Міністр сільського господарства Угорщини Саболч Бона заявив у соцмережах, що після публікації в п’ятницю увечері в офіційному віснику Magyar Közlöny заборона на імпорт сільськогосподарської продукції з України набула чинності.
Раніше політик думав, що українське зерно не обов’язково загрожуватиме угорським виробникам, але за нинішніх обставин обмежити його ввезення все ж визнали за необхідне. За словами Бони, закінчення терміну дії попередньої заборони, запровадженої ще за уряду «Фідес», створило своєрідну пастку, проте влада вчасно зорієнтувалася і швидко відновила обмеження.
Перелік включає свіже, охолоджене або заморожене м’ясо великої рогатої худоби, свинину, м’ясо овець і кіз, а також харчове м’ясо, субпродукти та тельбухи свійської птиці. Під заборону потрапили свіжі, консервовані чи варені пташині яйця в шкаралупі та заморожені овочі, зокрема сирі, приготовані на пару або зварені у воді.
Серед зернових культур та продуктів їхнього помелу обмеження стосуються м’якої пшениці, жита, ячменю, кукурудзи, гречки, проса, канаркового насіння та інших злаків. До списку внесли пшеничне борошно, борошно із суміші пшениці та жита, інші види зернового борошна, а також зерно, оброблене в інший спосіб (лущене, плющене, у вигляді пластівців, поліроване, різане чи розмелене) та цілі або подрібнені зародки зернових культур, крім рису.
Окрему групу становлять насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене насіння ріпаку чи кользи (за винятком посівного матеріалу), а також рафіновані чи нерафіновані соняшникова, сафлорова, бавовняна, ріпакова, кользова і гірчична олії та їхні фракції без зміни хімічного складу. Замикають перелік хрусткі хлібці, незаморожені овочі, приготовлені або консервовані без оцту чи оцтової кислоти (окрім томатів та їстівних грибів), а також свіжі виноградні вина, зокрема кріплені, та виноградне сусло, за винятком винного оцту.
Саболч Бона також поінформував про реальний вплив українського імпорту на внутрішній ринок країни. В одному з попередніх дописів він зазначив, що хоча занепокоєння стосовно генетично модифікованої продукції мають вирішитися до вересня, зниження цін під впливом українського зерна становлять реальну загрозу в період посухи, тож превентивні заходи є цілком виправданими.
Міністр зауважив, що за нинішнього рівня цін українське зерно фактично не орієнтоване на угорський ринок, а основні обсяги імпорту наразі надходять транзитом через Польщу та Словаччину.
Водночас уряд зобов’язаний зважати на інтереси місцевих тваринників та виробників кормів. Головною ж метою ухваленого рішення Саболч Бона назвав гарантування продовольчої безпеки країни, яка, крім стабільності постачання, насамперед передбачає суворий санітарний та медичний контроль.
Словаччина прагне продовжувати співпрацю з Угорщиною у сфері енергобезпеки. Про це заявив прем’єр-міністр Роберт Фіцо за підсумками телефонної розмови з Петером Мадяром – лідером партії «Тиса», яка перемогла на парламентських виборах в Угорщині.
Фіцо привітав Мадяра з результатом і запросив відвідати Словаччину вже у статусі очільника уряду. Прем’єр наголосив, що словацько-угорські відносини роками залишалися поза політичною конкуренцією, а він особисто зацікавлений у добросусідстві обох народів.
Метою дзвінка, за словами Фіцо, було з’ясувати позицію майбутнього керівництва Угорщини щодо відновлення роботи нафтопроводу «Дружба» та ініціативи ЄС RePowerEU. Нагадаємо: обидві країни оскаржують останню через заборону на імпорт російського газу. Решту питань прем’єр запропонував обговорити під час особистої зустрічі.
«Оскільки Петер Мадяр ще офіційно не обійняв посаду, на мої запитання він відповів загально. Проте стало зрозуміло, що його пріоритетом у відносинах зі Словаччиною є Декрети Бенеша. У цьому питанні наші позиції принципово розходяться», – підсумував Роберт Фіцо.
Європейська служба зовнішніх дій (EEAS) надала відповідь на лист голови Національного банку України Андрія Пишного у справі викрадення Угорщиною коштів Ощадбанку, заявивши, що у ЄС продовжать оцінювати обставини цієї справи.
Як пише „Європейська правда”, лист-відповідь EEAS оприлюднив редактор „Радіо Свобода” з питань Європи Рікард Джозвяк.
9 березня глава НБУ звернувся до європейських інституцій за підтримкою у справі про захоплення Угорщиною українських інкасаторів Ощадбанку та конфіскації готівки та золота, які вони перевозили.
У листі-відповіді Пишному Європейська служба зовнішніх дій зазначає, що цей випадок, „як видається”, пов’язаний із питаннями боротьби з відмиванням грошей. Зазначимо, що це було офіційною версією угорської влади, якою вона виправдала конфіскацію коштів Ощадбанку.
В ЄС відзначають, що хоч обставини інциденту є „прикрими”, однак європейське законодавство не регулює компетенції національних правоохоронних органів, зокрема щодо можливого арешту активів.
У відомстві також заявили, що будь-які заходи, що обмежують рух капіталу між державами-членами ЄС та третіми країнами, мають бути обґрунтовані законними суспільними інтересами та бути пропорційними до поставленої мети.
„Служби Комісії та Європейська служба зовнішніх справ (EEAS) продовжують оцінювати цю справу, також у світлі додаткової інформації, нещодавно отриманої від українських органів влади”, – додали в листі.
Уряд запроваджує граничні ціни на бензин і дизельне пальне, повідомив прем’єр-міністр Угорщини на своїй сторінці у Facebook.
Максимальна вартість бензину становитиме 595 форинтів за літр, дизеля – 615 форинтів. Роздрібні продавці не мають права перевищувати ці показники.
«Ми відкриваємо державні резерви, щоб гарантувати стабільність постачання», – наголосив очільник уряду.
Скористатися пільговою ціною, яка поширюється лише на транспортні засоби з угорською реєстрацією, зможуть приватні особи, фермери, перевізники та підприємці. Обмеження набули чинності сьогодні опівночі.
Віктор Орбан пояснив це рішення стрімким зростанням світових цін на нафту, яке через війну та українську нафтову блокаду вплинуло й на Угорщину. Оскільки пальне дорожчає по всій Європі, уряд вирішив захистити угорські сім’ї та бізнес, заявив прем’єр-міністр.
З 18 лютого 2026 року Угорщина переходить на застосування Фази 6 NCTS та Системи контролю імпорту ICS2. Це означає, що тепер додатково до українських декларацій Т1 для в’їзду на територію Європейського Союзу через Угорщину обов’язково потрібно подавати Загальну декларацію прибуття (ENS) через систему ICS2.
Водночас в Угорщині діятиме перехідний період до 15 березня 2026 року, протягом якого ENS ще прийматимуться через стару систему ICS. Після цієї дати всі ENS будуть прийматися тільки через ICS2.
Рекомендуємо врахувати дану інформацію при плануванні маршрутів через територію Угорщини.
Про це повідомляє Державна митна служба України.
[type] => post [excerpt] => З 18 лютого 2026 року Угорщина переходить на застосування Фази 6 NCTS та Системи контролю імпорту ICS2. Це означає, що тепер додатково до українських декларацій Т1 для в’їзду на територію Європейського Союзу через Угорщину обов’язково потрібно под... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1771345740 [modified] => 1771343697 ) [title] => До уваги експортерів: з 18 лютого 2026 року Угорщина переходить на NCTS [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=68342&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 68342 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 68341 [image] => Array ( [id] => 68341 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/170220261771336403.jpeg [original_lng] => 338013 [original_w] => 1794 [original_h] => 1800 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/170220261771336403-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/170220261771336403-300x300.jpeg [width] => 300 [height] => 300 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/170220261771336403-768x771.jpeg [width] => 768 [height] => 771 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/170220261771336403-1021x1024.jpeg [width] => 1021 [height] => 1024 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/170220261771336403-1531x1536.jpeg [width] => 1531 [height] => 1536 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/170220261771336403.jpeg [width] => 1794 [height] => 1800 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/170220261771336403.jpeg [width] => 1794 [height] => 1800 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_thumbnail_id] => 68341 [_parental_post_id] => 31844 [_edit_lock] => 1771419442:2 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 298 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 750163892000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 240 [1] => 61 ) [tags_name] => Array ( [0] => експорт [1] => Угорщина ) ) [5] => Array ( [id] => 67429 [content] =>
Між угорською нафтовою компанією «Mol» та російською «Газпромнефть» досягнуто угоди про купівлю контрольного пакету акцій сербської нафтової компанії (NIS). Умови угоди про купівлю будуть передані й американському керівництву, повідомила міністр енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович.
Згідно з контрактом, Сербія збільшить свою поточну частку в керівництві компанією ще на 5 відсотків, відтак частка держави в NIS перевищить третину акцій.
«Mol» придбав 56-відсоткову частку росіян у NIS, частина власності буде передана Об’єднаним Арабським Еміратам.
Можливість продажу NIS виникла після того, як США в жовтні запровадили санкції проти російського енергетичного сектору. У результаті цих заходів припинилися постачання сирої нафти з Хорватії трубопроводом Janaf, а також припинилося виробництво на заводі в Панчеві – єдиному нафтопереробному заводі Сербії. Структура власності сербської компанії тісно пов’язана з Росією.
«Газпром» безпосередньо володіє 11,1 відсотка акцій, а його дочірня компанія «Газпромнафта» – ще 44,9 відсотка. Тим часом Сербії належить 29,9 відсотка компанії. Решта акцій розподіляється між дрібними інвесторами та співробітниками компанії. Ця складна структура власності пояснює, чому майбутнє NIS стало ключовим питанням не лише в Сербії, а й на енергетичному ринку всього регіону.
Ставки угоди виходять далеко за рамки лише купівлі, враховуючи, що на кону – функціонування єдиного нафтопереробного заводу Сербії, постачання палива в регіоні та реорганізація енергетичних потоків. Таким чином, MOL і Угорщина отримують не лише стратегічний актив, але й можуть стати ключовим гравцем у сфері енергетичної безпеки Центральної Європи з вагою та простором для маневру, яких раніше не мав жоден інший регіональний гравець.
Незважаючи на дипломатичну напруженість, Угорщина продовжує розглядати Україну як важливого торговельного партнера, що також відображається в даних про товарообіг, – йдеться в аналітичному звіті видання Oeconomus.
Угорський експорт до України в останні роки продовжував зростати, минулого року він зріс на 11,2 процентні пункти в річному вимірі. Переважну більшість угорського експорту становлять енергоносії (пальне, рафінована нафта), електронне обладнання, а також транспортні засоби (легкові автомобілі).
Високою є також частка ліків, що постачаються з Угорщини, вона становила 7,6% від загального обсягу експорту до України. З України до Угорщини в основному постачаються електронне обладнання (електричні опалювальні прилади 20,7%), кукурудза (14,3%), соя (3,63%) та пиломатеріали (3,4%).
Вартість українського імпорту в 2024 році досягла найнижчого рівня, що пояснюється ускладненням роботи української промисловості та сільського господарства через війну. Все це відбивається і на вартості імпорту до нас: якщо в 2022 році, в перший рік війни, імпорт українських товарів був надзвичайно високим і становив 2512 млн євро, то в 2023 році він становив лише 1297 млн євро, а в 2024 році — 818,2 млн євро.
З огляду на атаки на промислові об’єкти в Україні, а також на нестачу робочої сили, ускладнені умови роботи промисловості, без перемир’я або укладення миру очікується подальше погіршення загальних показників зовнішньої торгівлі України, тож імпорт до Угорщини може продовжити зменшуватися, зазначають в аналітичному центрі.
За даними звіту швейцарського багатонаціонального інвестиційного банку UBS, опублікованого Euronews, за останні два роки найбільше в Європі зросли статки громадян Угорщини.
Чистий капітал мешканців європейських країн має значні відмінності і змінюється з року в рік, повідомляє Euronews на основі опитування UBS. Згідно з глобальним звітом фінансової установи про стан багатства на 2025 рік, який охоплює період з початку 2023-го до кінця 2024-го, багатство дорослих осіб у більшості європейських країн зросло, але в деяких зменшилося.
Беручи до уваги медіану та середнє значення, UBS опублікував дані про зміну в стані багатства, виміряного в місцевій валюті та скоригованого з огляду на інфляцію. Як зазначає Euronews, медіана вважається більш релевантною, оскільки на відміну від середнього значення вона менш схильна до впливу екстремальних значень.
Повідомляється, що в Угорщині спостерігалося найвище реальне зростання медіанного багатства на одного дорослого: у 2023–2024 роках воно збільшилося на 18,6%.
Зростання медіанного багатства в деяких інших європейських країнах становило 15% або вище, зокрема в Литві (16,9%), Швеції (15,3%), Італії та Латвії (по 15%). Якщо розглянути п’ять найбільших економік Європи, то після Італії найнижче зростання багатства спостерігалось у Великій Британії (5,3%). Посередині розташувалися Франція (10,3%), Німеччина (9,5%) та Іспанія (9%).
Що стосується середнього показника, то Угорщина (6,5%) посіла 16-те місце з 38 країн у рейтингу, до якого ввійшли також держави за межами Європи. За даними Euronews, середній показник демонструє зовсім іншу картину, ніж медіана. У кількох країнах спостерігалося зниження багатства на душу населення: це стосувалося Бельгії, росії, Люксембургу, Великої Британії, Естонії, Франції та Туреччини.
