США стягуватимуть 20% від вартості вантажів, які проходитимуть через Ормузьку протоку, та відновлюють блокаду іранських суден та їхніх клієнтів.
Як передає Укрінформ, про це заявив президент Дональд Трамп, повідомила Euronews.
За словами Трампа, США стягуватимуть 20% вартості з усіх вантажів, що проходитимуть через Ормузьку протоку як «вартові протоки», присвоївши ідею Ірану щодо стягнення мит із суден, які йдуть через протоку.
Трамп оголосив про повернення морської блокади іранських портів, заявивши, що Вашингтон запровадить значні збори для суден, що проходять Ормузькою протокою, оскільки бої знову спалахнули за життєво важливий водний шлях.
Ці заяви пролунали на тлі обміну атаками масштабу, небаченого із часів квітневого припинення вогню. Трамп заявив, що переговори з Іраном, спрямовані на пошук постійного врегулювання, триватимуть.
Водночас речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї заявив раніше у понеділок, що червнева рамкова угода, яка лягла в основу переговорів та зняла блокаду США, перебуває «у кризі».
Попередня блокада протоки, що діяла із квітня по червень, призвела до припинення експорту іранської нафти та загрозам закриття маршруту.
Україна “швидко впорається” з виробництвом цих зенітних систем, переконаний президент США.
США нададуть Україні право виробляти зенітно-ракетні комплекси Patriot. Про це сказав американський президент Дональд Трамп під час зустрічі з українським лідером Володимиром Зеленським на саміті НАТО в Анкарі у середу, 8 липня.
“Мені пташка нашептала, що ми дамо їм (українцям – ред.) право робити Patriot. Ми покажемо, як їх робити”, – заявив він.
Трамп нагадав, що Patriot – це “дуже технічно складна річ”, але висловив переконання, що Patriot українці “швидко впораються”.
Також Дональд Трамп заявив, що українські далекобійні удари по російських НПЗ “є ескалацією, яка здатна привести до кінця війни”.
На його думку, що припинення вогню хочуть і Володимир Зеленський, і глава Кремля Володимир Путін.
“Маємо цікаві розмови (із Зеленським – ред.) з приводу того, що відбувається. Він хоче бачити припинення вогню. Я думаю, те саме хоче бачити і президент Путін”, – сказав Трамп і додав: “Тут складно, однак”.
Американський лідер заявив, що у нього з президентом України Володимиром Зеленським чудові стосунки.
“Ми з президентом Зеленським надумали зустрітися принагідно (на саміті НАТО). Ми теж маємо чудові стосунки: від Овального офісу і до сьогодні – дорога далека. Але ми це пройшли і це ще не кінець. Це новий початок”, – резюмував Трамп.
Найбільше Трамп закуповував акції IT-гігантів з мегакапіталізацією, що сильно постраждали через його ж погрози. Усі вони миттєво злетіли в ціні відразу після його тарифного розвороту.
Американський канал CNBC простежив політичну і фінансову діяльність американського президента Дональда Трампа у минулому році, коли він запроваджував тарифи. За даними каналу, глава Білого дому суттєво збагатився на реакції ринків на його заяви.
Зазначається, що на тлі обвалу ринку Трамп рекордними темпами задешево скупав акції великих компаній, після чого скасовував тарифи, внаслідок чого акції зростали у ціні.
Так, 8 квітня 2025 року Трамп здійснив 327 покупок акцій, що за підрахунками каналу, у п’ять разів перевищило його середньодобовий показник за весь рік. Ринки в цей момент обвалилися через оголошений ним жорсткий тарифний план “День визволення”.
9 квітня Трамп публікує пост: “ЧУДОВИЙ ЧАС ДЛЯ ПОКУПОК!!!”, а потім оголошує, що частково скасовує мита.
Індекс S&P 500 злітає на рекордні 9,5%, що стало одним із найкращих днів в історії американського фондового ринку.
Зазначається, що найбільше Трамп закуповував акції IT-гігантів з мегакапіталізацією, що сильно постраждали через його ж погрози: Apple, Alphabet, Amazon, Microsoft і Nvidia. Усі вони миттєво злетіли в ціні відразу після його тарифного розвороту.
Сам Трамп заявив журналістам, що його угодами керують зовнішні фонди, і він не втручається у свої фінансові справи.
Компанії із незадіяними потужностями вже підписують контракти на створення ракетної продукції.
Президент США Дональд Трамп заявив, що американські автомобільні гіганти, такі як General Motors та Ford, планують перепрофілювати свої заводи для виробництва озброєнь. Серед продукції, яку почнуть випускати автоконцерни, американський лідер наголосив на зенітно-ракетних комплексах Patriot, крилатих ракетах Tomahawk та інших видах озброєння. Про це він сказав під час спілкування з журналістами в Білому домі.
Трамп наголосив, що США активно працюють над нарощуванням виробничих можливостей в оборонній сфері, щоб забезпечити достатню кількість сучасного озброєння. Компанії із незадіяними потужностями вже підписують контракти на створення ракетної продукції.
До цього видання The Wall Street Journal повідомляло, що Пентагон веде переговори з автовиробниками щодо можливої участі в оборонних проектах. У відомстві заявляють про прагнення швидкого розширення оборонної промисловості з використанням чинних комерційних рішень та технологій, щоб гарантувати переваги для військової сфери. Глава Пентагону Піт Гегсет раніше називав таку стратегію переходом на “режим воєнного часу”.
Крім того, як повідомлялося в публікації Financial Times, США зіштовхнулися із серйозним скороченням запасів критично важливих боєприпасів, таких як ракети Tomahawk через конфлікт з Іраном. Нагадується, що перепрофілювання цивільного виробництва під військові потреби вже мало місце у США, наприклад, у роки Другої світової війни. А під час початку пандемії COVID-19 адміністрація Трампа зверталася до автомобільних компаній із проханням налагодити випуск апаратів штучної вентиляції легень.
Також раніше повідомлялося про плани Трампа запропонувати американським оборонним компаніям організувати ліцензійне виробництво ракет на території Європи та України. Президент України Володимир Зеленський підтверджував, що обговорював із Трампом можливість надання Києву ліцензії на виробництво ракет для систем ППО Patriot, на що американський лідер, за словами Зеленського, позитивно відреагував.
Танкер з російським скрапленим газом прямує до Індії. Якщо ві буде прийнятий, ця країна стане ще одним, вже другим, ринком збуту для Росії.
До Індії прямує партія скрапленого природного газу (СПГ) з підсанкційного російського заводу Портовая, що на Балтійському морі. Про це у середу, 15 квітня, повідомило Reuters із посиланням на дані LSEG.
Зазначається, що якщо вантаж досягне пункту призначення, це буде перша така поставка до Індії з того часу, як минулого року президент США Дональд Трамп заявив, що прем’єр-міністр Нарендра Моді запевнив його, що Індія припинить купувати російські енергоносії.
Індія ніколи публічно не підтверджувала жодних таких зобов’язань і заявляла, що її рішення щодо закупівель базуються на ціні, безпеці поставок та інтересах споживачів.
Водночас Індія, як один із найбільших імпортерів енергоносіїв у світі, зараз дуже вразлива до перебоїв у постачанні та зростання цін, спричинених війною на Близькому Сході та пов’язаним із нею закриттям Ормузької протоки.
Невеликий завод у Портовій, виробнича потужність якого становить 1,5 млн тонн СПГ на рік, розпочав роботу у вересні 2022 року.
Експорт з заводу був перерваний через додаткові санкції у зв’язку з війною проти України, які були введені у січні 2025 року з метою обмеження здатності Росії виробляти та експортувати СПГ і зменшення її доходів від цієї торгівлі.
Дотепер Росія постачала СПГ, незважаючи на санкції, до китайського порту Бейхай з заводу Портовая, а також зі свого заводу Арктик СПГ-2.
Раніше в середу російський енергетичний гігант Газпром доставив до Китаю другий після введення санкцій вантаж СПГ із заводу Портовая, як показали дані LSEG.
“Якщо вантаж буде доставлений, це відкриє другий ринок для російського СПГ, на який накладені санкції США, оскільки всі попередні поставки з російських терміналів, на які накладені санкції, надходили до китайського міста Бейхай”, — зазначив Мартін Сеньйор, керівник відділу ціноутворення на СПГ у галузевому виданні Argus.
У команді лідера США Дональда Трампа аналізують наслідки різкого стрибка цін на нафту до 200 доларів за барель. Такий сценарій розглядається на тлі ризиків ескалації війни
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
Адміністрація президента США Дональда Трампа вивчає можливі наслідки різкого зростання цін на нафту до 200 доларів за барель.
За даними співрозмовників агентства, чиновники аналізують, як подібний ціновий шок може вплинути на економіку США та світові ринки. Це свідчить про те, що у Вашингтоні готуються навіть до найбільш негативних сценаріїв розвитку подій.
Основною причиною цьому є війна в Ірані, ризики подальшої ескалації та загрози для постачання нафти. Зокрема, ключовим фактором залишається ситуація в Ормузькій протоці, через яку проходить значна частина світових поставок енергоресурсів.
Експерти попереджають, що навіть ціни на рівні 170 доларів за барель уже стали б серйозним ударом для глобальної економіки, тоді як 200 доларів можуть призвести до масштабних наслідків.
Різке зростання вартості нафти може:
прискорити інфляцію;
підвищити ціни на паливо, логістику та товари;
спровокувати уповільнення економіки або навіть рецесію.
Оскільки нафта є базовим ресурсом для більшості галузей, її подорожчання автоматично збільшує витрати майже в усіх секторах економіки.
На фінансових ринках Токіо, Тайваню та Сеула курси акцій різко впали під час відкриття торгів у понеділок. Інвесторів турбує те, що в суботу ввечері президент США Дональд Трамп пригрозив атакувати іранські електростанції, якщо Ормузька протока не буде відкрита протягом двох діб.
Як і очікувалося, азійські фондові ринки відкрилися в понеділок зі значним падінням після погроз американського президента, висловлених у вихідні, та пов’язаними з цим погрозами Ірану.
Південнокорейський фондовий індекс KOSPI відкрився з падінням на понад 4,5% порівняно з п’ятничним закриттям. Японський Nikkei розпочав тиждень із дещо меншими втратами – близько 4%. Тайванська біржа відкрилася в понеділок уранці ще з меншим падінням – лише близько 2%.
Американські індекси закрилися в п’ятницю різким падінням, тож було передбачувано, що азійські фінансові ринки на це відреагують. Ціни на нафту минулого тижня знову перевищили сто доларів за барель. Майже чотири роки вони не були такими високими, як у п’ятницю.
Оскільки ознак послаблення кризи на Близькому Сході немає, а заяви, зроблені у вихідні, лише погіршили ситуацію, на світовому ринку нафти й надалі панує серйозна невизначеність.
Щоб зменшити споживання енергії та палива, уряди кількох азійських країн запроваджують 4-денний робочий тиждень, а також просять компанії, де це можливо, перевести своїх співробітників на дистанційну роботу.
Федеральна комісія, до складу якої входять виключно члени, призначені очільником Білого дому Дональдом Трампом, у четвер проголосувала за затвердження 24-каратної ювілейної золотої монети з зображенням президента на честь 250-річчя США.
“Федеральна комісія, що складається виключно з членів, призначених Трампом, проголосувала за схвалення випуску пам’ятної золотої монети вагою 24 карати з зображенням президента на честь 250-річчя Сполучених Штатів”, – йдеться у повідомленні.
Комісія з образотворчих мистецтв схвалила дизайн монети з зображенням президента Дональда Трампа в Овальному кабінеті, з цифрою 1776 з одного боку та 2026 з іншого.
Міністр фінансів США Брендон Біч назвав її “прекрасною пам’ятною золотою монетою”.
“Напередодні нашого 250-річного ювілею ми з великим задоволенням готуємо монети, що уособлюють незламний дух нашої країни та демократії, і немає більш символічного зображення для лицьового боку таких монет, ніж портрет чинного президента Дональда Дж. Трампа”, – сказав міністр.
Утім, пам’ятна монета все ще потребує офіційного схвалення міністерства фінансів, яке враховує позиції як Комісії з образотворчого мистецтва, так і Громадського консультативного комітету з карбування монет (CCAC), федерального органу з ширшим складом членів.
Минулого місяця ЗМІ повідомляли про опір членів комітету щодо дизайну золотої монети.
Учора Біч заявив, що Монетний двір США надав комітету “багато розумних можливостей для розгляду запропонованих дизайнів, але Громадський консультативний комітет з карбування монет категорично відмовився” від них.
Трамп хоче заблокувати відкриття мосту, що з’єднує Канаду зі США, оскільки, на його думку, ним скористаються проти його країни
Президент також висловив невдоволення тим, що для будівництва мосту не використовували американську сталь. Міст фінансувала Канада, але Дональд Трамп тепер вимагає передати половину прав власності Сполученим Штатам.
Дональд Трамп може заблокувати відкриття мосту, що з’єднує Канаду зі Сполученими Штатами, про що американський президент повідомив у своєму профілі в соцмережі, повідомляє AP. У своєму довгому дописі американський президент написав, що Канада побудувала міст без згоди американців із метою «використати» ним США.
Трамп, серед іншого, також висловив невдоволення тим, що для будівництва мосту не було використано американську сталь. На думку президента, Канада вже отримала від США стільки, що повинна передати половину прав власності на міст, який з’єднує Онтаріо з Мічиганом.
За даними порталу, не зрозуміло, як Трамп може заблокувати відкриття мосту, а Білий дім не відповів на їхній запит з цього приводу.
Будівництво мосту повністю фінансувала Канада, але неправдою є те, що це було зроблено без згоди США. З боку США про інвестиції домовлявся тодішній республіканський губернатор Мічигану Рік Снайдер.
Будівництво мосту розпочалося в 2018 році, його метою було розвантаження існуючих сполучень між канадською провінцією Онтаріо та американським штатом Мічиган. Міст носить ім’я канадської хокейної легенди Горді Хоу, який протягом 25 років грав у команді «Детройт Ред Вінгз», що базується на американському боці мосту. Ймовірно, саме на це натякав Трамп у своєму дописі, коли критикував Канаду за укладення торговельної угоди з Китаєм.
«Перше, що зробить Китай, — це скасує ВЕСЬ хокей в Канаді!» — пророкував американський президент щодо відносин північного сусіда та Китаю. До речі, з початку свого другого терміну Трамп неодноразово погрожував Канаді, що приєднає цю країну до США, але з того часу його увага переключилася на Венесуелу та Гренландію.
Найбільші компанії американської оборонної промисловості завершили 2025 рік із безпрецедентними прибутками та обсягом замовлень, тоді як глобальне озброєння набуло нового імпульсу. Війни в Україні та на Близькому Сході, збільшення витрат НАТО та експортно-орієнтована політика Дональда Трампа разом створили ринкове середовище, в якому американські виробники зброї досягли історичного успіху в бізнесі.
2025 рік завершився для провідних компаній американської оборонної промисловості з безпрецедентними доходами та обсягом замовлень. Згідно з нещодавно опублікованими фінансовими звітами, найбільші гравці досягли двозначного зростання виручки, а вартість невиконаних замовлень досягла, а в деяких випадках навіть перевищила 200–300 мільярдів доларів, йдеться в аналізі Фонду економічних досліджень Oeconomus. Вони підкреслили, що за президентства Дональда Трампа оборонна промисловість країни досягла свого піку.
Судячи з цифр, зростання сектора є не тимчасовим підйомом, а результатом стійкої тенденції: геополітична напруженість, глобальне зростання витрат на оборону та реформа американської експортної політики разом сприяли розвитку бізнесу.
Попит стимулюють війни та озброєння
Розширенню оборонної промисловості сприяли кілька взаємодоповнюючих факторів. Тривалі війни в Україні та Газі створили постійну потребу в поповненні запасів, тоді як країни-члени НАТО все більш рішуче зобов’язуються збільшувати військові бюджети. Паралельно в Європі прискорилося озброєння, що частково було обумовлено вичерпанням запасів, а частково — переоцінкою ризиків у сфері безпеки.
У цих умовах американські компанії вже у 2025 році змогли укласти значні нові контракти, тоді як їхні європейські конкуренти в багатьох випадках стикалися з проблемою нестачі потужностей і запасів.
Реформа Трампа прискорила продажі
Попит також підтримали сильні імпульси з політичного боку. На міжнародних переговорах Дональда Трампа регулярно ставилося питання про можливості експорту американських озброєнь, а в квітні 2025 року президент оголосив про реформу американської системи продажу зброї за кордон (Foreign Military Sales, FMS).
Метою було пришвидшення та підвищення прозорості процесу продажу для союзників США. Вплив цих змін незабаром проявився в даних про замовлення, особливо в Європі та на Близькому Сході.
Чому американські компанії зараз непереможні?
Ринкова перевага американських оборонних компаній випливає з двох основних факторів. По-перше, вони мають значно більші виробничі потужності та запаси, ніж їхні європейські конкуренти, тому можуть негайно задовольнити раптовий стрибок попиту. По-друге, у багатьох ключових категоріях, таких як системи протиповітряної оборони, високоточна зброя, або інтегрованих бойових рішень, мають технологічну перевагу, у багатьох випадках без реальної європейської альтернативи.
Ця комбінація призвела до того, що значна частина зростаючих витрат на оборону як і раніше припадає на американських виробників, тоді як європейська промисловість може реагувати на зміни у сфері скоріше в середньо- та довгостроковій перспективі.
На думку аналітиків, рекордний 2025 рік не є одноразовим піком, а може бути частиною більш тривалого циклу зростання. З огляду на збереження геополітичної нестабільності, виконання зобов’язань НАТО та активну підтримку американської експортної політики, оборонна промисловість може залишатися одним із найшвидше зростаючих сегментів світової економіки.
Питання вже не в тому, чи буде новий рекордний рік, а в тому, як довго можна підтримувати такий темп і коли європейські виробники зможуть істотно наздогнати американську домінацію.
