Держава профінансує плани стійкості регіонів і розширить підтримку енергетичних проєктів.
На реалізацію Планів стійкості регіонів держава спрямує 67,8 млрд грн завдяки змінам до державного бюджету, які підтримала Верховна Рада. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко за результатами засідання Координаційного центру у п’ятницю, 12 червня.
Ще 9,6 млрд грн на реалізацію проєктів передбачили місцеві бюджети.
Водночас уряд працює над залученням додаткового міжнародного фінансування.
Перший цикл заслуховування регіонів щодо виконання Планів стійкості завершено. Найкращі результати, за словами глави уряду, наразі демонструють Рівненська, Житомирська та Черкаська області.
Також уряд розширює програми підтримки населення та бізнесу в межах підготовки до опалювального сезону. Зокрема, для великого та середнього бізнесу доступне фінансування проєктів розподіленої генерації під 10% річних на суму до 25 млн євро.
Для малого та середнього бізнесу діють кредити до 250 млн грн у межах програми 5-7-9%, а також позики до 10 млн грн під 0% на придбання генераторів і газових установок.
Крім того, Кабмін запускає нові конкурси на будівництво 1505 МВт генеруючих потужностей та продовжує програму СвітлоДім. Нині підтримку в її межах отримали понад 2 тис. багатоквартирних будинків. До кінця року програмою планують охопити 3,6 тис. будинків.
Уряд змінив підхід до фінансування захисту критичної інфраструктури у регіонах. Зокрема, для прифронтових областей зменшили частку співфінансування, щоб пришвидшити підготовку до зими.
Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Згідно з рішенням, для більшості регіонів рівень співфінансування зберігається на рівні не менше 20%.
Водночас для прифронтових і найбільш навантажених областей його зменшено:
до 10% – для Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей;
до 15% – для Дніпропетровської області.
Також визначено, що співфінансування з місцевих бюджетів застосовуватиметься лише до об’єктів комунальної власності.
Крім того, Кабмін дозволив органам місцевого самоврядування спрямовувати кошти резервного фонду на безповоротній основі для фінансування місцевого бізнесу, який залучений до виконання Планів стійкості.
За словами Свириденко, це має дозволити громадам швидше переходити від планування до реалізації проєктів у сферах енергетики, теплопостачання та водопостачання.
Загальна вартість Планів стійкості становить 278 млрд грн. Держава вже спрямувала 22,8 млрд грн на першочергові роботи із захисту критичних об’єктів.
Уряд зареєстрував у Раді законопроєкт, який пропонує не включати до оподатковуваного доходу платника податку виплату “єСадок” у допологовий, післяпологовий період та період догляду за дитиною після її народження.
Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Відповідний проєкт Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді України як суб’єкт законодавчої ініціативи.
Уряд пропонує змінити статтю Податкового кодексу і не включати до оподатковуваного доходу платника податку суму щомісячної грошової виплати “єСадок”.
Законопроект спрямований на створення умов для поєднання батьківства із зайнятістю, пояснює Мельничук. Ідеться про державну підтримку сім’ям з дітьми – щомісячну грошову виплату “єСадок”.
Суму щомісячної грошової виплати, яка надається відповідно до закону “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” запропоновано не включати до загального місячного та річного оподатковуваного доходу платника податку.
Зміни передбачають прозоре оподаткування доходів від цифрових платформ, ПДВ на всі міжнародні посилки та продовження військового збору.
Кабінет Міністрів 30 березня схвалив три законопроєкти, щодо продовження військового збору, оподаткування міжнародних посилок та цифрових платформ. Про це поінформував міністр фінансів Сергій Марченко.
Мова про:
– врегулювання оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, та запровадження міжнародного обміну інформацією (DAC7);
– оподаткування міжнародних посилок починаючи з 0 євро;
– продовження дії військового збору після завершення воєнного стану.
“Це частина системної роботи Уряду для детінізації економіки, забезпечення рівних та справедливих умов конкуренції, а також необхідність фінансування ключових потреб держави у післявоєнний період”, – пояснив очільник відомства.
Марченко додав, що питання оподаткування цифрових платформ і міжнародних посилок опрацьовували у тісному діалозі з бізнесом, профільними асоціаціями та експертами. І відзначив, що такі зміни є частиною виконання Україною власних зобов’язань у межах євроінтеграційного курсу.
Зміни до Податкового кодексу та закон про банки щодо цифрових платформ
Законопроєкти передбачають запровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, відповідно до стандартів ОЕСР та Директиви ЄС DAC7.
Пропонується запровадити простий і зрозумілий механізм оподаткування для фізичних осіб, які отримують доходи через цифрові платформи. Ставка податку на доходи фізичних осіб становитиме 5% (замість 18%, яка діє наразі).
Водночас податковим агентом виступатиме сама платформа, що значно спрощує адміністрування для громадян. Тоді як разові, некомерційні продажі особистих речей не підлягатимуть оподаткуванню, якщо річний дохід від таких операцій не перевищує 2 тисячі євро.
Запропоновані зміни почнуть діяти з 1 січня 2027 року.
Зниження ліміту оподатування міжнародних відправлень
Марченко зазначив, що нині імпорт товарів у посилках до 150 євро не оподатковується ПДВ, що створює нерівні конкурентні умови: українські виробники та ритейл працюють з податковим навантаженням, тоді як іноземні продавці фактично отримують цінову перевагу. Запропоновані зміни передбачають застосування ПДВ до таких товарів незалежно від їх вартості за моделлю, яка вже діє в країнах ЄС.
ПДВ нараховуватиметься автоматично і включатиметься у вартість товару ще на етапі покупки на електронній платформі. Водночас зберігається звільнення від оподаткування для некомерційних відправлень вартістю до 45 євро (особисті речі та подарунки). Реалізація цих змін дозволить вирівняти умови конкуренції, зменшити обсяги “сірого” імпорту.
Зміни також мають вступити в дію з 2027 року.
Продовження військового збору
За словами міністра, продовження дії військового збору після завершення воєнного стану є “вимушеним кроком, зумовленим війною”. Потреби сектору безпеки і оборони залишатимуться значними, а також необхідністю фінансування відновлення країни. Згідно з оцінками, потреба у відбудові України становить близько $588 млрд.
“Законопроєкти спрямовані на формування справедливого податкового середовища, зменшення “сірого” сектору економіки та гармонізацію українського законодавства з ЄС. Це також важливий сигнал для міжнародних партнерів щодо послідовності України у проведенні реформ та забезпеченні макрофінансової стабільності”, – наголосив глава Мінфіну.
Також він висловив сподівання на підтримку важливих рішень народними депутатами.
Тим часом, законопроєкт про ПДВ для частини ФОПів нині перебуває на стадії узгодження та доопрацювання з ЦОВВ і буде винесено на схвалення вже найближчим часом, заевнив Марченко.
“Уряд ухвалив програму “Кешбек на пальне”. З 20 березня українці зможуть отримувати часткову компенсацію витрат на пальне, придбане на АЗС, які беруть участь в програмах: 15% – на дизель, 10% – на бензин, 5% – на автогаз“, – пише Юлія Свириденко.
Це дозволить заощадити від 2 до 11 грн на кожному літрі. Максимальна сума кешбеку на пальне – до 1000 грн на людину на місяць.
Глава уряду зазначає, що програма працюватиме до 1 травня в межах «Національного кешбеку». Перелік АЗС буде на офіційних ресурсах програми.
«Якщо ви вже користуєтеся «Національним кешбеком» – компенсація нараховується автоматично при оплаті карткою. Щоб долучитися, потрібно відкрити картку в банку-партнері і обрати її для розрахунку і виплат у Дії», – зазначає Свириденко.
Нараховані кошти можна витратити на оплату комунальних послуг, ліки, продукти українського виробництва, книги, поштові послуги або підтримку наших захисників.
Очільниця кабміну додає, що це додатковий інструмент підтримки у відповідь на зростання цін на пальне, який дозволяє швидко допомогти людям через уже працюючий механізм.
В Україні визначили 210 об’єктів критичної інфраструктури в десяти областях, де найближчими днями розпочнуться роботи з посилення захисту. На ці потреби Кабінет міністрів планує спрямувати понад 11 млрд гривень.
Про це повідомляє у Telegram прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
За підсумками засідання Координаційного центру в Чернігові було сформовано першочергову потребу у фінансуванні для дев’яти областей та Київщини. Йдеться про захист енергетичних та інших стратегічних об’єктів, зокрема у прифронтових Чернігівській та Сумській областях.
“Під ці задачі готуємо виділення 11,2 млрд грн з резервного фонду держбюджету на найближчому засіданні Уряду. Це дозволить якнайшвидше запустити процеси будівництва будівництва нового захисту”, – повідомила Свириденко.
Підтримка бізнесу та енергонезалежність
Окрім будівництва захисних споруд, уряд напрацьовує заходи для підтримки приватного сектору. Зокрема, готується програма доступного кредитування на енергонезалежність.
Для бізнесу планують запровадити фіксовану ставку 7% річних на весь термін договору. Це дозволить підприємствам самостійно забезпечувати себе альтернативними джерелами живлення та стабільно працювати в умовах відключень.
Робота в регіонах та столиці
На засіданні окрему увагу приділили прифронтовим регіонам, де загроза обстрілів інфраструктури залишається найвищою. Також було обговорено реалізацію плану стійкості Києва, який раніше подала міська влада.
Паралельно уряд координує зусилля з міжнародними партнерами для залучення додаткових коштів на відновлення та посилення енергосистеми України.
Уряд ухвалив рішення про розподіл 231 млн грн субвенції на завершення робіт з облаштування шкільних укриттів в 11 регіонах. Кошти будуть спрямовані на 22 проєкти, які виконані щонайменше на 60%.
Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Вона розповіла, що роботи проводяться у Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Херсонській та Хмельницькій областях.
«Це дозволить уже цього року завершити будівництво та забезпечити безпечні умови офлайн або змішаного навчання для 10 тисяч українських дітей у школах, військових ліцеях, військово-морських ліцеях та ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою», – вказала Свириденко.
Вона також зазначила, що загалом у державному бюджеті на 2026 рік передбачено 5 млрд грн на шкільні укриття, насамперед для прифронтових регіонів.
Кабінет міністрів у середу, 28 січня, ухвалив додатковий пакет рішень для підтримки населення та бізнесу в умовах кризи у сфері енергетики.
Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко за підсумками засідання уряду.
Одним із рішень стало впровадження програми «СвітлоДім», яка спрямована на забезпечення автономного електроживлення багатоквартирних будинків під час тривалих відключень.
У межах програми держава надаватиме фінансову допомогу у розмірі від 100 до 300 тисяч гривень ОСББ, житловим та обслуговуючим кооперативам, а також керуючим багатоквартирними будинками на закупівлю генераторів, акумуляторів, інверторів та іншого обладнання.
«Подати заявку можуть обʼєднання співвласників та управителі будинків онлайн через Дію. Комісія при Мінрозвитку розглядає та схвалює заявки. Використати кошти потрібно за 45 днів», – написала Свириденко.
Вона розповіла, що програма діятиме в громадах, де запроваджено надзвичайну ситуацію в енергетиці, починаючи з Києва та Київської області.
Крім того, уряд ухвалив рішення спрямувати кошти на закупівлю 10 тисяч портативних зарядних станцій для дітей із інвалідністю підгрупи А.
Йдеться про пристрої орієнтовною ємністю близько 2 кВтг, які забезпечуватимуть живлення життєво необхідних медичних та реабілітаційних засобів під час знеструмлень. Розподіл зарядних станцій здійснюватиметься Мінсоцполітики.
Відтепер права вимоги за кредитами можна включати до складу активу та продавати разом із ним як єдиний пакет.
Уряд спростив продаж санкційних активів росіян, що перебувають у державній власності. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у п’ятницю, 23 січня.
Ключові зміни:
Відтепер права вимоги за кредитами можна включати до складу активу та продавати разом із ним як єдиний пакет.
Якщо ж перший аукціон не відбувся, держава автоматично запускає повторний аукціон з меншою ціною, а далі аукціон за голландською моделлю з поступовим зниженням ціни. Це дозволить пришвидшити продаж санкційного майна та збільшити надходження.
Разом з тим, затвердили перелік санкційних активів та орієнтовний графік їхнього продажу. На аукціони будуть виставлені корпоративні права 26 обʼєктів, включно з ТОВ Інвестиційний союз Либідь (ТЦ Оушен Плаза), ТОВ Миколаївський глиноземний завод, ТОВ Калушський трубний завод, ТОВ АМСТЕЛ-СКІ (готель в Буковелі), ТОВ Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат, ТОВ Мотордеталь-Конотоп, АТ Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат та іншими активами.
Глава уряду зазначила, що аукціони почнуться вже у березні. Активи виставлятимуть залежно від часу, необхідного для підготовки майна до продажу.
“Усі отримані кошти надійдуть до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії та працюватимуть на відновлення інфраструктури, економіки та підтримку людей”, – додала Свириденко.
Уряд України ухвалив розпорядження про виділення 2,56 млрд гривень з резервного фонду держбюджету на закупівлю потужних генераторів для семи регіонів.
Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
«Уряд ухвалив розпорядження про розподіл 2,56 млрд грн з резервного фонду держбюджету на закупівлю обладнання мобільної розподіленої генерації – для виробництва тепла й електроенергії там, де це зараз потрібно найбільше», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, генератори великої потужності будуть спрямовані до Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Одеської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей. За словами прем’єрки, у разі потреби обладнання можна буде переспрямовувати у регіони з найгострішою потребою.
«Закупівлі проводитимуться за спрощеними процедурами без затягування термінів. Окремо визначили відповідального замовника та встановлено чіткий порядок використання генерації – для об’єктів тепло-, водопостачання та водовідведення», – додала прем’єрка.
