«BusinessBridge» — це бізнес-співпраця, метою якої є розширення економічних зв’язків та залучення інвестицій для розвитку прикордонних регіонів. Днями партнери проєкту, що представляють Румунію, Україну та Угорщину, провели прес-конференцію в Ніредьгазі.
1 квітня в Ужгороді відбулася робоча зустріч, у ході якої в.о. начальника Закарпатської митниці Ілля Ніжніков та Генеральний консул Угорської Республіки Йожеф Бачкаі обговорили актуальні питання подальшої співпраці між відомчими установами та розбудову пунктів пропуску на українсько-угорському кордоні.
Про це повідомляє Закарпатська митниця.
Мова, насамперед, про відкриття міжнародного переходу «Велика Паладь – Нодьгодош», яке заплановано на 8 квітня п.р. за участю високопоставлених осіб України та Угорщини. За словами дипломата, функціонування даного пункту пропуску пожвавить транскордонні та культурні зв’язки, загалом ефективно вплине на євроінтеграцію України.
Зі свого боку, Ілля Ніжніков поінформував очільника угорського Генконсульства, що в митній службі впроваджено системний, комплексний підхід щодо протидії контрабанді та корупції.
Йшлося також про запуск у смт Батєво та с. Батрадь індустріального парку – ТОВ БФ «Термінал», де невдовзі у великих обсягах вироблятимуть фанери, дерев’яні плити, панелі та шпон з подальшим експортом продукції до країн Євросоюзу через Угорщину. Тож, на автомобільні пункти пропуску, передбачених для вантажного руху, очікується навантаження великогабаритних транспортних засобів.
Очільник митниці відмітив, що через пункти пропуску на кордоні з Угорщиною переміщується левова частка комерційних вантажів з країн Євросоюзу. Тож, закарпатські митники максимально сприяють чесним підприємцям при здійсненні експортно-імпортних операціях.
Також, Ілля Михайлович зазначив, що завдяки підписаному між Держмитслужбою України та Митною і фінансовою охороною Угорської Республіки Меморандуму про запровадження Системи раннього повідомлення про виникнення надзвичайних ситуацій на українсько-угорському кордоні, усі пункти пропуску на цій ділянці кордону працюють злагоджено та ритмічно.
Насамкінець зустрічі сторони домовилися активно комунікувати, оперативно реагувати на проблемні питання та шукати шляхи їх вирішення.
У Ніредьгазі відбувся урочистий запуск проєктів Planning4U та PRE_SAFE, які співфінансуються Програмою Interreg VI-A NEXT Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2021-2027. Захід організував Національний інститут стратегічних досліджень Угорщини.
Загальна мета Planning4U – підтримка розвитку та співпраці прикордонних територій Угорщини, Румунії та України, а також підготовка транскордонних проєктів територіального розвитку та оцінка впливу відповідей на виклики, спричинені адміністративною реформою в Україні, епідемією коронавірусу, війною, а також недоліками інституційної спроможності.
У проєкті беруть участь три організації з Угорщини та по одній з України та Румунії.
Зі сторони України це Асоціація «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття».
Присутніх на заході привітав голова Національного інституту стратегічних досліджень Угорщини Єне Сас. Він наголосив зокрема на важливості транскордонного співробітництва та проєктів. Єне Сас також підкреслив важливість посилення співпраці чотирьох прикордонних регіонів, а ще створення спільних механізмів управління та координації. «Ми запускаємо два проєкти, які будуть реалізовані в чотирьох прикордонних областях. Нам потрібно планувати майбутнє, а для цього маємо мобілізувати не лише кошти ЄС, а й інституційні системи, які сприяють співпраці. Спільне планування, мислення та дії можуть бути ефективними лише за умови підтримки конкретних проєктів», – зазначив Єне Сас. «Вважаю, що це об’єднання – дуже потрібне, особливо в нинішній ситуації. Угорщина завжди виступала за мир, зараз ми готуємося до того, що цей мир настане, і сторони отримають можливість спілкуватися та разом створювати майбутнє», – додав він.
Заступник голови ради області Саболч-Сатмар-Берег Ендре Барачі наголосив, що одна з головних цілей проєкту – територіальний розвиток, який відіграє ключову роль у розвитку регіону. За його словами, важливо, щоб на Закарпатті та в повіті Сату-Маре у Румунії реалізовувалися проєкти розвитку, які відповідають вимогам часу.
Керівник проєкту Мартон Петі підкреслив, що мета проєкту – надати представникам регіонів можливість спільно формувати майбутнє, перетворюючи глобальні геополітичні зміни на користь регіону.
Директорка Європейського об’єднання територіального співробітництва ТИСА Андрея Сабоне Цап розповіла про реформу державного управління в Україні, подолання труднощів, спричинених війною, а також розробку планів розвитку прикордонних територій. Вона зазначила, що Закарпаття в рамках проєкту готує 14 регіональних проєктів розвитку.
«Цей захід – гарна можливість зустрітися зі старими друзями та познайомитися з новими. Я вважаю, що наша довоєнна співпраця також була результативною, а нинішня дасть нам нову можливість усвідомити зміни, спричинені війною, зафіксувати їх і, враховуючи це, спільно реалізувати відповідні проєкти для покращення життя вдома, на своїй батьківщині, і планувати майбутнє», – наголосив голова Берегівської міської територіальної громади, голова Асоціації «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття».
Голова ради повіту Сату-Маре, Румунія, Чаба Патакі повідомив, що в усіх трьох країнах (Угорщина, Румунія та Україна) можна підготувати конкретні партнерства та техніко-економічні обґрунтування в різних секторах. «Є, наприклад, соціальні питання або питання реінтеграції: чи ми говоримо про міграцію, чи про тих, хто повертається додому з фронту, нам потрібно створювати реабілітаційні центри, які спрямовані не лише на фізичну реабілітацію, а й на психологічну, і вже є спільні заявки в цьому напрямку», – зазначив він.
Тривалість проєкту Planning4U – 24 місяці. Протягом цього часу угорські, румунські та українські партнери дадуть відповідь на виклики, спричинені війною, і проведуть оцінку впливу для спільної роботи над проєктами розвитку, адже спільне планування та співпраця – фундаментальні з точки зору розвитку регіону. Бюджет проєкту перевищує 600 тисяч євро, 90 відсотків з яких фінансує Європейський Союз.
Мета PRE_SAFE – створення системи співпраці між волонтерськими організаціями з надання допомоги при стихійних лихах, підвищення їхнього потенціалу, а також удосконалення спільної готовності та ефективного реагування на зміни клімату та антропогенних катастроф у прикордонних регіонах.
Голова Національного інституту стратегічних досліджень Угорщини Єне Сас на заході також наголосив, що проєкт PRE_SAFE створить цінний досвід у довгостроковій перспективі, коли сфера запобігання катастрофам відіграватиме особливо важливу роль, бо ефективна співпраця буде вкрай важливою в надзвичайних ситуаціях. «Наші вогнеборці діяють разом, це свідчить про те, що в повсякденному житті є виклики, які слід долати разом. Коли виникає проблема, треба допомагати один одному. Ми готуємося до цієї спільної допомоги з цим проєктом ЄС, щоб мати можливість триматися один за одного на практиці, у повсякденному житті», – наголосив він.
Керівник проєкту Матяш Борбей, у свою чергу підкреслив, що співпраця між чотирма прикордонними регіонами – Угорщиною, Словаччиною, Україною та Румунією – здійснюється за кошти ЄС. «У прикордонні ми реалізуємо наші спільні цілі, які зосереджені на зниженні впливу зміни клімату та кліматичної вразливості регіону, а також на ефективному реагуванні на пов’язані з цим катастрофічні ситуації. Наша мета — покращити безпеку та готовність регіону до викликів, спричинених зміною клімату», – пояснив він.
У заході взяв участь і голова Асоціації пожежної охорони Будапешта Жолт Келемен. Він зокрема наголосив, що проєкт приділяє особливу увагу розвитку транскордонного екстреного втручання. З 2015 року діє Мережа пожежників-добровольців, заснована Асоціацією пожежників Угорщини та Національним інститутом стратегічних досліджень. До неї входять представники сербського Воєводина, Трансільванії, словацької Верховини, Словенії. У рамках ініціативи угорські пожежники навчали закордонних вогнеборців-добровольців. «Ми дуже довго чекали на можливість допомогти і закарпатцям в цьому. Оголошення проєкту HUSKROUA відкладалося роками, але зрештою в січні він стартував», – додав Жолт Келемен.
Грантовий проєкт на загальну суму 765 тисяч євро стартував 1 січня 2025 року і триватиме до 31 грудня 2026 року.
Україна збільшила імпорт електроенергії у лютому на майже 30% проти показника за січень – до 244 тис. МВт-год. Про це свідчать дані моніторингу ExPro Electricity.
Найбільше електроенергії імпортували з Угорщини, 35% від загального обсягу, та зі Словаччини, 30%. Найменше електроенергії поставили з Молдови (частина обсягів – можливо реімпорт з Румунії).
За місяць імпорт з Угорщини зріс на 77%. У порівнянні з лютим 2024 року імпорт електроенергії зріс у 2,9 разів.
Водночас рівень використання зарезервованого перетину використовується лише на 30-50%, в залежності від доби.
У Болгарії буде створено спрощений логістичний і транспортний коридор, який з’єднає угорський бізнес із болгарськими портами та вільними зонами на Чорному морі.
Мартон Надь підписав у Болгарії угоди про туризм та оборонну промислово-економічну співпрацю, повідомляє Міністерство національної економіки Угорщини.
Угорський міністр провів переговори з президентом Руменом Радевим, віцепрем’єр-міністром і міністром транспорту і зв’язку Грозданом Караджовим, міністром економіки Петером Діловим і міністром туризму Мирославом Боршошем та підписав угоди про співпрацю.
Угода про оборонну та економічну співпрацю передбачає створення спрощеного логістичного та транспортного коридору, що з’єднає угорський бізнес з болгарськими портами і вільними зонами стратегічного значення на Чорному морі.
Сторони також прагнутимуть розвивати довгострокове стратегічне оборонно-промислове партнерство, включаючи співпрацю в оборонному виробництві та оптимізацію ланцюгів постачання.
Угода про співпрацю в галузі туризму спрямована на заохочення співпраці між туристичними підприємствами та організаціями, йдеться в заяві. Сторони домовилися про спільну роботу з просування туризму, вивчення потенціалу оздоровчого туризму, співпрацю в розробці програм вищої освіти і професійно-технічної підготовки в цьому секторі, а також обмін знаннями в галузі збору статистичних даних, зокрема щодо роботи Угорського національного центру туристичних даних (NTAC).
Крім того, сторони сприятимуть розвитку та зміцненню прямих контактів між угорськими та болгарськими туроператорами, агентствами та туристичними асоціаціями.
Влітку 2019 року було оголошено, що Угорщина створить морський порт і пункт виходу в італійському Трієсті. Завдання розбудови угорського морського порту угорський уряд доручив компанії Adria Port Zrt., яка на 100% належить угорській державі. Раніше генеральний директор компанії Петер Тібор Гараї заявляв, що порт може відкритися для вантажоперевезень у 2026 році.
Угорщина придбала 300-метрову ділянку італійського порту за 31 мільйон євро в рамках 60-річного концесійного договору.
Це пов’язано з тим, що, згідно з італійським законодавством, узбережжя завжди має залишатися державною власністю.
Про це заявив заступник міністра зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини, парламентський держсекретар Левенте Модьор на спільній з українськими представниками пресконференції, яка відбулася в пункті пропуску «Берегшурань – Лужанка».
План включатиме будівництво двох автомагістралей та створення нового вантажного пункту пропуску між Україною й Угорщиною. У зв’язку з цією ініціативою по обидва боки кордону передбачається також розвиток відповідної інфраструктури.
Держсекретар повідомив, що з понеділка в КПП «Берегшурань – Лужанка» стартував пропуск порожніх вантажних автомобілів без обмеження ваги на виїзд з України в Угорщину. Це допоможе розвантажити КПП «Загонь – Чоп». Почалися також повна реконструкція й розширення пропускної спроможності пункту пропуску «Лужанка» з українського боку. Передбачається, що ці роботи триватимуть два роки.
Крім того, незабаром відкриється пункт пропуску «Надьгодош – Велика Паладь», який стане шостим на українсько-угорському кордоні, зазначив Левенте Модьор.
Політик нагадав, що перший меморандум про розвиток прикордонної інфраструктури Угорщина та Україна підписали у 2013 році. Однак у зв’язку з кризами наступні українські уряди не змогли займатися питанням пунктів пропуску, а 2022-го через війну воно взагалі було зняте з порядку денного.
Але минулого року роботу вдалося пришвидшити, оскільки в Україні зрозуміли, що без покращення прикордонної інфраструктури інтеграція держави до Євросоюзу та європейської економіки буде неможливою.
За словами Левенте Модьора, першим кроком у низці проєктів розвитку стане пропуск порожніх вантажних автомобілів без обмеження ваги на виїзд з України в Угорщину на КПП «Лужанка», після чого розпочнуться модернізація та розширення його пропускної спроможності з українського боку. На угорському боці, у Берегшурані, перехід для вантажівок був побудований ще в рамках попереднього проєкту, але на українському ця робота тільки починається, і її планують завершити у 2026 році, додав він.
Невдовзі відбудеться відкриття нового пункту пропуску «Надьгодош – Велика Паладь», а потім подання плану розвитку, який, крім будівництва двох нових автомагістралей, включатиме зведення нового мосту через Тису на КПП «Загонь – Чоп». Планується також розширення пункту пропуску «Лоня – Дзвінкове» для вантажівок, адже на сьогодні він використовується лише для пасажирських перевезень.
Якщо ми зможемо реалізувати задумане до кінця цього десятиліття, то зробимо все можливе, щоб пасажирські й вантажні перевезення між Україною, Угорщиною та Європейським Союзом були безперебійними й максимальними, зазначив держсекретар.
Стосовно залізниці Левенте Модьор повідомив, що незабаром запрацює пряме залізничне сполучення Будапешт – Київ, яке спростить подорожі між столицями Угорщини та України.
У свою чергу, заступник керівника Офісу президента України Віктор Микита зауважив, що оскільки обидві країни розташовані на транзитних шляхах і вантажопотік між ними є величезним, необхідно розвивати пункти пропуску.
Сьогодні ми зробили не великий, але важливий крок, адже на Закарпатті вперше розпочався пропуск порожніх вантажних автомобілів без обмеження ваги на виїзд з України в Угорщину, повідомив він.
Заступник міністра розвитку громад та територій Сергій Деркач розповів, що для порожніх вантажівок запровадили електронну чергу. За його словами, розпочнеться повна реконструкція КПП «Лужанка». До кінця 2026 року планується у два етапи створити повноцінний пункт перетину кордону, пропускна спроможність якого буде втричі перевищувати нинішню.
Відповідаючи на питання, заступник міністра повідомив, що інвестиція реалізовується за рахунок державного бюджету за підтримки партнерів і програми ЄС на суму 9,6 мільйона євро.
Перша частина коштів уже надійшла до Державного агентства з відновлення та розвитку, повідомив Сергій Деркач.
На пресконференції голова Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький повідомив, що через війну логістичні шляхи України були трансформовані, а це означає нові завдання, зокрема відкриття нових пунктів пропуску.
Розширення в Лужанці й Дзвінковому дозволить розвантажити величезний пасажирський та вантажний рух у КПП «Чоп – Загонь», додав очільник обласної адміністрації.
Цієї зими європейські системні оператори збільшать потужності експорту електроенергії в Україну та Молдову, повідомила ENTSO-E, організація європейських операторів системи передачі електроенергії.
Із червня 2024 року низка електростанцій в Україні були зруйновані, тому взимку в країні очікується значний дефіцит електроенергії. Оператори систем передачі (TSO) Європи провели оцінку того, що вони можуть зробити, щоб забезпечити більші потужності експорту електроенергії, зберігаючи при цьому стабільність та експлуатаційну безпеку енергетичної системи.
Рішення було знайдене
Результати розрахунків дозволяють операторам ГТС протягом зими збільшити ліміт експортної потужності в Україну та Молдову до 2100 мегават (МВт). Це означає зростання на 400 МВт порівняно з попередніми показниками. Значне збільшення потужностей експорту електроенергії є ще одним свідченням міцної підтримки та солідарності європейської спільноти операторів систем передачі електроенергії з народами України та Молдови, ідеться в заяві ENTSO-E.
Збільшення ліміту експортної потужності до 2100 МВт почнеться 1 грудня 2024 року.
З березня 2025-го оператори систем передачі щомісяця переглядатимуть ліміт торгової потужності між ЄС та Україною й Молдовою.
Київ платить за електроенергію наперед
Хоча напрямок імпорту електроенергії в Україну час від часу змінюється, найбільший його обсяг зазвичай надходить з Угорщини. Так буде й тепер. «Україна в скрутному становищі. Вона радо приймає електроенергію звідусіль і платить чесно, наперед. Більшість електроенергії все ще йде з Угорщини, необхідні технічні умови для цього вже створені», – повідомляють джерела на ринку.
Експорт з Угорщини сприяє не тільки постачанню електроенергії в Україну та діяльності залучених трейдерів, але й збереженню балансу внутрішньої електроенергетичної системи та пом’якшенню коливань на ринку електроенергії.
Надійде десять мільйонів євро
НЕК «Укренерго» отримала 10 мільйонів євро гранту від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), повідомила компанія у Facebook. Ці гроші підуть на покриття критично важливих операційних витрат та підтримку ліквідності. Угода була досягнута минулого тижня.
ЄБРР є надійним партнером «Укренерго», який надає значну підтримку під час війни, зазначає українська компанія. Попередні банківські гранти та кредити допомогли відновити мережу електропередачі й закупити дороге обладнання, зокрема трансформатори, а також зберегти ліквідність компанії в складних умовах.
Крім того, ЄБРР фінансує роботи із захисту на ключових підстанціях в Україні.
Із 1 грудня 2024 року сусідні країни – члени ЄС підвищать ліміт експортної потужності електроенергії в Україну та Молдову з нинішніх 1700 мегават до 2100 мегават, щоб пом’якшити гострий зимовий дефіцит електроенергії в Україні, повідомила Європейська організація співробітництва операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E).
Європейська комісія привітала цю новину, адже у вересні президент Єврокомісії та голова Міжнародного енергетичного агентства пообіцяли ефективні кроки для допомоги ситуації з енергопостачанням в Україні, серйозно ослабленій через атаки Росії. Ця новина означає, що в критичний зимовий період з Угорщини в Україну надходитиме більше електроенергії, якщо це буде потрібно.
ENTSO-E у повідомленні нагадує: після руйнування кількох електростанцій в Україні та великого дефіциту електроенергії, який очікується взимку в період 2024-2025 років, системні оператори з червня вивчали питання збільшення потужностей експорту електроенергії в Україну та Молдову, зберігаючи при цьому стабільність електроенергетичної системи та безпеку експлуатації в Європі.
Для цього системні оператори спільно оцінювали стан електроенергетичної системи та шукали шляхи максимізації потужностей на цю зиму. Результати розрахунків дозволили системним операторам збільшити ліміт експортної потужності в Україну та Молдову до 2100 мегават (МВт) на цю зиму.
Це означає збільшення на 400 МВт порівняно з показниками.
Наголошується, що це значне збільшення потужностей експорту електроенергії є ще одним свідченням сильної підтримки та солідарності співтовариства операторів європейських систем передачі з населенням України та Молдови.
Ліміт експортної потужності в 2100 МВт буде діяти з 1 грудня 2024 року, а оператори систем передачі зможуть щомісяця переглядати ліміт торгової потужності між ЄС, Україною та Молдовою з березня 2025 року.
Збільшена потужність буде повністю доступна для України та Молдови, окремого розподілу для кожної країни не буде, повідомили в ENSTO-E у відповідь на запитання Reuters. Крістель Верстратен, прессекретар організації, повідомила, що збільшення експортних потужностей є загальними можливостями транскордонної торгівлі Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії.
Кількість буде розподілена відповідно до тих правил, які були узгоджені між операторами систем передачі на кожному кордоні.
Внаслідок жорстких атак Росії на потужності України з виробництва електроенергії та спеки у червні Україна купувала в Угорщини найбільшу кількість електроенергії, порівняно з іншими сусідніми країнами – 42 відсотки. Така ситуація спостерігалася і в липні.
Рішення привітав і департамент Європейської Комісії з енергетичних ринків, який днями також порушив питання щодо збільшення рівня експортних потужностей з ЄС двом країнам.
Угорщина є однією з найкращих країн у новій системі показників Світового банку Business Ready, яка вимірює якість бізнес-середовища. За якістю державних послуг Угорщина посіла 5-те місце, а за ефективністю – 14-те.
У 2023 році Світовий банк відновив рейтинг Business Ready, у рамках якого в першому колі дослідив бізнес-середовище 50 країн. Бралися до уваги нормативно-правова база та державні послуги, що впливають на компанії та ринки. У рейтингу особливе значення було приділено тому, наскільки легко дотримуватися нормативів і наскільки ефективно компанії можуть користуватися державними послугами. Угорщина продемонструвала гарні показники, зокрема в категорії регуляторного рівня, де й отримала найкращий результат серед 50 країн.
Рейтинг Business Ready дає оцінку якості бізнес-середовища для розвитку приватного підприємництва. Публікуючи результати, Світовий банк прагне підтримати реформи економічної політики та оцінює показники окремих країн за допомогою консультацій з урядами й експертами.
Ґрунтується рейтинг на трьох основних категоріях: нормативно-правова база, якість публічних послуг та ефективність дотримання нормативних актів і використання державних послуг.
Угорщина лідирує у двох категоріях. Зокрема у сфері нормативно-правової бази отримала найкращий результат серед 50 країн, за якістю державних послуг посіла 5-те місце, а за ефективністю – 14-те.
Десять напрямів, досліджених під час створення рейтингу, охоплюють усі етапи життєвого циклу компанії та перебування на ринку: від заснування до функціонування та припинення діяльності. Угорщина увійшла до десятки країн із найкращими результатами у восьми з десяти напрямів, зокрема щодо заснування компаній, трудового законодавства та фінансових послуг. Рейтинг охоплює і напрям створення об’єктів, підключення до інженерних мереж, міжнародну торгівлю, оподаткування, вирішення спорів (забезпечення виконання контрактів), регулювання ринкової конкуренції та неплатоспроможності.
📌 Moody's Ratings upgraded 🇨🇾Cyprus' ratings by two-notches!!
On 22/11/2024, @moodysratings proceeded with a #double#upgrade of the credit rating of the Republic of 🇨🇾Cyprus, classifying it for the first time since July 2011 in category A of the credit ratings, specifically in… pic.twitter.com/euSbRNzBwY
Економічне значення Угорщини в Європі ще більше посилюється новиною про те, що BYD будує не лише свій автобусний завод, а й перший європейський завод електромобілів в Угорщині, – повідомив міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Петер Сійярто на своїй сторінці у Facebook.
Міністр додав, що за наявності необхідних дозволів у місті Сегед розпочато будівельні роботи, триває будівництво інфраструктури, й перші моделі BYD можуть зійти з конвеєрів заводу в Сегеді вже наступного року.
«Ми не зупинятимемося на цьому досягненні, оскільки для нас важливо, щоб кожен окремий сегмент автомобільної промисловості, від досліджень до виробництва, був присутній в Угорщині. Ми вже обговорили подальше розширення співпраці між BYD та Угорщиною», – повідомив Сійярто.
Він підкреслив, що майбутнє за електромобілями. Найсильнішою буде економіка тих країн, де побудовані найбільші автозаводи індустрії майбутнього.
