороку, поти поки не буде припинено вогонь та забезпечено постійне постачання гуманітарної допомоги в Газу. Про це заявив міністр торгівлі Туреччини Омер Болат, повідомляє інформагентство Reuters.
Він наголосив, що „безкомпромісна позиція” Ізраїлю та погіршення ситуації в районі Рафах (в притулку для переміщених осіб), спонукали Анкару зупинити весь експорт та імпорт.
ЗМІ зазначає, що Туреччина стала першим з головних комерційних партнерів Ізраїлю, який пішов на такий крок.
Своєю чергою міністр закордонних справ Ізраїлю Ісраель Кац розкритикував такий вчинок президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, на який він пішов у четвер, 2 травня. За його словами, такими діями Ердоган порушує міжнародні торговельні угоди і зазначив, що так себе веде „диктатор”.
Бойовики ХАМАС привітали таке рішення Туреччини та додали, що це підтримує права палестинців.
Після п’ятничної молитви Ердоган заявив, що Туреччина не може бути осторонь „ізраїльських бомбардувань беззахисних палестинців”. Він запевнив турецьких бізнесменів у тому, що Анкара впорається з проблемами, які виникли через таке рішення, а саме „в координації і діалозі” з діловим світом. Турецький президент додав, що вважає, що це стане прикладом для інших країн, які „незадоволені теперішньою ситуацією”.
За словами Омера Болата, Туреччина веде перемовини з „палестинськими братами про альтернативні домовленості, щоб гарантувати, що вони не постраждають від цього рішення”.
Чотири турецькі експортери повідомили для Reuters, що таке рішення стало для них несподіваним. Вони були змушені шукати шляхи відправки товарів до Ізраїлю через треті країни.
Обґрунтуванням для блокування рублевих платежів влада Італії назвала можливе використання такої схеми для обходу санкцій.
Італія припинила приймати російські рублі для оплати товарів, що експортуються у РФ. Про це повідомив очільник Італійсько-російської торгової палати (ІРТП) Фердинандо Пелаццо, пише The Moscow Times.
За його словами, таке рішення ухвалив Комітет фінансової безпеки Італії, який об’єднує декілька міністерств.
„Ми почали проводити угоди, все було нормально, умови є прийнятними. Але потім Комітет… нам повідомив, що не рекомендує цю схему”, – розповів Пелаццо.
Обґрунтуванням для блокування рублевих платежів влада Італії назвала можливе використання такої схеми для обходу санкцій. Через це механізм розрахунків у рублях, запущений у лютому, пропрацював лише близько двох місяців.
За даними Центробанку РФ, минулого року російські імпортери оплатили рублями 30% усіх поставлених з-за кордону товарів. При цьому частка рубля в оплаті імпорту з Європи сягала 47,9%.
Загалом із європейських країн до Росії минулого року було ввезено товарів на 78,5 млрд доларів. Порівняно з першим роком повномасштабної війни проти України європейський імпорт до РФ упав на 12,3%, а порівняно із 2021 роком – на чверть.
При цьому імпорт до Росії з країн G7 – США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, Японії та Канади – торік упав до мінімуму за два десятиліття. Щомісяця країни G7 постачали до РФ товарів на суму менше 2 млрд доларів, хоча у 2017-2019 роках він сягав близько 5 млрд доларів на місяць.
Комітет із питань міжнародної торгівлі Європейського парламенту на засіданні 9 квітня схвалив продовження на один рік дії угоди про безмитну торгівлю продуктами харчування з Україною з додатковими обмеженнями.
Про це повідомляє „Європейська правда”.
За продовження пільгового режиму торгівлі України з ЄС із урахуванням запобіжників для сільськогосподарських товарів проголосували 26 членів профільного комітету Європарламенту, проти висловились вісім.
Погоджена напередодні домовленість передбачає, що призупинення дії ввізних мит та квот на український експорт до ЄС буде продовжене до 5 червня 2025 року. Водночас вона містить два захисні механізми для захисту ринку Євросоюзу.
Перший механізм – це посилена версія вже наявних обмежень, яка застосовуватиметься на основі регулярного моніторингу Європейської комісії.
Другий, новий механізм зобов’яже Єврокомісію знову запровадити тарифні квоти на імпорт з України м’яса птиці, яєць, цукру, а також вівса, кукурудзи, круп та меду, якщо він перевищить середньоарифметичне значення обсягів, імпортованих у другому півріччі 2021, 2022 та 2023 років.
Дія цього механізму запускається автоматично через 14 днів після виявленого перевищення обсягу експорту, а не 21, як передбачалось раніше. Крім того, він тепер враховує дані про імпорт за довоєнний 2021 рік, а не лише 2022-ий і 2023-ий.
Європейський парламент має остаточно затвердити угоду на пленарному засіданні 24 квітня – останньому для цієї каденції. Потім формальну згоду має надати Рада ЄС. Угода набуде чинності 6 червня 2024 року терміном на один рік.
27 березня у середу 27 послів країн Європейського Союзу знову спробують ухвалити рішення про продовження угоди безмитної торгівлі з Україною.
Про це інформує Європейська правда.
Тиждень тому Європарламентом було попередньо узгоджено компроміс, який потім відхилили через спротив групи країн на чолі з Польщею та Францією. Зустріч представників країн ЄС 27 березня буде вже третьою за останні тижні.
При розрахунку обсягу квот на українську сільськогосподарську продукцію Франція та Польща, за підтримки деяких інших країн, прагнули включити 2021 рік, але тоді обсяг українського агроімпорту був значно нижчим.
Франція та Польща також досі намагаються застосувати кількісні обмеження щодо української пшениці, які наразі стосуються лише цукру та яєць, а після компромісу з Європарламентом – також птиці, круп, вівса та меду. Крім того, Франція пропонує включити до списку ще і ячмінь.
Однак, міністр сільського господарства Бельгії Девід Кларінваль дав зрозуміти у вівторок, що згоди від країн Європейського Союзу на це не було.
„Бельгійці дуже неохоче йдуть на поступки, оскільки внесення змін означатиме подальші переговори з Європарламентом і дуже стислий календар для затвердження угоди, яка має набути чинності 6 червня ще на один рік. Це все перевертає з ніг на голову”, – повідомило джерело у ЄС.
Компанії винесли урок з пандемії й тепер усувають прогалини в ланцюжках поставок з вищою готовністю. Однак їхні видатки також стали значно вищими.
Світова торгівля в біді. У зв’язку з найсильнішою посухою в історії судноплавства кількість переправ Панамським каналом скоротилася до мінімуму. А через напади хуситів компанії намагаються оминати Суецький канал. Минулого року цими шляхами пройшло 18% світової торгівлі. Тепер судноплавні компанії змушені обирати обхідні шляхи, повідомляє The Wall Street Journal.
Це перший випадок, коли судноплавство ускладнилося одночасно на двох ключових морських каналах. Єдине, у чому є впевненість під час планування маршруту, – значні додаткові витрати.
У зв’язку з цим через брак запчастин Tesla і Volvo в січні на два тижні призупинили виробництво автомобілів. Низка компаній з виготовлення одягу вирішила відправляти весняні моделі повітряним шляхом, а не морем, щоб сезонне вбрання вчасно дісталося на ринки.
Під час обмежень через пандемію відправники вантажів перекладали розрахунок за більш високу вартість морських перевезень на споживачів. Тоді тарифи на вантажні перевезення на маршрутах між Азією та Сполученими Штатами були в п’ять разів вищими, ніж сьогодні. Аналітики пояснюють менший вплив нинішніх перебоїв на ціни тим, що компанії винесли урок з пандемії і зберігають більші запаси, щоб зменшувати негативний вплив на ланцюжки поставок.
Ускладнення на Суецькому каналі подовжили середній час доставки приблизно на 10 днів, але це не вплине на споживачів, повідомив Джеспер Бродін, генеральний директор Ingka Group, яка управляє магазинами IKEA. Він додав, що внаслідок пандемії на складах було поповнено запаси.
Інтенсивність руху через Суецький канал на сьогодні знизилася на 40%. Водночас на Панамському, замість звичайних 36 переходів, дозволено лише 18, оскільки немає можливості забезпечити більше води.
До ратифікації залишилося два кроки: погодження повним складом Сенату та підпис генерал-губернатора.
Законопроєкт про ратифікацію оновленої Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною без жодних правок пройшов профільний комітет Сенату Канади. Про це у суботу, 2 березня, повідомляє Укрінформ.
Зазначається, що тепер законопроєкт буде повернуто на остаточне затвердження повним складом Сенату, наступний пленарний тиждень у якому розпочнеться 19 березня. Оскільки раніше цей законопроєкт уже подолав такий само триетапний шлях у Палаті громад, після фінального схвалення Сенатом для набуття чинності йому залишиться лише отримати підпис генерал-губернатора.
Оригінальна Угода про вільну торгівлю між Канадою та Україною набула чинності першого серпня 2017 року й дозволила взаємно скасувати або знизити імпортні мита на більшість товарних позицій. У вересні минулого року під час візиту до Оттави президент Володимир Зеленський разом із прем’єр-міністром Джастіном Трюдо підписав оновлену Угоду, яка тепер покриває також торгівлю послугами, а не лише товарами, інвестиції, телекомунікації й інші перспективні сфери.
Центральноамериканських сільгоспвиробників, на відміну від німецьких, долучають до проєктів із захисту клімату. Ініціатива не лише розвиває сільське господарство, але й відіграє ключову роль у порятунку Панамського каналу, який потерпає від посухи.
Заради порятунку Панамського каналу, який страждає через посуху, уряд країни запускає нову програму заохочення для місцевих виробників кави, чиї плантації можуть допомогти усунути шкоду, спричинену вирубкою лісів, забезпечуючи водопостачання для одного з найважливіших торговельних шляхів світу, повідомляє Reuters.
Програма, реалізація якої запланована на наступні 15 років, спрямована на суттєве уповільнення накопиченої в цьому регіоні екологічної шкоди, включаючи ерозію ґрунту та забруднення місцевих річок, що сприяє зниженню рівня води в каналі.
Завдяки цій ініціативі місцеві фермери, які здебільшого займаються вирощуванням кави, будуть навчатися використанню більш екологічних методів, їм буде надано підтримку для купівлі землі, а також їм буде запропоновано премію та вищу сертифікацію за боби, вирощені таким способом.
«Це зміцнить економіку нашої країни, підтримуючи сільськогосподарський сектор і канал, одночасно захищаючи клімат і наше довкілля, запобігаючи загрозі посухи. Ми із вдячністю вітаємо цю нову програму», — повідомив Роберто Бенітез, керівник групи виробників кави. Під час останнього збору врожаю плантації в Панамі виробили майже 700 тонн кавових зерен, і ця кількість продовжить зростати завдяки такій ініціативі.
Адміністрація Панамського каналу (ACP) та уряд наразі інвестували 32 мільйони доларів у проєкт, який, як очікується, принесе користь 1700 місцевим фермерам у першому раунді.
Таким чином можна врятувати не тільки Панамський канал.
Один із найважливіших шляхів міжнародної торгівлі останніми роками страждає від дедалі сильніших посух, падіння рівня води протягом сухого сезону загрожує повному перекриттю проходу, що з’єднує два океани. Ось чому, окрім програми підтримки фермерів, уряд також працює над будівництвом штучних водозбірних територій, але на це можуть піти роки. Вирубування лісів також є серйозною проблемою в інших частинах американського континенту. Наприклад, у Бразилії збитки, завдані місцевим сільським господарством, загрожують одній із найбільших річок світу, Амазонці. Через програму сприяння екологічно свідомому виробництву, подібну до панамської, можна було сприяти фермерам, аби їм не доводилося знищувати праліси для свого виживання.
У той самий час у кількох країнах, котрі є членами Європейського Союзу, спалахнули масові протести фермерів на тлі подібної ситуації. Зокрема у Німеччині федеральний уряд позбавив сільгоспвиробників державних субсидій, мотивуючи цей крок фінансуванням проєктів із захисту клімату. Враховуючи, що Рейн, найважливіша річка країни та торговельний шлях водночас, щороку повільно висихає під час літньої посухи, уряд Німеччини міг би повчитися в Панами та залучати виробників до проєктів із захисту клімату.
У Єврокомісії очікують, що угода з Новою Зеландію дозволить наростити торгівлю на 30 відсотків протягом 10 років. Торік обсяг двосторонньої торгівлі склав трохи менше дев’яти мільярдів євро.
Представники Нової Зеландії та Європейського Союзу підписали в неділю, 9 липня, в Брюсселі угоду про вільну торгівлю.
Ця угода зближує ЄС і Нову Зеландію та посилює „економічну безпеку” блоку, йдеться у заяві голови Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen). За її словами, угода є „амбітною” та „дуже збалансованою”. „Нова Зеландія є ключовим партнером для нас в Індо-Тихоокеанському регіоні, і ця угода про вільну торгівлю ще більше зблизить нас”, – заявила фон дер Ляєн, слова якої наводить агенція AFP.
Своєю чергою прем’єр-міністр Нової Зеландії Кріс Гіпкінс заявив, що торговельна угода „створить значні нові економічні можливості”. „Це – величезна вигода для обох партнерів”, – переконаний він.
Очікується, що завдяки угоді обсяги торгівлі між ЄС і Новою Зеландією зростуть на 30 відсотків протягом 10 років, а інвестиції ЄС в Нову Зеландію зростуть на 80 відсотків, прогнозують у Єврокомісії. За даними ЄС, експорт з країн блоку до Нової Зеландії може зрости на 4,5 мільярда євро на рік, при цьому компанії вже в перший рік зможуть заощадити близько 140 мільйонів євро на скасуванні митних зборів, зазначає агенція dpa. Торік обсяг двосторонньої торгівлі склав трохи менше дев’яти мільярдів євро.
Угода має набути чинності у 2024 році. Перед цим документ мають схвалити Європейський парламент та парламент Нової Зеландії. Переговори щодо її уладення розпочалися у 2018 році і завершилися у 2022 році.
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
