Цьогоріч український ринок новорічних дерев демонструє стійку тенденцію до зменшення – скорочується як кількість заготовлених дерев, так і попит з боку покупців. На тлі війни та зміни екологічних уподобань українці купують живі ялинки дедалі рідше.
У цьому сезоні лісгоспи запланували до реалізації 991 тис. новорічних дерев, що на 8% менше, ніж торік. Проте реальний попит скорочується ще відчутніше: станом на середину грудня 2025 року було продано лише 39,9 тис. ялинок. Це на 11% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Для порівняння, динаміка падіння ринку за останні роки виглядає так:
У сезоні 2024–2025 реалізація впала на 38% порівняно з попереднім роком.
Порівняно з сезоном 2022–2023 продажі скоротилися майже на чверть.
Традиційно найбільші обсяги хвойних заготовляють у двох областях:
Вінниччина – 187 тис. дерев (19% ринку).
Житомирщина – 142 тис. дерев (14% ринку).
Житомирська область також залишається осередком вирощування хвойних — тут під ці потреби відведено 640 га земель. Загалом по Україні площа плантацій становить 2753,5 га, що на 35% менше, ніж у довоєнному 2021 році. Особливо велике скорочення відбулося на Івано-Франківщині: з 9,6 га до лише 1,7 га.
Разом із легальним ринком зменшується і кількість самих дерев у розсадниках: з 12,4 млн у 2021 році до 7,8 млн нині.
Позитивним моментом є різке зменшення незаконних вирубок. Станом на початок грудня 2025 року зафіксовано лише 34 випадки браконьєрства (третина з яких – на Харківщині). Для порівняння, минулого сезону було виявлено 328 таких порушень.
Кабінет міністрів ухвалив зміни до порядку здійснення оборонних закупівель. Також уряд виділив додаткові 3,1 млрд гривень на фінансування оборонних потреб.
Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко у Telegram.
“Спрямовуємо 3,1 млрд грн Міністерству оборони України на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки”, – повідомила прем’єр.
За її словами, їх вдалось зекономити за січень-грудень цього року за рахунок скорочення видатків.
Крім того, уряд запроваджує довгострокові контракти для оборонних закупівель. Відтепер державні замовники можуть укладати контракти на весь виробничий цикл – від розробки й виробництва до ремонту та відновлення. Потреби формуватимуться не лише на поточний рік, а й на два наступні бюджетні періоди, що забезпечує прогнозованість для війська та стабільність для виробників.
Окремо уряд оновив механізм передоплати – її обсяг і строки прив’язані до етапів виконання робіт.
“Це дозволяє фінансувати виробництво ритмічно, без зупинок і касових розривів, а також запускати нові виробничі потужності”, – пояснила Свириденко.
Питання довгострокових контрактів для оборонної промисловості тривалий час залишалося одним із ключових для українських виробників. Короткострокові замовлення ускладнювали інвестиції, локалізацію та масштабування виробництва.
З січня 2026 року зарплати педагогів виростуть на 30%, повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
“Для реалізації рішення у бюджеті вже передбачене фінансування на перші 8 місяців 2026 року”, – написала вона.
Свириденко додала, що 91,8 млрд гривень освітньої субвенції розподілено між місцевими бюджетами. Ще 21,4 млрд гривень переспрямовано для коректного забезпечення підвищення без збільшення загальних видатків держбюджету.
Крім того, з вересня 2026 року передбачено підвищення заробітної плати освітянам ще на 20%.
А у період з січня по серпень 2026 року понад 409 тис. педагогів отримуватимуть щомісячні доплати за роботу в несприятливих умовах праці. З них 25,5 тис. працюють у прифронтових громадах. Для цього передбачено 10,37 млрд гривень у межах бюджету Міносвіти.
В Україні запровадили нові правила продажу ліків, які передбачають зміни у фармацевтичному секторі, включно з розширенням доступу до медикаментів на автозаправних станціях. Рішення спрямоване на здешевлення препаратів і забезпечення їх доступності навіть у складних умовах.
Про прогрес реформи повідомляє Міністерство охорони здоров’я на своїй офіційній сторінці Facebook у п’ятницю, 26 грудня.
Серед нововведень варто виділити дозвіл на роздрібну торгівлю безрецептурними ліками в приміщеннях АЗС. Як йдеться в повідомленні МОЗ, такий крок покликаний допомогти громадянам отримувати необхідні препарати в ситуаціях, коли традиційні аптеки недоступні, наприклад, через перебої з електропостачанням. Для реалізації ліків на заправках необхідно дотримуватися кількох умов: мати ліцензію, облаштувати спеціальну зону для зберігання медикаментів і забезпечити контроль якості препаратів уповноваженим фармацевтом. Торгівлю через вендингові автомати також дозволено за умови дотримання встановлених стандартів.
Також уряд впровадив нові правила для аптек при медичних закладах. Відтепер вони зобов’язані продавати тільки ті препарати з однаковою активною речовиною, які мають найнижчі три ціни за Національним каталогом. Цей захід спрямований на боротьбу з практикою продажу дорогих імпортних ліків замість доступних альтернатив, забезпечуючи прозору цінову політику.
Для вирішення проблеми кадрового дефіциту у сільській місцевості та прифронтових територіях уряд спростив вимоги до персоналу. Тепер видавати ліки без права їх виготовлення можуть фахівці з освітою “Медсестринство”, які завершили спеціалізовані курси за напрямом “Фармація”. Це дозволить аптекам у маленьких громадах працювати стабільно, навіть при нестачі провізорів.
На додачу до цих змін уряд запровадив нові правила співпраці між виробниками медикаментів та аптеками. Національний каталог цін ліквідує можливість прихованого підвищення вартості препаратів через маркетингові послуги, які часто нав’язують як обов’язкову умову. Виробники отримають рівні умови для просування продукції, що сприятиме популяризації доступних українських ліків та впорядкуванню цінової політики.
Швеція – другий найбільший донор Фонду після Німеччини.
Тепер загальний обсяг внесків SIDA до Фонду становить 203,08 мільйони євро. З них 44,68 млн євро надійшли на окремий спеціальний рахунок для гарантування ядерної безпеки.
Завдяки допомозі Швеції закуплено обладнання для проєкту з розбудови розподіленої генерації в одному з найбільш енергодефіцитних регіонів України. Також за кошти SIDA закуплено важливе обладнання для НЕК Укренерго й операторів систем розподілу Херсонської, Запорізької та Чернігівської областей.
Станом на 25 грудня у Фонд надійшли грантові кошти у понад 1,521 млрд євро, і з них протягом грудня – 258 мільйонів євро нових внесків.
У відомстві запевнили, що за кошти Фонду закуповується обладнання, запасні частини та інші матеріали, необхідні для відновлення і стабілізації роботи енергосистеми України після російських атак.
Головною проблемою українського енергоринку на сьогодні є борги на балансуючому ринку та взаємна заборгованість між ключовими його учасниками.
Як пише РБК-Україна, про це заявив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Насамперед, за його словами, мова йде про НЕК “Укренерго”, постачальників та виробників з відновлюваних джерел енергії.
Як пояснив експерт, на тлі загальної ситуації в галузі саме боргова криза створює найбільші ризики для стабільної роботи ринку електроенергії.
“Ну, порівняно з загальним. Це не головна проблема на сьогодні. Головна проблема – це борги на балансуючому ринку, це борги перед компанією “Укренерго” і з боку постачальників, і також борги перед “зеленою” генерацією, тобто компанією відповідно “Укренерго”, – зазначив Омельченко.
Він підкреслив, що мова йде не про окремі борги, а про системну взаємну заборгованість, яка накопичується між усіма сегментами ринку.
“Величезна взаємна заборгованість, так звана. Вона складає зараз понад 40 млрд гривень”, – наголосив експерт.
Дев’ятий пункт проєкту плану з припинення війни в Україні передбачає створення кількох фондів для вирішення питань відновлення української економіки, метою буде залучення $800 млрд за рахунок акціонерного капіталу, грантів, боргових зобов’язань, внесків приватного сектору, щоб допомогти Україні повністю реалізувати свій потенціал, повідомив президент України Володимир Зеленський.
“800 мільярдів доларів – це наша загальна оцінка втрат від цієї російської війни. Це те, про що ми говоримо з партнерами”, – сказав Зеленський під час зустрічі з журналістами у вівторок.
Згідно з підпунктом А дев’ятого пункту, США та європейські країни створять фонд капіталу і грантів з цільовим розміром $200 млрд для прозорого та ефективного інвестування в Україну. Однак президент, зазначив, що цільовий розмір у $200 млрд є предметом для розмови, оскільки невідомо, чи погодиться Європа.
“Бо коли ми кажемо 200 – Америка з Європою. Тобто Америка має на увазі: вони – 100 і Європа – 100. Ми до кінця не знаємо, як буде. Ми бачимо перемовний процес України і США, і також радників з національної безпеки деяких держав. Але вони за Європу ще їх позицію повністю по всьому не сказали, і це може змінитись”, – пояснив президент України.
Згідно з підпунктом B, для післявоєнної відбудови України буде застосовано широкий спектр капіталовкладень та інших фінансових інструментів. Глобальні інституції з відбудови використовуватимуть механізми для посилення та сприяння цим зусиллям.
У підпункті С йдеться про те, що Україна впроваджує найкращі світові стандарти для залучення прямих іноземних інвестицій.
Згідно з підпунктом D, Україна залишає за собою право на компенсацію за завдані збитки, розповів Зеленський.
[type] => post
[excerpt] => Дев’ятий пункт проєкту плану з припинення війни в Україні передбачає створення кількох фондів для вирішення питань відновлення української економіки, метою буде залучення $800 млрд
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1766662680
[modified] => 1766659853
)
[title] => Україна оцінює втрати від агресії РФ у $800 млрд – Зеленський
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=66759&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 66744
[uk] => 66759
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 66745
[image] => Array
(
[id] => 66745
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/zelenszkij-52.jpg
[original_lng] => 55388
[original_w] => 630
[original_h] => 360
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/zelenszkij-52-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/zelenszkij-52-300x171.jpg
[width] => 300
[height] => 171
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/zelenszkij-52.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/zelenszkij-52.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/zelenszkij-52.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/zelenszkij-52.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/zelenszkij-52.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 473
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 66745
[_edit_lock] => 1766652654:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_4a2bdaf84abf4268fb0be2956fd88197] =>
Ukraine’s Khmelnytskyy and Rivne NPPs reduce power following targeted attacks on electrical substations that further challenge grid stability, Director General @rafaelmgrossi said. DG Grossi reiterates call for military restraint to prevent nuclear accident. pic.twitter.com/75IOPm1Ju0
— IAEA - International Atomic Energy Agency ⚛️ (@iaeaorg) December 23, 2025
Уряд України схвалив середньострокову стратегію управління державним боргом на період 2026-2028 років, визначивши пріоритети боргової політики в умовах війни та шляхи мінімізації фінансових ризиків.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.
Стратегія передбачає кілька основних напрямків роботи на наступні три роки. Насамперед, Україна нарощуватиме обсяги грантів та неборгового фінансування держбюджету. Також планується зменшення боргових ризиків шляхом здешевлення боргу, продовження термінів його погашення та покращення структури заборгованості.
Як зазначається, також керівництво країни підтримуватиме відносини з інвесторами та розвиватиме внутрішній ринок облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).
«Україна продовжує працювати над зменшенням ключових боргових ризиків. Ризик рефінансування знижується завдяки подовженню строків обігу ОВДП, залученню пільгових ресурсів та проведенню операцій з управління боргом», – йдеться у повідомленні.
Згідно зі Стратегією, валютний ризик залишається найбільш відчутним через високу частку боргу в іноземній валюті, тому стратегічним пріоритетом стане поступове збільшення частки гривневих запозичень у довгостроковій перспективі.
За даними відомства, процентний ризик наразі є мінімальним завдяки великій частці довгострокового пільгового боргу з фіксованою процентною ставкою.
При цьому повідомляється, що ризики за умовними зобов’язаннями також контролюються: обсяг кредитів під державні гарантії зменшується, а реструктуризація державних контрактів нещодавно завершилася.
«Ухвалення стратегії є важливим кроком для фінансової стійкості України, оскільки забезпечує передбачуваність боргової політики, посилює довіру міжнародних партнерів та інвесторів і формує чіткі орієнтири для управління державним боргом у воєнних умовах», – додали у міністерстві.
Ukraine’s Khmelnytskyy and Rivne NPPs reduce power following targeted attacks on electrical substations that further challenge grid stability, Director General @rafaelmgrossi said. DG Grossi reiterates call for military restraint to prevent nuclear accident. pic.twitter.com/75IOPm1Ju0
— IAEA - International Atomic Energy Agency ⚛️ (@iaeaorg) December 23, 2025
Генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко заявив, що попри всі обстріли компанія не збирається здаватися і продовжить відновлювати пошкоджене російськими обстрілами обладнання.
Як пише РБК-Україна, про це він заявив в інтерв’ю ВВС.
„За всі ці роки з 2014-го і початку повномасштабного вторгнення, коли вони (росіяни – ред.) бʼють по цивільній інфраструктурі – ми ніколи не здавалися. І зараз, попри всі виклики, ми не здамося”, – сказав він.
Тімченко зазначив, що електромережі ДТЕК зазнають обстрілів щодня, але він додав, що ДТЕК робить все можливе, щоб відновити пошкоджене обладнання.
Очільник ДТЕК наголосив, що неможливо все повністю відновити через масштаб руйнувань.
Для України ця зима є найважчою з початку повномасштабного вторгнення. У низці регіонів населення перебуває без світла по 15-20 годин на добу.
Про це заявив генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко, повідомляє Bloomberg.
За його словами, з вересня цього року ворог атакував електростанції ДТЕК понад шість разів, а понад 50% енергетичних потужностей компанії були пошкоджені або зруйновані. Росіяни обстрілюють не лише виробництво й передачу електроенергії, а й газову інфраструктуру та видобуток вугілля.
Тимченко підкреслив, що головна проблема зараз – брак обладнання: трансформаторів, генераторів та турбін, і немає часу запустити їхнє виробництво цієї зими. Для вирішення ситуації команди ДТЕК подорожують Європою у пошуках вживаного обладнання для ТЕС.
Генеральний директор підсумував, що українські енергетики сьогодні потребують трьох речей: ефективної протиповітряної оборони, вживаного обладнання для ремонту та фінансування на його придбання.
