Якщо не буде нових ворожих ударів, відновити нормальне функціонування української енергосистеми можна за 6-8 тижнів, але такий сценарій, на жаль, малоймовірний.
Такі розрахунки навів на брифінгу директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.
Експерт спрогнозував позитивну динаміку відновлення пошкодженого ворогом енергообладнання упродовж цього тижня. Про певну стабілізацію, за його оцінками, можна казати вже зараз, адже Україні, зокрема, вдалося вивести на повну потужність майже всі працюючі блоки атомних електростанцій, роботу яких довелося обмежувати через пошкодження устаткування для передачі струму в Об’єднану енергосистему.
«Зараз триває відновлення високовольтних мереж. І якби в нас було шість-вісім тижнів на те, щоб відновлювати обладнання та проводити ремонти, ми б мали електропостачання майже без відключень чи принаймні з якимись мінімальними відключеннями, не більше однієї черги. Але, на жаль, таке «щастя» через ймовірність нових масованих ворожих атак, думаю, нам не світить», – сказав Харченко.
Незважаючи на постійні ризики та удари по енергооб’єктах у прифронтових та прикордонних регіонах, загалом ситуацію в енергетиці експерт назвав контрольованою, а заходи, яких вжили при підготовці країни до опалювального сезону, – ефективними.
Для прикладу він розповів про атаку минулої ночі на одну із захищених фортифікаціями підстанцій, куди прилетіло шість дронів. За кілька годин її роботу відновлено. Адже обійшлося лише мінімальними пошкодженнями зовнішніх елементів з’єднання з енергосистемою. Інша справа, що вжили таких заходів далеко не скрізь. Це стосується, зокрема, фортифікаційного захисту критичних енергооб’єктів – принаймні там, де це можна зробити.
«Звісно, коли прилітає 30-35 дронів на один енергоблок, захистити його засобами ППО неможливо, як неможливо й побудувати там якусь ефективну фортифікацію. Адже це дуже великі об’єкти. І вони – справді наше дуже вразливе місце. Частково це компенсується тим, що для України вчергове збільшили обсяг доступного імпорту, і тепер ми можемо імпортувати до 2,3 ГВт електроенергії, що у критичній ситуації може бути дуже помічним», – наголосив директор Центру дослідження енергетики.
Він спрогнозував, що за таким же сценарієм нам доведеться жити впродовж усієї зими: масована атака на велику кількість енергетичних об’єктів, три-чотири надзвичайно складні дні для «розгрібання» критичних ситуацій, часткове покращення, а далі – планомірне відновлення нормального живлення.
«Всім зрозуміло, що і як робити, досвід уже напрацьовано. Є резервне обладнання, є можливості для збільшення імпорту… Але, повторюся, якби було шість-вісім «спокійних» тижнів, то нормальне живлення майже по всій країні, за винятком хіба що окремих прифронтових і прикордонних територій, вдалося б відновити», – підсумував Харченко.
На своєму засіданні в середу уряд Чехії постановив, що в рамках програми відновлення України на період з 2026 по 2030 роки буде щорічно виділятися один мільярд крон (понад 40 млн євро).
Про це повідомив міністр закордонних справ Ян Ліпавський після засідання уряду, передає “Європейська правда” з посиланням на Novinky.
Програма діє з 2023 року, і Чехія має намір і надалі використовувати її для відновлення України. За словами Ліпавського, завдяки програмі Чехія також отримає підтримку від Європейського Союзу. У березні ЄС схвалив для Чехії два проєкти на загальну суму чотири мільярди крон.
Кошти будуть надані через Національний банк розвитку і також будуть спрямовані на гуманітарні та відновлювальні проєкти. За словами міністра, це “флагман доброго імені Чехії у світі”.
З 2023 року і до цього року на програму щорічно виділялося 500 мільйонів крон.
Ліпавський нагадав, що в неділю виповнюється шість місяців відтоді, як Україна прийняла американський план припинення вогню, в той час як Росія не виявляє жодної зацікавленості у припиненні війни.
[type] => post [excerpt] => На своєму засіданні в середу уряд Чехії постановив, що в рамках програми відновлення України на період з 2026 по 2030 роки буде щорічно виділятися один мільярд крон (понад 40 млн євро). [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1756922880 [modified] => 1756920168 ) [title] => Уряд Чехії вирішив щороку виділяти на відновлення України понад 40 млн євро [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=63290&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 63401 [uk] => 63290 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 63291 [image] => Array ( [id] => 63291 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images.jpeg [original_lng] => 9096 [original_w] => 310 [original_h] => 163 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images-300x158.jpeg [width] => 300 [height] => 158 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images.jpeg [width] => 310 [height] => 163 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images.jpeg [width] => 310 [height] => 163 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images.jpeg [width] => 310 [height] => 163 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images.jpeg [width] => 310 [height] => 163 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images.jpeg [width] => 310 [height] => 163 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1756909369:3 [_thumbnail_id] => 63291 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 969 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 370646375002 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 84406 [2] => 9 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Спецтема ) [tags] => Array ( [0] => 266276 [1] => 193 [2] => 2439 ) [tags_name] => Array ( [0] => відновлення [1] => уряд [2] => Чехія ) ) [2] => Array ( [id] => 63287 [content] =>
Нові імпортні мита США дестабілізують світову торгівлю, змушуючи клієнтів відкладати замовлення і знижуючи попит у секторі хімічної промисловості, який намагається оговтатися після енергетичної кризи 2022 року.
Як зазначається, хімічна галузь є четвертою за обсягом експорту в ЄС після машинобудування, автомобілебудування та фармацевтики. Саме це промисловість вже кілька років потерпає від високих витрат на виробництво через різке зростання цін на газ та електроенергію після російського вторгнення в Україну.
Слабкий попит у ключових індустріях змусив частину компаній закривати підприємства. Сектор стикається зі скороченням замовлень і падінням прибутків. За даними LSEG, очікується, що прибутки європейських хімічних компаній у третьому кварталі будуть на 5% нижчими після 22%-го падіння у другому кварталі.
«Після енергетичної кризи ми сподівалися на стабільне відновлення обсягів і маржі в хімічному секторі Європи. Але тарифи, тиск на ціни та жорстка конкуренція з Азії створюють токсичну суміш», – зазначив аналітик Metzler Research Томас Шульте-Форвік.
Повідомляється, що крупні компанії, як BASF, Brenntag і Lanxess, частково захищені завдяки присутності у США, проте навіть вони змушені скорочувати прогнози та відкладати закупівлі через обачну поведінку клієнтів.
Водночас, Євросоюз планує пришвидшити ухвалення законодавства про скасування мит на промислові товари США, що має полегшити умови для експорту та стабілізувати сектор.
Кабінет міністрів України виділив понад 46 млн гривень на завершення реконструкції водогрійної котельні підприємства “Охтирські теплові мережі”.
Про це повідомляє урядовий портал.
Кошти на це спрямують з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Роботи планують завершити у 2025 році, готовність об’єкта становить понад 80 %.
“Завдяки цьому у місті буде відновлене якісне теплопостачання у 102 житлових будинках, це майже 9 тисяч мешканців. Також стабільне опалення отримають 42 об’єкти соціальної сфери — дитсадки, школи, лікарні, заклади культури тощо”, – говориться у повідомленні.
“Охтирська ТЕЦ була зруйнована у березні 2022 року під час боїв за місто внаслідок авіабомбардування. Пошкодження сягнули понад 80% підприємства: частково або повністю були зруйновані ємності для зберігання речовин, будівля котельні, інженерний корпус із лабораторіями, ремонтні майстерні та інші об’єкти”, – повідомляє Кабмін.
Загальний бюджет проекту відбудови становить понад 157 млн грн. У попередніх роках за рахунок Фонду ліквідації наслідків збройної агресії та міського бюджету було використано майже 111,5 млн гривень. Нове рішення Уряду дозволить завершити відновлення і забезпечити стабільне теплопостачання для жителів Охтирки.
Керівництво Закарпатської ОВА заявило про готовність виділити кошти на відновлення заводу „Flex” у Мукачеві, яке росіяни атакували ракетами.
Про це повідомляє у Telegram глава Закарпатська ОВА Мирослав Білецький.
„Зустрілися з інвесторами та дирекцією атакованого РФ заводу „Flex”. Обговорили наслідки удару двома ракетами типу „Калібр”, у результаті якого підприємство зазнало значних ушкоджень”, – зазначив Білецький.
За його словами, Закарпатська ОВА разом із партнерами у тому числі з міським головою Мукачева розглядає можливі варіанти релокації виробництва в межах Мукачівської громади, адже „Flex” є стратегічним у плані бюджетоутворення цієї тергромади.
„Уже готові надати офісні приміщення для роботи керівництва заводу, аби компанія могла відновити управлінські процеси. Також говорили про можливості програми „Зроблено в Україні”, за якою на початковому етапі можна залучити до 16 млн гривень на відновлення заводу”, – додав він.
Глава ОВА також підкреслив, що керівництво заводу налаштоване не залишати Україну і продовжувати працювати разом у цей непростий час.
„Запевнив, що Закарпатська ОВА надаватиме максимальну підтримку на кожному етапі відновлення”, – додав Білецький.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба і віцепрем’єр-міністр – міністр фінансів Словенії Клемен Боштянчич під час зустрічі домовилися про нові проєкти у сфері житлово-комунального господарства для прифронтових регіонів.
Як передає Укрінформ, про це Кулеба повідомив у Фейсбуці.
Йдеться про напрями водопостачання, енергоефективності та комунальної інфраструктури.
Також домовлено про участь словенських компаній у реконструкції пошкодженого житла, розвитку зеленої енергетики й управління відходами.
Під час зустрічі сторони обговорили, серед іншого, й розвиток співпраці у відновленні та підтримці громад, залучення словенського бізнесу до українських проєктів і посилення технічної взаємодії між інституціями обох держав.
Кулеба відзначив, що Словенія є послідовним партнером України. Він висловив вдячність державі-партнеру за підтримку у найскладніші часи.
«Ми цінуємо як фінансову допомогу, так і конкретну участь у проєктах – від гуманітарного розмінування до підтримки громад і відновлення інфраструктури. Країна-партнер вже реалізує ініціативи в Харківській, Житомирській і Миколаївській областях. Зокрема це участь у відновленні, будівництво реабілітаційних центрів та інших медичних закладів», – зауважив віцепрем’єр.
Президент України відзначив миротворчі зусилля Швейцарії та її послідовну підтримку українців.
Швейцарія ухвалила рішення виділити 5 млрд франків (майже 6,2 млрд доларів) на відбудову України. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський після зустрічі з головою Національної Ради Швейцарії Маєю Рінікер.
“Обговорили міжнародну ситуацію, роботу з партнерами, швейцарську підтримку й допомогу. Дякую за рішення виділити 5 млрд франків на відбудову нашої країни. Маємо багато перспективних проєктів у гуманітарній сфері, які за допомогою цих коштів можемо спільно реалізувати”, – наголосив він.
Під час розмови йшлося про викрадених Росією дітей в Україні. При цьому він висловив надію, що Швейцарія приєднається до роботи з партнерами задля повернення всіх дітей в Україну.
Президент України відзначив миротворчі зусилля Швейцарії та її підтримку українців.
Зеленський подякував Рінікер за те, що цей візит був не лишень до Києва, але й в інші регіони нашої країни.
Відновлення портової інфраструктури України, яка постраждала внаслідок російських атак та обстрілів, обійдеться не менш як один мільярд євро.
Про це повідомив заступник міністра розвитку громад та територій Андрій Кашуба, його цитує Укрінформ.
«На сьогоднішній день пошкоджено майже 400 об’єктів портової інфраструктури. За попередніми підрахунками, вартість відновлення портової інфраструктури України становить щонайменше 1 мільярд євро», – заявив чиновник.
Кашуба додав, що ці втрати вже враховано у стратегічному плані відновлення, який розробив уряд.
Він також зазначив, що незважаючи на регулярні атаки, порти продовжують свою роботу. Так, порти Великої Одеси з початку функціонування тимчасового морського коридору в 2023 році вже обробили 123 млн тонн вантажів, а Дунайські порти лише за 2025 рік обробили 4,5 млн тонн вантажу.
“Люди, чиї оселі пошкоджені чи знищені, мають можливість подати заявку на компенсацію через державну програму “єВідновлення”. Цей механізм дає шанс на відшкодування збитків та відновлення житла”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що на сьогодні в Сумській області погоджено майже 4000 заяв на компенсацію за пошкоджене житло та близько 500 – за зруйноване.
Через безпекову ситуацію у області неможливо обстежити 208 зруйнованих будівель в 15 громадах. Це ускладнює надання компенсацій їхнім власникам. Зараз уряд працює над постановою, яка дозволить проводити дистанційне обстеження на цих територіях.
Якщо вам потрібна допомога із поданням заяви, звертайтесь на урядову гарячу лінію 1545 або до найближчого ЦНАПу.
Відновлення довкілля після війни – це надзвичайно складний процес, який потребує не лише часу, а й значних зусиль для відновлення екосистем, що зазнали руйнувань.
За оцінками еколога, різні компоненти екосистеми потребують різного часу для відновлення, і багато з них можуть ніколи не повернутись до свого попереднього стану.
Для лісових масивів, за оптимістичними прогнозами, знадобиться не менше 70 років для повного відновлення, тоді як трав’яні екосистеми зможуть відновитися за 10-50 років.
Однак якщо зруйновані ґрунти чи знищені природні утворення, такі як скелі, відновити їх буде неможливо. Вони можуть залишитися мертвими, не здатними підтримувати попереднє біорізноманіття.
Це наочно демонструє навіть приклад Чорнобильської зони. Там, де рівень радіації дозволяє людям перебувати, природа поступово відновлюється, але є й території, де рівень радіації настільки високий, що навіть зараз вони залишаються непридатними для життя.
Війна в Україні залишає за собою безліч видів руйнацій, а різні екосистеми мають різну чутливість та опірність до цих впливів. Негативні наслідки війни будуть проявлятися на різних етапах і у різних формах, причому деякі екосистеми можуть втратити свою цінність через незворотні зміни.
Не менш важливим є також опосередкований вплив. Зараз значні території в Україні заміновані, і процес розмінування може тривати десятки років. Протягом цього часу величезні площі сільськогосподарських угідь залишатимуться непридатними для використання.
