Європейський Союз та Сполучені Штати мають намір залучити 800 мільярдів доларів державних та приватних інвестицій на повоєнну відбудову України.
Про це із посиланням на документ пише Politico, передає Укрінформ.
«У 18-сторінковому документі викладено 10-річний план гарантування відновлення України за допомогою прискореного шляху до членства в ЄС. Європейська комісія розповсюдила ці плани серед столиць ЄС напередодні саміту лідерів у четвер 22 січня увечері», – ідеться в публікації.
Планом передбачається, що протягом 10 років після його запуску Євросоюз, США та міжнародні фінансові організації, такі як Світовий банк і Міжнародний валютний фонд, забезпечать надходження на потреби відбудови України щонайменше $500 млрд приватного та державного капіталу.
Єврокомісія, крім того, має намір надати Україні ще близько €100 млрд окремо через бюджетну підтримку та інвестиційні гарантії в рамках наступного семирічного бюджету блоку, починаючи з 2028 року. Очікується, що це фінансування дозволить залучити в Україну ще €207 млрд інвестицій.
США, своєю чергою, зобов’язались мобілізувати капітал через спеціальний українсько-американський Інвестиційний фонд для реконструкції України, але не назвали суму свого внеску.
Також в публікації сказано, що цей План процвітання є частиною мирного плану із 20 пунктів, запропонованого США, водночас самі Сполучені Штати розглядаються не стільки як донор, скільки як стратегічний економічний партнер, інвестор та поручитель України. При цьому, документом передбачено пряму участь американських компаній у реалізації плану, а також підкреслюється роль Америки у залученні приватного капіталу.
Зазначається, що стратегія фінансування розрахована до 2040 року і включає негайний 100-денний оперативний план для її запуску, однак лише після припинення вогню, реалізація плану в умовах війни не розглядається.
Мінрозвитку провело зустріч із заступником Голови Місії Посольства Японії в Україні Масахіро Такеханою, до якої з боку Міністерства долучилася Перша заступниця Міністра Альона Шкрум та заступниця Міністра Марина Денисюк.
Ключовою новиною на зустрічі стало перерахування раніше анонсованих грантових коштів у розмірі 8,8 млрд японських єн, що становить близько 47,7 млн євро, в рамках Фази 4 Програми екстреного відновлення.
Ці кошти будуть спрямовані на підтримку гуманітарного розмінування, обслуговування енергетичної інфраструктури, відновлення систем водопостачання, покращення громадської інфраструктури регіонів підтримку проєктів громадського здоров’я та безпеки, надання освітніх послуг.
«Ми високо цінуємо незмінну підтримку Японії. Виділені 8,8 млрд єн — це реальний внесок у безпеку та базові умови життя українців. Спрямування цих коштів саме на розмінування, енергетику та водопостачання дозволить посилити стійкість громад. Вдячні Уряду Японії за розуміння наших пріоритетів та швидку реакцію на нагальні потреби відновлення», — наголосив Віце-прем’єр-міністр з відновлення — Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Також японська сторона повідомила, що Парламент Японії затвердив додатковий бюджет, який дозволить продовжити грантові проєкти Фазу 5 Програми екстреного відновлення та забезпечити технічну підтримку проєктів в Україні.
«Японія залишається одним із наших ключових стратегічних партнерів, і це рішення про нове фінансування – черговий тому доказ. Грантова допомога, яку ми отримуємо, дозволяє закривати критичні потреби там, де це найбільш необхідно: у прифронтових громадах», – зазначає Альона Шкрум.
Сторони також обговорили реалізацію спільних проєктів, діяльність платформи JUPITeR та поточний статус грантової допомоги від Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA). На зустрічі зокрема обговорили підготовку до Другої місії JUPITeR та відбір компаній, які відвідають Україну у березні наступного року.
«Для нас важливо, що співпраця з Японією через JICA трансформується у конкретну допомогу там, де вона найбільше потрібна. Важка техніка вже працює у прифронтових Сумах, Запоріжжі та Чернігові, забезпечуючи життєдіяльність міст. Запуск 5-ї фази проєкту грантової підтримки дозволить нам у наступному році сфокусуватися на проєктах забезпечення житлом ВПО, відновлення портової інфраструктури, забезпечення важкою будівельною технікою з можливістю дистанційного керування тощо», — стверджує Марина Денисюк.
Так, одним із пріоритетів для подальшої співпраці визначено відновлення житла. Японія створила спеціальну цільову групу з питань відновлення житла, до якої запрошуються приватні бізнеси, що працюють у цій сфері. У наступному році заплановано серію технічних консультацій для впровадження японських технологій у будівництво житла в Україні.
Окрім житлового будівництва, сторони обговорили потреби України у сферах транспортної логістики, енергоефективності та захисту критичної інфраструктури у межах Програми екстреного відновлення. Також окреслили плани щодо спільних культурних ініціатив у сфері меморіалізації.
Японія перерахувала Україні 8,8 млрд японських єн (приблизно €47,7 млн) у межах четвертої фази Програми екстреного відновлення та погодила запуск наступного етапу грантової допомоги.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій.
«Мінрозвитку провело зустріч із заступником Голови Місії Посольства Японії в Україні Масахіро Такеханою, до якої з боку Міністерства долучилася Перша заступниця Міністра Альона Шкрум та заступниця Міністра Марина Денисюк», – повідомили в у відомстві.
Під час зустрічі сторони обговорили перерахування раніше анонсованих грантових коштів у розмірі 8,8 млрд японських єн, що становить близько 47,7 млн євро, в рамках Фази 4 Програми екстреного відновлення.
Отримані кошти підуть на гуманітарне розмінування, відновлення енергетичної та водопостачальної інфраструктури, розвиток громадської інфраструктури регіонів, а також проєкти у сфері охорони здоров’я, безпеки та освіти.
Також зазначається, що парламент Японії вже затвердив додатковий бюджет, який дозволить продовжити грантові проєкти в межах п’ятої фази Програми екстреного відновлення та забезпечити подальшу технічну підтримку України.
Під час зустрічі сторони говорили про реалізацію спільних проєктів через платформу JUPITeR, підготовку до другої місії JUPITeR та відбір японських компаній для візиту до України навесні 2026 року.
Основні пріоритети подальшої співпраці: відновлення житла, підтримка внутрішньо переміщених осіб, розвиток портової інфраструктури та транспортної логістики, енергоефективність, захист критичної інфраструктури, а також культурні ініціативи у сфері меморіалізації.
Під час міжнародної конференції ReBuild Ukraine Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з U.S. International Development Finance Corporation (DFC) оголосили про важливий крок: призначення інвестиційного радника Українсько-американського інвестиційного фонду відбудови (United States–Ukraine Reconstruction Investment Fund).
Про це інформує пресслужба Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства України.
Інвестиційним радником фонду призначено міжнародну консалтингову компанію Alvarez & Marsal (A&M).
A&M є глобальною компанією з понад 12 000 фахівців у 90 офісах світу, що спеціалізується на фінансовому та операційному консалтингу. Компанія має значний досвід роботи у стратегічно важливих секторах, таких як критичні мінерали, енергетика, інфраструктура та ІКТ, а також вже реалізує проєкти в Україні.
У межах своєї діяльності Alvarez & Marsal надаватиме фонду стратегічну інвестиційну підтримку. Це включатиме підготовку проєктів, проведення комплексної перевірки (due diligence) та фінансовий аналіз для визначення та оцінки потенційних інвестиційних можливостей.
Призначення радника є фіналізацією організаційного етапу. Наступним кроком фонд обере адміністратора, що дозволить завершити підготовку до запуску фінансових процедур та перших інвестиційних проєктів.
Повноцінна відбудова країни після завершення війни вимагатиме не лише інвестицій, а й кадрового ресурсу — сильного, кваліфікованого та адаптованого до нових викликів. Уже зараз в Україні формується нова структура попиту на робочу силу, яка, за прогнозами, збережеться і в післявоєнний період.
За даними Державної служби зайнятості, у першому півріччі 2025 року найбільша кількість вакансій спостерігається у сферах обслуговування, виробництва, освіти, медицини та побутових послуг. Водночас країна відчуває гострий дефіцит спеціалістів із вищою освітою, робітників із професійною підготовкою, а також персоналу зі специфічними технічними навичками. Попит на них лише зростатиме, передає РБК Україна.
Новий запит — фахівці для відновлення
Будівельна галузь стане одним із флагманів післявоєнної трансформації. Роботодавці вже зараз формують запити на працівників широкого профілю — від мулярів і малярів до теслярів, штукатурів та зварювальників. Такі спеціалісти будуть затребувані для відновлення житлового фонду, шкіл, лікарень та інфраструктури.
Схожа ситуація в енергетиці. Знищення об’єктів критичної інфраструктури формує запит на інженерів, електромонтерів, проєктантів, хіміків і фахівців з альтернативної енергетики. Відновлення енергосистеми країни — одна з першочергових задач.
Не менш актуальним є розвиток військово-промислового комплексу. Україна поступово формує власну оборонну індустрію, тож зростає потреба в інженерах, технологах, конструкторах, логістах і економістах — особливо на підприємствах, які співпрацюють із міжнародними партнерами.
Армія, медицина й безпека
Збройні Сили залишаться одним з найбільших роботодавців. Навіть після завершення активних бойових дій країні потрібна буде стійка система безпеки — зокрема, на деокупованих територіях. Це вимагає підготовки нових офіцерів, інструкторів, техніків та логістичних фахівців. Підготовка таких кадрів стане тривалішою, а вимоги — вищими.
Сектор охорони здоров’я також входить до критичних. Найбільший дефіцит спостерігається серед хірургів, кардіологів, фізіотерапевтів і реабілітологів. Українська медицина перебуває під подвійним тиском — через постійну потребу в лікуванні поранених і зростанням попиту на послуги реабілітації. Її кадрове посилення — питання стійкості системи охорони здоров’я.
Водночас потреба в правоохоронцях, слідчих, прокурорах та працівниках антикорупційних органів зростатиме. Відновлення законності, контроль над правопорядком і безпекою в регіонах, що постраждали від війни, вимагають посилення персоналу на всіх рівнях.
Технології та ментальне здоров’я — базові елементи відновлення
Стабільний попит зберігається на ІТ-фахівців. Програмісти, аналітики, фахівці з кіберзахисту, архітектори цифрової інфраструктури стануть ключовими у побудові безпечної інформаційної системи країни. У новій економіці Україна робить ставку на цифровізацію, а отже — дефіцит фахівців у цій сфері не зникне найближчим часом.
Окрема категорія — психологи, психотерапевти, кризові консультанти. Післявоєнний період буде позначений масштабними психологічними наслідками: ПТСР, втратами, депресією та соціальними кризами. Кваліфіковані спеціалісти з ментального здоров’я стануть необхідними у громадах, закладах охорони здоров’я, освітніх установах і ветеранських центрах.
Не менш важлива роль належатиме освітянам: учителям, майстрам виробничого навчання, методистам. Саме вони забезпечуватимуть підготовку нових фахівців, здатних працювати в умовах післявоєнної економіки.
Що з зарплатами
Згідно з дослідженням ринку праці 2024–2025 років, середня зарплата в Україні перевищила 23 тис. гривень. Однак очікування безробітних значно нижчі. Найбільша частка респондентів орієнтується на дохід у межах 8–12 тис. грн, близько чверті розраховують на 12–16 тис. грн, а понад 20 тис. грн хочуть отримувати лише 20% опитаних.
Ці розбіжності свідчать не лише про нерівномірність зарплатних очікувань, а й про те, що український ринок праці перебуває в стані дисбалансу. Роботодавці продовжують стикатися з дефіцитом кадрів — 31,7% компаній заявили про труднощі у підборі персоналу у 2024 році.
Серед причин — мобілізація працівників (25,5%), завищені зарплатні очікування кандидатів (14,7%) та брак кваліфікації (14,2%). Водночас галузі, що найменше скаржаться на кадровий дефіцит, — ІТ, наука й нерухомість.
Опитування, проведене Державною службою зайнятості серед понад 54 тисяч підприємств, засвідчило, що найбільша проблема — це нестача фахівців зі спеціалізованою освітою. Саме такі професії, як-от інженери, медики, вчителі, будівельники й технічні працівники, стануть основою нової економіки.
Що далі?
Згідно з оцінками Національного банку, у 2025 році номінальна зарплата зросте на 17,7%, а реальна — на 3,9%. При цьому вже помітне уповільнення очікувань щодо росту витрат на оплату праці: у другому кварталі 2025 року лише 52% компаній планують підвищення зарплат, тоді як на початку року таких було понад 60%.
Після перемоги Україна отримає не лише шанс на відновлення, а й можливість повністю перезавантажити ринок праці. Виграють ті, хто зможе підлаштуватися під нову структуру попиту: навчитися, перекваліфікуватися і зайняти професійні ніші, які стають стратегічними для держави.
росія зруйнувала щонайменше 60 млн кв. м. житла в Україні, на їх відновлення, за оцінками Світового банку, потрібно мінімум $86 млрд.
Про це повідомила голова парламентського комітету з питань державної влади та лідерка партії „Слуга народу” Олена Шуляк, пише РБК-Україна.
Такі дані вона озвучила під час дискусії щодо забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, організованої МФ „Відродження” та Черкаським правозахисним центром.
За її словами, втрати у житловому фонді вже перевищили те, що Україна вводила в експлуатацію за 6 років до повномасштабного вторгнення (близько 9–10 млн м² щорічно).
Головні цифри:
– 60+ млн м² – зруйнованого або пошкодженого житла (за даними з „Дії” – 850 тис. заявок);
– 4,6 млн осіб – мають статус внутрішньо переміщених;
– 600 тис. людей – перебувають у квартирних чергах;
– 1 млрд євро – передбачено в бюджеті України до 2027 року на програми „єВідновлення” та житло для військових;
– 110 тис. родин вже отримали компенсації в межах програми „єВідновлення”.
Шуляк також наголосила на важливості ухвалення законопроєкту, який має модернізувати житлову систему та скасувати застарілий Житловий кодекс СРСР 1983 року.
Попри вимоги програми Ukraine Facility (яка передбачає фінансування на €50 млрд до 2027 року), законопроєкт досі не розглянуто у парламенті. Політичні сили, за словами Шуляк, гальмують процес через небажання брати участь у демонтажі старої радянської системи.
„Ми маємо зруйнувати радянську модель і створити прозору житлову політику. Сподіваюся, вже на наступному пленарному засіданні законопроєкт буде розглянуто”, – підсумувала Шуляк.
Італія планує стати одним із лідерів у процесі економічної відбудови України, зокрема у виробничому секторі.
Про це заявив міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні.
За його словами, під час зустрічі з віцепрем’єр-міністром з вiдновлення України Олексієм Кулебою італійська сторона підтвердила підтримку України та відданість уряду «досягненню справедливого й тривалого миру». Також сторони обговорили підготовку до Конференції з відновлення України, яка запланована на липень у Римі.
«Із Венето – одного з рушіїв економічного зростання Італії – за участі численних компаній ми хочемо стати активними учасниками економічного відновлення виробничої структури України», – зазначив Таяні.
В Україні на сьогодні відновлено близько 86 тисяч приватних і 18 тисяч багатоквартирних будинків, пошкоджених під час повномасштабного вторгнення рф.
Такі дані у телеефірі озвучив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Укрінформ.
«За даними Реєстру пошкодженого або знищеного майна, ми облікуємо більше 234 тисячі житлових об’єктів. Станом на сьогодні вже відновлено близько 86 тисяч приватних будинків і приблизно 18 тисяч багатоквартирних будинків», – зазначив Кулеба.
За його словами, активно відновлюється соціальна інфраструктура. Міністр нагадав, що на Київщині з 30 тис. пошкоджених ворогом об’єктів вже відновлено 21 тис. будинків, шкіл, лікарень, адміністративних та інфраструктурних споруд, що становить 70% від загальної кількості.
Урядовець додав, що за три місяці 2025 року зафіксовано пошкодження більш як 60 закладів освіти, понад 20 об’єктів портової інфраструктури та більш як 200 об’єктів залізниці.
Віцепрем’єр-міністр наголосив, що всі пошкоджені та зруйновані об’єкти необхідно відновлювати, тож за підтримки партнерів Мінрозвитку продовжує програму швидкого відновлення.
«Виділено 7,4 мільярда доларів на пріоритетне відновлення, загальний дефіцит становить понад 10 мільярдів доларів. Ми розраховуємо на підтримку наших партнерів. На минулому тижні в Києві проходила велика конференція, де обговорювалися питання скорочення дефіциту і збільшення потреб на відновлення нашої країни», – зазначив Кулеба.
За підрахунками британських фінансових аналітиків, покриття збитків, завданих війною в Україні, може коштувати більше чверті річного довоєнного валового внутрішнього продукту (ВВП) України щороку наступного десятиліття, якщо вдасться досягти мирної угоди.
У дослідженні лондонської аналітичної групи Commerzbank, міжнародної групи фінансових послуг, нагадується, що за останньою оцінкою, складеною Групою Світового банку та Європейською комісією наприкінці 2023 року, фінансування, необхідне для відновлення збитків від війни в Україні, становить 486 мільярдів доларів.
За словами аналітиків Commerzbank, виходячи з припущення, що збитки від війни зростали протягом року такими ж темпами, як і в попередньому році, потреби у фінансуванні для реконструкції тепер, ймовірно, перевищать 550 мільярдів доларів.
Ця оцінка стосується витрат на відновлення протягом десяти років після закінчення війни. Протягом кожного року такого десятирічного відновлення буде потрібно в середньому 55 мільярдів доларів для усунення збитків. Аналітики зазначають, що вартість валового внутрішнього продукту України за останній рік перед війною дорівнювала 200 мільярдам доларів. Виходячи з цього, витрати на відновлення в кожному році перевищуватимуть чверть ВВП України в останній рік перед російським вторгненням.
Щоб проілюструвати масштаб потреби у фінансуванні, аналітики Commerzbank нагадали, що план Маршалла, розроблений для фінансування реконструкції Західної Європи після Другої світової війни, рідко перевищував 2-3 відсотки валового внутрішнього продукту кожної країни. Після початку відновлення України очікується 20-25 мільярдів доларів допомоги з іноземних джерел фінансування щорічно, тобто половина передбачуваних річних потреб у фінансуванні, ймовірно, надходитиме з-за кордону.
Commerzbank підкреслив, що його оцінка також враховує відновлення української економіки.
Зазначається також, що заплановане збільшення європейських витрат на оборону призведе до значно вищих щорічних додаткових витрат у Європі, ніж витрати на відновлення в Україні. В аналізі нагадується, що минулого року європейські країни – члени НАТО витратили в середньому 2 відсотки свого валового внутрішнього продукту на витрати на оборону, а зараз розглядається підвищення військового бюджету пропорційно ВВП до 3,5 відсотка. За даними Commerzbank, це збільшення на 1,5 відсоткові пункти означатиме річний профіцит витрат у розмірі приблизно 230 мільярдів доларів для європейських держав – членів Альянсу.
Відповідно до щорічного аналізу Military Balance 2025 Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), минулого року Європа витратила на оборону суму, еквівалентну 457 мільярдам доларів, що на 11,7 відсотка більше, ніж у 2023 році.
Мова йде про кошти Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) на фінансування проєктів відбудови в Україні.
Кабінет міністрів затвердив проєкт угоди між урядами України та Японії для залучення гранту обсягом майже $58 млн. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду у вівторок, 11 лютого.
„Сьогодні ухвалюємо важливе рішення для нашого відновлення. Затверджуємо проєкт угоди між урядами України та Японії для залучення гранту обсягом 8,8 млрд японських єн, або близько 58 млн доларів”, – сказав Шмигаль.
За словами прем’єра, це кошти Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) на фінансування проєктів відбудови.
„Вдячний японським партнерам за послідовну незмінну підтримку”, – додав він.
