Танкер з російським скрапленим газом прямує до Індії. Якщо ві буде прийнятий, ця країна стане ще одним, вже другим, ринком збуту для Росії.
До Індії прямує партія скрапленого природного газу (СПГ) з підсанкційного російського заводу Портовая, що на Балтійському морі. Про це у середу, 15 квітня, повідомило Reuters із посиланням на дані LSEG.
Зазначається, що якщо вантаж досягне пункту призначення, це буде перша така поставка до Індії з того часу, як минулого року президент США Дональд Трамп заявив, що прем’єр-міністр Нарендра Моді запевнив його, що Індія припинить купувати російські енергоносії.
Індія ніколи публічно не підтверджувала жодних таких зобов’язань і заявляла, що її рішення щодо закупівель базуються на ціні, безпеці поставок та інтересах споживачів.
Водночас Індія, як один із найбільших імпортерів енергоносіїв у світі, зараз дуже вразлива до перебоїв у постачанні та зростання цін, спричинених війною на Близькому Сході та пов’язаним із нею закриттям Ормузької протоки.
Невеликий завод у Портовій, виробнича потужність якого становить 1,5 млн тонн СПГ на рік, розпочав роботу у вересні 2022 року.
Експорт з заводу був перерваний через додаткові санкції у зв’язку з війною проти України, які були введені у січні 2025 року з метою обмеження здатності Росії виробляти та експортувати СПГ і зменшення її доходів від цієї торгівлі.
Дотепер Росія постачала СПГ, незважаючи на санкції, до китайського порту Бейхай з заводу Портовая, а також зі свого заводу Арктик СПГ-2.
Раніше в середу російський енергетичний гігант Газпром доставив до Китаю другий після введення санкцій вантаж СПГ із заводу Портовая, як показали дані LSEG.
„Якщо вантаж буде доставлений, це відкриє другий ринок для російського СПГ, на який накладені санкції США, оскільки всі попередні поставки з російських терміналів, на які накладені санкції, надходили до китайського міста Бейхай”, — зазначив Мартін Сеньйор, керівник відділу ціноутворення на СПГ у галузевому виданні Argus.
У команді лідера США Дональда Трампа аналізують наслідки різкого стрибка цін на нафту до 200 доларів за барель. Такий сценарій розглядається на тлі ризиків ескалації війни
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
Адміністрація президента США Дональда Трампа вивчає можливі наслідки різкого зростання цін на нафту до 200 доларів за барель.
За даними співрозмовників агентства, чиновники аналізують, як подібний ціновий шок може вплинути на економіку США та світові ринки. Це свідчить про те, що у Вашингтоні готуються навіть до найбільш негативних сценаріїв розвитку подій.
Основною причиною цьому є війна в Ірані, ризики подальшої ескалації та загрози для постачання нафти. Зокрема, ключовим фактором залишається ситуація в Ормузькій протоці, через яку проходить значна частина світових поставок енергоресурсів.
Експерти попереджають, що навіть ціни на рівні 170 доларів за барель уже стали б серйозним ударом для глобальної економіки, тоді як 200 доларів можуть призвести до масштабних наслідків.
Різке зростання вартості нафти може:
прискорити інфляцію;
підвищити ціни на паливо, логістику та товари;
спровокувати уповільнення економіки або навіть рецесію.
Оскільки нафта є базовим ресурсом для більшості галузей, її подорожчання автоматично збільшує витрати майже в усіх секторах економіки.
На фінансових ринках Токіо, Тайваню та Сеула курси акцій різко впали під час відкриття торгів у понеділок. Інвесторів турбує те, що в суботу ввечері президент США Дональд Трамп пригрозив атакувати іранські електростанції, якщо Ормузька протока не буде відкрита протягом двох діб.
Як і очікувалося, азійські фондові ринки відкрилися в понеділок зі значним падінням після погроз американського президента, висловлених у вихідні, та пов’язаними з цим погрозами Ірану.
Південнокорейський фондовий індекс KOSPI відкрився з падінням на понад 4,5% порівняно з п’ятничним закриттям. Японський Nikkei розпочав тиждень із дещо меншими втратами – близько 4%. Тайванська біржа відкрилася в понеділок уранці ще з меншим падінням – лише близько 2%.
Американські індекси закрилися в п’ятницю різким падінням, тож було передбачувано, що азійські фінансові ринки на це відреагують. Ціни на нафту минулого тижня знову перевищили сто доларів за барель. Майже чотири роки вони не були такими високими, як у п’ятницю.
Оскільки ознак послаблення кризи на Близькому Сході немає, а заяви, зроблені у вихідні, лише погіршили ситуацію, на світовому ринку нафти й надалі панує серйозна невизначеність.
Щоб зменшити споживання енергії та палива, уряди кількох азійських країн запроваджують 4-денний робочий тиждень, а також просять компанії, де це можливо, перевести своїх співробітників на дистанційну роботу.
Федеральна комісія, до складу якої входять виключно члени, призначені очільником Білого дому Дональдом Трампом, у четвер проголосувала за затвердження 24-каратної ювілейної золотої монети з зображенням президента на честь 250-річчя США.
„Федеральна комісія, що складається виключно з членів, призначених Трампом, проголосувала за схвалення випуску пам’ятної золотої монети вагою 24 карати з зображенням президента на честь 250-річчя Сполучених Штатів”, – йдеться у повідомленні.
Комісія з образотворчих мистецтв схвалила дизайн монети з зображенням президента Дональда Трампа в Овальному кабінеті, з цифрою 1776 з одного боку та 2026 з іншого.
Міністр фінансів США Брендон Біч назвав її „прекрасною пам’ятною золотою монетою”.
„Напередодні нашого 250-річного ювілею ми з великим задоволенням готуємо монети, що уособлюють незламний дух нашої країни та демократії, і немає більш символічного зображення для лицьового боку таких монет, ніж портрет чинного президента Дональда Дж. Трампа”, – сказав міністр.
Утім, пам’ятна монета все ще потребує офіційного схвалення міністерства фінансів, яке враховує позиції як Комісії з образотворчого мистецтва, так і Громадського консультативного комітету з карбування монет (CCAC), федерального органу з ширшим складом членів.
Минулого місяця ЗМІ повідомляли про опір членів комітету щодо дизайну золотої монети.
Учора Біч заявив, що Монетний двір США надав комітету „багато розумних можливостей для розгляду запропонованих дизайнів, але Громадський консультативний комітет з карбування монет категорично відмовився” від них.
Трамп хоче заблокувати відкриття мосту, що з’єднує Канаду зі США, оскільки, на його думку, ним скористаються проти його країни
Президент також висловив невдоволення тим, що для будівництва мосту не використовували американську сталь. Міст фінансувала Канада, але Дональд Трамп тепер вимагає передати половину прав власності Сполученим Штатам.
Дональд Трамп може заблокувати відкриття мосту, що з’єднує Канаду зі Сполученими Штатами, про що американський президент повідомив у своєму профілі в соцмережі, повідомляє AP. У своєму довгому дописі американський президент написав, що Канада побудувала міст без згоди американців із метою «використати» ним США.
Трамп, серед іншого, також висловив невдоволення тим, що для будівництва мосту не було використано американську сталь. На думку президента, Канада вже отримала від США стільки, що повинна передати половину прав власності на міст, який з’єднує Онтаріо з Мічиганом.
За даними порталу, не зрозуміло, як Трамп може заблокувати відкриття мосту, а Білий дім не відповів на їхній запит з цього приводу.
Будівництво мосту повністю фінансувала Канада, але неправдою є те, що це було зроблено без згоди США. З боку США про інвестиції домовлявся тодішній республіканський губернатор Мічигану Рік Снайдер.
Будівництво мосту розпочалося в 2018 році, його метою було розвантаження існуючих сполучень між канадською провінцією Онтаріо та американським штатом Мічиган. Міст носить ім’я канадської хокейної легенди Горді Хоу, який протягом 25 років грав у команді «Детройт Ред Вінгз», що базується на американському боці мосту. Ймовірно, саме на це натякав Трамп у своєму дописі, коли критикував Канаду за укладення торговельної угоди з Китаєм.
«Перше, що зробить Китай, — це скасує ВЕСЬ хокей в Канаді!» — пророкував американський президент щодо відносин північного сусіда та Китаю. До речі, з початку свого другого терміну Трамп неодноразово погрожував Канаді, що приєднає цю країну до США, але з того часу його увага переключилася на Венесуелу та Гренландію.
Найбільші компанії американської оборонної промисловості завершили 2025 рік із безпрецедентними прибутками та обсягом замовлень, тоді як глобальне озброєння набуло нового імпульсу. Війни в Україні та на Близькому Сході, збільшення витрат НАТО та експортно-орієнтована політика Дональда Трампа разом створили ринкове середовище, в якому американські виробники зброї досягли історичного успіху в бізнесі.
2025 рік завершився для провідних компаній американської оборонної промисловості з безпрецедентними доходами та обсягом замовлень. Згідно з нещодавно опублікованими фінансовими звітами, найбільші гравці досягли двозначного зростання виручки, а вартість невиконаних замовлень досягла, а в деяких випадках навіть перевищила 200–300 мільярдів доларів, йдеться в аналізі Фонду економічних досліджень Oeconomus. Вони підкреслили, що за президентства Дональда Трампа оборонна промисловість країни досягла свого піку.
Судячи з цифр, зростання сектора є не тимчасовим підйомом, а результатом стійкої тенденції: геополітична напруженість, глобальне зростання витрат на оборону та реформа американської експортної політики разом сприяли розвитку бізнесу.
Попит стимулюють війни та озброєння
Розширенню оборонної промисловості сприяли кілька взаємодоповнюючих факторів. Тривалі війни в Україні та Газі створили постійну потребу в поповненні запасів, тоді як країни-члени НАТО все більш рішуче зобов’язуються збільшувати військові бюджети. Паралельно в Європі прискорилося озброєння, що частково було обумовлено вичерпанням запасів, а частково — переоцінкою ризиків у сфері безпеки.
У цих умовах американські компанії вже у 2025 році змогли укласти значні нові контракти, тоді як їхні європейські конкуренти в багатьох випадках стикалися з проблемою нестачі потужностей і запасів.
Реформа Трампа прискорила продажі
Попит також підтримали сильні імпульси з політичного боку. На міжнародних переговорах Дональда Трампа регулярно ставилося питання про можливості експорту американських озброєнь, а в квітні 2025 року президент оголосив про реформу американської системи продажу зброї за кордон (Foreign Military Sales, FMS).
Метою було пришвидшення та підвищення прозорості процесу продажу для союзників США. Вплив цих змін незабаром проявився в даних про замовлення, особливо в Європі та на Близькому Сході.
Чому американські компанії зараз непереможні?
Ринкова перевага американських оборонних компаній випливає з двох основних факторів. По-перше, вони мають значно більші виробничі потужності та запаси, ніж їхні європейські конкуренти, тому можуть негайно задовольнити раптовий стрибок попиту. По-друге, у багатьох ключових категоріях, таких як системи протиповітряної оборони, високоточна зброя, або інтегрованих бойових рішень, мають технологічну перевагу, у багатьох випадках без реальної європейської альтернативи.
Ця комбінація призвела до того, що значна частина зростаючих витрат на оборону як і раніше припадає на американських виробників, тоді як європейська промисловість може реагувати на зміни у сфері скоріше в середньо- та довгостроковій перспективі.
На думку аналітиків, рекордний 2025 рік не є одноразовим піком, а може бути частиною більш тривалого циклу зростання. З огляду на збереження геополітичної нестабільності, виконання зобов’язань НАТО та активну підтримку американської експортної політики, оборонна промисловість може залишатися одним із найшвидше зростаючих сегментів світової економіки.
Питання вже не в тому, чи буде новий рекордний рік, а в тому, як довго можна підтримувати такий темп і коли європейські виробники зможуть істотно наздогнати американську домінацію.
Нова домовленість США із Індією передбачає зниження мит на товари до 18%, в обмін Нью-Делі зобов’язався припинити закупівлю російської нафти та зменшити торговельні бар’єри у відносинах зі США.
Індія вже почала скорочувати імпорт нафти з росії. У січні обсяги поставок становили близько 1,2 млн барелів на добу, у лютому очікується зниження до 1 млн, а в березні – до приблизно 800 тисяч барелів на добу.
У п’ятницю, 6 лютого, Сполучені Штати та Індія узгодили рамкову програму взаємної торгівлі, яка охоплює інвестиції, тарифну політику та розширення доступу до ринків.
Країни домовилися забезпечити постійний взаємний доступ до ринків у секторах спільного інтересу, погодити правила походження товарів, обговорити нетарифні бар’єри та усунути обмеження, що впливають на двосторонню торгівлю. Зокрема, Індія має намір переглянути процедури ліцензування імпорту та зняти бар’єри для американської фармацевтичної продукції.
Крім того, протягом наступних п’яти років Індія планує закупити у США енергетичну продукцію, літаки й авіаційні комплектуючі, дорогоцінні метали, технологічні товари та коксівне вугілля на загальну суму близько 500 млрд доларів.
Президент США Дональд Трамп у суботу заявив, що введе 100-відсотковий митний тариф на всі канадські імпортні товари за торговельну угоду з Китаєм.
Про це президент США написав у соцмережі Truth Social, повідомляє “Європейська правда”.
У своєму пості Трамп зневажливо назвав прем’єрка Канади Марка Карні “губернатором”, застерігаючи від торговельної угоди з Пекіном.
“Якщо губернатор Карні думає, що він перетворить Канаду на “порт розвантаження” для товарів і продукції, які Китай відправляє до Сполучених Штатів, він глибоко помиляється. Китай з’їсть Канаду живцем, повністю поглине її, що призведе до знищення їхнього бізнесу, соціальної структури та звичного способу життя” – написав Трамп.
За словами президента США, якщо Канада укладе угоду з Китаєм, вона “негайно отримає 100% мито на всі канадські товари та продукцію, що ввозяться до США”.
Україна після завершення війни може отримати зону вільної торгівлі без тарифів зі Сполученими Штатами, що суттєво сприятиме відновленню країни.
Про це заявив спецпредставник США Стів Віткофф, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його виступ на Українському сніданку у Давосі.
„Президент (США Дональд Трамп – ред.) говорив про створення зони вільної від мит для України, що, на мою думку, кардинально змінить ситуацію. Ви побачите, як промисловість почне масово переміщатися до регіону. Уявіть, що ви отримуєте конкурентну перевагу, оскільки не сплачуєте мита при ввезенні товарів у США”, – зазначив Віткофф.
Він також підкреслив, що українці справді заслуговують на завершення війни, і для цього зараз прикладаються великі зусилля.
Зазначимо, що план відновлення України або ж „Угода про процвітання” передбачає залучення сотень мільярдів доларів на післявоєнну реконструкцію країни за участі міжнародних партнерів.
Йдеться про відбудову інфраструктури, енергетики, житла, промисловості та модернізацію економіки з фокусом на реформи, безпеку й інтеграцію до ЄС.
Президент США Дональд Трамп заявив про запровадження з 1 лютого 2026 року 10-відсоткового мита на товари з Данії та ще семи європейських країн через їхню позицію стосовно ситуації з Гренландією.
Про це він написав у власній соцмережі Truth Social.
Згідно зі словами голови Білого дому, з наступного місяця Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія будуть обкладатися 10% тарифом на будь-які та всі товари, що експортуються до США.
При цьому Трамп додав, що з 1 червня тариф буде збільшено ще до 25%.Він наголосив, що «цей тариф діятиме, доки не буде досягнуто домовленість про повне придбання Гренландії».
«Ми багато років субсидували Данію, всі країни Європейського союзу та інші країни, не стягуючи з них митних зборів або будь-яких інших компенсацій. Тепер, через століття, настав час Данії відплатити добром – на кону мир у всьому світі», – заявив Трамп.
Американський лідер нагадав, що США намагаються здійснити цю угоду вже понад 150 років, проте Данія завжди відмовлялася.
«Після століть настав час для Данії віддати належне – на кону мир у світі! Китай і росія хочуть Гренландію, і Данія нічого не може з цим вдіяти… Тільки США під керівництвом Трампа можуть грати в цю гру – і дуже успішно! Ніхто не чіпатиме цей священний шматок землі, особливо з огляду на те, що на кону національна безпека Сполучених Штатів і світу в цілому», – написав глава Білого дому.
Водночас, американський президент назвав ситуацію навколо Гренландії небезпечною для глобальної безпеки й заявив, що низка названих європейських країн «вирушили до Гренландії з невідомими цілями».
«Ці країни грають у дуже небезпечну гру… Тому для захисту глобального миру і безпеки вкрай важливо вжити рішучих заходів, щоб ця потенційно небезпечна ситуація закінчилася швидко і без питань», – додав він.
