За даними агентства, британський есмінець типу 45 HMS Dragon може увійти до складу місії із супроводу комерційних суден в Ормузькій протоці.
У Міноборони Британії заявили, що попереднє розміщення корабля є частиною підготовки до можливої міжнародної операції під спільним керівництвом Великої Британії та Франції.
Місія має забезпечити безпеку судноплавства після встановлення стабільного режиму припинення вогню або укладення мирної угоди.
Повідомляється, що HMS Dragon нещодавно завершив випробування систем озброєння біля Криту та раніше був направлений для допомоги в обороні Кіпру.
За інформацією Bloomberg, у плануванні місії беруть участь понад 40 країн. Очікується, що деякі держави можуть долучитися до розмінування, патрулювання та супроводу суден.
Велика Британія підписала нове партнерство у сфері критично важливих мінералів з адміністрацією президента США Дональда Трампа, прагнучи диверсифікувати ланцюги постачання та зменшити залежність від Китаю.
Про це повідомили на сайті британського уряду, пише „Європейська правда”.
Угоду було підписано у середу у Вашингтоні. Згідно з умовами угоди, обидві країни домовилися застосовувати інструменти економічної політики та скоординовані інвестиції для забезпечення постачання критично важливих мінералів, а також протидіяти субсидованому імпорту, який може підривати внутрішнє виробництво.
Сторони спільно визначатимуть пріоритетні проєкти, залучатимуть фінансування для їх реалізації та обмінюватимуться даними щодо інвестицій, які можуть становити загрозу національним виробничим можливостям у будь-якій з країн.
Обидві сторони зобов’язалися захищати свої галузі від „неринкової політики та недобросовісних торговельних практик”, зокрема шляхом співпраці з союзниками над глобальним підходом до проблем ціноутворення.
В угоді також зазначено, що обидві сторони використовуватимуть наявні законодавчі та дипломатичні інструменти для перевірки, стримування та, за потреби, блокування продажу активів у сфері критично важливих мінералів і рідкісноземельних елементів з міркувань національної безпеки.
Очікується, що міністри США та Великої Британії зберуться протягом найближчих шести місяців для подальшого розвитку партнерства.
Велика Британія цього року відкриє в Києві бізнес-центр, який має допомогти британським оборонним компаніям пришвидшити постачання військової техніки в Україну.
Новий центр має спростити роботу малих і середніх британських фірм, які стикаються з обмеженнями на поїздки, вимогами безпеки та страхування під час роботи в Україні. Зокрема, йдеться про допомогу з пошуком приміщень та розв’язанням експортних питань.
Пріоритетом роботи центру стане прискорення продажів систем протиповітряної оборони та безпілотників, які є критично важливими для України на тлі повномасштабної війни з Росією.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, що новий центр “посилить” роль британської оборонної промисловості у підтримці України. За його словами, ініціатива сприятиме створенню робочих місць у Великій Британії та зблизить оборонні галузі двох країн.
Відкриття центру присвячене першій річниці 100-річного партнерства між Великою Британією та Україною у сфері оборони. У британському Міноборони зазначили, що проєкт фінансуватиметься з державних коштів, однак конкретну суму не назвали.
До Великобританії у пошуках кращого життя виїхав мільйон громадян Румунії, але зараз вони масово повертаються на батьківщину, щоб уникнути труднощів, спричинених низькою громадською безпекою та високою вартістю життя. Точних даних про кількість громадян Румунії у Великій Британії немає, водночас щороку близько сорока тисяч людей повертаються додому до Румунії.
Протягом останніх десятиліть понад мільйон румунів обрали Велику Британію для роботи будівельниками або прибиральниками. Водночас близько 40 тисяч румунів щороку залишають країну, через невдоволеність зростанням вартості життя, стан системи охорони здоров’я, високий рівень злочинності, повідомляє румунське видання Libertatea. При цьому на батьківщині їх теж не чекають молочні ріки і кисільні береги, адже Румунія влітку запровадила суворі заходи жорсткої економії, а інфляція злетіла до 10 відсотків.
Основні причини повернення на батьківщину
Дедалі більше румунів вирішують повернутися додому через зростання рівня життя (але цього року ситуація змінилася, тепер країна розплачується за свої витрати).
Середня зарплата за останні 20 років зросла в сім разів, досягнувши 5328 леїв у січні 2025 року, тоді як у 2005 році ця сума становила лише 723 леї.
Крім того, рівень безробіття доволі низький, а ціни на житло набагато доступніші, ніж у Великій Британії.
Ще один фактор, що впливає на це рішення, – сприйняття Румунії як безпечнішого середовища.
У Великій Британії проживає величезна румунська меншина, але вона почала скорочуватися
За даними Numbeo, Румунія вважається безпечнішою, ніж такі країни, як Велика Британія, Франція чи Німеччина, хоча й існують фактори щодо корупції та хабарництва, зазначає румунське видання.
Згідно з офіційними даними, після Brexit у 2020 році 435 720 громадян Румунії отримали безстроковий дозвіл на проживання у Великій Британії у рамках відповідної програми ЄС, за умови, що вони проживають там безперервно протягом п’яти років. Водночас ще 670 560 громадян Румунії отримали постійний дозвіл на проживання на менше ніж п’ять років, що в майбутньому дозволило б їм подати заявку на постійне проживання.
Точна кількість румунів, які зараз проживають у Сполученому Королівстві, не згадується в офіційній статистиці, але згідно зі звітом Британського центру з досліджень житлового будівництва за 2023 рік, ця кількість становить до понад мільйона осіб.
Румуни, які хочуть працювати у Великій Британії, зараз повинні подавати заявку на отримання британської візи кваліфікованого працівника, що означає, що їм потрібно заздалегідь отримати пропозицію роботи.
Нові правила значно зменшили кількість румунів, які прагнуть переїхати до Великої Британії, хоча вони все ще можуть подати заявку на отримання студентської або сімейної візи, якщо їхній партнер, чоловік/дружина, батьки або дитина мають постійне місце проживання або британське громадянство.
У місті Свіндон на південному заході Англії у 2026 році планується відкрити найбільший у Великій Британії завод з виробництва безпілотників.
Як пише „Європейська правда”, про це в понеділок повідомило Міністерство оборони Британії.
Завод, який запрацює у Свіндоні, належить британсько-португальській компанії Tekever, яка вже має кілька виробничих ліній у Британії.
Там виготовлятимуть дрони StormShroud, які вже перебувають на озброєнні Королівських військово-повітряних сил Британії.
Планується, що завод відкриється у 2026 році та забезпечить „1000 висококваліфікованих робочих місць для британців”, ідеться в повідомленні.
Британський уряд розповів, що з 2022 року придбав у Tekever дронів на суму близько 270 мільйонів фунтів стерлінгів, причому частина з них призначалась і для України.
Британія планує витратити додаткові 100 млн фунтів стерлінгів (близько $133 млн) на боротьбу з незаконним ввезенням людей та реалізацію угоди з Францією щодо повернення мігрантів.
Про це повідомило Міністерство внутрішніх справ країни, пише „Європейська правда”.
Додаткові кошти будуть використані на ряд заходів, включно із наймом до 300 співробітників Національного агентства з боротьби зі злочинністю, а також на інвестиції в нові технології та обладнання для виявлення злочинних угруповань, які незаконно перевозять мігрантів на невеликих човнах через Ла-Манш.
Частина додаткових коштів буде спрямована на підтримку угоди прем’єр-міністра Британії Кіра Стармера з Францією про повернення мігрантів за принципом „один вхід – один вихід”, за якою обидві країни зобов’язалися щотижня повертати однакову кількість мігрантів, які перетнули Ла-Манш, а Велика Британія прийматиме осіб, які шукають притулку і мають зв’язки з Британією.
Додаткові кошти також допоможуть фінансувати новостворену робочу групу, яка буде зосереджена на боротьбі з організованою злочинною діяльністю у сфері міграції, що діє з території Британії, а також на підтримці розширення повноважень поліції щодо вилучення та завантаження цифрових пристроїв для збору доказів.
Уряд також планує фінансувати низку заходів, спрямованих на боротьбу з організованою злочинністю в транзитних країнах Європи, Близького Сходу, Африки та Азії.
„Ці додаткові кошти зміцнять усі аспекти нашого плану та значно посилять здатність наших правоохоронних органів відстежувати банди та знешкоджувати їх”, – заявила міністерка внутрішніх справ Іветт Купер.
Обіцянка виділити 100 млн фунтів стерлінгів з’явилася після того, як уряд заявив, що буде криміналізувати публікації в соціальних мережах, що рекламують послуги з незаконного перевезення людей.
Велика Британія 21 липня запровадила нові санкції проти 135 суден тіньового флоту рф.
Як повідомив британський уряд, запроваджено 137 санкцій, спрямованих проти критично важливих для Путіна енергетичного та нафтового секторів.
Нові санкції посилюють тиск на критично важливу нафтову промисловість Росії та вдаряють по нестабільній тіньовій флотській операції Путіна, заявили в МЗС Великої Британії.
«137 цілей вражають саме серце енергетичного сектору росії, обмежуючи доступ Путіна до ключових доходів від нафти, що фінансують його незаконну війну в Україні», — йдеться у заяві британського уряду.
Нові санкції стосуються 135 нафтових танкерів, які входять до складу тіньового флоту, відповідального за незаконне перевезення вантажів на суму 24 мільярди доларів з початку 2024 року.
Також санкції застосували щодо INTERSHIPPING SERVICES LLC, що відповідає за реєстрацію суден тіньового флоту під прапором Габону, в результаті чого ці судна перевозять товарів на суму до 10 мільярдів доларів від імені російської держави на рік. Санкції також стосуються LITASCO MIDDLE EAST DMCC, пов’язаної з російським нафтовим гігантом Лукойл, за її постійну роль у перевезенні великих обсягів російської нафти на суднах тіньового флоту.
«Поки Путін продовжує зволікати та затягувати серйозні мирні переговори, ми не будемо стояти склавши руки. Ми продовжуватимемо використовувати всю міць нашого санкційного режиму, щоб посилювати економічний тиск на кожному кроці та стояти пліч-о-пліч з Україною», — заявив міністр закордонних справ Великої Британії Девід Ламмі.
На полях саміту «Групи семи» в Канаді прем’єр-міністр Британії Кір Стармер і президент США Дональд Трамп уклали масштабну торговельну угоду, яка передбачає взаємне зниження мит і розширення квот на експортні товари.
Домовленість включає зменшення американських мит на британські автомобілі та цивільну аерокосмічну продукцію, а також відкриття доступу для деяких американських аграрних товарів на британський ринок.
Згідно з умовами, вже наприкінці червня мито на автомобілі з Британії буде знижено з 27,5% до 10%. Щорічна квота складе 100 тисяч машин. Крім того, Трамп підписав указ про звільнення британського аерокосмічного сектору від базового тарифу в 10%, що є важливим кроком для галузі з тісними зв’язками зі США.
Британія у відповідь погодилась забезпечити дотримання американських вимог безпеки щодо ланцюгів постачання сталі та алюмінію. Це включає перевірку структури власності підприємств, таких як British Steel, яка належить китайській компанії Jingye, хоча фактично контролюється урядом Британії.
Це перша масштабна угода Трампа після нещодавнього запровадження нових тарифів проти низки країн. Хоча з Китаєм також досягнуто певного прогресу, інші перемовини тривають повільно.
Зазначається, що 10 млн фунтів з цієї суми нададуть об’єднанню гуманітарних проєктів HAVEN, що спрямовані на допомогу цивільним у прифронтових районах.
На роботу українського Червоного Хреста передають 9,4 млн фунтів. Частина фінансування піде на покращення реабілітаційних центрів, у тому числі для ветеранів.
Уряд Великої Британії перерахував Україні 752 млн фунтів стерлінгів (приблизно 990 млн доларів) в рамках кредитної програми, забезпеченої доходами від заморожених активів росії.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram.
Він зазначив, що ці кошти будуть спрямовані на зміцнення обороноздатності України. Загалом Британія планує надати 2,26 млрд фунтів стерлінгів (2,98 млрд доларів) у рамках цього механізму.
«Вдячний уряду Великої Британії та нашим партнерам з G7 за чітку і послідовну позицію – російські кошти повинні працювати на Україну. Спільно з партнерами проводимо системну роботу над тим, щоб всі кошти рф були конфісковані і передані нашій державі», – написав Шмигаль.
