У середу, 5 листопада, Верховна Рада ухвалила закон, який підвищує щомісячні виплати родинам загиблих українців, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.
Про це повідомляється у проекті закону №13164 на сайті парламенту.
Зазначається, з 1 січня 2026 року розмір виплати сім’ям загиблих громадян буде збільшено з 1 до 1,5 мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць).
При цьому якщо виплату отримують два чи більше членів сім’ї загиблого захисника, то кошти розподілятимуться між ними у рівних частинах.
Одна з авторок законопроєкту, народна депутатка від «Слуги Народу» Марія Мезенцева-Федоренко пояснила, що ухвалений законопроєкт встановлює чіткі правила розподілу щомісячної грошової допомоги для родичів загиблих українців, а саме – військових, медиків, рятувальників та інших.
«Раніше відсутність прозорого механізму призводила до судових спорів, затримок і несправедливості в розподілі допомоги. Законопроєкт №13164 усуває ці прогалини: виплати розподілятимуться рівними частками між усіма членами сім’ї загиблого», – заявила нардепка, яку цитує сайт «Слуги народу».
Поточна величина прожиткового мінімуму не відповідає потребам громадян. В Україні планується перегляд показника з урахуванням реальної вартості життя.
Про це голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ради Данило Гетманцев сказав в інтерв’ю РБК-Україна.
„Ми повинні сказати людям – ось сума, на яку можна реально прожити. І це не 2 тисячі гривень і навіть не 8 тисяч гривень, як ми вважаємо”, – сказав він.
На його думку, споживчий кошик треба осучаснити.
„Ми повинні чітко сказати людям, подивіться, в Україні можна прожити на справедливо розраховану суму в 10-12 тисяч гривень”, – зазначив Гетманцев.
Мінімальна зарплата і мінімальна пенсії
Депутат вважає, що прожитковий мінімум має співвідноситися з неоподатковуваним мінімумом і з мінімальною зарплатою та мінімальною пенсією (з поправкою на непрацездатність).
За словами Гетманцева, логіка проста: „Якщо я виплачую мінімальну зарплату, то не можу з неї брати податки, тому що людина не зможе прожити”.
Він також додав, що для непрацездатних мінімальну пенсію буде прив’язано до прожиткового мінімуму, а пенсії по інвалідності зростуть за графіком, який можна забезпечити за рахунок детінізації економіки.
„Якщо я кажу, що мінімальна пенсія має бути одразу підвищена до 4,5 тисячі гривень, а не бути 2,3 тисячі, як зараз, і для цього є ресурс тільки за рахунок однієї тютюнової галузі – 20 млрд гривень, це набуває певних рис, які можна усвідомити”, – підкреслив Гетманцев.
Детінізація як інструмент підвищення виплат
Гетманцев наголосив, що підвищення прожиткового мінімуму та мінімальних пенсій неможливе без скорочення тіньового сектору економіки.
Він пояснив, що детінізація дає змогу отримати ресурси для соціальної підтримки, і відзначив особистий ефект податкових порушень: „Якщо людина не отримує чек, тому що продавець ухиляється від податків, вона краде у тебе особисто”.
Законодавчі ініціативи вже подано
За словами Гетманцева, Верховна Рада вже розглядає законопроєкти, які відв’язують рівень заробітних плат бюджетників від прожиткового мінімуму.
„Переконаний, що це треба робити саме зараз. Уже подано закон про відв’язку прожиткового мінімуму від заробітних плат. Загалом там чотири закони в пакеті. Вони вже в залі й голосуються. Від заробітних плат прожитковий мінімум ми точно відв’яжемо і це не буде тиснути на бюджет”, – пояснив депутат.
Прожитковий мінімум
Прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров’я та освіти. У Мінсоцполітики пропонують відмовитися від показника прожиткового мінімуму.
Востаннє прожитковий мінімум підвищувався з 1 січня 2024 року і зараз залишається на рівні 2920 гривень.
Мінфін пропонує підняти прожитковий мінімум на рівень очікуваної інфляції у 2026 році:
на одну особу – 3 209 гривень;
дітей віком до 6 років – 2 817 гривень;
дітей віком від 6 до 18 років – 3 512 гривень;
працездатних осіб – 3 328 гривень;
для осіб, які втратили працездатність, – 2 595 гривень (мінімальна пенсія, зараз – 2361 гривня).
В Україні цього літа можливий певний дефіцит електроенергії у вечірні години, зокрема у спекотну погоду.
Також на атомних енергоблоках будуть проводитися ремонтні кампанії, й вони не будуть давати необхідного об’єму електричної енергії в мережу, розповів член Комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП, народний депутат Сергій Нагорняк в ефірі телемарафону.
„Відповідно, будуть давати десь частково і сонячні електростанції, але вони більше дають енергію тоді, коли ми менше споживаємо”, – зазначив Нагорняк.
Одна з поправок встановила військовий збір для військових на рівні 1,5% (пропонували 5%). Загалом же законопроєкт (у версії після комітету):
збільшує військовий збір з 1,5% до 5%
розширює військовий збір для ФОП
передбачає сплату банками 50% від цьогорічного прибутку
збільшує МПЗ для земель
передбачає сплату 25% прибутку фінустановами
впроваджує помісячну звітність з ПДФО (з січня 2025) – раніше говорили, що це потрібно для „економічного бронювання”
збільшує ренти на видобуток щебня
звільняє від оподаткування кешбек
Серед „слуг народу” за проголосували 192 депутати, „Платформи за життя і мир” – 18, один з „Голосу”, 13 з „Відновлення України”, чотири з „За майбутнє” і 15 „Довіри”.
Народний депутат Ярослав Гончаренко припустив, що закон можуть переголосовувати, бо одна зі „збитих” поправок – це близько десяти сторінок тексту.
Комітет Верховної Ради з питань бюджету рекомендував одразу в цілому схвалити доопрацьований проєкт уряду про збільшення видатків бюджету на 500 млрд гривень.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк в Telegram у понеділок, 2 вересня.
За його словами, депутати пропонували розглядали проєкт №11417 у двох читаннях.
„Але рішення в цілому може в залі заблокувати будь-який депутат, і тоді у друге читання зайдемо”, – зазначив він.
У свою чергу голова бюджетного комітету Роксолана Підласа повідомила про основні зміни, які увійшли до версії проєкту, яку запропонував та підтримав комітет:
Близько 115,4 млрд гривень – скорочення видатків по обслуговуванню і погашенню державного боргу (в урядовій версії було – 125,6 млрд гривень),
Додаткові близько 216 млрд гривень планується залучити від розміщення ОВДП (планувалось +160 млрд гривень в урядовій версії),
Додатково близько 100 млрд гривень – від перевиконання податків і зборів (а планувалось раніше – 76 млрд гривень)
Близько 12,7 млрд гривень – надходження від акцизів на пальне і тютюн (було – 13,7 млрд гривень),
Близько 30 млрд гривень – це очікувані надходження від нових податкових змін (планувалось 125 млрд гривень),
Скорочення/відмова від нових видатків по загальному і спеціальному фонду на 25,5 млрд гривень.
Верховна Рада України 301 голосами „за” ратифікувала Угоду про скасування ввізних мит і тарифних квот у двосторонній торгівлі між Україною та Великою Британією.
Як повідомили у прес-службі Міністерства аграрної політики та продовольства, ця угода діятиме щонайменше протягом наступних 12 місяців.
„Скасування ввізних мит і тарифних квот українським виробникам збільшить експорт української агропродукції, яка традиційно поставляється до Великої Британії. У першу чергу, мова йде про борошно, молочну продукцію, м’ясо птиці та напівфабрикати, томатну пасту, соки, цукор тощо”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що відкриття нових ринків сприятиме розвитку українського виробництва, у тому числі, товарів із високою доданою вартістю, що дозволить збільшити надходження валютної виручки, яка буде спрямована на зміцнення вітчизняної економіки.
Yesterday the UK guaranteed $450m of a $1.5bn to Ukraine through a @worldbank loan, to support vital public services. The British Ambassador to Ukraine @MelSimmonsFCDO signed the guarantee from Kyiv ????
Вторгнення рф є непередбачуваною обставиною, яка дозволяє вести переговори про списання держборгу, вважають нардепи.
У Верховній Раді зареєстровано проект постанови про звернення до президента й уряду із проханням провести переговори щодо списання зовнішнього боргу.
Серед авторів ініціативи є представники різних фракцій, а також позафракційні депутати.
„Звертаємося із пропозицією невідкладно провести переговори з усіма іноземними партнерами – кредиторами України щодо списання та перегляду державного і гарантованого державою зовнішнього боргу України. Адже повномасштабна війна, яку веде зараз Україна, є типовим форс-мажором – непередбачуваною обставиною, що дозволяє вести переговори про відмомву від зобов’язань, укладених у мирний час”, – йдеться в проекті постанови.
Відзначається, що втрати економіки України від війни, за попередніми розрахунками, значно перевищують трильйон доларів.
„За даними, офіційно оприлюдненими Міністерством фінансів України, державний та гарантований державою зовнішній борг становить 1 662,69 млрд грн, або 56,83 млрд доларів США. За період із квітня і до кінця цього року наша держава має виплатити 102 млрд грн зовнішнього боргу”, – йдеться в проекті звернення.
У ньому також наголошується, що в умовах війни фінансування передусім потрібне сфері оборони і соціального забезпечення десятків мільйонів постраждалих від війни українців, а обслуговування держборгу забирає значну частину коштів.
1. НБУ скасував норму про перерахування коштів з рахунків ФОП після сплати податків і зборів
На тижні, що минає Національний банк порадував український малий бізнес новиною про скасування резонансної норми, яка забороняла використання фізичним особам-підприємцям поточних рахунків для власних потреб і дозволяла знімати кошти з цих рахунків лише після сплати податків і зборів, інформує агентство УНІАН.
Регулятор пояснив, що відповідна вимога, введене з початком нового року, викликало нерозуміння бізнес-спільноти, тому НБУ вирішив прислухатися до думки підприємців і банків. Дійсно, з початку 2020 року Нацбанк і Державна податкова служба так і не дали українським підприємцям і банкам чітких роз’яснень, яким чином їм використовувати рахунки і вести діяльність в нових умовах.
Однак, незважаючи на скасування викликала обурення бізнесу норми, НБУ не відмовляється від ідеї введення інших обмежень, спрямованих на боротьбу з фіктивними фінансовими операціями.
2. Законодавча підтримка бізнесу
Послаблення від НБУ стало не єдиною новиною тижня, що минає, що зачіпає інтереси українських підприємців. У вівторок, 14 січня, парламент повернувся до пленарної роботи після тривалих новорічних канікул, прийнявши ряд важливих рішень, спрямованих на поліпшення бізнес-клімату.
Так, Верховна Рада проголосувала за створення в Україні Фонду розвитку підприємництва, основним завданням якого стане забезпечення доступного кредитування малого і середнього бізнесу. За прогнозами прем’єр-міністра Олексія Гончарука, прийняття цього закону дозволить багатьом українцям реалізувати бізнес-ідеї в рідній країні, а також призведе до появи близько 90 тисяч нових робочих місць вже протягом цього року.
Крім цього, Верховна Рада прийняла зміни до Податкового кодексу, згідно з якими переглянутий ліміти доходів для кожної з груп малого бізнесу. Так, депутати підвищили граничний рівень доходів для так званих ФОПів першої групи до 1 мільйона гривень, другої – до 5 мільйонів гривень, третьої – до 7 мільйонів гривень. Раніше ці ліміти становили 300 тисяч гривень, 1,5 мільйона гривень і 5 мільйонів гривень, відповідно.
Крім того, парламент ввів новий формат діяльності державних Митної і Податкової служб як єдиної юридичної особи. Тепер територіальні органи цих структур здійснюватимуть діяльність не як юридичні особи публічного права, а як відокремлені підрозділи з необхідним обсягом повноважень.
3. Представники Deutsche Bahn зустрінуться в Києві з УЗ для інвестування в галузь
Представники німецького концерну Deutsche Bahn мають намір провести зустріч в Києві з урядом України та найбільшим українським ж/д перевізником «Укрзалізницею» для опрацювання питання стратегічного партнерства, передає видання День.
За інформацією заступника директора Берлінського центру вивчення Східної Європи та екс-депутата Бундестагу Дмитра Стратієвского, представники концерну планують відвідати Київ у найближчі дні. «Альянс з Deutsche Bahn – це цікаво для України, в першу чергу, технологіями та інвестиціями в оновлення інфраструктури. Безсумнівно, лідерам німецького ринку є чим поділитися з українськими колегами. До цього процесу планують підключитися Deutsche Bank і E.ON», – говорить екс-депутат.
Нагадаємо, у вересні 2019 року президент Володимир Зеленський доручив Кабміну і МІУ розробити план реструктуризації «Укрзалізниці», який передбачає поділ компанії на трьох операторів: інфраструктурного, вантажного і пасажирського, а також виробничий блок.
