Засідання відкрив премʼєр-міністр Денис Шмигаль. На зустрічі були присутні представники 19 країн, серед яких США, Велика Британія, Франція, Італія, Канада, Швеція, Нідерланди, а також Європейський Союз, який був представлений двома Генеральними директоратами – DG GROW та DG NEAR.
„Це перша нагода, коли за одним столом вдалось зібрати таку кількість Спецпредставників з відновлення для діалогу з Урядом щодо координації по пріоритетних задачах в сфері відбудови та економічного зростання”, – зазначили в Мінекономіки.
На зустрічі також обговорювався і економічний блок питань: зокрема, пріоритети в сфері залучення інвестицій, розвиток В2В контактів, покращення регуляторного середовища для бізнесу, розвиток торгівлі та експортного потенціалу українських переробних підприємств.
„…Ми бачимо, що іноземний бізнес зацікавлений інвестувати не тільки у великі, а й в менші проєкти, тому вже зараз працюємо над диференційованими механізмами страхування, які б були доступними в тому числі для МСБ”, – підкреслив перший заступникмМіністра економіки Олексій Соболев.
Як зазначили представники Директоратів ЄС, найкращі амбасадори залучення інвестицій в Україну – це ті іноземні і міжнародні компанії, які продовжують працювати в Україні та заходять з новими проєктами. Так, створення Єдиного портфелю публічних проєктів і загалом реформа управління публічними інвестиціями в Україні надає зручні можливості для міжнародних партнерів.
Спецпредставник США Річард Верма подякував Уряду за активну готовність до співпраці з донорською спільнотою і наголосив, що обороноздатність та економічний розвиток нерозривно повʼязані, тому дуже важливо інвестувати в Україну, не чекаючи завершення війни.
Учасники також розглянули питання страхування виробництва, рекомендації Business Advisory Council та диверсифікацію ризиків на території України.
У 2024 році Україна отримала від США вже 825 мільйонів євро на відновлення енергетики.
Про це заявила тимчасова повірена у справах США при ОБСЄ Кетрін Брукер під час чергового засідання Постійної ради цієї організації у четвер у Відні, передає Укрінформ.
„У 2022 та 2023 роках гуманітарні потреби України значно зросли протягом найхолодніших зимових місяців. Ця зима може стати найтяжчою. Щоб допомогти вирішити найбільш нагальні потреби протягом наступного року, Сполучені Штати у вересні оголосили про виділення 325 млн дол. нової допомоги для енергетичної інфраструктури України”, – зазначила повірена.
За її словами, ця допомога буде спрямована на ремонт і відновлення українських енергетичних об’єктів, пошкоджених російськими атаками, забезпечення аварійного резервного живлення для критично важливих послуг, таких як водо- і теплопостачання, а також на посилення фізичної безпеки об’єктів критичної інфраструктури.
„Це – на додаток до 500 млн дол., про які ми оголосили на Саміті миру щодо України в червні”, – додала Брукер.
Вона підкреслила, що Сполучені Штати не лише підтримають Україну та її народ протягом наступної зими, „але й разом з нашими партнерами притягнемо Росію до відповідальності за людські та економічні втрати, спричинені її атаками”. „Росія заплатить за завдані нею збитки”, – запевнила тимчасова очільниця американської місії при ОБСЄ.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із місією Міжнародного валютного фонду, яка продовжує роботу в Києві, що, за словами прем’єра, сприяє кращому розумінню фінансових потреб країни.
Про це він повідомив у Телеграм у четвер, 14 листопада.
Глава уряду зауважив, що за результатами попереднього етапу переговорів Україна завершила п’ятий перегляд програми розширеного фінансування EFF наприкінці жовтня, виконавши всі структурні маяки для наступного етапу. Тож, з огляду на це, українська сторона очікує отримати черговий транш від МВФ у розмірі 1,1 мільярда доларів наприкінці грудня.
Під час зустрічі обговорили реалізацію реформ, закладених у меморандумі співпраці з МВФ, а також прогрес, якого досягла Україна у виконанні поставлених вимог. За словами Шмигаля, МВФ високо оцінює досягнення України на цьому шляху.
Також були порушені питання макрофінансової стабільності та необхідності зовнішнього фінансування. За словами прем’єра, уряд підготував проєкт держбюджету до другого читання і має чітке уявлення щодо покриття ключових видатків, спираючись на підтримку МВФ, Світового банку, США та ЄС, зокрема через програму Ukraine Facility та інструмент ERA.
Єврокомісія схвалила виділення 4 млрд євро макрофінансової допомоги Україні у межах програми Ukraine Facility.
Про це повідомила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн в соцмережі X в четвер, 14 листопада.
„Єврокомісія дала зелене світло на новий платіж у розмірі 4 млрд євро з Ukraine Facility. Наближається 1000-й день жорстокої війни, яку веде Росія, і ми допоможемо підтримати українську державу, поки вона бореться за виживання. Ми тут надовго”, – написала фон дер Ляєн.
Тепер виділення коштів має затвердити Рада Євросоюзу.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль вже подякував Єврокомісії.
„Вдячний за непохитну підтримку ЄС та Європейської комісії. Позитивна оцінка ЄК щодо виділення Україні €4,1 млрд у рамках Ukraine Facility, що загалом становить €16,1 млрд у 2024 році, підкреслює наші успіхи у виконанні всіх умов, закріплених у Плані для України”, – написав він у мережі Х.
За його словами, ця допомога зміцнює макроекономічну стабільність України, поки впроваджуються важливі реформи.
11 листопада керівництво Міністерства фінансів України, Національного банку України та експерти Міжнародного валютного фонду розпочали обговорення щодо шостого перегляду програми Механізму розширеного фінансування (EFF).
Україну представляють на обговореннях міністр фінансів Сергій Марченко, його перший заступник Міністра фінансів Денис Улютін, заступники Юрій Драганчук, Ольга Зикова, Світлана Воробей та урядовий уповноважений з питань управління державним боргом Юрій Буца.
За інформацією Мінфіну, місія МВФ триватиме протягом наступних днів у Києві.
До шостого перегляду Україна має виконати чотири структурні маяки:
здійснити огляд довоєнних політик та практик середньострокового бюджетного планування;
оцінити фінансові ризики для фінансової стабільності та підготувати план дій для різних сценаріїв;
оцінити фінансовий стан підприємств централізованого теплопостачання;
розробити політику управління державною власністю у державних підприємствах, політику дивідендів і стратегію приватизації.
Якщо перегляд буде успішним, Україна отримає від МВФ новий транш у розмірі $1,1 млрд.
Наразі до держскарбниці України вже надійшли шість траншів у межах програми МВФ EFF загальним обсягом близько 8,7 млрд доларів із 15,6 млрд доларів США, які передбачені програмою.
Міністерство оборони України та міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України уклали низку імплементаційних угод з Міністерством оборони Данії. Вони передбачають низку закупівель в українських оборонних компаній на загальну суму приблизно 535 млн євро.
Як йдеться у повідомленні Міноборони, документи фіналізують домовленості, зафіксовані в Листі про наміри, який був підписаний наприкінці вересня в Києві. Джерелами фінансування є уряди Данії, Швеції та відсотки від заморожених російських активів.
За результатами угод українські виробники озброєння та техніки як державні, так і приватні поставлять ЗСУ самохідні артилерійські установки, ударні безпілотники, протитанкову зброю, ракетне озброєння.
„Ми цінуємо, що Данія показує приклад у розвитку оборонного комплексу України. Це дозволить пришвидшити постачання необхідного озброєння нашим військовим, водночас зміцнюючи українську економіку в умовах російської агресії”, – підкреслив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін.
Завдяки ”данській моделі”, яка передбачає пряме фінансування виробників, Україна вже отримала 50 млн євро. За ці кошти було профінансовано виробництво самохідних артилерійських установок «Богдана» для ЗСУ.
[type] => post [excerpt] => Міністерство оборони України та міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України уклали низку імплементаційних угод з Міністерством оборони Данії. Вони передбачають низку закупівель в українських оборонних компаній на загальну суму... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1731324660 [modified] => 1731323177 ) [title] => Україна уклала низку угод із Данією на закупівлю зброї на близько 535 млн євро [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=54520&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 54600 [uk] => 54520 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 54521 [image] => Array ( [id] => 54521 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-69.png [original_lng] => 363570 [original_w] => 720 [original_h] => 450 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-69-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-69-300x188.png [width] => 300 [height] => 188 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-69.png [width] => 720 [height] => 450 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-69.png [width] => 720 [height] => 450 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-69.png [width] => 720 [height] => 450 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-69.png [width] => 720 [height] => 450 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-69.png [width] => 720 [height] => 450 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1731315977:8 [_thumbnail_id] => 54521 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 735 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 7001 [1] => 8130 [2] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => Данія [1] => зброя [2] => Україна ) ) [7] => Array ( [id] => 54488 [content] =>
З 2025 року вчителі отримуватимуть щомісячні доплати до заробітної плати. У вересні ця сума ще збільшиться.
Про це повідомив голова українського уряду Денис Шмигаль під час засідання.
За словами Шмигаля, вже з 1 січня 2025 року буде запроваджено щомісячну „вчительську доплату” у розмірі 1000 гривень „на руки”.
Водночас з 1 вересня виплати збільшать до 2 тисяч гривень „на руки” кожному вчителю.
„Це рішення є частиною нашої підтримки тим, хто сьогодні навчає і виховує молодь, яка будуватиме майбутнє України. Ми вдячні українським педагогам та вчителям за вашу самовіддану роботу, завдяки Вам, навіть попри війну, сотні тисяч наших дітей можуть продовжити навчання та отримати якісну освіту”, – пояснив він.
Україна за сприяння Великої Британії створила новий підрозділ для кращого впровадження політики в сфері енергетики та клімату, які сприятимуть економічному розвитку України та інтеграції до ЄС – Офіс зеленого переходу.
Як повідомили у пресслужбі Мінекономіки, відкривали Офіс перша віцепрем’єр-міністерка України – міністерка економіки України Юлія Свириденко та Посол Великої Британії в Україні Мартін Харріс.
Офіс працюватиме як незалежний консультативно-дорадчий орган при Міністерстві економіки України, що допомагатиме впроваджувати реформи у сфері зеленого переходу, енергетичної та кліматичної політики України.
Сторони також підписали Меморандум між Міністерством закордонних справ, у справах Співдружності та розвитку Великої Британії та Міністерством економіки України щодо налагодження посиленої співпраці для впровадження Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК) до 2030 року.
Як зазначила Юлія Свириденко, Офіс підтримуватиме зусилля Міністерства економіки із впровадження політики у сфері енергетики і клімату та тих кроків, які потрібні для вступу в ЄС й досягнення цілей декарбонізації.
Національний план з енергетики та клімату до 2030 року є дорожньою картою, яка об’єднує всі кліматичні та енергетичні політики. Він спрямований на системну трансформацію української економіки та є важливою частиною євроінтеграційного процесу. Цей план розроблений відповідно до вимог Регламенту ЄС та з урахуванням найкращих практик країн–членів Євросоюзу.
Завдяки реалізації Національного плану з енергетики та клімату Україна прагне:
скоротити викиди парникових газів на 65% порівняно з рівнем 1990 року;
досягти 27% частки відновлюваних джерел енергії у загальному кінцевому енергоспоживанні;
поглибити диверсифікацію джерел і шляхів постачання енергоресурсів – не більше 30% від одного постачальника.
За попередніми оцінками, для реалізації цілей НПЕК потрібні значні інвестиції — понад 40 млрд доларів лише до 2030 року. Тому на реалізацію плану потрібно залучити приватні та публічні фінансові ресурси.
„Наша співпраця з міжнародними партнерами може стати ключовою в реалізації конкретних програм з підтримки декорбанізації України. У нас є перелік інструментів для організації прозорого та скоординованого залучення інвестицій”, – зазначив Перший заступник міністра економіки Олексій Соболев.
Офіс зеленого переходу має стати одним із інструментів для комунікації та співпраці всіх зацікавлених сторін для реалізації амбітних цілей в сфері енергетики, клімату та економіки в цілому.
Офіс зеленого переходу є незалежним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві економіки України, який допомагає впроваджувати реформи у сфері зеленого переходу, енергетичної та кліматичної політики України. Офіс зеленого переходу здійснює свою діяльність за фінансової підтримки Агенції Великої Британії з міжнародного розвитку та імплементується ГО «ДІКСІ ГРУП».
У Національному банку України не відкидають впровадження нових податкових ініціатив у разі виникнення додаткових потреб бюджету.
Про це йдеться у звіті Національного банку України за жовтень 2024 року, пише ЕП.
Так, в основі припущень макропрогнозу – проєкт законодавчих змін щодо підвищення ставок окремих податків (зокрема військового збору, податку на прибуток банків та небанківських фінансових установ та інші) та ухвалені раніше зміни щодо перегляду ставок акцизних податків.
Як ідеться у звіті, у разі виникнення додаткових потреб бюджету джерелом їхнього покриття можуть бути підвищення ставок чинних чи введення нових податків.
Такі ініціативи, за даними Нацбанку, можуть мати різний вплив на інфляцію, залежно від їхніх параметрів.
Зазначається, що потенційне зростання податків на споживання (зокрема ПДВ) містить більше короткострокових проінфляційних ризиків, оскільки їхнє підвищення одразу відобразиться на споживчих цінах.
Також у Нацбанку зазначили, що прямі податки мають здебільшого нейтральний ефект, оскільки проінфляційний вплив від більших бюджетних видатків компенсує обмеження приватного споживання.
